7 грудня 2023 р. в Центрі Східної Європи університету Марії Кюрі-Склодовської відбулась конференція «Медіатизація пам’яті». Професор кафедри історії України Ольга Білобровець взяла участь роботі панелі «Медіатизація історії в Україні під час російсько-української війни». Модераторами панелі виступили професор УМКС Валенти Балюк та професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Микола Дорошко.

Засідання відбувалось у змішаному режимі. До нього онлайн долучились проф. КНУ ім. Т. Шевченка Сергій Даниленко, доцент Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Надія Гергало-Донбек та ін. Коло питань, що запропонували науковці в своїх виступах і які стосуються активного використання медіа ресурсів у війні, є надзвичайно актуальним. Зокрема, мова йшла про контроверсійну взаємодію між медіа та усною історією, між фіксацією минулого та відтворенням сучасного моменту, необхідністю створення «вільних архівів» медійниками та реалізацією ідеї створення віртуального музею усної історії сучасної російсько-української війни. У підсумку важливими були тези про роль використання медійного ресурсу в процесах дерусифікації та деколонізації України, розвінчування фейків про братерські російсько-українські та корисливо-підпорядковані польсько-українські відносини, про взаємодію медіа та історії у формуванні національної пам’яті.

7 грудня 2023 року на історичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Права людини: історичний вимір і сучасні тенденції». У цьогорічній конференції взяли участь представники як правничої професії, органів публічної влади, зокрема Західного міжрегіонального управління НАДС у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернівецькій областях, Житомирського окружного адміністративного суду, Житомирського апеляційного суду, Житомирського регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо, так і викладачі та здобувачі українських закладів освіти. Загалом участь у заході взяли понад 100 учасників.

Робота ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції проводилась за 2 тематичними панелями: права людини в публічному праві, історія українського державотворення та приватно-правове регулювання людських прав.

Жваву дискусію викликали питання правового регулювання служби в органах місцевого самоврядування, права людини на життя: механізм захисту під час війни, реформування кримінального законодавства в Україні, запобігання та протидії домашньому насильству, соціально-культурного розвитку регіону, його повоєнне відновлення, реалізація права на працю в умовах правового режиму воєнного стану, адміністративної та кримінальної відповідальності за неявку до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки після отримання повістки.

30 листопада 2023 року кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка було організовано ювілейний X Всеукраїнський науково-практичний вебінар з міжнародною участю на тему «Іншомовна освіта ХХІ століття: виклики та перспективи». Модератором заходу виступила викладач кафедри Діана Коваль.

Вебінар проводився у тісному партнерстві та кооперації з Міжнародною академією прикладних наук в місті Ломжа (Польща) та постійними співорганізаторами: Львівським національним університетом імені Івана Франка, Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Українським державним університетом імені М. П. Драгоманова. У вебінарі також взяли участь науковці з провідних закладів освіти України, серед яких Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Харківський національний медичний університет, Дніпровський державний медичний університет.

Під час вебінару учасники мали змогу обговорити особливості академічної мобільності студентів і можливості особистісного та професійного зростання; актуальні питання викладання іноземних мов у закладах вищої освіти, пов’язані із сучасними викликами і перспективами розвитку іншомовної освіти. За підсумками заходу передбачається видання електронного збірника матеріалів, що міститиме оригінальні наукові дослідження.

Щиро дякуємо співорганізаторам та учасникам вебінару за змістовні і конструктивні доповіді та палку дискусію.

22 листопада 2023 року на базі кафедри хімії ЖДУ імені Івана Франка пройшла ІІІ Всеукраїнська Інтернет-конференція молодих вчених «Перспективи хімії в сучасному світі». Співорганізаторами конференції виступили:

• Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
• Волинський національний університет імені Лесі Українки;
• Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка;
• Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;
• Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
• Сумський державний університет.

Конференція відбувалась в дистанційному режимі на платформі Zoom. До привітального слова під час відкриття конференції долучились проректор з наукової і міжнародної роботи, кандидат економічних наук, доцент Тетяна Боцян та завідувач кафедри хімії, кандидат педагогічних наук Олена Анічкіна.

Під час секційних засідань виступили з доповідями молоді науковці, здобувачі вищої освіти різних регіонів України.

Конференція пройшла плідно, дозволила популяризувати хімічну науку та показати напрямки її сучасного розвитку.

Разом до перемоги!!!

27–28 листопада проходила ІІ Студентська міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Адміністрування та управління у функціонуванні сучасної економіки та суспільства», співорганізатором якої традиційно була кафедра економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи Житомирського державного університету імені Івана Франка.

За мету організатори ставили розгляд питань, пов’язаних із функціонуванням організацій/компаній та адаптацією, ефективністю діяльності у відповідь на зміну геополітичної ситуації в країнах і регіонах.

До заходу долучились учасники з 5 країн (Україна, Польща, Болгарія, Молдова, Литва). Житомирський державний університет імені Івана Франка представили:

1. Анна МИРОНЧУК — ОП «Маркетинг» (науковий консультант к.е.н. Пойта І.);
2. Владислав ЛАВРЕНЧУК — ОП «Менеджмент» (науковий консультант к.е.н. Мосійчук І.);
3. Марсим ШАЛЛЬ — ОП «Готельно-ресторанна справа» (науковий консультант к.е.н. Павлова С.);
4. Аліна СВИСТАЄНКО — ОП «Менеджмент організацій та адміністрування» (науковий консультант Клімова І.).

За результатами цієї конференції буде видана збірка матеріалів і розміщена на офіційному сайті університету. Учасники конференції отримають сертифікати.

23-24 листопада 2023 року відбулася VIІ Міжвузівська студентська науково-практична інтернет-конференція на базі кафедри економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи ЖДУ імені Івана Франка.

Подія, присвячена темі «Стратегічні імперативи економіки та управління в умовах сталого розвитку», зібрала студентську громаду для обговорення актуальних питань у сфері маркетингу, економіки, управління та готельно-ресторанної справи. Учасники представили свої дослідження та обмінялися думками щодо стратегічних викликів у різних сферах, сприяючи обміну знаннями та поглибленню розуміння теми сталого розвитку. Конференція стала важливою платформою для навчання та обговорення ідей серед молодих науковців.

Велика подяка усім учасникам за активну участь та високий рівень наукових доповідей. Бажаємо подальших наукових досягнень та успіхів у майбутніх дослідницьких проектах!

28 листопада 2023 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася V Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Актуальні проблеми фізичної культури і спорту в сучасному суспільстві». Організатором є кафедра фізичного виховання та спортивного вдосконалення. Участь у роботі науково-практичної конференції взяли понад 100 учасників з 11 закладів вищої освіти України.

