На факультеті історії, права та публічного управління відбулася щорічнанауково-практична конференція «Українське козацтво: історія та сучасність», організована викладачами кафедри історії України. 1 жовтня в Україні відзначається кілька важливих дат, релігійних та державних свят. Особливим єпоєднання двох важливих традицій ̶ свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України. У роботі конференції взяли участь учні житомирських шкіл, здобувачі освіти різних рівнів, викладачі та дослідники. Такий формат дозволив об’єднати представників шкільної та академічної спільноти навколо вивчення історії України, збереження культурної спадщини та осмислення козацьких традицій у сучасному суспільстві.

З вітальним словом до учасників звернувся декан факультету Олександр Жуковський, наголосивши на важливості проведення подібних науково-освітніх заходів для формування історичної культури молоді та підтримки зв’язку між університетом і закладами загальної середньої освіти. Модерував конференцію завідувач кафедри історії України Сергій Стельникович. Програма заходу вирізнялася тематичним розмаїттям і поєднанням академічного дослідження з живим представленням козацької спадщини. Учасники презентували результати власних досліджень, працювали з унікальними історичними джерелами, демонстрували нові підходи до вивчення та викладання історії українського козацтва. Окрему увагу було приділено новим науково-методичним напрацюванням кафедри історії України, які можуть бути використані як у професійній підготовці здобувачів освіти, так і в роботі вчителів історії.

Козацтво постало перед учасниками конференції не лише як військово-політичне явище, а й як цілісний культурний і традиційний світ. У доповідях та презентаціях розглядалися духовні та релігійні традиції козаків, особливості повсякденного життя й кулінарної культури, гетьманські банкети, козацька символіка, військові звичаї, переселенські мандри запорізьких козаків, а також значення козацької спадщини для сучасного патріотичного виховання.

Особливої атмосфери заходу додало виконання стрілецьких пісень, що стало своєрідним музичним містком між різними поколіннями українських захисників і продемонструвало тяглість військово-патріотичної традиції українського народу.

Щорічна конференція «Українське козацтво: історія та сучасність» стала простором для діалогу між школою та університетом, молодими дослідниками й досвідченими науковцями, минулим і сьогоденням. Її проведення вкотре засвідчило, що вивчення козацької спадщини залишається важливою складовою осмислення української історії, культури та традицій.

Для кафедри історії України конференція стала також можливістю представити власні наукові та методичні напрацювання й продовжити роботу над формуванням у молоді зацікавлення історією України, поваги до її культурної спадщини та відповідального ставлення до збереження історичної пам’яті.

24–25 вересня у м. Лодзь (Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція «Tyle straconych żyć. Ludność cywilna a sowiecki system totalitarny w XX wieku», учасником якої була доктор історичних наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець. Ініціатором проведення конференції виступив Instytut Pamięci Narodowej (Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Oddział w Łodzi)

Тематика конференції, здебільшого, стосувалася репресивної політики сталінського тоталітарного режиму та її наслідків для польського та українського народів. Тема виступу професора Галини Стародубець — «The Germans of Volhynia in the Grip of Stalinist Terror: The Victims and Their Executioners», яку вона презентувала перед учасниками конференції в онлайн-режимі.

24–25 вересня 2026 року відбулась Х міжнародна наукова конференція у Жешувському університеті, присвячена модернізаційним процесам у Галичині у 1772–1914 рр. У конференції взяла участь професор кафедри історії України Ольга Білобровець з доповіддю про зв’язки польських політичних сил Галичини з українськими соціал-демократами напередодні Першої світової війни.

Близько ста істориків з Польщі та України обговорювали проблеми суспільно-політичного, економічного та культурного розвитку Галичини, питання функціонування закладів освіти і науки в період реформ та суспільних змін у Габсбурзькій монархії. Частина українських науковців доєдналася до конференції в онлайн-форматі.

Дискусія навколо піднятих питань сприяла поглибленню розуміння тогочасної картини політичного життя та позицій різних суспільних і національних груп на основі представлених історичних документів. Важливим також було знаходження консенсусу в підходах до пояснення причин та наслідків соціальних процесів та їх проекції на сучасному етапі.

23 вересня 2026 р. на базі Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» (м. Київ) відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Енциклопедистика в умовах інформаційно-когнітивної війни: виклики, стратегії, перспективи», яка з урахуванням безпекової ситуації, проходила у дистанційній формі. Ініціаторкою та натхненницею щорічних наукових зустрічей є доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон.

Наш університет представляла професорка кафедри історії України Вікторія Венгерська. На пленарному засіданні вона виступила із доповіддю «Енциклопедія як інструмент конструювання образу українця у XIX–XXI ст.: імперські практики та деколонізація знання». Виступ зосереджувався на пошуку відповідей на питання: Як енциклопедії різних часів представляли українців і Україну? Як переосмислювати успадковані імперські схеми опису?

Фахівці з академічних установ — Інституту історії України НАН України, Інституту всесвітньої історії НАН України, Інституту культурології Національної академії мистецтв України, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди, представники музейної галузі, — а також університетів України, обговорили розвиток української енциклопедистики, виклики з якими вона зіштовхується в умовах інформаційно-когнітивної війни, відповідальність щодо достовірності інформації, знань і роль енциклопедій у сучасному інформаційному просторі.

Відбулася зустріч із науково-педагогічним складом Навчально-науковий інститут педагогіки. Голова Комісії з питань академічної доброчесності Вікторія Жуковська наголосила на оновленнях законодавства та розповіла про нововведення.

Головні акценти зустрічі:

• Імплементація Закону України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX у внутрішню систему забезпечення якості освіти університету.
• Чітке дотримання моральних норм та професійних обов’язків у викладацькій і науковій роботі.
• Формування в освітньому середовищі атмосфери поваги, де академічна доброчесність є внутрішньою потребою кожного учасника процесу.
• Застосування передбачених законом заходів академічної та дисциплінарної відповідальності за порушення встановлених етичних норм.

Академічна доброчесність — це спільна відповідальність і щоденна практика кожного учасника освітнього процесу. Разом утверджуймо принципи чесності, довіри та взаємної поваги в університетській спільноті.

Вікторія Жуковська, голова Комісії з питань академічної доброчесності, проректорка з наукової та міжнародної роботи, провела важливу зустріч зі студентами Факультету фізичного виховання і спорту, присвячену імплементації чинного законодавства щодо академічної доброчесності.

Під час заходу детально розповіла про ключові нововведення та вимоги відповідно до законодавства, наголосивши на їх практичній реалізації, дотриманні принципів наукової етики та формуванні культури чесності, прозорості й відповідальності в освітньому й науковому середовищі.

Окрему увагу було приділено обов’язкам здобувачів освіти та найпоширенішим порушенням, таким як академічний плагіат, несамостійне виконання завдань, недозволена допомога чи недоброчесне використання штучного інтелекту.

Також студентам роз’яснили етапи перевірки академічних творів та нагадали про дію презумпції академічної доброчесності, яка гарантує захист прав кожного учасника освітнього процесу.

Відбулося перше у новому навчальному році установче засідання Ради молодих вчених університету, під час якого учасники обговорили проєкт плану діяльності Ради на 2026–2027 навчальний рік, а також розглянули низку поточних організаційних питань.

Окрему увагу приділено необхідності уточнення складу Ради молодих вчених у зв’язку з віковими обмеженнями для її членів та кадровими змінами в трудовому колективі університету. Учасники засідання обговорили можливості оновлення складу Ради та залучення до її роботи нових молодих науковців.

Важливим питанням порядку денного стало обговорення змін у законодавстві щодо забезпечення та контролю за дотриманням академічної доброчесності. Проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська ознайомила членів Ради з ключовими положеннями Закону України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX, акцентувавши увагу на нових вимогах і механізмах забезпечення принципів доброчесності у сфері освіти та науки.

Окремо учасники засідання обговорили сучасні виклики, проблеми та перспективи, пов’язані з використанням новітніх комп’ютерних технологій, зокрема систем штучного інтелекту. У центрі уваги були питання їхнього впливу на освітню та наукову діяльність, а також пошук ефективних підходів до забезпечення академічної доброчесності в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій.

Під час зустрічі основну увагу зосередили на практичній реалізації чинного законодавства щодо академічної доброчесності у внутрішній системі забезпечення якості освіти, а також дотриманню її принципів і норм наукової етики в університеті.

Детально розглянули, як нововведення інтегруються в освітній та науковий процес, а також які зміни передбачені у підходах до забезпечення академічної доброчесності.

Окремо обговорили відповідальність кожного учасника освітнього процесу за дотримання принципів академічної доброчесності та важливість їх практичного застосування під час навчання, підготовки наукових робіт.

Під час зустрічі Вікторія Жуковська, проректор з наукової та міжнародної роботи, поінформувала НПП про нововведення у підходах до забезпечення академічної доброчесності, зміни у відповідних вимогах і процедурах.

Окремо обговорили сучасні виклики, пов’язані з використанням цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту в освітній і науковій роботі. Розглянули питання, які виникають у практичній діяльності НПП, та з’ясували, на що варто звертати увагу під час підготовки наукових праць, навчальних матеріалів і роботи з інформаційними ресурсами.

Оновлення вимог і поява нових цифрових інструментів змінюють підходи до академічної роботи, тому важливо своєчасно реагувати на ці зміни та розуміти їх практичне значення для викладачів і науковців. Водночас дотримання принципів академічної доброчесності залишається важливою складовою якісної освітньої та наукової діяльності.

Відбулася зустріч зі студентами ННІ педагогіки, присвячена питанням академічної доброчесності. Вікторія Жуковська, проректор з наукової та міжнародної роботи, наголосила на основних принципах академічної доброчесності, важливість чесного та відповідального ставлення до освітнього процесу. Зауважила про питання запобіганню академічному плагіату, списуванню та іншим проявам недоброчесності.

Окрему увагу приділила практичним аспектам дотримання академічної доброчесності під час виконання навчальних і наукових робіт, правильному використанню інформаційних джерел та відповідальному використанню сучасних цифрових інструментів.

Студенти долучилися до підписання Декларації про дотримання академічної доброчесності, письмовво засвідчивши готовність дотримуватися визначених принципів і норм. Дякуємо студентам за увагу та за можливість разом обговорити важливі питання, які стосуються кожного учасника освітнього процесу!

Академічна доброчесність — важлива складова якісної освіти та відповідального ставлення до навчання. Саме про це говорили під час зустрічі зі студентами Фізико-математичного факультету, яку провела проректор з наукової та міжнародної роботи, голова Комісії з питань академічної доброчесності Вікторія Жуковська. Обговорили, що таке академічна доброчесність, яких принципів мають дотримуватися учасники освітнього процесу та яку відповідальність передбачено за порушення встановлених вимог.

Голова Комісії розповіла про зміни у сфері академічної доброчесності, що відбулися відповідно до нового законодавства, та звернула увагу студентів на нові вимоги й правила, яких необхідно дотримуватися під час освітнього процесу.

Дотримання принципів академічної доброчесності — спільна відповідальність усіх учасників освітнього процесу та важлива умова формування якісного й доброчесного академічного середовища.

Голова Комісії з питань академічної доброчесності, проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська провела зустріч із студентами Соціально-психологічного факультету.

У фокусі уваги опинилися принципи академічної доброчесності та правила, яких мають дотримуватися здобувачі освіти під час навчання. Серед них — самостійне виконання завдань, посилання на використані джерела та повага до інтелектуальної праці інших осіб та інші.

Окремо розглянули питання повторного використання власних текстів, авторства та недопущення випадків, коли чужа робота видається за власну. Також ішлося про необхідність зазначати джерела, якщо під час виконання роботи використано результати інтелектуальної праці іншої особи.

Серед принципів академічної доброчесності виокремили відкритість інформації про правила, порушення та відповідальність за них, нетерпимість до будь-яких проявів порушення академічної доброчесності та повагу до авторства. Під час зустрічі також пояснили, куди звертатися у випадку, якщо студентам відомо про порушення академічної доброчесності.

Академічна доброчесність — не лише правила, а і щоденні рішення, яких повинні дотримуватися усі учасники освітнього та наукового процесу. Саме про це говорили під час зустрічі науково-педагогічних працівників Природничого факультету з проректором з наукової та міжнародної роботи, головою Комісії з питань академічної доброчесності Вікторією Жуковською.

Розглянули ключові стандарти університетської етики та механізми запобігання плагіату. Окремо зупинилися на питаннях авторства, правильного оформлення посилань і роботи з науковими джерелами, адже саме ці аспекти є невід’ємною частиною підготовки освітніх і наукових матеріалів. Йшлося про самоплагіат, фальсифікацію та інші види порушень академічної доброчесності, їх можливі наслідки та способи запобігання таким випадкам у повсякденній роботі.

Окрему частину зустрічі присвятили використанню інструментів штучного інтелекту. Обговорили питання відповідального застосування таких технологій під час підготовки навчальних і наукових матеріалів, а також необхідність дотримання принципів авторства, достовірності та прозорості.

У Навчально-науковому інституті іноземної філології відбулася важлива та змістовна зустріч зі здобувачами вищої освіти, присвячена актуальним питанням дотримання академічної доброчесності. Захід провела проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська, яка зосередила увагу студентів на ключових стандартах етики, чесності та професійної відповідальності в освітньому процесі.

Під час презентації було детально проаналізовано нормативну базу системи забезпечення академічної доброчесності університету. Зокрема, обговорювалося те, як внутрішні положення закладу відповідають законодавству України, що є фундаментальною умовою для якісної підготовки майбутніх фахівців. Окрему увагу проректор приділила практичним аспектам дотримання етичних норм під час написання курсових, кваліфікаційних робіт, складання іспитів та ведення наукових досліджень.

Окрім теоретичних засад, було розглянуто реальні кейси та поширені помилки, яких варто уникати у науковій діяльності, обговорювалися особливості перевірки робіт на академічний плагіат та процедури захисту інтелектуальної власності. Наприкінці наголошено, що формування культури академічної доброчесності є спільною ціллю викладацького складу та здобувачів освіти.

Питання академічної доброчесності залишаються фундаментальними для якісної освіти та формування справжніх професіоналів. Сьогодні проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська провела зустріч зі студентами ННІ філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка, присвячену цій важливій темі.

Розглянуто принципи академічної доброчесності, зокрема пріоритет запобігання порушенням через навчання та заохочення, відкритість інформації, нетерпимість до проявів недоброчесності, повагу до авторства та уникнення конфлікту інтересів. Також було окреслено обов’язки здобувачів освіти: самостійне виконання завдань, посилання на джерела, заборону видавати чужу роботу за власну та необхідність повідомляти про відомі порушення. Зазначено, що положення Закону України «Про академічну доброчесність» визначають ключові засади дотримання доброчесності в освітньому та науковому середовищі.

Змістовий блок охопив обов’язки здобувачів освіти, серед яких пріоритетними є самостійне виконання завдань, дотримання авторських прав із коректними посиланнями на джерела, а також недопустимість використання чужих робіт як власних.

Ці принципи слугують міцним фундаментом для подальшого навчання, а дотримання стандартів академічної етики забезпечує довіру до наукових здобутків і відкриває широкі можливості для професійного зростання кожного студента.

Відбулася зустріч студентів природничого факультету із проректором з наукової та міжнародної роботи, головою Комісії з питань академічної доброчесності Вікторією Жуковською. Тема обговорення — академічна доброчесність як важлива складова освітнього процесу.

Студенти дізналися про основні види порушень академічної доброчесності, визначені законодавством України. Зокрема, йшлося про академічний плагіат, приписування авторства, самоплагіат, фальсифікацію, академічний саботаж, недоброчесне використання ШІ та інші.

Окрему увагу приділили практичним питанням, з якими студенти можуть стикатися під час навчання: правильному використанню джерел, цитуванню, дотриманню авторського права та відповідальному виконанню навчальних завдань.

Академічна доброчесність — відповідальність кожного з нас! Дотримання її принципів є важливою умовою якісної освіти, довіри та взаємоповаги в університетській спільноті.

На початку вересня професорка кафедри історії України Ольга Білобровець взяла участь у міжнародній науковій конференції, що відбулась у Віденському університеті. Упродовж трьох днів історики з університетів Канади, США та Європи, що займаються дослідженнями Східної Європи, обговорювали тему участі різних національних спільнот в Українській революції 1917–1921 рр. Предметом дискусії стали питання єврейської та польської персональної автономії, позиція чеської громади, менонітське підприємництво в революційній Україні та інші. Учасники конференції наголосили, що прагнення українців до утвердження власної незалежної держави, сформульовані понад сто років тому, не втратили актуальності й набули нового звучання в умовах сучасної російсько-української війни. Важливо, що в міжнародній науковій дискусії були представлені й позиції українських дослідників.

Наукова діяльність Житомирського державного університету імені Івана Франка відзначилася новим вагомим досягненням, яке є приводом для гордості всього нашого колективу. Результати багаторічної системної роботи дослідників та редакційних колегій університету отримали високу оцінку на державному рівні, підтвердивши високу якість та фаховий рівень наших академічних періодичних видань.

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України № 928 від 11 червня 2026 року «Про включення наукових періодичних видань до Переліку наукових фахових видань України», підписаного Міністром Оксеном Лісовим, одразу сім наукових журналів Житомирського державного університету імені Івана Франка отримали високий статус фахових видань категорії «Б» строком на три роки — з 1 червня 2026 року по 31 травня 2029 року.

Згідно з офіційними додатками до Наказу Міністерства, наші академічні видання успішно пройшли сертифікацію та були включені до Переліку.

Кластер «Біологія, біотехнології, медицина та реабілітація»:

• «Український журнал природничих наук» затверджено за спеціальністю Е1.

Кластер «Розвиток людського капіталу, соціальні науки та журналістика»:

• «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки» затверджено за спеціальностями А1, А2, А3, А4, А5, А6, А7.

