З радістю повідомляємо про важливу подію у науковому житті Житомирського державного університету імені Івана Франка — започаткування нового наукового видання «Фізична культура і спорт: досвід, проблеми, перспективи». Журнал успішно пройшов реєстрацію та офіційно внесений до реєстру суб’єктів у сфері медіа Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Це щорічне видання відкриває нові можливості для науковців, дослідників та практиків у галузі фізичної культури та спорту для обміну досвідом, презентації результатів досліджень та обговорення актуальних проблем галузі. Особливістю журналу є його міжнародна спрямованість — матеріали приймаються чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою, що сприятиме інтеграції української спортивної науки у світовий науковий простір.

Запрошуємо наукову спільноту долучитися до розвитку нового видання та сподіваємось, що журнал стане впливовою платформою для публікації результатів наукових досліджень у сфері фізичної культури і спорту.

Бажаємо успіху новому виданню та плідної співпраці всім майбутнім авторам!

З радістю повідомляємо про визначну подію в науковому житті нашого університету — успішний захист докторської дисертації професором Вікторією Вікторівною Жуковською. 16 січня 2025 року в Київському національному лінгвістичному університеті відбувся захист її фундаментального дослідження «Когнітивно-квантитативне профілювання абсолютних конструкцій у Британському національному корпусі».

Дисертаційне дослідження, виконане на перетині германської філології та прикладної і математичної лінгвістики, відкриває нові горизонти у розумінні складних конструкцій англійської мови. Робота професора Жуковської демонструє інноваційний підхід до аналізу мовних явищ, поєднуючи когнітивні та квантитативні методи дослідження.

Високий науковий рівень роботи підтвердила блискуча плеяда офіційних опонентів — провідних науковців України в галузі філології та прикладної лінгвістики. Серед них — професор Євгенія Анатоліївна Карпіловська, завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України; професор Русудан Кирилевна Махачашвілі, завідувач кафедри германської філології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; професор Наталія Миколаївна Шкворченко, очільниця кафедри романо-германської філології Міжнародного гуманітарного університету.

Науковим консультантом дисертаційного дослідження виступила доктор філологічних наук, професор Марія Олександрівна Шутова, завідувач кафедри германської філології Київського національного лінгвістичного університету.

Захист дисертації професора Жуковської — це не просто особисте досягнення науковця, але й важливий внесок у розвиток вітчизняної філологічної науки. Її дослідження відкриває нові перспективи для подальших наукових розвідок у галузі корпусної лінгвістики та когнітивних досліджень.

Колектив університету щиро вітає Вікторію Вікторівну з цим визначним досягненням та бажає подальших наукових звершень на благо української науки!

Житомирському державному університету імені Івана Франка є ким пишатися! За результатами рішення атестаційної комісії Міністерства освіти і науки України (наказ від 10 грудня 2024 року № 1721), низка наших талановитих викладачів здобули почесні вчені звання та наукові ступені.

Це визнання їхнього невтомного працелюбства, глибоких знань та значущих наукових досягнень. Їхні дослідження є цінним внеском не тільки в розвиток нашого університету, а й у загальноукраїнську наукову спільноту.

Вітаємо наших колег:

Професори:

• Наталія Астрахан (кафедра германської філології та зарубіжної літератури);
• Надія Павлик (кафедра соціальних технологій);
• Сергій Стельникович (кафедра історії України);
• Валентина Фостолович (кафедра економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи).

Доценти:

• Олексій Анхим (кафедра германської філології та зарубіжної літератури);
• Кирило Гаращук (кафедра англійської мови з методиками викладання у дошкільній та початковій освіті);
• Олена Євдоченко (кафедра хімії);
• Андрій Кобетяк (кафедра філософії та політології);
• Сергій Жуковський (кафедра комп’ютерних наук та інформаційних технологій).

Наукові ступені: доктор біологічних наук — Марина Пацюк (кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття), кандидат біологічних наук — Юлія Чайка (кафедра медико-біологічних дисциплін).

Отримання нашими викладачами нових наукових звань та ступенів — це яскраве свідчення високого рівня освітніх послуг, які ми надаємо. Це також стимул для подальшого розвитку та вдосконалення.

Наукові досягнення вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка знову отримали високу оцінку на державному рівні. 5 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила рішення про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2023 рік.

Серед лауреатів — кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії Микола Чайка. Ця нагорода присуджена вченому за наукову роботу «Розробка методик і режимів формування нанорозмірного рельєфу на поверхні монокристалів СdТе та твердих розчинів на їх основі».

Присудження цієї Премії є не лише визнанням високого рівня наукової діяльності нашого молодого вченого, але й підкреслює значення інноваційних досліджень у розвитку науки та техніки України.

Щиро вітаємо Миколу Володимировича Чайку з цією вагомою відзнакою! Бажаємо нових наукових звершень, натхнення та успіхів у майбутніх проєктах. Його досягнення є гордістю для всього нашого університету та надихає молодих науковців на нові звершення.

Ректор Галина Киричук, а також проректори Володимир Чумак та Наталія Корнійчук представляли Житомирський державний університет імені Івана Франка на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Розбудова внутрішніх систем забезпечення якості у ЗВО України: досягнення і проблеми — погляд ззовні і зсередини». Захід проходив на базі Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка і об’єднав провідних експертів у галузі освіти з різних країн, щоб обговорити актуальні питання забезпечення якості вищої освіти.

Метою заходу було створення платформи для обміну досвідом і підходами до забезпечення якості освіти в університетах України та за її межами.

Конференція, що відбулася у форматі панельних дискусій, надала можливість учасникам обмінятися досвідом та найкращими практиками у таких ключових напрямках:

1. Роль університетів у забезпеченні якості вищої освіти України.
2. Взаємодія університетів у забезпеченні якості освіти.
3. Інтернаціоналізація як каталізатор забезпечення якості освіти.
4. Пріоритети в якості освіти для ринку праці.

Участь у цій конференції підтверджує прихильність нашого університету до постійного вдосконалення освітніх процесів та забезпечення найвищої якості підготовки фахівців. Отримані знання та навички будуть використані для подальшого розвитку університету та підвищення його конкурентоспроможності на міжнародному рівні.

27 листопада 2024 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка провела щорічний XI Всеукраїнський науково-практичний вебінар з міжнародною участю на тему «Професійна комунікація іноземною мовою у підготовці сучасних фахівців: виклики та перспективи». Модератором заходу виступила викладач кафедри Аліна Українець.

Вебінар проводився у тісному партнерстві та кооперації з Міжнародною академією прикладних наук в місті Ломжа (Польща) та постійними співорганізаторами: Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Українським державним університетом імені М. П. Драгоманова. У вебінарі також взяли участь науковці з провідних закладів освіти України, серед яких Криворізький фаховий медичний коледж ДОР, Харківська гуманітарно-педагогічна академія Харківської обласної ради, Кременецький медичний коледж імені Арсена Річинського, Одеський державний аграрний університет, Медична академія імені Крупинського м. Львів.

Під час вебінару учасники мали змогу обговорити особливості академічної мобільності студентів і можливості особистісного та професійного зростання; актуальні питання викладання іноземних мов у закладах вищої освіти, пов’язані із сучасними викликами і перспективами розвитку іншомовної освіти. За підсумками заходу передбачається видання електронного збірника матеріалів, що міститиме оригінальні наукові дослідження.

Щиро дякуємо співорганізаторам та учасникам вебінару за змістовні і конструктивні доповіді та палку дискусію.

25-26 листопада 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка пройшов щорічний інтерактивний методологічний онлайн-семінар молодих дослідників «Компетентнісні засади професійної діяльності фахівця в системі неперервної освіти», який започатковано з 2016 р. як підсумкова форма роботи наукового гуртка аспірантів. Модератор проєкту — Нінель СИДОРЧУК, доктор пед. наук, професор, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Для участі у роботі семінару заявлено 37 здобувачів третього (освітнього-наукового) рівня вищої освіти та 18 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Молодих дослідників привітали Олена АНТОНОВА — доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка, Олександра ДУБАСЕНЮК — доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, Почесний академік НАПН України, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

У межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» на семінарі виступили:

1. Лариса ЛУК’ЯНОВА, доктор пед. наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту педагогічної освіти i освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України «Українські вчителі за кордоном: соціальний портрет, потреби, проблеми»;
2. Людмила ЄРШОВА, доктор пед. наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійної освіти НАПН України «Від самозарадної особистості — до незалежної держави»;
3. Олександр КОБЕРНИК, доктор пед. наук, професор, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Системний підхід до особистісно-професійного розвитку викладачів ЗВО».

Продуктивним вектором реалізації проведення семінару стало обговорення наукових проблем молодими дослідниками у діалозі з провідними вітчизняними науковцями, актуалізація питань академічної культури, ключових етапів проведення експериментальної роботи та ін.

Дякуємо колегам-професорам за цікаві, аргументовані виступи, представлені на основі глибокого переосмислення актуалізованої проблематики.

21–23 листопада 2024 р. у Перемишлі відбулася міжнародна наукова конференція «Поляки в Україні», у якій взяла участь професор кафедри історії України Ольга Білобровець. Організаторами заходу виступили Студії Східної Європи Варшавського університету та Департамент МЗС Польщі у співпраці з поляками за кордоном, започаткувавши серію конференцій та тематичних досліджень історії поляків в Україні.

Впродовж трьох днів на 10 панелях відбувалися виступи та дискусії щодо сучасних викликів у розвитку польської громади в Україні, історичного минулого та внеску видатних поляків в історію України. Було представлено вже видрукуваний перший том наукових праць конференції та нові видання, присвячені учасникам січневого повстання 1863 р. за редакцією С. Стемпеня, книгу Г. Стронського «Мархлевщизна 1925–1935 рр.» та Біографічний словник польської інтелігенції в СРСР за редакцією А. Глебовича.

В останній день конференції відбулась узагальнююча дискусія за участю заступника міністра освіти й науки Польщі А. Шептицького, представників департаменту закордонних справ Польщі, голів польських фундацій та організацій щодо сучасних викликів, стратегії, напрямків, завдань закордонної політики, історичних досліджень та наукових проєктів.

З 21 по 23 листопада у Національному університеті «Львівська політехніка» проходить Український форум відкритої науки, який став платформою для обговорення найактуальніших трендів у розвитку досліджень та інновацій. Житомирський державний університет представляє проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян.

Захід охоплює тематику відкритої науки, академічної доброчесності та реформування оцінювання наукових досягнень згідно з принципами #CoARA. Особливу увагу приділено започаткуванню Ukrainian Reproducibility Network — ініціативи, спрямованої на підвищення якості наукових досліджень та забезпечення їхньої відтворюваності.

На відкриття форуму завітав Андрій Бутенко, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, та заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

На природничому факультеті в рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася цікава лекція з Катериною Листван, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту клітинної біології та генетичної інженерії, випускницею факультету. Учні наукового ліцею та студенти природничого факультету в доступній і цікавій формі дізналися про історію виробництва інсуліну і роль генетичної інженерії в його створенні. Слухачів вразила історія про шлях виробництва інсуліну від гормону з тканин підшлункової залози свиней до людського хумуліну, який синтезують генетично модифіковані бактерії в лабораторіях і, нарешті, до рекомбінантних рослин, хлоропласти яких мають ДНК гену інсуліну і успішно синтезують цей важливий гормон!

Крім того, пані Катерина розповіла багато цікавого про рекомбінантні рослини, які здатні синтезувати ненасичені жирні кислоти, подібні до риб’ячого жиру; про синтез провітаміна А в біотехнологічних реакторах; про генетично модифікований «золотий рис», збагачений каротином, який може рятувати життя багатьом людям, що вмирають від дефіциту вітаміну А в країнах Азії, але із-за невігластва, страху перед ГМО і через екотероризм, на жаль, програму його вирощування припинено.

«Інсулін у горщику, або чи можна навчити рослини давати молоко?» — це була натхненна лекція, яка поєднала в собі цікавий матеріал з історії біології, фізіологіії та біохімії, генетичної інженерії, біотехнології. Слухачі змогли задати питання вченому-практику з Інституту клітинної біології та генетичної інженерії; проникнутися важливістю біологічної науки для людства і точно, позбавитися страху перед ГМО.

Професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець повернулася з наукового відрядження (м. Софії, Болгарія). 14–15 листопада науковець представляла наш університет на Міжнародній конференції «Україна та її сусіди: проблеми етногенезу, націотворення та міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі (від доби Середньовіччя до епохи глобалізації»): XI Дриновські читання", присвяченій українсько-болгарським історичним зв’язкам.

Конференція стала важливою платформою для обміну науковими досягненнями та встановлення міжнародних контактів. Професор Стародубець відзначила високий рівень організації заходу та виступила з доповіддю на актуальну тему.

Серед найбільш разючих моментів конференції пані Галина виділила:

1. Представлення України: конференція стала одним з перших масштабних наукових форумів у Болгарії, присвячених виключно українській тематиці.
2. Знайомство з болгарською наукою: професор Стародубець мала можливість познайомитися з роботами провідних болгарських істориків та обговорити актуальні питання української історії.
3. Нові наукові проєкти: участь у конференції відкрила нові перспективи для співпраці з болгарськими колегами та розробки спільних наукових проєктів.

Колектив Житомирського державного університету імені Івана Франка, факультет фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка, кафедра медико-біологічних дисциплін щиро вітають Юлію Юріївну ЧАЙКУ з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук!

Захист дисертації «Географічний партеногенез та особливості репродукції диплоїдних та триплоїдних представників орних червів Aporrectodea caliginosa — trapezoides (Oligochaeta, Lumbricidae)» спеціальність 03.00.08 — зоологія, відбувся в спеціалізованій вченій раді Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України. Науковий керівник — доктор біологічних наук, професор Межжерін Сергій Віталійович.

Бажаємо пані Юлії успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги у професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!

Проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та доцентки кафедри права та публічного управління Ольга Рудницька і Марія Огороднійчук беруть участь у масштабному форумі Una Europa Days, що відбувається 13–15 листопада в Ягеллонському університеті (Краків, Польща).

Програма Una4UA2 є частиною ініціативи Una Europa, яка об’єднує одинадцять провідних дослідницьких університетів Європи з метою створення Університету майбутнього — дійсно транснаціонального європейського освітнього середовища. Una Europa має на меті мобілізувати ресурси й дослідницькі потужності європейських університетів задля ефективної інтеграції, міжкультурного обміну та підтримки спільного академічного простору для майбутніх поколінь.

Серед університетів, які входять до альянсу Una Europa:

• Берлінський вільний університет;
• Alma Mater Studiorum — Болонський університет;
• Дублінський університетський коледж;
• Единбурзький університет;
• Гельсінський університет;
• Ягеллонський університет;
• Лейденський університет;
• KU Leuven;
• Мадридський університет Комплутенсе;
• Париж Університет Пантеон-Сорбонна;
• Цюрихський університет.

Учасники форуму обговорили актуальні питання євроінтеграції України в контексті повномасштабної війни. Представники нашого університету поділилися своїми дослідженнями та досвідом, а також взяли участь у дискусіях про майбутнє української науки та освіти в європейському контексті.

Участь у такому престижному форумі є свідченням міжнародного визнання наукового потенціалу нашого університету та відкриває нові перспективи для співпраці з провідними закладами вищої освіти Європи.

11 листопада на природничому факультеті відбулась натхненна зустріч, ініційована студентським науковим товариством ЖДУ, — «Академічна мобільність для студентів. Мій досвід» — з Король Іриною, учасницею програми семестрового академічного обміну.

Студентка 4-го курсу бакалаврської освітньої програми «Біологія» поділилася своїм унікальним досвідом семестрового навчання в Університеті Поморському в Слупську (Республіка Польща). Це була не просто розповідь, а справжній приклад того, як академічна мобільність відкриває нові горизонти. Ірина розповіла, як семестр за кордоном змінив її уявлення про навчання, культуру та можливості для особистого розвитку. Розказала про те, з якими країнами співпрацює наш університет; як відбувається підтримка і менторство кожного студента як в рідному ЗВО, так і в університеті-партнері; які можливості відкриваються для нових знайомств і дружби зі студентами з різних куточків світу, з традиціями і культурою багатьох країн. До речі, до зустрічі приєдналися онлайн і нові товариші Ірини з Казахстану, студенти різних факультетів ЖДУ та куратор студентського наукового товариства університету Віктор Кириченко.

Свою історію Ірина Король підсумувала словами: «Ти здатна на все, якщо тільки наважишся. І в глибині душі свого серця ти це знаєш. Саме це й лякає тебе найбільше...» Цей меседж закликав слухачів не боятися нового і сміливо крокувати до власних цілей, використовувати ті можливості, які є у сучасних українських студентів.

Історії таких студентів надихають, доводячи, що академічна мобільність — це не просто навчання за кордоном, а й шлях до особистісного зростання та майбутнього професійного успіху. Сподіваємося, ця конференція надихне наших студентів на подорожі та нові відкриття.