Під час роботи пленарного засідання з науковими доповідями виступили:

• Василь Сутула — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри гімнастики Харківської державної академії фізичної культури;
• Анатолій Босенко — доктор педагогічних наук, професор ДЗ «Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського»;
• Наталія Терентьєва — доктор педагогічних наук, професор, директор навчально-наукового медичного інституту Чорноморського національного університету імені Петра Могили;
• Жанна Дьоміна — кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання Українського державного університету імені Михайла Драгоманова;
• Валерій Жамардій — доктор педагогічних наук, доцент Полтавського державного медичного університету;
• Василь Грибук — аспірант ІІ року навчання спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура) Житомирського державного університету імені Івана Франка.

23-24 листопада професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець взяла участь у ІІ Міжнародній конференції «Transformacje Europy Wschodniej w ostatnim stuleciu», яка проходила у Вроцлавському університеті.

Галина Миколаївна виступила з темою Podmioty radzieckiej modernizacji politycznej zachodniego obwodu ukraińskiego w latach 1944–1954: główne cechy jakościowe. У роботі конференції взяли участь дослідники з Польщі, України, Білорусі. Україну представляли професори зі Львова (О. Стасюк, Л. Зашкільняк та Л. Петльована), Києва (В. Верстюк, А. Киридон та І. Ільюшин) та Житомира (Г. Стародубець).

Основними темами обговорення були питання, пов’язані з початком та функціонуванням комуністичної системи, проблемами міграції, політикою пам’яті та трансформаціями після розпаду СРСР.

Мічислав Дудек — професор кафедри психології Гуманітарного колегіуму у Варшаві (Польща) прочитав гостьову лекцію для студентів та викладачів на тему «Проблеми родини дитини з інвалідністю». У ході лекції виявили, проблеми сімей, які мають дітей з інвалідністю в Польщі такі ж, як і в Україні: потреба в підтримці батьків та інших дітей, моральне та психологічне виснаження (батьківське вигорання), стрес, матеріальні проблеми, відчуття непотрібності та безпорадності.

Також обговорили можливості спільних наукових досліджень між студентами ЖДУ імені Івана Франка та Гуманітарного колегіуму у Варшаві.

На сайті наукового періодичного видання «Журнал соціальної та практичної психології» Житомирського державного університету імені Івана Франка розміщено перший випуск!

На першому засіданні редакційної ради затверджено персональний склад, до якого увійшли:

• головний редактор — Мазяр Олег Васильович, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна);
• голова редакційної ради — Кириченко Віктор Васильович, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри соціальної та практичної психології, Житомирський державний університет імені Івана Франка, (Україна);
• Аврамчук Олександр Сергійович — кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри клінічної психології факультету наук про здоров’я Українського Католицького Університету (Україна);
• Горбунова Вікторія Валеріївна — доктор психологічних наук, доцент, стипендіатка програми Марії Складовської-Кюрі, дослідниця Факультету гуманітарних, освітніх та соціальних наук Університету Люксембургу (Люксембург);
• Степанюк Інна Андріївна — доктор філософії з спеціальної освіти, професор (асистент), Факультет Освіти, Університет Саймона Фрейзера (Канада);
• Климчук Віталій Олександрович — доктор психологічних наук, доцент, доктор психологічних наук, доцент, дослідник Центру досліджень дітей та молоді, Департаменту соціальних наук Факультету гуманітарних, освітніх та соціальних наук Університету Люксембургу (Люксембург);
• Костюченко Олена Вікторівна — доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології, Київський національний університет культури і мистецтв (Україна);
• Моляко Валентин Олексійович — доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, головний науковий співробітник лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Україна);
• Наконечна Марія Миколаївна — кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри загальної та практичної психології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (Україна);
• Савченко Олена Вячеславівна — доктор психологічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та психології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (Україна);
• Третяк Тетяна Миколаївна — кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Україна);
• Шепельова Марія Володимирівна — кандидат психологічних наук, в. о. завідувача лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Україна).

Нагадуємо, що до 31 грудня приймаються статті до 2 номеру видання. Друк статей безкоштовний для усіх авторів.

Вимоги до статей за посиланням.

Вітаємо усіх авторів статей, членів редакційної ради та наукову громадськість з цією подією! Далі буде...

В Університеті Короля Данила відбувся студентський конкурс наукових проєктів «Розвиток держави. Погляд у повоєнний час», що проходив у рамках ХI Всеукраїнського студентського наукового симпозіуму «Співдружність наук: архітектура, економіка, право».

Надія Назарук — студентка 1 курсу магістратури Навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка — посіла 2 місце. Свою роботу присвятила правилам поведінки інтерв‘юерів під час повітряної тривоги.

Окрім Житомирського державного університету імені Івана Франка, участь у конкурсі взяли студенти Університету Короля Данила, Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, НУ «Запорізька політехніка», НУ «Чернігівська політехніка», Луцького національного технічного університету і Київського політехнічного інституту імені І. Сікорського.

Проєкти, презентовані студентами, стосувалися таких тематичних напрямів: креативна економіка у повоєнний період, грошова ерудиція, тренди проєктного менеджменту під час війни, бізнес-адаптація підприємництва, синхронізація туристичного бізнесу в умовах повномасштабного вторгнення, об’єкти цивільного захисту в умовах воєнного стану, новітня мовотворчість і літературні виклики сьогодення, інтерв’ю в час тривог, захист прав та свобод людини в умовах воєнного часу.

Щиро вітаємо Надію! Нових відкриттів та професійного зростання за мирних умов!

15 листопада 2023 відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Екологія і раціональне природокористування: освіта, наука і практика» ініційована Міжнародною академією прикладних наук в Ломжі (Республіка Польща) і Житомирським державним університетом імені Івана Франка за участю багатьох вітчизняних закладів освіти.

Учасників конференції привітали Пьотр Поніхтера, проректор до справ студентських Міжнародної академії прикладних наук в Ломжі (Республіка Польща); Тетяна Боцян, проректор з наукової і міжнародної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка; Оксана Бялковська проректор з навчально-наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ЗВО «Подільський державний університет» та Наталія Дудяк, декан факультету архітектури та будівництва, Херсонського державного агроекономічного університету.

Від кафедри екології та географії ЖДУ наукові доповіді представили завідувач кафедри Гарбар Олександр, доктор біологічних наук, професор («Дистанційний моніторинг змін рослинного покриву Чорнобильської зони відчуження в умовах військових дій») та доцент Іван Хом’як («Використання закономірностей природного відновлення екосистем в процесі рекультивації та тероформінгу»).

Доповіді інших учасників були присвячені актуальним питанням екологічної науки та освіти: перспективам використання в озелененні міст павловнії Oxytree; впливу вітрових турбін на довкілля; еколого-економічним наслідкам підриву Каховської ГЕС; впливу екологічної кризи на виробництво сільськогосподарської продукції; міждисциплінарному підходу як основному принципу формування екологічної культури у здобувачів вищої освіти та ін. Доповіді викликали живий інтерес учасників конференції — професорсько-викладацького складу та здобувачів вищої освіти університету.