Кластер «Економічні перетворення, бізнес та адміністрування»:

• «Економіка. Управління. Інновації» затверджено за спеціальностями D1, D3, D4, D5.

Кластер «Гуманітарні науки та мистецтво»:

• «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки» затверджно за спеціальністю В11.
• «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки» затверджено за спеціальностями В7, В10.
• «Українська полоністика» затверджено за спеціальностями В7, В10, В11.
• «Інтермарум: історія, політика, культура» затверджено за спеціальностями В9, В12.

Щиро вітаємо редакційні колегії всіх семи журналів, наукову спільноту університету, авторів та рецензентів із цим визначним досягненням! Включення такої значної кількості наших періодичних видань до престижної категорії «Б» є переконливим свідченням системного розвитку академічної школи ЖДУ імені Івана Франка, відповідності високим стандартам якості та вагомого внеску нашого університету в розвиток сучасної української науки.

Бажаємо редакціям успішного розвитку, нових звершень, розширення кола авторів та стрімкого зростання міжнародних індексів цитування!

Житомирський державний університет імені Івана Франка святкує визначну перемогу інтелекту, таланту та невтомної праці. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 513 від 24 березня 2026 року, почесні академічні стипендії Президента України призначено двом представницям нашої Alma Mater — Наталії Заруднюк та Олександрі Коваленко. Ця престижна нагорода стала черговим підтвердженням високого статусу нашого університету як осередку, де кожна особистість має простір для розквіту та професійного становлення.

Історія успіху Наталії Заруднюк — це приклад того, як дитяче захоплення перетворюється на велике державне визнання. Шлях справжнього митця слова розпочався для Наталії ще в одинадцять років, а вже з дванадцяти вона почала створювати складні літературні світи та характери. Вихована на безмежній кількості книг, глибокому вивченні міфології та фольклору, вона пронесла щиру любов до українського слова крізь роки. Сьогодні її магічне відчуття мови та розуміння рідної культури стали основою для високих академічних досягнень, доводячи, що справжня пристрасть завжди веде до вершин.

Не менш захопливим є шлях Олександри Коваленко, яку по праву називають енергією дії та наукового пошуку. Олександра стала справжнім «двигуном» природничого факультету, поєднавши в собі таланти дослідниці, волонтерки та лідерки. Вже як ексголова студентського братства, вона зуміла організувати низку знакових заходів — від професійного «Дня поля» до колоритного «Фестивалю української хустки». Її науковий потенціал перетнув кордони України: доповіді Олександри звучали на міжнародних конференціях у Франції та Іспанії, а перемоги на олімпіадах з біології та української мови підтвердили її багатогранність. При цьому вона завжди знаходить час для доброчинності, даруючи свято вихованцям шкіл-інтернатів.

Цей успіх є надзвичайно важливим для всієї нашої академічної спільноти. Кожне таке досягнення доводить, що студенти ЖДУ імені Івана Франка — це інтелектуальна еліта, яку бачить і цінує вся країна. Ми — велика родина, яка надихає на звершення та підтримує кожного на шляху до його власної зірки.

Щиро вітаємо Наталію та Олександру! Нехай ця стипендія стане лише початком вашого великого професійного майбутнього. Пишаємося вами, адже саме ви є надією та гордістю нашої держави!

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 531 від 27 березня 2026 року, двоє талановитих студенток нашого університету удостоєні престижної академічної стипендії імені М. С. Грушевського на ІІ семестр 2025/2026 навчального року.

Ця нагорода є визнанням як академічних успіхів, так й активної наукової та громадської діяльності молодих науковиць. Знайомтеся з нашими лідерками, які гідно представляють ЖДУ імені Івана Франка на всеукраїнському та міжнародному рівнях!

Дарина Рудніцька — яскрава представниця сучасної філологічної науки. Під науковим керівництвом професора Лариси Калініної працює над актуальною темою формування вмінь міжкультурного слухання у старшокласників, впроваджуючи інноваційну Staircase Model.

Дарина є переможницею хакатону DigiEduHack, де у складі команди розробила унікальний навчальний модуль AI-enhanced Digitalisation: Creative Projects for English Language Teaching. Є авторкою тез щодо реформування профільної школи та активною учасницею ХVІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Була спікеркою Ярмарку вакансій, де разом із лідерами освітнього ринку обговорювала розвиток цифрових компетенцій майбутнього.

Валерія Яловицька представляє соціально-психологічний факультет. Її наукові інтереси тісно пов’язані з викликами сучасності, а громадянська позиція та лідерські якості стали прикладом для всієї студентської спільноти.

Валерія упішно захистила наукову роботу, присвячену важливій темі — адаптивності підлітків у складних умовах самотності. Є учасницею профільних конференцій з питань ментального здоров’я під час війни та фестивалів арттерапії. Завдяки високим організаторським здібностям та готовності завжди підтримати колег, Валерія має заслужену повагу серед викладачів та студентства.

Щиро вітаємо Дарину та Валерію з цією вагомою перемогою! Пишаємося нашими студентами!

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася ІІІ Всеукраїнська наукова онлайн-конференція здобувачів вищої освіти та молодих вчених «Актуальні проблеми всесвітньої історії».

Організатором заходу виступила кафедра всесвітньої історії факультету історії, права та публічного управління ЖДУ. Співорганізаторами конференції стали заклади вищої освіти України:

• Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;
• Український державний університет імені Михайла Драгоманова;
• Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне).

Конференція об’єднала 92 учасників — молодих дослідників, студентів та аспірантів із восьми провідних університетів України (Житомира, Вінниці, Києва, Рівного, Чернівців, Івано-Франківська, Полтави).

Під час пленарного засідання з вітальним словом до присутніх звернулися:

• проректор з наукової та міжнародної роботи ЖДУ, професор Вікторія Жуковська;
• декан історичного факультету, доцент Олександр Жуковський;
• завідувачка кафедри всесвітньої історії, доцент Людмила Гуцало;
• представники університетів-партнерів: професор Олег Мельничук, доценти Світлана Візер та Ярослав Цецик.

Конференція організована у межах чотирьох тематичних секцій, де обговорювалися проблеми давньої та нової історії, трансформації ХХ–ХХІ ст., а також методичні аспекти викладання історичних дисциплін.

Серед ключових тем пленарного засідання:

1. Міжнародна безпека: аналіз біполярної системи відносин у ХХ ст. (Ельвіра Галушко).
2. Історія України: козацьке озброєння (Костянтин Катульський), діяльність націоналістів (Ілля Копалін) та етносоціальні процеси 1920-х рр. (Богдан Пецюх).
3. Сьогодення та етика: репрезентація травматичного досвіду в умовах сучасної війни (Вікторія Юхименко), технологічні інновації та феномен волонтерства (Дмитро Лісовський, Марко Воробйов).
4. Методика навчання: сучасні підходи до викладання складних історичних тем (Іван Місюра, Марина Дика, Марина Михайленко, Крістіна Боримська).

Учасники конференції поділилися важливими висновками своїх досліджень, виявили інтерес до актуальних тем вітчизняної та світової історії.

Дякуємо всім учасникам за активну участь та змістовні дискусії!

17-18 березня у ННІ іноземної філології відбулася Всеукраїнська з міжнародною участю наукова конференція ХІІ Драматургічні читання «Бертольт Брехт у історичному контексті й мистецькій практиці ХХ-ХХІ століття». Співорганізаторами конференції виступили Інститут німецької та нідерландської філології Вільного університету м. Берлін (Німеччина) та Брехтівський науково-дослідний центр (м. Ауґсбурґ, Німеччина).

У науковому форумі, що став традиційним для науково-дослідних осередків «Брехт-центр» та НДІ «Драматургія: історія і теорія», заснованих за ініціативи почесного професора ЖДУ імені Івана Франка Олександра Чиркова, взяли участь літературознавці, філософи, представники мистецької спільноти з Києва, Харкова, Львова, Луцька, Рівного, Дрогобича, а також дослідники творчості Бертольта Брехта і актуальних проблем сучасної драми з міст Берлін та Ауґсбурґ (Німеччина).

Відкриття конференції 17 березня пройшло з участю проректора з наукової та міжнародної роботи ЖДУ Вікторії Жуковської, професорки Вільного університету м. Берлін (Німеччина) Альмут Гілле та директора ННІ іноземної філології Марини Полховської, які говорили про важливість наукових та академічних традицій, продуктивність спільних проєктів та студій, учасниками яких є здобувачі освіти й науковці України та Німеччини.

Великий інтерес і активне обговорення викликали доповіді професорів Олени Бондаревої (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), Кая Бремера (Вільний університет м. Берлін, Німеччина), Жанни Бортнік (Волинський національний університет імені Лесі Українки), Віри Лімонченко (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка), Юрґена Гіллесгайма (Брехтівський науково-дослідний центр, м. Ауґсбурґ) та Кароліни Шпренгер (Ауґсбурзький університет, Німеччина), Олександри Вісич (Національний університет «Острозька академія»), доцентів Оксани Левицької (Український католицький університет) та Світлани Соколовської (Житомирський державний університет імені Івана Франка).

Важливою складовою конференції став виступ української театральної режисерки Оксани Дмитрієвої, яку науковці привітали із отриманням у березні цього року Національної премії імені Тараса Шевченка за досягнення у сфері театрального мистецтва. Надзвичайно приємно науковцям було чути слова вдячності від театрального режисера за допомогу у вирішенні сценічних художніх завдань, надану дослідниками творчості Бертольта Брехта, зокрема Юргеном Гіллесгаймом і Миколою Ліпісівіцьким, який виступив міжнародним координатором конференційного проєкту.

Висловлюємо вдячність всім причетним до організації та проведення конференції, сподіваємось на продовження наукових традицій, що об’єднують представників української та німецької академічної та мистецької спільноти.

Шановні колеги, студенти та аспіранти!

Запрошуємо вас на зустріч із представниками Київського офісу Інституту міжнародної освіти (IIE) / Програми імені Фулбрайта в Україні, присвячену грантовим можливостям для навчання, стажування та проведення досліджень у Сполучених Штатах Америки.

• Дата: 19 березня
• Час: 10:00
• Місце: Житомирський державний університет імені Івана Франка, конференц-зал, ауд. 208, центральний корпус

Програма заходу передбачає огляд конкурсів на 2026–2027 рр.:

• Для студентів старших курсів та випускників: Fulbright Graduate Student Program (магістерські програми в США).
• Для молодих викладачів та фахівців до 35 років: Fulbright Foreign Language Assistant Program (FLTA) (стажування з викладання української мови та асистування в університетах США).
• Для викладачів та дослідників (віком до 45 років): Fulbright Research and Development Program (проведення досліджень у США).
• Для кандидатів та докторів наук: Fulbright Visiting Scholar Program (дослідницька робота в провідних наукових центрах США).

Спікер: Інна Бариш, заступниця директора офісу Програми імені Фулбрайта в Україні, координаторка програм.

Детальна інформація про програми: https://fulbright.org.ua/uk/programs

12 березня 2026 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична дистанційна конференція «Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи».

Захід об’єднав науковців та практиків із України, Італії, Польщі та Фінляндії. Учасниками конференції стали науковці та практики із закладів вищої освіти, наукових установ, громадських організацій, закладів дошкільної освіти Житомира, Києва, Запоріжжя, Харкова, Хмельницького, Мукачева, Чернівців, Дрогобича, Переяслава, Глухова, Бердичева та інших міст і сіл України.

Модератором пленарного засідання виступив завідувач кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти ЖДУ, професор Іван Коновальчук, який окреслив концептуальні засади дослідження інноваційних процесів у сучасних реаліях.

З вітальними словами до учасників звернулися:

• Наталія Бовсуновська (перший проректор ЖДУ), яка наголосила на пріоритетності дошкільної ланки для університету;
• Іренеуш Жуховський (ректор MANS, Польща), відзначивши міцність міжнародних академічних зв’язків;
• Валентина Танська (директор ННІ педагогіки ЖДУ);
• Наталія Олесюк (ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти»).

Пленарна частина охопила широкий спектр актуальних тем:

1. Про роль професійних спільнот у поширенні освітніх реформ розповіли керівники ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти» Ніна Омельяненко та Наталія Олесюк.
2. Професор Університету Парми Дімітріс Аргіропоулос представив стратегії освіти в часи кризи, а його колега Наталія Тарнавська розкрила методи формування у дітей розуміння сучасних подій через доступну комунікацію.
3. Представники Finnoschool ltd Мікко Лумме та Піа Лумме презентували новітні тренди Фінляндії, акцентувавши на дитиноцентрованій педагогіці та системах оцінювання.
4. Професори Івона Боравска та Зоя Шарлович поділилися досвідом забезпечення безперервності дошкільної освіти в Польщі.
5. Українські інновації розкрили:

• Юлія Сирова (Харків) представила сучасні мовленнєві технології;
• Людмила Шульга (Запоріжжя) продемонструвала можливості цифрових технологій у мистецькій діяльності дітей;
• Тетяна Атрощенко (Мукачево) акцентувала на полікультурній компетентності майбутніх вихователів;
• Надія Вахняк (Переяслав) підняла питання цифрової грамотності батьків;
• Алла Шовтюк розкрила алгоритми співпраці ІРЦ із садочками, а Світлана Остапчук презентувала унікальний досвід центрів педагогічного партнерства міста Житомира.

Конференція стала майданчиком для обміну досвідом, що дозволить інтегрувати кращі світові практики в український освітній простір.

За підсумками конференції вийде електронна версія збірника наукових праць «Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи» на сайті електронної бібліотеки Житомирського державного університету імені Івана Франка. Це забезпечить вільний доступ до унікальних методичних та теоретичних напрацювань для освітян з усієї країни.

Кафедра мистецької освіти нашого університету перетворилася на справжню творчу лабораторію. І тур Всеукраїнської студентської олімпіади з музичного мистецтва пройшов на одному диханні, об’єднавши майбутніх музикантів та акторів у спільному прагненні до гармонії та наукового пошуку.

Студенти спеціальностей «Музичне мистецтво» та «Сценічне мистецтво» презентували унікальний формат виступів: глибокі теоретичні доповіді, які органічно перепліталися з живим виконанням та власними творчими здобутками.

Тематика цьогорічних виступів вразила журі та глядачів своєю неймовірною різноманітністю. Учасники олімпіади здійснили справжню мандрівку крізь часи та простори:

• дослідження обрядових пісень рідного Житомирського Полісся;
• переосмислення легендарних творів ХХ століття та еволюція жанру балади;
• аналіз глобального феномену K-POP, медитативного стилю New Age та сучасного барабанного мистецтва;
• пристрасна революція танго та неочікуване поєднання латиноамериканських танців з естрадним вокалом.

Кожен виступ був цілісним мистецьким перформансом.

Дякуємо учасникам за те, що перетворили академічне змагання на справжнє свято музики та душі. Нехай цей успіх стане для вас першим акордом у великій симфонії вашого професійного життя!

В аудиторіях Житомирського державного університету імені Івана Франка панувала атмосфера інтелектуального драйву та здорового суперництва. Тут відбувся І етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Менеджмент» — подія, що об’єднала найбільш амбітних та креативних студентів, які бачать своє майбутнє у сфері управління.

Сучасний менеджмент — це не лише теорія, а вміння оперативно реагувати на виклики динамічного середовища. Саме тому цьогорічні випробування були орієнтовані на перевірку реальної готовності студентів до професійної діяльності.

Програма олімпіади була побудована таким чином, щоб максимально розкрити потенціал кожного учасника. Змагання включало два ключові блоки:

• перевірка фундаментальних знань з теорії організації, стратегічного управління та HR-менеджменту;
• вирішення реальних бізнес-кейсів, де студенти демонстрували аналітичне мислення, вміння працювати в умовах обмеженого часу та здатність приймати нестандартні управлінські рішення.

Олімпіада в ЖДУ — це потужна платформа для професійного нетворкінгу, апробації навичок, формування soft skills.

Щиро дякуємо кожному учаснику за активність, сміливість та прагнення до самовдосконалення! Бажаємо переможцям гідно представити ЖДУ імені Івана Франка на наступному етапі олімпіади, а всім учасникам — не зупинятися на досягнутому.

Професор кафедри історії України Вікторія Венгерська долучилась до команди, яка протягом року реалізовуватиме проєкт про джерела та підходи до викладання під узагальненою назвою «Розуміти модерність».

• Ініціатором та організатором серії робітень, що триватимуть протягом року є Центр міської історії Львова (директор — Софія Дяк).

Перша зустріч відбулась 28 лютого у Львові. Команда проєкту складається із представників університетів Києва, Львова, Харкова, Вінниці, Луцька, Дніпра, Ізмаїла та Житомира. Як зазначають організатори, цьогорічна серія буде присвячена викладанню «радянського» та «соціалістичного» — як історичних періодів, досвідів, ідеологій, комплексів політичних, економічних і культурних практик.

Ключовою метою є створення простору для критичного обговорення та переосмислення викликів, з якими нині зустрічаються викладачі історії, культурології, соціології, антропології та інших суміжних дисциплін, навчаючи про українське радянське минуле. Ініціатори створення цього майданчика анонсували поєднання міждисциплінарної дискусії з розробкою практичних навчальних матеріалів та методологічних рекомендації, які стануть корисними ресурсами для освітян і всіх зацікавлених у темі.

Кураторами цьогорічної серії будуть др. Богдан Шумилович (Український католицький університет) та др. Роман Любавський (Харківський національний університет ім. Василя Каразіна).

Наукова спільнота Житомирського державного університету імені Івана Франка святкує чергове визнання національного рівня. Доктор фізико-математичних наук, професор кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики Євген Севостьянов увійшов до когорти переможців престижної програми грантової підтримки Talents for Ukraine від KSE Foundation у категорії «Наука».