12 листопада в рамкам проєкту «Запрошені професори» відбулась онлайн-зустріч здобувачів ОП «Готельно-ресторанна справа» та «Туризм і рекреація» з дослідницею Центральношведського університету Європейського інституту досліджень туризму, доктором філософії з економіки Ольгою Мінінчук-Бароне. Темою зустрічі стала організація туристичного обслуговування у Швеції, традиції та досвід європейських країн.

Цікаво було виокреслити спільні риси та відмінності у традиціях туристичних напрямків України та скандинавських країн, особливості роботи закладів гостинності, історизм у харчових звичках та як вони позначаються на структурі закладів ресторанного господарства, врахування принципів природозбереження та сталого розвитку у роботі всієї туристичної галузі. Здобувачі змогли переконатися про багатство та різноманіття українських традицій гостинності, важливість збереження наших історичних культурних традицій, які є індикаторами національної ідентичності.

Пані Ольга представила проєкт з розробки вербальних та невербальних способів маркування туристичних маршрутів у Швеції, над яким наразі працює, анонсувала мету та задачі створення соціально-психологічної лабораторії з апробації різних маркерів на фокус-групах.

Здобувачі ставили питання, спілкувалися та розширювали свої уявлення про сферу гостинності. Пані Ольга стала справжнім мотиватором до вивчення англійської мови та описала практичні інструменти, якими можна поглиблювати такі знання. Вдячні пані Ользі за приділений час та можливість обміну досвідом. Сподіваємось на подальші зустрічі!

11 листопада 2024 року здобувачі вищої освіти освітньо-професійної програми «Середня освіта (Географія)» та «Екологія» з викладачами кафедри екології та географії мали унікальну можливість побувати на зустрічі з Володимиром Пащенком, доктором географічних наук, професором, письменником. Тема зібрання — «Наукознавчі обґрунтування виправлень текстів і змістів».

«Тарас Шевченко колись кинув докір українцям: „Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя“. Ніхто довго не міг відповісти на запитання, а як же треба вчитися. Напрочуд змістовна й надважлива монографія Володимира Пащенка „Вербальні наукові субмови. Атрибутивне наукознавство“ — унікальна відповідь на те, як треба вчитися, щоб навчитись мислити, висловлюватись і писати раціонально, точною науковою мовою. В цій книзі майже кожну тезу, кожний абзац можна розгорнути в наукову монографію чи філософський трактат, і з огляду на когнітивну потугу цієї книги на 95 сторінок вона становить уже не лише національну, а й транскордонну цінність», — так узагальнив Дмитро Пилипчук.

Пан Володимир закцентував увагу здобувачів вищої освіти на виправленні наукових та освітніх текстів і конструктивному синтезі субмовних знань. Навів низку прикладів про виправлення об’єктних означень у науках про Землю, в освітніх текстах тощо.

До зустрічі долучилися колеги з кафедри соціальної та практичної психології Віктор Кириченко та Наталія Никончук.

Щиро вдячні пану Володимиру за прекрасну зустріч. Сподіваємось на подальші та нові зустрічі!

Дякуємо ЗСУ за можливість працювати!

Щиро вітаємо Марію АТАМАНЕНКО, здобувачку 37Бд-Диз групи ОПП Графічний дизайн, та її наукового керівника Наталію КОЛЕСНИК, доцентку кафедри образотворчого мистецтва та дизайну ЖДУ імені Івана Франка, з перемогою в ІІ Міжнародному конкурсі наукових робіт здобувачів вищої освіти, що проходив на базі Київського національного університету технологій та дизайну й проводився за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України за трьома напрямами: Art and Design, Fashion industry та Public and Corporate Management.

25 жовтня 2024 року Марія Атаманенко презентувала на конкурсі наукову роботу англійською мовою на тему «Дизайн та брендинг фірмового стилю товарів для дому та затишку» й здобула диплом 2 ступеня в напряму Art and Design серед 65 наукових робіт з 20 закладів вищої освіти України та світу.

Співорганізаторами конкурсу були закордонні заклади вищої освіти: Університет Фоджа (Італія), Інститут технологій та бізнесу в Чеське-Будейовіце (Чехія), Університет прикладних наук Riseba (Латвія), Мінгачевірський державний університет (Азербайджан), Університет наук про життя «Король Міхай І» (Румунія), Естонський університет підприємництва Майнор (Естонія), Католицький університет Мауле (Чілі), Університет Св. Павла (Кенія), Державний університет ім. Акакія Церетелі (Грузія), Політехнічний Університет м.Тірана (Албанія), Технічний університет Молдови (Молдова), Державний педагогічний університет ім. І. Крянге (Молдова), Університет мистецтв імені Георгє Енеску (Румунія), Каунаський технологічний університет (Литовська Республіка), Технічний університет м. Дрезден (Німеччина), Технічний університет м. Ліберець (Чехія).

Нагадаємо, що метою конкурсу було сприяти розвитку наукової діяльності студентів в умовах розширення співпраці із закордонними закладами вищої освіти, формувати креативний світогляд майбутніх фахівців, долучити молодь до процесів трансформації України в контексті реалізації цілей євроінтеграції.

Бажаємо, щоб ця перемога стала натхненням для нових творчих проєктів і відкриттів! Нехай усі ідеї перетворюються на реальні досягнення та міжнародні успіхи!

Студентка 3 курсу спеціальності «Філологія (німецька мова та література)» Анна Славушевич здобула почесне третє місце у престижному конкурсі німецькомовних есе, присвячених 100-річчю від дня смерті Франца Кафки. Конкурс проводився за підтримки кафедри міжнародної комунікації та перекладу Львівського національного університету імені Івана Франка, Асоціації українських германістів та Ґете-Інституту (Україна).

Написане Анною есе високо оцінило журі. Ми пишаємося її досягненням і щиро вітаємо! Своїми успіхами Анна підтверджує високий рівень підготовки наших студентів та репутацію кафедри германської філології та зарубіжної літератури.

Окремі слова подяки висловлюємо науковому керівнику Анни, доценту кафедри Соколовській Світлані Францівні, за її професіоналізм та підтримку.

Вітаємо переможницю та бажаємо їй нових творчих злетів!

8 листопада 2024 року в межах проєкту «Запрошені професори ЖДУ імені Івана Франка» відбулася лекція «Релігійна ідентичність українців в умовах російсько-української війни», яку провела докторка філософських наук, професорка, провідна наукова співробітниця Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, президентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович.

Об’єктом обговорення стала релігійна ідентичність як форма соціальної самоідентифікації та багаторівневий і поліструктурний феномен, що проявляється на різних етапах розвитку суспільства. Слухачі дізналися, що релігійна ідентичність є особливою формою соціальної ідентичності, сутність якої полягає в свідомому конструюванні або опосередкованому сприйнятті релігійних уявлень, переконань, цінностей, а також ритуалів та обрядів, характерних для певної релігійної спільноти.

В обговоренні взяли участь викладачі кафедри філософії та політології, а також здобувачі освітніх програм «Релігієзнавство», «Соціальна філософія та філософія історії», «Філософія. Релігія та сучасні суспільні процеси» і «Політологія». Присутні відзначили глибину аналізу і високу культуру обговорення.

Щиро дякуємо пані Людмилі Филипович за змістовну і надзвичайно актуальну лекцію та висловлюємо сподівання на подальшу плідну співпрацю.

5–6 листопада у ННІ іноземної філології ЖДУ імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Філологія і сьогодення: проблеми, вектори, аспекти, перспективи», співорганізаторами якої стали Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк), Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Під час двох пленарних та трьох секційних засідань лунали доповіді й розгорталися дискусії, що стосувалися проблем теорії та історії української й світової літератури, методики викладання мов і літератур, теорії і практики перекладу, філософії мови й методології літературознавчого пізнання, зокрема, інтермедіальних та транслітературних студій, інтерпретації класичних творів, розвитку європейської та вітчизняної драматургії й театру, українсько-німецьких культурних зв’язків і проєктів тощо.

Висловлюємо сердечну вдячність всім учасникам наукового форуму й особливу подяку за роботу над створенням та реалізацією конференційного проєкту Мар’яні Лановик, Марії Моклиці, Марії Іваницькій, Надії Колошук, Світлані Маценці, а також молодим науковцям Марії Любінецькій, Олександру Старості, Олексію Анхиму.

Бажаємо шановним колегам подальшого наукового розвитку, продуктивних ідей, натхнення й наснаги у ході їх втілення! Сподіваємось на подальшу співпрацю.

З гордістю повідомляємо, що ДОВГОПЯТОМУ Олександру Петровичу, асистенту кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики, призначено стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

Постановою Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона від 5 листопада 2024 року № 6 «Про призначення стипендій та продовження виплати стипендій Президента України та Кабінету Міністрів України для молодих вчених» відзначено кращих з кращих науковців українських закладів:

1. Призначено 276 стипендій та продовжено виплату 42 стипендій Кабінету Міністрів України для молодих вчених.
2. Призначено 229 стипендій та продовжено виплату 71 стипендії Президента України для молодих вчених Національної академії наук України.

Щиро вітаємо Олександра Петровича з належною оцінкою наукових пошуків! Бажаємо нових звершень, професійного зростання і визнання!

5 листопада 2024 року в межах проєкту «Запрошені професори» відбулася зустріч з Ольгою Каніщевою, кандидатом технічних наук у галузі інформаційних технологій, чиї дослідження охоплюють штучний інтелект, обробку природної мови, комп’ютерну та корпусну лінгвістику. Наразі пані Каніщева є запрошеним дослідником Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина), де бере участь у проєкті з цифрової української філології. Вона також викладає в SET University, інноваційному українському університеті, що готує спеціалістів для технологічного сектора.

Захід зібрав студентів і викладачів ННІ іноземної філології та фізико-математичного факультету ЖДУ імені Івана Франка, а також учасників курсів з цифрової філології з України та Німеччини.

Ольга Каніщева презентувала сучасні інструменти генеративного штучного інтелекту (GenAI), які можна ефективно використовувати як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті. Учасники дізналися про різноманітні можливості підвищення продуктивності, стимулювання творчого потенціалу та автоматизації за допомогою GenAI. Презентація завершилася динамічною дискусією про етичні аспекти використання GenAI та доброчесність, що дозволило слухачам глибше зрозуміти важливість відповідального застосування технологій.

Особливо приємно відзначити, що студенти спеціальності «Прикладна лінгвістика» ННІ іноземної філології, які брали участь у курсах цифрової філології від Єнського університету, отримали сертифікати і стипендії.

Щиро дякуємо пані Каніщевій за цікаву та плідну зустріч!

У рамках проєкту «Запрошені професори» в Житомирському державному університеті імені Івана Франка 5 листопада 2024 року відбулася відкрита лекція Оксани Куцої — кандидата педагогічних наук, доцента кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, доцента кафедри теорії і практики перекладу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Студенти та викладачі мали змогу прослухати та обговорити цікаву тему сьогодення — Promoting Emotional Intelligence (EQ) in an EFL Setting. Оксана Куца звернула увагу учасників лекції, що використання емоційного інтелекту допомагає створити більш комфортну та сприятливу для розвитку атмосферу під час навчання. Студенти відчувають себе почутими, що сприяє більш глибокому залученню, мотивації та успіху у навчанні. Емоційний інтелект також покращує взаєморозуміння викладача зі студентами та знижує ризик конфліктів, навчальний процес стає ефективнішим та продуктивнішим для всіх учасників.

Щиро дякуємо пані Оксані за інформативну лекцію та співпрацю.

У рамках проєкту «Студії PRO від професіоналів» 5 листопада до Житомирського державного університету імені Івана Франка завітав з гостьовою лекцією представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Житомирській області Юрій Погодицький. Тема заходу «Розвиток офісу Омбудсмана: ключові напрямки та освітні ініціативи».

Пан Юрій поінформував здобувачів ОП «Право» про пророблену роботу його представництва та запропонував взяти участь у ініціативах та конкурсах Офісу Омбудсмана.

Офіс Омбудсмана України — незалежна, авторитетна та ефективна національна інституція, яка реалізує парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини і громадянина на всій території України та українців за кордоном. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 55 Конституції України).

5 листопада 2024 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася І Всеукраїнська науково-практична конференція «Початкова освіта: виклики сьогодення та перспективи розвитку», організована кафедрою початкової освіти та культури фахової мови навчально-наукового інституту педагогіки.

Концепція «Нова українська школа» визначає мету, шляхи та етапи реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року. Нині накопичено величезний теоретико-методологічний і практичний досвід реалізації Концепції НУШ саме в початковій школі. Проте наша непроста доба потребує швидкого реагування на виклики сьогодення. Тому метою конференції стало обговорення стратегічних проблем модернізації початкової освіти в контексті становлення Нової української школи.

Напрями роботи конференції: теоретико-методологічні засади розвитку початкової освіти в Україні; дидактика Нової української школи; професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів для роботи в НУШ: сучасні виклики; наступність дошкільної та початкової освіти; підвищення рівня професійної компетентності вчителя.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися Валентина Танська, кандидат педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка; Ірина Назарчук, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів вищої категорії, вчитель-методист Ліцею № 8 м. Житомира.

На пленарному засіданні виступили: Ольга Деркачова, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з доповіддю «Мовна картина світу молодшого школяра: лексика війни»; Марина Нестеренко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти Бердянського державного педагогічного університету з доповіддю «STEM-освіта як інструмент досягнення Цілей глобального розвитку: чи можливо це в початковій школі?»; Оксана Третяк, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки початкової, інклюзивної та вищої освіти Рівненського державного гуманітарного університету з доповіддю «Шляхи попередження та подолання професійного вигорання педагога»; викладачі кафедри початкової освіти та культури фахової мови ЖДУ імені Івана Франка, науковці з Рівного та Запоріжжя.

Досвідом практичної реалізації проєкту НУШ поділилися житомирські освітяни: Віта Баранівська, заступник директора з виховної роботи, вчитель української мови та літератури, спеціаліст ІІ категорії Ліцею № 19 м. Житомира; Ольга Флячинська, вчитель початкових класів, вчитель-методист вищої категорії Ліцею № 8 м. Житомира; Юлія Талько, вчитель початкових класів Ліцею № 19 м. Житомира, експерт з сертифікації вчителів початкових класів; Аліна Тарасенко, вчитель початкових класів Ліцею № 8 м. Житомира тощо.

Обговорення актуальних проблем реалізації Концепції НУШ продовжилося на секційних засіданнях.

5 листопада 2024 року відбулася ІІ Всеукраїнська наукова онлайн-конференція здобувачів вищої освіти та молодих вчених «Актуальні проблеми всесвітньої історії». Організатором заходу виступила кафедра всесвітньої історії історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. Співорганізаторами конференції були Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне).

Доповіді учасників конференції були включены у роботу чотирьох секцій, присвячені проблемам світової та вітчизняної історії різних періодів, у т. ч. на сучасному етапі.

Загалом у роботі конференції взяли участь 170 учасників: здобувачі вищої освіти, аспіранти вищих навчальних закладів (Житомирський державний університет імені Івана Франка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне), Національний університет «Острозька академія», Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Ужгородський національний університет, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини).

На пленарному засіданні з вітальним словом до учасників конференції виступили: декан історичного факультету Олександр Жуковський, завідувачка кафедри всесвітньої історії, доцентка Людмила Гуцало; також співорганізатори конференції декан факультету історії і міжнародних відносин ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського Олег Мельничук; завідувачка кафедри історії та етнології України Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Світлана Візер; доцент кафедри суспільних дисциплін НВГУП (м. Рівне) Ярослав Цецик.

Особливістю цього року проведення конференції є значна кількість учасників- аспірантів з різних ВНЗ України, а також участь в її роботі молодих докторів філософії (зокрема, Інституту історії України НАН України).

На пленарному засіданні у доповідях були представлені актуальні проблеми світової та вітчизняної історії, зокрема: «Крим в 1917-1918 роках у працях представників української військової еміграції» (Андрій Сидоренко, м. Київ), «Стан релігійної свободи в окупованих СРСР країнах Балтії (1940–1941)» (Едуард Ходун, м. Суми), «Ейно Ілмарі Юутілайнен (1914–1999 рр.) — фінський льотчик-ас Другої світової війни» (Андрій Марков, м. Вінниця), «Місце ЄС у врегулюванні ізраїльсько-палестинського конфлікту» (Марина Лисак, м. Житомир) та ін.

Загалом, необхідно відмітити посилення інтересу у секційних доповідях до різних проблем світової історії нового та новітнього часу. Також відзначимо інтерес здобувачів вищої освіти до сучасних методів викладання історії як у вищих, так і в середніх закладах освіти.

Важливо, що учасники конференції досліджують проблеми світової історії першої чверті ХХІ ст., серед яких були й доповіді, присвячені подіям та аналізу російсько-української війни 2014–2024 рр.

