Новини. Наука

  • 22.05.24 p. Українсько-фінська співпраця триває

    До Житомирського державного університету імені Івана Франка завітав Мікко Лумме, засновник та виконавчий директор Finnoschool Ltd, в минулому вчитель історії, директор навчального закладу, тренер та наставник в Університеті Оулу. Мав досвід викладання та підтримки розвитку освіти в різних країнах Європи, Азії та Середнього Сходу. До нас завітав з лекцію Introduction to Finish education system для викладачів та студентів ННІ педагогіки спеціальності «Дошкільна освіта».

    Мікко Лумме є щирим прихильником України, вболіває за її долю. Свою лекцію розпочав із вшанування пам’яті воїнів, які полягли за цілісність і незалежність України.

    У своїй розповіді лектор зупинився на фінській освіті, яка вважається однією з найкращих, на її етапах та принципах, що лягли в її основу, а це — чесність, довіра, зв’язок з природою, індивідуальний підхід та ін. Пан Мікко підкреслив також і сильні сторони в дошкільній освіті України, із закладами якої мав змогу познайомитися під час попереднього візиту. Вважає щиро, що наш досвід є цікавим і вартим вивчення.

    Фінська та українська історії мають схожі моменти, зокрема спільного ворога. Фінляндія зуміла перемогти і піднятися у своєму розвитку. Так і в України попереду багато роботи з відновлення, і на освіту припадає одна з ключових ролей, тому якісна підготовка кадрів та вибудовування правильних основ є гарантією успішного майбутнього.

    Після лекції Мікко Лумме продовжив розмову з ректором університету Галиною Киричук, проректором з наукової та міжнародної роботи Тетяною Боцян, директор ННІ педагогіки Валентиною Танською, завідувачем кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти Іваном Коновальчуком. Об’єктом обговорення стала інформація щодо подальшої співпраці та підвищення якості освіти, зокрема дошкільної.

    Логічним завершенням зустрічі стало підписання меморандуму про співпрацю між Житомирським державним університетом імені Івана Франка та Finnoschool Ltd, яким передбачено налагодження напрямів співпраці, направлених на поліпшення якості та доступності освіти, обмін передовими напрацюваннями, технологіями, новітніми проєктами в освітній сфері.

  • 17.05.24 p. ІХ Всеукраїнська науково-теоретична конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення»

    16 травня 2024 року на базі кафедри філософії та політології історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка було проведено ІХ Всеукраїнську науково-теоретичну конференцію з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення». Вона викликала значний резонанс в Україні та в інших державах (Польщі, Литві, Індії, Італії та Німеччині). В обговоренні актуальних проблем сучасної філософії та науки взяли активну участь провідні науковці з різних регіонів України: Києва, Житомира, Вінниці, Рівного, Запоріжжя, Харкова, Дніпра та ін. До участі в конференції долучилися більше, ніж 90 доповідачів.

    У межах конференції були розглянуті важливі філософські проблеми, які стосувалися рецепції екзистенційних викликів для людини в історико-філософській парадигмі, проблем миру і війни, ідеї вічного миру Іммануїла Канта, героїзму і страждання людини, проблема доброякісної і злоякісної агресії у розумінні Еріха Фромма та ін. Окрім цього, було репрезентовано матеріали, які охоплювали проблематику відчуження людини у віртуальному просторі і в умовах російсько-української війни, роль цифровізації у зміні способів життя сучасної людини, значення любові і турботи в самореалізації особистості.

    Серед викликів для розвитку українського соціуму було розглянуто проблематику релігійних процесів в умовах соціальної транзитивності, релігійної свідомості, адаптації релігії до глобальних викликів, релігійної свободи в умовах глобалізації, державного адміністрування у релігійній сфері України, розуміння ідеологічних підстав та джерел формування концепту «руського миру», релігійних викликів національній безпеці в ситуації російської агресії проти України, міжконфесійного діалогу в умовах російсько-української війни.

  • 15.05.24 p. Всеукраїнська наукова конференція пам’яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича

    10 травня 2024 кафедрою англійської філології та перекладу ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка разом з кафедрою теорії і практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедрою англійської мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кафедрою германської філології та методики викладання іноземних мов Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя було проведено Всеукраїнську наукову конференцію пам’яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича (1935–2003) «Сучасний стан і перспективи лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу».

    З вітальним словом до учасників конференції звернулася Марина Полховська, директор ННІ іноземної філології, яка згадала професійний шлях професора Дмитра Івановича Квеселевича в Житомирському державному університеті імені Івана Франка і наголосила на важливості продовження його діяльності та втілення його наукових ідей. Окрім цього, зазначила, що ННІ іноземної філології розвивається, удосконалює навчальний процес, зокрема викладання освітніх компонент перекладознавчого блоку, і презентувала грантовий проєкт Erasmus+ КА2 «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями».

    На пленарному засіданні виступили Наталія Талавіра — кандидат філологічних наук, доцент, докторантка кафедри англійської філології і філософії мови Київського національного лінгвістичного університету з доповіддю «Новинна адаптація виступів: конструкційний аспект (на матеріалі звернень Президента Зеленського)» та Марія Севастюк — аспірантка кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з доповіддю «Емоції перекладача як чинник вибору стратегії відтворення конфронтації в політичному перекладі: експериментальне дослідження». На засіданнях секцій відбулись обміни думками про актуальні проблеми перекладознавства, мовознавства та літературознавства.

  • 15.05.24 p. Лекція почесної професорки Житомирського державного університету імені Івана Франка Кароліни Гіллесґайм

    14 травня в ННІ іноземної філології у межах проєкту «Запрошені професори» за ініціативи кафедри германської філології та зарубіжної літератури відбулася лекція докторки філологічних наук, професорки, почесної професорки Житомирського державного університету імені Івана Франка Кароліни Гіллесґайм, яка представляє Ауґсбурзький та Бамберзький університети (Німеччина), досліджує дитячу лірику Бертольта Брехта.

    Тема лекції — Der Mensch muss an seinem Gott leiden. Der unbarmherzige Gott im Werk Bertolt Brechts. «Людина має страждати від свого Бога. Безжалісний Бог в творчості Брехта».

    В організації та проведенні заходу взяли участь кандидат філологічних наук, докторант Вільного університету м. Берлін (Німеччина) Микола Ліпісівіцький, докторка філологічних наук, професорка Світлана Маценка (Львівський національний університет імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент, директор ННІ іноземної філології Марина Полховська. Модератором гостьової лекції виступив викладач кафедри германської філології та зарубіжної літератури Михайло Мальченко.

    Дякуємо шановній пані Кароліні Гіллесґайм за прекрасну лекцію, цікаву дискусію, сподіваємось на продовження багатолітньої наукової та академічної співпраці!

  • 10.05.24 p. День Європи в Житомирському державному університеті імені Івана Франка

    9 травня у Житомирському державному університеті ім. Івана Франка відбувся круглий стіл, приурочений до Дня Європи. Захід проходив у межах реалізації проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» програми Еразмус+ Модуль Жана Моне.

    До участі у круглому столі були запрошені представники державних та громадських інституцій, вчителі, викладачі університету, здобувачі освіти різних рівнів. Учасники запропонували доповіді, присвячені різним напрямкам євроінтеграційної діяльності, представленню результатів наукових напрацювань у межах реалізації проєкту, діяльності громадських структур та організацій, спрямованих на поширення та закріплення демократичних практик. Розпочали засідання круглого столу проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та декан історичного факультету Олександр Жуковський.

    Свої доповіді запропонували: проєктний менеджер Анастасія Філенко, викладачі кафедри історії України Вікторія Венгерська, Антон Сичевський, Сергій Стельникович, Олександр Максимов; професор Микола Козловець; директор державного архіву Житомирської області Ігор Слобожан, співробітник архіву Олександра Горпинич; представники громадського сектору (Владислав Барановський); вчитель Салезіанського приватного ліцею Анатолій Грибан, аспіранти кафедри історії України.

    Доповіді викликали зацікавленість та активне обговорення учасників.

  • 03.05.24 p. VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Молюски: результати, проблеми і перспективи досліджень»

    2–3 травня 2024 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка проходила VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Молюски: результати, проблеми і перспективи досліджень».

    Організаторами конференції виступили:

    • Житомирський державний університет імені Івана Франка;
    • Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
    • Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України;
    • Інститут гідробіології НАН України;
    • Державна установа «Інститут морської біології» НАН України;
    • Державний природознавчий музей НАН України;
    • Поморська Академія в Слупську (Слупськ, Польща);
    • Самаркандський державний університет (Самарканд, Республіка Узбекистан);
    • Центр дослідження природи Інституту екології (Вільнюс, Литва).

    З вітальним словом до учасників звернулися Тетяна БОЦЯН — проректорка з наукової та міжнародної роботи, Руслана РОМАНЮК, деканка природничого факультету, Володимир ЮРИШИНЕЦЬ — заступник директора Інституту гідробіології НАН України з наукової роботи, доктор біологічних наук (Київ, Україна); Василь ГРУБІНКО — завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка, доктор біологічних наук, професор (Тернопіль, Україна).

    Науковими напрямами конференції, згідно з якими відбулося пленарне та секційні засідання, були:

    1. Фауна, систематика та поширення сучасних і викопних молюсків.
    2. Охорона та відновлення популяцій молюсків.
    3. Малакотоксикологія.
    4. Екологічні аспекти вивчення молюсків.
    5. Прикладна малакологія, конхікультура.
    6. Паразитологічні аспекти малакології.
    7. Гідроекологічні дослідження водойм як середовища існування молюсків.

    У конференції взяли участь 51 учасник, з яких − 16 докторів наук, 21 кандидат наук, 6 молодих вчених та 4 здобувача. Ще 62 здобувачі освіти ЖДУ імені Івана Франка взяли участь як вільні слухачі конференції.

    Загалом у роботі конференції взяли участь представники 6 вітчизняних закладів освіти, 6 науково-дослідницьких установ України та Польщі. Зокрема, представлені були Державна установа «Інститут морської біології НАН України», Житомирський державний університет імені Івана Франка, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Національний науково-природничий музей НАН України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Державний природознавчий музей НАН України, Державний університет «Житомирська політехніка», Бердичівський медичний фаховий коледж, Інститут захисту природи Польської Академії наук, Інститут гідробіології НАН України, Поліський національний університет, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця.

  • 01.05.24 p. Нам є чим поділитися! Участь викладачки ННІ іноземної філології у міжнародних заходах

    Упродовж 22-26 квітня 2024 року кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології Тамара Литньова взяла участь у роботі 5-го Міжнародного тижня Erasmus+ (5th Erasmus+ International Week) і 17th Міжнародної науково-практичної конференції з питань освіти, організованих педагогічним факультетом Шопронського університету (м. Шопрон, Угорщина). Ця подія об’єднала освітян і науковців 10 країн: Польщі, Португалії, Сербії, Словаччини, США, Туреччини, України, Фінляндії, Хорватії, Чехії.

    Основна тема Міжнародного тижня і конференції стосувалася актуальних проблем вищої освіти загалом та сучасної теорії і практики викладання англійської мови зокрема. Програма тижня була змістовною, пізнавальною, цікавою і корисною. Вона включала презентації закладів вищої освіти, доповіді, що супроводжувалися науковими дискусіями. Учасники 5-го Міжнародного тижня Erasmus+ і 17th Міжнародної конференції з питань освіти мали змогу поділитися досвідом викладання англійської мови у різних країнах; обговорити питання формування іншомовної комунікативної компетентності студентів; проаналізувати особливості використання англійської мови як Lingua Franca в міжкультурній комунікації та ознайомитися із змістом підготовки вчителів подвійного профілю в Україні.

    На міжнародному рівні було представлено і Житомирський державний університет імені Івана Франка. Робота учасників Міжнародного тижня вразила плідністю і насиченістю, дала можливість отримати гарний досвід і яскраві враження.

  • 29.04.24 p. Зустріч зі спеціалістом державного архіву

    29 квітня на історичному факультеті відбулася зустріч зі спеціалістом відділу аналітичної роботи та науково-довідкового апарату Державного архіву Житомирської області Олександрою Горпинич. Зустріч мала назву «Про архівну справу з любов’ю та захопленням!».

    Студенти спеціальностей 032 історія та археологія і 014 середня освіта (історія) мали можливість познайомитись із основними напрямками роботи, за які відповідає Олександра. Це, перш за все, розробка електронних баз даних, описи картографічних матеріалів, введення їх до електронної бази даних, робота із метричними книгами (створення внутрішніх описів), каталогізації, створення Мартирологу ХХ ст. Серед напрямків просвітницької діяльності архіву — підготовка (на основі архівних документів) та презентація виставок. Лише від початку цього року було організовано дві виставки: до Дня пам’яті жертв Голокосту (26.01.2024 р.) та до 165-річчя з дня народження Івана де Шодуара (01.03.2024 р.). Здобувачі освіти мали можливість почути та поспілкуватись із професіоналом, яка живе історією та своєю справою.

  • 26.04.24 p. Про тренди готельно-ресторанного бізнесу України йшлося на зустрічі із запрошеною лекторкою

    25 квітня про тренди готельно-ресторанного бізнесу України розповідала докторка філософії з економіки, асистентка кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету Ірина Вівсюк.

    Захід відбувався у рамках програми «Запрошені професори» для студентів спеціальності «Готельно-ресторанна справа», «Менеджмент» та «Маркетинг».

  • 26.04.24 p. Всеукраїнський професійний творчий конкурс студентських наукових робіт зі спеціальності 033 Філософія

    25 квітня 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся Всеукраїнський професійний творчий конкурс студентських наукових робіт зі спеціальності 033 Філософія. До журі конкурсу увійшли знані в Україні фахівці з філософії, професори, доктори філософських наук Михайло Бойченко, Інна Голубович, Наталія Ковтун, Олексій Марченко, Микола Козловець, Ірина Утюж, Наталія Іщук, Ірина Панчук, Олег Соколовський, Андрій Кобетяк та ін.

    У конкурсі взяли участь 26 учасників з різних закладів вищої освіти України, а до фінальної частини конкурсу було запрошено авторів 7 найкращих робіт. Проблематика їх виступів стосувалася вкрай актуальних проблем сучасності: екзистенційних вимірів російсько-української війни, феномену екзистенційної стійкості людини в умовах межових ситуацій, визначення потенціалу філософії у контексті подолання посттравматичного стресового розладу, модерних дискурсів розуміння ідеї суспільного договору, співвідношення принципів індивідуалізму і колективізму у модерному суспільстві, визначення світоглядних орієнтирів молоді в умовах консцієнтальних воєн сучасності, з’ясування ролі штучного інтелекту та інформаційних технологій у розвитку сучасної системи освіти.

    Відзнаки і нагороди конкурсу отримали:

    • Юлія Гришина (диплом І ступеня, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка);
    • Володимир Малюченко (диплом ІІ ступеня, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет);
    • Дарина Палій (диплом ІІ ступеня, Житомирський державний університет імені Івана Франка);
    • Марія Ковальчук (диплом ІІІ ступеня, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля національного університету цивільного захисту України);
    • Ангеліна Ротт та Наталія Савка (диплом ІІІ ступеня, Національна академія внутрішніх справ (м. Київ));
    • Анна Фісянчук (диплом ІІІ ступеня, Національний університет «Острозька академія»);
    • Марія Осиченко (диплом ІІІ ступеня, Вінницький державний педагогічний університет).

    Інші учасники нагороджені грамотами та відзначені сертифікатами про участь у конкурсі.

  • 25.04.24 p. Професор ЖДУ імені Івана Франка став членом-кореспондентом НАН України

    Віктор Михайлович Мойсієнко — доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та методики її навчання — став членом-кореспондентом НАН України Відділення літератури, мови та мистецтвознавства.

    Віктор Мойсієнко присвятив своє професійне життя науці та Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Пройшов тут шлях від студента до визнаного професора. Став зразком справжнього науковця та вчителя для сотень учнів, керівником та наставником відомих науковців-філологів. Свої пошуки спрямував у вивчення рідної мови та її давніх пам’яток. У його доробку 12 книг-пам’яток української мови ХІ–XVIIІ ст., а ще 6 посібників, понад 180 статей. Його наукові відкриття набули популярності, а лекції зацікавили здобувачів та викладачів як українських, так і європейських ЗВО.

    За свої плідну працю та неспримне бажання відродити історичну справедливість має ряд нагород: нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2014), почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2017), Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2019, 2023), переможець університетського конкурсу «Науковець року» (2013, 2015, 2017), лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2022).

    У 2024 року з повномасштабним вторгненням став до лав Збройних сил України як справжній патріот і син своєї Батьківщини. За цей період здобув звання офіцера, відзначений нагородами: нагрудний знак «Металевий значок ТрО», медаль Сил територіальної оборони України «За вірну службу» ІІ ступеня, медаль Міністерства оборони України «Воєнний хрест», відзнака «Ветеран війни. Учасник бойових дій» (2023).

    Щиро вітаємо Віктора Михайловича з наступним етапом професійного становлення! Пишаємося Вашими успіхами! Щиро бажаємо, щоб особисті та професійні плани реалізовувалися, а багатий досвід, життєва мудрість і активна громадянська позиція стали запорукою у досягненні нових вершин в українській науці й розбудові нашої України після ПЕРЕМОГИ!