Програма Talents for Ukraine, ініційована Київською школою економіки за підтримки міжнародних меценатів, має на меті підтримку яскравих та талановитих українців, які є основою для майбутньої відбудови держави. Перемога Євгена Олександровича у цій програмі — це не лише персональне досягнення, а й підтвердження високого статусу житомирської математичної школи.

Євген Севостьянов — фахівець світового рівня з геометричної теорії функцій і відображень. Його науковий доробок вражає: понад 220 праць, 174 з яких індексуються у престижній базі Scopus, та монографія, видана у всесвітньо відомому видавництві Springer. Проте головним досягненням професора є створення та керівництво Житомирською науковою школою теорії функцій та відображень, а також лабораторією комплексного аналізу, геометричної теорії функцій і відображень. Під його наставництвом зростає нове покоління українських математиків, що забезпечує тяглість наукових традицій та розвиток інноваційних підходів у точних науках.

Професор Севостьянов уже є лауреатом Премії Президента України, Премії Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Грантова підтримка від KSE Foundation у розмірі $5 000 (з можливістю індивідуального перегляду) стане додатковим ресурсом для подальших досліджень плоских і просторових відображень, які формують сучасний ландшафт математичної теорії.

Попри високі титули та складні формули, життєве кредо Євгена Олександровича залишається глибоко гуманістичним: «До всіх людей слід ставитися з повагою, навіть коли немає взаємності. Повага дає шанс на нормальне спілкування, неповага позбавляє такого шансу».

Вітаємо Євгена Олександровича з заслуженою перемогою! Пишаємося, що інтелектуальний капітал України зміцнюється саме в стінах нашого університету.

19 лютого на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося розширене засідання Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти України. Участь у роботі цього майданчика взяла проректор з наукової та міжнародної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка, професор Вікторія Жуковська. Зустріч була присвячена комплексному аналізу діяльності наукової спільноти за минулий рік та визначенню ключових векторів розвитку університетської науки на майбутній період.

Центральною темою порядку денного став звіт голови Ради Володимира Павлікова, у якому було представлено ґрунтовний аналіз результатів 2025 року. Доповідь окреслила головні управлінські пріоритети, спрямовані на зміцнення наукового потенціалу українських університетів та підвищення їхньої конкурентоспроможності. Особливу увагу присутніх привернув виступ заступника Міністра освіти і науки України Дениса Курбатова. Він представив стратегічне бачення розвитку галузі, відзначивши, що завдяки активній державній підтримці обсяг фінансування наукової сфери збільшився на 41%. Серед знакових досягнень було виокремлено проведення державної атестації наукових установ за оновленою методикою, успішний запуск мережі регіональних стартап-шкіл для комерціалізації ідей, а також розвиток масштабного проєкту Science.City.

Для нашого університету участь у заходах такого рівня є важливою складовою інтеграції внутрішньої наукової діяльності у загальнодержавну стратегію. Окреслені під час засідання орієнтири — від удосконалення механізмів держзамовлення до впровадження системи платної експертизи наукових проєктів — стануть надійним підґрунтям для розбудови дослідницької екосистеми ЖДУ імені Івана Франка у 2026 році. Ми продовжуємо тримати руку на пульсі інновацій, аби забезпечити нашим науковцям найкращі можливості для реалізації їхнього потенціалу на національному та міжнародному рівнях.

18 лютого 2026 року відбулася онлайн-лекція для здобувачів та викладачів Навчально-наукового інституту філології та журналістики. Спікером виступила провідна фахівчиня Університету Олд Домініон (Норфолк, США) — професорка Анна Марія Перотті.

Тема зустрічі — «Special Education» — охопила ключові аспекти сучасної інклюзивної моделі, яка сьогодні є еталоном у світовій педагогіці. Професорка Перотті детально розібрала шлях від законодавчої ініціативи до її реального втілення в освітньому процесі.

Анна Перотті пояснила, як освітня політика пов’язана з реальними методиками викладання, які принципи лежать в основі підготовки педагогів та яку допомогу отримують учні з особливими освітніми потребами.

Анна Марія Перотті на конкретних прикладах продемонструвала, як гнучкість освітньої системи дозволяє враховувати особливості кожної дитини, забезпечуючи рівні шанси на успіх.

Дякуємо професорці Перотті за цей змістовний інтенсив та неоціненний міжнародний досвід, який допоможе нашим майбутнім педагогам будувати справді безбар’єрну освіту в Україні!

12–16 лютого доцентка кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Олена Кузьменко взяла участь у міжнародній конференції, що відбулася в North West Academy of English (м. Деррі, Північна Ірландія).

Конференція була присвячена актуальній та надзвичайно динамічній темі — застосуванню штучного інтелекту в освіті. У фокусі обговорення були практичні інструменти ШІ для викладачів, етичні аспекти використання AI, трансформація ролі вчителя в умовах цифровізації, а також нові підходи до розвитку мовних і комунікативних компетентностей.

Олена Юріївна представила доповідь AI for Teachers Who Don’t Have Time: Tools That Save Planning Hours, у якій поділилася практичним досвідом використання інструментів штучного інтелекту для оптимізації підготовки до занять. У виступі продемонструвала, як сучасні AI-ресурси можуть допомогти викладачам зекономити час на плануванні, створенні навчальних матеріалів та формуванні завдань, зберігаючи при цьому методичну якість і педагогічну доцільність.

У конференції взяли участь спікери та освітяни з 15 країн світу, що створило міжнародний професійний простір для обговорення викликів та перспектив сучасної освіти. Участь у заході відкрила нові можливості для професійного нетворкінгу, налагодження академічних контактів, започаткування майбутніх спільних проєктів та обміну кращими практиками.

Особливою родзинкою конференції став культурний день, під час якого учасники ознайомилися з історією міста Деррі в контексті історичного розвитку Сполученого Королівства. Програма передбачала екскурсійні заходи та історичний огляд ключових подій, що сформували унікальну ідентичність регіону. Такий міжкультурний компонент заходу сприяв не лише розширенню професійного горизонту, а й глибшому розумінню соціокультурного контексту країни перебування.

Почесним гостем заходу став мер міста Деррі, який привітав учасників конференції та підкреслив важливість міжнародної академічної співпраці, розвитку інновацій в освіті та підтримки освітніх ініціатив, що сприяють міжкультурному діалогу.

Отримані ідеї, інсайти та міжнародний досвід будуть інтегровані в навчальний процес і подальші науково-методичні розробки кафедри.

Далі буде!

12–14 лютого 2026 року на базі Ужгородського національного університету відбулася важлива подія для академічної спільноти — VI Зимова школа «Інтернаціоналізація вищої освіти: інструменти, кейси, університетська підтримка та кращі практики», що об’єднала 63 учасники з університетів, наукових установ з різних регіонів України. Житомирський державний університет імені Івана Франка на заході представила проректор з наукової та міжнародної роботи, доктор філологічних наук, професор Вікторія Жуковська.

Триденний інтенсив став платформою для глибокого аналізу стратегій розвитку університетів у глобальному контексті. Програма заходу охопила три ключові рівні інтернаціоналізації: персональний, командний та інституційний.

Програма Школи була структурована за тематичними модулями, що дозволило учасникам детально опрацювати кожен аспект міжнародної діяльності.

У перший день учасники обговорили роль наукової дипломатії як інструменту присутності України у світовому інтелектуальному просторі. Особливу увагу приділили практичним кейсам участі у Baltic University Programme, програмі INTERREG та механізмам Twinning, які допомагають посилювати спроможність українських ЗВО через партнерства.

Другий день був присвячений COIL Project Management, можливостям отримання стипендій і грантів Міжнародного Вишеградського фонду, індивідуальному та інституційному форматам академічної мобільності. Обговорили діаспорні інструменти підтримки міжнародної співпраці та стратегічні підходи до інтеграції локальних курсів у глобальний контекст. Особливо нагальна тема «Як не згоріти, запалюючи інших?» дала можливість чесно поговорити про професійне вигорання, межі та відновлення викладача й управлінця в умовах постійного навантаження та стресу.

Завершальний етап (День 3) включав презентацію мікропроєктів учасників та панельну дискусію щодо стратегічних пріоритетів вищої освіти України.

«Для мене ця подія стала важливим майданчиком фахової розмови про те, як сьогодні вибудовувати міжнародну діяльність університету. Програма була насичена реальними кейсами та орієнтована на конкретний результат, який ми будемо імплементувати в ЖДУ імені Івана Франка», — зазначила Вікторія Жуковська.

Дякуємо організаторам та спікерам за високий рівень професійної дискусії та готовність ділитися досвідом, що наближає українську освіту до найкращих світових стандартів!

Житомирський державний університет імені Івана Франка офіційно внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, строком до 2030 року. Відповідне рішення ухвалено згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 141 від 2 лютого 2026 року.

Включення до Реєстру є свідченням високого рівня наукової діяльності університету та підтвердженням його вагомого внеску у розвиток науки й освіти України. Цей статус надається провідним науковим установам і відкриває для них низку стратегічних можливостей.

Перебування ЖДУ імені Івана Франка у Державному реєстрі наукових установ передбачає:

• податкові пільги — звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розташовані навчальні та наукові корпуси університету;
• звільнення від ввізного мита та ПДВ — під час закупівлі з-за кордону наукового обладнання, приладів і витратних матеріалів для власних дослідницьких потреб відповідно до норм Податкового та Митного кодексів України;
• розширення доступу до грантового фінансування — наявність статусу установи з Реєстру є важливою, а в багатьох конкурсах обов’язковою умовою для участі в програмах державного цільового фінансування та грантах Національного фонду досліджень України.

Отриманий статус є не лише престижним визнанням, а й потужним інструментом розвитку університету на найближчі роки. Він забезпечує пріоритетні можливості для залучення фінансування наукових проєктів, сприяє модернізації лабораторної бази та створює сприятливі умови для впровадження інновацій.

Завдяки державній підтримці університет матиме змогу активніше оновлювати матеріально-технічну базу, впроваджувати сучасні технології в освітній і науковий процес, а також розширювати можливості для студентських стартапів, аспірантських досліджень і міжнародних наукових стажувань.

Включення Житомирського державного університету імені Івана Франка до Державного реєстру наукових установ є результатом багаторічної системної праці всього колективу. Це спільне досягнення викладачів, науковців і працівників університету, які щоденно формують його науковий авторитет — через дослідження, публікації, патенти та участь у національних і міжнародних проєктах.

ЖДУ імені Івана Франка впевнено дивиться у майбутнє, послідовно зміцнюючи свої позиції як потужний науково-освітній центр та надійний партнер для українських і закордонних інституцій.

Житомирський державний університет імені Івана Франка — університет, що творить науку майбутнього.

Професорка кафедри історії України, доктор історичних наук Ольга Білобровець впродовж січня 2026 року провела в режимі онлайн цикл лекцій для докторантів університету Ігнатіанум у Кракові.

Тематика лекцій присвячена культурній політиці в Європейському Союзі. Науковиця висвітила питання місця і ролі культурної політики в інтеграційних процесах ЄС, формування європейської ідентичності, правові основи культурної політики на сучасному етапі. Досвід спілкування з польськими докторантами, з’ясування їх наукових інтересів та підходів до проведення досліджень, дискусії після лекцій дають можливість визначити та застосувати нові, ефективні форми і методи викладання. Тематика лекцій та комунікація з молодими людьми переконливо доводить необхідність вкладення зусиль на європейському шляху розвитку України.

Сьогодні у нас є особливий привід для гордості, який підтверджує: ми рухаємося у правильному напрямку — до єдиного європейського інтелектуального простору. Житомирський державний університет імені Івана Франка офіційно увійшов до престижного рейтингу QS World University Rankings: Europe 2026!

QS World University Rankings: Europe — це спеціалізований рейтинг, який фокусується виключно на закладах вищої освіти країн-членів Ради Європи. Це найдетальніше дослідження європейської вищої освіти.

Ключові особливості рейтингу:

1. Рейтинг 2026 року охоплює понад 1000 найкращих університетів з усієї Європи (від Ісландії до Туреччини).
2. Окрім загальних показників, європейський рейтинг приділяє особливу увагу:

• глобальній дослідницькій мережі (наскільки активно університет співпрацює з колегами з інших країн Європи);
• мобільності студентів (наскільки ефективно працюють програми обміну (на кшталт Erasmus+);
• сталому розвитку (внесок університету у вирішення екологічних та соціальних проблем регіону);
• працевлаштуванню (оцінка того, наскільки конкурентоспроможними є наші випускники саме на європейському ринку праці).

3. Входження до цього рейтингу робить університет видимим для європейських партнерів, полегшує отримання грантів та залучення іноземних студентів.

Це не просто чергове досягнення. Це знак того, що наша наука, наше викладання та наші цінності відповідають високим стандартам Великої хартії європейських університетів. Опинитися серед найкращих закладів Європи — це визнання того, що в серці Полісся ми створюємо освіту світового рівня!

Ми пишаємося тим, що стали частиною «європейської ліги» поруч із 57 провідними університетами України. Це спільна перемога кожного викладача, який тримає науковий фронт, і кожного студента, який своєю енергією драйвить зміни. Дякуємо кожному за нашу спільну ПЕРЕМОГУ!

Вітаємо ЖДУ з цією історичною подією!

Професорка кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець завершила продуктивне наукове відрядження до Туреччини.

Протягом тижня Галина Миколаївна працювала з унікальними фондами Бібліотеки Великих національних зборів Туреччини (TBMM Kütüphane) в Анкарі. Це важливий крок у заповненні прогалин вітчизняної історичної науки, адже період середини ХХ століття в історії Туреччини залишається малодослідженим в українській історіографії.

Під час візиту науковиця опрацювала масив турецькомовних джерел. Це стало можливим завдяки сприянню фахівців парламентської бібліотеки, які допомогли нівелювати мовний бар’єр у роботі з архівними документами.

Результатом цієї плідної міжнародної колаборації стала спільна стаття, підготовлена у співавторстві з турецьким колегою. Наразі роботу вже подано до друку у престижне міжнародне наукове видання.

У ЖДУ імені Івана Франка відбулася відверта розмова про правила гри у сучасному науковому світі. Проректорка з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська зустрілася зі здобувачами третього освітньо-наукового рівня, аби обговорити етичні стандарти досліджень.

На зустрічі розглядали:

• нове законодавство: розібрали основні положення Закону України «Про академічну доброчесність»;
• локальні правила: як працюють внутрішні нормативні документи ЖДУ, що регулюють наукову етику;
• відповідальність: чому чесне ім’я науковця є головним капіталом і які наслідки мають порушення академічних стандартів.

Такі зустрічі допомагають молодим науковцям не лише уникати помилок, а й формувати культуру чесного наукового пошуку з перших кроків у аспірантурі.

17 січня у Києві відбулася щорічна національна конференція «eTwinning — Україна: результати 2025 року та перспективи й завдання 2026 року». Участь у заході взяли представниці кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка — Олена Кузьменко та Юлія Климович.

Урочистості проходили у стінах Національної філармонії України, що підкреслило значущість досягнень української освітянської спільноти на міжнародній арені. Програма конференції була насичена історіями успіху, стратегічними сесіями та обговоренням майбутніх векторів розвитку української освіти в межах європейського простору.

Одним із ключових моментів заходу стало оголошення переможців у престижних номінаціях:

• «Навички для життя»;
• «Дебют» та «Фронтир»;
• «Малята-дошкільнята»;
• «Вплив на громаду»;
• «Інновації в освіті / Взірець для наслідування».

Конференція стала не лише платформою для звітування, а й теплим простором для щирого спілкування між колегами-однодумцями. За словами учасниць, захід вкотре підтвердив, що людський потенціал та готовність до професійного єднання є найбільшою цінністю сучасної освіти.

eTwinning — це ініціатива Європейської Комісії, започаткована у 2005 році. Сьогодні вона є найбільшою мережею для вчителів та шкіл у Європі, яка сприяє розвитку проєктного навчання та використанню інформаційно-комунікаційних технологій. Наразі спільнота об’єднує освітян із 46 країн, надаючи можливості для професійного розвитку та міжнародного обміну досвідом.

15 січня 2026 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українська мова: історія, теорія, практика» (до 80-річчя від дня народження Володимира Власенка). Організатор конференції — кафедра української мови та методики її навчання ННІ філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка. Співорганізатори — кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького й кафедра української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. До участі в конференції зголосилося понад 150 учасників (науковців, викладачів, учителів, здобувачів вищої та загальної середньої освіти) із різних міст України та інших країн.

Вітальне слово виголосив директор ННІ філології та журналістики Олексій Башманівський.

Спогадами про Вчителя, колегу, відомого мовознавця, неповторного викладача кафедри української мови, багаторічного заступника декана філологічного факультету поділилися колишні й теперішні викладачі університету, запрошені гості, усі ті, у чиєму житті Володимир Васильович відіграв значну роль, залишив про себе тільки теплі, приємні, сповнені вдячності спогади: Віктор Мойсієнко, Галина Гримашевич, Володимир Білобровець, Богдан Лісовський, Оксана Кучерук, Олена Юрчук, Наталія Янчук, Юлія Вольська та ін. До слова долучилася й Анастасія Вегаш (Ужгородський університет).

Після пленарного засідання працювали секції «Синхронний вимір української мови», «Взаємодія української літературної мови з територіальними діалектами», «Онімний простір української мови», «Стилістика та інтерпретація тексту», «Лінгводидактика», «Лінгвістичні пошуки юних філологів». За матеріалами конференції буде видано збірник наукових праць. Запрошуємо до публікації своїх наукових здобутків і спогадів про Володимира Васильовича Власенка. Світла пам’ять нашому Вчителеві й Колезі! Завжди пам’ятаємо й згадуємо тільки теплими словами.

Спільнота Житомирського державного університету імені Івана Франка вітає видатного науковця, доктора наук, професора кафедри фізичної культури та базової загальновійськової підготовки Григорія Петровича Грибана з високою державною нагородою.