Загалом, цього року серед учасників конференції було чимало здобувачів вищої освіти та молодих вчених з тих закладів вищої освіти, які вперше представлені в роботі цього важливого наукового заходу. Захід буде сприяти посиленню наукових зв’язків та співпраці ЖДУ імені Івана Франка з іншими вищими навчальними закладами України.

4 листопада 2024 року в рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ» кафедра української мови та методики її навчання організувала й провела зустріч із доктором філологічних наук, професором кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Оксаною Зелінською. Тема лекції — «Історія української мови як засіб формування національної ідентичности».

Лекторка порушила низку важливих проблем історії української мови, зокрема на достовірних фактах показала, як украли тисячу років у питанні походження нашої мови, як упродовж сторіч не визнавали української мови як самостійної, як привласнювали надбання нашої мови та її яскравих представників російські «науковці». Крім того, пані Оксана зосередила увагу на важливості й потрібності вивчення історії української мови, старослов’янської мови, діалектології в закладах вищої освіти на філологічних факультетах під час підготування вчителів української мови та літератури й філологів, порушила питання щодо наповнення програми з давньої української літератури.

Лекція була цікава, пізнавальна, важлива, науково виважена й аргументована. Крім студентів і викладачів Житомирського державного університету, на лекції були присутні науковці з Черкас, Хмельницького, Умані.

Дякуємо Оксані Юріївні й сподіваємося на наступні наукові зустрічі!

Сучасний стан розвитку туристичної галузі супроводжується активізацією підприємницької активності у сфері туризму, міжнародної конкуренції, зміною у потребах туристів, що передбачає дослідження загальносвітових тенденцій змін у туристичній галузі. В умовах глобалізації розвиток туризму в Україні вимагає актуалізації видів туристичної діяльності, здійснення інтеграції зі світовими лідерами туристичної галузі, використання накопиченого світового досвіду щодо задоволення попиту споживачів, інформування про наявні можливості туристичних підприємств, їх здобутки і переваги.

Своїми міркуваннями з приводу розвитку трендів міжнародного туризму ділилася Ольга Любіцева, доктор географічних наук, професор завідувачка кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка зі студентами спеціальності 242 «Туризм і рекреація»!

Жвава дискусія відбувалася в площині питань меморіалізації в Україні, сучасних змін туристичного законодавства, аналізу та впроваджування досвіду держав, де туризм є однією із найбільш прибуткових галузей економіки. Дякуємо за насичену наукову зустріч!

31 жовтня відбулася зустріч студентів та викладачів історичного факультету з доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником, керівником Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрієм Івановичем Шаповалом.

Лекція професора Юрія Шаповала присвячувалася величній та одночасно трагічній постаті Олександра Довженка. У своїй новій монографії «Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби» Юрій Іванович запропонував неочікуваний метод дослідження творчості, характеру, стосунків із близькими людьми та колегами, як і в цілому митцями, політиками, скрізь оптику доносів та інших документів радянських спецслужб. Автор створив не забронзовілий портрет генія, а показав живу людину, яка мала «роздерту долю, ... через яку переїхав час». Для митця головним мірилом та умовою творчості є свобода. В умовах сталінського тоталітаризму «фаустівська парадигма існування» парадоксально часами надавала свободу Олександру Довженку. Режисер залишив таку оцінку радянській демократії: «Найбільша брехня й фальш, що їх колись знало людство. Комунізм і фашизм — філософські брати...». На думку Юрія Шаповала, у своїй творчості Олександр Довженко розробив політичний і культурний проєкт України, далекий від догматичного комунізму: в цьому, умовно авангардистському, проєкті парадоксальним чином поєднувалися футуризм і традиціоналізм, утопізм і консерватизм.

Студенти мали унікальну можливість отримати настанови метра історичної науки щодо особливостей проведення досліджень та роботи із архівними матеріалами. А бібліотека кафедри історії України та нашого університету поповнилися новою книгою.

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося перше засідання Ради молодих вчених у 2024–2025 навчальному році. Проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян урочисто відкрила засідання, ознайомила з критеріями молодого вченого та документами, якими керується Рада у своїй діяльності.

До засідання долучилася онлайн Анастасія Сімахова, перший заступник голови Ради молодих вчених України, доктор економічних наук, професор кафедри бізнес-аналітики та цифрової економіки Національного авіаційного університету, окреслила перспективи роботи органу. Разом намітили напрями співпраці.

У пункту 11 статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» зазначено, що «молодий вчений — вчений віком до 35 років включно, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років включно, який має науковий ступінь доктора наук». Відповідно до пропозицій інститутів та факультетів на засіданні затвердили оновлений склад Ради молодих вчених, до якого увійшло 25 науковців ЖДУ, серед них 7 кандидатів наук, 5 PhD та 5 аспірантів. Вікторія Білявська, доцентка кафедри української літератури та методики її навчання, яка очолювала Раду попередні чотири роки, прозвітувала про роботу об’єднання, про його досягнення та волонтерську діяльність.

Подякувавши за плідну роботу Вікторії Білявській, обрали нового голову — Андрія Кобетяка, доцента кафедри філософії та політології, доктора політичних наук. А також заступника голови — Юлію Мінгальову та секретаря — Анну Савину.

Плідної подальшої роботи Раді молодих вчених!

26 жовтня 2024 р. відбулася зустріч членів кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти та кафедри початкової освіти та культури фахової мови з координатором проєкту The LEGO Foundation в Україні Оксаною Левандовською.

Діяльність The LEGO Foundation спрямована на істинне укорінення гри у професійній практиці кожного педагога у дошкіллі і на те, яким чином зробити гру способом мислення і стилем взаємодії педагога з дитиною.

Під час зустрічі було висвітлено напрями роботи The LEGO Foundation, зокрема питання впровадження проєкту «Сприяння освіті», до якого залучено 400 ЗДО в усіх регіонах України, в межах якого реалізується шведська програма соціально-емоційного розвитку «Веселі друзі» (для дітей дошкільного віку) та програма СЕН «Зерна» Гарвардської вищої школи освіти. Також були представлені парціальна програма розвитку дитини від 2 до 6 років через гру «Творці майбутнього», посібник «Граємо разом», методичні матеріали.

Дякуємо Оксані Левандовській за плідну інформаційну зустріч!

Триває реалізація проєкту «PRO Студії від професіоналів».

Для здобувачів кафедри економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи була проведена зустріч з фінансовим аналітиком компанії PepsiCo Global Business Services (Poland) Ольгою Карпюк.

Ольга поділилася цінним досвідом у сфері управління фінансами в міжнародних корпораціях, розкривши ключові процеси, які забезпечують успіх таких гігантів, як PepsiCo.

Учасники дізналися про основи фінансового аналізу, стратегічне планування та управління ризиками, отримавши унікальну можливість побачити, як працює фінансова структура однієї з найбільших світових компаній. Здобувачі задавали питання та отримували поради від справжнього професіонала.

Щиро дякуємо пані Ользі за корисний досвід і натхнення! Сподіваємося на подальші зустрічі та нові захопливі лекції!

У рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів» на кафедру хімії завітала випускниця магістратури природничого факультету Сорочинська Тамара — технік-лаборант у відділі управління якістю ТОВ «ФПС Флексіблс Україна», яка підготувала корисний матеріал для здобувачів вищої освіти різних рівнів щодо специфіки контролю якості під час виготовлення полімерної продукції.

Доповідачка ознайомила присутніх з асортиментом продукції, що випускається, особливостями та етапами виробництва полімерних ниток, тканин та готової упаковки; продемонструвала різні варіанти браку та пояснила причини його виникнення.

Також продемонструвала слайди, що стосуються особливостей контролю якості продукції, його маркування.

Разом працюємо і наближаємо нашу перемогу!

24 жовтня 2024 року в рамках проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита зустріч із запрошеним фахівцем, учителем іспанської мови Марком Фенсілом (Marysville Early College High School, USA), організована кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології. Тема виступу — «Teaching Languages Using Comprehensible Input».

Марк Фенсіл поділився своїм досвідом професійного розвитку та інноваційними методами і підходами у викладанні іноземної мови, обговорив зі студентами важливість володіння цією мовою у сучасному світі, її значення у навчанні, побудові кар’єри та досягненні успіху. Під час зустрічі студенти отримали цінні поради у підготовці до практичних занять й оволодінні лексичним і граматичним матеріалом та вміннями здійснювати міжкультурну комунікацію.

Завдяки зустрічі студенти мали чудову можливість поспілкуватися з носієм мови й обмінятися думками щодо важливості вивчення іноземних мов.

Щиро дякуємо Марку Фенсілу за змістовну та корисну бесіду!

23 жовтня здобувачі першого та другого рівнів вищої освіти та аспіранти кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти поповнили свій багаж знань під час лекції від старшого наукового співробітника відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України Юлії Рібцун.

Ознайомилися із особливостями мисленнєвої діяльності осіб із особливими мовленнєвими потребами, результатами дослідження працівників відділу логопедії, а також здобули приклад, як представляти результати власних досліджень. Цінною була демонстрація напрацювань відділу в Інституті спеціальної педагогіки та психології, що поповнить бібліотеку наших здобувачів для написання наукових праць та для підготовки до практичних занять.

Дякуємо Юлії Рібцун за співпрацю.

16 жовтня в рамках реалізації проєкту «Запрошені професори» перед студентами історичного факультету з лекцією «Методичні засади викладання історії Української повстанської армії здобувачам вищих навчальних закладів» виступав доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, професор кафедри історії ім. проф. М.П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» Трофимович Володимир Васильович.

Здобувачі ОП «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» та «Історія та археологія» магістерського рівня (групи 15Мд-Істар та 11Мд-СОіст), майбутні викладачі ВНЗ та закладів передвищої освіти, мали прекрасну нагоду послухати лекцію професіонала високої кваліфікації про методику викладання складних тем історії України у вищих навчальних закладах. Володимир Васильович є одним із провідних дослідників історії українського визвольного руху 1940-х років, тому його лекція була цікавою й з огляду на багатий фактологічний матеріал і авторське бачення проблеми на тлі російсько-української війни.

Дякуємо професору Володимиру Трофимовичу за прекрасну лекцію.

13–15 жовтня відбувалася щорічна науково-практична учнівсько-студентська конференція «Українське козацтво: історія і сучасність». Перша частина конференції проходила у м. Чуднів. Студенти історичного факультету разом із викладачами кафедри історії України провели дослідження, яке лягло в основу відео «Історична політика та історична пам’ять у ландшафтах населених пунктів Правобережної України (на прикладі м. Чуднів)», яке презентувала на конференції студентка історичного факультету Софія Тишкевич. Цього ж дня відбулись і традиційні козацькі забави.

Розпочали роботу конференції з хвилини мовчання на вшанування пам’яті всіх полеглих у цій війні. Хоча тривога на деякий час перервала наше засідання, учасники змогли повернутися до роботи та обговорень. Теоретична частина конференції стартувала з доповіді декана історичного факультету Олександра Жуковського, присвячена малодослідженому сюжету нашої історії — Бузькому козацтву. Свої дослідження, представлені різним аспектам історії козацтва від особливостей розміщення та облаштування січей, політичних аспектів їх функціонування у різні періоди, до питань облаштування побуту та харчування, як і особливостей формування козацького міфу презентували студенти історичного факультету нашого університету та учні житомирських ліцеїв (Наукового ліцею при ЖДУ ім. Івана Франка, ліцеїв № 21, 27, 34, вересівського Житомирської області, Салезіанського ліцею «Всесвіт»), а також учні криворізького ліцею № 113.

Особливістю цьогорічної конференції стала помітна презентаційна складова. Її учасники мали можливість познайомитись із новим видавничим проєктом, який представила наша аспірантка Олена Тунік-Мозговенко. Книга Бориса Дубмана «Нариси з історії Житомира» стала результатом реалізації спільного проєкту Державного архіву Житомирської області та видавництва «Бук-Друк». Відбулась і презентація нової монографії професора кафедри (у співавторстві) Сергія Стельниковича «Міжконфесійні відносини та державотворення в Україні (1990-ті — 2010-ті роки)». Однострой воїна УПА презентував здобувач освіти бакалаврського рівня нашого університету Шаховець Владислав. Доповіді та презентації викликали зацікавлення та жваві обговорення учасників.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 14 жовтня 2024 року відбулася відкрита лекція Ганни Чемерис — доктора філософії у галузі педагогіки, завідувача кафедри дизайну Запорізького національного університету, асоційованої дослідниці CEFRES, члена Спілки дизайнерів України.

Тема зустрічі — «Доступність у графічному дизайні». Студенти навчально-наукового інституту педагогіки мали можливість глибше ознайомитися з принципами універсального дизайну, які сприяють створенню доступних і зручних продуктів для всіх користувачів, незалежно від їхніх можливостей. Під час лекції Ганна Чемерис розповіла про особливості інклюзивного підходу, важливість гнучкості у використанні, мінімізацію фізичних зусиль, толерантність до помилок і необхідність сприйняття інформації в різних формах.

Дякуємо Ганні Чемерис за цікаву та змістовну лекцію, яка надихнула майбутніх фахівців глибше зрозуміти важливість доступності та інклюзії у сучасному дизайні!

У рамках проєкту «Запрошені професори» перед студентами-істориками, здобувачами ОП «Історія та археологія» і «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» виступила Юлія Юрчук, PhD, старша викладачка історії ідей в Університеті Сьодерторн (Швеція) з лекцією «Культура памʼяті та історична політика в Україні з 1990-х до сьогодення».

Дослідниця спеціалізується на транснаціональній інтелектуальній історії, студіях пам’яті та релігійній історії, зосереджуючись переважно на Україні, Східній і Центральній Європі, Скандинавії. Вона є авторкою книги Reordering of Meaningful Worlds: Memory of the Organization of Ukrainian Nationalists and the Ukrainian Insurgent Army in Post-Soviet Ukraine (Acta 2014) і співредакторкою Memory and Religion from a Postsecular Perspective (Routledge, 2022). Її поточне дослідження присвячене питанням інтелектуальної жіночої історії та деколонізації пам’яті в Україні. Окрім наукової роботи, Юлія Юрчук також перекладає шведську літературу на українську мову та пише нон-фікшн книжки українською.

Зустріч з п. Юлією була дуже цікавою і пізнавальною. Крім лекції, слухачі мали змогу почути її думку як професійного історика щодо політики пам’яті у Швеції та Західній Європі, ставлення пересічних шведів та загалом шведської держави до українців та України.

З 4 по 6 жовтня завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська брала участь у роботі міжнародного науково-методичного семінару «Викладання історії Голокосту у вищій школі», який проходив у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Організатором заходу виступили Український центр вивчення Голокосту (директор — доктор Анатолій Подольський), Єврейська громада Дюссельдорфу, Міністерство закордонних справ ФРН та ректорат ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Вікторія Венгерська презентувала власний досвід використання міждисциплінарних підходів для вивчення історії Голокосту у вищій школі (на прикладі Житомирського державного університету імені Івана Франка), серед іншого і в контексті викладання освітніх компонент у межах реалізації проєкту за програмою Еразмус+ модуль Жан Моне.

Викладачі 18 університетів України протягом трьох днів знайомились із чинними в Україні освітніми, музейними та пам’яттєвими практиками у сфері викладання історії Голокосту та студій з юдаїки. Учасники семінару презентували як власні напрацювання, так і мали можливість обговорити такі важливі проблеми: як мотивувати студентів вивчати складні сторінки історії, чи різняться підходи до викладання, за якими програмами викладати, які саме курси, як покращити процес викладання та які вибіркові компоненти/сертифікатні програми запропонувати, як розширити викладання через міждисциплінарний підхід, як інтегрувати у викладання роботу зі спадщиною та музеями?

Указом № 687/2024 «Про призначення державних стипендій видатним діячам освіти» від 3 жовтня трьом викладачам Житомирського державного університету імені Івана Франка призначена стипендія Президента України:

• АХМЕТОВУ Рустаму Фагимовичу — заслуженому працівнику фізичної культури і спорту України, відміннику освіти України, доктору наук з фізичного виховання та спорту, професору, завідувачу кафедри теоретико-методичних основ фізичного виховання та спорту;
• КОЗЛОВЦЮ Миколі Адамовичу — заслуженому працівнику освіти України, відміннику освіти України, доктору філософських наук, професору кафедри філософії та політології;
• ФРАНОВСЬКОМУ Анатолію Цезаровичу — заслуженому працівнику освіти України, відміннику освіти України, кандидату фізико-математичних наук, доценту кафедри алгебри та геометрії.

Щиро вітаємо колег! Дякуємо за віддану багаторічну працю на благо Житомирського державного університету імені Івана Франка! Здоров’я та процвітання під мирним українським небом!

