Студенти-магістранти та аспіранти мають змогу брати участь у програмі вивчення інтенсивних онлайн-модулів з європейських студій на факультеті політичних наук Латвійського університету в осінньому семестрі 2023 року.

Модулі спеціально розроблені для учасників (студентів та державних службовців) з України, щоб озброїти їх навичками та знаннями, враховуючи тіснішу інтеграцію України та потенційне членство в ЄС.

Здобувачі вищої освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка другого магістерського рівня вищої освіти та третього рівня вищої освіти аспірантури Юлія Коляда, Анатолій Шунда, Ярослав Боршош, Володимир Прищепа, Андрій Купрійчук та Сергій Коляда проходять такі теми: аналіз політики, формування політики, ефективне управління, досвід Латвії як країни ЄС, управління змінами, публічна дипломатія та стратегічна комунікація.

Модуль триває з 19 вересня по 5 жовтня.

15 вересня студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» мали змогу зустрітися з учасницею Bocuse D’or Ukraine та «МастерШеф. Професіонали» — Мартою Опанащук. Саме такі зустрічі дозволяють почути нову, таку потрібну інформацію з вуст професіоналів, розширити свою уяву про можливості спеціальності, задати питання про роботу у сфері гостинності та перевірити свої знання у практичних ситуаціях.

Молода, цікава, амбітна шефиня та водночас і здобувачка вищої освіти, змогла охарактеризувати сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності, донести необхідність та важливість постійного вдосконалення своєї майстерності, поділилася досвідом роботи у п’ятизірковому готелі Hayatt Regency Kyiv.

15–17 вересня 2023 р. у Вільнюсі відбувся конгрес істориків «Переосмислення України та Європи». З вітанням до учасників масштабного наукового заходу звернулась спікерка Сейму Литовської́ Республіки Вікторія Чміліте-Нільсента та ректор Вільнюського університету Рімвідас Петраускас. На пленарному засіданні була представлена основна доповідь британського історика, професора Абердинського університету Роберта Фроста. Впродовж трьох днів науковці з 11 країн обговорювали необхідність переосмислення ролі України в Європі, витіснення з європейського інформаційного простору та шкільних підручників російських наративів, поширення знань про українську культуру та підтримку української державності.

Професор кафедри історії України Ольга Білобровець виступила на форумі з доповіддю «Мистецтво політичної боротьби за незалежність України і Польщі. 1917–1921 рр.: компаративний аналіз».

Підсумком конгресу стало спільне напрацювання пропозицій щодо підтримки українських науковців, залучення України до міжнародних форумів та проєктів з метою її інтеграції в європейський науковий простір.

Житомирський державний університет імені Івана Франка поповнився ще одним виданням — «Журналом соціальної та практичної психології» (Social and Practical Psychology Journal), який рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення внесений до реєстру суб’єктів у сфері медіа.

Це науковий журнал, що виходитиме двічі на рік теренами України. Мовами розповсюдження є українська, англійська та польська.

У публікаціях розглядатимуться питання сучасної психологічної науки. Пріоритетного значення набувають статті дослідницького характеру: наукові пілотажні дослідження, повторні та експериментальні дослідження. Публікації теоретичного характеру мають стосуватися опису авторських концепцій та мати аналітичні огляди (review). Тематика журналу може стосуватися загальної психології, історія психології, соціальної психології, вікової та педагогічної психології, експериментальної психології, психології особистості, військової психології, психометрики.

Журнал міститиме рубрики, які дозволяють усебічно охопити проблематику сучасної психології та дотичних до неї суспільних наук. Вітаються матеріали дискусійного, науково-евристичного та теоретичного характеру, які виконані за високими академічними стандартами й водночас розраховані на широке коло читачів. Одним із завдань видання є формування психологічної культури населення України, заохочення до рефлексії та самопізнання.

Запрошуємо до наукової співпраці!

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулась чергова творча зустріч із Тетяною Данилевич, ілюстраторкою книжок, завідувачкою відділу соціокультурної діяльності та естетичного виховання дітей Житомирської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва в межах проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка». Тема зустрічі — «Авторська техніка „квітковий принт“: арт-терапія чи мистецтво?».

Захід проводився із застосуванням елементів тренінгу та презентацією книжкової валізи «Бути відкритим для творчості!».

Студенти дізнались про чарівний ключ, який заново відчиняє двері уваги, гармонії з іншими та любові до життя з книги японсько-іспанської письменниці Ектор Гарсії «Ічіго-ічіє. Японське мистецтво проживати незабутні моменти».

Пані Тетяна познайомила своїх слухачів з авторською технікою з елементами квіткового принту, розповіла, як були створені перші енергетичні малюнки для пацієнтів Житомирського обласного онкологічного диспансеру та членів дитячої громадської організації «Все робимо самі».

Під час зустрічі відбулась презентація гравюр виставки-подарунка «Кольорові перевтілення».

На згадку про зустріч учасники заходу створили релакс-підвіску з атласними стрічками.

У 2023 році викладачі кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти професор Лариса Калініна, доцент Наталія Прокопчук та доцент Олена Кузьменко взяли участь у Всеукраїнському конкурсі наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технологій», що проводився Сумським національним аграрним університетом. За результатами конкурсу наші науковиці отримали спеціальну відзнаку у номінації «Соціо-гуманітарні та економічні науки» за навчальний посібник «Студенто-сприятлива професійна підготовка майбутнього вчителя англійської мови нового покоління».

У своєму доробку науковиці розмістили інноваційні підходи, методи та технології навчання іноземних мов студентів різних вікових категорій. Видання орієнтоване як на здобувачів, так і викладачів вищих мовних навчальних закладів.

Вітаємо колег і бажаємо нових звершень на освітній ниві!

Здобувачі вищої освіти спеціальностей «Право» та «Публічне управління та адміністрування» прослухали лекцію-диспут «Доброчесність та належне врядування в контексті європейських стандартів публічного управління» від провідного практика в галузі публічного управління, заступника начальника Західного міжрегіонального управління НАДС, начальника відділу у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернівецькій областях Західного міжрегіонального управління НАДС Володимира Бражевського. Захід був організований Вінницьким торговельно-економічним інститутом ДТЕУ.

У ході дискусії Володимир Миколайович ознайомив студентів з поняттями доброчесності та належного врядування в контексті європейських стандартів публічного управління; особливостями державної служби в сучасних умовах та основними антикорупційними положеннями, які слід враховувати при бажанні пов’язати своє життя з публічною службою.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка 5 вересня 2023 року на природничому факультеті відбулася відкрита лекція Тетяни Назаренко — завідувачки відділу навчання географії та економіки, доктора педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту педагогіки НАПН України. Темою зустрічі обрали «Особливості інновацій у профільній освіті».

Тетяна Геннадіївна розповіла, як розвивалася українська школа географії з часів заснування Києво-Могилянської академії та до сьогоднішніх днів. Надзвичайно цікавою та пізнавальною була інформація про організацію сучасної старшої школи. Викладачі і здобувачі освіти дізналися, якою має бути старша профільна школа та профільне навчання географії найближчим часом.

Однією із новинок в освіті, які вже сьогодні впроваджуються в освітній процес, є інтегрований курс географії. Інтегрований підхід створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, прояву творчості у здобувачів освіти, дає свободу вибору змісту, засобів навчання. Тетяна Геннадіївна наголосила на тому, що географія — наука вже інтегрована і ґрунтується вона на комплексному підході, на розвитку усіх географічних курсів. Освітня інтеграція — це інтеграція в життя.

Професорка відповіла на ряд поставлених питань та побажала плідної та успішної роботи майбутнім вчителям географії.

21-22 серпня тривала робота Міжнародної наукової конференції «Євреї в етнічній мозаїці українських земель та Чорноморського регіону». Захід відбувався у змішаному форматі. Офлайн-частина відбувалась на базі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Науковий форум зібрав дослідників із українських та американських університетів. Географія учасників — Каліфорнія, Іллінойс, Ньо-Йорку (США), Київ, Харків, Дніпро, Чернівці, Запоріжжя, Луцьк, Львов, Житомир, Херсон (Україна). Наш університет на конференції представляла завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська, яка запропонувала до обговорення виступ на тему «Імперські практики та єврейське і українське націотворення у др. пол. ХІХ — на поч. ХХ ст.», а участь у заході брала в онлайн-форматі.

Ініціатором та організатором конференції виступили Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи (м. Харків, керівник — доктор Артем Харченко), серед співорганізаторів — University of St.Gallen, Інститут Буковини, Центр Буковинознавства. Конференція складалася із п’яти панелей: «Життєві траєкторії і стратегії», «Євреї в імперських наративах», «Голокост в Україні», «Пам’яті про Голокост», «Єврейський спадок в колекціях та документах».

Дискутантами на панелях виступали знані дослідники у сфері історії євреїв та Голокосту: Девід Фішман — професор Американської єврейської теологічної семінарії (Ньо-Йорк), письменник; Елісса Бемпорад, професор історії та завідуюча кафедрою східноєвропейської єврейської історії та Голокосту в Квінс-коледжі та аспірантському центрі Стенфордського університету; Йоханан Петровський-Штерн — професор єврейської історії Північно-Західного університету (Іллінойс, США), член-кореспондент Українського наукового інституту Гарвардського університету; Владислава Москалець, докторка УКУ (Львів).

Учасники представили цікаві та ґрунтовні дослідження, питання, обговорення. Традиційно приємно чути молодих вчених, які пропонують іноді нестандартні підходи, які, за оцінкою Й. Петровського-Штерна, можуть призводити і до зміни історичної парадигми.

14-17 серпня 2023 професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець брала участь у роботі Літнього симпозіуму для українських та шведських дослідників гуманітарних наук Ukrainian Studies in Sweden. Methodological challenges and Future Perspectives («Українські студії у Швеції. Методологічні виклики та перспективи на майбутнє»), який проходив на базі університету Сьодерторна (м. Стокгольм, Швеція). Професорка виступила з доповіддю Methods of using the results of Oral History research in the process of teaching the academic discipline «History and Theory of Stalinism» (Методика використання результатів усноісторичних досліджень у процесі викладання навчальної дисципліни «Історія і теорія сталінізму»).

Організаторами наукового форуми виступили Центр балтійських та східноєвропейських студій Седерторнського університету (CBEES), Інститут сучасної історії Седерторнського університету (SHI) та Історичний факультет Уппсальського університету.

Житомирський державний університет імені Івана Франка у складі консорціуму виграв грант Erasmus+ Capacity Building. Координаторами проєкту є к.ф.н., доц., директор навчально-наукового інституту іноземної філології Марина Полховська та к.ф.н., професор кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Вікторія Жуковська.

Перемогу також отримав модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні напрямки», поданий командою університету під керівництвом доктора історичних наук, професора і завідувача кафедри історії України Вікторії Венгерської.

Щиро вітаємо колег з високою оцінкою проєктів, бажаємо успіхів та наснаги в їх реалізації!

Наукове видання «Журнал соціальної та практичної психології» Житомирського державного університету імені Івана Франка оголошує набір статей в № 1–2 2023 року.

Друк статей для авторів безкоштовний. Пріоритетними є наукові матеріали емпіричного характеру та матеріали іноземною мовою (англійською або польською).

Вимоги до статей за посиланням.

Матеріали до публікації приймаються на електронну адресу редакції: sppjournal@gmail.com

Довідки за телефонами:

• 097 94 01 149
• 096 48 40 307

До розгляду приймаються статті докторів наук, докторів філософії, науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів, а також осіб, які мають відповідну фахову вищу освіту. Для авторів без наукових ступенів разом зі статтею має надаватися рецензія кандидата (доктора) психологічних наук. Матеріали публікації здобувачів вищої освіти редакція приймає у співавторстві з науковим керівником.

Надіслані публікації проходитимуть процедуру подвійного сліпого рецензування. Отримавши рецензований рукопис, необхідно врахувати побажання та зауваження рецензентів і повернути його до редакції упродовж місяця. Редакційна колегія готова з розумінням поставитися до будь-якого авторського бачення проблеми як теоретичного, так і практичного характеру за умови збереження академічної етики оприлюднення результатів наукових досліджень. Матеріали, які порушують авторські права до розгляду не приймаються.

Пріоритетами журналу є підтримка молодих науковців, дослідження у сфері психічного здоров’я, дослідження проблем сучасного інформаційного суспільства, матеріали критичного та дискусійного характеру, висвітлення наукових заходів і подій всеукраїнського та загальносвітового масштабу.

Академічна доброчесність. Статті у виданні перевіряються на унікальність тексту за допомогою сервісів StrikePlagiarism.com та Unicheck. Політика видання пов’язана з нульовою толерантністю до порушення авторських прав. Матеріали публікацій, які матимуть текстові запозичення без відповідних посилань на оригінальне першоджерело, відхилятимуться.

Рубрики журналу:

• Емпіричні дослідження.
• Експериментальні дослідження.
• Історія психології.
• Концепції та методичні розробки.
• Аналітичні ревю.
• Реплікаційні дослідження.
• Наукові події, рецензії, персоналії.

Тримаймося разом! Усе буде Україна!

У цьому році переможницею стала Алла Стягайло — здобувачка вищої освіти 4 курсу соціально-психологічного факультету, яка досліджувала тему «Подолання проблеми домашнього насильства в суспільстві» під науковим керівництвом кандидата психологічних наук, доцента Ксенії Гавриловської.

До участі у Конкурсі — 2022/23 Стипендіальної програми «Завтра.UA» було зареєстровано 312 пакетів документів студентів з 88 українських ЗВО, серед яких допущено до оцінювання у 1-му турі 299 конкурсантів (13 заявок було вилучено через невідповідність Умовам проведення конкурсу).

За результатами трьох турів переможцями конкурсу стали 54 студенти, які представляють 34 заклади вищої освіти України.

Вітаємо та бажаємо подальших успіхів!

Кароліна Василенко, студентка спеціальності «Журналістика», посіла ІІ місце на Міжнародному студентському професійному творчому конкурсі «Видавнича журналістика». Разом з науковим керівником Іриною Лисою, аспіранткою кафедри журналістики, реклами та PR, працювали над буктрейлером «Україна козацька».

Конкурс «Видавнича журналістика» проходив на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського в межах розвитку Інноваційного ХАБу здобувачів вищої освіти та молодих учених.

Засновниками конкурсу є кафедра лінгводидактики та журналістики Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського з профільними кафедрами Університету Матея Бела (Словаччина), Інституту технологій і бізнесу (Чехія), Вищої школа європейських і регіональних досліджень (Чехія), Університету Лестера (Велика Британія), Алітус Коледжу Університету прикладних наук (Литва), Люблінської політехніки (Польща), Вроцлавського економічного університету (Польща).

Конкурс спрямований на розширення міжнародних зв’язків, стимулювання інноваційної діяльності студентів, оволодіння ними сучасними технологіями, зокрема, просування книги і читання засобами соціальних комунікацій, створення умов для формування інтелектуального потенціалу талановитої молоді тощо.

Студентка ННІ філології та журналістики Катерина Яриновська здобула перемогу на Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт за спеціальністю 035 «Філологія», який проходив на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ) у 2022/2023 навчальному році під патронатом Національної комісії України у справах Юнеско.