Згідно з Указом Президента України № 984/2025 від 24 грудня 2025 року, нашому колезі було призначено державну стипендію для видатних діячів науки. Ця відзнака є свідченням вагомого особистого внеску Григорія Петровича у розвиток української науки та визнанням його багаторічної сумлінної праці.

Григорій Петрович — постать, яка не потребує зайвих представлень в академічних колах. Його професійний шлях є прикладом невтомного пошуку істини та відданості справі. Для колег та студентів він є не лише досвідченим науковцем, а й справжнім духовним наставником, людиною неймовірної енергії та мудрості.

Ми цінуємо Григорія Петровича за здатність бачити перспективи розвитку науки та формувати нові дослідницькі горизонти, за незламний дух та принциповість у питаннях якості освіти й науки, за доброту, щирість та готовність завжди підтримати колег і учнів.

Колектив ЖДУ імені Івана Франка бажає Григорію Петровичу міцного здоров’я, невичерпної енергії та наснаги. Нехай кожен новий день приносить радість від результатів праці, а Ваша мудрість і надалі служить на благо нашого університету та зміцнення наукового потенціалу України.

Сучасний університет визначається не лише якістю викладання, а й своєю присутністю у глобальному науковому дискурсі. Житомирський державний університет імені Івана Франка вкотре підтверджує статус потужного дослідницького центру: за результатами річного моніторингу десятки наших колег визнані лідерами публікаційної активності.

Публікація у виданнях, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science (WoS), — це результат колосальної інтелектуальної праці, глибоких досліджень та дотримання найвищих стандартів академічної доброчесності. Особливим предметом гордості є статті у журналах першого та другого квартилів (Q1, Q2), що свідчить про світове визнання розробок наших науковців.

Ці науковці представили результати своїх досліджень у найбільш авторитетних світових виданнях з найвищим індексом цитування.

Абсолютні рекордсмени за впливовістю:

• Соколовський Олег Леонідович (доктор філософських наук, професор) — вражаючі 5 публікацій (4 — Q1, 1 — Q2);
• Горбунова Вікторія Валеріївна (доктор психологічних наук, професор) — 5 публікацій (2 — Q1, 1 — Q2, 2 — Q3);
• Стародубець Галина Миколаївна (доктор історичних наук, професор) — 3 публікації (2 — Q1 у Scopus та 1 — у WoS);
• Маркевич Оксана Валентинівна (кандидат історичних наук, доцент) — 3 публікації у квартилі Q1.

Вагомий внесок у квартилях Q1 та Q2:

• Білобровець Ольга Матвіївна (доктор історичних наук, професор) — 2 публікації Q1;
• Погоруй Анатолій Олександрович (доктор фізико-математичних наук, професор) — 2 публікації Q1;
• Буравський Олександр Антонович (доктор історичних наук, професор) — 3 публікації (1 — Q1 у Scopus, 2 — у WoS);
• Павлик Надія Павлівна (доктор педагогічних наук, професор) — 2 публікації (1 — Q1 у Scopus, 1 — у WoS Q3);
• Гарбар Олександр Васильович (доктор біологічних наук, професор) — Q1;
• Корінний Володимир Іванович (кандидат геологічних наук, доцент) — Q1;
• Портницька Наталія Федорівна (кандидат психологічних наук, доцент) — Q1;
• Щерба Наталія Сергіївна (доктор педагогічних наук, професор) — Q1;
• Зіновчук Андрій Васильович (кандидат фізико-математичних наук, доцент) — 3 публікації (2 — Q2, 1 — Q4);
• Антонов Олексій Володимирович (кандидат педагогічних наук, доцент) — Q2;
• Ількевич Наталія Сергіївна (кандидат хімічних наук, ст. викладач) — Q2.

Рекордсмени за кількістю публікацій — понад 11 публікацій у Scopus:

• Грибан Григорій Петрович (доктор педагогічних наук, професор);
• Севостьянов Євген Олександрович (доктор фізико-математичних наук, професор).

7 публікацій у Scopus — Горальський Леонід Петрович (доктор ветеринарних наук, професор).

Вагомий внесок у зміцнення рейтингу університету зробили колеги, чиї праці індексуються у базах Scopus та Web of Science у квартилях Q3—Q4 та виданнях без квартилю.

Науковці, що мають 2 публікації: Власенко Руслана Петрівна, Власюк Ігор Миколайович, Велика Аліна Михайлівна, Вербівський Дмитрій Сергійович, Довгопятий Олександр Петрович, Клімова Інна Олександрівна, Недашківська Тетяна Євгенівна, Новіцька Інеса Василівна.

Автори ґрунтовних одноосібних та колективних досліджень: Башманівський Олексій Леонідович, Вітвицька Світлана Сергіївна, Гордієнко Олена Анатоліївна, Давидова Людмила Вікторівна, Дмитрієва Світлана Михайлівна (WoS Q3-Q4), Жуковський Сергій Станіславович, Іконнікова Юлія Василівна, Калініченко Олена Олександрівна, Кичкирук Ольга Юріївна, Ковальчук Іван Васильович, Козловець Микола Адамович, Коновальчук Іван Іванович, Костюк Віталій Степанович, Крайник Григорій Сергійович, Кузьменко Олена Юріївна, Купрійчук Василь Михайлович (WoS), Лайчук Андрій Миколайович, Ленчук Іван Григорович (WoS), Максимець Світлана Миколаївна, Мальченко Михайло Сергійович, Матвійчук Наталія Григорівна, Мирончук Наталія Миколаївна, Михайлова Оксана Сергіївна, Мірошниченко Олена Анатоліївна, Мосійчук Ірина Вікторівна, Овдіюк Олена Миколаївна, Огороднійчук Марія Володимирівна (WoS), Опанащук Петро Володимирович, Пацюк Марина Костянтинівна, Прус Алла Володимирівна (WoS), Рудницька Ольга Павлівна (WoS), Фостолович Валентина Анатоліївна (WoS), Хом’як Іван Владиславович, Шанскова Тетяна Ігорівна (WoS), Шелюк Юлія Святославівна.

Публікаційна активність — це не просто статистика. Це голос нашого університету, який чути в усьому світі. Кожна стаття у Scopus чи Web of Science — це внесок у перемогу України на інтелектуальному фронті.

У житті кожного колективу є миті, що наповнюють серця особливим теплом і гордістю. Родина франківців отримала не просто відзнаки, а визнання свого внеску у майбутнє нашої держави. Сьогодні, коли кожен крок і кожне слово мають значення, ці нагороди стали символом незламності інтелектуального фронту та щирого служіння Україні.

За вагомий особистий внесок у розвиток освіти та зміцнення наукового потенціалу України Грамотою Верховної Ради України відзначені ті, чия праця стала цеглою у фундаменті нашої державності:

• Олена Анічкіна — кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри хімії;
• Володимир Караванський — проректор з адміністративно-господарської роботи;
• Марина Полховська — кандидат філологічних наук, директор ННІ іноземної філології;
• Ірина Тичина — кандидат психологічних наук, декан соціально-психологічного факультету.

Це визнання підтверджує: Житомирський державний університет імені Івана Франка є потужним осередком, де виховується майбутня еліта України.

У переддень світлого свята Різдва Христового франківська родина отримала особливий привід для гордості. За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку кваліфікованих фахівців та плідну науково-педагогічну діяльність науковці Житомирського державного університету імені Івана Франка були відзначені відомчими нагородами Міністерства освіти і науки України.

Це визнання є свідченням високого інтелектуального потенціалу університету та невтомної праці кожного викладача, який навіть у складні часи продовжує тримати освітній та науковий фронти.

Нагрудним знаком «За наукові та освітні досягнення» нагороджена Вікторія Венгерська — доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України.

Нагрудним знаком «Відмінник освіти» відзначена Ярослава Сікора — доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

За значні успіхи у професійній діяльності Почесною грамотою нагороджені:

• Ковтун Наталія — доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та політології;
• Башманівський Валерій — кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри журналістики, реклами та PR;
• Портницька Наталія — кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної та практичної психології;
• Усата Олена — кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій;
• Велика Аліна — кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської і германської філології та перекладу;
• Корево Ніна — завідувач агробіостанції.

Свідченням високої професійної майстерності стало вручення Грамот МОН таким викладачам:

• Мазяр Олег — доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри соціальної та практичної психології;
• Гирин Олег Володимирович — кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти;
• Дяченко Наталія — кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та методики її навчання;
• Огороднійчук Марія — кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри права та публічного управління.

За ініціативність та наполегливість Подяками МОН відзначені:

• Климович Юлія — доктор філософії з галузі Освіта/Педагогіка, старший викладач кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти;
• Максименко Юлія — кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри зоології, біологічного моніторингу і охорони природи;
• Максимець Світлана — кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти;
• Максимова Олена — кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти;
• Матвійчук Богдан — кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття;
• Мельник Анна — кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

Щиро вітаємо наших вельмишановних колег! Бажаємо невичерпного натхнення, нових наукових звершень під мирним небом України та щасливих Різдвяних свят!

Наприкінці жовтня 2025 року відбулася одна з наймасштабніших освітніх подій року — XVII Міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті». Цьогорічний форум об’єднав 243 учасників із України, Польщі, Литви, Румунії, Угорщини та Естонії, ставши потужним майданчиком для презентації новітніх підходів у навчанні та обміну досвідом.

Кафедра міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Навчально-наукового інституту іноземної філології за результатами конкурсної програми здобула найвищі нагороди:

• Золоту медаль у номінації «Модернізація змісту освіти в контексті глобальних і національних викликів»;
• Диплом НАПН України та ДНУ «ІМЗО» за представлення здобутків та активну діяльність з інноваційного оновлення змісту національної освіти.

Цьогорічний успіх кафедри став можливим завдяки презентації унікального триптиху «Методичні мости: сучасні методичні орієнтири навчання англійської мови у Новій українській школі». Ця комплексна праця є результатом ґрунтовного наукового пошуку та практичної апробації. До складу триптиху увійшли:

• колективна монографія «Новий учитель — щасливий учень — успішна Нова українська школа»;
• навчально-методичний посібник «Pathways to Adaptation Cycle: Методична дорожня карта навчання англійської мови під час адаптаційного циклу»;
• навчально-методичний посібник «Особливості холістичного підходу до навчання англійської мови у 7–9 класах НУШ».

Представлені матеріали пропонують дієві інструменти для викладання англійської мови, орієнтовані на психологічні потреби учнів, професійну

Окрему гордість викликає особисте визнання наших науковців. Сертифікатом автора за перемогу у тематичній номінації нагороджені знані фахівці галузі:

• Лариса Калініна;
• Юлія Климович.

Участь у виставці стала не лише можливістю презентувати напрацювання кафедри, а й важливим майданчиком для професійного діалогу, обміну досвідом та натхнення новими ідеями.

Доцент кафедри германської філології та зарубіжної літератури Олексій Анхим з 01.12.2025 по 11.12.2025 перебував з науковим візитом у Вільному університеті міста Берлін. Під час свого перебування Олексій Анхим зміг істотно поглибити та значно просунути своє дослідження на тему: «Сучасні німецькомовні автори українського походження».

Зустрічі з колегами та іншими науковцями сприяли налагодженню професійних контактів і плідному обміну ідеями, що суттєво розширило наукову перспективу дослідження та окреслило нові напрями подальшої роботи.

Особливо важливими для Анхима Олексія стали особисті зустрічі з деякими з досліджуваних авторів, які дали змогу глибше осмислити їхню творчість.

Наукове перебування відбулося завдяки гранту мобільності, який підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.

12 грудня у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбувся унікальний тренінг «Розвиток навичок проєктного менеджменту для реалізації пріоритетів «Європейської інноваційної ради», організований Національним контактним пунктом «Європейська інноваційна рада та Європейські інноваційні екосистеми» у співпраці з Міністерством освіти і науки України та ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України».

Захід зібрав у стінах університету інноваторів, науковців та молодих дослідників — усіх, хто прагне професійно працювати з проєктами, залучати фінансування, розвивати інновації та підвищувати конкурентоспроможність своїх ідей.

Серед спікерів тренінгу — провідні фахівці НКП «Європейська інноваційна рада та Європейські інноваційні екосистеми»:

• Олег Рубель, керівник НКП та модератор тренінгу;
• Сергій Сізоненко, науковий співробітник НКП;
• Ангеліна Докус, наукова співробітниця НКП.

Експерти надали учасникам ґрунтовне бачення принципів побудови та структури програми «Горизонт Європа», коли для пропозицій та структуру заявки проєкту, можливостей Європейської інноваційної ради та ключових підходів до підготовки конкурентоспроможних проєктних заявок.

Практична частина тренінгу стала особливо цінною: учасники в малих групах пропрацьовували структуру проєкту — від формулювання ідеї до опису очікуваних результатів та інноваційної складової.

Кульмінацією події стала презентація проєктних ідей науковців ЖДУ, які представили власні тематичні розробки, бачення інноваційних рішень та пропозиції для участі у майбутніх конкурсах Європейської інноваційної ради. Експерти контактного пункту надали фахові коментарі, поради щодо покращення структури, акцентування інноваційності та визначення цільових груп.

Такий формат дозволив учасникам отримати теоретичні знання, а також одразу застосувати їх на практиці.

Університетська спільнота вдячна організаторам тренінгу за можливість долучитися до міжнародного досвіду, який відкриває шлях до сильніших проєктів, нових партнерств та активного включення України в європейський дослідницький простір.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує зміцнювати свої позиції у науково-освітньому просторі України. Наказом Міністерства освіти і науки України від 11 грудня 2025 року № 1618 науково-педагогічні працівники університету отримали заслужене визнання, що стало вагомим підтвердженням їхньої багаторічної та плідної наукової діяльності.

Колектив університету щиро вітає доцента кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій Дмитра Вербівського з успішним присвоєнням наукового ступеня доктора педагогічних наук.

Цей високий ступінь є результатом багаторічної, натхненної праці, глибокого дослідження та значного внеску в розвиток педагогічної науки. Докторський ступінь не лише підтверджує талант Дмитра Сергійовича як науковця, а й підвищує науковий авторитет університету, відкриваючи нові горизонти для дослідницької та проєктної діяльності.

Окремої уваги заслуговують колеги, яким присвоєно почесне вчене звання доцента. Це звання є свідченням високої педагогічної майстерності, значного досвіду та вагомої публікаційної активності, необхідної для формування нового покоління фахівців.

Сердечно вітаємо з присвоєнням вченого звання доцента наступних колег:

• Антонова Олексія (доцент кафедри іноземних мов і новітніх технологій навчання);
• Ковальчука Івана (доцент кафедри історії України);
• Матвійчук Наталію (доцент кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття);
• Огороднійчук Марію (доцент кафедри права та публічного управління);
• Пивовар Інну (доцент кафедри права та публічного управління).

Колектив Житомирського державного університету імені Івана Франка висловлює глибоку вдячність усім відзначеним колегам за їхній внесок у наукову скарбницю та розвиток вищої освіти.

Бажаємо Вам невичерпного творчого потенціалу, нових успішних наукових звершень, високої публікаційної активності та реалізації найсміливіших освітніх ідей. Нехай це визнання відкриє перед Вами ще більше можливостей для професійного зростання.

4 грудня 2025 року в Навчально-науковому інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка в змішаному форматі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Стилістичний вимір українського слова», присвячена 75-річчю від дня народження кандидата філологічних наук, доцента Ганни Конторчук.

Організаторами конференції стали кафедра української мови та методики її навчання й кафедра української та зарубіжної літератур і методик їх навчання ЖДУ імені Івана Франка. Співорганізаторами виступили кафедра української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

У конференції взяли участь понад 190 науковців, викладачів, учителів, студентів та учнів із Ніредьгази (Угорщина), Берегового, Вінниці, Житомира, Кам’янця-Подільського, Києва, Кременчука, Кривого Рогу, Луцька, Полтави, Умані та Черкас.

З вітальним словом до учасників звернувся директор ННІ філології та журналістики Олексій Башманівський, який зазначив, що був студентом Ганни Кирилівни і глибоко шанує її внесок у науку та педагогіку. Особливо зворушливою стала участь у конференції Марини Франчук, доньки Ганни Конторчук, яка поділилася спогадами про матір. До онлайн-зв’язку з учасниками конференції приєднався професор Віктор Мойсієнко, розповівши про Ганну Кирилівну як колегу та педагога.

Завідувачка кафедри української мови та методики її навчання Галина Гримашевич ознайомила присутніх зі сторінками професійної біографії Ганни Конторчук, яка пройшла шлях від секретаря факультету та лаборанта кафедри до доцента, та наголосила на її ролі як вчительки не лише мови, а й життя. До спогадів долучилися колишні й нинішні викладачі кафедри української мови та методики її навчання — Наталія Янчук, Юлія Вольська, Оксана Кучерук, Леся Ящук, Валентина Титаренко, Наталія Дяченко, Марина Шарапа, Людмила Фальківська, а також викладачі кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання — Олена Юрчук, Оксана Чаплінська. Усі присутні переглянули презентацію зі світлинами Ганни Конторчук та вшанували її пам’ять.

Тематика доповідей на пленарному та секційних засіданнях охоплювала актуальні проблеми стилістичного виміру українського слова:

• Секція 1. Стилістика та інтерпретація тексту
• Секція 2. Лінгвостилістичні явища у взаємодії української літературної мови з територіальними діалектами
• Секція 3. Українська мова в діахронії
• Секція 4. Синхронний вимір української мови
• Секція 5. Лінгводидактика та стилістика
• Секція 6. Лінгвістичні пошуки юних філологів

За результатами конференції заплановано видання електронного збірника матеріалів, який збереже найцікавіші наукові напрацювання та дослідження учасників.