У навчально-науковому інституті педагогіки в рамках проєкту «Запрошені професори» відбулася відкрита лекція експерта проєкту ЮНЕСКО з мистецької освіти в Україні, автора Державних стандартів, модельних навчальних програм і підручників з мистецтва, автора концепції загальної мистецької освіти та художньо-естетичного виховання; кандидата педагогічних наук, старшого співробітника, професора кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної освіти ДЗПО «УМО» Людмили Масол.

Тема зустрічі — «Мистецька освіта в Україні: розвиток творчого потенціалу в ХХІ столітті».

Лекція була присвячена напрямам розвитку сучасної мистецької освіти, а також висвітленню проблем, які викликані як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. Особливий наголос пані професорка зробила на особливостях освіти у сучасних умовах та її головному базису — самоосвіті.

На лекції були присутні здобувачі-бакалаври, магістранти, викладачі кафедри мистецької освіти, а також кафедри образотворчого мистецтва та дизайну. Зустріч викликала значний інтерес і резонанс, про що свідчила кількість запитань до науковиці, на які вона відповіла докладно і з гумором.

Щиро дякуємо лектору за цікавий досвід, спілкування і співпрацю!

Миру і перемоги!

У рамках проєкту «Запрошені професори» на природничому факультеті відбулася зустріч здобувачів спеціальностей 091 Біологія і 091 Біологія та біохімія з доктором ветеринарних наук, доцентом кафедри біохімії і фізіології тварин імені академіка М. Ф. Гулого Національного університету біоресурсів і природокористування України, академіком Національної академії наук вищої освіти України, членом Українського фізіологічного товариства імені П. Г. Костюка, експертом Національного фонду досліджень України Ларисою Кладницькою. Під час зустрічі обговорювалась тема «Концепція наукового обґрунтування застосування стовбурових клітин у ветеринарній медицині».

Пані Лариса розповіла про особливості застосування стовбурових клітин у ветеринарній медицині, джерела їх отримання, умови культивування, зберігання та способи застосування. Охарактеризувала розроблені новітні та вдосконалені наявні методи отримання зразків тканин та виділення із них чистої культури мезенхімальних стовбурових клітин, стовбурових клітин жирової і нервової тканин, їх властивості, залежно від виду тварини.

Дослідження, проведені на конях, собаках, котах, лабораторних мишах, можуть сприяти розвитку лікування стовбуровими клітинами широкого спектру травм і захворювань: лікування тварин з патологією опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, підшлункової, щитовидної залози, печінки, нирок тощо. Крім того, стовбурові клітини, трансплантовані в організм хворої тварини, здатні усувати пошкодження, які накопичувалися роками, заміщуючи втрачені клітини та спонукаючи тканини до відновлення.

Цей напрям досліджень є перспективним для ветеринарної та гуманної медицини.

У рамках проєкту «Запрошені професори» 9 листопада 2023 року викладачі та студенти кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти мали честь приймати у себе кандидата педагогічних наук, доцента кафедри англійської філологіі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Інесу Мельник.

Лектор онлайн-воркшопу Realization of Interdisciplinary Integration in Teaching EFL успішно поєднала теоретичні засади, підходи та переваги використання методики CLIL на уроках англійської мови та наглядно продемонструвала практики використання технології міждисциплінарної інтеграції учнів молодшої та середньої ланок на прикладі таких дисциплін, як «Фізична культура», «Мистецтво», «Технології та дизайн», «Математика». Приємним стало доєднання до вебінару колег та студентів з інших міст України та вчителів і адміністрації школи міста Бахмут, на базі якої і проводилася міждисциплінарна інтеграція англійської мови та інших предметів.

Студенти та викладачі жваво обговорювали почуте навіть після закінчення онлайн-сесії і виступали з ідеями подальшої співпраці та міжвузівської колаборації. Дякуємо доц. Інесі Мельник за цікаві ідеї та практик, а також усім, хто долучився до онлайн-події.

8 листопада 2023 р. голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про офіційну рекомендацію розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС. Оголошення співпало з офіційною презентацією проєкту «Кафедра (модуль) Жана Моне у сфері вищої освіти (у межах реалізації Програми ЄС Еразмус+)» під загальною темою «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики».

Протягом наступних трьох років проєкт буде реалізовуватись на базі кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка. У презентації проєкту взяли участь: ректор університету Галина Киричук, проєктний менеджер напрямку Жана Моне національного офісу Erasmus+UA Петро Крайнік, проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян. Від представників депутатського корпусу обласного та міського рівня Людмила Кицак та Олена Юрчук, від громадського сектору міста — Оксана Давиденко, а також викладачі університетів, студенти та представники ЗМІ.

Члени команди (кафедра історії України у повному складі) представили власні напрацювання попередніх років, які стали підставою для здобуття гранту, основні етапи реалізації проєкту, напрямки роботи, зміст навчальних курсів та перші результати проєкту. Учасники заходу наголосили на актуальності проєкту та його важливості для нашого університету, міста та області. Висловили сподівання щодо успішності його реалізації, у синергії зусиль всіх зацікавлених сторін у розвитку та вдосконаленні не лише нашого освітнього простору, а перш за все, нашої країни та її впевненому русі до перемоги та гідного місця у Європейському Союзі.

3 листопада 2023 р. до студентів освітніх програм «Маркетинг» та «Менеджмент» завітала маркетологиня, СММ спеціалістка та власниця інтернет-магазину Ірина Ковальчук з лекцією «Бізнес та СММ. Розробка стратегії просування бізнесу в соціальних мережах». Пані Ірина поділилася цікавими інструментами та ідеями ведення бізнесу в соціальних мережах. Для студентів лекція була цінною корисною інформацією від ідеї про створення бізнесу до перших продажів. Адже СММ у власному бізнесі створює візуальний і текстовий контент, що залучає аудиторію та стимулює продажі.

Щиро дякуємо пані Ірині за змістовну та цікаву лекцію. Бажаємо процвітання бізнесу. Сподіваємося на співпрацю.

У рамках проєкту «Запрошені професори» студенти спеціальностей «Маркетинг» та «Менеджмент» мали змістовну та пізнавальну лекцію «Сучасні методи управління бізнесом/підприємством» від професора, координатора академічної співпраці з країнами-партнерами Reasmus+ Державного університету ім. С. Баторія в Скерневіце (Польща) Хани Левандовської (Hanna Lewandowskа).

Під час зустрічі здобувачі отримали інформацію про сучасні методи бізнесу, особливості та відмінні риси ведення підприємництва в Україні та Польщі. Особливо зацікавили студентів питання роботи Бізнес-ангелів та краудфандингу, як особливі форми фінансування бізнесу.