Катерина під керівництвом Олексія Башманівського, кандидата філологічних наук, доцента кафедри словянських і германських мов, представила наукове дослідження «ЛІНГВІСТИЧНА СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ СУЧАСНИХ ВІЙСЬКОВИХ ОМОФРАЗ ТА ТЕРМІНОЛОГІЇ». Разом з франківціями над дослідженням працювали також Дарина Нагорна, студентка ЖДУ імені Івана Франка і Варшавського університету, та її керівник Іоанна Ґетка — докторка гуманістичних наук, професорка, завідувачка кафедри міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету.

Щиро вітаємо науковців!

На базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ) у 2022/2023 навчальному році проходив Міжнародний конкурс студентських наукових робіт під патронатом Національної комісії України у справах Юнеско.

На конкурс від Житомирського державного університету імені Івана Франка були надіслані 4 роботи за спеціальністю 015 «Професійна освіта» під керівництвом як науковців закладу, так і іноземних колег.

Приємно, що усі роботи були високо оцінені, а здобувачі стали переможцями ІІ туру Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт:

І місце: Глушихін Даниїл, Місько Єгор (керівник — Мосіюк Олександр, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій) — «Розробка симулятора для професійної підготовки пілотів дронів».

ІІ місце: Володимир Киселевич (керівник — Вербівський Дмитро, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій ) — «Розробка серверної частини вебдодатку для автоматизації проведення олімпіад з програмування».

ІІІ місце:

• Леся Пилявець (керівник — Лариса Калініна, професор кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти) — «Кумулятивна казка як засіб формування багатокомпонентної фонологічної компетентності учнів початкової школи»;
• Лілія Коваленко (керівники — Нінель Сидорчук, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління) — «Формування професійного іміджу майбутніх педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти».

Співорганізаторами конкурсу є закордонні навчальні заклади: Абертейський університет (Шотландія); Університет Матея Бела (Словаччина); Університет Едуконс (Сербія); Інститут нових технологій та бізнесу (Чехія); Вища школа європейських і регіональних досліджень (Чехія); Євразійський університет імені Л. Н. Гумільова (Казахстан); Карагандинський Державний Індустріальний Університет (Казахстан); Казахський Національний дослідницький технічний університета ім. Шатпаєва; Вища школа менеджменту інформаційних систем (ISMA) (Латвія); Алітус Коледж Університет прикладних наук (Литва); Люблінська політехніка (Польща); Вроцлавський економічний університет (Польща).

Конкурсу покликаний активізувати процеси інтеграції України в європейський освітньо-науковий простір, розширити міжнародні зв’язки, стимулювати інноваційну діяльність студентів, оволодіти ними сучасними технологіями, створити умови для формування інтелектуального потенціалу талановитої молоді тощо.

Щиро вітаємо наших науковців!

«Обличчя війни». Під такою назвою протягом 1–2 червня в університеті Лодзі (Польща) проходила міжнародна наукова конференція, яка зібрала більше 120 учасників з різних країн та континентів. Житомирський державний університет імені Івана Франка на міжнародному науковому форумі представляли професорки кафедри історії України Вікторія Венгерська (доповідь на тему «Війна в культурі та культура в умовах війни: мистецтво „втраченого покоління“ та сучасне українське мистецтво», модерування однією із секцій), Ольга Білобровець («Біженська доля польських дітей в Україні в роки Першої світової війни», модерування однією із секцій) та професорка кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець (тема доповіді — «Місіонери червоної влади: партійна номенклатура західних областей України в 1944–1946 рр.».

Конференція щорічна, об’єднує дослідників різних періодів та напрямків історичної науки і інших гуманітарних наук. Серед ключових тем обговорення учасників наукового зібрання і російсько-українська війна, її перебіг, наслідки, тексти та контексти. Цю складову конференції представляли українські дослідники, частина з яких зараз вимушено перебуває за кордоном. Приємно відчувати підтримку польських колег та зацікавлення українською тематикою. Варто відмітити, що в останні роки організатори не запрошують представників Росії та Білорусі. Однак, і в польському академічному середовищі, на жаль, зустрічаються вчені, які перебувають у полоні російських наративів.

Історико-філософський факультет університету міста Лодзі має потужну кафедру середньовічної історії, його фахівці спеціалізуються також і на військовій історії. Серед співробітників кафедри та організаторів конференції — випускник історичного факультету нашого університету Олег Ганський, який завершує навчання в докторантурі та, сподіваємось, найближчим часом поповнить лави докторів-медієвістів.

Протягом двох днів роботи науковиці знайомились із дослідженнями колег з різних країн та університетів, долучитись до їх обговорення. Живе спілкування та науковий діалог у мирній країні. Наша мрія, яку наближають ЗСУ та більшість українців, працюючи на перемогу.

1 червня 2023 року за ініціативи Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України відбулася регіональна зустріч рад молодих вчених Житомирської області на базі Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Житомирської обласної ради.

До зустрічі долучилися представники Ради молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка Сергій Стельникович, Юлія Мінгальова та Анна Савина. Цьогоріч зустріч відбулася у новому форматі: значну увагу було приділено обговоренню можливостей та викликів у діяльності РМВ області. Зокрема, визначили проблеми, пов’язані з підтримкою наукової та науково-технічної діяльності в Україні, комерціалізацією та впровадження масштабних розробок.

Голова Ради молодих учених при МОН Олеся Ващук ознайомила присутніх із низкою проєктів, які спрямовані на підтримку та стимулювання наукової та науково-технічної діяльності молодих вчених в умовах війни.

Висловлюємо щиру вдячність за можливість долучитися до дійсно продуктивного діалогу в колі однодумців!

30 травня в ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка в межах проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція докторки філологічних наук, професорки, професорки кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Зоряни Лановик «Біблія як інтертекст світової літератури».

Зоряна Богданівна у розмові розкрила феномен Біблії, його вплив на розвиток художньої літератури й мистецтва в цілому, на процеси культурогенезу.

Сподіваємось на подальші наукові та академічні зустрічі!

У рамках проєкту «Запрошені професори» 31 травня 2023 року в навчально-науковому інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася зустріч із доктором філологічних наук, професором, професором кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Оксаною Зелінською, яка виголосила лекцію на тему «Український правопис: історія нищення національної ідентичности».

Доповідачка порушила низку актуальних проблем сучасного українського правопису, зокрема, на яких питаннях зосереджене сучасне обговорення українського правопису, на чому базувався правопис 1928 року та яка доля членів правописної комісії та ін. Оксана Юріївна розглянула історично зумовлену низку змін у новому українському правописі: закінчення и в родовому відмінку, буква и на початку слова, буквосполучення ія в середині слова, правопис слів іншомовного походження тощо, ілюструючи теоретичні положення вдало дібраним матеріалом із публіцистичних та художніх творів ХХ ст., а також прикладами з пам’яток української мови давніших періодів.

26 травня у рамках проєкту «Запрошені професори» до ЖДУ імені Івана Франка із гостьовою лекцією «Пенсійне забезпечення в умовах воєнного стану та повоєнного розвитку» завітали Тетяна КОРОЛЬ — заступник голови правління Пенсійного фонду України та Мілена КРАВЧЕНКО — доктор наук з державного управління, професор Державного університету телекомунікацій. Організатором зустрічі є професор кафедри права та публічного управління Василь Купрійчук.

Зустріч відбулася у форматі діалогу. Присутніми були проректор з наукової і міжнародної роботи, кандидат економічних наук, доцент Тетяна Боцян, викладачі кафедри та студенти спеціальності «Публічне управління та адміністрування».

Особливу увагу лектори приділили питанням щодо здійснення змін у системі пенсійного забезпечення з метою організації ефективного функціонування всіх суб’єктів процесу (держави, громадян, підприємств, недержавних пенсійних фондів, банків, страхових організацій тощо) для забезпечення соціальної справедливості та соціальної рівності державних соціальних гарантій всім громадянам.

Тематика лекції викликала жваву дискусію серед запрошених учасників заходу.

Дякуємо пані Тетяні та пані Мілені за чудовий захід!

Житомирський державний університет імені Івана Франка, єдиний серед закладів Житомирщини, брав участь у 38-ій міжнародній спеціалізованій онлайн-виставці «Освіта та кар’єра — 2023», яка проходила 28–29 квітня 2023 року. Організатором дійства була Всеукраїнська громадська організація Товариства «Знання» України за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України та Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

Захід спрямований на абітурієнтів для ознайомлення із закладами освіти. А для освітянської спільноти — це майданчик для презентації своїх установ, проведення семінарів та круглих столів з питань подальшого розвитку системи освіти, міжнародного співробітництва, презентації освітніх та наукових інноваційних технологій.

Кожен із закладів-учасників розмістив головну інформацію про заклад, презентаційні матеріали, актуальні напрями та спеціальності, а також контактні дані з активними посиланнями на соціальні мережі.

https://online.osvitaexpo.com.ua/study/zhitomirskij-derzhavnij-universitet-imeni-ivana-franka/

Програма виставки передбачала проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів, різноманітних молодіжних програм. Житомирський державний університет імені Івана Франка брав участь у презентації книг нового покоління Викладачі кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти ННІ іноземної філології професорки Лариса Калініна та Наталія Щерба, доцентки Наталія Прокопчук, Олена Кузьменко, Тетяна Григор’єва презентували новий підручник «Від студента до вчителя іноземної мови нового покоління: студенто-сприятлива професійно-методична підготовка». Книга містить інноваційні підходи, методи та технології навчання іноземних мов студентів різних вікових категорій та буде корисною як здобувачам, так і викладачам вищих мовних навчальних закладів.

Ознайомитися з відеопрезентацією можна за посиланням.

23 травня у ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка у межах проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція докторки філологічних наук, професорки кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Мар’яни Лановик.

Тема зустрічі — «Література як простір міжкультурної комунікації». Адресатами лекції були студенти-філологи, а також аспіранти та викладачі кафедри германської філології та зарубіжної літератури.

Висловлюємо щиру вдячність Мар’яні Богданівні — відомій представниці теоретико-літературної школи Романа Теодоровича Гром’яка — за змістовну, цікаву, інформативно насичену лекцію, що дозволила подивитися з погляду міжкультурної взаємодії на західноєвропейський літературний канон, основні чинники його становлення та еволюції. Сподіваємося на подальші зустрічі!

22 травня 2023 року в палаці Тишкевичів-Потоцьких у Варшаві відбулись урочистості з нагоди вручення Нагороди імені Івана Виговського. Лауреатом премії на 2023 рік у галузі гуманітарних наук стала професорка кафедри історії України, докторка історичних наук Ольга Білобровець. Стипендія має науково-дидактичний характер і передбачає 12-місячне перебування лауреата в шести університетах Польщі.

Нагорода заснована в 2014 році Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету та провідними польськими навчальними закладами — Варшавським, Ягеллонським, Вроцлавським університетами. Сьогодні одну нагороду та десять 4-місячних стажувань фінансують разом 22 навчальні заклади Польщі.

Нагородою Імені Івана Виговського відзначають громадян України за заслуги в розвитку науки, культури та громадського життя, у формуванні й розвитку громадянського суспільства в Україні, розбудові демократичної України, а також за дослідження історичних, сучасних та майбутніх відносин між Україною, Польщею та Європою.

На урочистостях виступив директор Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, секретар Капітули Ян Маліцький. Нагорода знаходиться під почесним патронатом президентів Республіки Польща. Представник Президента Анджея Дуди в Капітулі Мєшко Павляк зачитав привітальний лист.

18–19 травня 2023 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася ХХ Всеукраїнська (з міжнародною участю) ономастична конференція, присвячена 90-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України Василя Васильовича Німчука. Співорганізатори заходу — Інститут української мови НАН України, Українська ономастична комісія, кафедра української мови та методики її навчання ННІ філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Учасники конференції мали змогу заслухати виступи на пленарних засіданнях, а також узяти участь у 6 секція: «Актуальні питання слов’янської антропоніміки», «Ономастика і діалектологія», «Актуальні питання слов’янської топоніміки», «Інші класи онімів у слов’янських мовах», «Функціональні особливості власних назв у слов’янському онімному просторі», «Літературна та фольклорна ономастика».

В ухвалі конференції відзначено високий науково-теоретичний рівень доповідей учасників, яким рекомендовано опублікувати свої наукові доповіді у «Вісникові Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки»; підтримувати тісний зв’язок поміж українськими ономастичними осередками, налагоджувати співпрацю з назвознавчими центрами за межами України; популяризувати результати ономастичних досліджень у навчальному процесі закладів вищої освіти, а також у засобах масової інформації.

У межах заходу відбулося засідання Української ономастичної комісії, на якому розглянуто низку питань: робота Української ономастичної комісії впродовж 2022–2023 рр.; діяльність ономастичних осередків на базі університетів України; «Повідомлення Української ономастичної комісії», інформація про випуски № 6, 7.

Під час конференції відбулася презентація наукових праць: «Англо-український та українсько-англійський словник українських імен» (автори-укладачі: Леонід Черноватий, Євген Шохенмаєр), монографій «Антропонімія Житомирщини ХVІ—ХVІІ століть» Лесі Ящук і «Мовосвіт лемківської пісні» Стафанії Панцьо, Людмили Вакарюк, Наталії Лісняк.

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася наукова конференція викладачів та молодих науковців університету з нагоди Днів науки та 30-річчя діяльності аспірантури. Захід проходив у змішаному форматі і розпочався музичним привітання хору викладачів та студентів «Артанія».

До привітального слова долучилися Арешонков Володимир — доктор педагогічних наук, народний депутат України, та Киричук Галина — доктор біологічних наук, професор, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Володимир Юрійович у своєму зверненні подякував науковцям університету, які мали безпосередній вплив на його становлення як особистості. «Я поважаю вас за цілеспрямованість. Ви часто ставили амбіційні плани, які нелегко було реалізувати. На сьогодні університет — це європейський, сучасний навчальний заклад. Переконаний, що ви досягнете усього, до чого прагнете. Завдячуючи вашому потенціалу — інтелектуальному, науковому — ви здатні залишатися лідером вищої освіти на Житомирщині і не тільки».

Володимир Арешонков відзначив франківців найвищими нагородами — почесними грамотами Верховної Ради за заслуги перед українським народом:

• Віктора Мойсієнка — професора кафедри української мови, а зараз — молодшого сержанта збройних сил України;
• Наталію Сейко — професорку кафедри соціальних технологій;
• ВасиляКупрійчука — професора кафедри права та публічного управління.

Професор Мойсієнко у своєму зверненні до колег зауважив, що нагорода ця йому дана з авансом і має велике бажання повернутися до професорської діяльності. Але переконаний, що після перемоги на нас чекає велика робота над поверненням власної історії, яку було викрадено.