Конференція стала важливою платформою для обміну досвідом, наукових дискусій та вшанування пам’яті видатної української мовознавиці та педагога.

4–5 грудня 2025 року у стінах Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся перший в Україні пілотний Всеукраїнський тренінг для менеджерів і адміністраторів науки. До роботи тренінгу долучилися й представниці Житомирського державного університету імені Івана Франка: проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська, викладачі — Світлана Кулявик, Олена Кузьменко, Юлія Климович, Тетяна Нікішова, лаборантки — Юлія Харчишина та Даша Рибчинська.

Організаторами заходу виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Професійна мережа менеджерів науки і вищої освіти України PNRM Ukraine, за підтримки Ради проректорів з наукової роботи МОН України, Німецько-Українського академічного товариства за підтримки Національного фонду досліджень України.

Упродовж двох днів у тренінгу взяли участь 85 менеджерів науки з 40 університетів та наукових установ України — проректори, керівники НДЧ, працівники проєктних офісів, адміністратори досліджень, гаранти освітньо-наукових програм.

Програма включала:

• практичні кейси та теоретичні блоки про роль менеджера науки, особливості грантової діяльності та управління дослідженнями;
• світове кафе — формат групової дискусії, який дозволив учасникам визначити ключові компетенції менеджера науки в сучасному університеті;
• відкритий мікрофон, де учасники ділилися досвідом;
• нетворкінг, що дав змогу налагодити партнерства й обмінятися ефективними практиками.

Цінними були доповіді про грантові можливості НФДУ та партнерські конкурси, цифровізацію роботи менеджера науки, комплаєнс, побудову ефективних внутрішніх наукових процесів, а також участь України в Horizon Europe та програмах COST.

Представники Житомирського державного університету імені Івана Франка долучилися до всіх ключових блоків тренінгу, отримавши доступ до найактуальніших напрацювань у сфері дослідницького менеджменту.

За підсумками заходу організатори та учасники вже окреслили наступний крок — створення Національного форуму менеджерів науки України, який має потенціал стати центральною платформою обміну досвідом, формування політик та розвитку професійної мережі адміністраторів науки.

ЖДУ імені Івана Франка готовий підтримувати такі ініціативи й надалі, адже саме професійні менеджери науки є ключовою ланкою успішного функціонування університетів у сучасних реаліях.

4 грудня 2025 року в Кришталевій залі готелю «Київ» відбувся урочистий захід, під час якого Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук вручив дипломи та нагрудні знаки лауреатам Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2023 рік (відповідно до Постанови ВРУ від 5 грудня 2024 р. № 4131-IX).

Серед лауреатів — кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії Микола Чайка. Почесну нагороду він отримав за наукову працю «Розробка методик і режимів формування нанорозмірного рельєфу на поверхні монокристалів CdTe та твердих розчинів на їх основі», яка відзначається актуальністю та значним практичним потенціалом для подальшого розвитку матеріалознавства та високотехнологічних галузей.

Вручення цієї Премії не лише засвідчує високий рівень наукових досягнень нашого молодого дослідника, але й наголошує на важливості інноваційних пошуків для зміцнення науково-технічного потенціалу України. Ця подія стала визнанням внеску науковця у розвиток сучасних технологій і стимулом для нових наукових відкриттів.

4 грудня 2025 року Верховна Рада України ухвалила постанову (реєстр. № 14195) про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим. Цьогоріч до переліку лауреатів увійшли 50 найперспективніших дослідників країни — серед них і представниця Житомирського державного університету імені Івана Франка — Сніжана Кучерук, докторка філософії у галузі «Хімічна та біоінженерія», доцентка кафедри хімії.

Престижна відзнака присуджена за наукову роботу «Альтернативні способи переробки ільменітової руди та визначення фізико-хімічних властивостей одержаних продуктів». Дослідження спрямоване на розробку інноваційних методів переробки мінеральної сировини, оптимізацію технологічних процесів та отримання матеріалів із новими властивостями. Результати роботи мають значний потенціал для впровадження в хімічній промисловості, зокрема в контексті розвитку ресурсоощадних і екологічно безпечних технологій.

Присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим є важливим індикатором державної підтримки талановитих дослідників, які формують інтелектуальну основу сучасної науки та забезпечують сталий інноваційний розвиток країни. Ця нагорода також підкреслює вагомий внесок здобутків ЖДУ у формування наукового потенціалу України.

Ректорат та наукова спільнота університету щиро вітають Сніжану Василівну Кучерук із високим досягненням і бажають подальших успіхів, результативних досліджень, професійного зростання й нових вагомих наукових здобутків.

1 грудня 2025 року на факультеті історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася важлива подія — науково-практичний семінар «Інклюзія. Практичні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами на уроках історії», організований кафедрою всесвітньої історії.

Захід зібрав поважну та професійну аудиторію: науковців, гарантів освітніх програм, учителів закладів загальної середньої освіти, асистентів учителів та здобувачів ОПП «Середня освіта (Історія)». Учасники обговорили ключові аспекти роботи з дітьми, які потребують особливого педагогічного підходу, поділилися власними напрацюваннями та ознайомилися з сучасними інклюзивними практиками.

Під час семінару були розглянуті такі важливі теми:

1. Інклюзивна компетентність майбутнього вчителя історії

• Людмила Гуцало — завідувачка кафедри всесвітньої історії, гарант ОП «Середня освіта (Історія)», канд. іст. наук, доцент;
• Оксана Маркевич — гарант ОП «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)», канд. іст. наук, доцент кафедри всесвітньої історії.

Спікерки представили аналіз професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» та окреслили ключові компетентності педагога в інклюзивному середовищі.

2. Психологічна та професійна готовність педагога до навчання дітей з ООП

Людмила Котлова — завідувачка кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти, канд. психол. наук, доцент, акцентувала увагу на психологічних особливостях роботи з дітьми з ООП та стратегіях ефективної взаємодії.

3. Особливості роботи з учнями з ООП у середній ланці

Анна Самченко — вчитель історії та правознавства, асистент учителя Ліцею № 33 м. Житомира, поділилася конкретними прикладами організації навчального процесу.

4. Співпраця та емпатія як основа інклюзивної освіти

Ірина Кареліна-Мільська — асистент учителя Ліцею № 33 м. Житомира, розповіла про важливість взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

5. Використання ІКТ у роботі з дітьми з ООП

Дмитро Гуков — педагог-організатор та вчитель історії Ліцею № 21 м. Житомира, здобувач ОП «Середня освіта (Історія)», презентував практичні цифрові інструменти, що полегшують засвоєння навчального матеріалу.

6. Інклюзія в середній школі: виклики та практики підтримки учнів

Марина Михайленко — здобувачка ОП «Середня освіта (Історія)», розповіла про власні дослідження та досвід взаємодії з учнями з особливими освітніми потребами.

Семінар став важливим майданчиком для професійного зростання майбутніх учителів історії. Учасники отримали якісні знання та практичні навички з формування інклюзивної компетентності, що дозволить їм упевнено працювати в інклюзивному освітньому середовищі вже з перших днів професійної діяльності.

Щиро дякуємо всім спікерам та учасникам за ґрунтовні доповіді, змістовні дискусії та щиру, відверту розмову. До нових зустрічей у стінах Житомирського державного університету імені Івана Франка!

Житомирський державний університет імені Івана Франка з гордістю повідомляє про визначне наукове досягнення професора університету, доктора фізико-математичних наук Євгена Олександровича Севостьянова.

Відповідно до Розпорядження Президента України № 131/2025-рп від 27 листопада 2025 року, Євгену Олександровичу призначено Грант Президента України докторам наук для проведення наукових досліджень і розробок на 2026 рік.

Фінансування спрямоване на реалізацію фундаментального дослідження «Аналоги теорем Каратеодорі і Кебе-Блоха для класів Орлича—Соболєва».

Призначення Гранта Президента України — підтвердження високого статусу українських науковців на міжнародній арені. Дослідницькі здобутки професора Євгена Севостьянова давно посідають помітне місце у світовій математичній спільноті, і ця відзнака ще раз засвідчує вагомість його внеску.

Колектив ЖДУ імені Івана Франка щиро вітає Євгена Олександровича із заслуженим визнанням та бажає успішного втілення наукового проєкту, нових відкриттів і подальших професійних звершень.

Житомирський державний університет імені Івана Франка з гордістю повідомляє про вагоме досягнення молодого науковця, асистента кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій Антонова Євгенія Володимировича, доктора філософії (PhD) зі спеціальності «Освітні, педагогічні науки».

Відповідно до Розпорядження Президента України № 130/2025-рп від 27 листопада 2025 року, Євгенію Володимировичу призначено Грант Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених на 2026 рік. Це одна з найпрестижніших відзнак для науковців молодої генерації, що засвідчує високий рівень наукової компетентності та актуальність дослідження.

Отриманий грант фінансуватиме дослідження «Застосування ігрових вебплатформ у гейміфікації освітнього процесу ЗВО».

Цей науковий проєкт спрямований на впровадження сучасних інтерактивних технологій у вищу освіту та створення умов для більш захопливого, ефективного й мотивувального навчального середовища. Робота Євгенія Антонова є важливим внеском у розвиток інноваційних методів викладання та відповідає сучасним тенденціям цифровізації освітнього процесу.

Колектив ЖДУ імені Івана Франка щиро вітає Євгенія Володимировича з цією почесною відзнакою та бажає успішної реалізації наукового проєкту, нових відкриттів та подальших професійних здобутків.

26 листопада в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася стратегічна сесія, присвячена інтернаціоналізації вищої освіти — одному з ключових напрямів розвитку сучасного українського університетського середовища.

Учасниками події стали представники закладів вищої освіти, Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру міжнародної освіти Study in Ukraine, Ради проректорів з міжнародного співробітництва, громадської організації BRAND UKRAINE та інші партнери.

Житомирський державний університет імені Івана Франка на сесії представляла проректорка з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська. Мали змогу долучилися онлайн також працівники відділу міжнародних та регіональних зв’язків ЖДУ.

Під час обговорення учасники зосередили увагу на викликах і можливостях інтернаціоналізації в умовах воєнного часу, розвитку міжнародних партнерств, підвищенні привабливості української освіти для іноземних студентів та формуванні позитивного образу України у світі.

Впродовж 20-21 листопада професорка кафедри всесвітньої історії, д.і.н., проф. Галина Стародубець брала участь у роботі Третьої міжнародної конференції, присвяченій історії Східної Європи у XX столітті — Transformacje Europy Wschodniej w ostatnim stuleciu Tytuł tegorocznej edycji: Rok 1945 — między wojną a pokojem. Конференція проходила на базі інституту Історії Вроцлавського університету (Польща).

Цьогорічна конференція мала дві основні теми. Перша стосувалася аналізу трансформацій, які відбулися у Східній Європі у 20 столітті, з урахуванням неєвропейського (пост)радянського простору. Другою центральною темою був кінець Другої світової війни з точки зору цієї частини Європи, сфери досвіду між станом миру та війни. Тема виступу проф. Галини Стародубець — «Совєтизація простору проживання поляків Волині у 1920-х-1930-х роках: основні маркери змін повсякденного життя».

18 листопада у ННІ іноземної філології у межах проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція доктора філологічних наук, професора, професора кафедри германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марії Іваницької «Міжкультурна асиметрія та шляхи її подолання в німецько-українському перекладі». Адресатами лекції, до якої онлайн доєдналися студенти Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), стали передусім здобувачі філологічно-перекладацьких освітніх програм.

Проблеми міжкультурної компетентності в процесі перекладу, можливості подолання різних виявів міжкультурної асиметрії актуальні для майбутньої професійної діяльності перекладачів-германістів. Водночас лекція може слугувати прикладом того, як у ситуації діалогу між представниками різних культурних світів відкриття й освоєння німецькомовного культурного простору має поєднуватися з поглибленим розумінням і презентацією для іноземців рідного національно-культурного світу, його специфічних смислів і цінностей.

Дякуємо шановній професорці за прекрасну лекцію, сподіваємось на наступні зустрічі.

Подія, яка 18-ий рік поспіль єднає молодих науковців з усіх куточків України!

14 листопада 2025 р. відбулася XVIIІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації», що була організована кафедрою міжкультурної комунікації та іншомовної освіти ННІ іноземної філології.

Цьогоріч співорганізаторами заходу виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Сумський державний педагогічний університет імені Антона Макаренка.

Традиційно участь у заході брали здобувачі вищої світи з різних ЗВО України. Пленарне засідання відкрила наша колишня випускниця, а нині — колега Осідак Вікторія (КНУ імені Тараса Шевченка); із доповідями виступили студенти Миколаєнко Валерія (ЧНУ імені Юрія Федьковича), Запара Віталіна та Рудніцька Дарина (ЖДУ імені Івана Франка).

У секційних засіданнях, що охопили питання технологій навчання іноземної мови у 21 столітті, особливостей навчання іноземної мови в умовах Нової української школи, актуальних проблем лінгвістики в синхронії та діахронії, літературознавства та перекладу.

Здобувачі і здобувачки, які представили найкращі доповіді, отримали дипломи.

Слід також відмітити наших наймолодших науковців — учнів і учениць Наукового ліцею Житомирського державного університету імені Івана Франка, які активно долучаються до роботи конференції!

Дякуємо всім учасникам та бажаємо подальших наукових здобутків!

У рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка» 7 листопада 2025 року для здобувачів вищої освіти кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології організовано зустріч з викладачем англійської мови, репетитором, засновницею Простору розвитку і навчання PYSANKO.PROSTIR Наталією Писанко. Тема виступу: «Іноземна мова — крок до міжкультурного спілкування!».

Наталія Писанко поділилася досвідом професійного розвитку та заснування Простору розвитку і навчання PYSANKO.PROSTIR. У бесіді зі здобувачами вищої освіти обговорювалося значення іноземної мови у досягненні успіху в сучасному світі. Наголошувалося на важливості вивчення іноземних мов у особистісному зростанні та професійному розвитку.

Житомирський державний університет імені Івана Франка щиро дякує Наталії Писанко за ґрунтовну і конструктивну бесіду!

Університет підтвердив високу якість досліджень, здійснивши значний ривок та отримавши групу Б за гуманітарно-мистецьким напрямом.

Житомирський державний університет імені Івана Франка із гордістю повідомляє про успішне проходження державної атестації в частині провадження наукової (науково-технічної) діяльності за результатами роботи за звітний період. Це досягнення є важливим кроком у підтвердженні високого рівня наукової потужності та якості досліджень, що проводяться в університеті.

Важливою відмінністю цьогорічної атестації стало те, що університет подавався та був атестований одразу за трьома ключовими науковими напрямами, тоді як під час попередньої атестації їх було лише два.

За підсумками оцінювання науково-експертними комісіями, ЖДУ імені Івана Франка досяг таких вагомих результатів:

1. Гуманітарно-мистецький напрям віднесений до групи Б. Це є визначним тріумфом та беззаперечним показником високої якості наукових досліджень, творчих здобутків та вагомого внеску в розвиток відповідних галузей науки на національному рівні.
2. Суспільний напрям отримав групу В.
3. Природничо-математичний напрям отримав групу В.

Отримання групи Б за одним із напрямів є заслуженим підтвердженням того, що науковці, викладачі та співробітники ЖДУ імені Івана Франка є справжніми лідерами у своїх галузях.

Цей успіх є колективною звитягою та прямим підтвердженням професіоналізму та відданості наукової спільноти університету. Підвищення оцінки та розширення спектра атестованих напрямів свідчить про ефективність науково-дослідницької роботи, публікаційної активності та впровадження інноваційних результатів.

«Щиро, від усього серця, дякую кожному з ВАС! Ваша неймовірна відданість, безсонні ночі над дослідженнями та невтомна праця — це фундамент цього ВЕЛИКОГО КОЛЕКТИВНОГО УСПІХУ! Пишаюся, що ми — одна команда!» — звернулася ректор Галина Киричук до колег.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує вдосконалювати якість своєї науково-освітньої діяльності, підтверджуючи свій статус як потужний та якісний центр освіти й науки в Україні.

7 листопада 2025 року на базі кафедри філософії та політології Житомирського державного університету імені Івана Франка та кафедри філософії та культурології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся науковий семінар. На ньому заслухали доповідь доктора філософських наук, доцента, доцента кафедри філософії та культурології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олександра Бродецького на тему «Ціннісні епікризи слів та дій ієрархії УПЦ впродовж російської агресії (2014–2025 рр.)».

У дискусії щодо проблематики функціонування УПЦ в Чернівецькому і Житомирському регіонах, вербальних смислів та символічних дій представників РПЦ та УПЦ щодо виправдання російської агресії в Україні, наявності російської богослужбової літератури в сучасних храмах УПЦ, тісних зв’язків ієрархів УПЦ з РПЦ, яка проголосила СВО «священною війною» проти України взяли участь начальник відділу охорони культурної спадщини, у справах релігій, національностей та туризму ЖОВА Анна Боднарчук, професори Наталія Ковтун, Микола Козловець, Соколовський Олег, доценти Ірина Горохолінська, Віктор Заглада, аспіранти, магістранти, бакалаври різних спеціальностей «Релігієзнавство», «Філософія», «Політологія» Житомирського державного університету імені Івана Франка.

7 листопада у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася зустріч науково-педагогічних працівників із представниками Національного контактного пункту Horizon Europe Чернівецького національного університету.

Захід був присвячений питанням участі українських закладів освіти і науки у найбільшій європейській програмі фінансування досліджень та інновацій – «Горизонт Європа», що відкриває нові можливості для міжнародного партнерства та розвитку дослідницьких проєктів.

Головною спікеркою тренінгу стала Ірина Горохолінська, керівниця Національного контактного пункту програми ЄС «Горизонт Європа» за напрямом «Культура, креативність та інклюзивне суспільство» (Кластер 2). А тема зустрічі – «Від ідеї до консорціуму: участь у “Горизонті Європа” (Кластер 2: Культура, креативність, інклюзивне суспільство)».