  • 25.04.24 p. Інтегрований захист рослин: взаємодія рослин і мікроорганізмів-біоагентів. Лекція запрошеного професора

    23 квітня 2024 року о 10:30 у рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася відкрита лекція постдокторанта Шведського університету аграрних наук, ад’юнкта Варшавського університету, доктора філософії Хомутовської Наталії на тему: «Інтегрований захист рослин: взаємодія рослин і мікроорганізмів-біоагентів».

    Під час заходу лектор ознайомила учасників зустрічі з широким спектром тем, що стосуються захисту рослин, від методів дослідження до стратегій їх використання у сільському господарстві. Особливу увагу приділила перевагам та цілям інтегрованого захисту рослин, що дозволяє ефективно контролювати негативний вплив патогенних організмів та шкідників без шкоди для навколишнього середовища.

    Одним з ключових аспектів, на якому наголосила доповідачка — це сучасний підхід до захисту рослин, що враховує різноманітні аспекти екосистеми та використовує комбінацію методів, таких як біологічний захист, викристання рослинних сортів стійких до хвороб та шкідників, та мінімізація використання агресивних хімічних препаратів.

    Також лекторка зупинилася на питанні еволюції патогенних організмів і актуальність їх вивчення, оскільки це допомагає краще розуміти, яким чином захист рослин може еволюціонувати разом зі змінами патогенних організмів.

    На лекції слухачі ознайомилися із перспективами практичного застосування інтегрованого захисту рослин у сільському господарстві.

  • 23.04.24 p. Методичні прийоми PBL у вищій школі: зустріч з Юлією Березюк

    У рамках проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка» 19 квітня 2024 року для здобувачів вищої освіти кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології організовано зустріч з кандидатом педагогічних наук, доцентом, доцентом кафедри природничих та соціально-гуманітарних дисциплін, викладачем вищої категорії, методистом Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Юлією Березюк. Тема виступу: «Методичні прийоми PBL у вищій школі».

    Юлія Березюк поділилася досвідом професійного розвитку. У бесіді зі студентами обговорювалося як і коли застосовувати проблемне навчання, як стимулювати застосовувати навички критичного мислення та вирішення проблем за обмежений час. Доповідач зазначила, що численні дослідження підтверджують ефективність застосування проблемного навчання та поділилась власним досвідом застосування методичних прийомів PBL у вищій школі.

    Щиро дякуємо Юлії Березюк за ґрунтовну і конструктивну бесіду!

  • 19.04.24 p. ІV Міжнародна науково-практична студентсько-учнівська конференція «Мовні виміри світу»

    18 квітня 2024 року з ініціативи кафедри української мови та методики її навчання була проведена ІV Міжнародна науково-практична студентсько-учнівська конференція «Мовні виміри світу». Співорганізаторами виступили кафедра української філології Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша (Угорщина), кафедра міжкультурних досліджень Центрально-Східної Європи Варшавського університету (Польща), кафедра української мови і літератури Загребського університету (Хорватія), кафедрою філології Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, Інститут україністики Пряшівського університету (Словаччина), Житомирське територіальне відділення Малої академії наук України та Департамент освіти Житомирської міської ради. У роботі конференції взяли участь близько 140 учасників з України, Польщі, Словаччини, Угорщини.

    З вітальним словом звернулися проректор з наукової і міжнародної роботи Тетяна Боцян, директор ННІ філології та журналістики Олексій Башманівський, в. о. директора КЗПО «Обласний центр дитячої та юнацької творчості» Житомирської обласної ради Марія Бовсуновська, завідувач кафедри української мови та методики її навчання Галина Гримашевич.

    На пленарному й секційних засіданнях виступили аспіранти, студенти, учні.

    Щиро дякуємо учасникам конференції за змістовні та цікаві доповіді, плідні дискусії!

  • 19.04.24 p. Запрошені професори з відкритими лекціями на факультеті фізичного виховання і спорту

    16 квітня на факультеті фізичного виховання і спорту Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулися зустрічі студентів і викладачів із професорами інших ЗВО.

    Доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор кафедри здоров’я, фітнесу та рекреації Національного університету фізичного виховання і спорту України Мирослав Дутчак мав розмову із франківцями стосовно утримання клієнтів персональних фітнес-тренером та франчайзингу у сфері оздоровчого фітнесу.

    Олександр Архіпов, доктор педагогічних наук, професор кафедри біологічних основ фізичного виховання та спортивних дисциплін Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, у своїй відкритій лекції висвітлив питання практичного використання кількісних біоенергетичних показників як критеріїв рухової функції людини.

    Лекції відбувалися у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка».

    Щиро дякуємо професорам за нові знання, цікаву та корисну інформацію! Організатор зустрічі — кафедра фізичного виховання та спортивного вдосконалення.

  • 18.04.24 p. Наукова співпраця триває! Участь франківців у конференції «Проблеми та перспективи природничої освіти» в м. Переяславі

    Співпраця Житомирського державного університету імені Івана Франка і Університету Григорія Сковороди в Переяславі триває, адже маємо в Переяславі осередок нашої Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся»!

    Викладачі і студенти природничого факультету 17–18 квітня 2024 р. взяли участь у роботі IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи природничої освіти» в м. Переяславі, де виступила декан природничого факультету, доктор педагогічних наук, професор Руслана Романюк з доповіддю про сутність, механізми, освітні інструменти проєктного навчання та його актуальність в природничій освітній галузі Нової української школи.

    Конференція була присвячена сучасному стану і перспективам розвитку природничої освітньої галузі (біологія, хімія, фізика, географія) у закладах загальної середньої освіти в умовах модернізації; сучасним засобам, методам, формам та технологіям навчання у професійній підготовці фахівців природничих наук; тенденціям і перспективам освіти сталого розвитку; історичному та прикладному аспектам дослідженням у галузі природничих наук. На пленарному засіданні пролунали виступи закордонних колег-біологів, біохіміків з Польщі, Молдови, а також провідних фахівців в галузі природничої освіти, авторів підручників для загальної середньої та вищої освіти — Ольги Ярошенко, Тетяни Засєкіної, Тетяни Коршевнюк, Галини Ягенської, Наталії Грицай та ін.

    Хочемо підкреслити, що один із організаторів конференції Юрій Шапран — доктор педагогічних наук, кандидат біологічних наук, професор, завідувач кафедри природничих дисциплін і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі — випускник саме природничого факультету ЖДУ імені Івана Франка. Юрій Петрович завжди підкреслює свій зв’язок з альма-матер, а також з теплотою згадує свою студентську участь у роботі житомирської наукової малакологічної школи під керівництвом Агнеси Полікарпівни Стадниченко.

    Дякуємо колегам за співпрацю та прагнення до розвитку природничої освіти!

  • 18.04.24 p. Студентська конференція «Професійна іншомовна підготовка в умовах глобальних комунікативних потреб»

    17 квітня 2024 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка провела VIIІ Всеукраїнську науково-практичну студентську конференцію з міжнародною участю «Професійна іншомовна підготовка в умовах глобальних комунікативних потреб».

    У конференції взяли участь студенти, аспіранти та науковці українських і закордонних закладів вищої освіти: Міжнародної академії прикладних наук в Ломжі (Польща), Львівського національного університету імені Івана Франка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Університету митної справи та фінансів (Дніпро), Житомирського державного університету імені Івана Франка, Наукового ліцею Житомирського державного університету імені Івана Франка.

    З вітальним словом до учасників конференції звернулися проректор з наукової і міжнародної роботи Тетяна Боцян та директор ННІ іноземної філології Марина Полховська, які наголосили на важливості іноземних мов для становлення професіонала в сучасному світі та презентували проєкт Erasmus + Розвиток міжнародного потенціалу «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» 101128713-DigiFLEd-ERASMUS-EDU-2023-CBHE, що фінансується Європейською Комісією.

    Мета конференції полягала у тому, щоб надати можливість співпраці вітчизняним та іноземним студентам, які вивчають іноземні мови за академічним і професійним спрямуванням, задля отримання нових знань, комунікації, обміну ідеями, досвіду професійного і міжкультурного спілкування. Учасники конференції демонстрували володіння іноземними мовами, представляючи результати своїх навчальних і дослідницьких пошуків, та обговорювали виклики у різноманітних професійних і наукових сферах. У полі особливої уваги на конференції знаходився культурологічний аспект використання професійно орієнтованого володіння іноземною мовою.

    Пленарне засідання відбулося у дружній невимушеній атмосфері, після якого студенти мали можливість обговорити актуальні питання своїх досліджень на секційних засіданнях. Вперше в конференції взяли участь учні 10 та 11 класів Наукового ліцею Житомирського державного університету імені Івана Франка. Ліцеїсти презентували свої наукові дослідження з літератури, ІТ-технологій, історії.

    Результати наукових доробок студентів будуть представлені в електронному збірнику матеріалів конференції. Учасники наукового заходу отримають сертифікати про участь.

    Щиро дякуємо усім учасникам конференції за інформативні, змістовні та цікаві доповіді!

  • 17.04.24 p. ХХ учнівсько-студентська науково-практична конференція «Наш рідний край: історія і сьогодення»

    17 квітня на історичному факультеті проходила ювілейна ХХ учнівсько-студентська науково-практична конференція «Наш рідний край: історія і сьогодення». Учасниками конференції стали учні відокремленого підрозділу «Науковий ліцей Житомирського державного університету імені Івана Франка», приватного ліцею «Ор Авнер», ліцеїв № 1, 25, 34 нашого міста, а також представники інших регіонів України, зокрема м. Дніпро, здобувачі освіти всіх рівнів нашого університету.

    Конференція складалась із наукової та культурологічної частин. Її робота розпочалася із хвилини мовчання в пам’ять про загиблих українців під час війни. Студенти історичного факультету представили результати етнографічних пошуків (зібрані рушники, вишиванки та предмети побуту жителів Полісся), а також виконали регіональні веснянки.

    Під час пленарного засідання зі словами привітання до учасників звернулись проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та декан історичного факультету Олександр Жуковський. Студенти отримали подарунки у вигляді підручників професора Дмитра Чорного (ХНУ ім. В. Каразіна), а учні ліцеїв та їх вчителі — сертифікати й подяки.

    Теоретичну частину конференції розпочав завідувач кафедри історії України в період від 2003 р. по 2014 р., к. і. н., доц. Микола Кордон, який поділився своїми спогадами про нашого видатного земляка Бориса Тена. Свою доповідь учасникам представив і професор кафедри Сергій Стельникович, зосередивши увагу на паралелях двох воєн — ІІ Світової (1939–1945 рр.) та російсько-української (з 2014). Учні та здобувачі, які брали участь у пленарному та двох секційних засіданнях, презентували свої перші наукові напрацювання. Теоретична частина конференції позначена цікавими доповідями та не менш цікавими обговореннями. Можемо стверджувати, що серед учасників конференції у майбутньому будуть як світила історичної науки, так і чудові вчителі/викладачі.

    Завершальним акордом конференції став майстер-клас із писанкарства, який провела учасникам конференції Марія Масловська, засновниця Музею старожитностей ЖДУ імені Івана Франка.

  • 16.04.24 p. Гостьова лекція професора Володимира Тименка у ЖДУ імені Івана Франка

    Гостьова лекція професора Володимира Тименка у ЖДУ імені Івана Франка

    Житомирський державний університет імені Івана Франка має давні та славні традиції, які ми свято бережемо і примножуємо.

    У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 11 квітня 2024 року відбулася відкрита лекція Володимира Тименка — доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри професійної освіти у сфері технологій та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну, головного наукового співробітника відділу діагностики обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України, заслуженого діяча науки і техніки України, члена Спілки дизайнерів України. Тема зустрічі — «Неперервна дизайн-освіта як наукова та навчально-методична проблема».

    Здобувачі вищої освіти навчально-наукового інституту педагогіки мали можливість ознайомитися з контент-аналізом поняття «дизайн-освіта», досвідом міжнародних та українських дизайнерів, особливостями інтегральної здатності до проєктно-художньої творчості, креативної індустрії з етнодизайну, освітньо-професійними рівнями дизайн-освіти. Зазначимо, що родзинкою заходу було презентація національного посібника з дизайну в Великобританії, застосування STEM-підходу, що уможливлюється і забезпечується оновленими дескрипторами міжнародної та української НРК.

    Ми високо цінуємо спільну активну взаємодію та партнерство, будемо раді розвитку нашої співпраці та взаєморозуміння між закладами вищої освіти.

  • 12.04.24 p. Про місто на лінії фронтирів та фронту. Лекція харківського професора на історичному факультеті

    12 квітня відбулася зустріч студентів та викладачів історичного факультету із доктором історичних наук, професором Харківського національного університету ім. В. Каразіна Дмитром Чорним.

    Історики мали можливість послухати та взяти участь в обговоренні лекції на тему «Харків та харків’яни: історична пам’ять слобожан та політика пам’яті на сході України в ХІХ – на початку ХХІ століття». Хто та в який спосіб впливав на збереження українського звучання міського простору? Яким чином формувалися імперські та радянські міфи про місто та його значення? Коли, за яких обставин та ким наповнювався новими пам’ятками міський ландшафт Харкова та в чому полягав їх сенс?

    Дмитро Миколайович запропонував свої відповіді на ці та інші питання, які дозволяють зрозуміти процеси, що впливали на сприйняття міста та ідентифікацію харків’ян. Лекція відбувалась у формі діалогу, студенти були включені до обговорення. Найбільш активним студентам професор Дмитро Чорний надішле книжки свого авторства, які будуть вручені під час ХХ учнівсько-студентської конференції «Наш рідний край: історія і сьогодення».

    Попри постійні обстріли та проблеми зі світлом наші харківські колеги продовжують працювати та ділитися своїми знаннями й результатами досліджень. В особі Дмитра Миколайовича Чорного висловлюємо свою повагу та підтримку колегам!

  • 11.04.24 p. Цифрові інструменти в навчанні біології: лекція запрошеного професора

    Цифрова компетентність в умовах сьогодення — обов’язкова складова особистості сучасного вчителя. У рамках програми «Запрошені професори» Житомирського державного університету імені Івана Франка 9 квітня на природничому факультеті відбулася лекція доктора педагогічних наук, завідувачки кафедри природничих наук з методиками навчання Рівненського державного гуманітарного університету Наталії Грицай.

    На гостьову лекцію, яка відбувалася в незвичному форматі із застосуванням і демонстрацією різних цифрових застосунків, доєдналися не лише науково-педагогічні працівники різних кафедр і здобувачі освіти магістерських програм «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)», «Біологія» природничого факультету ЖДУ імені Івана Франка, але й колеги і студенти Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка та Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

    Наталія Грицай наочно познайомила слухачів з можливостями застосування найрізноманітніших цифрових застосунків (Genially, Factile, Sutori, Canva, Prezi, Wizer.me, Lino, Milanote та ін.) в освітньому процесі закладів загальної середньої та вищої освіти на прикладі навчання різних тем і розділів біології та методики навчання біології. Вкотре переконалися в тому, що немає межі досконалості, а методики цифрового навчання розвиваються дуже швидко, тому обмін досвідом є надзвичайно важливим!

    Дякуємо за співпрацю!

  • 05.04.24 p. ІІ Міжнародна науково-практича інтернет-конференція «Актуальні питання розвитку особистості: сучасність, інновації, перспективи»

    4 квітня кафедрою психології, логопедії та інклюзивної освіти спільно із партнерами проведено ІІ Міжнародну науково-практичну інтернет-конференцію «Актуальні питання розвитку особистості: сучасність, інновації, перспективи».

    З вітальним словом до учасників звернулися Тетяна Боцян, проректор з наукової і міжнародної роботи, кандидат економічних наук, доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка, та Ірина Тичина, декан соціально-психологічного факультету, які акцентували увагу на розвитку науки в Україні, наголосили, що всі заявлені теми є актуальними та важливими у сучасних реаліях.

    Учасники мали можливість прослухати доповіді провідних науковців. Виступили:

    1. Осадченко Інна, докторка педагогічних наук, професорка кафедри соціальної роботи та реабілітації, Національний університет біоресурсів та природокористування України. «Психопедагогічні рекомендації у роботі з дітьми під час війни».
    2. Слозанська Ганна, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. «Ефективності раннього втручання у роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями раннього віку».
    3. Гладуш Віктор, доктор педагогічних наук, професор кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти, Житомирський державний університет імені Івана Франка. «Навчання дитини з дипраксією в дошкільному закладі: від виявлення труднощів до успішної інклюзії».
    4. Цибулько Анна, викладач-стажист кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. «Розвиток мовленнєвих навичок у дітей із заїканням».
    5. Лісова Людмила, докторка педагогічних наук, старша викладачка кафедри логопедії і спеціальних методик, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. «Пропозиції щодо оптимізації роботи логопеда інклюзивно-ресурсного-центру».
    6. Файдюк Олена Валентинівна, завідувачка кабінетом кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. «Інтегровані соціальні послуги для учасниць бойових дій».

    Всі виступи були пронизані ключовою ідеєю: тісна взаємодія батьки-дитина-фахівець (вчитель, психолог, логопед, соціальних працівник) — запорука успіху та позитивного результату.