Щиро дякуємо пані Хані за цікаву лекцію, нову інформацію, прекрасну польсько-українську презентацію та обмін досвідом. Сподіваємося на подальшу співпрацю та нові зустрічі.

27 жовтня 2023 р. відбувся успішний захист дисертації доцента кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління ЖДУ імені Івана Франка Олени Анатоліївни Мірошниченко «Психологічна готовність особистості до життєдіяльності в умовах Антарктики в контексті вікової періодизації» на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 — педагогічна та вікова психологія. Захист відбувся у спеціалізованій раді Національного університету «Острозька академія» (м. Острог Рівненської обл.), одному із найстаріших вищих навчальних закладів України. Науковий консультант — доктор психологічних наук, професор, ректор Острозької академії, Герой України Ігор Демидович Пасічник.

Дисертантка висловлює членам спеціалізованої ради подяку за увагу до наукової праці, поважне ставлення, доброзичливу атмосферу під час захисту, а науковому консультанту — за плідну співпрацю, терпіння, увагу, принциповість, доброзичливість, можливість вільно та щиро спілкуватись.

Також Олена Анатоліївна висловлює щиру вдячність співробітникам рідного Житомирського державного університету, викладачам кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління, ректору Галині Євгеніївні Киричук і завідувачці кафедри Олені Євгеніївні Антоновій за підтримку у науковій роботі, почуття впевненості у власних силах і теплоту у стосунках.

Колектив університету щиро вітає Олену Анатоліївну із черговим науковим здобутком! Нехай перед Вами відкриваються нові можливості, а на шляху до наступної вершини зустрічаються порядні і відкриті люди!

Рішенням Атестаційної колегії МОН України від 25.10.2023 № 1309 науковцям Житомирського державного університету імені Івана Франка присвоєні вчені звання:

• Буравському Олександру Антоновичу — професора кафедри всесвітньої історії;
• Загладі Віктору Миколайовичу — доцента кафедри філософії та політології;
• Краснобокій Тетяні Вікторівні — доцента кафедри права та публічного управління.

А також науковий ступінь доктора політичних наук присвоєно Кобетяку Андрію Романовичу — доценту кафедри філософії та політології.

Щиро вітаємо колег! Нових вершин та можливостей!

25–27 жовтня відбулась ІІ Міжнародна наукова конференція Українського товариства з дослідження XVIII ст. «Переосмислюючи імперії, колоніалізм і великодержавну політику: перспективи XVIII століття».

Конференція складалась із 9 сесій та 17 панелей, зібрала українських дослідників, які працюють в Україні та закордоном, представників європейської, американської і навіть індійської історичної науки. Імперіалізм та його дослідження зараз на вістрі популярності. Відкрили конференцію Юрій Волошин — співорганізатор, президент Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття, професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка та професор університету Альберти (Канада) Франк Сисин. Вступною лекцією конференції став виступ президентки індійського товариства дослідників ХVШ ст. Сутапи Дутти. Житомирький державний університет імені Івана Франка представляли викладачі кафедри історії України та всесвітньої історії. Завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська взяла участь у секції «Імперські практики у ХVІІІ ст.» та присвятила свій виступ картографічним аспектам формування імперії — «Ким та як уявлялись розміри і кордони імперії: картографічні практики та їх результати у другій половині XVIII ст.». Доцентка кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка Оксана Маркевич взяла участь у роботі секції «Включення українського Правобережжя в імперський простір Російської держави (кінець XVIII ст. — 1830-і рр.) / Inclusion of the Right-Bank Ukraine in the Imperial Space of the Russian state (late 18^th century – the 1830s) з виступом «Механізми інтегрування захоплених територій: практика Російської імперії (на матеріалах Волинської губернії)».

Цікаві виступи, змістовні питання та обговорення проблем одного з найбільш яскравих та одночасно, контроверсійних періодів нашої історії спонукають до роздумів та нових наукових пошуків.

Тарас Фініков, президент Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», завітав до Житомирського державного університету імені Івана Франка з виступом «Інституційна акредитація: моделі та особливості».

До обговорення були залучені адміністрація університету, керівники підрозділів, завідувачі кафедр, гаранти освітніх програм та студенти – ті, хто включені до акредитаційного процесу загалом.

Тарас Фініков у своєму виступі зробив спробу відповісти на питання «Чи можлива інституційна акредитація у світі та в Україні?», «Як би могла виглядати модель сучасної інституційної акредитації?»

Представив огляд національних практик з впровадження інституційної акредитації в різних країнах, зокрема Естонії, Казахстані, Польщі, Німеччині, Бразилії, Індія, Нідерландах.

У своєму виступі Тарас Володимирович представив макет інституційної акредитації в Україні, спираючись на світовий досвід та національні особливості. Окреслив склад експертної групи, вектори оцінювання, вагові коефіцієнти та категорії, які дають певні переваги. Зауважив, що важливою є мотиваційна складова для підвищення якості освіти, проілюструвавши чітку систему заохочень закладів освіти.

«Мені видається, що наша система оцінювання якості освіти знаходиться на початку свого становлення. Люди не зрозуміли, як ця система має функціонувати і діяти. Намагаються обійти експертів нацагенства і скласти  враження про заклад, яке не відповідає реальності… Для повного впровадження системи потрібно 8-10 років. Ми маємо ще 3-4 роки для повного розуміння. Має відбутися перехід від суто програмного підходу до, можливо, програмно-інституціонального, а в ідеалі до інституціонального. Заклад має свою систему забезпечення якості,  інфраструктуру, багато іншого, тому може бути оцінений один раз. І за результатами оцінки має отримати певний період, щоб спокійно розвиватися», - зауважив Тарас Фініков. Стандарт освіти має розглядатися як основа для росту, а не крайня межа, тоді будемо мати прогресивнішу систему.

23 жовтня  викладачі кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти ННІ іноземної філології в рамках проєкту «Запрошені професори» взяли участь у гостьовій лекції “Video as a Reflective Tool for Teacher Development” професора університету Ворвік, Великобританія, доктором Стівом Манном (Dr. Steve Mann, Professor of Applied Linguistics and TESOL, the Centre for Applied Linguistics at the University of Warwick, GB).

У своїй презентації професор Манн розповів про потенціал використання відео як рефлективного інструменту підготовки майбутніх вчителів. Професор Манн в метафоричних образах підвів до важливості рефлексії усного діалогічного спілкування у навчанні та її імплементації у змішаному та цифровому навчальних форматах у межах програм навчання студентів – майбутніх вчителів та професійного розвитку викладачів. Лектор поділився власними добірками відеоматеріалів, ресурсами, порадами та досвідом використання відео як інструменту рефлексії. Приємним фактом було доєднання до лекції викладачів і професорів з різних вищих навчальних закладів України разом зі своїми студентами.

Вдячні доктору Манну за інформативну, корисну і надихаючу зустріч і сподіваємося на нові плідні зустрічі!