Пані Ірина детально розповіла про особливості участі у програмі, структуру Кластеру 2 та етапи підготовки успішних проєктних заявок. Вона поділилася практичними порадами щодо пошуку партнерів серед європейських університетів і дослідницьких центрів, створення консорціумів і ефективного представлення наукових ідей у конкурсах програми.

Окремо розглянули пріоритетні напрями фінансування – культурна спадщина, соціальна інклюзія, креативні індустрії, цифрові трансформації суспільства.

Проведення такого заходу стало важливим кроком у реалізації стратегії розвитку міжнародної діяльності університету. Тренінг надав практичні знання, необхідні для успішної участі у міжнародних проєктах, а також зрозуміти логіку роботи європейських програм фінансування.

Колектив університету щиро дякує Ірині Горохолінській за професійні поради, відкритість і підтримку українських науковців на шляху до успішної участі у програмі «Горизонт Європа».

6 листопада у ННІ іноземної філології відбулася лекція запрошеного професора — доктора філологічних наук, професора, професора кафедри романо-германської філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лілії Безуглої.

Професор Безугла представила слухачам цікаву тему: «Прагматичний потенціал прислів’я у німецькому драматургічному дискурсі».

На матеріалі п’єс німецькомовних авторів другої половини ХХ і початку ХХІ століття лекторка розкрила роль фразеологізмів у персонажному мовленні, спираючись на теорію імплікатур, що стала важливим етапом розвитку прагматичного напряму у сучасній лінгвістиці, знаком її антропоцентричної зацікавленості.

Професор Безугла наочно показала, як драматурги використовують прислів’я для створення підтексту, характеристики персонажів та посилення драматичного ефекту, змушуючи глядача/читача активно «дочитувати» імпліковані смисли.

Дякуємо шановній лекторці за яскраву академічну подію, сподіваємось на подальші зустрічі!

7 листопада 2025 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбудеться зустріч із представниками Національного контактного пункту програми Horizon Europe Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Тема заходу — «Від ідеї до консорціуму: участь у „Горизонті Європа“ (Кластер 2: Культура, креативність, інклюзивне суспільство)».

Під час тренінгу учасники дізнаються про:

• особливості та структуру програми «Горизонт Європа»;
• тематичні напрями та конкурсні можливості Кластеру 2;
• практичні аспекти підготовки до участі у грантових конкурсах.

Захід покликаний допомогти дослідникам, викладачам і проєктним командам університету зробити перші кроки до міжнародного партнерства та участі в європейських консорціумах.

Дорогі студенти та молоді вчені!

Запрошуємо вас долучитися до події #ErasmusDays2025!, яка відбудеться 13 жовтня о 15:15 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка.

• Дата: 13 жовтня 2025 року
• Час: 15:15
• Місце проведення: аудиторія 240, факультет історії, права та публічного управління.

2 жовтня 2025 року студенти та викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка відвідали онлайн-лекцію, яку провела декан Коледжу освіти та професійних студій Дарден Університету Олд Домініон (США) професорка Таммі Дайс на тему: The Role of Ethics in Decision-Making: A Practical Guide for Faculty and Students.

Доктор Дайс розповіла, як діяти в умовах, коли правила не завжди чіткі, цінності можуть суперечити одне одному, а ситуації вимагають врахування різних точок зору. Учасники зустрічі дізналися, чому етичне рішення — це більше, ніж просто дотримання правил, ознайомилися зі структурованими моделями аналізу дилем, обговорили реальні приклади культурних і професійних викликів. Окремо торкнулися питання академічної доброчесності у розрізі використання штучного інтелекту в освіті та науковій діяльності.

Щиро вдячні професорці Таммі Дайс за її цікаву та натхненну лекцію!

2 жовтня відбулася щорічна конференція, яка традиційно присвячується Дню козацтва, Дню захисників та захисниць України. Цього року історики ЖДУ обрали символічне місце для її проведення — садибу-музей колишнього маєтку автора одного із козацьких проєктів ХІХ ст. Михайла Чайковського (Садик-Паші), у с. Гальчин Гришковецької територіальної громади.

Конференція складалася із двох частин — теоретичної та козацьких забав. Викладі кафедри історії України, здобувачі третього та четвертого курсів факультету історії, права та публічного управління (Вікторія Венгерська, Артем Слобожан, Владислав Шаховець, Михайло Сторчевой), разом із учнями Наукового ліцею та ліцеїв і фахових коледжів Івано-Франківська, Кременчука виступили із доповідями та взяли участь в їх обговоренні. Відбулись дві презентації — книги «Мемуари революції: Волинь-Житомирщина у визвольній боротьбі, 1917–1922» (автор ідеї, передмови та упорядник — кандидат історичних наук, доцент Сичевський Антон) та чотирикнижжя «Коростишів. З кінця XVIII ст. до першої чверті ХХ ст. Історія українського міста», (співавтор — провідний спеціаліст Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Мозговенко Олена).

Організацію другої частини забезпечували доценти кафедри Іван Ковальчук та Олександр Максимов, здобувачі Рудницький Артем, Михайленко Марина та Марчевська Яна.

Висловлюємо вдячність сектору культури та туризму Гришковецької селищної ради в особі її керівника Ященко Наталії за організацію та можливість проведення конференції в унікальному історичному місці.

Житомирський державний університет імені Івана Франка став майданчиком для обговорення культурно-наукової ініціативи. Кафедра української мови та методики її навчання організувала презентацію проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», що об’єднує науковців, видавців та студентську молодь задля відродження національної пам’яті.

Зустріч відбулася у змішаному форматі, що дало змогу долучитися до події як офлайн-учасникам, так і слухачам із різних куточків України.

Проєкт передбачає видання факсимільних копій давніх українських рукописних книг, які нині зберігаються за межами держави, а також створення електронної бази даних українських рукописів XI–XVI століть. Його реалізація має величезне значення для збереження духовної спадщини, відкриває нові можливості для досліджень і робить унікальні пам’ятки доступними для науковців та студентів.

Представила проєкт його засновниця, директорка видавництва «Горобець» Ганна Горобець. Наголосила, що повернення культурних артефактів у національний простір — це не лише справа науки, а й питання нашої ідентичності. Про комунікаційні інструменти й сучасні підходи до популяризації культурних проєктів розповіла Олена Башкатова, PR-менеджер видавництва.

Серед учасників зустрічі були відомі науковці:

• Віктор Мойсієнко — доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, професор ЖДУ імені Івана Франка, старший лейтенант ЗСУ, який підкреслив цінність автентичних джерел для розуміння витоків української культури й мови;
• Юрій Пшеничний — кандидат історичних наук, завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубна, котрий окреслив перспективи наукових студій рукописної спадщини.

У презентації взяли участь студенти Навчально-наукового інституту філології та журналістики, а також викладачі кафедр.

Завдяки таким зустрічам Житомирський державний університет імені Івана Франка вкотре підтверджує свою роль як центру інтелектуального і духовного розвитку, відкритого до партнерств і спільних проєктів задля утвердження української культурної спадщини.

25 вересня 2025 року студенти та викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка відвідали онлайн-лекцію, яку провела декан Коледжу освіти та професійних студій Дарден Університету Олд Домініон (США) професорка Таммі Дайс на тему: «Stress Management & Self-Care: Practical Strategies for Students and Faculty».

Доктор Дайс поділилася науково обґрунтованими методами зниження стресу та запобігання професійному вигоранню, використовуючи підхід Гарвардської програми «Mind-Body» та інші перевірені практики. Учасники ознайомилися з основними аспектами впливу стресу, відпрацювали техніки релаксації, а також дізналися про прості й швидкі методи («MINIs») для зниження тривожності в будь-якій ситуації.

Лекція була водночас надихаючою та практичною, студенти та викладачі отримали корисні та дієві засоби, які допоможуть зберігати баланс і спокій навіть у найнапруженіші моменти. Щиро дякуємо професорці Таммі Дайс за її цінний досвід!

24 вересня відбулося перше в новому навчальному році засідання Ради молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Учасники зустрічі заслухали звіт голови Ради Андрія Кобетяка про результати діяльності у 2024–2025 навчальному році та затвердили план роботи на 2025–2026 рр.

Важливим питанням порядку денного стало оновлення складу Ради, що визначається віковим цензом: до неї входять молоді науковці, зокрема кандидати наук (PhD) віком до 35 років, а також доктори наук — до 40 років включно. У підсумку було сформовано новий склад Ради на наступний рік.

Плідною була дискусія щодо актуальних викликів науки в умовах війни, шляхів популяризації наукової діяльності та освітнього процесу серед молоді. Окремо наголошено на важливості активного залучення студентства до роботи Ради, адже саме вони є майбутніми аспірантами та дослідниками.

Членів Ради привітали з отриманням іменних грантів і стипендій. Вагомим здобутком стало обрання Юлії Чайки до складу Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України. Це відкриває можливість отримувати найновішу інформацію про міністерські ініціативи безпосередньо від першоджерела. Юлію також було обрано новим секретарем Ради на наступну каденцію.

Завершила засідання проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська, яка у своєму вітальному слові акцентувала увагу на дотриманні принципів академічної доброчесності, участі в міжнародних грантових програмах та залученні молодих вчених до масштабних наукових проєктів.

Рада молодих вчених ЖДУ імені Івана Франка продовжує свою активну роботу, утверджуючи науку як потужний ресурс розвитку університету та держави.

Професори факультету історії, права та публічного управління нашого університету Ольга Білобровець, Вікторія Венгерська, Галина Стародубець взяли участь у роботі ІІІ-ого Конгресу дослідників історії Литви, Польщі, України та Білорусі «Новий образ наших сусідів — нова мова, нові наративи та нова освіта: про минуле, теперішнє та майбутнє».

Конгрес проходив у два етапи: у Києві (20 вересня) та у Варшаві (22–24 вересня). Організаторами та натхненниками важливого наукового форуму є Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету (на чолі із професором Яном Маліцьким, який днями відвідував наш університет) та Національний університет «Києво-Могилянська академія». Наші колеги брали участь у варшавській частині зібрання, у якій на понад сорока тематичних панелях історики, освітяни, представники культури ділилися власним досвідом, науковими та практичними напрацюваннями.

Вже декілька років поспіль це зібрання на декілька днів перетворюється на важливий майданчик обговорення складних питань історії, сучасності та перспектив розвитку взаємосусідніх відносин, які набувають нового звучання в умовах російсько-української війни.

18 вересня 2025 року в межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція доктора філософії, асистента кафедри германської філології та перекладу Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Михайла Сайка. Захід організувала кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології.

Тема лекції — «Постпереклад: людина vs ШІ» — одразу налаштувала слухачів на актуальну дискусію про те, якою буде майбутня роль перекладача в епоху технологічних інновацій.

Михайло Сайко акцентував увагу на ключових викликах, що постають перед перекладацькою галуззю у зв’язку з активним використанням штучного інтелекту. Лектор пояснив основні тенденції розвитку постперекладу, розглянув сильні й слабкі сторони роботи алгоритмів та окреслив межі, де людська інтуїція й креативність залишаються незамінними.

Особливу цінність для аудиторії становили практичні приклади та методологічні орієнтири, які дозволяють майбутнім філологам і перекладачам глибше усвідомити специфіку новітніх підходів у професійній діяльності. Лекція викликала жвавий інтерес серед студентів і викладачів, стала підґрунтям для активного обговорення і нових наукових пошуків.

Житомирський державний університет імені Івана Франка щиро дякує Михайлу Анатолійовичу Сайку за інформативний та натхненний виступ, що сприяв формуванню критичного погляду на співіснування людини й технологій у сфері перекладу.

15 вересня 2025 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося перше в цьому навчальному році засідання Наукового товариства.

Участь у роботі взяла проректор з наукової роботи Вікторія Жуковська, яка привітала членів товариства та окреслила ключові завдання, що стоять перед університетською науковою спільнотою.

У ході засідання було затверджено оновлений склад Ради Наукового товариства, що забезпечує належну репрезентацію всіх факультетів і навчально-наукових інститутів.

Серед ключових питань порядку денного — обговорення змін до внутрішніх положень, спрямованих на забезпечення академічної доброчесності та протидію плагіату. Особливий акцент зроблено на Кодексі академічної доброчесності, який об’єднує моральні та етичні засади, покладені в основу освітнього процесу вищої школи. Учасники підкреслили, що принципи доброчесності мають бути невід’ємною складовою діяльності здобувачів освіти, викладачів та адміністрації університету як у навчанні, так і в наукових дослідженнях.

Серед першочергових завдань — проведення серії інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на популяризацію академічної доброчесності та ознайомлення студентів із положеннями Кодексу.

Завершальним етапом засідання стало затвердження плану роботи Наукового товариства на поточний навчальний рік. Одним із пріоритетів визначено поширення інформації про можливості академічної взаємодії та забезпечення доступу здобувачів освіти й молодих науковців до наукових заходів, програм і ініціатив. У планах — активна участь у грантових конкурсах, наукових воркшопах, конференціях, круглих столах та інших академічних проєктах.

Наукове товариство висловлює щиру вдячність усім учасникам засідання за активність і конструктивний діалог, які стали запорукою продуктивного старту нового етапу роботи.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 1236 від 12 вересня 2025 року трьом студентам Житомирського державного університету імені Івана Франка призначено стипендію Верховної Ради України — одну з найпрестижніших академічних відзнак для молодих науковців та лідерів студентської спільноти.

Це визнання високих результатів у навчанні, наукових дослідженнях, громадській та культурній діяльності здобули:

• Олена Пасічник

Студентка факультету історії, права та публічного управління з 2022 року спеціальності «014.03 Середня освіта (Історія)». За роки навчання демонструє високий рівень досягнень, активно долучається до громадського та культурного життя університету. Її наукові інтереси охоплюють новітню історію України, зокрема дослідження політики більшовицького тоталітарного режиму, проблематику Голодомору та Великого терору. Олена — учасниця всеукраїнських і міжвузівських конференцій, авторка публікацій у виданнях, серед яких інтернет-проєкт «Житомирщина історична». Її дослідження поєднують ґрунтовний академічний аналіз і суспільну актуальність.

• Вікторія Свинарчук

Студентка фізико-математичного факультету за спеціальністю «Середня освіта (Інформатика)». Вирізняється високою академічною підготовкою, ініціативністю та аналітичним мисленням. Переможниця ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу наукових робіт для студентської молоді з методики викладання предметів фізико-математичного циклу. Її дослідження відзначаються науковою новизною й практичною цінністю. Вікторія активно долучається до наукових заходів, вирізняється відповідальністю, комунікабельністю та готовністю впроваджувати інноваційні підходи в освітній процес.

• Володимир Велівецький

Студент ІІІ курсу Навчально-наукового інституту педагогіки за спеціальністю «Дошкільна освіта». Має високі результати навчання, активний учасник наукових і творчих проєктів, зокрема ІІ Міжнародної конференції «Інноваційні процеси в дошкільній освіті». Володимир вирізняється креативністю, відповідальністю та волонтерською активністю. Особливу увагу приділяє інноваційним методикам розвитку мистецько-творчої діяльності дітей дошкільного віку.

Призначення стипендії Верховної Ради України нашим студентам є свідченням того, що Житомирський державний університет імені Івана Франка формує не лише висококваліфікованих фахівців, а й справжніх лідерів — молодь, здатну змінювати Україну знаннями, відповідальністю та творчими ідеями.

Університет пишається своїми здобувачами та їхніми успіхами, адже саме вони творять майбутнє української науки й освіти.

Житомирський державний університет імені Івана Франка відвідала делегація з Естонії на чолі з ректором Талліннського університету проф. Тину Війк. До складу делегації увійшли представники Талліннського університету та парламенту Естонії: Лііна Керсна — Голова Комітету з питань культури Рійґікоґу, Тиніс Лукас — Заступник голови Комітету з питань культури Рійґікоґу, Тааві Лаур — Голова Ради Талліннського університету, провідні науковці та керівники освітніх підрозділів університету, а також представники ESTDEV — Естонського центру міжнародного розвитку.

Метою візиту було ознайомлення з роботою обох ЗВО, їх науковими школами, дослідженнями та проєктами, а також окреслення майбутніх напрямів співпраці у сфері академічної мобільності та наукових досліджень.

Під час зустрічі відбулася цілеспрямована розмова між ректоркою ЖДУ Галиною Киричук і ректором Талліннського університету Тину Війк щодо стратегічного розвитку партнерства та спільних проєктів. Колеги обговорили можливості академічної мобільності, проведення спільних наукових досліджень і реалізації міжнародних освітніх ініціатив.

Окрім цього, між факультетами й інститутами ЖДУ та естонськими колегами відбулися плідні дискусії, під час яких визначено ключові напрями для спільних проєктів і досліджень з гуманітарних, суспільних та педагогічних наук.

Делегація мала змогу познайомитися з інфраструктурою закладу, відвідала унікальні музеї: Музей історії університету, Музей старожитностей та Галерею спортивної слави, що дозволило оцінити багатство освітніх і культурних надбань ЖДУ.

Ректорка Галина Киричук висловила глибоку вдячність представникам Талліннського університету та уряду Естонії за підтримку і відвідини у складний для країни час, підкресливши, що два заклади є цінними партнерами, які спільно працюють над модернізацією української освіти та інтеграцією в європейський освітній простір.

Спільні міжнародні ініціативи стануть платформою для втілення інноваційних освітніх практик, академічної мобільності та наукової співпраці, сприяючи розвитку сталого освітнього середовища та зміцненню партнерських відносин між Талліннським університетом і Житомирським державним університетом імені Івана Франка.

Житомирський державний університет імені Івана Франка пишається досягненням нашої колеги — Чайки Юлії Юріївни, старшого викладача кафедри медико-біологічних дисциплін, яка увійшла до складу Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України (наказ МОН № 1177 від 26 серпня 2025 року).