  • 03.04.24 p. Особливості експертизи риби та рибних товарів: лекція запрошеного професора

    У рамках проєкту «Запрошені професори» та за ініціативи кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи відбулася лекція кандидата ветеринарних наук, доцента, завідувача кафедри водних біоресурсів Національного університету водного господарства та природокористування Тетяни ПОЛТАВЧЕНКО «Особливості експертизи риби та рибних товарів» для здобувачів освітніх програм «Водні біоресурси та аквакультура» і «Біологія».

    Пані Тетяна розповіла про особливості експертизи якості і безпеки живої, охолодженої, замороженої, соленої, копченої риби та рибних продуктів, порядок та методи відбору зразків для дослідження їх якості, умови асортиментної та якісної ідентифікації. Не оминули увагою також і експертизу ікри риби, зокрема її органолептичну оцінку. Так одними з основних показників під час експертизи є зовнішній вигляд, колір, запах, вміст токсичних елементів, наприклад пестицидів, мікробіологічні показники.

    Представлена інформація є корисною не тільки для здобувачів відповідних освітніх програм, а й для пересічних споживачів.

    Дякуємо Тетяні Вікторівні за змістовну і цікаву лекцію та сподіваємося на подальшу співпрацю!

  • 02.04.24 p. Круглий стіл «Сучасні тенденції професійної підготовки вчителів природничої, соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей в умовах НУШ»

    28 березня кафедрою ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття за сприяння ректора ЖДУ імені Івана Франка Галини Киричук проведено круглий стіл на тему «Сучасні тенденції професійної підготовки вчителів природничої, соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей в умовах НУШ», до якого доєднались директори, їх заступники ЗЗСО Житомирщини, НПП природничого факультету та колеги із ЗВО-партнерів, які також готують майбутніх вчителів біології та здоров’я людини. До організації та проведення заходу долучилась декан природничого факультету, доктор педагогічних наук, кандидат біологічних наук, професор Руслана Романюк.

    Завідувач кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття Людмила Константиненко наголосила, що під час модернізації ОП «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» з метою якісної підготовки вчителів важливою є думка роботодавців (директорів та заступників директорів), їх очікування щодо молодих вчителів, які закінчують навчання в ЗВО. Людмила Константиненко під час зустрічі акцентували увагу на тому, що в контексті реформування вітчизняної системи освіти, її інтеграції в європейський освітній простір, зростають вимоги до підготовки педагогів, які навчатимуть і виховуватимуть нове покоління українців, конкурентноспроможних на світовій арені. Відповідно підготовка майбутніх вчителів біології, інтегрованих курсів природничої, соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей в ЖДУ імені Івана Франка передбачає: нові тенденції розвитку шкільної біологічної освіти, впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання та розвиток сучасних засобів навчання.

    Під час зустрічі гарант освітньої програми «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» Марина Пацюк, детально розповіла про підготовку вчителів біології та інтегрованих курсів відповідно до Концепції Нової української школи на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка. Були представлені освітні компоненти, які входять до навчального плану цієї ОП, особливості практичної підготовки здобувачів, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення, з яким працюють студенти. Вся надана інформація вказала на належні умови підготовки майбутніх вчителів біології та інтегрованих курсів «Пізнаємо природу», «Довкілля» та «Здоров’я, безпека та добробут». Гарант наголосила на значимості постійного професійного розвитку науково-педагогічних працівників університету, які долучені до реалізації цієї ОП.

    Впродовж зустрічі присутні мали змогу обговорили актуальні питання фахової підготовки майбутніх, висловити своє бачення розвитку природничої освіти, обговорити тенденції підготовки майбутніх конкурентноспроможних вчителів та їх успішне працевлаштування. Зустріч завершилася словами вдячності усім, хто приєднався до неї, підкреслюючи важливість таких ініціатив для подальшого розвитку системи освіти!

  • 29.03.24 p. Лекція запрошеного професора про маркетинг територій повоєнного відновлення

    27 березня в рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася зустріч з доктором економічних наук, професором кафедри публічного управління, менеджменту та маркетингу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Київ) Євгеном Овчаренком. Тема зустрічі — «Маркетинг територій повоєнного відновлення: теорія та практика застосування інструментів стратегічного планування».

    Євген Іванович поділився зі студентами рекомендаціями щодо візуальної стилістики областей України. Лекція проходила в інтерактивній формі з презентацією, що містила приклади та ілюстрації.

    Під час лекції детально розглянули бренд-буки для Луганської та Житомирської областей. Євген Іванович окреслив переваги детального опису бренду, починаючи від філософії та цінностей області до способів компонування логотипів.

    Лекція була цікавою та інформативною, проходила в дружній атмосфері. Студенти мали можливість задавати питання та отримати компетентні відповіді.

    Від щирого серця дякуємо Євгену Івановичу за змістовну та захопливу лекцію, а також за приділений час та знання!

  • 28.03.24 p. IV Всеукраїнський науково-методичний онлайн-семінар «Методика використання історичних джерел у процесі підготовки і написання наукових робіт здобувачами вищої освіти»

    28 березня 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся IV Всеукраїнський науково-методичний онлайн-семінар «Методика використання історичних джерел у процесі підготовки і написання наукових робіт здобувачами вищої освіти», організований кафедрою всесвітньої історії історичного факультету.

    Співорганізаторами семінару виступили Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (кафедра всесвітньої історії), Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне) (кафедра менеджменту та публічного врядування), Сумський державний університет (кафедра історії).

    З вітальним словом до учасників науково-методичного семінару виступили проректорка з наукової та міжнародної роботи ЖДУ ім. Івана Франка Тетяна Боцян; декан історичного факультету Олександр Жуковський; завідувачка кафедри всесвітньої історії Людмила Гуцало.

    Модератором заходу була професорка кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець.

    У доповідях учасників семінару (викладачів та здобувачів вищої освіти) було проаналізовано важливі історичні джерела (архівні, періодика, мемуари та ін.), присвячені маловідомим сторінкам світової та вітчизняної історії, а також методику їхнього використання у відповідних наукових дослідженнях (Олександр Буравський (ЖДУ ім. Івана Франка), Ярослав Цецик (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне), Володимир Підвойний (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Анатолій Гончаренко (Сумський державний університет), також методичні аспекти використання оцифрованих архівних джерел у наукових дослідженнях (Олена Синявська, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Актуальними були доповіді, присвячені інструментам пропаганди тоталітарних режимів (Ірина Зубрійчук, ЖДУ ім. Івана Франка), спогадам Карла Маннергейма (Андрій МАРКОВ, ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського) та ін. Доповіді викликали інтерес та обговорення з боку учасників семінару. Необхідно відмітити важливість проведення семінарів щодо використання необхідних методів при аналізі архівних документів, періодики та інших джерел в процесі написання наукових робіт здобувачами вищої освіти.

  • 28.03.24 p. Всеукраїнська науково-практична конференція «Геноцид в парадигмі ХХ–ХХІ ст.: міждисциплінарний діалог»

    27 березня 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Геноцид в парадигмі ХХ–ХХІ ст.: міждисциплінарний діалог».

    З вітальним словом виступили Жуковський Олександр, кандидат історичних наук, декан історичного факультету, та Слободянюк Сергій, голова Ради Наукового товариства студентів, магістрантів та молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка.

    Зі вступним словом — Білявська Вікторія, голова Ради молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка.

    До науково-практичної конференції також були залучені студенти ННІ філології та журналісти, історичного факультету, математичного факультету, соціально-психологічного факультету та природничого факультету, які виступили зі своїми доповідями про геноцид ХХ–ХХІ століття.

    Конференція покликана розповсюдити інформацію про злочини геноциду. Перед учасниками стояла мета вивчити їх причини і наслідки, міжнародну адвокацію через міждисциплінарний обмін результатами досліджень з тематики геноциду у галузі історії, політології, права, медицини, соціології, педагогіки, соціальної психології, інформаційних технологій, екології тощо, встановити більш тісні зв’язки між науковцями закладів вищої освіти і наукових установ, заохочення студентської молоді до наукового пошуку.

    Для обговорення були запропоновані наступні тематичні напрями:

    1. Геноцид в історичному контексті, формуванні історичної пам’яті.
    2. Філософське осмислення геноциду як модусу війни.
    3. Демографічні, соціокультурні та морально-психологічні наслідки геноциду.
    4. Міждисциплінарні підходи у дослідженні геноциду
    5. Опір українців геноцидним та репресивним діям комуністичного тоталітарного режиму.
    6. Геноцид українців під час російсько-української війни 2014–2022 рр.

    За результатами конференції буде видана електронна версія збірника тез конференції «Геноцид в парадигмі ХХ–ХХІ ст.: міждисциплінарний діалог».

  • 22.03.24 p. Інноваційні процеси в дошкільній освіті: міжнародна конференція

    У Житомирському державному університеті імені Івана Франка на базі кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти ННІ педагогіки 21–22 березня проходила Міжнародна науково-практична дистанційна конференція «Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи».

    У роботі конференції взяли участь 146 учасників з України, Італійської Республіки, Республіки Польща, Румунії, Словацької республіки. Учасниками конференції стали науковці та практики із закладів вищої освіти, наукових установ, громадських організацій, закладів дошкільної освіти Житомира, Києва, Хмельницького, Чернівців, Кам’янця-Подільського, Бердянська, Івано-Франківська, Переяслава, Глухова, Бердичева, Звягеля.

    Для обговорення були запропоновані наступні тематичні напрями:

    1. Методологія і практика реалізації сучасних концепції, стандарту та програм розвитку дітей раннього й дошкільного віку.
    2. Інновації в управлінні та методичному забезпеченні якості освітнього процесу в ЗДО.
    3. Інноваційні моделі та практики інклюзивної освіти дітей дошкільного віку.
    4. Технології реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі ЗДО.
    5. Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти.
    6. Підготовка майбутніх фахівців до професійної діяльності в умовах інноваційних змін у системі дошкільної освіти.

    Другий день конференції був присвячений проведенню майстер-класів з обміну досвідом реалізації інноваційних технологій у роботі з дітьми дошкільного віку.

    Вихователі Житомирського центру розвитку дитини № 55 представили свої практичні доробки. Так Тетяна Максімчук продемонструвала прийоми мнемотехніки як засобу формування зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку. А Лариса Маслова провела майстер-клас «Формування екологічного світорозуміння у дітей дошкільного віку», разом зі студентами розмалювали екоторбинки.

    Ірина Роговська, вчитель-логопед, керівник творчої студії «Маленькі щебетунчики» Житомирського дошкільного навчального закладу № 39, та Інна Гольська, соціальний педагог, також продемонстрували свій досвід у використанні мнемотехніки, її дієвість і актуальність як одного із засобів формування мовленнєвої компетентності дошкільників.

    Вікторія Кравченко, керівник гуртка з художньої праці Житомирського дошкільного навчального закладу № 39, та Тетяна Шумкова, інструктор з фізичної культури, разом зі студентами та викладачами зробили великодні сувеніри.

    За результатами конференції буде видана електронна версія збірника наукових праць «Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи» на сайті електронної бібліотеки Житомирського державного університету імені Івана Франка.

    Щиро сподіваємося, що співпраця закладів вищої освіти, наукових установ, закладів дошкільної освіти для поширення і впровадження інноваційних ідей та практик розвитку, виховання дітей, управлінської та методичної роботи, підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності триватиме і надалі.

  • 22.03.24 p. Вітаємо переможців 2-го туру стипендіальної програми «Завтра.UA»!

    Завершився другий тур конкурсу — 2023/24 стипендіальної програми «Завтра.UA». Незалежними фаховими експертами було перевірено 329 конкурсних робіт. За результатами до 3-го туру потрапили 300 конкурсантів. 13 з 14 франківців потрапили у список щасливців і готуються до наступного етапу:

    • Барановська Мирослава;
    • Біленька Людмила;
    • Дика Марина;
    • Дідух Крістіна;
    • Дубравська Олена;
    • Жеребчук Вікторія;
    • Кроль Ліна;
    • Нагорнюк Назарій;
    • Паламарчук Наталія;
    • Пигина Дарина;
    • Тарасюк Євгенія;
    • Хаустович Кароліна;
    • Шаповалова Марина.

    Змагання третього туру будуть проходити в онлайн-форматі в першій половині квітня 2024 року.

    Стипендіати протягом року отримуватимуть щомісячну стипендію розміром 3 727 грн, братимуть участь у зустрічах Ялтинської європейської стратегії, публічних лекціях з провідними представниками бізнесу, політики та культури, долучатимуться до проєктів Фонду Віктора Пінчука та PinchukArtCentre.

    Вітаємо наших переможців! Успіхів у 3-му турі!

  • 19.03.24 p. Програма Twinning в дії або «інтернаціоналізація вдома»

    15 березня 2024 року в межах програми міжнародного співробітництва Twinning між нашим університетом та університетом Вінчестера (Winchester University) організовано дискусійну панель The effect of the war in Ukraine on school children and youth: the social-emotional context and agency («Вплив війни в Україні на школярів і молодь: соціально-емоційний контекст і рішення»). Університет представляла доцент Наталія Щерба з групою студентів ННІ іноземної філології.

    У ході зустрічі було обговорено низку запитань, пов’язаних з особливостями педагогічної освіти в Україні, впливом війни на емоційний стан школярів і молоді; заходи, що вживаються для реінтеграції українських школярів, які зараз навчаються в школах Великої Британії. Здобувачі освіти з Вінчестера та Житомира ділились свої напрацюваннями, відповідали на питання, які виникали в ході дискусії.

  • 18.03.24 p. Участь істориків у міжнародній конференції

    15 березня на базі Донецького національного університету ім. Василя Стуса (Вінниця) у співпраці із університетами Санкт Галлену та Фрібургу (Швейцарія) відбулася міжнародна наукова конференція «Сучасна російсько-українська війна: соціо-історичні реалії та перспективи». У конференції взяли участь більше 70 учасників із університетів, музеїв та наукових осередків Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Маріуполя, Луцька, Одеси, Оснабрюка, Фрайбургу та Сант Галлену та інших міст.

    З доповіддю «Культура в інформаційному протистоянні сучасної війни» в роботі конференції взяла участь завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська. Міждисциплінарний підхід у формуванні секцій та учасників дозволили розглянути та обговорити різні аспекти сучасної війни, її передумови та перебіг, порівняти з іншими конфліктами, зосередитись на особливостях інформаційного протистояння, трансформаційних процесах українського суспільства, явищах біженства, внутрішньопереміщених осіб, волонтерському рухові та впливі на збереженні культурної/ історичної/ археологічної спадщини. Не залишився поза увагою дослідників і такий аспект війни, як документація злочинів.

  • 15.03.24 p. Про освітні проєкти в контексті вивчення біології та природничих наук йшлося на відкритій лекції запрошеного професора

    13 березня 2024 року в рамках проєкту «Запрошені професори в Житомирському державному університеті імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція на тему «Освітні проєкти в контексті вивчення біології та природничих наук», яку провела кандидат педагогічних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Іванців. Організатор зустрічі — кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття.

    На лекції були присутні здобувачі спеціальностей 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), 091 Біологія та біохімія та НПП природничого факультету, яких неабияк зацікавила важливість освітніх проєктів в умовах Нової української школи та їх місце у сучасних навчальних програмах з біології та природничих наук. Ця зустріч дала можливість присутнім не лише поглибити знання стосовно проєктної технології, а й мотивувала майбутніх вчителів біології знаходити нові способи навчання та дослідження біологічних систем. До відкритої лекції також доєднались здобувачі та НПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

    Учасники зустрічі мали змогу детально дізнатися про освітні проєкти, їх класифікацію та вимоги до організації й здійснення проєктної діяльності.

    Оксана Іванців чітко окреслила, чим проєкт відрізняється від ілюстрованого реферату та інформаційного повідомлення.

    Висловлюємо щиру подяку Оксані Іванців — талановитому лектору, яка ділиться своїми знаннями, досвідом та ентузіазмом. Дякуємо за натхнення та підтримку! Переконані, що подібні освітні ініціативи — це ключ до підготовки вчителів нової формації, які володіють теорією та практикою втілення інноваційного навчання.

  • 15.03.24 p. Диджиталізація як одна з основних тенденцій розвитку сучасної вищої освіти та кращі практики акредитації у галузі 12 «Інформаційні технології»

    У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбувся методичний тренінг з розвитку професійних компетентностей організаторів акредитаційних процедур ЗВО та гарантів освітніх програм «Диджиталізація як одна з основних тенденцій розвитку сучасної вищої освіти та кращі практики акредитації у галузі 12 «Інформаційні технології». Організаторами виступили ЖДУ імені Івана Франка та МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики».

    Близько вісімдесяти учасників із закладів вищої освіти України долучилися до обговорення процесу цифровізації, реалізації диджиталізація в 12 галузі і її віддзеркалення в акредитаційних процесах.

    З вітальним словом виступили ректорка ЖДУ Галина Киричук та президент МБФ Тарас Фініков.

    Олег Лагоднюк, заступник ректора Українського католицького університету з інформаційних технологій, представив публіці доповідь «Цифрова трансформація: міжнародний досвід та українські практики», в якій продемонстрував шлях до цифрових змін у Національному університету водного господарства та природокористування, а також в Українському католицькому університеті, можливості та перспективи для державних та приватних ЗВО. Наголосив, що цифрові технології є викликом перед ЗВО, і важливою ланкою в процесі трансформації є культурні зміни: толерантність, виправданість очікувань та безперервність навчання.