3 жовтня на природничому факультеті відбулася зустріч з випускником магістерської програми «Біологія» Залужним Вадимом, який сьогодні живе, навчається і працює в Канаді, в Меморіал Університеті Ньюфауленду (Memorial University of Newfoundland). Вадим сьогодні має статус graduate student. Він здійсює наукові дослідження у галузі морської вірусології. Випускник поділився результатами власних наукових проєктів з вивчення вірусів морських котиків, губок, ракоподібних; розказав про методику дослідження та його практичне значенням з точки зору екології морських екосистем. Крім того, Вадим ще й виступає тьютором студентів, асистентом свого наукового керівника, працює в університетській лабораторії.

Особливо цінним і корисним було живе спілкування студентів з гостем. Вони задавали багато питань про відмінності навчання в Канаді та Україні, про те, чи немає труднощів у соціалізації і спілкуванні, чи відрізняється український менталітет від канадського, чи складно поєднувати роботу і навчання, чи існує стипендія в канадському університеті, чи подобається займатися біологією та багато іншого.

Особливо приємно було дізнатися, що змістове наповнення навчання біологів є дуже схожим, а наш двомовний диплом магістра Житомирського державного університету імені Івана Франка, письмова рекомендація декана природничого факультету та куратора виявилися достатнім фундаментом і підставою для навчання в Канаді! А далі все залежало саме від працелюбності, організованості, бажання розвиватися, вдосконалювати мовні та наукові навички.

То ж такі зустрічі є гарною мотивацією для наших студентів. Щиро бажаємо успіху Вадиму Залужному і сподіваємося на продовження співпраці між нашими університетами!

Чи справді Одеса — це імперське, російське місто, або ж це нав’язаний імперською ідеологією стереотип?

Відповідь на це питання запропонувала Олена Синявська — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова з лекцією «Українська Одеса на зламі ХІХ–ХХ ст.: осередки та діячі». Науковиця зі своєю лекцією виступила перед студентами-істориками, здобувачами ОП Середня освіта (Історія та громадянська освіта) та Історія та археологія в межах проєкту «Запрошені професори», що реалізується в ЖДУ.

Олена Синявся є дослідницею соціокультурної історії південного регіону України в контексті історії Центрально-Східної Європи другої пол. ХІХ – першої пол. ХХ ст., авторка понад 80 наукових публікацій, учасниця семінарів у Польщі, Румунії, Німеччині.

Здобувачі відкрили для себе багато українських сторін Одеси, які досі залишаються густо заретушованими у наративі російської імперської версії історичного минулого українських земель.

Дякуємо шановній Олені Синявській за цікавий і змістовний виклад такої складної проблеми.

27 вересня на природничому факультеті в рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів» для всіх охочих здобувачів вищої освіти та викладачів на запрошення доцента кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи Юлії Максименко завітав Петро Печенюк — завідувач відділу природи Житомирського обласного краєзнавчого музею. Він провів майстер-клас «Виготовлення таксидермічної скульптури риби».

Під час зустрічі Петро Петрович з властивим йому натхненням та почуттям гумору розповів про секрети створення та оформлення таксидермічних скульптур, окреслив переваги та недоліки різних методик і матеріалів, що використовуються в цьому процесі, боротьбу зі шкідниками експонатів.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено практичним навичкам для виготовлення таксидермічної скульптури риби, її естетичного оформлення.

Студенти та викладачі мали змогу спробувати власноруч пройти всі етапи створення та оформлення таксидермічної скульптури та дізналися багато цікавої та корисної інформації.

Дякуємо Петру Петровичу та чекаємо на майбутні зустрічі!

28 вересня професори кафедри історії України ЖДУ імені Івана Франка Вікторія Венгерська, Ольга Білобровець і Сергій Стельникович взяли участь у конференції, присвяченій життю і діяльності Міхала Чаковського, організованій Гришковецькою територіальною громадою у с. Гальчин.

Викладачі нашого університету виступали із доповідями «Пошук власного я і дилеми імперської та національної ідентичності ХІХ ст. (на прикладі постаті М. Чайковського)» та «Зміна віри Міхала Чайковського: політичний прагматизм чи релігійна авантюра?». Тематика конференції об’єднала науковців з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Одеського національного університету Іллі Мечникова, краєзнавців, працівників музею м. Остер на Чернігівщині та в м. Перемишль (Польща).

Перед початком конференції відбулось відкриття меморіальної дошки на одному із приміщень колишнього маєтку на честь Міхала Чайковського, в якому він народився. Вражає ентузіазм і зусилля команди Гришковецького селищного голови Ірени Лісової, голови відділу культури територіальної громади Наталії Ященко, спрямовані на розвиток громади, популяризацію місць і пам’яток культури, пов’язаних з відомими історичними діячами. Науково-теоретична частина поєднувалась із культурної програмою, запропонованою організаторами конференції — знайомство із маєтком, розміщеними на його території колишніми купальнями та виступом місцевого народного колективу. Не залишились учасники і без вражень від місцевої «родзинки» — білого борщу.

27 вересня 2024 р. в межах реалізації міжнародного проєкту Еразмус+ модуль Жан Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» на історичному факультеті відбувся круглий стіл до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру. Захід зібрав представників Державного архіву Житомирської області, молодих та досвідчених вчених, дослідників у сфері історичної пам’яті та історичної політики, Голокосту та іудаїки, вчителів, здобувачів освіти, учнів шкіл та представників державного університету «Житомирська політехніка» та ЗМІ.

Учасники круглого столу запропонували змістовні доповіді, присвячені різним аспектам геноцидних практик та різних політик пам’яті, що відображали зміст чинних політичних режимів. Презентовані директором державного архіву І. Слобожаном та співробітницею архіву О. Горпинич матеріали продемонстрували особливості реалізації пропагандистських радянських практик, навіть на рівні оформлення офіційних документів, присвячених максимально травматичним темам.

Знання про Голокост та Бабин Яр, як і його втілення в Україні, сприятимуть захисту демократичних цінностей та демократії, прихильність до яких незмінно демонструють українці.

25 вересня відбувся IV науково-методичний онлайн-семінар з міжнародною участю «Відповідальне батьківство ХХІ століття», співорганізатором якого стала кафедра професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка спільно з закладами партнерами, зокрема і з ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Тема близька кожному, у кожного своє бачення, принципи, способи, свої результати! Пошук правильних шляхів взаємодії та вирішення проблемних питань відповідного батьківства, які загострюються і виникають постійно — питання надважливе і надскладне, особливо в сучасних умовах! Але семінар надав масив потужної інформації, який дозволить побудувати максимально комфортний шлях спільної взаємодії та підтримки між батьками та дітьми, старшим та молодшим поколінням, педагогом та здобувачем.

Формат проведення семінару дав можливість нашим здобувачам університету, а саме першого та другого рівнів освіти спеціальностей 012 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта, 053 Політологія, 073 Менеджмент, 281 Публічне управління та адміністрування, у рамках реалізації проєкту «Запрошені професори» долучитися до гостьової лекції доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри соціальної педагогіки, керівника науково-дослідної лабораторії «Креативної педагогіки та зв’язків із громадськістю», керівника науково-методичного центру «Школа медіації» Лариси Данильчук!

Дякуємо за атмосферу відкритої комунікації, за корисну інформацію.

25 вересня 2024 р. студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» мали можливість слухати лекцію д. е. н., професора каф. бізнесу та сфери обслуговування Вінницького національного аграрного університету Олени Польової на тему «Сучасні тенденції впровадження енергозберігаючих технологій в готельно-ресторанних комплексах».

Майбутні фахівці готельно-ресторанної справи розуміють важливість ресурсо- та енергозбереження, турботливого ставлення до природних ресурсів, роботи закладів гостинності на засадах сталого розвитку, тому і виникло у здобувачів багато запитань, досвід дослідників ВНАУ зацікавив слухачів та спонукав до роздумів.

Вдячні нашим партнерам Вінницькому національному аграрному університету та пані Олені Польовій за приділений час і сподіваємось на подальшу плідну роботу.

На історичному факультеті ЖДУ імені Івана Франка в рамках проєкту «Запрошені професіонали» кафедра історії України організувала гостьову лекцію з вчителем Салезіянського приватного ліцею «Всесвіт» Анатолієм Грибаном.

Анатолій — випускник історичного факультету нашого університету. Молодий вчитель поділився своїм п’ятирічним досвідом роботи у загальноосвітньому закладі, зокрема, відверто розповів про ті проблеми, складнощі, з якими йому сьогодні доводиться працювати. Наголосив на необхідність творчого підходу до викладання уроків історії, застосування нових сучасних технологій у роботі з учнями. Поділився досвідом вирішення проблеми булінгу серед учнів, відносин з колегами, а також роботи з батьками учнів, звернув увагу на необхідність тісної взаємодії з ними.

Окрему увагу приділив проблемі оплати праці вчителів та проблем, з якими зіштовхується в сучасних умовах молодий спеціаліст, запропонував своє бачення їх розв’язання. Відповідаючи на запитання аудиторії, Анатолій наголосив, що в роботі вчителя головним залишається любов до дітей, яка і спонукає розвиватись та залишатись у професії.

У межах проєкту «Студії від професіоналів» на запрошення кафедри української мови та методики її навчання відбулася гостьова лекція Юлії Набок-Бабенко, докт. філософії, учительки української мови та літератури НВК «Новопечерська школа» (м.Київ).

Юлія Сергіївна поділилася власним успішним досвідом шкільного навчання й професійного розвитку. Професійна активність Ю. С. Набок-Бабенко вражає: окрім школи, робота методисткою е-платформи «Всеукраїнська школа онлайн», брала участь у проєктах «БомбеЗНий GoCamp» і «БомбеЗНО» (спрямованих на підвищення рівня володіння українською мовою в школах національних меншин Чернівецької та Закарпатської областей); долучалася до інтенсивного створення циклу відеоуроків та телеуроків з української мови та ін.

На зустрічі були присутніми здобувачі першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти. Слухали про розвиток читацької грамотності в процесі навчання української мови, про взаємозв’язок у розвитку видів мовленнєвої діяльності з використанням технології Dаіlу 5, про есе як практику розвитку мовлення й психологічної допомоги учням та про інші аспекти сучасної освіти. Захід проходив у змішаному форматі, у теплій, задушевній атмосфері.

Наприкінці лекції мали змогу поспілкуватися, обмінятися думками, зокрема й з Галиною Корицькою (канд. філол. наук, доц. Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти), а також із Наталією Дубицькою (учителькою української мови та літератури, заст. директора Ємільчинського ліцею № 2 Житомирської обл.).

Що спільного має університет з бізнесом і громадським сектором? Чи потрібно монетизувати науку? Сучасний університет — це підприємницький університет? Що таке третя місія університетів і як її оцінювати? Ці та багато інших запитань обговорили під час воркшопу «Третя місія університетів: методи оцінки і підходи», що проходив у межах реалізації проєкту Erasmus+ KA2 CBHE «Університети-громади: посилення співпраці» (23.09.2024). До заходу долучилася начальниця відділу міжнародних та регіональних зв’язків Житомирського державного університету імені Івана Франка Анна Савина.

Сьогодні заклади вищої освіти повинні не лише надавати якісну освіту та успішно працювати над дослідженнями (перша й друга місії), але й впроваджувати ці дослідження в життя, взаємодіяти з суспільством, монетизувати інтелектуальні здобутки та ін. Таким чином, третя місія університетів підкреслює їхню роль у розвитку суспільства в цілому, сприяючи інтеграції знань і практики.

Мета воркшопу полягала в обговоренні методик і кращих практик оцінювання «третьої місії» університетів, тобто їхньої діяльності, що спрямована на вирішення суспільних проблем різного рівня, зокрема у підприємницькому та соціальному вимірах.

До студентів фізико-математичного факультету з гостьовою лекцією у рамках проєкту «Запрошені професори» завітав Андрій Морозов, кандидат технічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи Державного університету «Житомирська політехніка».

Під час зустрічі Андрій Морозов вказав на важливість оволодіння повним стеком технологій для веброзробника та шляхи досягнення статусу FullStack-інженера. Основна ідея полягала в тому, що сучасний ринок вимагає від спеціалістів всебічної компетенції — вміння працювати як з фронтендом (користувацьким інтерфейсом), так і з бекендом (серверною логікою та базами даних).

Під час зустрічі були окреслені ключові технології, які повинен освоїти FullStack-інженер. До фронтенд-складових відносяться HTML, CSS, JavaScript та фреймворки, такі як React або Vue.js. З позицій бекенду обговорювали використання Node.js, PHP, Python та інших технологій для створення серверів, а також роботу з базами даних (наприклад, MySQL або MongoDB).

Андрій Морозов акцентував увагу на важливості постійного навчання та адаптації до нових трендів у сфері розробки. Порекомендував активно брати участь у проєктах, щоб набувати практичних навичок та формувати портфоліо, яке допоможе їм у майбутньому на ринку праці.

Зустріч була корисною для студентів, які лише розпочинають свій шлях у веброзробці, оскільки вона дала чітке уявлення про те, які технології та знання необхідні для успішної кар’єри у цій галузі.

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка 16–17 вересня проходила масштабна подія — тренінгово-консультаційна сесія «Освітньо-наукові проєкти та акредитаційний процес». Захід відбувався у рамках святкування 10-річчя Міжнародного освітньо-наукового проєкту «Інноваційний університет і лідерство», 5-річчя створення ВГО «Інноваційний університет» та 105-річчя Житомирського державного університету імені Івана Франка. У роботі сесії взяли участь колеги із закладів вищої освіти Житомира, Запоріжжя, Харкова, Сум, Києва, Івано-Франківська, Дніпра.

Сучасний світ вимагає від ЗВО бути гнучкими і динамічними. Перед вищої освітою в умовах воєнного і післявоєнного стану стають нові виклики, і вона має бути готовою до їх подолання.

Ректор ЖДУ Галина Киричук та президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков зауважили, що у прагненнях до розвитку, руху вперед важливо вивчати досвід інших. Така зустріч дає змогу показати власні практики і почерпнути цінне від напрацювань колег.

Система вищої освіти України поступово інтегрується в Європейський простір вищої освіти. Для ЗВО України важливим є досвід функціонування проєктів у сфері вищої освіти не лише зарубіжних держав, а позитивні практики українських колег. Олена Тупахіна, проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної та проєктної діяльності Запорізького національного університету, показала на прикладі власного ЗВО реалізацію успішних освітніх проєктів, зупинилася на тому, як будувати політику закладу, щоб проєктна діяльність стала одним із напрямів повсякденної роботи освітньої установи.

Анастасія Сімахова, перший заступник Голови Ради молодих вчених при МОН України, ознайомила з можливостями для молодої генерації науковців, представила національні та зарубіжні проєкти підтримки молодих учених.

Олександр Хименко, керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, представив ключові моменти Положення про акредитацію освітніх програм.

Робота сесії продовжилася в консультаційних групах. З введенням у дію нового положення про акредитацію освітніх програм є потреба у деталізації процесів. Для гарантів ОП були проведені 4 консультаційні зустрічі з головами ГЕР:

• Олена Сминтина — голова ГЕР 03 «Гуманітарні науки», професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;
• Лариса Шаульська — голова ГЕР 05 «Соціальні та поведінкові науки», професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Ірина Удовик — голова ГЕР 12 «Інформаційні технології», професор НТУ «Дніпровська політехніка»;
• Мирослава Босовська — голова ГЕР 24 «Сфера обслуговування», професор Державного торговельно-економічного університету.

17 вересня учасники тренінгово-консультаційної сесії мали змогу ознайомитися з Житомирським державним університетом імені Івана Франка та власне з Житомиром.

Університет є значною частиною історії міста. Гості ЖДУ імені Івана Франка дізналися історію закладу в контексті тогочасний подій, його становлення від часів чоловічої гімназії до класичного університету, видатними постатями, цінними експонатами окремих музеїв закладу: старожитностей, археологічного та історії університету.

А теплий осінній Житомир люб’язно приймав гостей, вабив своїми старими вуличками та пам’ятними місцями!

Далі буде...

За вже усталеною традицією в перший тиждень навчання студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка знайомляться з принципами дотримання академічної доброчесності. До цього процесу долучаються представники відділу моніторингу якості освіти, бібліотеки університету, комісії з академічної доброчесності. Проректор з наукової та міжнародної роботи, голова комісії з питань академічної доброчесності Тетяна Боцян ознайомила студентів першого курсу першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів освіти з поняттям академічної доброчесності, важливістю її дотримання під час навчання та проведення наукових досліджень, написанні тез доповідей та статей.

Розпочався цикл зустрічей зі здобувачами вищої освіти фізико-математичного та соціально-психологічного факультетів. Далі буде!

Розпочинається реєстрація користувачів на платформу Reallyenglish у межах проєкту English4Ukraine від Маріупольського державного університету та британсько-української ініціативи Twinning.