На пленарному засіданні пролунали виступи науковців Житомирського державного університету імені Івана Франка:

• Білобровець Ольга, професорка кафедри історії України виступила з доповіддю «МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ІДЕОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ БІЛЬШОВИКІВ У ХОДІ ВІЙНИ ПРОТИ УНР»;
• Гримашевич Галина, доцентка, завідувачка кафедри української мови та методики її навчання — «НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС У ДІЇ?»;
• Купрійчук Василь, професор кафедри права та публічного управління — «ВИКЛИКИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ УПРАВЛІНЦЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ІНСТИТУЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ В ПОСТВОЄННИЙ ПЕРІОД»
• Мазяр Олег, доцент кафедри соціальної та практичної психології — «ДЕГУМАНІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ЛІМІТОВАНОЇ АГРЕСІЇ»;
• Павлик Надія, професорка кафедри соціальних технологій — «СПІЛЬНОЧИТАННЯ: ПРОСТІ РІШЕННЯ СКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ»;
• Слободянюк Сергій, голова наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка, стипендіат програми «Завтра.UA»; та Барановський Владислав, учасник проєкту для молоді «Незламні постаті в історії України», стипендіат програми «Завтра.UA» — «ВИЗНАЧНІ ПОСТАТІ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ РІЗНИХ ЧАСІВ: КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ ТА ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ»

Варто зауважити актуальність зазначеної тематики, у доповідях простежувалися історичні паралелі із сучасними подіями, а також рефлексія на них.

18 травня у змішаному форматі відбулася VIII Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення», яку модерував Олег Соколовський, професор кафедри філософії та політологія ЖДУ імені Івана Фракна.

Вітальне слово учасникам конференції виголосили проректор з наукової і міжнародної роботи Тетяна Боцян, декан історичного факультету Олександр Жуковський. З актуальними, аналітичними й цікавими доповідями виступили: Наталія Ковтун, професор кафедри філософії та політології, Tomasz Dekert, доцент кафедри філософії культури та релігієзнавства Краківського Академії «Ігнатіанум», Людмила Филипович, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Микола Козловець, професор кафедри філософії та політології, Андрій Кобетяк , здобувач Волинського національного університету імені Лесі Українки, Богдан Дрозд та Юрій Ситайло, аспіранти кафедри філософії та політології.

Дякуємо учасникам конференції й сподіваємося на подальшу співпрацю!

На запрошення Зеленогурського університету, зокрема Інституту спорту, туризму і харчування, доцентка кафедри екології та географії, гарантка освітньої програми «Туризм» Інна Нестерчук бере участь у Training Statf Mobility в рамках програми Erasmus+piO в Університеті Зеленої Гури.

Метою стажування є проходження попередньо узгодженої програми навчання на факультеті біологічних наук в зазначеному університеті. Перша зустріч відбулася з керівництвом інституту та біологічного факультету. Із структурою закладу пані Інну ознайомила професорка університету Агнешка Гандецка — заступниця директора та завідувачка кафедри туризму і рекреації. Наша викладачка познайомилася зі студентами 2-го року навчання ОП «Туризм і рекреація», відвідавши пари освітньої компоненти «Соціологія туризму», які проводила професорка Агнешка Гандецка.

Рухаємося далі!

12 травня 2023 відбулася Всеукраїнська наукова конференція пам’яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича (1935–2003) «Сучасний стан і перспективи лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу». Організаторами є кафедра англійської філології та перекладу ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка, кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, кафедра англійської мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кафедра германської філології та методики викладання іноземних мов Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

На пленарному засіданні виступили Роксолана Поворознюк, доктор філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з доповіддю «Новітні вектори дослідження перекладу в Україні» та Олександр Ємець, кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри германської філології та перекладознавства Хмельницького національного університету, — «Когезія як прийом висунення у сучасних американських коротких оповіданнях».

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося розширене засідання комісії з питань академічної доброчесності.

До обговорення доповідачами були запропоновані питання про дотримання академічної доброчесності при написанні наукових робіт здобувачами вищої освіти та молодими вченимита; аналіз віртуальної виставки «Бібліотека про академічну доброчесність» підготовленої бібліотекою університету.

До складу комісії входять директори інститутів, декани факультетів, директор бібліотеки, голова студентського братства, голова ради докторів, начальник інформаційного навчально-виробничого центру, начальник відділу кадрів, голова наукового товариства студентів, юрист. Головою є проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян, заступником — проректор з навчально-методичної та виховної роботи Володимир Чумак.

На це засідання були запрошені також представники Ради молодих вчених та Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених.

12 травня 2023 р. на історичному факультеті у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася зустріч з доктором історичних наук, професором, старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН України Валентиною Шандрою.

Під час лекції «Генерал-губернаторства як форма управління історичними українськими територіями» здобувачі освіти першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (наукового) рівнів та викладачі кафедр всесвітньої історії та історії України ознайомилися з особливостями управління українськими землями у ХІХ ст. Після ґрунтовної лекції викладачі та студенти задавали запитання, які поглибили їхні знання і відкрили нові сюжети для подальших досліджень.

Практика запрошення професорів до стін нашого ВНЗ допомагає розширити наші наукові обрії та переконує здобувачів у правильності їх вибору.

11 травня 2023 р. викладачі та студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» вкотре мали змогу зустрітися з професіоналом своєї справи. Цього разу з головним технологом мережі ресторанів SALAD, членом правління Асоціації кулінарів України, золотим шеф-кухарем Бондарчуком Віктором. Зустріч була присвячена актуальній та дуже складній темі в роботі будь-якого ресторану — «Внутрішні документи закладу ресторанного господарства».

Студенти мали змогу ознайомитися зі створенням меню, етапами введення нової позиції, визначенням показників ефективності окремих позицій та на прикладі розібрали шляхи зменшення собівартості страви без втрати її якісних характеристик. Завдяки пану Віктору переконалися, що постійний моніторинг цін, удосконалення складових інгредієнтів рецептур та творчість шеф-поварів можуть забезпечити достойні показники ефективності роботи ресторану та задовольнити вишукані смаки гостей.

Після доповіді студенти змогли задати велику кількість запитань щодо умов роботи, функцій шефа та су-шефа, закупівель, визначення найкращого постачальника та вимоги сертифікації сировини, роботу HACCP у закладах, порядку та узгодження soundtrack у ресторані та можливість проходити практичне стажування у закладах мережі.

Налагодження міжнародної співпраці, зокрема в освіті, є одним із найбільш важливих напрямів діяльності ЗВО в нашому сьогоденні. 12 травня 2023 року відбулася зустріч студентів та адміністрації Житомирського державного університету імені Івана Франка із представниками Вінчестерського університету (University of Winchester, Великобританія).

Під час зустрічі Sam Jones презентував історію виникнення університету, факультети та спеціальності Вінчестерського університету, а Charlotte Baker розповіла про студентське самоврядування й актуальні проєкти, до яких залучені здобувачі й науково-педагогічні працівники. Представники Житомирського державного університету імені Івана Франка мали за честь ознайомити іноземних колег з Україною, університетом, зокрема поділитися досвідом організації навчально-виховного процесу в умовах війни, студентського самоврядування й можливостей подальшого розвитку; обговорили спільні проєкти та перспективи для налагодження співпраці в найближчому майбутньому.

9 травня 2023 року наказом Міністерства освіти і науки України затверджено список переможців ХХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. У фіналі конкурсу, що відбувався у дистанційному форматі 24 березня 2023 року, змагалися 806 знавців української мови із закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. Переможцями конкурсу стали 72 учасники. Cеред кращих і студентка ННІ філології та журналістики Вікторія Вельмик, яка посіла ІІ місце.

«Учасники мовного змагання демонстрували знання української мови, розмірковували у творах про волонтерство, норми життя суспільства під час війни, значення почесної відзнаки „Місто-герой України“. Також висловлювали думки щодо інформаційної гігієни, правил спілкування в соціальних мережах та давали рекомендації, як зацікавити учнів під час онлайн-навчання» — пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Нагадаємо, що Вікторія минулого року теж брала участь у конкурсі Петра Яцика і з чудовими результати посіла перше місце.

27 квітня 2023 року відбулося чергове засідання Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету.

На засіданні відбулося обговорення можливості створення стартапів на базі університету та їх фінансування в рамках співпраці з Українським фондом стартапів.

Другим питанням розглядалися можливості публікації наукових здобутків здобувачів вищої освіти в періодичних виданнях університету. Детально розповіла про можливості публікації наукових здобутків у виданнях університету та надала вичерпні відповіді на всі питання, які цікавили студентів директор бібліотеки Тетяна Краснобока. Також вона запропонувала допомогу бібліотеки студентам при написанні наукових робіт, нагадавши, що в університеті наразі функціонують 8 фахових періодичних наукових видань.

Житомирський державний університет імені Івана Франка має 7 фахових видань з філологічних, філософських, педагогічних, історичних, гуманітарних, соціальних та поведінкових наук, управління та адміністрування. Гарною новиною став наказ МОН України № 491 від 27.04.2023 року, яким введено до переліку фахових у категорії «Б» ще один журнал — «Український журнал природничих наук».

Запрошуємо до друку за спеціальностями 091 Біологія, 101 Екологія, 102 Хімія, 106 Географія, 201 Агрономія (галузі науки: біологічні, хімічні, географічні, сільськогосподарські).

Житомирський державний університет імені Івана Франка вітає з присвоєнням вчених звань:

• професорку кафедри зоології, біологічного моніторингу і охорони природи — Романюк Руслану Костянтинівну;
• доцентку кафедри англійської мови та прикладної лінгвістики — Кодубовську Оксану Олександрівну;
• доцентку кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти — Кузьменко Олену Юріївну.

Бажаємо нових звершень у мирній незалежній Україні!

25 квітня 2023 року кафедра психології, логопедії та інклюзивної освіти спільно із міжнародними партнерами (Словаччина, Польща, Канада, Узбекистан) та ЗВО України провела Міжнародну науково-практичну інтернет-конференцію «Актуальні питання розвитку особистості: сучасність, інновації, перспективи».

Метою конференції було розширити теоретичні знання з актуальних питань розвитку особистості в умовах трансформаційних змін в суспільстві, обмін теоретико-експериментальними дослідженнями та практикою, узагальнення і систематизація набутих фахівцями знань та умінь. Під час пленарного засідання було представлено доповіді міждисциплінарного характеру:

• Шилонова Вєра (Пряшівський університет в Пряшеві (Словаччина). «СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА В ДИТЯЧОМУ САДКУ ТА ІНКЛЮЗИВНІ ПІДХОДИ В ДІАГНОСТИЦІ ТА СТИМУЛЮВАННІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИХ ДІТЕЙ»
• Осадченко Інна Іванівна (Національний університет біоресурсів та природокористування України (Україна). «ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ АРТ-ТЕРАПІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: ВІД МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО СТУДЕНТІВ».
• Слозанська Ганна Іванівна (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (Україна). «ПОСЛУГА РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ У РОБОТІ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ».
• Гладуш Віктор Антонович (Житомирський державний університет імені Івана Франка (Україна). «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ».
• Кравченко Оксана Олексіївна (Уманський державний педагогічного університету імені Павла Тичини (Україна). «ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ГРОМАДИ: МІЖСЕКТОРАЛЬНИЙ ПІДХІД».
• Черніченко Людмила Анатоліївна (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Україна). «МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ».
• Бочаріна Наталія Олексіївна (Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Україна). «РОЗВИТОК ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА».
• Ліпінська Елеонора В’ячеславівна (студентка 3 курсу факультету психології УДУ імені Михайла Драгоманова (Україна). «РОЛЬ ЗМІ У ФОРМУВАННІ ПСИХОТРАВМУЮЧОЇ СИТУАЦІЇ».

Дякуємо всім учасника за плідну співпрацю та наукову дискусію.

Вийшов черговий (№ 12) випуск журналу «Інтермарум: історія, політика, культура». За час війни це вже третє число, в якому містяться статті досвідчених та молодих науковців з України та Польщі, присвячені різним аспектам національних та імперських студій, ментального картографування, політиці пам’яті та історичній політиці. Номер містить і матеріали, в яких увага зосереджена на окремих сюжетах еміграції, феномену радянських сиротинців, періодичних видань періоду нацистської окупації та історіографії.

Запрошуємо подавати свої статті до нашого журналу! «Інтермарум: історія, політика, культура» включений до переліку фахових видань категорії Б. Детальніша інформація про журнал та умови публікації за покликанням: http://intermarum.zu.edu.ua.

Протягом 19-21 квітня професори кафедри історії України Вікторія Венгерська та Ольга Білобровець взяли участь у серії заходів, які були організовані Міністерством закордонних справ Німеччини та фінансованим ним фондом Science at Risk Emergency Office за сприяння Поблизької філії Польського інституту в Берліні.

Ключовою подією у серії заходів став круглий стіл «Голокост: пам’ять, навчання, трансформації після 24.02.2022 р.», що відбувся у м. Лейпціг. Ольга Білобровець виступила з доповіддю «Голокост в Україні — регіонально-комеморативні практики», Вікторія Венгерська запропонувала на обговорення тему: «Українські євреї — „свої“ чи „чужі“ у навчальних програмах, шкільних підручниках та університетських курсах?». Дослідники обговорили питання, пов’язані зі змінами культури пам’яті щодо Голокосту в сучасній Україні, презентували регіональні виміри вшанування пам’яті, обговорили зміст навчання Голокосту в українських університетах, зосередили увагу на особливостях викладання в умовах війни, ролі історика та перспективах історичних досліджень, з особливим акцентом на усноісторичних розвідках.

Учасники заходу мали можливість відвідати та ознайомитись із місцями пам’яті про загиблих під час Голокосту євреїв та ромів у Берліні та Лейпцигу, експозицією музею тоталітаризму, в якому зараз представлена виставка, присвячена України, в якій презентуються світлини, об’єднанні проблематикою нашої незалежності від 1991 до 2022 рр. Учасники круглого столу дали інтерв’ю керівниці усноісторичного проєкту, доценту Світлані Телусі, в яких поділилися своїм досвідом роботи в умовах війни, вимушеними змінами в освітньому процесі, труднощами, пов’язаними з проведенням наукових досліджень та їх перспективами.

Дякуємо за запрошення нашій харківській колезі Світлані Телусі, яка від початку повномасштабної фази війни змушена була разом із дітьми переїхати до Німеччини та продовжує реалізовувати проєкти, спрямовані на дослідження у сфері Голокосту, а також проводить усноісторичні дослідження. Невід’ємною складовою життя наших колег, що перебувають за кордоном, є активна волонтерська та науково-просвітницька діяльність з метою поширення знань про Україну та її історію.

20 квітня 2023 року відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична студентсько-учнівська конференція «Мовні виміри світу», організована й проведена кафедрою української мови та методики її навчання.

До участі в конференції зголосилися понад 250 учасників — аспірантів, студентів із різних закладів вищої освіти України, Польщі, Угорщини, Словаччини та учнів закладів загальної середньої освіти Житомирщини та інших областей України. На конференції представлено та обговорено різні аспекти дослідження мовних явищ у діахронії та синхронії.

19 квітня 2023 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка на кафедрі хімії природничого факультету відбулася VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи» в дистанційному форматі.

Співорганізаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Донецький національний університет ім. В. Стуса, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України та Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України. Підтримка конференції: ТОВ «УкрХімАналіз».

Участь в роботі конференції взяли викладачі та здобувачі кафедри хімії. За результатами конференції підготовлено збірник матеріалів, куди увійшли тези учасників з різних науково-дослідних інститутів та установ Національної академії наук України та закладів вищої освіти України та Європи.

