Патентна діяльність

На базі університету отримано наступні патенти:

  • на корисну модель № 31608 «Пристрій для пресування паливних гранул» (автори Л. В. Лось, С. Л. Лось, О. К. Рогаль, О. О. Самилін, Н. М. Цивенкова) 10.04.2008;
  • на винахід № 83424 «Лісопильна рама Лося» (автори Л. В. Лось, Л. С. Лось) 10.07.2008;
  • на корисну модель № 41907 «Комбайн рослинозбиральний (комбайн Лося)» (автори Л. В. Лось, Р. Ц. Новіцький) 10.06.2009 Бюл. № 11;
  • на корисну модель № 38968 «Навчальна модель багатогранників (тіла Лося)» (автори Л. В. Лось, Р. Ц. Новіцький) 26.01.2009 Бюл. № 2;
  • на корисну модель № 38782 «Енергоощадний спосіб збирання зернових та інших культур (спосіб Лося)» (автори Л. В. Лось, В. В. Іванцов) 26.01.2009 Бюл. № 2;
  • на корисну модель № 38782 «Плуг поворотний Лося-Мерцедіна» (автори Л. В. Лось, Р. М. Мерцедін, Г. Р. Мерцедін) 25.05.2009 Бюл. № 10;
  • на корисну модель № 47777 «Зірчасті багатогранники Лося’’ (Л. В. Лось) 25.02.2010 Бюл. № 4.

У галузі охорони навколишнього середовища на природничому факультеті розроблено спосіб визначення якості роботи систем очистки стічних вод та отримано патент України на винахід № 95441 «Спосіб визначення якості роботи систем очистки стічних вод» (автори Л. А. Константиненко, І. В. Довгаль, С. Ю. Шевчук) 10.08.2011.

10.10.2014 року в Державному реєстрі патентів України на винаходи зареєстрований патент на винахід № 106789 «Метод оцінки чисельності перифітонних найпростіших за відносною чисельністю їх стадій розселення».

Винахід створений у плідній співпраці науковців Житомирського державного університету імені Івана Франка, Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена та Миколаївського національного аграрного університету. Авторами винаходу є Галина Євгеніївна Киричук, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття ЖДУ; Людмила Анатоліївна Константиненко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття ЖДУ; Ігор Васильович Довгаль, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділом фауни та систематики безхребетних Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена та Сергій Сергійович Крамаренко, кандидат біологічних наук, доцент Миколаївського національного аграрного університету.

Сутність методу полягає у тому, що проби води відбирають з ділянок різної швидкості течії та експонують у них штучні субстрати у лабораторних умовах. Як показник чисельності індикаторних організмів визначають кутові коефіцієнти рівнянь лінійної регресії динаміки колонізації штучних субстратів найпростішими. Останні порівнюють за допомогою аналізу коваріанси (ANCOVA). Метод може бути застосований у біомоніторингу та охороні навколишнього середовища під час визначення якості природних вод.

16 січня 2014 року Державна служба інтелектуальної власності України зареєструвала авторське право на службовий твір Комп’ютерну програму для фіто індикації «Simargl 1» та видала Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір за № 53164, відповідно до якого авторські майнові права на програму, створену Хом’яком Іваном Владиславовичем та Хом’яком Дмитром Івановичем, належать Житомирському державному університету імені Івана Франка.

Зазначена программа входить до пакету програм ADEM, універсальної системи програмного забезпечення для проведення екосистемологічного моніторингу стану довкілля на любительському та професійному рівні. Основою для системи програм є ряд баз даних — систематизоване зібрання даних про найбільш суттєві ознаки й властивості конкретних біогеоценозних та ландшафтних екосистем (місце в класифікації; характерні фітоценози; діагностичні, характерні та інші види рослин; характеристики комплексів абіотичних, біотичних та антропогенних факторів; поширення та охорона). За допомогою програм ADEM можна проводити аналіз стану екосистем в польових умовах за допомогою ноутбука, бездротового Інтернету, GPS), уникаючи тривалого камерального етапу інформації та маючи можливість внесення коректив на місці; автоматично отримувати гіпотезу про природоохоронний та господарський потенціал; отримувати широкий спектр інформації для визначення екологічної ніши досліджуваних видів чи популяцій; здійснювати швидке автоматичне прогнозування загроз екосистемі; визначати ймовірний вплив досліджуваних екосистем на психіку і здоров’я людини; всесторонньо досліджувати розвиток екосистем і прогнозувати його перебіг.