Вивчати англійську мову з English4Ukraine зручно як на мобільних пристроях, так і та персональних комп’ютерах. Платформа містить 30 навчальних курсів для різних рівнів володіння мовою (від А1 до С2), які охоплюють загальну, ділову, академічну, спеціалізовану (ESP) англійську, підготовку до тестувань IELTS, TOEIC і TOEFL. За допомогою уроків можна покращити навички говоріння, аудіювання та письма, розширити словниковий запас.

Здобувачі та працівники Житомирського державного університету імені Івана Франка мають змогу впродовж 120 днів безкоштовно пройти один з курсів на платформі. Інструкції про приєднання до платформи будуть надіслані на електронну адресу, вказану при реєстрації. За умови успішного проходження цілого курсу учасники отримають сертифікати на електронну пошту.

Протягом 2021–2023 рр. Житомирський державний університет імені Івана Франка брав учать у програмі Association 4U за підтримки українських університетів у сфері перекладу acquis ЄС, що сприяла розробленню й удосконаленню курсу юридичного перекладу. Завдяки фінансовій підтримці ЄС в рамках проєкту Європейського Союзу Association 4U було видано «Посібник з перекладу актів права ЄС» у двох частинах за редакцією Мартіни Байчич, Коліна Д. Робертсона, Людмили Славової, до підготовки якого долучилися викладачі кафедри англійської філології та перекладу Наталія Борисенко, Світлана Вискушенко, Олена Мосієнко, Юлія Нідзельська та Андрій Шугаєв.

Насамперед праця адресована українським студентам та перекладачам-практикам, має на меті стати практичним інструментом для перекладачів актів права ЄС. Частина А знайомить майбутніх перекладачів з правом, мовою та термінологією ЄС. Розділ містить теоретичну частину, що охоплює основні поняття корпусної лінгвістики, типи корпусів правових текстів ЄС і практичну частину з прикладами запитів до корпусів. Частину Б присвячено типологічним особливостям української мови та перекладу українською мовою. Теоретичні відомості, які містить посібник, допоможуть у розв’язанні потенційних термінологічних та перекладацьких проблем, які можуть виникати під час перекладу документів ЄС.

Текст посібника підготовлено англійською та українською мовами, що робить його цікавим для українських правознавців.

17 липня 2024 року у Києві в залі готельного комплексу «Національний» відбувся урочистий захід із вручення Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком дипломів та нагрудних знаків лауреатам Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2022 рік (Постанова парламенту від 20 грудня 2023 р. № 3524-ІХ).

Серед лауреатів — доктор історичних наук, професор кафедри історії України Сергій Стельникович. Пишаємося науковими здобутками нашого науковця. Віримо, що усі надбання стануть запорукою особистісного становлення та розвитку Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Бажаємо Сергію Володимировичу подальших наукових звершень під мирним українським небом!

Артем Іванов, студент 2 курсу спеціальності «Комп’ютерні науки» фізико-математичного факультету, брав участь у Міжнародному конкурсі з астрономії та астрофізики у категорії «Молодь: старше 18 років». Успішно пройшов кваліфікаційний раунд і у фінальному турі здобув бронзову нагороду, потрапивши у 20% найкращих учасників. Варто зауважити, що у зазначеній категорії брали участь понад 5000 осіб.

Міжнародний конкурс з астрономії та астрофізики — це чудовий спосіб відточити розум студентів, мотивувати їх та поставити перед ними творчі завдання з астрономії та астрофізики. Конкурс включає різні теми та рівні складності. Участь у конкурсі надихає студентів займатися наукою та надає унікальну можливість перевірити свої навички.

Ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Киричук та проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян беруть участь у Міжнародній літній школі «Інноваційні підходи до викладання та навчання», яка проходить з 27 по 30 червня.

Організатором є ВГО «Інноваційний університет» за підтримки ініціативи Ukrainian Science Diaspora, Fondation Maison Des Sciences De L’homme. Присвячений захід 10-й річниці польсько-українського проєкту «Інноваційний університет та лідерство» та 5-й річниці ВГО «Інноваційний університет».

Під час роботи школи розглядатимуться теми, що стосуються імерсивних технологій в освіті, гейміфікації в освіті, інновацій у викладанні. Також для учасників організатори підготували спеціальну тему «Інструменти відкритої науки в підготовці фахівців».

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося останнє планове засідання вченої ради у 2023–2024 навчальному році. Приємністю на початку заходу стало нагородження відзнаками Міністерства освіти і науки України та Житомирського державного університету імені Івана Франка науково-педагогічних працівників університету, які є командою, об’єднаною спільними науковими інтересами, відданістю своїй справі, де визначним аспектом діяльності є постійне прагнення до саморозвитку.

Нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові та освітні досягнення» нагороджені:

• Світлана КОЛЯДЕНКО — кандидатка педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри соціальних технологій;
• Олена МІРОШНИЧЕНКО — докторка психологічних наук, доцент, доцентка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління.

Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України — Марина ПАЦЮК — кандидатка біологічних наук, доцент, доцентка кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття.

Грамотами Міністерства освіти і науки України відзначені:

• Вікторія БІЛЯВСЬКА — кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання;
• Наталія БОВСУНІВСЬКА — кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри мистецької освіти;
• Наталія БОРИСЕНКО — кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри англійської філології та перекладу;
• Людмила ГУЦАЛО — кандидатка історичних наук, доцентка, завідувачка кафедри всесвітньої історії;
• Віктор ЗАГЛАДА — кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та політології;
• Ярослава ОКСЕНТЮК — кандидатка біологічних наук, доцентка, доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін;
• Алла ПРУС — кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри алгебри та геометрії;
• Євген СЕВОСТЬЯНОВ — доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики;
• Олег СОКОЛОВСЬКИЙ — доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та політології;
• Сергій СТЕЛЬНИКОВИЧ — доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії України;
• Андрій ТАРГОНСЬКИЙ — кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики.

Подяки Міністерства освіти і науки України отримали:

• Катерина ДЮЖЕВА — кандидатка філологічних наук, старший викладач кафедри журналістики, реклами та PR;
• Віталій ЛИСТВАН — кандидат хімічних наук, доцент, доцент кафедри хімії;
• Оксана МИХАЙЛОВА — кандидатка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри англійської мови з методиками викладання у дошкільній та початковій освіті;
• Тетяна НІКІШОВА — викладачка кафедри слов’янської і германської філології та перекладу;
• Віта ПАВЛЕНКО — докторка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління;
• Світлана ПАВЛОВА — кандидатка економічних наук, доцентка, доцентка кафедри економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи;
• Зіновій ПАРТИКО — доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики, реклами та PR;
• Марія ФЕДОРОВА — кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти;
• Юлія ЧАЙКА — старший викладач кафедри медико-біологічних дисциплін;
• Тетяна ШАНСКОВА — докторка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри початкової освіти та культури фахової мови;
• Світлана ШЕВЧУК — кандидатка біологічних наук, доцентка, доцентка кафедри зоології, біологічного моніторингу і охорони природи.

З великою пошаною і вдячністю за бездоганну сумлінну працю, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов’язків відзначені франківці, які відзначали свій ювілей.

Так Галина СТАРОДУБЕЦЬ — докторка історичних наук, професорка, професорка кафедри всесвітньої історії — нагороджена нагрудним знаком «Слава Житомирського державного університету імені Івана Франка».

Нагрудним знаком «Заслужений працівник Житомирського державного університету імені Івана Франка» відзначена Лариса ШЕВЧУК — головний бухгалтер, яка присвятила понад 30 років економічній стабільності університету.

Почесними грамотами ЖДУ нагороджені:

• Ірина БІЛОРУС — сторож гуртожитку № 5;
• Віра ГУЛЬКО — сторож гуртожитку № 5;
• Юрій БЕНДЕС — доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри фізики та методики її навчання;
• Наталя БЕРЕЗЮК — сторож гуртожитку № 1, навчального корпусу № 1;
• Олена МАКСИМОВА — кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри теорії та методики дошкільної й інклюзивної освіти;
• Василь НАКОНЕЧНИЙ — робітник, зайнятий ремонтом та обслуговуванням електрообладнання відділу головного енергетика;
• Валентина ТИТАРЕНКО — кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри української мови та методики її навчання;
• Юлія ШЕЛЮК — докторка біологічних наук, професорка, професорка кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття;
• Тетяна КАФТАНОВА — старша викладачка кафедри фізичного виховання та спортивного вдосконалення;
• Тетяна ШЕВЧУК — кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін.

Наукова спільнота поповнилася ще одним доктором філософії!

Вітаємо Марину Тимченко з отриманням диплома доктора філософії з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), ОНП «Теорія і методика професійної освіти». Захист дисертації відбувся у разовій спеціалізованій вченій раді при Житомирському державному університеті імені Івана Франка.

Вітаємо наших колег з високими нагородами! Зичимо їм творчих злетів, невичерпної енергії, життєвої наснаги, незгасного оптимізму, добробуту, міцного здоров’я і родинного затишку!

Разом до Перемоги!

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 7 червня 2024 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології організувала відкриту лекцію доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри педагогіки та методики навчання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету — Валентини Черниш.

Під час лекції «Формування англійськомовної комунікативної компетентності з використанням аудіокнижок художніх творів» викладачі і студенти ознайомилися зі змістом і функціями аудіокнижок художніх творів та особливостями їх використання у формуванні англійськомовної комунікативної компетентності здобувачів освіти. Професор Валентина Черниш здійснила глибокий аналіз аудіокнижок художніх творів і запропонувала цікаві ідеї щодо їх підбору. Студенти мали гарну можливість поспілкуватися, обговорити питання й отримати поради, які будуть корисними у майбутній професійній діяльності.

Щиро дякуємо шановній Валентині Василівні за інформативну і змістовну лекцію!

За результатами п’ятнадцятої міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти — 2024», яка відбулась 27–28 березня 2024 р., м. Київ, Україна, кафедра міжкультурної комунікації та іншомовної освіти навчально-наукового інституту іноземної філології нагороджена золотою медаллю в номінації «Упровадження здоров’язбережувальної педагогіки в практику діяльності закладів освіти» та дипломом за презентацію досягнень, активну участь і значний внесок у розвиток сфери освіти й науки України.

11 червня заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів Марія Місюрова вручила відзнаки викладачам кафедри Ларисі Калініній, Валентині Папіжук, Наталії Прокопчук та Тетяні Григор’євій.

Пишаємося нашими колегами! Успіхів у подальших розробках!

28 травня 2024 року відбулась гостьова лекція професора, доктора економічних наук кафедри бізнесу та сфери обслуговування Вінницького національного аграрного університету Олени Польової на тему «Управління готельно-ресторанним бізнесом в сучасних умовах викликів ринків для забезпечення конкурентоспроможності закладів сфери гостинності» для студентів спеціальності «Готельно-ресторанна справа всіх рівнів освіти».

Під час зустрічі лекторка наголосила на основних тенденціях розвитку ринку готельно-ресторанних послуг в умовах цифрових трансформацій; продемонструвала сучасні підходи до системи управління бізнесом сфери гостинності в умовах інтенсивного розвитку інноваційних програмних продуктів та мобільних застосунків до них та закцентувала на зміні технології управління закладами готельно-ресторанного бізнесу у зв’язку із інтегруванням програмних продуктів на різних ділянках життєвого циклу підприємства та його діяльності.

Олена Леонідівна виокремила основні аспекти, що забезпечують зростання конкурентоспроможності готельно-ресторанного бізнесу в умовах динамічного ринку, економічної і політичної нестабільності та військового стану.

Дякуємо д.е.н., професору Польовій Олені Леонідівні за цінний досвід, який вона передала студентам Житомирського державного університету імені Івана Франка в сфері сучасних систем управління готельно-ресторанним бізнесом в умовах наявних викликів ринків для забезпечення конкурентоспроможності закладів сфери гостинності!

29 травня в ННІ іноземної філології в межах проєкту «Студії від професіоналів» відбулася зустріч із Заслуженою журналісткою України, співробітницею Житомирської міської бібліотеки імені Василя Земляка Валентиною Забродською. Зустріч була присвячена 100-річчю з дня народження Народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Миколи Антоновича Максименка.

Шановна гостя розповіла про творче життя митця, щільно пов’язане з історією й сьогоденням країни, культурними традиціями Житомирщини, представила разючий творчий доробок видатного українського художника, запропонувала студентам переглянути репродукції картин, фотографії тощо. Розмова була емоційною, піднесеною, сповненою любові до художньої творчості й рідної України, захопленням людьми мистецтва, які наповнюють наше життя яскравими фарбами й високими почуттями.

Дякуємо шановній Валентині Володимирівні за радість спілкування, душевну щедрість й віру у здатність мистецтва зробити нас і наш світ більш гармонійними, радісними, світлими. Сподіваємось на подальші зустрічі!

21 травня відбувалася Всеукраїнська студентсько-викладацька науково-практична інтернет-конференція «Актуальні проблеми психічного здоров’я», організована кафедрою соціальної та практичної психології. Більше 100 учасників долучилося до обговорення питань.

Серед співорганізаторів конференції були Український католицький університет, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

До конференції з доповідями долучилися викладачі та здобувачі першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти спеціальності 053 Психологія та спеціальності 016 Спеціальна освіта ЖДУ імені Івана Франка.

Серед учасників конференції були викладачі та здобувачі Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (м. Київ), Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (м. Київ), Білоцерківського інституту економіки та управління Університету «Україна» (м. Біла Церква), КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» ХОР, (м. Харків), Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (м. Одеса), Волинського національного університету імені Лесі Українки, (м. Луцьк), Коростишівського педагогічного фахового коледжу імені І. Я. Франка Житомирської обласної ради (м. Коростишів).

Студенти факультету фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка славляться не лише звершеннями на спортивній арені, а й науковими здобутками.

28 травня здобувачка другого магістерського рівня вищої освіти Олександра Ледньова здобула призове місце на фінального етапу V Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Здорова дитина — здорова нація» зі спеціальності «Середня освіта (Фізична культура)», отримавши диплом третього ступеня.

Результати досліджень, представлені у науковій роботі «Вплив сучасних організаційно-педагогічних підходів на формування ключових компетентностей в учнів середніх класів на уроках фізичної культури», отримали високу оцінку та визнання членами журі.

Вітаємо Олександру та наукового керівника в.о. завідувача кафедри фізичного виховання та спортивного вдосконалення Івана Мичку! Бажаємо подальших наукових здобутків!

До Житомирського державного університету імені Івана Франка завітав Мікко Лумме, засновник та виконавчий директор Finnoschool Ltd, в минулому вчитель історії, директор навчального закладу, тренер та наставник в Університеті Оулу. Мав досвід викладання та підтримки розвитку освіти в різних країнах Європи, Азії та Середнього Сходу. До нас завітав з лекцію Introduction to Finish education system для викладачів та студентів ННІ педагогіки спеціальності «Дошкільна освіта».

Мікко Лумме є щирим прихильником України, вболіває за її долю. Свою лекцію розпочав із вшанування пам’яті воїнів, які полягли за цілісність і незалежність України.

У своїй розповіді лектор зупинився на фінській освіті, яка вважається однією з найкращих, на її етапах та принципах, що лягли в її основу, а це — чесність, довіра, зв’язок з природою, індивідуальний підхід та ін. Пан Мікко підкреслив також і сильні сторони в дошкільній освіті України, із закладами якої мав змогу познайомитися під час попереднього візиту. Вважає щиро, що наш досвід є цікавим і вартим вивчення.

Фінська та українська історії мають схожі моменти, зокрема спільного ворога. Фінляндія зуміла перемогти і піднятися у своєму розвитку. Так і в України попереду багато роботи з відновлення, і на освіту припадає одна з ключових ролей, тому якісна підготовка кадрів та вибудовування правильних основ є гарантією успішного майбутнього.

Після лекції Мікко Лумме продовжив розмову з ректором університету Галиною Киричук, проректором з наукової та міжнародної роботи Тетяною Боцян, директор ННІ педагогіки Валентиною Танською, завідувачем кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти Іваном Коновальчуком. Об’єктом обговорення стала інформація щодо подальшої співпраці та підвищення якості освіти, зокрема дошкільної.

Логічним завершенням зустрічі стало підписання меморандуму про співпрацю між Житомирським державним університетом імені Івана Франка та Finnoschool Ltd, яким передбачено налагодження напрямів співпраці, направлених на поліпшення якості та доступності освіти, обмін передовими напрацюваннями, технологіями, новітніми проєктами в освітній сфері.

16 травня 2024 року на базі кафедри філософії та політології історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка було проведено ІХ Всеукраїнську науково-теоретичну конференцію з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення». Вона викликала значний резонанс в Україні та в інших державах (Польщі, Литві, Індії, Італії та Німеччині). В обговоренні актуальних проблем сучасної філософії та науки взяли активну участь провідні науковці з різних регіонів України: Києва, Житомира, Вінниці, Рівного, Запоріжжя, Харкова, Дніпра та ін. До участі в конференції долучилися більше, ніж 90 доповідачів.