Основними напрямкамии роботи конференції були:

• аналітична хімія та хімія навколишнього середовища;
• матеріалознавство та нанотехнології;
• неорганічна та фізична хімія;
• хімічні препарати в біології та медицині;
• хімія органічних сполук та ВМС;
• актуальні проблеми хімічної освіти.

Більш детальна інформація на сайті конференції: https://sites.google.com/view/apc2023/

6 квітня 2023 р. на історичному факультеті у рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів у ЖДУ імені Івана Франка» відбулася зустріч з Ольгою Благодир — вчителем-методистом Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради.

Для студентів ІІІ курсу бакалаврського та І курсу магістерського рівнів було представлено лекцію «Проєктна робота на уроках історії». Зацікавленість тематикою викликала у студентів ряд запитань. Отримані знання стануть у нагоді при вивченні предметів «Організація роботи вчителя історії», «Методика викладання історії» та інших компонентів педагогічного циклу. Модератором виступив професор кафедри всесвітньої історії Андрій Шевчук.

Наказом МОН від 28 березня 2023 року студентам ЖДУ імені Івана Франка присвоєно стипендії Президента України на ІІ семестр 2022/2023 навчального року.

Вітаємо здобувачів другого рівня вищої освіти Дарину Нагорну, ННІ філології та журналістики, та Сергія Слободянюка, історичний факультет, з гідним визнанням їх наукової роботи! Успіхів у подальших наукових дослідженнях!

У рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів» 28 березня 2023 року на історичному факультеті відбулася зустріч з Надією Борисовою, старшим науковим співробітником відділу етнографії КЗ «Житомирський обласний краєзнавчий музей». Гостя завітала з лекцією «Створення сучасної етнографічної експозиції».

Студенти-історики ознайомилися з основними вимогами до побудови етнографічних експозицій в сучасних музеях, отримали практичні поради щодо збору етнографічних матеріалів. Також в ході зустрічі пані Надія продемонструвала елементи національного одягу жителів житомирського Полісся із фондів ЖОКМ, розповіла про особливості їх пошиву та декорування.

У рамках освітнього проєкту Ukraine Global Faculty продовжуються лекції провідних світових професорів, експертів та підприємців найрейтинговіших університетів.

Відкрито реєстрацію на наступну лекцію всесвітньовідомого спікера, письменника та документаліста JOHAN NORBERG «Golden ages: What we can learn from their rise and fall», яка відбудеться 23 березня 2023 року о 14:00.

Для того, щоб зареєструватися на лекцію, переходь за посиланням https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/golden-ages-what-we-can-learn-from-their-rise-and-fall. А також ти зможеш у зазначений час зайти на лекцію через власний кабінет на сайті UGF.

Підпишись на телеграм канал, сторінку Facebook та слідкуй за анонсами і новинами Ukraine Global Faculty.

На історичному факультеті Житомирського державного університету ім. Івана Франка відбулась ХІХ щорічна науково-практична краєзнавча учнівсько-студентська конференція «Наш рідний край: історія і сьогодення». Попри чергову тривогу, учасники конференції змогли повернутись до роботи у змішаному offline та online форматах.

Учасників конференції привітала ректор університету, професор Галина Киричук, наголосивши на важливості історичних досліджень та долучені учнівської і студентської молоді до наукових пошуків. Методист НМЦ Департаменту освіти Житомирської міської ради Олена Левченко підкреслила вагомість співпраці між ліцеями міста і області та університетом, зокрема історичним факультетом. До привітань учасників долучились декан історичного факультету Олександр Жуковський та завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська.

На пленарному та секційних засіданнях свої напрацювання презентували учні шкіл та ліцеїв Житомира та області (найбільшу кількість учнівських досліджень представив ліцей № 24 м. Житомира), міста Дніпра, студенти історичного факультету ЖДУ імені Івана Франка, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова.

Учасники конференції запропонували яскраві доповіді, продемонстрували зацікавленість у вивченні історії України та Житомирщини, різних періодів та явищ суспільного життя. Попри війну, наша молодь демонструє прагнення розвиватись. Кожен на своєму місці наближує перемогу, наша конференція стала ще одним кроком їй на зустріч.

Житомирський державний університет імені Івана Франка налагоджує нові напрямки співпраці. 15 березня відбулася зустріч ректорки Галини Киричук з директором туристичної кампанії Tural С Гешо Любеновим, на якій керівники підписали договір про співпрацю стосовно проходження здобувачами вищої освіти закордонної практики.

Також директор компанії «Турал С» зустрівся із здобувачами вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа», «Туризм і рекреація», «СО Географія». Студенти мають можливість проходити закордонну практику на підприємствах готельно-ресторанного та туристичного бізнесу у м. Варна (Болгарія). Пан Гешо познайомив присутніх з базами практик, зокрема представив мережу готелів Grifid, Miravar, MPM, LION, MARRIOTT та ін, описав умови проходження практики та можливості, які відкриваються для студентів-практикантів. Пропозиція від компанії Tural С зацікавила студентів, про що свідчать різнопланові питання від здобувачів. Можливості проходження практики надаються і студентам інших спеціальностей.

Житомирський державний університет імені Івана Франка уклав договір про партнерство та ділове співробітництво з ТОВ «Медичний центр Асклепій Плюс».

Метою цього договору є реалізація спільних програм щодо:

• проходження практик здобувачами вищої освіти на матеріально-технічній базі;
• розповсюдження інформативних матеріалів на умовах цього Договору;
• розробки здобувачами вищої освіти проєктів, пропозицій, спрямованих на покращення діяльності;
• надання матеріалів для написання здобувачами вищої освіти та викладачами наукових робіт;
• підтримки та участі у публічних заходах, проведення спільних кампаній з соціальної реклами, виступів і публікацій в ЗМІ та інших акцій тощо.

Згідно з договором здобувачі спеціальності 091 Біологія бакалаврського рівня вищої освіти вже найближчим часом зможуть проходити виробничу практику на базі ТОВ «Медичного центру Асклепій Плюс». Ця практика є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми і має на меті набуття студентами професійних навичок та вмінь зі спеціальності 091 Біологія. Під час практики студенти матимуть змогу ознайомитися з регламентом роботи, правилами внутрішнього розпорядку та службового етикету бази практики; вивчити документацію, що регламентує роботу бази практики; вивчити методики лабораторних досліджень, що використовуються у роботі бази практики; провести ряд самостійних лабораторних досліджень, з використанням попередньо вивчених методик та оформити їх результати.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 2 березня 2023 р. відбулась відкрита лекція Ірини Черепанської — докторки технічних наук, професорки кафедри автоматизації та систем неруйнівного контролю Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Тема лекції — «Штучний інтелект як засіб подолання глобальних викликів та повсякденних проблем».

Під час лекції були розглянуті поширені технології використання штучного інтелекту: нечітка логіка, штучні нейронні мережі, генетичні алгоритми та ймовірнісні обчислення.

Окремо йшла мова про роботу штучних нейронних мереж, зокрема про їх апаратну та програмну реалізацію, наведені цікаві приклади роботи таких мереж.

Ірина Юріївна поділилася інформацією про застосування штучного інтелекту в розробках, в яких брала особисто участь:

• інтелектуальна прецизійна гоніометрична система;
• система автоматизованого визначення якості обробки поверхонь природних каменів;
• система інтелектуального керування подачею палива в інжекторний двигун;
• інтелектуальна гравіметрична система пошуку корисних копалин.

Дякуємо за співпрацю та цікаву лекцію!

28 лютого 2023 року у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція Лідії Хомич — докторки педагогічних наук, професорки, заступниці директора з наукової роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України — на тему «Формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів — основа для миру».

На лекції були розглянуті актуальні питання означення цінностей, їх сутнісної характеристики та сучасних підходів до розуміння (антропологічний, історичний, цивілізаційний).

Пані професорка особливу увагу зосередила на чинниках впливу та умовах формування цінностей у сучасної особистості, проблемі особливостей формування цінностей у майбутніх учителів в умовах мінливості сьогодення. Особливо зараз в умовах війни окреслені питання є дуже важливими і актуальними для професійної підготовки фахівців. Для підтвердження теоретичних положень Лідія Хомич презентувала результати опитування викладачів окремих вітчизняних закладів вищої освіти, проведеного Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України у межах проєкту «Педагогічна синергія».

Виступ пані професорки супроводжувався науковим діалогом, запитаннями, коментарями учасників заходу. Щиро дякуємо пані Лідії Хомич за змістовну лекцію! Сподіваємося на продовження творчої і плідної співпраці у межах проєкту «Педагогічна синергія»!

Наукова спільнота та керівництво Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні висловлює солідарність з українським народом. Від самого початку повномасштабного вторгнення університет протягнув руку допомоги для українських студентів, їх родин, випускників. Надав можливість науковцям проводити наукову роботу та спільно подавати заявки на дослідницькі гранти.

«Ми висловлюємо велику надію, що драма війни незабаром завершиться справедливим миром для України і що український народ відбудує і відновить велич своєї Батьківщини», — зазначив ректор prof. dr hab. Radosław Dobrowolsky у своєму листі.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» на історичному факультеті відбулася відкрита лекція завідувача кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктора історичних наук, професора Володимира Барана. Ініціатором зустрічі стала кафедра всесвітньої історії.

Лектор виступив з доповіддю «Західні землі України (1939–1941 рр.)». У ході лекції Володимир Кіндратович охарактеризував становище західних земель України у цей складний період світової та української історії. Проаналізував зовнішню політику та інтереси нацистської Німеччини, СРСР напередодні та на початку Другої світової війни, відповідні договори, укладені між ними; важке становище Польщі на початку Другої світової війни. Значну увагу приділив також постатям, пов’язаним з історією західноукраїнських земель цього періоду.

Присутні здобувачі вищої освіти та викладачі історичного факультету з інтересом сприйняли лекцію, ознайомившись зі складними і трагічними сторінками історії західних земель України у 1939–1941 рр., мали можливість поспілкуватись з відомим українським істориком.

Пан Володимир передав бібліотеці ЖДУ імені Івана Франка свої наукові монографії з історії України ХХ ст. та відвідав музей історії нашого університету.

8 лютого 2023 року у рамках проєкту «Запрошені професори» на природничому факультеті відбулася відкрита лекція кандидата педагогічних наук, доцента кафедри географії та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Андрія Максютова.

Лекцію «Методика навчання географії профільної освіти» відвідали здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти спеціальностей 014.07 Середня освіта (Географія), 014.05 Середня освіта (Біологія та хімія), 101 Екологія, а також викладачі природничого факультету.

Пан Андрій ознайомив здобувачів вищої освіти з поняттям профільного навчання, його основними періодами і структурою, дав розгорнуту відповідь на питання про роль географії як навчального предмета в структурі профільного навчання.

Тримаймося разом! Усе буде Україна!!!

25 січня відбулося урочисте підписання договору про співпрацю між Житомирським державним університетом імені Івана Франка, в особі ректорки, докторки біологічних наук, професорки Галини Киричук, та Центром українсько-європейського наукового співробітництва, в особі голови наглядової ради, кандидата економічних наук Олега Головка.

Також Олег Головко, як засновник та директор видавничого дому «Гельветика», мав зустріч з представниками ради докторів та членами редколегій видань університету, на якій представив роботу свого видавництва.

Довідка. Центр українсько-європейського наукового співробітництва — громадська організація, створена в 2010 році в м. Одесі. Пріоритетними напрямами діяльності Центру є допомога вченим України в участі в міжнародних наукових конференціях і в науково-педагогічних стажуваннях, які відбуваються на території країн Європейського Союзу, вивчення досвіду діяльності закладів вищої освіти та суб’єктів публічного адміністрування у сфері освіти й науки держав Європейського Союзу щодо організації навчального процесу у вищих школах і щодо наукової діяльності. Важливим напрямом діяльності Центру українсько-європейського наукового співробітництва є також організація інституціональних візитів для вітчизняних студентів, аспірантів, молодих науковців із метою вивчення ними найкращих досягнень країн Європейського Союзу як у сфері освіти й науки, так і в галузі державного будівництва загалом.

https://cuesc.org.ua/

Українська асоціація освіти дорослих провела VI Загальноукраїнський конкурс проєктів у сфері освіти дорослих.

Учасниками від Житомирського державного університету імені Івана Франка стали кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, педагогіки та управління Віта Павленко та кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії Володимир Чумак.

Мета конкурсу полягала у тому, щоб сприяти розвитку освіти дорослих в Україні та популяризувати її, стимулювати професійну взаємодію провайдерів освіти дорослих, сприяти об’єднанню зусиль, обміну досвідом і поширенню кращих практик та ініціатив, спрямованих на формування суспільства, що навчається протягом життя. Організаторами конкурсу виступили Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих» за підтримки Представництва DVV International в Україні.

Рішенням атестаційної колегії МОН від 23 грудня 2022 року присвоєні вчені звання науковцям України. Так вчене звання професора присвоєно франківцям:

• Вікторії Жуковській — доцентці кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти;
• Олегу Соколовському — професору кафедри філософії та політології;
• Юлії Шелюк — професорці кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття;
• Олександру Лаврику — професору кафедри екології та географії.

Вчене звання доцента присвоєне наступним науковцям ЖДУ імені Івана Франка:

• Тетяні Криворучко — доцентці кафедри англійської мови та прикладної лінгвістики;
• Ірині Лупаїні — старшій викладачці кафедри медико-біологічних дисциплін;
• Анні Федорчук — доцентці кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

ПИШАЄМОСЯ колегами! Щиро бажаємо щедрих наукових відкриттів та незгасного бажання пізнавати і відкривати світ науки!

Охорона рідкісних видів тварин, питання збереження біорізноманіття загалом — це пріоритетні завдання, які стоять перед людством сьогодні. Саме для того, щоб реально усвідомлювати стан популяцій організмів, тенденції їх розвитку, науковці мають проводити оцінку популяційних параметрів видів та приймати рішення щодо необхідності розробки стратегії охорони.

Найавторитетнішим джерелом оцінки статусу світового біорізноманіття є Червоний список Міжнародного союзу охорони природи (IUCN Red List) — збірник відомостей про охоронний статус організмів у всьому світі. На сьогодні проводиться перегляд та оцінка статусу різних видів живих організмів, у тому числі і двостулкових молюсків, які вважаються групою тварин, що стрімко зникають у світі. До роботи групи європейських науковців, які оцінюють природоохоронний статус двостулкових молюсків, було запрошено представника житомирської малакологічної школи, доктора біологічних наук, професора кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи Ларису Шевчук. Долучення фахівця з цієї групи організмів з України відбулося вперше в історії створення IUCN Red List.

Пані Лариса у період з 5 по 9 грудня працювала у складі команди науковців, які представляли Британію, Францію, Португалію, Норвегію, Грецію, Швейцарію, Польщу, Італію, Чехію та інші європейські країни. Наукова зустріч проходила в Італії, а саме в місті Вербанія, що розташоване на мальовничому озері Маджоре, в Інституті досліджень води. За результатами роботи групи найближчим часом на сайті IUCN Red List має зʼявитися оновлена інформація, а поки що там зазначається, що сайт в роботі. Цього разу до документу внесено дані про всі види двостулкових молюсків, які представлені у фауні України, що в подальшому дозволить претендувати на виділення фінансування для охорони видів.