Це важливий крок не лише для особистого розвитку науковиці, а й для представлення нашого університету на всеукраїнському рівні. Участь у Раді молодих вчених дозволить долучатися до вироблення державної політики у сфері науки, підтримки молодих науковців та розвитку інноваційного середовища в Україні.

Вітаємо Юлію Юріївну та бажаємо плідної роботи, нових ідей та натхнення для реалізації наукових ініціатив!

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує впевнено зміцнювати свої позиції в міжнародному академічному середовищі. У липневому оновленні Webometrics Ranking of World’s Universities 2025 року університет посів 5654 місце серед понад 32 000 вишів світу, покращивши свій результат на 1430 позицій у порівнянні з минулорічним показником (7084 місце у 2024 році).

Рейтинг Webometrics — один із найавторитетніших світових індикаторів університетської ефективності. Він базується на чотирьох ключових складових:

• інтернет-видимість — кількість зовнішніх посилань на офіційний сайт університету;
• відкритість досліджень — на основі академічних профілів у Google Scholar;
• цифрове наповнення — обсяг публікацій, документів та інших ресурсів на сайті;
• якість наукової діяльності — частка праць серед найбільш цитованих у світі.

Ці показники свідчать про те, що:

• наукові дослідження ЖДУ є доступними, актуальними та визнаними у світі;
• викладачі університету — авторитетні фахівці, які працюють на перетині освіти та науки;
• університет успішно інтегрується у глобальний академічний простір, розвиваючи цифрову інфраструктуру та відкриті ресурси.

«Це вагоме досягнення — результат щоденної копіткої праці нашої університетської спільноти: викладачів, науковців, студентів і всіх, хто формує сучасну освіту та якісну науку в ЖДУ. Ми вдячні кожному, хто сприяє зростанню іміджу університету в національному та міжнародному масштабі», — зазначила ректорка університету Галина Киричук.

Цей результат — не лише показник ефективності, а й потужна мотивація для подальшого розвитку у сфері науки, освіти, цифрових технологій та міжнародної співпраці.

Абітурієнтам на замітку! Якщо ви шукаєте заклад, у якому гармонійно поєднуються якісна освіта, міжнародні перспективи, інноваційність і підтримка студентів, — долучайтесь до Житомирського державного університету імені Івана Франка!

ЖДУ — це твій вибір. Твій успіх.

Протягом тижня, з 30 червня по 4 липня на факультеті історії, права та публічного управління тривала робота літньої школи «Європейська політики пам’яті в українському та регіональному контексті» у межах реалізації проєкту Еразмус+ модуль Жана Моне. Учасники школи мали можливість прослухати лекції та попрацювати у групах на воркшопах:

• Олександри Козорог — національної тренерки з методики викладання історії та суспільних дисциплін Європейської Асоціації викладачів історії EUROCLIO, експертки з освіти у галузі прав людини, Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, експертки з розроблення та оцінки освітніх програм, створення недискримінаційного освітнього контенту;
• Вікторії Вдовиченко — співдиректорки програми «Майбутнє України», Центр геополітики Кембриджського університету;
• Андрія Руккаса — к.і.н., доцента Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
• Вікторії Венгерської — керівниці проєкту, завідувачки кафедри історії України;
• Ольги Білобровець — професорки кафедри історії України;
• Сергія Стельниковича — профера кафедри історії України.

Учасники школи познайомились із досвідом та практиками EuroClio (Європейська асоціація педагогів історії) у викладанні історії та формуванні політики пам’яті, а також інноваційними стратегіями викладання історії для формування політики пам’яті (в українському та європейському контексті). Новим аспектом стало знайомство із політикою пам’яті Італії та діяльності українських амбасадорів у справі просування в Європі знань про Україну, її культуру та роль у сучасних зовнішньополітичних процесах.

Важливою складовою школи стало знайомство із травматичними, та не лише, місцями пам’яті Житомира, його околиць, відвідування Києва та пропрацювання складних тем Голокосту під час воркшопу на території Бабиного Яру та музею Другої світової війни. Робота в групах над мініпроєктами з тематики школи, як і засвоєння методик й інструментів організації навчальних занять у школі та університеті, у сфері неформальної освіти, стануть у нагоді у подальшій практичній діяльності учасників школи.

Серед питань, відповіді на які спільно шукали учасники школи: Що таке індивідуальна та колективна/суспільна пам’ять? Чому історія інструменталізується політиками? Чи можуть місцеві громади впливати на зміни у системі пам’ятання та вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів та геноцидів? Як працювати зі шкільними групами та використовувати меморіальні об’єкти в освітніх практиках? Чому для вивчення/знайомства із травматичними темами важливою є емоційна складова та яка роль мистецтва у цьому процесі?

Під час роботи школи всі учасники здобули новий досвід, познайомилися із практиками викладання. Всі учасники отримали сертифікати. Робота школи проходила у творчій та дружній атмосфері, яка сприяла інтелектуальному взаємообміну. Школа стала важливим підсумковим етапом реалізації проєкту та засвідчила успішність його реалізації.

19 червня 2025 року на базі кафедр філософії Рівненського державного гуманітарного університету та кафедри філософії та політології Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся міжкафедральний науково-методичний семінар «Випробування буття людини в умовах геополітичної та соціальної невизначеності».

Захід проходив у форматі фахового діалогу та став платформою для обговорення актуальних філософських проблем, пов’язаних із викликами сучасного світу, трансформацією світогляду, особистості та ціннісних орієнтирів людини в умовах війни, нестабільності та цифровізації.

Особливу увагу учасники семінару приділили виступам аспірантів, які проходять наукове стажування в межах академічної мобільності між двома університетами. Їхні дослідження стали ґрунтовною основою для дискусії щодо новітніх філософських підходів до аналізу соціальних, культурних та духовних процесів:

• Ростислав Чаплінський — «Трансформація ідентичності особистості у віртуальному середовищі»;
• Олександр Пономаренко — «Трансформація світоглядно-релігійних ідей в умовах російсько-української війни»;
• Богдан Дрозд — «Проблема вибору і відповідальності в постіндустріальному суспільстві»;
• Андрій Кобетяк — «Єдина помісна церква як гарантія національної безпеки України».

Учасники семінару підкреслили високий рівень підготовки молодих науковців та актуальність обраних тем. Дискусії засвідчили потребу в подальшому міжуніверситетському співробітництві та філософському осмисленні трансформацій, що переживає сучасна людина та суспільство.

Впродовж 5-6 червня 2025 р. в Лодзькому університеті (Польща) відбулась Х Міжнародна наукова конференція «Обличчя війни: війна і пам’ять». Близько 250 науковців з усього світу взяли участь у 30 панелях конференції.

Професорки кафедри історії України та всесвітньої історії — Вікторія Венгерська, Ольга Білобровець, Галина Стародубець — взяли участь у конференції в режимі онлайн та стали модераторами трьох панелей. З доповіддю «Концепція окциденталізму Д. Донцова як методологічна основа для порівняльного аналізу російсько-української війни» виступив аспірант кафедри історії України Сергій Слободянюк.

Відкрив конференцію вітальним словом декан філософсько-історичного факультету Марек Генслер. Було представлено дві інавгураційні доповіді на пленарному засіданні. Презентовано також збірник наукових праць учасників конференції 2024 року та оголошено про тему наступної конференції. Тематика нинішньої конференції охопила широке коло питань, пов’язаних з війнами від найдавніших часів до сьогодення. Окремо розглянуто питання причин розв’язання, перебігу війни Росії проти України та роль інформації у її висвітленні й трактуванні. Вже впродовж трьох років на конференцію не запрошують науковців з росії та білорусі, засуджуючи розпочату війну та мовчазну згоду з нею істориків цих країн.

30 травня 2025 року на фізико-математичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся захист наукових робіт учасників ІІ Всеукраїнського конкурсу наукових робіт для студентської молоді «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти».

Конкурс проходив за трьома секціями:

1. Методика викладання математики.
2. Методика викладання фізики та астрономії.
3. Методика викладання інформатики (у закладах середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти).

У конкурсі взяли участь 24 здобувачі освіти, які представили 19 наукових робіт, присвячених сучасним підходам, інноваціям та викликам у сфері викладання фізико-математичних дисциплін.

За результатами роботи конкурсної комісії було визначено 7 переможців. Ознайомитися з підсумковим рейтингом можна за посиланням: Результати конкурсу

Щиро дякуємо всім учасникам, їхнім науковим керівникам, членам оргкомітету та конкурсної комісії за злагоджену, натхненну й професійну роботу!

Разом формуємо майбутнє якісної освіти!

30 травня 2025 року на фізико-математичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся захист наукових робіт учасників ІІ Всеукраїнського конкурсу наукових робіт для студентської молоді «Прикладна математика».

Конкурс проходив за чотирма секціями:

1. Математичне моделювання у фізиці.
2. Математичне моделювання у статистиці та економіці.
3. Математичне моделювання у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій.
4. Сучасні проблеми математичного та комплексного аналізу.

У конкурсі взяли участь 16 здобувачів освіти, які представили 13 наукових робіт.

За результатами роботи конкурсної комісії визначено 4 переможці. Ознайомитися з підсумковим рейтингом можна за посиланням: Результати конкурсу

Щиро дякуємо всім учасникам, їхнім науковим керівникам, членам оргкомітету та конкурсної комісії за злагоджену, плідну та натхненну роботу!

Разом розвиваємо науку та відкриваємо нові горизонти прикладної математики!

Щиро вітаємо Альону Кондратюк, здобувачку групи 42БД-СОФК, з вагомим досягненням — почесним ІІІ місцем у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт для студентської молоді за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура)!

Тема дослідження — «Формування мотивації в учнів середніх класів на уроках фізичної культури засобами брейкінгу».

Науковий керівник — професор кафедри фізичної культури та базової загальновійськової підготовки Григорій Грибан.

Робота Альони досліджує актуальне питання — як зробити уроки фізичної культури цікавими та ефективними для сучасних школярів. Використання елементів брейкінгу як інструменту для формування мотивації до занять фізичною культурою — це креативний та сучасний підхід, який уже знаходить відгук у педагогічній спільноті.

ЖДУ імені Івана Франка пишається успіхами своїх студентів і дякує професору Григорію Грибану за професійний супровід наукових досягнень молоді. Бажаємо Альоні натхнення, нових ідей та перемог у майбутньому!

Разом ми творимо майбутнє здорової та успішної України!

У стінах Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася відкрита лекція «Спотворена інформація: як розрізнити і як перевірити?»

Захід провела Марина Навальна — професорка кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Під час лекції пані Марина акцентувала увагу на тому, що сучасний інформаційний простір перенасичений повідомленнями, і далеко не всі з них відповідають критеріям правдивості. Лекторка детально пояснила, що таке фейки, які існують види маніпуляцій та як розпізнати спотворену інформацію за характерними ознаками.

Особливу увагу було приділено методам перевірки фактів. Учасники дізналися про базові алгоритми роботи фактчекерів, отримали поради щодо джерел для верифікації інформації, а також практичні приклади того, як розпізнати маніпуляції в заголовках та текстах новин.

Лекція викликала жвавий інтерес у студентської аудиторії. Присутні активно ставили запитання, дискутували, ділилися власними прикладами сумнівної інформації з медіаполя та дякували лекторці за змістовний і корисний виступ.

Медіаграмотність — одна з ключових навичок сучасного громадянина, і такі заходи сприяють формуванню критичного мислення у студентської молоді.

Чудова новина на завершення навчального року! Команда кафедри початкової освіти та культури фахової мови — Валентина Підгурська, Олександра Марущак, Ірина Голубовська, Валентина Танська та лаборантка Анастасія Дідківська — виборола ще один міжнародний освітній проєкт!

Проєкт має промовисту назву — «Скриня дослідника» (The Play Box) — і спрямований на розвиток навчання через гру, дослідження та творчість у початковій школі.

Ця ініціатива стала можливою завдяки співпраці з ChangeX і щедрій підтримці the LEGO Foundation у межах глобальної програми «Створімо світ гри і дитинства»

Пишаємось нашими колегами! Дякуємо за вашу наснагу, креативність і відданість справі!

15 травня 2025 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка пройшла Х Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення».

Цьогорічний науковий форум об’єднав 87 учасників з України, Латвії, Польщі, Великої Британії, Німеччини та Франції. Свої напрацювання представили дослідники з провідних наукових і освітніх установ Києва, Житомира, Вінниці, Рівного, Харкова, Запоріжжя, Одеси, Львова, Луцька, Умані та інших міст.

У межах пленарного і секційних засідань обговорювалися широке коло питань, пов’язаних із:

• історико-філософськими студіями;
• людським буттям у ситуації глобальної транзитивності;
• суспільно-політичними процесами в умовах регіональних і глобальних конфліктів, зокрема російсько-української війни;
• функціонуванням релігії та релігійності в сучасному світі;
• соціогуманітарними викликами сьогодення;
• міжкультурним діалогом у сфері освіти й науки.

Конференція стала важливою платформою для міждисциплінарного обміну думками, наукових дискусій і формування нових підходів до осмислення складних процесів, які визначають обличчя сучасного світу.

14 травня в ННІ іноземної філології у межах проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція доктора філологічних наук, професора, професора кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка Світлани Маценки «Творчість Е. Т. А. Гофмана у світлі сучасної теорії гендеру».

Лекція відомої української дослідниці репрезентувала надзвичайно цікаву, несподівано-провокативну інтерпретацію творів німецького автора-романтика. Роман «Життєва філософія кота Мура» і повість-казка «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» були прочитані в контексті концептуальних понять «квір-теорії», сформованої в межах гендерних студій, завдяки чому постали у новому світлі, відкриваючи сучасні смисли й відповідаючи на актуальні в контексті гендерної проблематики запити сьогоднішнього дня.

Дякуємо Світлані Павлівні за надзвичайно цікаву лекцію, досвід прочитання та глибокого літературознавчого пізнання класичних творів, яким вона поділилася зі студентами і викладачами ННІ іноземної філології. Сподіваємось на подальшу співпрацю у різних наукових та академічних форматах.

12 травня 2025 року в рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ» студенти навчально-наукового інституту філології та журналістики мали нагоду послухати лекцію кандидатки філологічних наук, доцентки, професорки кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяни Тищенко.

Лекторка виступила з темою «Організація проєктної діяльності під час діалектологічної практики — перший крок до наукового дослідження», яка особливо зацікавила студентів другого курсу, адже саме зараз у них розпочалася навчальна (діалектологічна) практика.

Пані Тетяна поділилася досвідом проведення практики в Уманському університеті, зокрема розповіла про формати реалізації студентських проєктів: укладання словників говірок, створення карт діалектів, запис розповідей від внутрішньо переміщених осіб тощо. До деяких ініціатив, як приємно відзначити, долучалися й студенти ЖДУ.

Окрему увагу аудиторії привернули виступи студенток Уманського університету — Анни Доценко та Іванни Дубовик, здобувачок першого (бакалаврського) рівня освіти за освітньо-професійною програмою «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))». Вони презентували власні діалектологічні дослідження, які вразили актуальністю, глибиною та любов’ю до рідного слова.

Лекція професорки Тищенко та студентські виступи — це яскраве свідчення того, як академічна традиція поєднується з особистою історією, з пам’яттю про рід, з пошаною до коренів. Саме слово як культурний код стає тим, що об’єднує покоління, зберігає нашу національну ідентичність і надихає наукові пошуки.

Щиро дякуємо нашій гості за змістовну зустріч, за підтримку, співпрацю та справжнє філологічне натхнення!

Було надзвичайно цікаво, пізнавально, науково й патріотично.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621, нашим науково-педагогічним працівникам присуджено високі звання та наукові ступені:

• Мирончук Наталії Миколаївні — вчене звання професора кафедри професійно-педагогічної спеціальної освіти, андрагогіки та управління.
• Сікорі Ярославі Богданівні — науковий ступінь доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».
• Великій Аліні Михайлівні — науковий ступінь кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».

Щиро вітаємо колег із вагомими досягненнями!

Бажаємо міцного здоров’я, нових наукових звершень, наснаги у професійному зростанні та невичерпної енергії для втілення всіх задумів!

Ваша плідна праця — гордість нашого університету та запорука його успіху!

У межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 23 квітня 2025 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології організувала гостьову лекцію доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри теорії та практики іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ірини Білецької.

Тема лекції — «Сучасні тенденції гендерної лінгвістики: гендерні стереотипи в рекламі» — викликала значний інтерес серед викладачів та студентів. Під час зустрічі учасники ознайомилися з класифікацією гендерних стереотипів і їхніми мовними проявами в рекламному дискурсі. Професор Ірина Білецька детально розкрила типи гендерної реклами, проаналізувала лінгвістичні особливості гендерно спрямованого рекламного контенту, а також розглянула гендерні стратегії, що використовуються в рекламі різних культур і країн.

Лекція надала слухачам не лише нові теоретичні знання, а й практичні поради, які стануть у нагоді в майбутній професійній діяльності. Студенти активно долучалися до обговорення, ставили запитання та отримували фахові відповіді й рекомендації.

Щиро дякуємо шановній Ірині Олександрівні за інформативну, змістовну і надзвичайно цікаву лекцію! Сподіваємося на подальшу співпрацю та нові зустрічі в нашому університеті.

Житомирський державний університет імені Івана Франка щиро вітає Хом’яка Івана Владиславовича, доцента кафедри екології та географії природничого факультету, з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 — «Екологія».

Захист дисертаційної роботи «Природна динаміка та антропогенна трансформація екосистем Українського Полісся» відбувся у спеціалізованій вченій раді Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України.

Досягнення Івана Владиславовича є вагомим внеском у розвиток екологічної науки, особливо в контексті збереження і сталого використання природних ресурсів Полісся.