У межах конференції були розглянуті важливі філософські проблеми, які стосувалися рецепції екзистенційних викликів для людини в історико-філософській парадигмі, проблем миру і війни, ідеї вічного миру Іммануїла Канта, героїзму і страждання людини, проблема доброякісної і злоякісної агресії у розумінні Еріха Фромма та ін. Окрім цього, було репрезентовано матеріали, які охоплювали проблематику відчуження людини у віртуальному просторі і в умовах російсько-української війни, роль цифровізації у зміні способів життя сучасної людини, значення любові і турботи в самореалізації особистості.

Серед викликів для розвитку українського соціуму було розглянуто проблематику релігійних процесів в умовах соціальної транзитивності, релігійної свідомості, адаптації релігії до глобальних викликів, релігійної свободи в умовах глобалізації, державного адміністрування у релігійній сфері України, розуміння ідеологічних підстав та джерел формування концепту «руського миру», релігійних викликів національній безпеці в ситуації російської агресії проти України, міжконфесійного діалогу в умовах російсько-української війни.

На базі фізико-математичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка 26 та 29 квітня 2024 року відбулися Всеукраїнські конкурси наукових робіт для студентської молоді «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» за 3 секціями та «Прикладна математика» за 4 секціями. До складу конкурсних комісії увійшли відомі в Україні фахівці методики навчання математики, фізики та астрономії, а також з економіки, статистики, прикладної математики та комп’ютерних наук, в тому числі професори, доктори педагогічних, фізико-математичних, економічних та технічних наук Ольга Матяш, Юрій Бендес, Сергій Терещук, Володимир Гоцульський, Анатолій Погоруй, Наталія Зачосова, Ігор Огірко, Олег Скасків та ін.

У конкурсі «Прикладна математика» взяли участь 18 учасників, а у конкурсі «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» — 37 з різних закладів вищої освіти України, а до фінальної частини конкурсу було запрошено авторів 18 та 26 найкращих робіт відповідних конкурсів. Варто відзначити той факт, що найбільша кількість робіт (18) була представлена у секції «Методика викладання математики в закладах середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти» конкурсу «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти», що свідчить про значний інтерес здобувачів освіти до навчання математики. Проблематика виступів на конкурсі «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» стосувалася вкрай актуальних проблем сучасної освіти: використання сучасних цифрових лабораторій, інформаційних технологій при викладанні предметів фізико-математичного циклу, нестандартних методів розв’язування фізичних задач та практичного застосування знань з фізики при розробці пристроїв, інноваційним методам навчання (гейміфікація, інтерактивні методи, візуалізація наочних матеріалів, імерсивні технології), проблемам інклюзивної освіти тощо.

Проблематика виступів на конкурсі «Прикладна математика» стосувалася актуальних проблем сучасної математика, а саме застосування математичних методів та моделей в економіці, статистиці, фізиці, інформаційних технологій тощо.

Відзнаки і нагороди конкурсу «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» отримали:

У секції «Методика викладання математики в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти»

• Полуяктова Катерина (диплом І ступеня, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського);
• Мазур Катерина (диплом ІІ ступеня, Житомирський державний університет імені Івана Франка);
• Солдаткін Олег (диплом ІІ ступеня, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка);
• Поперечна Наталя (диплом ІІІ ступеня, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини);
• Комарова Каріна, Таранюк Надія (диплом ІІІ ступеня, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського);

У секції «Методика викладання інформатики в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти»

• Таскаєв Дмитро (диплом І ступеня, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського);
• Ямковенко Владислав (диплом ІІ ступеня, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини);

У секції «Методика викладання фізики, астрономії в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти»

• Іванченко Євгенія (диплом І ступеня, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини);
• Камуля Світлана (диплом ІІ ступеня, Бердянський державний педагогічний університет);
• Копитко Марія (диплом ІІІ ступеня, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського).

Відзнаки і нагороди конкурсу «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» отримали:

У секції «Математичне моделювання у фізиці»

• Жигалева Софія (диплом І ступеня, Дніпровський державний технічний університет);

У секції «Математичне моделювання у статистиці та економіці»

• Фенцур Микита (диплом І ступеня, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка);
• Короткова Дарина (диплом ІІ ступеня, Національний технічний університет «Дніпровська Політехніка»);

У секції «Математичне моделювання у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій»

• Паляниця Оксана (диплом І ступеня, Львівський національний університет імені Івана Франка);
• Шмалюк Дмитро (диплом ІІ ступеня, Житомирський державний університет імені Івана Франка);

У секції «Сучасні проблеми математичного та комплексного аналізу»

• Поплавська Марина (диплом І ступеня, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського).

Інші учасники відзначені грамотами та сертифікатами про участь у конкурсах, а керівники переможців та члени журі відповідними грамотами.

14 травня в ННІ іноземної філології у межах проєкту «Запрошені професори» за ініціативи кафедри германської філології та зарубіжної літератури відбулася лекція докторки філологічних наук, професорки, почесної професорки Житомирського державного університету імені Івана Франка Кароліни Гіллесґайм, яка представляє Ауґсбурзький та Бамберзький університети (Німеччина), досліджує дитячу лірику Бертольта Брехта.

Тема лекції — Der Mensch muss an seinem Gott leiden. Der unbarmherzige Gott im Werk Bertolt Brechts. «Людина має страждати від свого Бога. Безжалісний Бог в творчості Брехта».

В організації та проведенні заходу взяли участь кандидат філологічних наук, докторант Вільного університету м. Берлін (Німеччина) Микола Ліпісівіцький, докторка філологічних наук, професорка Світлана Маценка (Львівський національний університет імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент, директор ННІ іноземної філології Марина Полховська. Модератором гостьової лекції виступив викладач кафедри германської філології та зарубіжної літератури Михайло Мальченко.

Дякуємо шановній пані Кароліні Гіллесґайм за прекрасну лекцію, цікаву дискусію, сподіваємось на продовження багатолітньої наукової та академічної співпраці!

9 травня у Житомирському державному університеті ім. Івана Франка відбувся круглий стіл, приурочений до Дня Європи. Захід проходив у межах реалізації проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» програми Еразмус+ Модуль Жана Моне.

До участі у круглому столі були запрошені представники державних та громадських інституцій, вчителі, викладачі університету, здобувачі освіти різних рівнів. Учасники запропонували доповіді, присвячені різним напрямкам євроінтеграційної діяльності, представленню результатів наукових напрацювань у межах реалізації проєкту, діяльності громадських структур та організацій, спрямованих на поширення та закріплення демократичних практик. Розпочали засідання круглого столу проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та декан історичного факультету Олександр Жуковський.

Свої доповіді запропонували: проєктний менеджер Анастасія Філенко, викладачі кафедри історії України Вікторія Венгерська, Антон Сичевський, Сергій Стельникович, Олександр Максимов; професор Микола Козловець; директор державного архіву Житомирської області Ігор Слобожан, співробітник архіву Олександра Горпинич; представники громадського сектору (Владислав Барановський); вчитель Салезіанського приватного ліцею Анатолій Грибан, аспіранти кафедри історії України.

Доповіді викликали зацікавленість та активне обговорення учасників.

2–3 травня 2024 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка проходила VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Молюски: результати, проблеми і перспективи досліджень».

Організаторами конференції виступили:

• Житомирський державний університет імені Івана Франка;
• Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
• Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України;
• Інститут гідробіології НАН України;
• Державна установа «Інститут морської біології» НАН України;
• Державний природознавчий музей НАН України;
• Поморська Академія в Слупську (Слупськ, Польща);
• Самаркандський державний університет (Самарканд, Республіка Узбекистан);
• Центр дослідження природи Інституту екології (Вільнюс, Литва).

З вітальним словом до учасників звернулися Тетяна БОЦЯН — проректорка з наукової та міжнародної роботи, Руслана РОМАНЮК, деканка природничого факультету, Володимир ЮРИШИНЕЦЬ — заступник директора Інституту гідробіології НАН України з наукової роботи, доктор біологічних наук (Київ, Україна); Василь ГРУБІНКО — завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка, доктор біологічних наук, професор (Тернопіль, Україна).

Науковими напрямами конференції, згідно з якими відбулося пленарне та секційні засідання, були:

1. Фауна, систематика та поширення сучасних і викопних молюсків.
2. Охорона та відновлення популяцій молюсків.
3. Малакотоксикологія.
4. Екологічні аспекти вивчення молюсків.
5. Прикладна малакологія, конхікультура.
6. Паразитологічні аспекти малакології.
7. Гідроекологічні дослідження водойм як середовища існування молюсків.

У конференції взяли участь 51 учасник, з яких − 16 докторів наук, 21 кандидат наук, 6 молодих вчених та 4 здобувача. Ще 62 здобувачі освіти ЖДУ імені Івана Франка взяли участь як вільні слухачі конференції.

Загалом у роботі конференції взяли участь представники 6 вітчизняних закладів освіти, 6 науково-дослідницьких установ України та Польщі. Зокрема, представлені були Державна установа «Інститут морської біології НАН України», Житомирський державний університет імені Івана Франка, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Національний науково-природничий музей НАН України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Державний природознавчий музей НАН України, Державний університет «Житомирська політехніка», Бердичівський медичний фаховий коледж, Інститут захисту природи Польської Академії наук, Інститут гідробіології НАН України, Поліський національний університет, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця.

Упродовж 22-26 квітня 2024 року кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології Тамара Литньова взяла участь у роботі 5-го Міжнародного тижня Erasmus+ (5^th Erasmus+ International Week) і 17^th Міжнародної науково-практичної конференції з питань освіти, організованих педагогічним факультетом Шопронського університету (м. Шопрон, Угорщина). Ця подія об’єднала освітян і науковців 10 країн: Польщі, Португалії, Сербії, Словаччини, США, Туреччини, України, Фінляндії, Хорватії, Чехії.

Основна тема Міжнародного тижня і конференції стосувалася актуальних проблем вищої освіти загалом та сучасної теорії і практики викладання англійської мови зокрема. Програма тижня була змістовною, пізнавальною, цікавою і корисною. Вона включала презентації закладів вищої освіти, доповіді, що супроводжувалися науковими дискусіями. Учасники 5-го Міжнародного тижня Erasmus+ і 17^th Міжнародної конференції з питань освіти мали змогу поділитися досвідом викладання англійської мови у різних країнах; обговорити питання формування іншомовної комунікативної компетентності студентів; проаналізувати особливості використання англійської мови як Lingua Franca в міжкультурній комунікації та ознайомитися із змістом підготовки вчителів подвійного профілю в Україні.

На міжнародному рівні було представлено і Житомирський державний університет імені Івана Франка. Робота учасників Міжнародного тижня вразила плідністю і насиченістю, дала можливість отримати гарний досвід і яскраві враження.

29 квітня на історичному факультеті відбулася зустріч зі спеціалістом відділу аналітичної роботи та науково-довідкового апарату Державного архіву Житомирської області Олександрою Горпинич. Зустріч мала назву «Про архівну справу з любов’ю та захопленням!».

Студенти спеціальностей 032 історія та археологія і 014 середня освіта (історія) мали можливість познайомитись із основними напрямками роботи, за які відповідає Олександра. Це, перш за все, розробка електронних баз даних, описи картографічних матеріалів, введення їх до електронної бази даних, робота із метричними книгами (створення внутрішніх описів), каталогізації, створення Мартирологу ХХ ст. Серед напрямків просвітницької діяльності архіву — підготовка (на основі архівних документів) та презентація виставок. Лише від початку цього року було організовано дві виставки: до Дня пам’яті жертв Голокосту (26.01.2024 р.) та до 165-річчя з дня народження Івана де Шодуара (01.03.2024 р.). Здобувачі освіти мали можливість почути та поспілкуватись із професіоналом, яка живе історією та своєю справою.

25 квітня про тренди готельно-ресторанного бізнесу України розповідала докторка філософії з економіки, асистентка кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету Ірина Вівсюк.

Захід відбувався у рамках програми «Запрошені професори» для студентів спеціальності «Готельно-ресторанна справа», «Менеджмент» та «Маркетинг».

25 квітня 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся Всеукраїнський професійний творчий конкурс студентських наукових робіт зі спеціальності 033 Філософія. До журі конкурсу увійшли знані в Україні фахівці з філософії, професори, доктори філософських наук Михайло Бойченко, Інна Голубович, Наталія Ковтун, Олексій Марченко, Микола Козловець, Ірина Утюж, Наталія Іщук, Ірина Панчук, Олег Соколовський, Андрій Кобетяк та ін.

У конкурсі взяли участь 26 учасників з різних закладів вищої освіти України, а до фінальної частини конкурсу було запрошено авторів 7 найкращих робіт. Проблематика їх виступів стосувалася вкрай актуальних проблем сучасності: екзистенційних вимірів російсько-української війни, феномену екзистенційної стійкості людини в умовах межових ситуацій, визначення потенціалу філософії у контексті подолання посттравматичного стресового розладу, модерних дискурсів розуміння ідеї суспільного договору, співвідношення принципів індивідуалізму і колективізму у модерному суспільстві, визначення світоглядних орієнтирів молоді в умовах консцієнтальних воєн сучасності, з’ясування ролі штучного інтелекту та інформаційних технологій у розвитку сучасної системи освіти.

Відзнаки і нагороди конкурсу отримали:

• Юлія Гришина (диплом І ступеня, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка);
• Володимир Малюченко (диплом ІІ ступеня, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет);
• Дарина Палій (диплом ІІ ступеня, Житомирський державний університет імені Івана Франка);
• Марія Ковальчук (диплом ІІІ ступеня, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля національного університету цивільного захисту України);
• Ангеліна Ротт та Наталія Савка (диплом ІІІ ступеня, Національна академія внутрішніх справ (м. Київ));
• Анна Фісянчук (диплом ІІІ ступеня, Національний університет «Острозька академія»);
• Марія Осиченко (диплом ІІІ ступеня, Вінницький державний педагогічний університет).

Інші учасники нагороджені грамотами та відзначені сертифікатами про участь у конкурсі.

Віктор Михайлович Мойсієнко — доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та методики її навчання — став членом-кореспондентом НАН України Відділення літератури, мови та мистецтвознавства.

Віктор Мойсієнко присвятив своє професійне життя науці та Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Пройшов тут шлях від студента до визнаного професора. Став зразком справжнього науковця та вчителя для сотень учнів, керівником та наставником відомих науковців-філологів. Свої пошуки спрямував у вивчення рідної мови та її давніх пам’яток. У його доробку 12 книг-пам’яток української мови ХІ–XVIIІ ст., а ще 6 посібників, понад 180 статей. Його наукові відкриття набули популярності, а лекції зацікавили здобувачів та викладачів як українських, так і європейських ЗВО.

За свої плідну працю та неспримне бажання відродити історичну справедливість має ряд нагород: нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2014), почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2017), Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2019, 2023), переможець університетського конкурсу «Науковець року» (2013, 2015, 2017), лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2022).

У 2024 року з повномасштабним вторгненням став до лав Збройних сил України як справжній патріот і син своєї Батьківщини. За цей період здобув звання офіцера, відзначений нагородами: нагрудний знак «Металевий значок ТрО», медаль Сил територіальної оборони України «За вірну службу» ІІ ступеня, медаль Міністерства оборони України «Воєнний хрест», відзнака «Ветеран війни. Учасник бойових дій» (2023).

Щиро вітаємо Віктора Михайловича з наступним етапом професійного становлення! Пишаємося Вашими успіхами! Щиро бажаємо, щоб особисті та професійні плани реалізовувалися, а багатий досвід, життєва мудрість і активна громадянська позиція стали запорукою у досягненні нових вершин в українській науці й розбудові нашої України після ПЕРЕМОГИ!

23 квітня 2024 року о 10:30 у рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася відкрита лекція постдокторанта Шведського університету аграрних наук, ад’юнкта Варшавського університету, доктора філософії Хомутовської Наталії на тему: «Інтегрований захист рослин: взаємодія рослин і мікроорганізмів-біоагентів».

Під час заходу лектор ознайомила учасників зустрічі з широким спектром тем, що стосуються захисту рослин, від методів дослідження до стратегій їх використання у сільському господарстві. Особливу увагу приділила перевагам та цілям інтегрованого захисту рослин, що дозволяє ефективно контролювати негативний вплив патогенних організмів та шкідників без шкоди для навколишнього середовища.

Одним з ключових аспектів, на якому наголосила доповідачка — це сучасний підхід до захисту рослин, що враховує різноманітні аспекти екосистеми та використовує комбінацію методів, таких як біологічний захист, викристання рослинних сортів стійких до хвороб та шкідників, та мінімізація використання агресивних хімічних препаратів.