До речі, Лариса Шевчук була єдиним представником України, запрошеним до роботи європейської команди. Це непересічна подія, це — наша маленька перемога, яка наближає Україну до великої ПЕРЕМОГИ!

9 грудня 2022 року відбулася відкрита лекція в рамках проєкту «Запрошені професори», на якій розглядалися сорти картоплі української селекції. Лекцію провів кандидат сільськогосподарських наук, заслужений селекціонер України, директор Інституту картоплярства НААН України Микола Фурдига.

Організатором зустрічі була кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття. Слухачами були здобувачі спеціальності 201 Агрономія, 091 Біологія, 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та працівники не лише природничого, а й інших факультетів університету.

Микола Миколайович звернув увагу на фактори, що відіграють важливу роль у розвитку та створенні сортів картоплі української селекції. Слухачам були представлені сорти картоплі вітчизняної селекції: Мирослава, Містерія, Княгиня, Медея, Меланія, Мірамі й Щедрик; сорти кольорової селекції: Хортиця, Солоха та Марфуша. Лектор охарактеризував основні ознаки цих сортів та назвав ті, що були виведені для приготування чіпсів і картоплі фрі.

Пишаємося українськими селекціонерами, вдячні їм за нелегку роботу у створенні нових сортів, що надають неймовірного смаку різним стравам нашого столу. Дякуємо за співпрацю всім працівникам Інституту картоплярства. Успіхів Вам у роботі селекціонера!

6 грудня 2022 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, не зважаючи на воєнний стан і перебої зі зв’язком і світлом, відбулося пленарне засідання XXVІ Міжнародної науково-практичної онлайн- конференції «Підвищення професіоналізму фахівця засобами інноваційних педагогічних технологій». У конфренції взяли участь науковці України, Польщі, Словаччини, Чехії, Данії. Україну представляли дослідники з Києва, Львова, Вінниці, Запоріжжя, Рівного, Сум, Глухова, Переяслава, Умані, Житомира, Бара.

На початку пленарного засідання з вітальним словом до учасників конференції звернулися: Тетяна Боцян — проректор з наукової і міжнародної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка, Юрій Ївженко — завідувач сектору наукового та навчально-методичного забезпечення підготовки фахових молодших бакалаврів в системі фахової передвищої освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Ireneusz Żuchowski — д-р інженер, проректор з розвитку, промоцій та фондів ЄС Міжнародної академії Прикладних наук в Ломжі (Польща), Marek Lukáč — доктор філософії, доцент Центру мов і культур національних меншин Прешівського університету (Словацька республіка), Петро Савчук —директор Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського

З доповідями щодо підвищення професіоналізму фахівця засобами інноваційних педагогічних технологій виступили:

• Лариса Лук’янова, док. пед. наук, проф., член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України;
• Аліна Сбруєва, докт. пед. наук, проф., проф. кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка;
• Іренеуш Жуховський, д-р інженер, проректор з розвитку, промоцій та фондів ЄС Міжнародної академії Прикладних наук в Ломжі;
• Олена Удалова, канд. пед. наук, доц., завідувач сектору відділу науково-методичного забезпечення підвищення якості освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»;
• Марина Бойченко, докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка;
• Наталія Мачинська, докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка
• Василь Каплінський, докт. пед. наук, проф., проф. кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського;
• Надія Павлик, докт. пед. наук, доц., проф. кафедри соціальних технологій Житомирського державного університету імені Івана Франка, Україна, дослідниця Aarhus Institute of Advanced Studies, Aarhus University (Denmark)
• Юрій Шапран, докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри біології, методології і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі;
• Ольга Шапран, докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи Університету Григорія Сковороди в Переяславі;
• Олена Рєзнік, докт. філософії, доц. кафедри мистецької освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Доповіді були актуальними та корисними для всіх учасників конференції і викликали позитивну емоційну реакцію слухачів.

Дякуємо нашим колегам, стейкхолдерам та представникам академічної спільноти за активну участь, цікаві та змістовні доповіді!

У рамках освітнього проєкту «Ukraine Global Faculty», до якого вже долучився Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжуються лекції провідних світових професорів, експертів та підприємців найрейтинговіших університетів.

8 грудня 2022 року відбудеться лекція почесного професора Institute for Innovation and Public Purpose (IIPP), PhD, MBA Erik Reinert «How economic activities differ: international trade as a source of underdevelopment».

Щоб прослухати лекцію необхідно:

1. Зареєструватись на лекцію (https://cutt.ly/DMMxzph) у вашому кабінеті в UGF. Якщо ви ще не створили його — зареєструйтесь на платформі (https://cutt.ly/NMMxJ0d).
2. У визначену дату та час зайти у свій кабінет UGF і натиснути на сторінці лекції «Link to zoom session».

Нагадуємо, що онлайн-лекції CHARLES K. WHITEHEAD «Basics of Capital Structure and Corporate Governance» (https://cutt.ly/x1Defif) та Yury Gogotsi «Nanomaterials for Electrical Energy Storage» (https://cutt.ly/11DecaV) вже доступні в записі.

Усі актуальні новини модератори проєкту розміщуватимуть у телеграм каналі за посиланням — https://t.me/UkraineGlobalFaculty.

Приєднуйтесь!

На історичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка пройшла Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Права людини: історичний вимір і сучасні тенденції». У цьогорічній конференції, яка відбулася 1 грудня 2022 року, взяли участь представники як правничої професії, органів державної влади, зокрема Житомирської військової державної адміністрації, Житомирського окружного адміністративного суду, Житомирського апеляційного суду, Житомирського регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо, так і викладачі та здобувачі українських закладів освіти. Загалом участь у заході взяли понад 100 учасників.

Робота Х Всеукраїнської науково-практичної конференції проводилась за 5 напрямками: права людини в процесі українського державотворення; конституційний статус людини і громадянина: проблеми захисту; міжнародно-правові механізми та гарантії забезпечення прав і свобод людини; функції органів державної влади та місцевого самоврядування із захисту прав людини та громадянина; реформування українського суспільства в контексті європейської інтеграції.

29 листопада 2022 року відбулася Всеукраїнська з міжнародною участю науково-практична конференція «Специфіка фахової підготовки майбутніх учителів на засадах компетентнісного підходу: досвід, реалії, перспективи», організована кафедрою початкової освіти та культури фахової мови навчально-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка. Конференція проводилась online на платформі Zoom.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися проректор з наукової і міжнародної роботи Тетяна Боцян та директор навчально-наукового інституту педагогіки Валентина Танська. Завідувачка кафедри початкової освіти та культури фахової мови Тетяна Шанскова зазначила, що метою конференції є обговорення стратегічних проблем модернізації початкової освіти в контексті становлення Нової української школи.

Робота конференції здійснювалася за такими напрямами:

1. Теоретико-методологічні засади розвитку початкової освіти в Україні.
2. Дидактика Нової української школи.
3. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів для роботи в НУШ: сучасні виклики.
4. Наступність дошкільної та початкової освіти.
5. Підвищення рівня професійної компетентності вчителя.

На пленарному засіданні прозвучали такі доповіді:

• «Цифровізація професійної підготовки майбутніх педгогів: можливості, виклики, перспективи». Доповідач — Оліяр Марія, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки початкової освіти Прикарпатського національного уніаерситету імені Василя Стефаника.
• «Антропокультурний вимір застосування темпорального підходу для розвитку здоров’язбережувальної компетентності педагога». Доповідач — Федорець Василь, кандидат медичних наук, доцент кафедри психолого-педагогічної освіти та соціальних наук Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» (м. Вінниця, Україна).
• «Використання активних методів навчання у фаховій підготовці майбутніх учителів НУШ». Доповідач — Фасолько Тетяна, кандидат педагогічних наук доцент, завідувач кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.
• «Використання тренінгових технологій навчання у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів». Доповідач — Третяк Оксана, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки початкової, інклюзивної та вищої освіти Рівненського державного гуманітарного університету.
• «Візуальні графічні засоби унаочнення навчального матеріалу в ЗВО». Доповідач — Білоусова Надія, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, початкової освіти, психології та менеджменту Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
• «Особливості впровадження технології „Радість розвитку“ в початковій школі». Доповідач — Бабич Світлана, вчитель початкових класів, вищої категорії, практичний психолог Ліцею № 8 м. Житомира.
• «Особливості вивчення рівнянь у початковій школі». Доповідач — Кожухівська Таміла, вчитель початкових класів вищої категорії, старший вчитель Гімназії № 8 м. Бердичева.
• «Формувальне оцінювання в дії — від теорії до практики». Доповідач — Марченко Світлана, вчитель початкових класів, вищої категорії, голова методичного об’єднання вчителів початкових класів Ліцею № 8 м. Житомира.
• «Національно-патріотичне виховання дітей у закладі дошкільної освіти „Світлячок“ у контексті педагогічної спадщини Софії Русової». Доповідач — Ярмолюк Лариса, вихователь ЗДО «Світлячок» м. Обухова Київської області.

24 листопада 2022 року відбулася Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Суспільство для психічного здоров’я особистості: взаємодія родини, освіти, громади», організована кафедрою соціальної та практичної психології соціально-психологічного факультету ЖДУ ім. І. Франка.

Конференція проводилась онлайн на платформі Зум.

200 учасників з України, Великої Британії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, США, Узбекистану обговорювали проблеми психічного здоров’я за напрямами:

1. Психічне здоров’я в суспільстві та ресурси психосоціальної підтримки.
2. Освіта та психічне здоров’я дітей, підлітків, молоді.
3. Психічне здоров’я в родині.
4. Подолання проблем психічного здоров’я: ефективні підходи та методи.
5. Психічне здоров’я в умовах соціальних криз.
6. Акмеологічні виміри психічного здоров’я.

Були представлені дискусійні питання щодо світових та вітчизняних тенденцій у промоції психічного здоров’я, результати наукових досліджень, практичні розробки, спрямовані на підтримку, покращення психічного стану різних груп в стабільних та кризових умовах.

За результатами конференції буде виданий збірник матеріалів конференції, що буде розміщений в електронній бібліотеці ЖДУ ім. І. Франка. Учасники конференції отримають сертифікати (6 годин, 0.2 кредити) та програми конференції.

Збірна команда «Апостеріорі» Наукового ліцею Житомирського державного університету імені Івана Франка (капітан Мошківська Марія і гравець Павловська Анна) та обласного спортивного ліцею (гравці Кривобочек Іван, Горпинич Анастасія, Гулько Богдана) виграла Всеукраїнський турнір практичної біології! Житомиряни змагалися з командами з Києва, Харкова, Одеси, Шумська, Борислава, Дніпра, Запоріжжя, Львівщини.

Всеукраїнський турнір практичної біології (ВТПБ) — пілотне змагання циклу освітніх проєктів команди представників українських наукових компаній та організацій. Метою цього турніру є подолання розриву між теоретичною і практичною біологією в сучасній освітній системі; залучення учнів українських шкіл до практичної наукової діяльності; розвиток аналітичних, креативних та дослідницьких здібностей старшокласників, які збираються продовжувати освітній і професійний шлях в біології та/або медицині.

Житомирська команда-переможець матиме можливість зайнятися науковою роботою в практичних лабораторіях найкращих українських наукових організацій. Організаторами турніру стали члени компаній Enamine Ltd., Biopharma Plasma, Preci Ltd, Diagen та LifeCode, а ментором «Апостеріорі» виступив Богдан Гамза, вчитель біології Житомирського обласного спортивного ліцею, випускник природничого факультету ЖДУ.

ВІТАЄМО!

7-9 листопада 2022 р. в Університеті міста Лодзь (Польща) відбулася 40-ва Міжнародна наукова конференція «Multivariate Statistical Analysis — 2022», у якій взяли участь понад 60 статистиків-науковців з різних країн світу.

Світлана Чугаєвська, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики, представила результати власних досліджень на тему «The National Census in Ukraine In the Light of Polish Census Experience». Доповідь стосувалася особливостей проведення національного перепису населення України, який планувався на 2021 рік, був перенесений на 2023 рік, і через війну ймовірно знову відтермінується. За усі роки незалежності в Україні був організований лише один перепис населення у 2001 р., у той час як у країнах ЄС відповідно до стандартів ООН переписи населення проводять кожні 10 років. На основі вивченого досвіду успішного проведення національного перепису в Польщі пані Світлана підготувала низку рекомендацій, які вітчизняні служби статистики можуть використати для організації відповідного заходу в нашій країні.

Учасники конференції висловили підтримку українському народу, бажання допомогти і підтримати, висловили щиру віра у нашу Перемогу і побажання миру для нашої країни! Дякуємо за підтримку, польський народе!

Успішно завершилася програма, реалізована за підтримки Cormack Consultancy Group, Міністерства освіти і науки України та Фонду Президента України з питань освіти, науки та спорту. В ході участі у запропонованій програмі проводилася серія тренінгів, семінарів та індивідуальних зустрічей задля прямої комунікації.

Загалом у програмі брали участь 37 учасників із 21 університету, обраних у ході написання пробної заявки. Таким чином, переможців розподіляли за відповідними рівнями підготовки. Серед учасників поглибленого рівня був Житомирський державний університет імені Івана Франка, зокрема Наталія Щерба — доктор педагогічних наук, професор кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти.

Завершення курсу дало змогу поглибити знання щодо співпраці з донорами, подання заявок на фінансування в межах міжнародних програм підтримки, управління проєктами та розроблення стратегій фінансування.

У рамках проєкту «Запрошені професори» здобувачі освіти ОП «Біологія» та викладачі кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи вже втретє поспіль долучилися до відкритої лекції Віктора Куйбіди — професора, доктора історичних наук, кандидата біологічних наук, декана факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Віктор Віталійович, як чудовий оратор, викладач з великим досвідом роботи, біохімік за фахом, зміг доступно і з гумором розповісти студентам та викладачам про роль чоловічих гормонів адрогенів у розвитку людини і в спорті. Лекція, побудована на засадах проблемного навчання, спонукала слухачів задуматися над складністю біохімічних процесів, що лежать в основі статевого розвитку людини; дала відповіді на питання щодо збереження репродуктивного чоловічого здоров’я; неприпустимості вживання допінгу спортсменам та торкнулася багатьох інших фізіологічних, біохімічних, етичних проблем.

Дякуємо! Співпраця Житомира та Переяслава триває!

17 листопада 2022 року за програмою «Запрошені професори» відбулася зустріч з Іриною Сахневич, методисткою НМК ПТО у Житомирській області, кандидаткою педагогічних наук, доценткою, та викладачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти Сергієм Нестерчуком (Головинське вище професійне училище нерудних технологій), Оленою Кобилинською, Ларисою Павловою (Бердичівський професійний будівельний ліцей).