24 жовтня 2023 року на базі Житомирському державному університеті імені Івана Франка за ініціативи кафедри початкової освіти та культури фахової мови відбулася Всеукраїнська з міжнародною участю науково-практична конференція «Актуальні проблеми початкової освіти: теорія і практика». У конференції взяли участь понад 90 учасників: науковці вітчизнаних та закордонних закладів вищої освіти, вчителі початкових класів та здобувачі вищої освіти. Організаторами конференції виступили Житомирський державний університет імені Івана Франка (кафедра початкової освіти та культури фахової мови), ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), Міжнародна академія прикладних наук у Ломжі (Республіка Польща), Запорізький національний університет, Рівненський державний гуманітарний університет, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Науковці з різних регіонів України долучилися до обговорення заявлених у програмі питань теоретико-методологічних засад розвитку початкової освіти в Україні; дидактики Нової української школи; професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів для роботи в НУШ; наступності дошкільної та початкової освіти; підвищення рівня професійної компетентності вчителя.

Результатом спільної наукової роботи став збірник наукових праць «Актуальні проблеми початкової освіти: теорія і практика» (за матеріалами Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної конференції).

20 жовтня 2023 року в рамках реалізації проєкту «Запрошені професори» в ЖДУ імені Івана Франка доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету Катерина Крутій провела лекцію «Запровадження Реджіо-провокацій у роботі з дітьми дошкільного віку». На лекції здобувачі бакалаврського та магістерського рівня вищої освіти спеціальності «Дошкільна освіта», викладачі, вихователі ЗДО ознайомилися з унікальною інноваційною технологією розвитку пізнавальної активності, стимулювання свободи творчості та ігрової діяльності дітей. Катерина Леонідівна розповіла про особливості та власний досвід використання у роботі з дітьми Реджіо-провокацій, навела цікаві приклади їх створення із різноманітних неструктурованих (залишкових) матеріалів. Натхненні надзвичайно цікавою, захопливою розповіддю, студенти зробили та презентували власні розробки Реджіо-провокацій.

Щиро дякуємо Катерині Леонідівні за співпрацю й активну популяризацію інноваційних ідей і практик у дошкільній освіті.

На запрошення кафедри права та публічного управління до Житомирського державного університету імені Івана Франка завітала Тетяна Трощинська — головна редакторка Громадського радіо, ведуча, фіналістка Премії імені Георгія Гонгадзе — 2022, доктор наук з державного управління.

Послухати лекцію «Як влаштоване інформаційне поле під час війни і як не дати маніпулювати собою» прийшли студенти спеціальностей «Публічне управління та адміністрування», «Політологія», «Журналістика».

Лекторка у своєму виступі представила інформацію про пріоритети населення в медійній площині до 2022 і що змінилося після 24 лютого. Після повномасштабного вторгнення у суспільстві запанував комунікативний хаос та перевантаження, коли українці не знали кому вірити і кого слухати. Для швидкого пошуку актуальних новин люди перейшли в соціальні мережі (76,6%), різко зросла кількість користувачів Telegram і більшої популярності набуло радіо (для окупованих територій це був вихід почути звістку з України). Зауважила, що єдиний марафон був правильним рішенням у вибудовуванні інформаційного поля, але такий формат є не актуальним на другому році війни і надалі.

Тетяна Трощинська представила структуру інформаційного поля, яку складають професійна журналістика, блогери, експерти, т. зв. лідери громадської думки, випадкові люди та сайти сміттярки. Зауважила, що, на жаль, люди схильні більше довіряти 3-ом останнім з представлених вище, а це вводить в оману та дезінформує суспільство. На думку лекторки, сучасна журналістика стала більш якісною. Варто довіряти перевіреним джерелам і завжди критично ставитися до інформації, що надходить.

16–17 жовтня завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська брала участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Який сенс історії... якщо ми ніколи не навчимося? Діалог, пам’ять і солідарність у Європі. Нові виклики для публічної історії та історичної освіти». Конференція проходила в Гумбольдт-форумі (Берлін). Серед співорганізаторів конференції Федеральний інститут культури та історії німців у Східній Європі (BKGE) та Інститут Європейської мережі пам’яті та солідарності.

Мета конференції полягала в дослідженні, документуванні та поширенні знань про історію Європи ХХ ст. та способи її вшанування, з особливим наголосом на періоді диктатур, воєн та соціального протистояння поневоленню. Актуальні питання сьогодення, спричиненні перш за все російсько-українською війною, стали предметом обговорення європейських та німецьких політиків, журналістів, громадських діячів та науковців. Під час пленарного засідання перед учасниками виступили В. Кіріазі (голова департаменту освіти Європи), К. Рот (уповноважена федерального уряду Німеччини з питань культури та ЗМІ) та ін. Учасники конференції зупинились на різноманітних освітніх практиках, розглянули проблеми «війн пам’яті», які є причинами значної кількості конфліктів, спробували знайти відповіді на питання «як контрольована історія служить політичним ідеям?», розглянули проблеми, спричиненні міграційними викликами. Питання мультикультуралізму, пошуку золотої середини між європейською та національною ідентичностями також були предметом обговорення, як і питання місць пам’яті, та явища «культури провини». Особливий наголос на важливості використання академічної експертизи представниками влади у сфері історичної політики зробив професор Г. Касьянов. У новині використані світлини Домініка Триби.

Тетяна Боцян, проректорка з наукової та міжнародної ЖДУ імені Івана Франка, взяла участь у робочій зустрічі учасників проєкту Twinning з України, на якій обговорювалися результати роботи та перспективи на майбутнє. Засідання проходило в онлайн-режимі, а присутніми були представники ЗВО України, директор ініціативи Twinning Олександр Смирнов, заступник Міністра освіти та науки Михайло Винницький.

Робота британсько-української ініціативи Twinning спрямована на підтримку системи вищої освіти України в умовах і після війни. В основі ініціативи лежить прагнення зберегти цілісність українських закладів освіти та системи в цілому, а також допомогти українським ЗВО стати стійкішими після війни.

Ініціатива Twinning реалізується Cormack Consultancy Group за підтримки Асоціації університетів Великої Британії та Фонду Президента України з питань освіти, науки і спорту. Суть ініціативи полягає у наданні індивідуалізованої підтримки українським ЗВО їхніми британськими університетами-побратимами впродовж мінімум 5 років. До ініціативи також доєднались кілька американських, ірландських, австралійських та німецьких закладів вищої освіти. Усього до ініціативи приєдналось 165 українських університетів.

10 жовтня у Києві відбувся тренінг для працівників відділів з міжнародної діяльності та Еразмус+ координаторів закладів вищої освіти «Інтернаціоналізація та впровадження проєктів Еразмус+». Організаторами виступили Національний Еразмус+ офіс в Україні в межах #ErasmusDays 2023 та Київський національний університет імені Тараса Шевченка у співпраці з закладами вищої освіти України — виконавцями проєктів з міжнародної кредитної мобільності.