    Наталія Корнійчук, проректорка з навчальної роботи ЖДУ імені Івана Франка, та Володимир Чумак, проректор з навчально-методичної та виховної роботи, продемонстрували цифрові інструменти (Е-Портфоліо, Enter, ZDU PROJECT, Experience, E-Training, Employment, E-libraty, E-hostel та ін.), які розроблені закладом і активно використовуються в забезпеченні внутрішньої та зовнішньої якості вищої освіти, зокрема задіяні в успішній акредитації. Ця система має п’ять рівнів її реалізації — від освітніх запитів до рівня стратегічного управління. Поділилися власними досвідом і перспективами на подальше задоволення освітніх потреб.

    Євген Паламарчук, професор Вінницького національного технічного університету, представив досвід впровадження електронної освітньої екосистеми JetIQ у їх закладі вищої освіти, продемонстрував інструменти та можливості платформи.

    Лариса Шаульська, голова галузевої експертної ради НАЗЯВО «Соціальні і поведінкові науки», доктор економічних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка мала виступ «Дизайн нових освітніх програм», де розповіла про потреби в суттєвих змінах освітніх програм, викликаних вимогами сьогодення, про тенденції й очікування. «Саме в ІТ сфері ми бачимо ті практики, які вивчаємо в менеджменті: тяжіння до пласких структур, розподілене лідерство, довіра, продуктовий підхід до створення того, що є результатом діяльності», — зауважила пані Лариса.

    Дмитро Антонюк, член ради представників Асоціації ІТ-Україна, директор групи ІТ-компаній, продемонстрував моделі співпраці «університет — ІТ-компанія». На прикладах показав, як бізнес може впливати на формування тих компетентностей, які необхідні роботодавцю. Така співпраця є важливою для збереження спеціалістів в Україні, дає можливість зекономити час та зусилля на перепідготовку кадрів, знімає бар’єри при влаштуванні на роботу. Формами взаємодії є колаборація в сфері досліджень і розвитку, академічна мобільність, впровадження університетських розробок, обмін управлінськими практиками і т.д.

    Ірина Удовик, голова галузевої експертної ради Національного агентства «Інформаційні технології», деканка факультету інформаційних технологій НТУ «Дніпровська політехніка», у своєму виступі «Практики акредитаційної діяльності та її моніторингу в галузі 12 „Інформаційні технології“» зупинилася на основних проблемах і недоліках ОП, на певних моментах в підготовці акредитаційних документів, зокрема написанні самоаналізу, подачі апеляції.

    Тарас Рак, член галузевої експертної ради Національного агентства «Інформаційні технології», доктор технічних наук, професор «IT СТЕП Університету», член освітнього комітету Львівського IT-кластеру, продемонстрував досвід молодого приватного університету, який представляє, в контексті як дуального навчання, так і співпраці з роботодавцями, орієнтуючись на потреби ринку.

    Тарас Фініков у підсумку зауважив, що увесь інформаційний масив може слугувати топовим матеріалом для розмірковувань, а наведені практики дають відповіді на питання і можуть бути прикладом для впровадження в інших закладах.

    «Сподіваюся, що такий захід стане гарним початком і матиме продовження. Маю надію, що для усіх це корисна практика, яка в майбутньому стане підґрунтям нової співпраці між ЗВО», — зауважила ректорка ЖДУ імені Івана Франка Галина Киричук.

  • 29.02.24 p. Обмін досвідом: зустріч з вчителем географії

    На природничому факультеті у рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів» відбулася зустріч здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Середня освіта (Географія)» з методистом, вчителем географії Оленою Глушенко. Тема лекції — «Особливості позакласної роботи з географії: педагогічний досвід вчителя ліцею № 5, міста Житомира».

    Маючи великий педагогічний досвід у позакласній роботі з географії, пані Олена надзвичайно цікаво та захопливо розповідала про туристично-краєзнавчу роботу, діяльність географічного гуртка, участь в олімпіадах (міських, міжміських), географічних турнірах, МАН.

    Олена Михайлівна закцентувала свою увагу на тому, що позакласна робота має добровільний характер. У ліцеї є багато талановитих і обдарованих дітей, схильних до наукової діяльності, які з великим інтересом долучаються до такої діяльності, потрібно тільки виявити таких учнів, зуміти їх зацікавити. Саме позакласна робота сприяє всебічному розвитку дитини, що з часом може допомагати їм у житті, яку б професію вони не обрали.

    Постійно займаючись позакласною роботою вчитель має великий доробок факультативних програм, присвячених краєзнавчій роботі, дослідницьких робіт, цікавих олімпіадних задач та завдань, туристичних маршрутів з захопливими розповідями про географічні об’єкти. Праця Олени Михайлівни була відзначена подяками, грамотами та перемогами її вихованців на різноманітних турнірах та конкурсах.

  • 16.02.24 p. Особливості вивчення географічних дисциплін в університетах Польщі та України

    У продовження проєкту «Запрошені професори» на природничому факультеті відбулася зустріч здобувачів вищої освіти освітньо-професійних програм «Середня освіта (Географія)» з доктором хабілітованим Оксаною Вальчук-Оркушою, Університет імені Адама Міцкевича, відділ географічних і геологічних наук, Познань, Польща.

    Під час зустрічі обговорювалась тема «Особливості вивчення географічних дисциплін в університетах Польщі та України».

    Пані Оксана розповіла про особливості навчання в закладах освіти Польщі, зокрема в Університеті імені Адама Міцкевича. Викладачі та здобувачі активно долучилися до обговорення лекції.

    Пані Оксана відповіла на ряд поставлених запитань та побажала успішної роботи майбутнім вчителям-географам.

  • 16.02.24 p. Ігрові посібники VYMOVA: практичні поради логопеда-практика

    15 лютого для здобувачів освітньої програми «Спеціальна освіта (логопедія)» та для вчителів-логопедів міста Житомира була організована цікава зустріч. На запрошення Людмили Котлової, завідувачки кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти, до ЖДУ імені Івана Франка завітала Ірина Майорова, вчитель-логопед, дефектолог, власниця студії розвитку мовлення Ірини Майорової, очільниця майстерні з виготовлення логопедичних іграшок з деревини Vymova, авторка логопедичних посібників для корекції та розвитку мовлення.

    Тема зустрічі — «Ігрові посібники VYMOVA для активізації практичної діяльності на корекційно-розвиткових заняттях дітей з ТПМ». Пані Ірина у своїй практиці відчула брав спеціалізованих засобів для роботи, тому й почала створювати ігрові посібники для логопедів. На зустрічі гостя поділилася особливостями роботи з дидактичними іграми при різних мовленнєвих порушеннях та своїм практичним досвідом. Зустріч була жвавою та професійно-дискусійною.

    А також учасники мали можливість із досвідченими практиками обговорити освітню програму для здобувачів 2024 року вступу: яким має бути сучасний логопед, які освітні компоненти варто вивчати майбутнім логопедам.

  • 09.02.24 p. Запрошуємо здобувачів ЗВО України до участі у всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт!

    Наказом МОН другий тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із галузей знань і спеціальностей у 2023-2024 навчальному році відмінено, але дозволено проведення дистанційно студентських інтелектуальних змагань міжнародного та всеукраїнського рівнів.

    Відповідно до листа Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» № 21/08-164 від 30.01.2024 р. Житомирським державним університетом імені Івана Франка зініційовано проведення трьох конкурсів серед студентів закладів вищої освіти України.

    Так 25 квітня 2024 р.відбудеться Всеукраїнський професійний творчий конкурс студентських наукових робіт зі спеціальності «Філософія».

    26 квітня 2024 р. — Всеукраїнський конкурс наукових робіт для студентської молоді «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти».

    Конкурс буде проходити у наступних секціях:

    • Секція 1. Методика викладання математики в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти.
    • Секція 2. Методика викладання фізики, астрономії в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти.
    • Секція 3. Методика викладання інформатики в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти.

    29 квітня 2024 р. проходитиме Всеукраїнський конкурс наукових робіт для студентської молоді «Прикладна математика», робота якого розгортатиметься у наступних секціях:

    • Секція 1. Математичне моделювання у фізиці.
    • Секція 2. Математичне моделювання у статистиці та економіці.
    • Секція 3. Математичне моделювання у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій.
    • Секція 4. Сучасні проблеми математичного та комплексного аналізу.

    Запрошуємо студентську молодь до участі! Деталі за посиланням.

    Тримаймося разом! Усе буде Україна!

  • 02.02.24 p. Здобувачі ЖДУ імені Івана Франка стали переможцями 1-го туру конкурсу «Завтра.UA»

    Маємо результати 1-го туру конкурсу — 2023/24 стипендіальної програми «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука, за якими 329 студентів українських ЗВО пройшли до другого туру. Серед переможців і наші здобувачі:

    • Тарасюк Євгенія;
    • Пигина Дарина;
    • Дика Марина;
    • Барановська Мирослава;
    • Біленька Людмила;
    • Дідух Крістіна;
    • Кроль Ліна;
    • Шаповалова Марина;
    • Паламарчук Наталія;
    • Жеребчук Вікторія;
    • Дубравська Олена;
    • Хаустович Кароліна;
    • Миколюк Ганна;
    • Нагорнюк Назарій.

    На наступних етапах конкурсу незалежні фахові експерти оцінять конкурсні роботи студентів, після чого переможці 2-го туру зустрінуться на змаганнях (онлайн), щоб під час роботи в команді продемонструвати особистісні компетенції. Цьогорічних стипендіатів буде визначено у травні-червні за сумою балів, отриманих у трьох турах.

    Стипендіати протягом року отримуватимуть щомісячну стипендію розміром 3 727 гривень, братимуть участь у зустрічах Ялтинської європейської стратегії, публічних лекціях з провідними представниками бізнесу, політики та культури, долучаться до проєктів Фонду Віктора Пінчука та PinchukArtCentre.

    Щиро вітаємо переможців! Успіхів у 2-му турі!

  • 31.01.24 p. Викладачі ННІ іноземної філології реалізовують міжнародний грантовий проєкт Еразмус+

    30 січня 2024 в Університеті Тампере (Фінляндія) відбулася зустріч учасників міжнародного грантового проєкту Еразмус+ «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLEd).

    Мета проєкту — покращити якість вищої освіти в Україні через посилення навчальних програм з вивчення іноземних мов, спираючись на інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Житомирський державний університет імені Івана Франка представляють професор кафедри міжкультурної комунікації та прикладної лінгвістики Вікторія Жуковська (менеджер проєкту) та директор ННІ іноземної філології, доцент Марина Полховська (голова проєктної групи). Серед інших учасників — представники 10 ЗВО з 4-х країн Європи, а саме: Університету Тампере, Національного Університету Ірландії Мейнут, Університету Західної Македонії, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Державного вищого навчального закладу «Донецький державний педагогічний університет», Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Донецького національного університету імені Василя Стуса.

    У перший день роботи учасники презентували свої заклади вищої освіти, робочі групи, залучені до проєкту, та окреслили свої площини відповідальності у межах проєкту. Спікери заходу обговорили робочі моменти щодо менеджменту проєкту, узгодили плани реалізації та подальші заходи. Чудовим завершенням першого дня зустрічі став офіційний прийом в мерії м. Тампере.

  • 31.01.24 p. Історики ЖДУ успішно завершили програму безперервної освіти у Латвійському університеті

    Магістранти 2-го курсу навчання ОП Історія і археологія (Сергій Тичина, Валентин Селімонович) та гарант ОП проф. Галина Стародубець успішно завершили участь у програмі безперервної освіти, організованої Латвійським університетом (University of Latvia) — модуль European studies — Domestic Affairs: Accession negotiations (Валентин Селімонович), модуль European Union Studies — foreign Affairs (Сергій Тичина), European studies — Domestic Affairs (проф. Галина Стародубець).

    Підсумковим документом, який засвідчує успішне завершення модулю, стали сертифікати учасника модуля.

    Сподіваємося, що знання, отримані на модулі, допоможуть успішному кар’єрному зростанню наших випускників магістрантів.

  • 26.01.24 p. Лекція для студентів Люблінського університету

    24 січня 2024 р. професор кафедри історії України Ольга Білобровець провела лекцію «Сутність, методи і засоби ідеологічного впливу більшовиків в ході війн 1917–1920 рр.» для студентів та викладачів історичного факультету університету Марії Кюрі-Складовської в Любліні. Дискусія після лекції вийшла за рамки зазначеного періоду і торкалася питань спільної історії України і Польщі. Зокрема, зацікавлення викликали особистості Б. Хмельницького, С. Петлюри, В. Винниченка та ін. Відзначено також необхідність демонстрації історичної правди на різних рівнях з метою запобігання перекручень, які використовують сучасні російські пропагандисти.

  • 04.01.24 p. Успішна реалізація дослідницької стипендії професором кафедри історії України

    Протягом трьох місяців — від 1 жовтня до 31 грудня 2023 р. — завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська перебувала на дослідницькій стипендії від Інституту Східноєвропейських досліджень при Вільному університеті Берліна (Німеччина) у межах реалізації Міжнародної програми Science at Risk. Тема дослідження/стажування — «Імперське та тоталітарне минуле в культурі та топографії пам’яті Центральної та Східної Європи (на прикладі Німеччини та України)».

    Робота в бібліотеці університету, доступ до online бібліотечних баз, знайомство із музейними експозиціями берлінських музеїв, присвячених як імперському періоду в історії Німеччини, так і Другій світовій війні та особливостям переосмислення власної історії, дозволили зібрати значну кількість матеріалів, які в подальшому ляжуть в основу наукових публікацій. Період стажування співпав з декількома міжнародними конференціями, які проходили у Берліні та безпосередньо стосувалися теми дослідження. Під час стажування відбулось і знайомство із новими підходами у сфері імперських студій, досягненнями сучасної закордонної україністики: відвідування лекцій колег (перш за все, професора Роберта Кіндлера), дуальні лекції професорів Р. Кіндлера та Т. Григоріадіса; участь у наукових семінарах, на яких презентували свої монографії та дослідження молоді та знані фахівці з історії України — Андрій Портнов (презентація відбувалась в університеті Віадріна у Франкурті-на-Одері), Анна Вероніка Вендлянд (Гісенський університет та Інститут Гердера (Марбург, Німеччина), Ф. Бауман (Базельський ун-т, Швейцарія).

    Нові знання та досвід, як і атмосфера однієї з найбільших наукових та культурних столиць Європи, підтримка німецьких колег України надихають та вселяють віру у нашу спільну перемогу та подальший розвиток і можливість реалізації спільних наукових проєктів у сфері гуманітаристики.

  • 04.01.24 p. Напрацювання викладачів ЖДУ імені Івана Франка визнані кращими у всеукраїнському конкурсі

    Надзвичайно приємно, що наукові та навчально-методичні розробки викладачів Житомирського державного університету імені Івана Франка відзначені на щорічному конкурсі «Краще видання 2023 року», яке проводить ГО «Національна академія наук вищої освіти України».

    У номінації «Навчальні посібники» серед 69 претендентів відзначені три роботи франківців:

    • посібник «Аналітична хімія» доцентів кафедри хімії природничого факультету Ольги Кичкирук та Наталії Кусяк посів І місце;
    • посібник «Вправи з гирями у фізичному вихованні здобувачів вищої освіти» професора кафедри фізичного виховання та спортивного вдосконалення Григорія Грибана отримав першу премію;
    • праця «На шляху до професійної майстерності: від студента до вчителя» викладачок ННІ іноземної філології Лариси Калініної, Наталії Щерби, Наталії Прокопчук, Олени Кузьменко та Тетяни Григор’євої посіла ІІ місце.

    У номінації «Монографії», де представлено було 66 робіт, науковий доробок доцентки кафедри екології та географії Інни Нестерчук «Гастрономічний туризм Правобережного Полісся України» зайняв призове ІІ місце.

    Незважаючи на воєнний стан в нашій країні, загалом на конкурс було представлено 176 робіт у різних номінацій. Такі результати франківців надихають на подальші звершення задля нашої перемоги над агресором.

    Щиро вітаємо колег з гідним визнанням їх праці!

    Пишаємося вами!

  • 26.12.23 p. Вітаємо колег з присвоєнням вчених звань та присудженням наукового ступеня!

    Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543 присвоєно вчені звання доцента викладачам університету:

    • Інні Білюк — доцентці кафедри англійської мови;
    • Ользі Авдєєвій — доцентці кафедри хімії;
    • Інні Коновальчук — доцентці кафедри початкової освіти та культури;
    • Лідії Музиці — доцентці кафедри ботаніки, біоресурсів та біорізноманіття;
    • Анні Чернишовій — доцентці кафедри мистецької освіти.

    Олені Мірошниченко, доцентці кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління, присуджено науковий ступінь доктора наук з психології за науковою спеціальністю 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія».

    Щиро вітаємо колег. Нових перспективних вершин вам та натхнення на втілення професійних мрій!

  • 21.12.23 p. Фінальна зустріч членів Національного консорціуму ORCID Україна

    Житомирський державний університет імені Івана Франка, як активний член Національного консорціуму ORCID Україна, приєднався до фінальної зустрічі, на якій обговорювалися ключові досягнення та важливі аспекти року, що минає. Університет представляли Тетяна Боцян, проректорка з наукової та міжнародної роботи, та Катерина Купрійчук, завідувачка науково-методичного відділу бібліотеки.