Колектив університету висловлює щирі вітання та зичить новоспеченому доктору наук подальших професійних успіхів, наукових здобутків і плідної праці на благо української науки та освіти.

15 квітня в межах Тижня Навчально-наукового інституту іноземної філології відбулася лекція доктора філологічних наук, професора Національного університету «Острозька академія» Олександри Вісич. Тема виступу — «Завіса відкривається двічі: українська метадрама у світовому контексті» — викликала значний інтерес серед слухачів, зокрема серед представників наукової школи «Теорія та історія драми», що діє на базі нашого університету.

Професорка Вісич презентувала ґрунтовне дослідження сучасної української та зарубіжної драми, розкривши механізми наукової предметизації й пізнання феномену метадрами як яскравого вияву актуального стану драматургії та театру. Візуальний супровід матеріалу допоміг глибше зануритися у складну тематику та простежити міжкультурні паралелі.

У контексті розгляду ключових проблем і підходів до аналізу метадрами було згадано й знакову постать для нашої академічної спільноти — Євгена Васильєва (1971–2021), колишнього докторанта кафедри германської філології та зарубіжної літератури. Його монографія «Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації» (2017) була відзначена серед важливих дослідницьких праць у цій галузі.

Щиро дякуємо професорці Олександрі Вісич за надзвичайно змістовну лекцію, відкритість до діалогу та натхненне наукове спілкування. Сподіваємось на продовження плідної співпраці!

9 квітня 2025 року на кафедрі хімії природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася ІX Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи», яка традиційно об’єднала наукову спільноту довкола сучасних викликів і тенденцій у сфері хімічної науки. Захід проходив у дистанційному форматі з використанням онлайн-платформи для наукових презентацій.

Конференція відбулася за підтримки Міністерства освіти і науки України. Співорганізаторами заходу виступили:

• Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
• Донецький національний університет імені Василя Стуса;
• Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;
• Інститут хімії поверхні імені О. О. Чуйка НАН України;
• Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України.

У цьогорічній конференції взяли участь викладачі, аспіранти, студенти та молоді науковці з провідних науково-дослідних установ і закладів вищої освіти України. Свої дослідження представили учасники з:

• Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
• Львівського національного університету імені Івана Франка;
• Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України;
• Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України;
• Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»;
• НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
• Інституту хімії функціональних матеріалів ДНУ НТК «Інститут монокристалів» НАН України;
• Наукового медичного ліцею «Дніпро»;
• НУ «Львівська політехніка».

Житомирський державний університет імені Івана Франка гідно представили викладачі та здобувачі кафедри хімії, які також презентували результати власних досліджень.

Програма конференції охопила широкий спектр наукових напрямів, серед яких:

• аналітична хімія та хімія навколишнього середовища;
• матеріалознавство та нанотехнології;
• неорганічна та фізична хімія;
• хімічні препарати в біології та медицині;
• хімія органічних сполук та високомолекулярних сполук (ВМС);
• актуальні проблеми хімічної освіти.

Обговорення в межах секцій охоплювали не лише фундаментальні дослідження, а й прикладні аспекти хімічної науки, що мають важливе значення для розвитку сучасних технологій, медицини, охорони довкілля та освітнього процесу.

За підсумками конференції було підготовлено збірник матеріалів, що відображає актуальні наукові напрацювання, представлені учасниками. Видання стане корисним ресурсом для подальших досліджень та фахової дискусії в галузі хімії.

Проведення IX Всеукраїнської наукової конференції вкотре підтвердило важливість міжінституційної співпраці, наукового обміну та підтримки молодих науковців у реалізації їхніх дослідницьких ініціатив. Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує активно долучатися до розвитку вітчизняної хімічної науки та інтеграції до загальноукраїнського академічного простору.

10 квітня 2025 р. в стінах Житомирського державного університету відбулася ХХІ науково-практична краєзнавча учнівсько-студентська конференція «Наш рідний край: історія і сьогодення», організована кафедрою історії України.

Впродовж років конференція перетворилася на важливу наукову подію в житті факультету, на якій свої дослідження презентують здобувачі освіти всіх рівнів — ліцеїсти, студенти, аспіранти, а також викладачі історичного факультету. Вона стала майданчиком, де молоді науковці мають можливість проводити дискусію та аргументовано відстоювати власну позицію.

Цього року тематика конференції об’єднала молодих дослідників із Житомира та області, Харкова, Рівного, Кременчука. З вітальним словом виступили декан факультету історії, права та публічного управління Олександр Жуковський, директор Державного архіву Житомирської області Ігор Слобожан, методист НМЦ Департаменту освіти Житомирської міської ради Олена Левченко.

Роботу конференції розпочала демонстрація документів Державного архіву Житомирської області та презентація головного спеціаліста відділу використання інформації документів національного архівного фонду ДАЖО, випускниці факультету Олександри Горпинич про життя і діяльність Святослава Ріхтера. На пленарному засіданні проєкти ГО «Скриня добрих справ», присвячені жіночого руху, зокрема «Інтерактивний музей «Голоси жінок Житомирщини», представила її очільниця Оксана Давиденко. Також на засіданні конференції виступили: доцент кафедри історії України Антон Сичевський, здобувачі першого та другого рівнів освіти Вавсиль Кішлар та Яна Марчевська, ліцеїст Євген Романюк.

Учасники на пленарному та на шести секційних засіданнях заслухали доповіді та обговорили актуальні питання історії України та рідного краю. Дослідження сучасної війни та Другої світової, контроверсійні історичні постаті, дослідження порівняльного характеру, історія «великого терору» крізь призму родинних історій та світлин, історія козацької зброї та жіноча історія, регіоналізм і геополітика — це неповний перелік тем, які запропонували на обговорення учасники конференції.

Студенти нашого та інших університетів, як і учні ліцеїв продемонстрували своє прагнення досліджували як історію рідного краю, так і загальні сюжети історії Україні, в яких відображаються всі нюанси різних історичних періодів та епох та засвідчують суб’єктність нашої держави.

2 квітня 2025 року відбулося організаційне засідання підкомісії зі спеціальності B9 Історія та археологія Міністерства освіти і науки України. До складу підкомісії увійшли провідні науковці з низки закладів вищої освіти та наукових установ України:

• Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Житомирського державного університету імені Івана Франка;
• Львівського національного університету імені Івана Франка;
• Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
• Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
• Національної академії мистецтв України.

За результатами голосування головою підкомісії вдруге обрано докторку історичних наук, професорку, завідувачку кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка — Вікторію Венгерську. Це рішення є свідченням високої довіри наукової спільноти та визнання її фахової компетентності в галузі історичної освіти.

У новій каденції перед підкомісією постають важливі завдання, пов’язані з оновленням стандартів вищої освіти за спеціальністю «Історія та археологія». Як і в інших галузях знань, ці зміни мають на меті забезпечити гнучкість освітніх програм, більшу відповідність сучасним викликам і потребам суспільства.

Окрему увагу буде приділено:

• розширенню академічної автономії закладів вищої освіти;
• удосконаленню переліку фахових компетентностей;
• оновленню структури освітніх програм із посиленням вибіркової компоненти.

Кінцева мета реформи — підвищення якості історичної освіти, посилення її прикладного значення та забезпечення конкурентоспроможності випускників на національному й міжнародному рівнях.

Саме така взаємодія є запорукою створення сучасних, ефективних і життєздатних освітніх стандартів.

Протягом тижня, з 31 березня по 4 квітня 2025 р., тривав другий online-етап курсів підготовки вчителів історії та громадянської освіти на тему «Європейські студії в контексті нових підходів до викладання історії та громадянської освіти в НУШ». Навчання проходило в межах реалізації проєкту Еразмус+ Модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики».

Викладачі кафедри історії України, які є членами команди з реалізації проєкту, протягом тижня ділилися своїми методичними та науковими напрацюваннями із викладачами/вчителями історії ліцеїв та коледжів міста і області. Сподіваємося, що зусилля, спрямовані на покращення та вдосконалення підходів у сфері історичної та громадянської освіти,  принесуть свої плоди та сприятимуть формуванню свідомих, критично мислячих громадян України.   

У квітні на базі кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка традиційно відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання розвитку особистості: сучасність, інновації, перспективи». Захід об’єднав широке коло українських і закордонних науковців, освітян, практиків, які досліджують міждисциплінарні аспекти розвитку особистості в умовах сучасного суспільства.

Організаторами та партнерами конференції виступили провідні заклади вищої освіти України та Європи:

• Гуманітарний колегіум Вищої школи менеджменту у Варшаві (Польща);
• Католицький університет в Ружомберку (Словаччина);
• Український державний університет імені Михайла Драгоманова;
• Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини;
• Університет Григорія Сковороди в Переяславі;
• Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
• Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка;
• ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»;
• Київський столичний університет імені Бориса Грінченка;
• Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.

Тематика конференції охопила широкий спектр питань: від емоційного вигорання освітян до арттерапії для підтримки розвитку людей похилого віку, від особистісного розвитку дітей із порушеннями мовлення до інклюзивної освіти для дітей з порушеннями слуху.

Серед доповідачів — знані науковці, викладачі, практики з України, Польщі, Словаччини. Зокрема:

• Інна Осадченко (НУБіП України) представила методологічні та практичні підходи до профілактики емоційного вигорання освітян;
• Mieczysław Dudek та Szymański Piotr Arkadiusz (Польща, Словаччина) висвітлили роль арттерапії у роботі з людьми похилого віку;
• Віктор Гладуш (ЖДУ ім. І. Франка) поділився досвідом підготовки логопедів у Німеччині;
• Оксана Джус (ПНУ ім. В. Стефаника) порушила філософський та педагогічний аспект інклюзії як способу мислення;
• Юлія Рібцун (ІСПП ім. М. Ярмаченка) акцентувала увагу на особливостях розвитку дітей із мовленнєвими порушеннями;
• Людмила Мальованна (ліцей № 179, м. Київ) поділилася практикою формування навчальних компетентностей у дітей з ООП;
• Юлія Варивода (УДПУ ім. П. Тичини) розкрила можливості музейної педагогіки у соціальній реабілітації;
• Дар’я Хрипун (УДПУ ім. П. Тичини) ознайомила з новітніми підходами до інклюзивної освіти для дітей із порушеннями слуху;
• Олена Булгакова, Марія Савченкова, Ольга Мороз, Руслан Горчинський та інші учасники торкнулися аспектів професійного становлення фахівців дошкільної освіти, соціальної роботи, інклюзивного навчання та підтримки постраждалих дітей.

Конференція стала майданчиком для активного наукового діалогу, обміну кращими практиками та обговорення актуальних проблем у сферах педагогіки, психології, логопедії, інклюзії. Представлені дослідження мають практичну цінність і відкривають перспективи для подальшої співпраці між освітніми установами різних країн.

Дякуємо всім партнерам, спікерам, учасникам за плідну співпрацю, науковий інтерес і натхнення! Разом творимо освітнє майбутнє!

У межах реалізації проєкту Еразмус+ Модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики», з 24 по 28 березня тривала робота курсів підвищення кваліфікації для вчителів ліцеїв Житомира та області, здобувачів третього рівня освіти на тему: «Європейські студії в контексті нових підходів до викладання історії та громадянської освіти в НУШ».

У перший день роботи проєктна команда у складі викладачів кафедри історії України презентували основні напрямки реалізації проєкту, окреслили тематику та формат проведення курсів, ознайомились із очікуваннями учасників. Відкрила роботу курсів лекція доктора Тобіаса Волса, який є науковим співробітником Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та дослідником євреїв Житомира періоду Другої світової та повоєнного періоду «Житомирські євреї та німецько-радянська війна».

Слухачі мали можливість прослухати та обговорити лекції на таку проблематику:

Максимов Олександр «Концентричний підхід до навчання історії: нові перспективи. Проблеми сучасної історичної освіти», Венгерська Вікторія «Проблеми історичної політики та історичної пам’яті в інтегрованих курсах з історії», Ковальчук Іван «Міфологізація історії як інструмент ворожої пропаганди в умовах російсько-української війни», Жуковський Олександр «Особливості викладання історії в НУШ крізь призму взаємодії людини і пророди», Білобровець Ольга «Європейська ідентичність та європейські цінності в контексті модельних програм НУШ», Сичевський Антон «Російсько-українська війна 2014–2025 рр.: перебіг, соціально-економічні трансформації», Стельникович Сергій «Міграційні процеси в Європі в умовах російсько-української війни».

Ключовими моментами під час обговорення кожної теми були виклики, які постали перед вчителями та викладачами історії та громадянської освіти в контексті модернізації освіти, переосмислення підходів до викладання та результатів навчання. Обговорення контроверсійних питань історії, європейських студій, їх включення та представлення у шкільній освіті, особливостей їх викладання, нові ідеї, підходи, методики спонукали до роздумів та, сподіваємося, стали стимулом для подальшого професійного розвитку. На тиждень одна із аудиторій нашого університету перетворилася на важливий теоретико-практичний майданчик. На ньому у дружній та фаховій атмосфері обговорювались й моделювались підходи, спрямовані на вдосконалення гуманітарної освіти та зміцнення співпраці між шкільними вчителями та університетськими викладачами.

Це була перша сесія, що проходила в offline-форматі. На наступному тижні курси продовжать роботу вже в online-форматі.

25 березня 2025 року у спеціалізованій вченій раді Д 14.053.01 Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася визначна подія — успішний захист дисертаційного дослідження старшого викладача кафедри слов’янської і германської філології та перекладу Великої Аліни Михайлівни. Дисертація на тему «Підготовка майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до створення ситуацій успіху в процесі науково-дослідної діяльності учнів» була представлена на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 — теорія та методика професійної освіти.

Науковим керівником дослідження виступила кандидат педагогічних наук, доцент Яценко Світлана Леонідівна, яка надала цінні рекомендації та сприяла ґрунтовності й новизні наукової роботи.

Офіційними опонентами стали:

• доктор педагогічних наук, професор Каплінський Василь Васильович;
• доктор педагогічних наук, доцент Боса Віта Петрівна.

Дисертаційне дослідження Великої Аліни Михайлівни присвячене комплексному аналізу та розробці ефективної моделі підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до створення ситуацій успіху в процесі науково-дослідної діяльності учнів. Авторка досліджує науково-теоретичні засади феномену успіху у філософському, психологічному та педагогічному вимірах, виокремлює ключові наукові підходи, які забезпечують ефективну підготовку майбутніх педагогів до цієї діяльності. Окрім цього, у роботі представлено механізми практичної реалізації концепції через наукові гуртки, участь у конференціях, міжнародних проєктах, а також викладацьку та проєктну діяльність студентів.

Колектив університету щиро вітає Аліну Михайлівну з цим вагомим досягненням і бажає подальших наукових звершень, професійного зростання та нових перемог!

20-21 березня 2024 року на природничому факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася II Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Туризм. Географія. Екологія. Інновації. Освіта. Бізнес». Захід об’єднав науковців, здобувачів вищої освіти та представників академічної спільноти з різних закладів освіти й державних установ.

З вітальним словом до учасників звернулася декан природничого факультету, доктор педагогічних наук, професор Руслана РОМАНЮК. Вона наголосила на важливості наукових досліджень у сферах туризму, географії та екології, побажала продуктивної роботи та нових відкриттів.

Модератором заходу виступив доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та географії Олександр ГАРБАР.

Конференція зібрала представників різних закладів освіти та наукових установ, серед яких:

• Львівський національний університет ім. Івана Франка,
• Сумський національний аграрний коледж,
• Запорізький гуманітарний фаховий коледж,
• Волинський фаховий коледж НУХТ,
• Полтавський університет економіки і торгівлі,
• НУБіП України «Бережанський фаховий коледж»,
• Криворізький державний педагогічний університет,
• Херсонський національний технічний університет,
• Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
• Київський державний торговельно-економічний університет,
• Запорізький національний університет,
• Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця,
• Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара,
• Інститут педагогіки НАПН України,
• Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського та інші.

Такий широкий географічний спектр учасників свідчить про високий рівень зацікавленості наукової спільноти у дослідженнях, що стосуються розвитку туризму, екології та географії.

На пленарного засідання була представлена низка змістовних та актуальних доповідей:

1. Валентина ЯКОВЛЄВА, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри екології та географії, представила доповідь «Методика позакласної роботи у закладах вищої освіти в процесі підготовки майбутніх вчителів-географів», де розглянула інноваційні підходи до навчання.
2. Олександра КОРБУТ, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», розповіла про «Розвиток музейного туризму (на прикладі музею коштовного і декоративного каміння м. Хорошів)», акцентуючи увагу на важливості збереження культурної спадщини.
3. Аліна БАЧИНСЬКА, здобувачка вищої освіти ОП «Середня освіта (Географія)», досліджувала «Використання інтерактивних панелей в освіті: аналіз впливу на задоволеність здобувачів вищої освіти через опитування», розкриваючи роль сучасних технологій у навчальному процесі.
4. Вікторія ФІЛОНЧУК, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», представила тему «Культурно-пізнавальні тури садибою зеленого туризму „Поліська хата“», демонструючи можливості розвитку екотуризму.
5. Інга КАЧИНСЬКА, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», дослідила «Перспективи та проблеми розвитку об’єктів історичного туризму Попільнянської громади (на прикладі маєтку Терещенків)», звертаючи увагу на необхідність збереження історичних пам’яток.
6. Ольга ВАСИЛЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент, поділилася цікавими фактами у доповіді «Динаміка поширення інвазійних видів рослин у Центральній Європі», що викликало активне обговорення серед учасників.

Проведення таких заходів є надзвичайно важливим для розвитку наукової думки, обміну передовими ідеями та посилення співпраці між освітніми й науковими установами. Конференція дала змогу учасникам презентувати результати своїх досліджень, отримати зворотний зв’язок від колег та знайти потенційних партнерів для майбутніх наукових проєктів.