Від Житомирського державного університету імені Івана Франка у тренінгу брали участь Тетяна Боцян як проректорка з наукової та міжнародної роботи та Сергій Стельникович як представник проєкту модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні напрями».

Для учасників тренінгу інформація була представлена в таких сесіях:

• відділи з міжнародної діяльності та Еразмус+ координатори ЗВО — інституційна координація Програми ЄС Еразмус+;
• особливості Програми ЄС Еразмус+;
• реєстрація профілю організації, зміни, підписання декларації доброчесності;
• аналіз вебресурсів ЗВО та успішні практики.

Рухаємося далі, розширюючи можливості академічної мобільності.

10 жовтня у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція доктора філологічних наук, професора, професора кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені В. Винниченка, Заслуженого працівника освіти України, члена Національної спілки письменників України — Сергія Михиди.

Тема — «Психопоетика у літературознавчій та викладацькій практиках» — була глибоко й переконливо розкрита у блискучому лекційному викладі, що викликав цікавість у всіх категорій слухачів: здобувачів бакалаврату, магістрантів, аспірантів, викладачів ННІ іноземної філології. Лектор представив ініційований його докторським проєктом напрям українського літературознавства, наукову школу, сформовану протягом кількох десятиліть у його річищі.

Висловлюємо вдячність Сергію Павловичу за надзвичайно доброякісне академічне спілкування, яскраві ідеї, добру пам’ять про попередні наукові зустрічі у ЖДУ імені Івана Франка. Сподіваємось на подальшу співпрацю, бажаємо шановному гостю нових творчих задумів та їх щасливої реалізації!

4 жовтня 2023 року у межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася зустріч викладачів кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління з доктором педагогічних наук, професором, професором кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського — Василем Каплінським.

Тематика зустрічі була пов’язана зі 145-річчям з дня народження польського педагога-гуманіста Януша Корчака, символа самовідданого служіння дітям. Професор Каплінський провів сюжетну лекцію-композицію «Життя-подвиг і дитиноцентризм польського педагога-гуманіста Януша Корчака» для здобувачів бакалаврського та магістерського рівнів, аспірантів та викладачів кафедри.

Захопливий виступ зачепив кожного слухача, змусив співпереживати учасникам театралізованого дійства, замислитися над таким знайомим з дитинства словом «любов» і навіть переосмислити сутність педагогічної діяльності.

Нашій співпраці з кафедрою педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського вже не один десяток років. Однак кожна така зустріч збагачує інтелектуально, заряджає емоційно і спрямовує на подальші пошуки у сфері педагогічної взаємодії.

Сподіваємося на продовження творчої і плідної співпраці!

5-7 жовтня професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець взяла участь (в online режимі) у роботі Міжнародної конференції з українознавства імені Митрополита Штогрина в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн (Dmytro Shtohryn Ukrainian Studies Conference at the University of Illinois at Urbana-Champaign) «Українські студії сьогодні: Історія, пам’ять, репрезентації та колекції» (Ukrainian Studies Today: History, Memory, Representations, and Collections), де представила доповідь «Rural libraries of Western Ukraine in the period of late Stalinism (1944 — early 1950s) as an instrument of Bolshevik propaganda» («Сільські бібліотеки Західної України періоду пізнього сталінізму (1944 — поч. 1950-х років) як інструмент більшовицької пропаганди»).

Ця конференція є продовженням традиції проведення щорічних конференцій та вшанування спадщини доктора Дмитра Штогрина. Вона стала науковим майданчиком, яких об’єднав дослідників з широкого спектру дисциплін, які працюють над темами, пов’язаними з Україною. З доповідями на конференції виступили науковці провідних університетів США, Німеччини, Польщі, України, Чехії, Нідерландів, Канади, Швейцарії.

Надзвичайно приємно, що серед цьогорічних стипендіатів Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти (розпорядження КМУ № 858-р від 29 вересня 2023 року) є наша колега — професорка кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Лариса Калініна. Лариса Вадимівна є однією з двох представників Житомирщини, яким призначено довічні стипендії Кабінету Міністрів України!

Нагадаємо, в 2021 році з нагоди Дня працівників освіти президент Володимир Зеленський нагородив професорку орденом княгині Ольги ІІ ступеня.

Спільнота університету щиро вітає Ларису Вадимівну із заслуженим визнанням! Зичимо міцного здоров’я та нових звершень на освітній і науковій нивах!

На історичному факультеті відбулася відкрита лекція доктора історичних наук, доцента кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Маслійчука Володимира на тему «Історизм та постання історії як науки».

Здобувачі історичної освіти різних ступенів вищої освіти та викладачі історичного факультету мали можливість поринути у захопливу подорож до витоків формування історичної науки. Трактування історії від Р. Декарта, Ж. Мішле, Ж-Б. Віко, Ф. Шлегеля, Вольтера до Й. Гердера та Р. Козелека. Історія та її розвиток у добу Просвітництва та Романтизму, історичний детермінізм та його вплив та трактування певних історичних явищ та феноменів, роль німецької традиції у формуванні історичної науки та основних підходів до джерел; тексти та контексти, взаємозв’язок історії та філології, роль університету, академії, історичних товариств та істориків у формуванні історичних наративів — це не повний перелік питань, які були окреслені в лекції. Володимир Леонтійович звернув увагу і на проблеми доступності/наявності україномовних перекладів класиків історизму та наголосив на важливості для історика формулювання питання/питань, пошук відповіді на які стають запорукою якісних наукових досліджень. Не менш цікавими були і відповіді на питання.

Висловлюємо щиру подяку пану Володимиру за змістовну лекцію та сподіваємось на подальшу співпрацю!

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося обрання нового голови Ради докторів наук.

Щиро вітаємо Олену Олександрівну Юрчук, докторку філологічних наук, доцентку, завідувачку кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання. Бажаємо успіхів, сил та натхнення у досягненні нових вершин! Нехай усі плани та задуми втілюються в життя, матимуть підтримку та гідне визнання!

Викладачі кафедри історії України розпочали роботу над реалізацією проєкту за програмою Еразмус+ К2 «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» на історичному факультеті. Першими кроками є розробка методичного забезпечення курсів, програм та силабусів.

У першому семестрі магістри історичного факультету, які навчаються на спеціальності 014 середня освіта (історія), мають можливість прослухати лекції та опрацювати теми на семінарських заняттях з дисципліни «Історична пам’ять та історична політика країн ЄС та України» (лектор — зав. кафедри історії України, керівник проєкту Вікторія Венгерська, семінарські заняття — доц. кафедри Іван Ковальчук).