    Захід, організований компанією ORCID та ДНТБ України, відбувся 20 грудня. Під час зустрічі акцент був зроблений на значущості використання ідентифікатора ORCID, можливості для учасників консорціуму та шляхи впровадження положень відкритої науки.

  • 21.12.23 p. Викладачі ЖДУ імені Івана Франка долучилися до створення харчового кластеру

    Викладачів Житомирського державного університету імені Івана Франка запросили долучитися до створення харчового кластеру. 19 грудня 2023 року франківці взяли участь у круглому столі «Створення Житомирського харчового кластеру». Захід відбувся в межах проєкту «USAID підтримує створення та інституціоналізацію Житомирського харчового кластеру».

    Житомирська міська територіальна громада має значний потенціал у сфері виробництва різноманітних продуктів харчування, у регіоні наявні потужності виробництва та споживання продуктів харчування. Все це дозволяє сформувати потужну базу для створення та розвитку харчового кластеру, який стане важливим поштовхом розвитку МСП, інновацій у створенні продуктів та пакування, розвитку логістичних потужностей, які будуть використовуватися всіма членами кластеру, створення спільної торговельної інтернет-платформи.

    Професорка Романюк Руслана, доцентка Павлова Світлана та доцент Панчишин Василь долучилися до створення мапи кластеру, визначення стратегічних напрямків у частині науково-інноваційної складової та можливостей університету.

  • 13.12.23 p. Вітаємо з успішним захистом докторської дисертації Віту Павленко!

    12 грудня доцентка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Віта Павленко успішно захистила дисертаційне дослідження «Теорія і практика розвитку креативності школярів у системі загальної середньої освіти Польщі» на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки.

    Науковим консультантом є Олена Антонова, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління.

    Щиро вітаємо Віту Віталіївну з новою професійною перемогою. Нехай перед Вами відкриваються нові можливості і перспективи. Бажаємо успішного втілення всіх творчих і наукових планів, енергії, натхнення в професійному зростанні і в майбутніх наукових пошуках. Будьте значимою у професійній та особистій сферах!

  • 08.12.23 p. Українські та польські науковці обговорили питання медіатизації історії України під час російсько-української війни

    7 грудня 2023 р. в Центрі Східної Європи університету Марії Кюрі-Склодовської відбулась конференція «Медіатизація пам’яті». Професор кафедри історії України Ольга Білобровець взяла участь роботі панелі «Медіатизація історії в Україні під час російсько-української війни». Модераторами панелі виступили професор УМКС Валенти Балюк та професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Микола Дорошко.

    Засідання відбувалось у змішаному режимі. До нього онлайн долучились проф. КНУ ім. Т. Шевченка Сергій Даниленко, доцент Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Надія Гергало-Донбек та ін. Коло питань, що запропонували науковці в своїх виступах і які стосуються активного використання медіа ресурсів у війні, є надзвичайно актуальним. Зокрема, мова йшла про контроверсійну взаємодію між медіа та усною історією, між фіксацією минулого та відтворенням сучасного моменту, необхідністю створення «вільних архівів» медійниками та реалізацією ідеї створення віртуального музею усної історії сучасної російсько-української війни. У підсумку важливими були тези про роль використання медійного ресурсу в процесах дерусифікації та деколонізації України, розвінчування фейків про братерські російсько-українські та корисливо-підпорядковані польсько-українські відносини, про взаємодію медіа та історії у формуванні національної пам’яті.

  • 07.12.23 p. Конференція до 75-річниці прийняття Загальної декларації прав людини «Права людини: історичний вимір і сучасні тенденції»

    7 грудня 2023 року на історичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Права людини: історичний вимір і сучасні тенденції». У цьогорічній конференції взяли участь представники як правничої професії, органів публічної влади, зокрема Західного міжрегіонального управління НАДС у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернівецькій областях, Житомирського окружного адміністративного суду, Житомирського апеляційного суду, Житомирського регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо, так і викладачі та здобувачі українських закладів освіти. Загалом участь у заході взяли понад 100 учасників.

    Робота ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції проводилась за 2 тематичними панелями: права людини в публічному праві, історія українського державотворення та приватно-правове регулювання людських прав.

    Жваву дискусію викликали питання правового регулювання служби в органах місцевого самоврядування, права людини на життя: механізм захисту під час війни, реформування кримінального законодавства в Україні, запобігання та протидії домашньому насильству, соціально-культурного розвитку регіону, його повоєнне відновлення, реалізація права на працю в умовах правового режиму воєнного стану, адміністративної та кримінальної відповідальності за неявку до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки після отримання повістки.

  • 01.12.23 p. Іншомовна освіта ХХІ століття: виклики та перспективи

    30 листопада 2023 року кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка було організовано ювілейний X Всеукраїнський науково-практичний вебінар з міжнародною участю на тему «Іншомовна освіта ХХІ століття: виклики та перспективи». Модератором заходу виступила викладач кафедри Діана Коваль.

    Вебінар проводився у тісному партнерстві та кооперації з Міжнародною академією прикладних наук в місті Ломжа (Польща) та постійними співорганізаторами: Львівським національним університетом імені Івана Франка, Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Українським державним університетом імені М. П. Драгоманова. У вебінарі також взяли участь науковці з провідних закладів освіти України, серед яких Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Харківський національний медичний університет, Дніпровський державний медичний університет.

    Під час вебінару учасники мали змогу обговорити особливості академічної мобільності студентів і можливості особистісного та професійного зростання; актуальні питання викладання іноземних мов у закладах вищої освіти, пов’язані із сучасними викликами і перспективами розвитку іншомовної освіти. За підсумками заходу передбачається видання електронного збірника матеріалів, що міститиме оригінальні наукові дослідження.

    Щиро дякуємо співорганізаторам та учасникам вебінару за змістовні і конструктивні доповіді та палку дискусію.

  • 30.11.23 p. ІІІ Всеукраїнська Інтернет-конференція молодих вчених «Перспективи хімії в сучасному світі»

    22 листопада 2023 року на базі кафедри хімії ЖДУ імені Івана Франка пройшла ІІІ Всеукраїнська Інтернет-конференція молодих вчених «Перспективи хімії в сучасному світі». Співорганізаторами конференції виступили:

    • Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
    • Волинський національний університет імені Лесі Українки;
    • Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка;
    • Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;
    • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
    • Сумський державний університет.

    Конференція відбувалась в дистанційному режимі на платформі Zoom. До привітального слова під час відкриття конференції долучились проректор з наукової і міжнародної роботи, кандидат економічних наук, доцент Тетяна Боцян та завідувач кафедри хімії, кандидат педагогічних наук Олена Анічкіна.

    Під час секційних засідань виступили з доповідями молоді науковці, здобувачі вищої освіти різних регіонів України.

    Конференція пройшла плідно, дозволила популяризувати хімічну науку та показати напрямки її сучасного розвитку.

    Разом до перемоги!!!

  • 30.11.23 p. Студентська міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Адміністрування та управління у функціонуванні сучасної економіки та суспільства»

    27–28 листопада проходила ІІ Студентська міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Адміністрування та управління у функціонуванні сучасної економіки та суспільства», співорганізатором якої традиційно була кафедра економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи Житомирського державного університету імені Івана Франка.

    За мету організатори ставили розгляд питань, пов’язаних із функціонуванням організацій/компаній та адаптацією, ефективністю діяльності у відповідь на зміну геополітичної ситуації в країнах і регіонах.

    До заходу долучились учасники з 5 країн (Україна, Польща, Болгарія, Молдова, Литва). Житомирський державний університет імені Івана Франка представили:

    1. Анна МИРОНЧУК — ОП «Маркетинг» (науковий консультант к.е.н. Пойта І.);
    2. Владислав ЛАВРЕНЧУК — ОП «Менеджмент» (науковий консультант к.е.н. Мосійчук І.);
    3. Марсим ШАЛЛЬ — ОП «Готельно-ресторанна справа» (науковий консультант к.е.н. Павлова С.);
    4. Аліна СВИСТАЄНКО — ОП «Менеджмент організацій та адміністрування» (науковий консультант Клімова І.).

    За результатами цієї конференції буде видана збірка матеріалів і розміщена на офіційному сайті університету. Учасники конференції отримають сертифікати.

  • 29.11.23 p. Студентська інтернет-конференція з економіки

    23-24 листопада 2023 року відбулася VIІ Міжвузівська студентська науково-практична інтернет-конференція на базі кафедри економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи ЖДУ імені Івана Франка.

    Подія, присвячена темі «Стратегічні імперативи економіки та управління в умовах сталого розвитку», зібрала студентську громаду для обговорення актуальних питань у сфері маркетингу, економіки, управління та готельно-ресторанної справи. Учасники представили свої дослідження та обмінялися думками щодо стратегічних викликів у різних сферах, сприяючи обміну знаннями та поглибленню розуміння теми сталого розвитку. Конференція стала важливою платформою для навчання та обговорення ідей серед молодих науковців.

    Велика подяка усім учасникам за активну участь та високий рівень наукових доповідей. Бажаємо подальших наукових досягнень та успіхів у майбутніх дослідницьких проектах!

  • 29.11.23 p. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту розглядали на науково-практичній онлайн-конференції

    28 листопада 2023 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася V Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Актуальні проблеми фізичної культури і спорту в сучасному суспільстві». Організатором є кафедра фізичного виховання та спортивного вдосконалення. Участь у роботі науково-практичної конференції взяли понад 100 учасників з 11 закладів вищої освіти України.

    Під час роботи пленарного засідання з науковими доповідями виступили:

    • Василь Сутула — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри гімнастики Харківської державної академії фізичної культури;
    • Анатолій Босенко — доктор педагогічних наук, професор ДЗ «Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського»;
    • Наталія Терентьєва — доктор педагогічних наук, професор, директор навчально-наукового медичного інституту Чорноморського національного університету імені Петра Могили;
    • Жанна Дьоміна — кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання Українського державного університету імені Михайла Драгоманова;
    • Валерій Жамардій — доктор педагогічних наук, доцент Полтавського державного медичного університету;
    • Василь Грибук — аспірант ІІ року навчання спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура) Житомирського державного університету імені Івана Франка.
  • 27.11.23 p. Професорка кафедри всесвітньої історії взяла участь у міжнародній конференції

    23-24 листопада професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець взяла участь у ІІ Міжнародній конференції «Transformacje Europy Wschodniej w ostatnim stuleciu», яка проходила у Вроцлавському університеті.

    Галина Миколаївна виступила з темою Podmioty radzieckiej modernizacji politycznej zachodniego obwodu ukraińskiego w latach 1944–1954: główne cechy jakościowe. У роботі конференції взяли участь дослідники з Польщі, України, Білорусі. Україну представляли професори зі Львова (О. Стасюк, Л. Зашкільняк та Л. Петльована), Києва (В. Верстюк, А. Киридон та І. Ільюшин) та Житомира (Г. Стародубець).

    Основними темами обговорення були питання, пов’язані з початком та функціонуванням комуністичної системи, проблемами міграції, політикою пам’яті та трансформаціями після розпаду СРСР.

  • 23.11.23 p. Польський професор про проблеми родини дитини з інвалідністю

    Мічислав Дудек — професор кафедри психології Гуманітарного колегіуму у Варшаві (Польща) прочитав гостьову лекцію для студентів та викладачів на тему «Проблеми родини дитини з інвалідністю». У ході лекції виявили, проблеми сімей, які мають дітей з інвалідністю в Польщі такі ж, як і в Україні: потреба в підтримці батьків та інших дітей, моральне та психологічне виснаження (батьківське вигорання), стрес, матеріальні проблеми, відчуття непотрібності та безпорадності.

    Також обговорили можливості спільних наукових досліджень між студентами ЖДУ імені Івана Франка та Гуманітарного колегіуму у Варшаві.

  • 22.11.23 p. Вітаємо перший випуск «Журналу соціальної та практичної психології»!

    На сайті наукового періодичного видання «Журнал соціальної та практичної психології» Житомирського державного університету імені Івана Франка розміщено перший випуск!

    На першому засіданні редакційної ради затверджено персональний склад, до якого увійшли:

    • головний редактор — Мазяр Олег Васильович, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна);
    • голова редакційної ради — Кириченко Віктор Васильович, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри соціальної та практичної психології, Житомирський державний університет імені Івана Франка, (Україна);
    • Аврамчук Олександр Сергійович — кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри клінічної психології факультету наук про здоров’я Українського Католицького Університету (Україна);
    • Горбунова Вікторія Валеріївна — доктор психологічних наук, доцент, стипендіатка програми Марії Складовської-Кюрі, дослідниця Факультету гуманітарних, освітніх та соціальних наук Університету Люксембургу (Люксембург);
    • Степанюк Інна Андріївна — доктор філософії з спеціальної освіти, професор (асистент), Факультет Освіти, Університет Саймона Фрейзера (Канада);
    • Климчук Віталій Олександрович — доктор психологічних наук, доцент, доктор психологічних наук, доцент, дослідник Центру досліджень дітей та молоді, Департаменту соціальних наук Факультету гуманітарних, освітніх та соціальних наук Університету Люксембургу (Люксембург);
    • Костюченко Олена Вікторівна — доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології, Київський національний університет культури і мистецтв (Україна);
    • Моляко Валентин Олексійович — доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, головний науковий співробітник лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Україна);
    • Наконечна Марія Миколаївна — кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри загальної та практичної психології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (Україна);
    • Савченко Олена Вячеславівна — доктор психологічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та психології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (Україна);
    • Третяк Тетяна Миколаївна — кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Україна);
    • Шепельова Марія Володимирівна — кандидат психологічних наук, в. о. завідувача лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Україна).

    Нагадуємо, що до 31 грудня приймаються статті до 2 номеру видання. Друк статей безкоштовний для усіх авторів.

    Вимоги до статей за посиланням.

    Вітаємо усіх авторів статей, членів редакційної ради та наукову громадськість з цією подією! Далі буде...

  • 21.11.23 p. Студентка ННІ філології та журналістики зайняла переможне місце у конкурсі наукових проєктів

    В Університеті Короля Данила відбувся студентський конкурс наукових проєктів «Розвиток держави. Погляд у повоєнний час», що проходив у рамках ХI Всеукраїнського студентського наукового симпозіуму «Співдружність наук: архітектура, економіка, право».

    Надія Назарук — студентка 1 курсу магістратури Навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка — посіла 2 місце. Свою роботу присвятила правилам поведінки інтерв‘юерів під час повітряної тривоги.

    Окрім Житомирського державного університету імені Івана Франка, участь у конкурсі взяли студенти Університету Короля Данила, Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, НУ «Запорізька політехніка», НУ «Чернігівська політехніка», Луцького національного технічного університету і Київського політехнічного інституту імені І. Сікорського.

    Проєкти, презентовані студентами, стосувалися таких тематичних напрямів: креативна економіка у повоєнний період, грошова ерудиція, тренди проєктного менеджменту під час війни, бізнес-адаптація підприємництва, синхронізація туристичного бізнесу в умовах повномасштабного вторгнення, об’єкти цивільного захисту в умовах воєнного стану, новітня мовотворчість і літературні виклики сьогодення, інтерв’ю в час тривог, захист прав та свобод людини в умовах воєнного часу.

    Щиро вітаємо Надію! Нових відкриттів та професійного зростання за мирних умов!

  • 16.11.23 p. Науково-практична конференція «Екологія і раціональне природокористування: освіта, наука і практика»

    15 листопада 2023 відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Екологія і раціональне природокористування: освіта, наука і практика» ініційована Міжнародною академією прикладних наук в Ломжі (Республіка Польща) і Житомирським державним університетом імені Івана Франка за участю багатьох вітчизняних закладів освіти.

    Учасників конференції привітали Пьотр Поніхтера, проректор до справ студентських Міжнародної академії прикладних наук в Ломжі (Республіка Польща); Тетяна Боцян, проректор з наукової і міжнародної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка; Оксана Бялковська проректор з навчально-наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ЗВО «Подільський державний університет» та Наталія Дудяк, декан факультету архітектури та будівництва, Херсонського державного агроекономічного університету.

    Від кафедри екології та географії ЖДУ наукові доповіді представили завідувач кафедри Гарбар Олександр, доктор біологічних наук, професор («Дистанційний моніторинг змін рослинного покриву Чорнобильської зони відчуження в умовах військових дій») та доцент Іван Хом’як («Використання закономірностей природного відновлення екосистем в процесі рекультивації та тероформінгу»).

    Доповіді інших учасників були присвячені актуальним питанням екологічної науки та освіти: перспективам використання в озелененні міст павловнії Oxytree; впливу вітрових турбін на довкілля; еколого-економічним наслідкам підриву Каховської ГЕС; впливу екологічної кризи на виробництво сільськогосподарської продукції; міждисциплінарному підходу як основному принципу формування екологічної культури у здобувачів вищої освіти та ін. Доповіді викликали живий інтерес учасників конференції — професорсько-викладацького складу та здобувачів вищої освіти університету.