Тема зустрічі — «Організація та методика науково-дослідницької діяльності зі здобувачами освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти у позанавчальний час». Активними учасниками зустрічі стали викладачі кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління (Олена Антонова, Наталія Бірук, Олександра Дубасенюк, Наталія Мирончук, Віта Павленко, Нінель Сидорчук), здобувачі магістерського рівня вищої освіти спеціальностей «Початкова освіта», «Середня освіта» Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Під час зустрічі Ірина Сахневич розглянула наукові та правові основи організації дослідницької діяльності здобувачів освіти, підготовчі та процесуальні аспекти дослідницької діяльності учнів у межах МАН, особливості презентації та захисту науково-дослідницьких робіт учнів на ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнського конкурсу МАН України. Викладачі Сергій Нестерчук, Олена Кобилинська, Лариса Павлова представили значущі аспекти власного практичного досвіду роботи з учнями закладів П(ПТ)О з написання дослідницьких робіт, особливості підготовки і процедуру постерного захисту результатів дослідження.

Щиро вдячні за цікаву зустріч і сподіваємося на активну співпрацю!

За результатами роботи у 2021 році фахові наукові видання Житомирського державного університету імені Івана Франка (категорія Б) покращили свої показники в базі ICI Journals Master List:

• «Інтермарум: історія, політика, культура» (ISSN: друковане — 2518-7694 електронне — 2518-7708, Галузь науки: історичні (17.03.2020), Спецiальнiсть: 32 (17.03.2020)) з результатами ICV=100,00 (2021 рік) проти 95,64 (2020 рік);
• «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки» (ISSN: друковане — 2663-6387 електронне — 2664-0155, Галузь науки: педагогічні (17.03.2020), Спецiальнiсть: 11 (17.03.2020) 12 (17.03.2020) 13 (17.03.2020) 14 (17.03.2020) 15 (17.03.2020) 16 (17.03.2020)) — ICV=99,65 (2021 рік) проти 95,63 (2020 рік);

• «Економіка. Управління. Інновації. Серія: Економічні науки» (ISSN: електронне — 2410-3748, Галузь науки: економічні (17.03.2020) Спецiальнiсть: 51 (17.03.2020) 71 (17.03.2020) 72 (17.03.2020) 73 (17.03.2020) 75 (17.03.2020) 76 (17.03.2020) 281 (17.03.2020)) має показники ICV=97,78 (2021 рік) проти 85,45 (2020 рік);
• «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки» (ISSN: друковане — 2663-7642 електронне — 2707-4463, Галузь науки: філологічні (24.09.2020), Спецiальнiсть: 35 (24.09.2020)) з результатами ICV=95,83 (2021 рік) проти 73,04 (2020 рік);
• «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки» (ISSN: друковане — 2663-7650, Галузь науки: філософські (17.03.2020), Спецiальнiсть: 31 (17.03.2020) 33 (17.03.2020)) — ICV=86,52 (2021 рік) проти N/I (2020 рік);
• «Українська полоністика» (ISSN: друковане — 2220-4555, Галузь науки: філологічні (17.03.2020) філософські (17.03.2020) педагогічні (17.03.2020),Спецiальнiсть: 11 (17.03.2020) 12 (17.03.2020) 13 (17.03.2020) 14 (17.03.2020) 15 (17.03.2020) 16 (17.03.2020) 31 (17.03.2020) 33 (17.03.2020) 35 (17.03.2020)) — ICV=86,43 (2021 рік) проти 78,02 (2020 рік).

ПИШАЄМОСЯ результатами! ДЯКУЄМО кожному науково-педагогічному працівнику за плідну працю, яка робить науку якісною! Запрошуємо до співпраці!

15 листопада відбувся освітній вебінар Житомирського державного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Тема зустрічі — «Академічна доброчесність в освітньому середовищі: виклики та перспективи»

З вітальним словом виступили Наталія Корнійчук, проректорка з навчальної роботи ЖДУ імені Івана Франка, та Микола Пантюк, проректор з наукової роботи ДДПУ імені Івана Франка. Модерувала захід Тетяна Боцян — проректорка з наукової та міжнародної роботи ЖДУ.

На вебінарі виступив Алі Тахмазов, виконавчий директор з питань міжнародного ринку компанії Plagiat.pl., з доповіддю про особливості використання платформи StrikePlagiarism. Зупинився детальніше на використанні фідбек системи та інструментах перифразування.

Тетяна Боцян, кандидатка економічних наук, доцентка, голова комісії з академічної доброчесності, ознайомила присутніх з принципами та механізмами забезпечення академічної доброчесності в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. А Володимир Шаран, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації, кандидат фізико-математичних наук, доцент, голова комісії з питань академічної доброчесності Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, поінформував про те, як забезпечується академічна доброчесність в їхньому закладі, про досвід, виклики та перспективи.

Директор бібліотеки ЖДУ імені Івана Франка Тетяна Краснобока у своєму виступі зупинилася на ідентифікації вченого та академічної доброчесності у сучасному науковому просторі. Ігор Розлуцький, директор бібліотеки ДДПУ імені Івана Франка, висвітив питання про роль бібліотеки у формуванні культури академічної доброчесності.

Житомирський державний університет імені Івана Франка має давні та славні традиції, які ми свято бережемо і примножуємо. Так у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 15 листопада відбулася відкрита лекція Ірини Андрощук — докторки педагогічних наук, професорки, завідувачки кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва Хмельницького національного університету на тему: «Конфлікти у педагогічній взаємодії: сутність, причини виникнення та стратегії вирішення».

Здобувачі вищої освіти навчально-наукового інституту педагогіки мали можливість ознайомитися з типологією, динамікою, стратегією вирішення конфліктів. Зазначимо, що «роздзинкою» заходу був експеримент щодо демонстрації співробітництва, уникнення, пристосування, конкуренції, компромісу.

Ми високо цінуємо спільну активну взаємодію та партнерство, будемо раді розвитку нашої співпраці та взаєморозуміння між закладами вищої освіти.

В ННІ іноземної філології ЖДУ імені Івана Франка відбулася XV Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації». Ювілейну конференцію організувала кафедра міжкультурної комунікації та іншомовної освіти.

Співорганізаторами виступили Волинський національний університет імені Лесі Українки та ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

У роботі конференції взяли участь більше 80 учасників з різних ЗВО України. За результатами роботи були визначені найкращі доповіді.

СЕКЦІЯ № 1. Особливості навчання іноземної мови в умовах Нової української школи:

1. Угрюмова Анастасія;
2. Талько Анна, Колесник Яна;
3. Галатюк Віталіна, Маус Дарина.

СЕКЦІЯ № 2. Технології навчання іноземної мови у 21 столітті: реалії та перспективи:

1. Мальченко Михайло;
2. Килимник Анастасія, Нагорнюк Назарій;
3. Кузьмінська Анна, Мельниченко Інна, Савчук Богдана.

СЕКЦІЯ № 3. Актуальні проблеми лінгвістики в синхронії та діахронії:

1. Борова Валентин, Фещук Олександра;
2. Бойко Оксана, Сіренька Анна;
3. Поліщук Вадим, Журахівська Вікторія, Мартинюк Оксана.

Вітаємо переможців! Всім учасникам зичимо нових наукових здобутків!

10-11 листопада проходила Всеукраїнська з міжнародною участю науково-практична дистанційна конференція «Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи».

У конференції взяли участь 243 учасники: науковці вітчизняних і закордонних закладів вищої освіти, наукових установ; працівники громадських організацій, закладів дошкільної освіти та здобувачі вищої освіти. Організаторами конференції виступили Житомирський державний університет імені Івана Франка (кафедра дошкільної освіти та педагогічних інновацій), ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Університет Парми (Італія), Кокшетауський університет імені Шокана Уаліханова (республіка Казахстан), Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся», Міжнародна академія прикладних наук в Ломжі (республіка Польща), Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Бердянський державний педагогічний університет, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Департамент освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації, Житомирський міський осередок Всеукраїнської асоціації працівників дошкільної освіти, Бердичівський педагогічний коледж Житомирської обласної ради.

На пленарному та 6 секційних засіданнях у перший день конференції було виголошено доповіді з актуальних проблем сучасної дошкільної освіти та виховання. Другий день був присвячений проведенню майстер-класів із досвіду реалізації інноваційних технологій у роботі з дітьми дошкільного віку.

Відповідно до постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки від 4 листопада 2022 р. № 6 було призначено 312 стипендій Кабінету Міністрів України для молодих вчених. Серед стипендіатів доктор психологічних наук, професор кафедри соціальної та практичної психології Віктор Кириченко.

Вітаємо стипендіата з достойною відзнакою його наукових досягнень та бажаємо нових звершень!

10 листопада 2022 року, у Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук вручив дипломи лауреатам іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених — докторів наук за 2021 рік.

Серед лауреатів — Сергій Стельникович, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Вітаємо пана професора з гідною винагородою його наукового доробку! Натхнення та сил на подальшу діяльність та успіхів у всіх починаннях!

У навчально-науковому інституті педагогіки в рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася відкрита лекція художнього керівника і головного диригента академічної хорової капели імені Павла Чубинського, професора Дмитра Радика.

Тема зустрічі — «Творчо-психологічні контури диригентської професії». Лекція була присвячена напрямам розвитку сучасного диригентського мистецтва. Митець зробив акцент на особливостях навчання і психологічної підготовки майбутніх артистів і керівників хорових колективів у сучасних умовах.

На лекції були присутні здобувачі-бакалаври, магістранти, викладачі кафедри мистецької освіти. Зустріч викликала значний інтерес, про що свідчила кількість запитань до маестро.

Щиро дякуємо лектору за цікавий досвід, спілкування і співпрацю! Миру і Перемоги!

У навчально-науковому інституті іноземної філології у рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася відкрита лекція доктора філологічних наук, провідного наукового співробітника відділу інформаційно-дидактичного моделювання Національного центру «Мала академія наук України» Вікторії Атаманчук. Тема лекції «Створення трансдисциплінарних систем знань (у проекціях на гуманітарні науки) на основі когнітивної ІТ-платформи)».

Лекція була присвячена напрямам розвитку «цифрової гуманітаристики», проєктам МАН, зокрема створенню «Портала Шевченка», що повно і системно репрезентує творчість митця, всі напрацювання, присвячені його творчій особистості.

Дякуємо шановній Вікторії Петрівні за змістовну лекцію, можливість по-новому подивитись на сучасні технології систематизації та репрезентації предметно-об’єктної сфери гуманітарних наук, осмислити перспективи інтердисциплінарної взаємодії. Сподіваємось на подальшу співпрацю.

Відбулося перше засідання Консорціуму ORCID Україна. Однією з перших установ, що ввійшли до складу Консорціуму серед 122 поданих заявок, став Житомирський державний університет імені Івана Франка. Зустріч мала на меті обговорення перспективних напрямків розвитку, включення університетів до Member Portal, подальшу співпрацю та інтеграцію до світової системи ORCID, піднімалися питання підвищення якості цифрових досліджень.

Понад 20 років тому Джек Денджермонд, засновник і президент Esri (світовий лідер на ринку програмного забезпечення для географічних інформаційних систем (ГІС) esri.com), прогнозуючи значний вплив геоінформаційних технологій на людство, запропонував заснувати День ГІС (GIS Day), який вперше відзначався в 1999 році. Розвиток геопросторових технологій з того часу зробив цю подію глобальною. День ГІС покликаний продемонструвати, як географія та використання ГІС впливають на бізнес, уряди і суспільство. Це можливість для організацій поділитися своїми досягненнями та надихнути інших на відкриття та використання ГІС.

У листопаді цього року кафедра екології та географії ЖДУ приєднається до сотень організацій у всьому світі для проведення заходів до Дня ГІС. «День ГІС — це чудова нагода для професіоналів з усього світу зібратися разом, щоб поділитися результатами своєї роботи», — сказав Д. Дангермонд. «Фахівці використовують технологію ГІС, щоб застосувати географічний підхід до вирішення безпрецедентних викликів, які стоять перед людством: починаючи від COVID-19 до глобальних змін клімату. Організації по всьому світу беруть участь у масових заходах, які допомагають відзначити геопросторову науку та її вплив на реальний світ. Наші користувачі повинні пишатися своїми досягненнями в галузі, демонстрацією яких є День ГІС».

У рамках святкування Дня ГІС кафедра екології та географії проводить конкурс цифрових карт серед студентів природничого факультету. Підведення підсумків та оприлюднення результатів конкурсу відбудеться 16 листопада 2022 року. Переможці конкурсу будуть нагороджені сертифікатами та безкоштовними річними ліцензіями на програмне забезпечення компанії Esri.

ПОБАЖАЄМО ПЕРЕМОГИ НАШИМ ФРАНКІВЦЯМ!

3 листопада 2022 року кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка було проведено VII Міжнародну науково-практичну студентську конференцію «Професійна іншомовна підготовка в умовах глобальних комунікативних потреб». У конференції взяли участь студенти, аспіранти та науковці вітчизняних і закордонних закладів вищої освіти: Ohio University (the United States of America), University of Lincoln (United Kingdom), University of Novi Sad (Serbia), University of Silesia in Katowice (Poland), Таласького державного університету (Киргизстан), Вищої школи менеджменту інформаційних систем (університету ISMA) (Латвія), Grow More College of Education, Himatnagar, Gujarat (Індія), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Університету митної справи та фінансів, Державного університету «Житомирська політехніка», Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Мета конференції полягала у тому, щоб надати можливість співпраці вітчизняним та іноземним студентам, які вивчають іноземні мови за академічним і професійним спрямуванням, задля отримання нових знань, комунікації, обміну ідеями, досвіду професійного і міжкультурного спілкування. Учасники конференції демонстрували володіння іноземними мовами, представляючи результати своїх навчальних і дослідницьких пошуків, та обговорювали виклики у різноманітних професійних і наукових сферах. У полі особливої уваги на конференції знаходився культурологічний аспект використання професійно орієнтованого володіння іноземною мовою.

Пленарне засідання відбулося у дружній невимушеній атмосфері, після якого студенти мали можливість обговорити актуальні питання своїх досліджень на секційних засіданнях.

Результати наукових доробок студентів будуть представлені в електронному збірнику матеріалів конференції. Учасники наукового заходу отримають сертифікати про участь.

Щиро дякуємо усім учасникам конференції за інформативні, змістовні та цікаві доповіді!

Днями відбулась Всеукраїнська наукова конференція «Українська енциклопедистика як складник інформаційного спротиву», організатором якої виступила Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво».

Конференція присвячувалась обговоренню теоретичних та прикладних проблем концептуального і змістового наповнення сучасних енциклопедій. В її роботі взяли відомі науковці та громадські діячи, серед яких: в.о. директора Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон, заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура, перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак, завідувач кафедри культури, методики навчання та спеціальних історичних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Ольга Коляструк, вчені Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інституту цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Інституту культурної спадщини, Житомирського державного університету ім. Івана Франка та інших університетів і академічних установ України.

На пленарному засіданні з доповіддю «Енциклопедичні гасла та їх використання в соціальних мережах в умовах війни» виступила завідувач кафедри історії України Вікторія Венгерська. Учасники конференції зупинились на аналізі основних викликів, із якими зіштовхуються енциклопедисти в умовах війни, й особливо інформаційного протистояння, наголосили на важливості представлення якісної, надійної та актуальної інформації, парадоксальності впливу війни на діяльність енциклопедій, особливо в їх електронних форматах.