Професорки кафедри історії України Вікторія Венгерська та Ольга Білобровець протягом 21-22 вересня брали участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Галицький плавильний котел. Інтелігенція в Австрійському поділі (1772-1918)». Конференція проходила у змішаному очно-заочному форматі в інституті історії Жешувського університету та зібрала фахівців з історії «довгого» ХІХ ст. та першої половини ХХ ст. з Польщі, України, Чехії, Австрії, Словаччини, Угорщини. 21 вересня з темою «Українська інтелігенція Галичини у пошуках власної ідентичності» перед учасниками виступила Вікторія Венгерська (в online режимі). Ольга Білобровець запропонувала на обговорення учасників тему «Вплив польської інтелігенції Галичини на суспільно-культурне життя поляків в Україні протягом Першої світової війни».

Надзвичайно цікавий історико-географічний регіон Галичина тісно вплетений в українську та польську національні історії. Про особливу увагу до історичних досліджень, досягнення порозуміння між істориками різних країн, перш за все, українськими та польськими, засвідчував рівень організації заходу, склад організаторів, учасників та фінансова підтримка з боку польського уряду. Учасники конференції запропонували цікаві доповіді, переважно міждисциплінарного характеру, присвячені різним аспектам життя полікультурного та поліетнічного регіону та ролі у його розвитку інтелігенції.

Студенти-магістранти та аспіранти мають змогу брати участь у програмі вивчення інтенсивних онлайн-модулів з європейських студій на факультеті політичних наук Латвійського університету в осінньому семестрі 2023 року.

Модулі спеціально розроблені для учасників (студентів та державних службовців) з України, щоб озброїти їх навичками та знаннями, враховуючи тіснішу інтеграцію України та потенційне членство в ЄС.

Здобувачі вищої освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка другого магістерського рівня вищої освіти та третього рівня вищої освіти аспірантури Юлія Коляда, Анатолій Шунда, Ярослав Боршош, Володимир Прищепа, Андрій Купрійчук та Сергій Коляда проходять такі теми: аналіз політики, формування політики, ефективне управління, досвід Латвії як країни ЄС, управління змінами, публічна дипломатія та стратегічна комунікація.

Модуль триває з 19 вересня по 5 жовтня.

15 вересня студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» мали змогу зустрітися з учасницею Bocuse D’or Ukraine та «МастерШеф. Професіонали» — Мартою Опанащук. Саме такі зустрічі дозволяють почути нову, таку потрібну інформацію з вуст професіоналів, розширити свою уяву про можливості спеціальності, задати питання про роботу у сфері гостинності та перевірити свої знання у практичних ситуаціях.

Молода, цікава, амбітна шефиня та водночас і здобувачка вищої освіти, змогла охарактеризувати сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності, донести необхідність та важливість постійного вдосконалення своєї майстерності, поділилася досвідом роботи у п’ятизірковому готелі Hayatt Regency Kyiv.

15–17 вересня 2023 р. у Вільнюсі відбувся конгрес істориків «Переосмислення України та Європи». З вітанням до учасників масштабного наукового заходу звернулась спікерка Сейму Литовської́ Республіки Вікторія Чміліте-Нільсента та ректор Вільнюського університету Рімвідас Петраускас. На пленарному засіданні була представлена основна доповідь британського історика, професора Абердинського університету Роберта Фроста. Впродовж трьох днів науковці з 11 країн обговорювали необхідність переосмислення ролі України в Європі, витіснення з європейського інформаційного простору та шкільних підручників російських наративів, поширення знань про українську культуру та підтримку української державності.

Професор кафедри історії України Ольга Білобровець виступила на форумі з доповіддю «Мистецтво політичної боротьби за незалежність України і Польщі. 1917–1921 рр.: компаративний аналіз».

Підсумком конгресу стало спільне напрацювання пропозицій щодо підтримки українських науковців, залучення України до міжнародних форумів та проєктів з метою її інтеграції в європейський науковий простір.

Житомирський державний університет імені Івана Франка поповнився ще одним виданням — «Журналом соціальної та практичної психології» (Social and Practical Psychology Journal), який рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення внесений до реєстру суб’єктів у сфері медіа.

Це науковий журнал, що виходитиме двічі на рік теренами України. Мовами розповсюдження є українська, англійська та польська.

У публікаціях розглядатимуться питання сучасної психологічної науки. Пріоритетного значення набувають статті дослідницького характеру: наукові пілотажні дослідження, повторні та експериментальні дослідження. Публікації теоретичного характеру мають стосуватися опису авторських концепцій та мати аналітичні огляди (review). Тематика журналу може стосуватися загальної психології, історія психології, соціальної психології, вікової та педагогічної психології, експериментальної психології, психології особистості, військової психології, психометрики.

Журнал міститиме рубрики, які дозволяють усебічно охопити проблематику сучасної психології та дотичних до неї суспільних наук. Вітаються матеріали дискусійного, науково-евристичного та теоретичного характеру, які виконані за високими академічними стандартами й водночас розраховані на широке коло читачів. Одним із завдань видання є формування психологічної культури населення України, заохочення до рефлексії та самопізнання.

Запрошуємо до наукової співпраці!

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулась чергова творча зустріч із Тетяною Данилевич, ілюстраторкою книжок, завідувачкою відділу соціокультурної діяльності та естетичного виховання дітей Житомирської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва в межах проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка». Тема зустрічі — «Авторська техніка „квітковий принт“: арт-терапія чи мистецтво?».

Захід проводився із застосуванням елементів тренінгу та презентацією книжкової валізи «Бути відкритим для творчості!».

Студенти дізнались про чарівний ключ, який заново відчиняє двері уваги, гармонії з іншими та любові до життя з книги японсько-іспанської письменниці Ектор Гарсії «Ічіго-ічіє. Японське мистецтво проживати незабутні моменти».

Пані Тетяна познайомила своїх слухачів з авторською технікою з елементами квіткового принту, розповіла, як були створені перші енергетичні малюнки для пацієнтів Житомирського обласного онкологічного диспансеру та членів дитячої громадської організації «Все робимо самі».

Під час зустрічі відбулась презентація гравюр виставки-подарунка «Кольорові перевтілення».

На згадку про зустріч учасники заходу створили релакс-підвіску з атласними стрічками.

У 2023 році викладачі кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти професор Лариса Калініна, доцент Наталія Прокопчук та доцент Олена Кузьменко взяли участь у Всеукраїнському конкурсі наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технологій», що проводився Сумським національним аграрним університетом. За результатами конкурсу наші науковиці отримали спеціальну відзнаку у номінації «Соціо-гуманітарні та економічні науки» за навчальний посібник «Студенто-сприятлива професійна підготовка майбутнього вчителя англійської мови нового покоління».

У своєму доробку науковиці розмістили інноваційні підходи, методи та технології навчання іноземних мов студентів різних вікових категорій. Видання орієнтоване як на здобувачів, так і викладачів вищих мовних навчальних закладів.