  • 16.11.23 p. Лекція від запрошеного професора про основні напрямки розвитку мистецької освіти та проблеми творчого розвитку в сучасних умовах

    У навчально-науковому інституті педагогіки в рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася відкрита лекція експерта проєкту ЮНЕСКО з мистецької освіти в Україні, автора Державних стандартів, модельних навчальних програм і підручників з мистецтва, автора концепції загальної мистецької освіти та художньо-естетичного виховання; кандидата педагогічних наук, старшого співробітника, професора кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної освіти ДЗПО «УМО» Людмили Масол.

    Тема зустрічі — «Мистецька освіта в Україні: розвиток творчого потенціалу в ХХІ столітті».

    Лекція була присвячена напрямам розвитку сучасної мистецької освіти, а також висвітленню проблем, які викликані як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. Особливий наголос пані професорка зробила на особливостях освіти у сучасних умовах та її головному базису — самоосвіті.

    На лекції були присутні здобувачі-бакалаври, магістранти, викладачі кафедри мистецької освіти, а також кафедри образотворчого мистецтва та дизайну. Зустріч викликала значний інтерес і резонанс, про що свідчила кількість запитань до науковиці, на які вона відповіла докладно і з гумором.

    Щиро дякуємо лектору за цікавий досвід, спілкування і співпрацю!

    Миру і перемоги!

  • 14.11.23 p. Про застосування стовбурових клітин у ветеринарній медицині йшлося в лекції запрошеного професора

    У рамках проєкту «Запрошені професори» на природничому факультеті відбулася зустріч здобувачів спеціальностей 091 Біологія і 091 Біологія та біохімія з доктором ветеринарних наук, доцентом кафедри біохімії і фізіології тварин імені академіка М. Ф. Гулого Національного університету біоресурсів і природокористування України, академіком Національної академії наук вищої освіти України, членом Українського фізіологічного товариства імені П. Г. Костюка, експертом Національного фонду досліджень України Ларисою Кладницькою. Під час зустрічі обговорювалась тема «Концепція наукового обґрунтування застосування стовбурових клітин у ветеринарній медицині».

    Пані Лариса розповіла про особливості застосування стовбурових клітин у ветеринарній медицині, джерела їх отримання, умови культивування, зберігання та способи застосування. Охарактеризувала розроблені новітні та вдосконалені наявні методи отримання зразків тканин та виділення із них чистої культури мезенхімальних стовбурових клітин, стовбурових клітин жирової і нервової тканин, їх властивості, залежно від виду тварини.

    Дослідження, проведені на конях, собаках, котах, лабораторних мишах, можуть сприяти розвитку лікування стовбуровими клітинами широкого спектру травм і захворювань: лікування тварин з патологією опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, підшлункової, щитовидної залози, печінки, нирок тощо. Крім того, стовбурові клітини, трансплантовані в організм хворої тварини, здатні усувати пошкодження, які накопичувалися роками, заміщуючи втрачені клітини та спонукаючи тканини до відновлення.

    Цей напрям досліджень є перспективним для ветеринарної та гуманної медицини.

  • 13.11.23 p. Realization of Interdisciplinary Integration in Teaching EFL: лекція запрошеного науковця

    У рамках проєкту «Запрошені професори» 9 листопада 2023 року викладачі та студенти кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти мали честь приймати у себе кандидата педагогічних наук, доцента кафедри англійської філологіі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Інесу Мельник.

    Лектор онлайн-воркшопу Realization of Interdisciplinary Integration in Teaching EFL успішно поєднала теоретичні засади, підходи та переваги використання методики CLIL на уроках англійської мови та наглядно продемонструвала практики використання технології міждисциплінарної інтеграції учнів молодшої та середньої ланок на прикладі таких дисциплін, як «Фізична культура», «Мистецтво», «Технології та дизайн», «Математика». Приємним стало доєднання до вебінару колег та студентів з інших міст України та вчителів і адміністрації школи міста Бахмут, на базі якої і проводилася міждисциплінарна інтеграція англійської мови та інших предметів.

    Студенти та викладачі жваво обговорювали почуте навіть після закінчення онлайн-сесії і виступали з ідеями подальшої співпраці та міжвузівської колаборації. Дякуємо доц. Інесі Мельник за цікаві ідеї та практик, а також усім, хто долучився до онлайн-події.

  • 08.11.23 p. Знаковий день в історії України та нашого університету

    8 листопада 2023 р. голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про офіційну рекомендацію розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС. Оголошення співпало з офіційною презентацією проєкту «Кафедра (модуль) Жана Моне у сфері вищої освіти (у межах реалізації Програми ЄС Еразмус+)» під загальною темою «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики».

    Протягом наступних трьох років проєкт буде реалізовуватись на базі кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка. У презентації проєкту взяли участь: ректор університету Галина Киричук, проєктний менеджер напрямку Жана Моне національного офісу Erasmus+UA Петро Крайнік, проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян. Від представників депутатського корпусу обласного та міського рівня Людмила Кицак та Олена Юрчук, від громадського сектору міста — Оксана Давиденко, а також викладачі університетів, студенти та представники ЗМІ.

    Члени команди (кафедра історії України у повному складі) представили власні напрацювання попередніх років, які стали підставою для здобуття гранту, основні етапи реалізації проєкту, напрямки роботи, зміст навчальних курсів та перші результати проєкту. Учасники заходу наголосили на актуальності проєкту та його важливості для нашого університету, міста та області. Висловили сподівання щодо успішності його реалізації, у синергії зусиль всіх зацікавлених сторін у розвитку та вдосконаленні не лише нашого освітнього простору, а перш за все, нашої країни та її впевненому русі до перемоги та гідного місця у Європейському Союзі.

  • 06.11.23 p. СММ в просуванні бізнесу

    3 листопада 2023 р. до студентів освітніх програм «Маркетинг» та «Менеджмент» завітала маркетологиня, СММ спеціалістка та власниця інтернет-магазину Ірина Ковальчук з лекцією «Бізнес та СММ. Розробка стратегії просування бізнесу в соціальних мережах». Пані Ірина поділилася цікавими інструментами та ідеями ведення бізнесу в соціальних мережах. Для студентів лекція була цінною корисною інформацією від ідеї про створення бізнесу до перших продажів. Адже СММ у власному бізнесі створює візуальний і текстовий контент, що залучає аудиторію та стимулює продажі.

    Щиро дякуємо пані Ірині за змістовну та цікаву лекцію. Бажаємо процвітання бізнесу. Сподіваємося на співпрацю.

  • 03.11.23 p. Про управління бізнесом говорили із запрошеним професор з Польщі

    У рамках проєкту «Запрошені професори» студенти спеціальностей «Маркетинг» та «Менеджмент» мали змістовну та пізнавальну лекцію «Сучасні методи управління бізнесом/підприємством» від професора, координатора академічної співпраці з країнами-партнерами Reasmus+ Державного університету ім. С. Баторія в Скерневіце (Польща) Хани Левандовської (Hanna Lewandowskа).

    Під час зустрічі здобувачі отримали інформацію про сучасні методи бізнесу, особливості та відмінні риси ведення підприємництва в Україні та Польщі. Особливо зацікавили студентів питання роботи Бізнес-ангелів та краудфандингу, як особливі форми фінансування бізнесу.

    Щиро дякуємо пані Хані за цікаву лекцію, нову інформацію, прекрасну польсько-українську презентацію та обмін досвідом. Сподіваємося на подальшу співпрацю та нові зустрічі.

  • 31.10.23 p. Олена Мірошниченко захистила докторську дисертацію

    27 жовтня 2023 р. відбувся успішний захист дисертації доцента кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління ЖДУ імені Івана Франка Олени Анатоліївни Мірошниченко «Психологічна готовність особистості до життєдіяльності в умовах Антарктики в контексті вікової періодизації» на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 — педагогічна та вікова психологія. Захист відбувся у спеціалізованій раді Національного університету «Острозька академія» (м. Острог Рівненської обл.), одному із найстаріших вищих навчальних закладів України. Науковий консультант — доктор психологічних наук, професор, ректор Острозької академії, Герой України Ігор Демидович Пасічник.

    Дисертантка висловлює членам спеціалізованої ради подяку за увагу до наукової праці, поважне ставлення, доброзичливу атмосферу під час захисту, а науковому консультанту — за плідну співпрацю, терпіння, увагу, принциповість, доброзичливість, можливість вільно та щиро спілкуватись.

    Також Олена Анатоліївна висловлює щиру вдячність співробітникам рідного Житомирського державного університету, викладачам кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління, ректору Галині Євгеніївні Киричук і завідувачці кафедри Олені Євгеніївні Антоновій за підтримку у науковій роботі, почуття впевненості у власних силах і теплоту у стосунках.

    Колектив університету щиро вітає Олену Анатоліївну із черговим науковим здобутком! Нехай перед Вами відкриваються нові можливості, а на шляху до наступної вершини зустрічаються порядні і відкриті люди!

  • 30.10.23 p. Вітаємо колег з професійним визнанням!

    Рішенням Атестаційної колегії МОН України від 25.10.2023 № 1309 науковцям Житомирського державного університету імені Івана Франка присвоєні вчені звання:

    • Буравському Олександру Антоновичу — професора кафедри всесвітньої історії;
    • Загладі Віктору Миколайовичу — доцента кафедри філософії та політології;
    • Краснобокій Тетяні Вікторівні — доцента кафедри права та публічного управління.

    А також науковий ступінь доктора політичних наук присвоєно Кобетяку Андрію Романовичу — доценту кафедри філософії та політології.

    Щиро вітаємо колег! Нових вершин та можливостей!

  • 30.10.23 p. Участь істориків університету у міжнародній конференції

    25–27 жовтня відбулась ІІ Міжнародна наукова конференція Українського товариства з дослідження XVIII ст. «Переосмислюючи імперії, колоніалізм і великодержавну політику: перспективи XVIII століття».

    Конференція складалась із 9 сесій та 17 панелей, зібрала українських дослідників, які працюють в Україні та закордоном, представників європейської, американської і навіть індійської історичної науки. Імперіалізм та його дослідження зараз на вістрі популярності. Відкрили конференцію Юрій Волошин — співорганізатор, президент Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття, професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка та професор університету Альберти (Канада) Франк Сисин. Вступною лекцією конференції став виступ президентки індійського товариства дослідників ХVШ ст. Сутапи Дутти. Житомирький державний університет імені Івана Франка представляли викладачі кафедри історії України та всесвітньої історії. Завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська взяла участь у секції «Імперські практики у ХVІІІ ст.» та присвятила свій виступ картографічним аспектам формування імперії — «Ким та як уявлялись розміри і кордони імперії: картографічні практики та їх результати у другій половині XVIII ст.». Доцентка кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка Оксана Маркевич взяла участь у роботі секції «Включення українського Правобережжя в імперський простір Російської держави (кінець XVIII ст. — 1830-і рр.) / Inclusion of the Right-Bank Ukraine in the Imperial Space of the Russian state (late 18th century – the 1830s) з виступом «Механізми інтегрування захоплених територій: практика Російської імперії (на матеріалах Волинської губернії)».

    Цікаві виступи, змістовні питання та обговорення проблем одного з найбільш яскравих та одночасно, контроверсійних періодів нашої історії спонукають до роздумів та нових наукових пошуків.

  • 25.10.23 p. Тарас Фініков завітав до ЖДУ імені Івана Франка з інформацією про інституційну акредитацію

    Тарас Фініков, президент Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», завітав до Житомирського державного університету імені Івана Франка з виступом «Інституційна акредитація: моделі та особливості».

    До обговорення були залучені адміністрація університету, керівники підрозділів, завідувачі кафедр, гаранти освітніх програм та студенти – ті, хто включені до акредитаційного процесу загалом.

    Тарас Фініков у своєму виступі зробив спробу відповісти на питання «Чи можлива інституційна акредитація у світі та в Україні?», «Як би могла виглядати модель сучасної інституційної акредитації?»

    Представив огляд національних практик з впровадження інституційної акредитації в різних країнах, зокрема Естонії, Казахстані, Польщі, Німеччині, Бразилії, Індія, Нідерландах.

    У своєму виступі Тарас Володимирович представив макет інституційної акредитації в Україні, спираючись на світовий досвід та національні особливості. Окреслив склад експертної групи, вектори оцінювання, вагові коефіцієнти та категорії, які дають певні переваги. Зауважив, що важливою є мотиваційна складова для підвищення якості освіти, проілюструвавши чітку систему заохочень закладів освіти.

    «Мені видається, що наша система оцінювання якості освіти знаходиться на початку свого становлення. Люди не зрозуміли, як ця система має функціонувати і діяти. Намагаються обійти експертів нацагенства і скласти  враження про заклад, яке не відповідає реальності… Для повного впровадження системи потрібно 8-10 років. Ми маємо ще 3-4 роки для повного розуміння. Має відбутися перехід від суто програмного підходу до, можливо, програмно-інституціонального, а в ідеалі до інституціонального. Заклад має свою систему забезпечення якості,  інфраструктуру, багато іншого, тому може бути оцінений один раз. І за результатами оцінки має отримати певний період, щоб спокійно розвиватися», - зауважив Тарас Фініков. Стандарт освіти має розглядатися як основа для росту, а не крайня межа, тоді будемо мати прогресивнішу систему.

  • 25.10.23 p. Великобританський професор прочитав лекцію для франківців

    23 жовтня  викладачі кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти ННІ іноземної філології в рамках проєкту «Запрошені професори» взяли участь у гостьовій лекції “Video as a Reflective Tool for Teacher Development” професора університету Ворвік, Великобританія, доктором Стівом Манном (Dr. Steve Mann, Professor of Applied Linguistics and TESOL, the Centre for Applied Linguistics at the University of Warwick, GB).

    У своїй презентації професор Манн розповів про потенціал використання відео як рефлективного інструменту підготовки майбутніх вчителів. Професор Манн в метафоричних образах підвів до важливості рефлексії усного діалогічного спілкування у навчанні та її імплементації у змішаному та цифровому навчальних форматах у межах програм навчання студентів – майбутніх вчителів та професійного розвитку викладачів. Лектор поділився власними добірками відеоматеріалів, ресурсами, порадами та досвідом використання відео як інструменту рефлексії. Приємним фактом було доєднання до лекції викладачів і професорів з різних вищих навчальних закладів України разом зі своїми студентами.

    Вдячні доктору Манну за інформативну, корисну і надихаючу зустріч і сподіваємося на нові плідні зустрічі!

  • 25.10.23 p. Конференція «Актуальні проблеми початкової освіти: теорія і практика»

    24 жовтня 2023 року на базі Житомирському державному університеті імені Івана Франка за ініціативи кафедри початкової освіти та культури фахової мови відбулася Всеукраїнська з міжнародною участю науково-практична конференція «Актуальні проблеми початкової освіти: теорія і практика». У конференції взяли участь понад 90 учасників: науковці вітчизнаних та закордонних закладів вищої освіти, вчителі початкових класів та здобувачі вищої освіти. Організаторами конференції виступили Житомирський державний університет імені Івана Франка (кафедра початкової освіти та культури фахової мови), ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), Міжнародна академія прикладних наук у Ломжі (Республіка Польща), Запорізький національний університет, Рівненський державний гуманітарний університет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

    Науковці з різних регіонів України долучилися до обговорення заявлених у програмі питань теоретико-методологічних засад розвитку початкової освіти в Україні; дидактики Нової української школи; професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів для роботи в НУШ; наступності дошкільної та початкової освіти; підвищення рівня професійної компетентності вчителя.

    Результатом спільної наукової роботи став збірник наукових праць «Актуальні проблеми початкової освіти: теорія і практика» (за матеріалами Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної конференції).

  • 23.10.23 p. Лекція запрошеного професора про інноваційну технологію в дошкіллі

    20 жовтня 2023 року в рамках реалізації проєкту «Запрошені професори» в ЖДУ імені Івана Франка доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету Катерина Крутій провела лекцію «Запровадження Реджіо-провокацій у роботі з дітьми дошкільного віку». На лекції здобувачі бакалаврського та магістерського рівня вищої освіти спеціальності «Дошкільна освіта», викладачі, вихователі ЗДО ознайомилися з унікальною інноваційною технологією розвитку пізнавальної активності, стимулювання свободи творчості та ігрової діяльності дітей. Катерина Леонідівна розповіла про особливості та власний досвід використання у роботі з дітьми Реджіо-провокацій, навела цікаві приклади їх створення із різноманітних неструктурованих (залишкових) матеріалів. Натхненні надзвичайно цікавою, захопливою розповіддю, студенти зробили та презентували власні розробки Реджіо-провокацій.

    Щиро дякуємо Катерині Леонідівні за співпрацю й активну популяризацію інноваційних ідей і практик у дошкільній освіті.

  • 20.10.23 p. З головним редактором Громадського радіо говорили про інформаційне поле під час війни

    На запрошення кафедри права та публічного управління до Житомирського державного університету імені Івана Франка завітала Тетяна Трощинська — головна редакторка Громадського радіо, ведуча, фіналістка Премії імені Георгія Гонгадзе — 2022, доктор наук з державного управління.

    Послухати лекцію «Як влаштоване інформаційне поле під час війни і як не дати маніпулювати собою» прийшли студенти спеціальностей «Публічне управління та адміністрування», «Політологія», «Журналістика».