У конференц-залі ЖДУ імені Івана Франка відбулось вручення нагород переможцям традиційного заходу соціально-психологічного факультету — Обласної олімпіади з психології для старшокласників, що проходила 27 жовтня 2022 року.

На урочистості завітали учні, їх керівники, викладачі кафедри соціальної та практичної психології. Переможців привітали проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян, декан соціально-психологічного факультету Ірина Тичина, завідувачка кафедри соціальної та практичної психології Наталія Портницька та керівниця психологічної служби м. Житомира Наталія Шикирава.

У рамках онлайн-олімпіади учні виконували конкурсні завдання, брали участь у майстер-класах з практичної психології від провідних фахівців соціально-психологічного факультету, розробляли власні мініпроєкти та отримували менторський супровід його реалізації у навчальному закладі.

Переможці, наукові керівники та навчальні заклади отримали сертифікати, дипломи, подяки та цінні подарунки.

Дипломами І ступеня нагороджені:

• Шарненков Антон (ліцей № 1 м. Житомира);
• Виговська Олександра (Романівський ліцей № 1);
• Рудик Валерія (Європейський науковий ліцей Житомирського державного університету імені Івана Франка);
• Легенька Софія (ліцей № 25 м.Житомира);
• Кошельков Іван (ліцей № 23 м.Житомира).

Дипломами ІІ ступеня відзначені:

• Бельченко Аліна (ліцей № 1 м. Житомира);
• Колодяжна Софія (ліцей № 1 м. Житомира);
• Вільгота Юлія (ліцей № 1 м. Житомира);
• Сокирко Дар’я (ліцей № 34 м. Житомира);
• Базилюк Анастасія (Науковий ліцей Житомирського державного університету імені Івана Франка);
• Нікітчук Вікторія (ліцей № 3 м. Житомира);
• Гресько Богдана (Коростенський міський ліцей № 12);
• Островська Карина (ліцей № 36 м. Житомира);
• Жуковська Анастасія (Науковий ліцей Житомирського державного університету імені Івана Франка);
• Окоча Ангеліна (Левківський ліцей);
• Марина Матвійчук (ліцей № 11 міста Новограда-Волинського);
• Заруднєва Анна (ліцей № 24 м. Житомира);
• Малашевич Дарина (Черняхівській ліцей № 2);
• Бондарчук Карина (Коростенський міський ліцей № 4 Житомирської області);
• Кіпер Павло (ліцей 2 м. Житомира).

Диломами ІІІ ступеня нагороджені:

• Крошка Марина (ліцей № 1 м. Житомира);
• Герман Анастасія (ліцей № 1 м. Житомира);
• Маслов Назар (ліцей 24 м. Житомира);
• Ковтун Влада (Городоцький ліцей Городоцької селищної ради Житомирської області);
• Ясько Наталія (гімназія № 7 Новоград-Волинської міської ради);
• Марія Харіна (ліцей № 3 м. Житомира);
• Храменкова Анастасія (гімназія № 7 м. Новогоград-Волинський);
• Книш Роман (ліцей № 1 м. Житомира);
• Куцаківська Юлія (ліцей № 16 м.Житомира);
• Кустова Вероніка (ліцей 23 м. Житомира ім. М. Очерета);
• Розуванова Ольга (Романівський ліцей № 1);
• Ковальчук Валерія (ліцей № 34 м. Житомира);
• Євтушок Володимир (Ємільчинський ліцей № 2);
• Маліновська Вікторія (Романівський ліцей № 1);
• Ольчевська Анастасія (ліцей № 11 м Новоград-Волинського);
• Похватько Дар’я (Городоцький ліцей, Житомирського району, Житомирської області);
• Хоровська Яна (ліцей № 7 імені В.В. Бражевського);
• Заклюка Анастасія (Житомирський обласний спортивний ліцей Житомирської обласної ради);
• Котвицька Анастасія (ліцей № 11 м. Новограда-Волинського);
• Дзицюк Катерина (Андріївський ліцей Черняхівської селищної ради Житомирської області);
• Ткаченко Злата (ліцей № 3 Коростишівської міської ради);
• Гусаковська Катерина (ліцей № 22 м. Житомира);
• Ящук Юля (Коростенський міський ліцей № 7);
• Степ’юк Ксенія (Миропільський ліцей);
• Ясінська Крістіна (Черняхівський ліцей № 2).

Також дипломи переможця отримали учасники групового проєкту «Долоньки»: Марина Матвійчук, Ясько Наталія, Окоча Ангеліна, Шелетецька Юлія, Шарненков Антон, Мальчук Дмитро, Бондарчук Карина, Заставна Вікторія, Хоровська Яна, Базилюк Єлизавета, Ткаченко Злата, Федоренко Дар’я.

Диплом І ступеня у командному заліку отримали Василюк Маргарита, Макарова Діана, Ясько Наталія, Храменкова Анастасія.

Диплом ІІ ступеня у командному заліку: Книш Роман, Колодяжна Софія, Бельченко Аліна, Вільгота Юлія, Шарненков Антон.

Диплом ІІІ ступеня у командному заліку: Кіпер Павло, Легенька Софія, Нікітчук Вікторія, Рудик Валерія, Степ’юк Ксенія, Петришина Анастасія, Науменко Вікторія, Полева Надія.

З творчими роботами переможців можна буде познайомитися на сторінці фейсбук соціально-психологічного факультету https://www.facebook.com/profile.php?id=100057569464386

Щиро вітаємо усіх учасників та переможців олімпіади! Успіхів у всіх починаннях! Чекаємо у стінах ЖДУ імені Івана Франка!

Відбувся освітній вебінар «Академічна доброчесність в освітньому середовищі: виклики та перспективи», організований Житомирським державним університетом імені Івана Франка та Одеським національним економічним університетом. Модерувала захід проректорка з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян.

З вітальним словом виступили ректори закладів. Так Галина Киричук — ректорка Житомирського державного університету імені Івана Франка, докторка біологічних наук, професорка — привітала учасників та зазначила: «Надзвичайно приємно, що сьогодні наші заклади проводять такий захід, який стане основою подальшої співпраці не лише в напрямку підвищення якості освіти, а й покращення процесів академічної доброчесності. Стане основою наукової та освітньої співпраці, а в подальшому реалізації програми академічної мобільності, яка лише покращить ту чи іншу освітню програму». Анатолій Ковальов — ректор Одеського національний економічний університет, доктор економічних наук, професор — у своєму виступі зауважив, що академічна доброчесність є сукупністю етичних принципів та визначених законом правил, якими повинні керуватися учасники освітнього процесу. «Академічна доброчесність набуває актуальності та стає однією з найбільш значимих категорій у науковому середовищі... Разом ми зробимо нашу освіту однією з найкращих в Європі, а наших здобувачів найпродуктивнішими на ринку праці».

Учасники вебінару обмінялися досвідом впровадення академічної доброчесності в обох університетах. Так Тетяна Боцян — проректорка з наукової і міжнародної роботи, голова Комісії з питань академічної доброчесності Житомирського державного університету імені Івана Франка, кандидатка економічних наук, доцентка — ознайомила учасників вебінару з принципами, механізмами впровадження академічної доброчесності в ЖДУ імені Івана Франка. А Наталія Сментина — проректорка з науково-педагогічної роботи Одеського національного економічного університету, докторка економічних наук, професорка — в свою чергу повідомила про систему та механізми забезпечення академічної доброчесності в Одеському національному економічному університеті

До роботи вебінару долучилися Алі Тахмазов, виконавчий директор компанії Plagiat.pl, та Анна Чудак, менеджерка з розвитку бізнесу компанії, які представили платформу StrikePlagiarism.com та її інструменти для перевірки оригінальності текстів щодо захисту інтелектуальної власності, їх використання університетами.

Також виступили Тетяна Краснобока — кандидатка філософських наук, директорка бібліотеки ЖДУ імені Івана Франка — з доповіддю «Ідентифікація вченого та академічна доброчесність у сучасному науковому просторі» та Марина Слатвінська — докторка економічних наук, професорка кафедри фінансів, керівниця центру забезпечення якості освіти Одеського національного економічного університету — з інформацією «Академічна доброчесність як базис підготовки науковців та висококваліфікованих фахівців».

Понад 30 років кафедра слов’янських і германських мов проводить конкурс «Знавці мов», у якому студенти можуть продемонструвати володіння іноземними мовами, виявити знання, які отримують майбутні фахівці-словесники.

До цієї традиції з 2019 року на честь 100-річчя житомирського державного університету імені Івана Франка та 100-річчя кафедри слов’янських і германських мов додався звичай проводити звітну наукову студентську конференцію за результатами роботи проблемних груп та наукових гуртків, якими керують усі викладачі кафедри.

Поточний рік не став винятком. 27 листопада 2022 року було проведено конкурс «Знавці мов» і наукову конференцію. Результатом роботи конференції є збірник наукових праць «Знавці мов 2022», що готують до друку учасники організаційного комітету.

На цей раз до збірника включені виконані за науковим керівництвом викладачів кафедри студентські статті англійською, українською та польською мовами. Цей доробок — результат роботи у 2021–2022 навчальному році проблемних груп і наукових гуртків. Під час дистанційної роботи конференції учасники вислухали доповіді «Мовно-стилістичні особливості перекладу вірша Ю. Словацького «Не може недоля мене пригнобити» (Ольга Малишко, науковий керівник А. М. Приймак), «Порівняльна характеристика неологізмів на матеріалі польської, англійської та української мов» (Юлія Макушинська, науковий керівник А. М. Велика), «Особливості функціонування фразеологізмів зі структурним компонентом „school“ у сучасній англійській мові» (Катерина Яриновська, науковий керівник О. Л. Башманівський), «Names of cities and countries in the works of Magtymguly Pyragy and their translations into Russian and English» (Огулджан Агаєва, науковий керівник Т. Є. Недашківська), «Peculiarities of linguistic means, such as ironies and archaisms, in Magtymguly Pyragy’s works and their translations into Russian and English» (Гулалек Агаєва, науковий керівник Т. Є. Недашківська). Учасники конференції мали змогу поставити запитання доповідачам, обговорити проблемні моменти. Не всі подані матеріали було представлено на засіданні, але прийняті до друку у підсумковому збірнику та побачать світ у виданні. Збірник наукових праць буде розміщений в електронній бібліотеці ЖДУ імені Івана Франка.

28 жовтня 2022 року за програмою «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася зустріч з Ларисою Лук’яновою, докторкою педагогічних наук, професоркою, заслуженою діячкою науки і техніки України, директоркою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.

Темою для обговорення була «Точність і надійність в андрагогічних наукових дослідженнях: імплікації для практики». До лекції доєдналися викладачі кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Олена Антонова, Олександра Дубасенюк, Світлана Вітвицька, Нінель Сидорчук, Наталія Мирончук, Світлана Яценко, Олена Мірошниченко, Наталія Бірук та здобувачі магістерського рівня вищої освіти спеціальностей «Початкова освіта», «Середня освіта», «Менеджмент (Публічне управління)».

Лекторка вказала на суперечності суспільних процесів, наголосила на важливій ролі освіти у відновленні стабільності, динамічного розвитку суспільства, його громадянської й побутової культури; зазначила підходи до типологізації віку людини; визначила суттєві аспекти дорослості, освіти дорослих та її форм; розкрила чинники, урахування яких забезпечуватиме точність і надійність андрагогічних досліджень.

27 жовтня, у перервах між тривогами, студенти та викладачі історичного факультету, учні шкіл взяли участь у роботі щорічної науково-практичної конференції «Українське козацтво: історія та сучасність».

Робота розпочалась із виступів завідувача кафедри історії України Вікторії Венгерської та декана історичного факультету Олександра Жуковського. Учасники конференції мали можливість познайомитись із традиційними для нашої конференції презентаціями — відео Лабораторії візуальної антропології «Українське козацтво в імперській міфології» та проєкту «Незламні постаті в історії Україні» (Вадим Барановський). Доповіді А. Філенко, С. Слободянюка та С. Майстра викликали жваве обговорення.

Попри все ми продовжуємо жити та працювати, наближаючи колективно нашу перемогу.

25 жовтня у рамках проєкту «Запрошені професіонали» відбулася зустріч із заступником директора Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді (ЖМЦНТТУМ) Оленою Шубіною на тему «STEM-освіта в Україні: перспективи для вчителів історії». Зустріч організувала кафедра всесвітньої історії. Присутніми були викладачі кафедри всесвітньої історії, а також здобувачі вищої освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка спеціальностей «Середня освіта (Історія)», «Історія та археологія».

Перед студентами також виступила старша викладачка Оксана Маркевич, яка звернула увагу на важливість і необхідність роботи позашкілля, її перспективність та вміння керівників гуртків розкрити творчий потенціал вихованців.

Здобувачі вищої освіти детально розглянули роботу позашкілля, особливості організації роботи. Особливо зацікавились особливостями моделювання, зокрема історико-технічним стендовим моделюванням. У ході виступу Олена Шубіна акцентувала увагу на важливості розвивати в учнів та гуртківців творчі здібності, досліджувати цікаві проблеми, зокрема збереження історичної спадщини України, примноження її культурних здобутків. Підсумовуючи, Олена Павлівна зауважила, що українська історія та культура — це справжній світовий скарб, зберегти який є завданням не лише істориків, а й всіх громадян.

Завідувачка кафедри історії України, професор Вікторія Венгерська та професор кафедри Ольга Білобровець взяли участь у роботі міжнародної конференції «Wars in Ukraine in the 20^th and 21 st Century: Media, Experts, disinformation», яка протягом 19-21 жовтня проходила в Інституті досліджень Східної та Південно-Східної Європи ім. Ляйбніца (м. Регензбург, Баварія, Німеччина).

У роботі конференції взяли участь історики, соціологи, журналісти з Німеччини, США, Ізраїлю, Канади та України. Організаторами конференції виступили члени німецько-української комісії істориків (професори Поліна Барвінська, Гвідо Гаусман, Таня Пентер, Юрій Шаповал), Ляйбніц Інститут Східної та Південно-Східної Європи та Одеський національний університет ім. І. І. Мечнікова. Серед учасників конференції: Ярослав Грицак, Вікторія Середа, Леонід Зашкільняк, Орест Семотюк (Львів); Андреас Умланд, Сергій Стельмах, Яна Примаченко, Іван Басенко (Київ), Ігор Щупак, Валерія Лавренко, Анна Медведовська (Дніпро), Ольга Каляструк (Вінниця), Гелінада Грінченко (Харків), Олена Бачинська (Одеса), молоді дослідники із Львова, Дніпра, Києва, Харкова. Серед представників західних університетів: Мартін Шульце Вессель (голова німецько-української комісії істориків), Рекарда Вільпіус, Семен Голдін, Олександр Панкеєв (Канада), Глеб Казаков (Німеччина), Фабіан Бауман (США) та інші.

Конференція містила декілька секції: «Вивчення пропагандистських російських топосів у війні проти України», «Аналіз історичних наративів про Україну в умовах війни», «Друга світова війна як пропаганда війни».