Також лекторка зупинилася на питанні еволюції патогенних організмів і актуальність їх вивчення, оскільки це допомагає краще розуміти, яким чином захист рослин може еволюціонувати разом зі змінами патогенних організмів.

На лекції слухачі ознайомилися із перспективами практичного застосування інтегрованого захисту рослин у сільському господарстві.

У рамках проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка» 19 квітня 2024 року для здобувачів вищої освіти кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології організовано зустріч з кандидатом педагогічних наук, доцентом, доцентом кафедри природничих та соціально-гуманітарних дисциплін, викладачем вищої категорії, методистом Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Юлією Березюк. Тема виступу: «Методичні прийоми PBL у вищій школі».

Юлія Березюк поділилася досвідом професійного розвитку. У бесіді зі студентами обговорювалося як і коли застосовувати проблемне навчання, як стимулювати застосовувати навички критичного мислення та вирішення проблем за обмежений час. Доповідач зазначила, що численні дослідження підтверджують ефективність застосування проблемного навчання та поділилась власним досвідом застосування методичних прийомів PBL у вищій школі.

Щиро дякуємо Юлії Березюк за ґрунтовну і конструктивну бесіду!

18 квітня 2024 року з ініціативи кафедри української мови та методики її навчання була проведена ІV Міжнародна науково-практична студентсько-учнівська конференція «Мовні виміри світу». Співорганізаторами виступили кафедра української філології Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша (Угорщина), кафедра міжкультурних досліджень Центрально-Східної Європи Варшавського університету (Польща), кафедра української мови і літератури Загребського університету (Хорватія), кафедрою філології Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, Інститут україністики Пряшівського університету (Словаччина), Житомирське територіальне відділення Малої академії наук України та Департамент освіти Житомирської міської ради. У роботі конференції взяли участь близько 140 учасників з України, Польщі, Словаччини, Угорщини.

З вітальним словом звернулися проректор з наукової і міжнародної роботи Тетяна Боцян, директор ННІ філології та журналістики Олексій Башманівський, в. о. директора КЗПО «Обласний центр дитячої та юнацької творчості» Житомирської обласної ради Марія Бовсуновська, завідувач кафедри української мови та методики її навчання Галина Гримашевич.

На пленарному й секційних засіданнях виступили аспіранти, студенти, учні.

Щиро дякуємо учасникам конференції за змістовні та цікаві доповіді, плідні дискусії!

16 квітня на факультеті фізичного виховання і спорту Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулися зустрічі студентів і викладачів із професорами інших ЗВО.

Доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор кафедри здоров’я, фітнесу та рекреації Національного університету фізичного виховання і спорту України Мирослав Дутчак мав розмову із франківцями стосовно утримання клієнтів персональних фітнес-тренером та франчайзингу у сфері оздоровчого фітнесу.

Олександр Архіпов, доктор педагогічних наук, професор кафедри біологічних основ фізичного виховання та спортивних дисциплін Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, у своїй відкритій лекції висвітлив питання практичного використання кількісних біоенергетичних показників як критеріїв рухової функції людини.

Лекції відбувалися у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка».

Щиро дякуємо професорам за нові знання, цікаву та корисну інформацію! Організатор зустрічі — кафедра фізичного виховання та спортивного вдосконалення.

Співпраця Житомирського державного університету імені Івана Франка і Університету Григорія Сковороди в Переяславі триває, адже маємо в Переяславі осередок нашої Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся»!

Викладачі і студенти природничого факультету 17–18 квітня 2024 р. взяли участь у роботі IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи природничої освіти» в м. Переяславі, де виступила декан природничого факультету, доктор педагогічних наук, професор Руслана Романюк з доповіддю про сутність, механізми, освітні інструменти проєктного навчання та його актуальність в природничій освітній галузі Нової української школи.

Конференція була присвячена сучасному стану і перспективам розвитку природничої освітньої галузі (біологія, хімія, фізика, географія) у закладах загальної середньої освіти в умовах модернізації; сучасним засобам, методам, формам та технологіям навчання у професійній підготовці фахівців природничих наук; тенденціям і перспективам освіти сталого розвитку; історичному та прикладному аспектам дослідженням у галузі природничих наук. На пленарному засіданні пролунали виступи закордонних колег-біологів, біохіміків з Польщі, Молдови, а також провідних фахівців в галузі природничої освіти, авторів підручників для загальної середньої та вищої освіти — Ольги Ярошенко, Тетяни Засєкіної, Тетяни Коршевнюк, Галини Ягенської, Наталії Грицай та ін.

Хочемо підкреслити, що один із організаторів конференції Юрій Шапран — доктор педагогічних наук, кандидат біологічних наук, професор, завідувач кафедри природничих дисциплін і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі — випускник саме природничого факультету ЖДУ імені Івана Франка. Юрій Петрович завжди підкреслює свій зв’язок з альма-матер, а також з теплотою згадує свою студентську участь у роботі житомирської наукової малакологічної школи під керівництвом Агнеси Полікарпівни Стадниченко.

Дякуємо колегам за співпрацю та прагнення до розвитку природничої освіти!

17 квітня на історичному факультеті проходила ювілейна ХХ учнівсько-студентська науково-практична конференція «Наш рідний край: історія і сьогодення». Учасниками конференції стали учні відокремленого підрозділу «Науковий ліцей Житомирського державного університету імені Івана Франка», приватного ліцею «Ор Авнер», ліцеїв № 1, 25, 34 нашого міста, а також представники інших регіонів України, зокрема м. Дніпро, здобувачі освіти всіх рівнів нашого університету.

Конференція складалась із наукової та культурологічної частин. Її робота розпочалася із хвилини мовчання в пам’ять про загиблих українців під час війни. Студенти історичного факультету представили результати етнографічних пошуків (зібрані рушники, вишиванки та предмети побуту жителів Полісся), а також виконали регіональні веснянки.

Під час пленарного засідання зі словами привітання до учасників звернулись проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та декан історичного факультету Олександр Жуковський. Студенти отримали подарунки у вигляді підручників професора Дмитра Чорного (ХНУ ім. В. Каразіна), а учні ліцеїв та їх вчителі — сертифікати й подяки.

Теоретичну частину конференції розпочав завідувач кафедри історії України в період від 2003 р. по 2014 р., к. і. н., доц. Микола Кордон, який поділився своїми спогадами про нашого видатного земляка Бориса Тена. Свою доповідь учасникам представив і професор кафедри Сергій Стельникович, зосередивши увагу на паралелях двох воєн — ІІ Світової (1939–1945 рр.) та російсько-української (з 2014). Учні та здобувачі, які брали участь у пленарному та двох секційних засіданнях, презентували свої перші наукові напрацювання. Теоретична частина конференції позначена цікавими доповідями та не менш цікавими обговореннями. Можемо стверджувати, що серед учасників конференції у майбутньому будуть як світила історичної науки, так і чудові вчителі/викладачі.

Завершальним акордом конференції став майстер-клас із писанкарства, який провела учасникам конференції Марія Масловська, засновниця Музею старожитностей ЖДУ імені Івана Франка.

Гостьова лекція професора Володимира Тименка у ЖДУ імені Івана Франка

Житомирський державний університет імені Івана Франка має давні та славні традиції, які ми свято бережемо і примножуємо.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 11 квітня 2024 року відбулася відкрита лекція Володимира Тименка — доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри професійної освіти у сфері технологій та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну, головного наукового співробітника відділу діагностики обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України, заслуженого діяча науки і техніки України, члена Спілки дизайнерів України. Тема зустрічі — «Неперервна дизайн-освіта як наукова та навчально-методична проблема».

Здобувачі вищої освіти навчально-наукового інституту педагогіки мали можливість ознайомитися з контент-аналізом поняття «дизайн-освіта», досвідом міжнародних та українських дизайнерів, особливостями інтегральної здатності до проєктно-художньої творчості, креативної індустрії з етнодизайну, освітньо-професійними рівнями дизайн-освіти. Зазначимо, що родзинкою заходу було презентація національного посібника з дизайну в Великобританії, застосування STEM-підходу, що уможливлюється і забезпечується оновленими дескрипторами міжнародної та української НРК.

Ми високо цінуємо спільну активну взаємодію та партнерство, будемо раді розвитку нашої співпраці та взаєморозуміння між закладами вищої освіти.

12 квітня відбулася зустріч студентів та викладачів історичного факультету із доктором історичних наук, професором Харківського національного університету ім. В. Каразіна Дмитром Чорним.

Історики мали можливість послухати та взяти участь в обговоренні лекції на тему «Харків та харків’яни: історична пам’ять слобожан та політика пам’яті на сході України в ХІХ – на початку ХХІ століття». Хто та в який спосіб впливав на збереження українського звучання міського простору? Яким чином формувалися імперські та радянські міфи про місто та його значення? Коли, за яких обставин та ким наповнювався новими пам’ятками міський ландшафт Харкова та в чому полягав їх сенс?

Дмитро Миколайович запропонував свої відповіді на ці та інші питання, які дозволяють зрозуміти процеси, що впливали на сприйняття міста та ідентифікацію харків’ян. Лекція відбувалась у формі діалогу, студенти були включені до обговорення. Найбільш активним студентам професор Дмитро Чорний надішле книжки свого авторства, які будуть вручені під час ХХ учнівсько-студентської конференції «Наш рідний край: історія і сьогодення».

Попри постійні обстріли та проблеми зі світлом наші харківські колеги продовжують працювати та ділитися своїми знаннями й результатами досліджень. В особі Дмитра Миколайовича Чорного висловлюємо свою повагу та підтримку колегам!

Цифрова компетентність в умовах сьогодення — обов’язкова складова особистості сучасного вчителя. У рамках програми «Запрошені професори» Житомирського державного університету імені Івана Франка 9 квітня на природничому факультеті відбулася лекція доктора педагогічних наук, завідувачки кафедри природничих наук з методиками навчання Рівненського державного гуманітарного університету Наталії Грицай.

На гостьову лекцію, яка відбувалася в незвичному форматі із застосуванням і демонстрацією різних цифрових застосунків, доєдналися не лише науково-педагогічні працівники різних кафедр і здобувачі освіти магістерських програм «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)», «Біологія» природничого факультету ЖДУ імені Івана Франка, але й колеги і студенти Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка та Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Наталія Грицай наочно познайомила слухачів з можливостями застосування найрізноманітніших цифрових застосунків (Genially, Factile, Sutori, Canva, Prezi, Wizer.me, Lino, Milanote та ін.) в освітньому процесі закладів загальної середньої та вищої освіти на прикладі навчання різних тем і розділів біології та методики навчання біології. Вкотре переконалися в тому, що немає межі досконалості, а методики цифрового навчання розвиваються дуже швидко, тому обмін досвідом є надзвичайно важливим!

Дякуємо за співпрацю!

4 квітня кафедрою психології, логопедії та інклюзивної освіти спільно із партнерами проведено ІІ Міжнародну науково-практичну інтернет-конференцію «Актуальні питання розвитку особистості: сучасність, інновації, перспективи».

З вітальним словом до учасників звернулися Тетяна Боцян, проректор з наукової і міжнародної роботи, кандидат економічних наук, доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка, та Ірина Тичина, декан соціально-психологічного факультету, які акцентували увагу на розвитку науки в Україні, наголосили, що всі заявлені теми є актуальними та важливими у сучасних реаліях.

Учасники мали можливість прослухати доповіді провідних науковців. Виступили:

1. Осадченко Інна, докторка педагогічних наук, професорка кафедри соціальної роботи та реабілітації, Національний університет біоресурсів та природокористування України. «Психопедагогічні рекомендації у роботі з дітьми під час війни».
2. Слозанська Ганна, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. «Ефективності раннього втручання у роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями раннього віку».
3. Гладуш Віктор, доктор педагогічних наук, професор кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти, Житомирський державний університет імені Івана Франка. «Навчання дитини з дипраксією в дошкільному закладі: від виявлення труднощів до успішної інклюзії».
4. Цибулько Анна, викладач-стажист кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. «Розвиток мовленнєвих навичок у дітей із заїканням».
5. Лісова Людмила, докторка педагогічних наук, старша викладачка кафедри логопедії і спеціальних методик, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. «Пропозиції щодо оптимізації роботи логопеда інклюзивно-ресурсного-центру».
6. Файдюк Олена Валентинівна, завідувачка кабінетом кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. «Інтегровані соціальні послуги для учасниць бойових дій».

Всі виступи були пронизані ключовою ідеєю: тісна взаємодія батьки-дитина-фахівець (вчитель, психолог, логопед, соціальних працівник) — запорука успіху та позитивного результату.

У рамках проєкту «Запрошені професори» та за ініціативи кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи відбулася лекція кандидата ветеринарних наук, доцента, завідувача кафедри водних біоресурсів Національного університету водного господарства та природокористування Тетяни ПОЛТАВЧЕНКО «Особливості експертизи риби та рибних товарів» для здобувачів освітніх програм «Водні біоресурси та аквакультура» і «Біологія».

Пані Тетяна розповіла про особливості експертизи якості і безпеки живої, охолодженої, замороженої, соленої, копченої риби та рибних продуктів, порядок та методи відбору зразків для дослідження їх якості, умови асортиментної та якісної ідентифікації. Не оминули увагою також і експертизу ікри риби, зокрема її органолептичну оцінку. Так одними з основних показників під час експертизи є зовнішній вигляд, колір, запах, вміст токсичних елементів, наприклад пестицидів, мікробіологічні показники.

Представлена інформація є корисною не тільки для здобувачів відповідних освітніх програм, а й для пересічних споживачів.

Дякуємо Тетяні Вікторівні за змістовну і цікаву лекцію та сподіваємося на подальшу співпрацю!

28 березня кафедрою ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття за сприяння ректора ЖДУ імені Івана Франка Галини Киричук проведено круглий стіл на тему «Сучасні тенденції професійної підготовки вчителів природничої, соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей в умовах НУШ», до якого доєднались директори, їх заступники ЗЗСО Житомирщини, НПП природничого факультету та колеги із ЗВО-партнерів, які також готують майбутніх вчителів біології та здоров’я людини. До організації та проведення заходу долучилась декан природничого факультету, доктор педагогічних наук, кандидат біологічних наук, професор Руслана Романюк.

Завідувач кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття Людмила Константиненко наголосила, що під час модернізації ОП «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» з метою якісної підготовки вчителів важливою є думка роботодавців (директорів та заступників директорів), їх очікування щодо молодих вчителів, які закінчують навчання в ЗВО. Людмила Константиненко під час зустрічі акцентували увагу на тому, що в контексті реформування вітчизняної системи освіти, її інтеграції в європейський освітній простір, зростають вимоги до підготовки педагогів, які навчатимуть і виховуватимуть нове покоління українців, конкурентноспроможних на світовій арені. Відповідно підготовка майбутніх вчителів біології, інтегрованих курсів природничої, соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей в ЖДУ імені Івана Франка передбачає: нові тенденції розвитку шкільної біологічної освіти, впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання та розвиток сучасних засобів навчання.

Під час зустрічі гарант освітньої програми «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» Марина Пацюк, детально розповіла про підготовку вчителів біології та інтегрованих курсів відповідно до Концепції Нової української школи на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка. Були представлені освітні компоненти, які входять до навчального плану цієї ОП, особливості практичної підготовки здобувачів, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення, з яким працюють студенти. Вся надана інформація вказала на належні умови підготовки майбутніх вчителів біології та інтегрованих курсів «Пізнаємо природу», «Довкілля» та «Здоров’я, безпека та добробут». Гарант наголосила на значимості постійного професійного розвитку науково-педагогічних працівників університету, які долучені до реалізації цієї ОП.

Впродовж зустрічі присутні мали змогу обговорили актуальні питання фахової підготовки майбутніх, висловити своє бачення розвитку природничої освіти, обговорити тенденції підготовки майбутніх конкурентноспроможних вчителів та їх успішне працевлаштування. Зустріч завершилася словами вдячності усім, хто приєднався до неї, підкреслюючи важливість таких ініціатив для подальшого розвитку системи освіти!

27 березня в рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася зустріч з доктором економічних наук, професором кафедри публічного управління, менеджменту та маркетингу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Київ) Євгеном Овчаренком. Тема зустрічі — «Маркетинг територій повоєнного відновлення: теорія та практика застосування інструментів стратегічного планування».

Євген Іванович поділився зі студентами рекомендаціями щодо візуальної стилістики областей України. Лекція проходила в інтерактивній формі з презентацією, що містила приклади та ілюстрації.

Під час лекції детально розглянули бренд-буки для Луганської та Житомирської областей. Євген Іванович окреслив переваги детального опису бренду, починаючи від філософії та цінностей області до способів компонування логотипів.

Лекція була цікавою та інформативною, проходила в дружній атмосфері. Студенти мали можливість задавати питання та отримати компетентні відповіді.