    Лекторка у своєму виступі представила інформацію про пріоритети населення в медійній площині до 2022 і що змінилося після 24 лютого. Після повномасштабного вторгнення у суспільстві запанував комунікативний хаос та перевантаження, коли українці не знали кому вірити і кого слухати. Для швидкого пошуку актуальних новин люди перейшли в соціальні мережі (76,6%), різко зросла кількість користувачів Telegram і більшої популярності набуло радіо (для окупованих територій це був вихід почути звістку з України). Зауважила, що єдиний марафон був правильним рішенням у вибудовуванні інформаційного поля, але такий формат є не актуальним на другому році війни і надалі.

    Тетяна Трощинська представила структуру інформаційного поля, яку складають професійна журналістика, блогери, експерти, т. зв. лідери громадської думки, випадкові люди та сайти сміттярки. Зауважила, що, на жаль, люди схильні більше довіряти 3-ом останнім з представлених вище, а це вводить в оману та дезінформує суспільство. На думку лекторки, сучасна журналістика стала більш якісною. Варто довіряти перевіреним джерелам і завжди критично ставитися до інформації, що надходить.

  • 19.10.23 p. Франківці на міжнародному форумі в Берліні

    16–17 жовтня завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська брала участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Який сенс історії... якщо ми ніколи не навчимося? Діалог, пам’ять і солідарність у Європі. Нові виклики для публічної історії та історичної освіти». Конференція проходила в Гумбольдт-форумі (Берлін). Серед співорганізаторів конференції Федеральний інститут культури та історії німців у Східній Європі (BKGE) та Інститут Європейської мережі пам’яті та солідарності.

    Мета конференції полягала в дослідженні, документуванні та поширенні знань про історію Європи ХХ ст. та способи її вшанування, з особливим наголосом на періоді диктатур, воєн та соціального протистояння поневоленню. Актуальні питання сьогодення, спричиненні перш за все російсько-українською війною, стали предметом обговорення європейських та німецьких політиків, журналістів, громадських діячів та науковців. Під час пленарного засідання перед учасниками виступили В. Кіріазі (голова департаменту освіти Європи), К. Рот (уповноважена федерального уряду Німеччини з питань культури та ЗМІ) та ін. Учасники конференції зупинились на різноманітних освітніх практиках, розглянули проблеми «війн пам’яті», які є причинами значної кількості конфліктів, спробували знайти відповіді на питання «як контрольована історія служить політичним ідеям?», розглянули проблеми, спричиненні міграційними викликами. Питання мультикультуралізму, пошуку золотої середини між європейською та національною ідентичностями також були предметом обговорення, як і питання місць пам’яті, та явища «культури провини». Особливий наголос на важливості використання академічної експертизи представниками влади у сфері історичної політики зробив професор Г. Касьянов. У новині використані світлини Домініка Триби.

  • 12.10.23 p. Зустріч з учасниками проєкту Twinning

    Тетяна Боцян, проректорка з наукової та міжнародної ЖДУ імені Івана Франка, взяла участь у робочій зустрічі учасників проєкту Twinning з України, на якій обговорювалися результати роботи та перспективи на майбутнє. Засідання проходило в онлайн-режимі, а присутніми були представники ЗВО України, директор ініціативи Twinning Олександр Смирнов, заступник Міністра освіти та науки Михайло Винницький.

    Робота британсько-української ініціативи Twinning спрямована на підтримку системи вищої освіти України в умовах і після війни. В основі ініціативи лежить прагнення зберегти цілісність українських закладів освіти та системи в цілому, а також допомогти українським ЗВО стати стійкішими після війни.

    Ініціатива Twinning реалізується Cormack Consultancy Group за підтримки Асоціації університетів Великої Британії та Фонду Президента України з питань освіти, науки і спорту. Суть ініціативи полягає у наданні індивідуалізованої підтримки українським ЗВО їхніми британськими університетами-побратимами впродовж мінімум 5 років. До ініціативи також доєднались кілька американських, ірландських, австралійських та німецьких закладів вищої освіти. Усього до ініціативи приєдналось 165 українських університетів.

  • 11.10.23 p. Франківці взяли участь у тренінгу «Інтернаціоналізація та впровадження проєктів Еразмус+»

    10 жовтня у Києві відбувся тренінг для працівників відділів з міжнародної діяльності та Еразмус+ координаторів закладів вищої освіти «Інтернаціоналізація та впровадження проєктів Еразмус+». Організаторами виступили Національний Еразмус+ офіс в Україні в межах #ErasmusDays 2023 та Київський національний університет імені Тараса Шевченка у співпраці з закладами вищої освіти України — виконавцями проєктів з міжнародної кредитної мобільності.

    Від Житомирського державного університету імені Івана Франка у тренінгу брали участь Тетяна Боцян як проректорка з наукової та міжнародної роботи та Сергій Стельникович як представник проєкту модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні напрями».

    Для учасників тренінгу інформація була представлена в таких сесіях:

    • відділи з міжнародної діяльності та Еразмус+ координатори ЗВО — інституційна координація Програми ЄС Еразмус+;
    • особливості Програми ЄС Еразмус+;
    • реєстрація профілю організації, зміни, підписання декларації доброчесності;
    • аналіз вебресурсів ЗВО та успішні практики.

    Рухаємося далі, розширюючи можливості академічної мобільності.

  • 11.10.23 p. Лекція запрошеного професора: психопоетика у літературознавчій та викладацькій практиках

    10 жовтня у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція доктора філологічних наук, професора, професора кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені В. Винниченка, Заслуженого працівника освіти України, члена Національної спілки письменників України — Сергія Михиди.

    Тема — «Психопоетика у літературознавчій та викладацькій практиках» — була глибоко й переконливо розкрита у блискучому лекційному викладі, що викликав цікавість у всіх категорій слухачів: здобувачів бакалаврату, магістрантів, аспірантів, викладачів ННІ іноземної філології. Лектор представив ініційований його докторським проєктом напрям українського літературознавства, наукову школу, сформовану протягом кількох десятиліть у його річищі.

    Висловлюємо вдячність Сергію Павловичу за надзвичайно доброякісне академічне спілкування, яскраві ідеї, добру пам’ять про попередні наукові зустрічі у ЖДУ імені Івана Франка. Сподіваємось на подальшу співпрацю, бажаємо шановному гостю нових творчих задумів та їх щасливої реалізації!

  • 09.10.23 p. Лекція запрошеного професора: життя-подвиг і дитиноцентризм польського педагога-гуманіста Януша Корчака

    4 жовтня 2023 року у межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася зустріч викладачів кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління з доктором педагогічних наук, професором, професором кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського — Василем Каплінським.

    Тематика зустрічі була пов’язана зі 145-річчям з дня народження польського педагога-гуманіста Януша Корчака, символа самовідданого служіння дітям. Професор Каплінський провів сюжетну лекцію-композицію «Життя-подвиг і дитиноцентризм польського педагога-гуманіста Януша Корчака» для здобувачів бакалаврського та магістерського рівнів, аспірантів та викладачів кафедри.

    Захопливий виступ зачепив кожного слухача, змусив співпереживати учасникам театралізованого дійства, замислитися над таким знайомим з дитинства словом «любов» і навіть переосмислити сутність педагогічної діяльності.

    Нашій співпраці з кафедрою педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського вже не один десяток років. Однак кожна така зустріч збагачує інтелектуально, заряджає емоційно і спрямовує на подальші пошуки у сфері педагогічної взаємодії.

    Сподіваємося на продовження творчої і плідної співпраці!

  • 09.10.23 p. Українські студії: міжнародна конференція за участі професора ЖДУ імені Івана Франка

    5-7 жовтня професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець взяла участь (в online режимі) у роботі Міжнародної конференції з українознавства імені Митрополита Штогрина в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн (Dmytro Shtohryn Ukrainian Studies Conference at the University of Illinois at Urbana-Champaign) «Українські студії сьогодні: Історія, пам’ять, репрезентації та колекції» (Ukrainian Studies Today: History, Memory, Representations, and Collections), де представила доповідь «Rural libraries of Western Ukraine in the period of late Stalinism (1944 — early 1950s) as an instrument of Bolshevik propaganda» («Сільські бібліотеки Західної України періоду пізнього сталінізму (1944 — поч. 1950-х років) як інструмент більшовицької пропаганди»).

    Ця конференція є продовженням традиції проведення щорічних конференцій та вшанування спадщини доктора Дмитра Штогрина. Вона стала науковим майданчиком, яких об’єднав дослідників з широкого спектру дисциплін, які працюють над темами, пов’язаними з Україною. З доповідями на конференції виступили науковці провідних університетів США, Німеччини, Польщі, України, Чехії, Нідерландів, Канади, Швейцарії.

  • 02.10.23 p. Професорці ЖДУ імені Івана Франка присуджено довічну стипендію Кабінету Міністрів України

    Надзвичайно приємно, що серед цьогорічних стипендіатів Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти (розпорядження КМУ № 858-р від 29 вересня 2023 року) є наша колега — професорка кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Лариса Калініна. Лариса Вадимівна є однією з двох представників Житомирщини, яким призначено довічні стипендії Кабінету Міністрів України!

    Нагадаємо, в 2021 році з нагоди Дня працівників освіти президент Володимир Зеленський нагородив професорку орденом княгині Ольги ІІ ступеня.

    Спільнота університету щиро вітає Ларису Вадимівну із заслуженим визнанням! Зичимо міцного здоров’я та нових звершень на освітній і науковій нивах!

  • 29.09.23 p. Історизм та постання історії як науки: лекція запрошеного професора

    На історичному факультеті відбулася відкрита лекція доктора історичних наук, доцента кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Маслійчука Володимира на тему «Історизм та постання історії як науки».

    Здобувачі історичної освіти різних ступенів вищої освіти та викладачі історичного факультету мали можливість поринути у захопливу подорож до витоків формування історичної науки. Трактування історії від Р. Декарта, Ж. Мішле, Ж-Б. Віко, Ф. Шлегеля, Вольтера до Й. Гердера та Р. Козелека. Історія та її розвиток у добу Просвітництва та Романтизму, історичний детермінізм та його вплив та трактування певних історичних явищ та феноменів, роль німецької традиції у формуванні історичної науки та основних підходів до джерел; тексти та контексти, взаємозв’язок історії та філології, роль університету, академії, історичних товариств та істориків у формуванні історичних наративів — це не повний перелік питань, які були окреслені в лекції. Володимир Леонтійович звернув увагу і на проблеми доступності/наявності україномовних перекладів класиків історизму та наголосив на важливості для історика формулювання питання/питань, пошук відповіді на які стають запорукою якісних наукових досліджень. Не менш цікавими були і відповіді на питання.

    Висловлюємо щиру подяку пану Володимиру за змістовну лекцію та сподіваємось на подальшу співпрацю!

  • 29.09.23 p. Вітаємо нового голову Ради докторів наук!

    У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося обрання нового голови Ради докторів наук.

    Щиро вітаємо Олену Олександрівну Юрчук, докторку філологічних наук, доцентку, завідувачку кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання. Бажаємо успіхів, сил та натхнення у досягненні нових вершин! Нехай усі плани та задуми втілюються в життя, матимуть підтримку та гідне визнання!

  • 29.09.23 p. Кафедра історії України здійснює перші кроки у реалізації проєкту за програмою Еразмус+ К2

    Викладачі кафедри історії України розпочали роботу над реалізацією проєкту за програмою Еразмус+ К2 «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» на історичному факультеті. Першими кроками є розробка методичного забезпечення курсів, програм та силабусів.

    У першому семестрі магістри історичного факультету, які навчаються на спеціальності 014 середня освіта (історія), мають можливість прослухати лекції та опрацювати теми на семінарських заняттях з дисципліни «Історична пам’ять та історична політика країн ЄС та України» (лектор — зав. кафедри історії України, керівник проєкту Вікторія Венгерська, семінарські заняття — доц. кафедри Іван Ковальчук).

  • 25.09.23 p. Професорки університету взяли участь у Міжнародній науковій конференції. Нормалізуємо стосунки із Польщею

    Професорки кафедри історії України Вікторія Венгерська та Ольга Білобровець протягом 21-22 вересня брали участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Галицький плавильний котел. Інтелігенція в Австрійському поділі (1772-1918)». Конференція проходила у змішаному очно-заочному форматі в інституті історії Жешувського університету та зібрала фахівців з історії «довгого» ХІХ ст. та першої половини ХХ ст. з Польщі, України, Чехії, Австрії, Словаччини, Угорщини. 21 вересня з темою «Українська інтелігенція Галичини у пошуках власної ідентичності» перед учасниками виступила Вікторія Венгерська (в online режимі). Ольга Білобровець запропонувала на обговорення учасників тему «Вплив польської інтелігенції Галичини на суспільно-культурне життя поляків в Україні протягом Першої світової війни».

    Надзвичайно цікавий історико-географічний регіон Галичина тісно вплетений в українську та польську національні історії. Про особливу увагу до історичних досліджень, досягнення порозуміння між істориками різних країн, перш за все, українськими та польськими, засвідчував рівень організації заходу, склад організаторів, учасників та фінансова підтримка з боку польського уряду. Учасники конференції запропонували цікаві доповіді, переважно міждисциплінарного характеру, присвячені різним аспектам життя полікультурного та поліетнічного регіону та ролі у його розвитку інтелігенції.

  • 21.09.23 p. Європейські студії для здобувачів освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка

    Студенти-магістранти та аспіранти мають змогу брати участь у програмі вивчення інтенсивних онлайн-модулів з європейських студій на факультеті політичних наук Латвійського університету в осінньому семестрі 2023 року.

    Модулі спеціально розроблені для учасників (студентів та державних службовців) з України, щоб озброїти їх навичками та знаннями, враховуючи тіснішу інтеграцію України та потенційне членство в ЄС.

    Здобувачі вищої освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка другого магістерського рівня вищої освіти та третього рівня вищої освіти аспірантури Юлія Коляда, Анатолій Шунда, Ярослав Боршош, Володимир Прищепа, Андрій Купрійчук та Сергій Коляда проходять такі теми: аналіз політики, формування політики, ефективне управління, досвід Латвії як країни ЄС, управління змінами, публічна дипломатія та стратегічна комунікація.

    Модуль триває з 19 вересня по 5 жовтня.

  • 19.09.23 p. Про сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності йшлося на зустрічі з учасницею «МастерШеф. Професіонали»

    15 вересня студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» мали змогу зустрітися з учасницею Bocuse D’or Ukraine та «МастерШеф. Професіонали» — Мартою Опанащук. Саме такі зустрічі дозволяють почути нову, таку потрібну інформацію з вуст професіоналів, розширити свою уяву про можливості спеціальності, задати питання про роботу у сфері гостинності та перевірити свої знання у практичних ситуаціях.

    Молода, цікава, амбітна шефиня та водночас і здобувачка вищої освіти, змогла охарактеризувати сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності, донести необхідність та важливість постійного вдосконалення своєї майстерності, поділилася досвідом роботи у п’ятизірковому готелі Hayatt Regency Kyiv.

  • 19.09.23 p. Професорка кафедри історії України взяла участь в роботі конгресу істориків

    15–17 вересня 2023 р. у Вільнюсі відбувся конгрес істориків «Переосмислення України та Європи». З вітанням до учасників масштабного наукового заходу звернулась спікерка Сейму Литовської́ Республіки Вікторія Чміліте-Нільсента та ректор Вільнюського університету Рімвідас Петраускас. На пленарному засіданні була представлена основна доповідь британського історика, професора Абердинського університету Роберта Фроста. Впродовж трьох днів науковці з 11 країн обговорювали необхідність переосмислення ролі України в Європі, витіснення з європейського інформаційного простору та шкільних підручників російських наративів, поширення знань про українську культуру та підтримку української державності.

    Професор кафедри історії України Ольга Білобровець виступила на форумі з доповіддю «Мистецтво політичної боротьби за незалежність України і Польщі. 1917–1921 рр.: компаративний аналіз».

    Підсумком конгресу стало спільне напрацювання пропозицій щодо підтримки українських науковців, залучення України до міжнародних форумів та проєктів з метою її інтеграції в європейський науковий простір.

  • 18.09.23 p. Вітаємо наукову спільноту з появою нового видання!

    Житомирський державний університет імені Івана Франка поповнився ще одним виданням — «Журналом соціальної та практичної психології» (Social and Practical Psychology Journal), який рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення внесений до реєстру суб’єктів у сфері медіа.

    Це науковий журнал, що виходитиме двічі на рік теренами України. Мовами розповсюдження є українська, англійська та польська.

    У публікаціях розглядатимуться питання сучасної психологічної науки. Пріоритетного значення набувають статті дослідницького характеру: наукові пілотажні дослідження, повторні та експериментальні дослідження. Публікації теоретичного характеру мають стосуватися опису авторських концепцій та мати аналітичні огляди (review). Тематика журналу може стосуватися загальної психології, історія психології, соціальної психології, вікової та педагогічної психології, експериментальної психології, психології особистості, військової психології, психометрики.

    Журнал міститиме рубрики, які дозволяють усебічно охопити проблематику сучасної психології та дотичних до неї суспільних наук. Вітаються матеріали дискусійного, науково-евристичного та теоретичного характеру, які виконані за високими академічними стандартами й водночас розраховані на широке коло читачів. Одним із завдань видання є формування психологічної культури населення України, заохочення до рефлексії та самопізнання.

    Запрошуємо до наукової співпраці!