Під час роботи третьої тематичної панелі «Кінець імперій: медіа в Україні в роки Першої світової війни» з доповіддю «Імперії, націотворення і пропаганда напередодні та в умовах Першої світової війни (український контекст)» виступила Вікторія Венгерська. Результати власного дослідження «Методи ідеологічного впливу та засоби пропаганди в ході війни більшовиків проти УНР та радянсько-польської війни» представила Ольга Білобровець у межах роботи панелі «Радянські традиції пропаганди і створення міфів».

Учасникам конференції були запропоновані презентації журналістського розслідування «Соціальні медіа як сучасна зброя в російській війні проти України» (А. Магазова). Презентація монографії Ярослава Грицака, яка за рік витримала вже декілька перевидань «Подолати минуле: глобальна історія України» та перетворилась на бестселер, викликала жваві обговорення.

Конференція підтвердила посилення уваги з боку іноземних дослідників до української тематики. Україністика, як окремий напрямок наукових досліджень, поступово відокремлюється із «русистики» в європейських та інших університетах та наукових центрах. Позиція науковців стає додатковим важелем впливу на власні уряди з метою збереження підтримки України у війні з Росією.

У рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри публічного управління, адміністрування та інформаційної діяльності Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) Ярослава Цецика на тему «Роль чорносотенців у загостренні міжнаціональних взаємовідносин на Волині на початку ХХ ст.».

Присутніми були викладачі кафедри всесвітньої історії, викладачі Національного університету водного господарства та природокористування, а також здобувачі вищої освіти ЖДУ спеціальностей «Середня освіта (Історія)», «Історія та археологія».

В. о. завідувача кафедри всесвітньої історії доц. Людмила Гуцало звернула увагу на актуальності теми, а також важливості вивчення регіональної історії, зокрема історії Волині.

У ході лекції Ярослав Петрович акцентував увагу на утворенні чорносотенців та їх діяльності на Волині на початку ХХ ст., впливі їх на ускладнення міжнаціональних відносин в регіоні; проаналізував окремі важливі документи з теми. Значну увагу приділив міжконфесійним відносинам у цей період.

Підсумовуючи, зауважив, що чорносотенці на початку ХХ ст. проводили діяльність, спрямовану на дискредитацію інших етнічних груп, які проживали у досліджуваний період на Волині. Насамперед це стосувалося євреїв, поляків та німецьких колоністів, які відігравали важливу роль у житті регіону.

19 жовтня у ЖДУ імені Івана Франка відбулася гостьова інтерактивна лекція «Формування наскрізних умінь здобувачів освіти засобами інноваційного проєкту „Модерні тренди STEAM (Philology & Technology)“», організована викладачами кафедри української мови та методики її навчання ННІ філології та журналістики.

Незважаючи на воєнні реалії, захід у змішаному форматі таки відбувся, хоч із незначним відтермінуванням. Тримаємо освітній фронт...

Гостьові лектори — Галина Корицька (завідувачка кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін КЗ «ЗОІППО» Запорізької обласної ради, доцентка, кандидатка філологічних наук, письменниця, блогерка),Світлана Сіропол (учителька української мови і літератури), Уляна Ігорівна Долга (учителька трудового навчання і мистецтва). Захід мав профорієнтаційне, освітнє, технологічне і мистецьке спрямування.

На лекції були присутні студенти, магістранти, аспіранти, викладачі, учителі різних регіонів України. Лектори поділилися креативними ідеями стимулювання учнів до читання на прикладі творів Галини Корицької і корисним досвідом використання STEAM-технології в процесі навчання української мови і літератури в Запорізькій гімназії № 84 за підтримки директорки закладу Світлани Дорошенко.

Щиро дякуємо лекторам за цікавий досвід, спілкування і співпрацю!

Миру і швидкої Перемоги!

До Житомирського державного університету імені Івана Франка завітав з лекцією Роман Небожук — кандидат наук з державного управління, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Київського університету імені Бориса Грінченка, консультант з питань релігії та стратегічного планування ДСУ з етнополітики та свободи слова. Зустріч відбувалася у рамках проєкту «Запрошені професори».

Тема для обговорення — «Виклики для публічного управління у релігійній сфері в умовах війни в Україні».

Зустріч відбулася у форматі діалогу, як освітній простір зі спільними висновками. Присутніми були викладачі кафедри, студенти спеціальностей «Право» та "Публічне управління та адміністрування".

Завідувач кафедри пра тава та публічного управління Ольга Рудницька зауважила на актуальності теми, оскільки будь-яка історична подія, будь-який історичний період вивчаються в двох аспектах: освіта та релігія. Наші реальності вимагають нових тлумачень.

Лектор виокремив і проаналізував ключові виклики для публічного управління. Разом з присутніми розглянули формування нової державної політики у сфері релігії, як реагування на виклики в умовах війни. Зупинився на кількісних і якісних параметрах українського суспільства.

Роман Небожук наголосив, що в умовах війни релігійний чинник зростає, оскільки суспільство потребує морально-етичних відповідей на події, що відбуваються, потребує психологічної, соціальної допомоги. Для України новим явищем стало військове капеланство. Чинник соціальної підтримки був і є актуальним завжди. У нашому суспільстві з’явилося чимало викликів у законодавчій сфері, нормативно-правовому регулюванні. Релігійна сфера впливає на всі інші сфери суспільного буття, такі як освіта, культура, зовнішня політика, питання національної безпеки.

В умовах війни держава має проводити релігійну політику дуже зважено, аби наш ворог не міг використати церкву для розколу нашого суспільства і для збільшення свого впливу та деморалізації суспільства. «М’яка сила є ключовою у гібридній війні, яка ведеться поряд з гарячою. І релігійний фактор у цій „м’якій силі“ є одним з ключових, тому держава повинна реагувати на те, що відбувається у релігійній сфері», — зазначив Роман Небожук.

У ННІ іноземної філології відбулася відкрита лекція Олени Янковець, доцентки кафедри іноземних мов Національної академії державної прикордонної служби України. Зустріч проходила у рамках проєкту «Запрошені професори». Учасниками заходу були викладачі кафедри англійської філології та перекладу та здобувачі спеціальності «Філологія (Англійська мова та література (переклад включно))», які прослухали відкриту лекцію на тему «Особливості побудови лексико-семантичного поля (на прикладі прикордонної термінології)».

Слухачі мали змогу на практичних прикладах ознайомитися зі специфікою прикордонної термінології, труднощами перекладу термінів та визначити принципи побудови лексико-семантичного поля прикордонної термінології.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція «Психічне здоров’я та психічні розлади: оптимальна комбінація послуг у громаді (піраміда ВООЗ)» доктора психологічних наук, співкерівника україно-швейцарського проєкту «Психічне здоров’я для України», віцепрезидент Національної психологічної асоціації Віталія Климчука.

Говорили про впровадження системи захисту психічного здоров’я на рівні громади, оптимальну схему надання психологічних сервісів у громаді, превенцію та промоцію психічного здоров’я. На лекції були присутні більше 100 учасників: магістранти освітньої програми «Психологія. Психічне здоров’я особи та спільноти», студенти-бакалаври, фахівці-психологи та усі зацікавлені проблемами захисту психічного здоров’я в громаді.

11 жовтня 2022 р. в рамках проєкту «Запрошені професори» перед студентами і викладачами історичного факультету виступила професорка відділу балтістики Латвійського університету, академік АН Латвії Яніна Курсіте-Пакуле. Аудиторії гостя запропонувала тему «Магічні кам’яні баби: балтійська традиція в контексті українського Полісся».

Лекція зацікавила студентів, викликала ряд запитань до лекторки. Також пані Яніна Курсіте від імені народу Латвії висловила підтримку і захоплення стійкістю українського народу в боротьбі з російськими загарбниками.

Здобувачам освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка наказами Міністерства освіти і науки України призначено академічні стипендії.

Стипендії Президента України (наказ МОН від 06.10.2022 № 891) удостоєні:

• Киселевич Володимир — студент III курсу фізико-математичного факультету, освітня програма «Професійна освіта (цифрові технології)»;
• Новіцька Олександра — студентка III курсу історичного факультету, освітня програма «Право».

Стипендія Верховної Ради України (наказ МОН від 27.09.2022 № 861) призначена студентам:

• Дідух Крістіні — студентці III курсу соціально-психологічного факультету, освітня програма «Спеціальна освіта (логопедія)»;
• Ковальчук Наталії — студентці IV курсу ННІ іноземної філології, освітня програма «Філологія (прикладна лінгвістика)»;
• Кушнір Лілії — студентці IV курсу природничого факультету, освітня програма «Біологія».

Стипендією імені М. С. Грушевського (наказ МОН від 07.10.2022 № 893) нагороджені:

студенти ЖДУ імені Івана Франка:

• Шмалюк Дмитро — cтудент IV курсу фізико-математичного факультету, освітня програма «Комп’ютерні науки»;
• Мирончук Анна — студентка III курсу соціально-психологічного факультету, освітня програма «Маркетинг»;

аспіранти ЖДУ імені Івана Франка:

• Макарчук Ігор — аспірант II року навчання історичного факультету, освітня програма «Історія України», науковий керівник Ольга Білобровець;
• Бондарчук Микола — аспірант III року навчання історичного факультету, освітня програма «Історія України», науковий керівник Галина Стародубець.

ВІТАЄМО! Ви наша гордість! Пишаємося нашими активними, талановитими, цілеспрямованими здобувачами вищої освіти!

5 жовтня 2022 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка на кафедрі хімії природничого факультету відбулася VІ Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи» в онлайн-режимі.

Співорганізаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Донецький національний університет ім. В. Стуса, Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України та Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України.

Підтримка конференції — ТОВ «УкрХімАналіз».

Участь в роботі конференції в цьому році взяли викладачі та здобувачі кафедри хімії. За результатами конференції підготовлено збірник матеріалів з тезами учасників різних науково-дослідних інститутів та установ Національної академії наук України й закладів вищої освіти України та Європи.

Основними напрямкамии роботи конференції були:

• аналітична хімія та хімія навколишнього середовища;
• матеріалознавство та нанотехнології;
• неорганічна та фізична хімія;
• хімічні препарати в біології та медицині;
• хімія органічних сполук та ВМС;
• актуальні проблеми хімічної освіти.

Більш детальна інформація на сайті конференції: https://sites.google.com/view/apc2022/

6 жовтня 2022 року відбулася ХІ Всеукраїнська студентсько-учнівська наукова онлайн-конференція «Актуальні проблеми історії слов’янських народів». Організатором заходу виступила кафедра всесвітньої історії історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. Співорганізаторами конференції були Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (кафедра всесвітньої історії), Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне) (кафедра публічного управління, адміністрування та інформаційної діяльності), Український державний університет імені Михайла Драгоманова (кафедра історії України, етнології та краєзнавства).

Доповіді учасників конференції було включено у три секції:

1. Проблеми історії та культури слов’ян з давніх часів до ХХ ст.;
2. Проблеми новітньої історії та культури слов’янських народів (ХХ–ХХІ ст.);
3. Проблеми всесвітньої історії.

У роботі конференції взяли участь 170 учасників: студенти вищих навчальних закладів (Житомирський державний університет імені Івана Франка, Поліський національний університет (м. Житомир), Державний університет «Житомирська політехніка», Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне), Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк)), Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, учні ліцеїв м. Житомира та Житомирської області (у т. ч. Наукового ліцею ЖДУ ім. Івана Франка).

На пленарному засіданні з вітальним словом до учасників конференції виступили: проректор з наукової і міжнародної роботи ЖДУ імені Івана Франка, к. екон. н., доц. Тетяна Боцян; декан історичного факультету, к. і. н., доц. Олександр Жуковський, в. о. завідувача кафедри всесвітньої історії, к. і. н., доц. Людмила Гуцало.

Значна частина доповідей здобувачів вищої освіти та учнів викликала інтерес та обговорення як на пленарному, так і на секційних засіданнях. Зокрема, на пленарному засіданні конференції актуальними, цікавими та змістовними були доповіді: Дмитра Гунька (ЖДУ імені Івана Франка) «Відносини країн Балтії з Україною після повномасштабного російського вторгнення 2022 р.», Юлії Брус, Вікторії Сапожнікової (Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне)) «Архівні документи як джерело дослідження суспільно-політичних процесів на Волині у 1930-х рр.», Кирила Сафонова (Український державний університет імені Михайла Драгоманова) «Козацька війна О. Пугачова і Україна. Спроба створити козацьку державу»; Ольги Хмелюк (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського) «Депортація мешканців західноукраїнських земель на завершальному етапі Другої світової війни»; Андрія Паращинця (Волинський національний університет імені Лесі Українки (Луцьк)) «Операція „Захід“: депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР»; Сергія Слободянюка (ЖДУ ім. Івана Франка) «Взаємовідносини Української держави з Всевеликим військом Донським та Кубанською Народною Республікою»; Дарії Іщук (учениці 11-го класу ліцею № 5 м. Житомира) «Особовий склад волинських лікарів першої половини ХІХ ст.»

На секційних засіданнях студенти поділилися важливими напрацюваннями своїх курсових та дипломних робіт, виявили інтерес до малодосліджених тем вітчизняної і світової історії. Загалом, робота конференції відбувалася у доброзичливій і теплій атмосфері взаємоповаги.

Кращі доповіді студентів і учнів будуть опубліковані у збірнику наукових праць «Студентські історичні студії» (Вип. 11).

Важливо відмітити інтерес студентів до регіональних проблем міжвоєнного періоду (1920–1930-і рр.), політичних репресій сталінського режиму; політичних трансформацій у слов’янських країнах на сучасному етапі; проблем світової історії ХІХ — ХХІ ст., розвитку культури і релігії у ХХ ст.

Підсумки роботи конференції спонукають нас до подальшої співпраці з викладачами закладів вищої освіти України, вчителями й учнями ліцеїв міста Житомира та області, розширення наукових зв’язків здобувачів вищої освіти історичного факультету з іншими ЗВО України для набуття ними досвіду наукової роботи.

На сьогодні функціонує 25 національних консорціумів ORCID по всьому світу. Університети об’єднуються у спільноту, яка використовує сервіси та ресурси ORCID у регіональному та національному контексті. Житомирський державний університет імені Івана Франка в когорті 17 перших установ, які ввійдуть до складу Консорціуму ORCID Україна!

Створення національного консорціуму ORCID в Україні сприятиме підвищенню якості цифрових досліджень, інтернаціоналізації наукових досліджень, покращенню дослідницького іміджу країни та створенню нових можливостей для міжнародного співробітництва.

У ЖДУ імені Івана Франка відбулось перше в цьому навчальному році засідання наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка.

На засіданні були присутні проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян, куратор наукового товариства Віктор Кириченко, голова Сергій Слободянюк та члени товариства від факультетів та інститутів.

Учасники засідання затвердили персональний склад ради наукового товариства та план роботи на 2022–2023 навчальний рік.

Тетяна Боцян поінформувала присутніх про дотримання академічної доброчесності в ЖДУ імені Івана Франка та презентувала присутнім посібники «Студентський плагіат в онлайн-освіті: проблеми та їх вирішення». Зазначила важливість проведення тематичних заходів на факультетах та в інститутах для студентів, які будуть писати курсові, кваліфікаційні та дипломні роботи.