Від щирого серця дякуємо Євгену Івановичу за змістовну та захопливу лекцію, а також за приділений час та знання!

Іванна Будько, студентка навчально-наукового інституту філології та журналістики, перемогла у фінальному етапі ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, отримала диплом ІІІ ступеня!

Цьогоріч престижні мовно-літературні змагання були присвячені 210 річниці з дня народження Великого Кобзаря. У конкурсі взяли участь 135 учасників — учні закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти, студенти та курсанти закладів вищої освіти з усіх регіонів України.

Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка проводиться з метою вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, виявлення творчо обдарованої молоді, розвитку її потенціалу, виховання у молодого покоління поваги до мови і традицій свого народу, підвищення рівня мовної освіти в Україні.

Щиро вітаємо студентку з перемогою і бажаємо підкорення нових наукових і професійних вершин!

28 березня 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся IV Всеукраїнський науково-методичний онлайн-семінар «Методика використання історичних джерел у процесі підготовки і написання наукових робіт здобувачами вищої освіти», організований кафедрою всесвітньої історії історичного факультету.

Співорганізаторами семінару виступили Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (кафедра всесвітньої історії), Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне) (кафедра менеджменту та публічного врядування), Сумський державний університет (кафедра історії).

З вітальним словом до учасників науково-методичного семінару виступили проректорка з наукової та міжнародної роботи ЖДУ ім. Івана Франка Тетяна Боцян; декан історичного факультету Олександр Жуковський; завідувачка кафедри всесвітньої історії Людмила Гуцало.

Модератором заходу була професорка кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець.

У доповідях учасників семінару (викладачів та здобувачів вищої освіти) було проаналізовано важливі історичні джерела (архівні, періодика, мемуари та ін.), присвячені маловідомим сторінкам світової та вітчизняної історії, а також методику їхнього використання у відповідних наукових дослідженнях (Олександр Буравський (ЖДУ ім. Івана Франка), Ярослав Цецик (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне), Володимир Підвойний (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Анатолій Гончаренко (Сумський державний університет), також методичні аспекти використання оцифрованих архівних джерел у наукових дослідженнях (Олена Синявська, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Актуальними були доповіді, присвячені інструментам пропаганди тоталітарних режимів (Ірина Зубрійчук, ЖДУ ім. Івана Франка), спогадам Карла Маннергейма (Андрій МАРКОВ, ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського) та ін. Доповіді викликали інтерес та обговорення з боку учасників семінару. Необхідно відмітити важливість проведення семінарів щодо використання необхідних методів при аналізі архівних документів, періодики та інших джерел в процесі написання наукових робіт здобувачами вищої освіти.

27 березня 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Геноцид в парадигмі ХХ–ХХІ ст.: міждисциплінарний діалог».

З вітальним словом виступили Жуковський Олександр, кандидат історичних наук, декан історичного факультету, та Слободянюк Сергій, голова Ради Наукового товариства студентів, магістрантів та молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Зі вступним словом — Білявська Вікторія, голова Ради молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка.

До науково-практичної конференції також були залучені студенти ННІ філології та журналісти, історичного факультету, математичного факультету, соціально-психологічного факультету та природничого факультету, які виступили зі своїми доповідями про геноцид ХХ–ХХІ століття.

Конференція покликана розповсюдити інформацію про злочини геноциду. Перед учасниками стояла мета вивчити їх причини і наслідки, міжнародну адвокацію через міждисциплінарний обмін результатами досліджень з тематики геноциду у галузі історії, політології, права, медицини, соціології, педагогіки, соціальної психології, інформаційних технологій, екології тощо, встановити більш тісні зв’язки між науковцями закладів вищої освіти і наукових установ, заохочення студентської молоді до наукового пошуку.

Для обговорення були запропоновані наступні тематичні напрями:

1. Геноцид в історичному контексті, формуванні історичної пам’яті.
2. Філософське осмислення геноциду як модусу війни.
3. Демографічні, соціокультурні та морально-психологічні наслідки геноциду.
4. Міждисциплінарні підходи у дослідженні геноциду
5. Опір українців геноцидним та репресивним діям комуністичного тоталітарного режиму.
6. Геноцид українців під час російсько-української війни 2014–2022 рр.

За результатами конференції буде видана електронна версія збірника тез конференції «Геноцид в парадигмі ХХ–ХХІ ст.: міждисциплінарний діалог».

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка на базі кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти ННІ педагогіки 21–22 березня проходила Міжнародна науково-практична дистанційна конференція «Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи».

У роботі конференції взяли участь 146 учасників з України, Італійської Республіки, Республіки Польща, Румунії, Словацької республіки. Учасниками конференції стали науковці та практики із закладів вищої освіти, наукових установ, громадських організацій, закладів дошкільної освіти Житомира, Києва, Хмельницького, Чернівців, Кам’янця-Подільського, Бердянська, Івано-Франківська, Переяслава, Глухова, Бердичева, Звягеля.

Для обговорення були запропоновані наступні тематичні напрями:

1. Методологія і практика реалізації сучасних концепції, стандарту та програм розвитку дітей раннього й дошкільного віку.
2. Інновації в управлінні та методичному забезпеченні якості освітнього процесу в ЗДО.
3. Інноваційні моделі та практики інклюзивної освіти дітей дошкільного віку.
4. Технології реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі ЗДО.
5. Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти.
6. Підготовка майбутніх фахівців до професійної діяльності в умовах інноваційних змін у системі дошкільної освіти.

Другий день конференції був присвячений проведенню майстер-класів з обміну досвідом реалізації інноваційних технологій у роботі з дітьми дошкільного віку.

Вихователі Житомирського центру розвитку дитини № 55 представили свої практичні доробки. Так Тетяна Максімчук продемонструвала прийоми мнемотехніки як засобу формування зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку. А Лариса Маслова провела майстер-клас «Формування екологічного світорозуміння у дітей дошкільного віку», разом зі студентами розмалювали екоторбинки.

Ірина Роговська, вчитель-логопед, керівник творчої студії «Маленькі щебетунчики» Житомирського дошкільного навчального закладу № 39, та Інна Гольська, соціальний педагог, також продемонстрували свій досвід у використанні мнемотехніки, її дієвість і актуальність як одного із засобів формування мовленнєвої компетентності дошкільників.

Вікторія Кравченко, керівник гуртка з художньої праці Житомирського дошкільного навчального закладу № 39, та Тетяна Шумкова, інструктор з фізичної культури, разом зі студентами та викладачами зробили великодні сувеніри.

За результатами конференції буде видана електронна версія збірника наукових праць «Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи» на сайті електронної бібліотеки Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Щиро сподіваємося, що співпраця закладів вищої освіти, наукових установ, закладів дошкільної освіти для поширення і впровадження інноваційних ідей та практик розвитку, виховання дітей, управлінської та методичної роботи, підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності триватиме і надалі.

Завершився другий тур конкурсу — 2023/24 стипендіальної програми «Завтра.UA». Незалежними фаховими експертами було перевірено 329 конкурсних робіт. За результатами до 3-го туру потрапили 300 конкурсантів. 13 з 14 франківців потрапили у список щасливців і готуються до наступного етапу:

• Барановська Мирослава;
• Біленька Людмила;
• Дика Марина;
• Дідух Крістіна;
• Дубравська Олена;
• Жеребчук Вікторія;
• Кроль Ліна;
• Нагорнюк Назарій;
• Паламарчук Наталія;
• Пигина Дарина;
• Тарасюк Євгенія;
• Хаустович Кароліна;
• Шаповалова Марина.

Змагання третього туру будуть проходити в онлайн-форматі в першій половині квітня 2024 року.

Стипендіати протягом року отримуватимуть щомісячну стипендію розміром 3 727 грн, братимуть участь у зустрічах Ялтинської європейської стратегії, публічних лекціях з провідними представниками бізнесу, політики та культури, долучатимуться до проєктів Фонду Віктора Пінчука та PinchukArtCentre.

Вітаємо наших переможців! Успіхів у 3-му турі!

15 березня 2024 року в межах програми міжнародного співробітництва Twinning між нашим університетом та університетом Вінчестера (Winchester University) організовано дискусійну панель The effect of the war in Ukraine on school children and youth: the social-emotional context and agency («Вплив війни в Україні на школярів і молодь: соціально-емоційний контекст і рішення»). Університет представляла доцент Наталія Щерба з групою студентів ННІ іноземної філології.

У ході зустрічі було обговорено низку запитань, пов’язаних з особливостями педагогічної освіти в Україні, впливом війни на емоційний стан школярів і молоді; заходи, що вживаються для реінтеграції українських школярів, які зараз навчаються в школах Великої Британії. Здобувачі освіти з Вінчестера та Житомира ділились свої напрацюваннями, відповідали на питання, які виникали в ході дискусії.

15 березня на базі Донецького національного університету ім. Василя Стуса (Вінниця) у співпраці із університетами Санкт Галлену та Фрібургу (Швейцарія) відбулася міжнародна наукова конференція «Сучасна російсько-українська війна: соціо-історичні реалії та перспективи». У конференції взяли участь більше 70 учасників із університетів, музеїв та наукових осередків Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Маріуполя, Луцька, Одеси, Оснабрюка, Фрайбургу та Сант Галлену та інших міст.

З доповіддю «Культура в інформаційному протистоянні сучасної війни» в роботі конференції взяла участь завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська. Міждисциплінарний підхід у формуванні секцій та учасників дозволили розглянути та обговорити різні аспекти сучасної війни, її передумови та перебіг, порівняти з іншими конфліктами, зосередитись на особливостях інформаційного протистояння, трансформаційних процесах українського суспільства, явищах біженства, внутрішньопереміщених осіб, волонтерському рухові та впливі на збереженні культурної/ історичної/ археологічної спадщини. Не залишився поза увагою дослідників і такий аспект війни, як документація злочинів.

13 березня 2024 року в рамках проєкту «Запрошені професори в Житомирському державному університеті імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція на тему «Освітні проєкти в контексті вивчення біології та природничих наук», яку провела кандидат педагогічних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Іванців. Організатор зустрічі — кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття.

На лекції були присутні здобувачі спеціальностей 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), 091 Біологія та біохімія та НПП природничого факультету, яких неабияк зацікавила важливість освітніх проєктів в умовах Нової української школи та їх місце у сучасних навчальних програмах з біології та природничих наук. Ця зустріч дала можливість присутнім не лише поглибити знання стосовно проєктної технології, а й мотивувала майбутніх вчителів біології знаходити нові способи навчання та дослідження біологічних систем. До відкритої лекції також доєднались здобувачі та НПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

Учасники зустрічі мали змогу детально дізнатися про освітні проєкти, їх класифікацію та вимоги до організації й здійснення проєктної діяльності.

Оксана Іванців чітко окреслила, чим проєкт відрізняється від ілюстрованого реферату та інформаційного повідомлення.

Висловлюємо щиру подяку Оксані Іванців — талановитому лектору, яка ділиться своїми знаннями, досвідом та ентузіазмом. Дякуємо за натхнення та підтримку! Переконані, що подібні освітні ініціативи — це ключ до підготовки вчителів нової формації, які володіють теорією та практикою втілення інноваційного навчання.

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбувся методичний тренінг з розвитку професійних компетентностей організаторів акредитаційних процедур ЗВО та гарантів освітніх програм «Диджиталізація як одна з основних тенденцій розвитку сучасної вищої освіти та кращі практики акредитації у галузі 12 «Інформаційні технології». Організаторами виступили ЖДУ імені Івана Франка та МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики».

Близько вісімдесяти учасників із закладів вищої освіти України долучилися до обговорення процесу цифровізації, реалізації диджиталізація в 12 галузі і її віддзеркалення в акредитаційних процесах.

З вітальним словом виступили ректорка ЖДУ Галина Киричук та президент МБФ Тарас Фініков.

Олег Лагоднюк, заступник ректора Українського католицького університету з інформаційних технологій, представив публіці доповідь «Цифрова трансформація: міжнародний досвід та українські практики», в якій продемонстрував шлях до цифрових змін у Національному університету водного господарства та природокористування, а також в Українському католицькому університеті, можливості та перспективи для державних та приватних ЗВО. Наголосив, що цифрові технології є викликом перед ЗВО, і важливою ланкою в процесі трансформації є культурні зміни: толерантність, виправданість очікувань та безперервність навчання.

Наталія Корнійчук, проректорка з навчальної роботи ЖДУ імені Івана Франка, та Володимир Чумак, проректор з навчально-методичної та виховної роботи, продемонстрували цифрові інструменти (Е-Портфоліо, Enter, ZDU PROJECT, Experience, E-Training, Employment, E-libraty, E-hostel та ін.), які розроблені закладом і активно використовуються в забезпеченні внутрішньої та зовнішньої якості вищої освіти, зокрема задіяні в успішній акредитації. Ця система має п’ять рівнів її реалізації — від освітніх запитів до рівня стратегічного управління. Поділилися власними досвідом і перспективами на подальше задоволення освітніх потреб.

Євген Паламарчук, професор Вінницького національного технічного університету, представив досвід впровадження електронної освітньої екосистеми JetIQ у їх закладі вищої освіти, продемонстрував інструменти та можливості платформи.

Лариса Шаульська, голова галузевої експертної ради НАЗЯВО «Соціальні і поведінкові науки», доктор економічних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка мала виступ «Дизайн нових освітніх програм», де розповіла про потреби в суттєвих змінах освітніх програм, викликаних вимогами сьогодення, про тенденції й очікування. «Саме в ІТ сфері ми бачимо ті практики, які вивчаємо в менеджменті: тяжіння до пласких структур, розподілене лідерство, довіра, продуктовий підхід до створення того, що є результатом діяльності», — зауважила пані Лариса.

Дмитро Антонюк, член ради представників Асоціації ІТ-Україна, директор групи ІТ-компаній, продемонстрував моделі співпраці «університет — ІТ-компанія». На прикладах показав, як бізнес може впливати на формування тих компетентностей, які необхідні роботодавцю. Така співпраця є важливою для збереження спеціалістів в Україні, дає можливість зекономити час та зусилля на перепідготовку кадрів, знімає бар’єри при влаштуванні на роботу. Формами взаємодії є колаборація в сфері досліджень і розвитку, академічна мобільність, впровадження університетських розробок, обмін управлінськими практиками і т.д.

Ірина Удовик, голова галузевої експертної ради Національного агентства «Інформаційні технології», деканка факультету інформаційних технологій НТУ «Дніпровська політехніка», у своєму виступі «Практики акредитаційної діяльності та її моніторингу в галузі 12 „Інформаційні технології“» зупинилася на основних проблемах і недоліках ОП, на певних моментах в підготовці акредитаційних документів, зокрема написанні самоаналізу, подачі апеляції.

Тарас Рак, член галузевої експертної ради Національного агентства «Інформаційні технології», доктор технічних наук, професор «IT СТЕП Університету», член освітнього комітету Львівського IT-кластеру, продемонстрував досвід молодого приватного університету, який представляє, в контексті як дуального навчання, так і співпраці з роботодавцями, орієнтуючись на потреби ринку.

Тарас Фініков у підсумку зауважив, що увесь інформаційний масив може слугувати топовим матеріалом для розмірковувань, а наведені практики дають відповіді на питання і можуть бути прикладом для впровадження в інших закладах.

«Сподіваюся, що такий захід стане гарним початком і матиме продовження. Маю надію, що для усіх це корисна практика, яка в майбутньому стане підґрунтям нової співпраці між ЗВО», — зауважила ректорка ЖДУ імені Івана Франка Галина Киричук.

На природничому факультеті у рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів» відбулася зустріч здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Середня освіта (Географія)» з методистом, вчителем географії Оленою Глушенко. Тема лекції — «Особливості позакласної роботи з географії: педагогічний досвід вчителя ліцею № 5, міста Житомира».

Маючи великий педагогічний досвід у позакласній роботі з географії, пані Олена надзвичайно цікаво та захопливо розповідала про туристично-краєзнавчу роботу, діяльність географічного гуртка, участь в олімпіадах (міських, міжміських), географічних турнірах, МАН.

Олена Михайлівна закцентувала свою увагу на тому, що позакласна робота має добровільний характер. У ліцеї є багато талановитих і обдарованих дітей, схильних до наукової діяльності, які з великим інтересом долучаються до такої діяльності, потрібно тільки виявити таких учнів, зуміти їх зацікавити. Саме позакласна робота сприяє всебічному розвитку дитини, що з часом може допомагати їм у житті, яку б професію вони не обрали.

Постійно займаючись позакласною роботою вчитель має великий доробок факультативних програм, присвячених краєзнавчій роботі, дослідницьких робіт, цікавих олімпіадних задач та завдань, туристичних маршрутів з захопливими розповідями про географічні об’єкти. Праця Олени Михайлівни була відзначена подяками, грамотами та перемогами її вихованців на різноманітних турнірах та конкурсах.