  • 18.09.23 p. Проєкт «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка. Авторська техніка Тетяни Данилевич: арт-терапія чи мистецтво?

    У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулась чергова творча зустріч із Тетяною Данилевич, ілюстраторкою книжок, завідувачкою відділу соціокультурної діяльності та естетичного виховання дітей Житомирської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва в межах проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка». Тема зустрічі — «Авторська техніка „квітковий принт“: арт-терапія чи мистецтво?».

    Захід проводився із застосуванням елементів тренінгу та презентацією книжкової валізи «Бути відкритим для творчості!».

    Студенти дізнались про чарівний ключ, який заново відчиняє двері уваги, гармонії з іншими та любові до життя з книги японсько-іспанської письменниці Ектор Гарсії «Ічіго-ічіє. Японське мистецтво проживати незабутні моменти».

    Пані Тетяна познайомила своїх слухачів з авторською технікою з елементами квіткового принту, розповіла, як були створені перші енергетичні малюнки для пацієнтів Житомирського обласного онкологічного диспансеру та членів дитячої громадської організації «Все робимо самі».

    Під час зустрічі відбулась презентація гравюр виставки-подарунка «Кольорові перевтілення».

    На згадку про зустріч учасники заходу створили релакс-підвіску з атласними стрічками.

  • 14.09.23 p. Науковці ЖДУ імені Івана Франка удостоєні спеціальної відзнаки на конкурсі наукових та навчальних видань

    У 2023 році викладачі кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти професор Лариса Калініна, доцент Наталія Прокопчук та доцент Олена Кузьменко взяли участь у Всеукраїнському конкурсі наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технологій», що проводився Сумським національним аграрним університетом. За результатами конкурсу наші науковиці отримали спеціальну відзнаку у номінації «Соціо-гуманітарні та економічні науки» за навчальний посібник «Студенто-сприятлива професійна підготовка майбутнього вчителя англійської мови нового покоління».

    У своєму доробку науковиці розмістили інноваційні підходи, методи та технології навчання іноземних мов студентів різних вікових категорій. Видання орієнтоване як на здобувачів, так і викладачів вищих мовних навчальних закладів.

    Вітаємо колег і бажаємо нових звершень на освітній ниві!

  • 14.09.23 p. Про доброчесність у публічному управлінні йшлося на черговій лекції професіонала-практика

    Здобувачі вищої освіти спеціальностей «Право» та «Публічне управління та адміністрування» прослухали лекцію-диспут «Доброчесність та належне врядування в контексті європейських стандартів публічного управління» від провідного практика в галузі публічного управління, заступника начальника Західного міжрегіонального управління НАДС, начальника відділу у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернівецькій областях Західного міжрегіонального управління НАДС Володимира Бражевського. Захід був організований Вінницьким торговельно-економічним інститутом ДТЕУ.

    У ході дискусії Володимир Миколайович ознайомив студентів з поняттями доброчесності та належного врядування в контексті європейських стандартів публічного управління; особливостями державної служби в сучасних умовах та основними антикорупційними положеннями, які слід враховувати при бажанні пов’язати своє життя з публічною службою.

  • 07.09.23 p. Про особливості навчання географії говорили із запрошеним професором

    У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка 5 вересня 2023 року на природничому факультеті відбулася відкрита лекція Тетяни Назаренко — завідувачки відділу навчання географії та економіки, доктора педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту педагогіки НАПН України. Темою зустрічі обрали «Особливості інновацій у профільній освіті».

    Тетяна Геннадіївна розповіла, як розвивалася українська школа географії з часів заснування Києво-Могилянської академії та до сьогоднішніх днів. Надзвичайно цікавою та пізнавальною була інформація про організацію сучасної старшої школи. Викладачі і здобувачі освіти дізналися, якою має бути старша профільна школа та профільне навчання географії найближчим часом.

    Однією із новинок в освіті, які вже сьогодні впроваджуються в освітній процес, є інтегрований курс географії. Інтегрований підхід створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, прояву творчості у здобувачів освіти, дає свободу вибору змісту, засобів навчання. Тетяна Геннадіївна наголосила на тому, що географія — наука вже інтегрована і ґрунтується вона на комплексному підході, на розвитку усіх географічних курсів. Освітня інтеграція — це інтеграція в життя.

    Професорка відповіла на ряд поставлених питань та побажала плідної та успішної роботи майбутнім вчителям географії.

  • 23.08.23 p. Початок нового наукового року: участь наших істориків у роботі Міжнародної конференції

    21-22 серпня тривала робота Міжнародної наукової конференції «Євреї в етнічній мозаїці українських земель та Чорноморського регіону». Захід відбувався у змішаному форматі. Офлайн-частина відбувалась на базі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Науковий форум зібрав дослідників із українських та американських університетів. Географія учасників — Каліфорнія, Іллінойс, Ньо-Йорку (США), Київ, Харків, Дніпро, Чернівці, Запоріжжя, Луцьк, Львов, Житомир, Херсон (Україна). Наш університет на конференції представляла завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська, яка запропонувала до обговорення виступ на тему «Імперські практики та єврейське і українське націотворення у др. пол. ХІХ — на поч. ХХ ст.», а участь у заході брала в онлайн-форматі.

    Ініціатором та організатором конференції виступили Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи (м. Харків, керівник — доктор Артем Харченко), серед співорганізаторів — University of St.Gallen, Інститут Буковини, Центр Буковинознавства. Конференція складалася із п’яти панелей: «Життєві траєкторії і стратегії», «Євреї в імперських наративах», «Голокост в Україні», «Пам’яті про Голокост», «Єврейський спадок в колекціях та документах».

    Дискутантами на панелях виступали знані дослідники у сфері історії євреїв та Голокосту: Девід Фішман — професор Американської єврейської теологічної семінарії (Ньо-Йорк), письменник; Елісса Бемпорад, професор історії та завідуюча кафедрою східноєвропейської єврейської історії та Голокосту в Квінс-коледжі та аспірантському центрі Стенфордського університету; Йоханан Петровський-Штерн — професор єврейської історії Північно-Західного університету (Іллінойс, США), член-кореспондент Українського наукового інституту Гарвардського університету; Владислава Москалець, докторка УКУ (Львів).

    Учасники представили цікаві та ґрунтовні дослідження, питання, обговорення. Традиційно приємно чути молодих вчених, які пропонують іноді нестандартні підходи, які, за оцінкою Й. Петровського-Штерна, можуть призводити і до зміни історичної парадигми.

  • 23.08.23 p. Науковиця ЖДУ імені Івана Франка взяла участь у Літнього симпозіуму для українських та шведських дослідників гуманітарних наук

    14-17 серпня 2023 професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець брала участь у роботі Літнього симпозіуму для українських та шведських дослідників гуманітарних наук Ukrainian Studies in Sweden. Methodological challenges and Future Perspectives («Українські студії у Швеції. Методологічні виклики та перспективи на майбутнє»), який проходив на базі університету Сьодерторна (м. Стокгольм, Швеція). Професорка виступила з доповіддю Methods of using the results of Oral History research in the process of teaching the academic discipline «History and Theory of Stalinism» (Методика використання результатів усноісторичних досліджень у процесі викладання навчальної дисципліни «Історія і теорія сталінізму»).

    Організаторами наукового форуми виступили Центр балтійських та східноєвропейських студій Седерторнського університету (CBEES), Інститут сучасної історії Седерторнського університету (SHI) та Історичний факультет Уппсальського університету.

  • 14.07.23 p. Запрошуємо до друку у новому науковому виданні «Журнал соціальної та практичної психології»!

    Наукове видання «Журнал соціальної та практичної психології» Житомирського державного університету імені Івана Франка оголошує набір статей в № 1–2 2023 року.

    Друк статей для авторів безкоштовний. Пріоритетними є наукові матеріали емпіричного характеру та матеріали іноземною мовою (англійською або польською).

    Вимоги до статей за посиланням.

    Матеріали до публікації приймаються на електронну адресу редакції: sppjournal@gmail.com

    Довідки за телефонами:

    • 097 94 01 149
    • 096 48 40 307

    До розгляду приймаються статті докторів наук, докторів філософії, науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів, а також осіб, які мають відповідну фахову вищу освіту. Для авторів без наукових ступенів разом зі статтею має надаватися рецензія кандидата (доктора) психологічних наук. Матеріали публікації здобувачів вищої освіти редакція приймає у співавторстві з науковим керівником.

    Надіслані публікації проходитимуть процедуру подвійного сліпого рецензування. Отримавши рецензований рукопис, необхідно врахувати побажання та зауваження рецензентів і повернути його до редакції упродовж місяця. Редакційна колегія готова з розумінням поставитися до будь-якого авторського бачення проблеми як теоретичного, так і практичного характеру за умови збереження академічної етики оприлюднення результатів наукових досліджень. Матеріали, які порушують авторські права до розгляду не приймаються.

    Пріоритетами журналу є підтримка молодих науковців, дослідження у сфері психічного здоров’я, дослідження проблем сучасного інформаційного суспільства, матеріали критичного та дискусійного характеру, висвітлення наукових заходів і подій всеукраїнського та загальносвітового масштабу.

    Академічна доброчесність. Статті у виданні перевіряються на унікальність тексту за допомогою сервісів StrikePlagiarism.com та Unicheck. Політика видання пов’язана з нульовою толерантністю до порушення авторських прав. Матеріали публікацій, які матимуть текстові запозичення без відповідних посилань на оригінальне першоджерело, відхилятимуться.

    Рубрики журналу:

    • Емпіричні дослідження.
    • Експериментальні дослідження.
    • Історія психології.
    • Концепції та методичні розробки.
    • Аналітичні ревю.
    • Реплікаційні дослідження.
    • Наукові події, рецензії, персоналії.

    Тримаймося разом! Усе буде Україна!

  • 16.06.23 p. Студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка вкотре серед переможців конкурсу стипендіальної програми «ЗАВТРА.UA»!

    У цьому році переможницею стала Алла Стягайло — здобувачка вищої освіти 4 курсу соціально-психологічного факультету, яка досліджувала тему «Подолання проблеми домашнього насильства в суспільстві» під науковим керівництвом кандидата психологічних наук, доцента Ксенії Гавриловської.

    До участі у Конкурсі — 2022/23 Стипендіальної програми «Завтра.UA» було зареєстровано 312 пакетів документів студентів з 88 українських ЗВО, серед яких допущено до оцінювання у 1-му турі 299 конкурсантів (13 заявок було вилучено через невідповідність Умовам проведення конкурсу).

    За результатами трьох турів переможцями конкурсу стали 54 студенти, які представляють 34 заклади вищої освіти України.

    Вітаємо та бажаємо подальших успіхів!

  • 06.06.23 p. Вітаємо студентку-журналістку з перемогою на Міжнародному студентському професійному творчому конкурсі «Видавнича журналістика»

    Кароліна Василенко, студентка спеціальності «Журналістика», посіла ІІ місце на Міжнародному студентському професійному творчому конкурсі «Видавнича журналістика». Разом з науковим керівником Іриною Лисою, аспіранткою кафедри журналістики, реклами та PR, працювали над буктрейлером «Україна козацька».

    Конкурс «Видавнича журналістика» проходив на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського в межах розвитку Інноваційного ХАБу здобувачів вищої освіти та молодих учених.

    Засновниками конкурсу є кафедра лінгводидактики та журналістики Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського з профільними кафедрами Університету Матея Бела (Словаччина), Інституту технологій і бізнесу (Чехія), Вищої школа європейських і регіональних досліджень (Чехія), Університету Лестера (Велика Британія), Алітус Коледжу Університету прикладних наук (Литва), Люблінської політехніки (Польща), Вроцлавського економічного університету (Польща).

    Конкурс спрямований на розширення міжнародних зв’язків, стимулювання інноваційної діяльності студентів, оволодіння ними сучасними технологіями, зокрема, просування книги і читання засобами соціальних комунікацій, створення умов для формування інтелектуального потенціалу талановитої молоді тощо.

  • 06.06.23 p. Здобувачка ННІ філології та журналістики стала переможницею Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт

    Студентка ННІ філології та журналістики Катерина Яриновська здобула перемогу на Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт за спеціальністю 035 «Філологія», який проходив на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ) у 2022/2023 навчальному році під патронатом Національної комісії України у справах Юнеско.

    Катерина під керівництвом Олексія Башманівського, кандидата філологічних наук, доцента кафедри словянських і германських мов, представила наукове дослідження «ЛІНГВІСТИЧНА СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ СУЧАСНИХ ВІЙСЬКОВИХ ОМОФРАЗ ТА ТЕРМІНОЛОГІЇ». Разом з франківціями над дослідженням працювали також Дарина Нагорна, студентка ЖДУ імені Івана Франка і Варшавського університету, та її керівник Іоанна Ґетка — докторка гуманістичних наук, професорка, завідувачка кафедри міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету.

    Щиро вітаємо науковців!

  • 06.06.23 p. Здобувачі Житомирського державного університету імені Івана Франка стали переможцями Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт за спеціальністю 015 «Професійна освіта»

    На базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ) у 2022/2023 навчальному році проходив Міжнародний конкурс студентських наукових робіт під патронатом Національної комісії України у справах Юнеско.

    На конкурс від Житомирського державного університету імені Івана Франка були надіслані 4 роботи за спеціальністю 015 «Професійна освіта» під керівництвом як науковців закладу, так і іноземних колег.

    Приємно, що усі роботи були високо оцінені, а здобувачі стали переможцями ІІ туру Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт:

    І місце: Глушихін Даниїл, Місько Єгор (керівник — Мосіюк Олександр, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій) — «Розробка симулятора для професійної підготовки пілотів дронів».

    ІІ місце: Володимир Киселевич (керівник — Вербівський Дмитро, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій ) — «Розробка серверної частини вебдодатку для автоматизації проведення олімпіад з програмування».

    ІІІ місце:

    • Леся Пилявець (керівник — Лариса Калініна, професор кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти) — «Кумулятивна казка як засіб формування багатокомпонентної фонологічної компетентності учнів початкової школи»;
    • Лілія Коваленко (керівники — Нінель Сидорчук, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління) — «Формування професійного іміджу майбутніх педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти».

    Співорганізаторами конкурсу є закордонні навчальні заклади: Абертейський університет (Шотландія); Університет Матея Бела (Словаччина); Університет Едуконс (Сербія); Інститут нових технологій та бізнесу (Чехія); Вища школа європейських і регіональних досліджень (Чехія); Євразійський університет імені Л. Н. Гумільова (Казахстан); Карагандинський Державний Індустріальний Університет (Казахстан); Казахський Національний дослідницький технічний університета ім. Шатпаєва; Вища школа менеджменту інформаційних систем (ISMA) (Латвія); Алітус Коледж Університет прикладних наук (Литва); Люблінська політехніка (Польща); Вроцлавський економічний університет (Польща).

    Конкурсу покликаний активізувати процеси інтеграції України в європейський освітньо-науковий простір, розширити міжнародні зв’язки, стимулювати інноваційну діяльність студентів, оволодіти ними сучасними технологіями, створити умови для формування інтелектуального потенціалу талановитої молоді тощо.

    Щиро вітаємо наших науковців!

  • 05.06.23 p. Участь істориків у міжнародній конференції в Польщі

    «Обличчя війни». Під такою назвою протягом 1–2 червня в університеті Лодзі (Польща) проходила міжнародна наукова конференція, яка зібрала більше 120 учасників з різних країн та континентів. Житомирський державний університет імені Івана Франка на міжнародному науковому форумі представляли професорки кафедри історії України Вікторія Венгерська (доповідь на тему «Війна в культурі та культура в умовах війни: мистецтво „втраченого покоління“ та сучасне українське мистецтво», модерування однією із секцій), Ольга Білобровець («Біженська доля польських дітей в Україні в роки Першої світової війни», модерування однією із секцій) та професорка кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець (тема доповіді — «Місіонери червоної влади: партійна номенклатура західних областей України в 1944–1946 рр.».

    Конференція щорічна, об’єднує дослідників різних періодів та напрямків історичної науки і інших гуманітарних наук. Серед ключових тем обговорення учасників наукового зібрання і російсько-українська війна, її перебіг, наслідки, тексти та контексти. Цю складову конференції представляли українські дослідники, частина з яких зараз вимушено перебуває за кордоном. Приємно відчувати підтримку польських колег та зацікавлення українською тематикою. Варто відмітити, що в останні роки організатори не запрошують представників Росії та Білорусі. Однак, і в польському академічному середовищі, на жаль, зустрічаються вчені, які перебувають у полоні російських наративів.

    Історико-філософський факультет університету міста Лодзі має потужну кафедру середньовічної історії, його фахівці спеціалізуються також і на військовій історії. Серед співробітників кафедри та організаторів конференції — випускник історичного факультету нашого університету Олег Ганський, який завершує навчання в докторантурі та, сподіваємось, найближчим часом поповнить лави докторів-медієвістів.

    Протягом двох днів роботи науковиці знайомились із дослідженнями колег з різних країн та університетів, долучитись до їх обговорення. Живе спілкування та науковий діалог у мирній країні. Наша мрія, яку наближають ЗСУ та більшість українців, працюючи на перемогу.

тел.: +380 412 43-11-95
м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, кім. 204
e-mail: intel@zu.edu.ua
факс: +380 412 43-14-17