Вітаємо колег і бажаємо нових звершень на освітній ниві!

Здобувачі вищої освіти спеціальностей «Право» та «Публічне управління та адміністрування» прослухали лекцію-диспут «Доброчесність та належне врядування в контексті європейських стандартів публічного управління» від провідного практика в галузі публічного управління, заступника начальника Західного міжрегіонального управління НАДС, начальника відділу у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернівецькій областях Західного міжрегіонального управління НАДС Володимира Бражевського. Захід був організований Вінницьким торговельно-економічним інститутом ДТЕУ.

У ході дискусії Володимир Миколайович ознайомив студентів з поняттями доброчесності та належного врядування в контексті європейських стандартів публічного управління; особливостями державної служби в сучасних умовах та основними антикорупційними положеннями, які слід враховувати при бажанні пов’язати своє життя з публічною службою.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка 5 вересня 2023 року на природничому факультеті відбулася відкрита лекція Тетяни Назаренко — завідувачки відділу навчання географії та економіки, доктора педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту педагогіки НАПН України. Темою зустрічі обрали «Особливості інновацій у профільній освіті».

Тетяна Геннадіївна розповіла, як розвивалася українська школа географії з часів заснування Києво-Могилянської академії та до сьогоднішніх днів. Надзвичайно цікавою та пізнавальною була інформація про організацію сучасної старшої школи. Викладачі і здобувачі освіти дізналися, якою має бути старша профільна школа та профільне навчання географії найближчим часом.

Однією із новинок в освіті, які вже сьогодні впроваджуються в освітній процес, є інтегрований курс географії. Інтегрований підхід створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, прояву творчості у здобувачів освіти, дає свободу вибору змісту, засобів навчання. Тетяна Геннадіївна наголосила на тому, що географія — наука вже інтегрована і ґрунтується вона на комплексному підході, на розвитку усіх географічних курсів. Освітня інтеграція — це інтеграція в життя.

Професорка відповіла на ряд поставлених питань та побажала плідної та успішної роботи майбутнім вчителям географії.

21-22 серпня тривала робота Міжнародної наукової конференції «Євреї в етнічній мозаїці українських земель та Чорноморського регіону». Захід відбувався у змішаному форматі. Офлайн-частина відбувалась на базі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Науковий форум зібрав дослідників із українських та американських університетів. Географія учасників — Каліфорнія, Іллінойс, Ньо-Йорку (США), Київ, Харків, Дніпро, Чернівці, Запоріжжя, Луцьк, Львов, Житомир, Херсон (Україна). Наш університет на конференції представляла завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська, яка запропонувала до обговорення виступ на тему «Імперські практики та єврейське і українське націотворення у др. пол. ХІХ — на поч. ХХ ст.», а участь у заході брала в онлайн-форматі.

Ініціатором та організатором конференції виступили Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи (м. Харків, керівник — доктор Артем Харченко), серед співорганізаторів — University of St.Gallen, Інститут Буковини, Центр Буковинознавства. Конференція складалася із п’яти панелей: «Життєві траєкторії і стратегії», «Євреї в імперських наративах», «Голокост в Україні», «Пам’яті про Голокост», «Єврейський спадок в колекціях та документах».

Дискутантами на панелях виступали знані дослідники у сфері історії євреїв та Голокосту: Девід Фішман — професор Американської єврейської теологічної семінарії (Ньо-Йорк), письменник; Елісса Бемпорад, професор історії та завідуюча кафедрою східноєвропейської єврейської історії та Голокосту в Квінс-коледжі та аспірантському центрі Стенфордського університету; Йоханан Петровський-Штерн — професор єврейської історії Північно-Західного університету (Іллінойс, США), член-кореспондент Українського наукового інституту Гарвардського університету; Владислава Москалець, докторка УКУ (Львів).

Учасники представили цікаві та ґрунтовні дослідження, питання, обговорення. Традиційно приємно чути молодих вчених, які пропонують іноді нестандартні підходи, які, за оцінкою Й. Петровського-Штерна, можуть призводити і до зміни історичної парадигми.

14-17 серпня 2023 професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець брала участь у роботі Літнього симпозіуму для українських та шведських дослідників гуманітарних наук Ukrainian Studies in Sweden. Methodological challenges and Future Perspectives («Українські студії у Швеції. Методологічні виклики та перспективи на майбутнє»), який проходив на базі університету Сьодерторна (м. Стокгольм, Швеція). Професорка виступила з доповіддю Methods of using the results of Oral History research in the process of teaching the academic discipline «History and Theory of Stalinism» (Методика використання результатів усноісторичних досліджень у процесі викладання навчальної дисципліни «Історія і теорія сталінізму»).

Організаторами наукового форуми виступили Центр балтійських та східноєвропейських студій Седерторнського університету (CBEES), Інститут сучасної історії Седерторнського університету (SHI) та Історичний факультет Уппсальського університету.

Житомирський державний університет імені Івана Франка у складі консорціуму виграв грант Erasmus+ Capacity Building. Координаторами проєкту є к.ф.н., доц., директор навчально-наукового інституту іноземної філології Марина Полховська та к.ф.н., професор кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Вікторія Жуковська.

Перемогу також отримав модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні напрямки», поданий командою університету під керівництвом доктора історичних наук, професора і завідувача кафедри історії України Вікторії Венгерської.

Щиро вітаємо колег з високою оцінкою проєктів, бажаємо успіхів та наснаги в їх реалізації!

Наукове видання «Журнал соціальної та практичної психології» Житомирського державного університету імені Івана Франка оголошує набір статей в № 1–2 2023 року.

Друк статей для авторів безкоштовний. Пріоритетними є наукові матеріали емпіричного характеру та матеріали іноземною мовою (англійською або польською).

Вимоги до статей за посиланням.

Матеріали до публікації приймаються на електронну адресу редакції: sppjournal@gmail.com

Довідки за телефонами:

• 097 94 01 149
• 096 48 40 307

До розгляду приймаються статті докторів наук, докторів філософії, науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів, а також осіб, які мають відповідну фахову вищу освіту. Для авторів без наукових ступенів разом зі статтею має надаватися рецензія кандидата (доктора) психологічних наук. Матеріали публікації здобувачів вищої освіти редакція приймає у співавторстві з науковим керівником.

Надіслані публікації проходитимуть процедуру подвійного сліпого рецензування. Отримавши рецензований рукопис, необхідно врахувати побажання та зауваження рецензентів і повернути його до редакції упродовж місяця. Редакційна колегія готова з розумінням поставитися до будь-якого авторського бачення проблеми як теоретичного, так і практичного характеру за умови збереження академічної етики оприлюднення результатів наукових досліджень. Матеріали, які порушують авторські права до розгляду не приймаються.

Пріоритетами журналу є підтримка молодих науковців, дослідження у сфері психічного здоров’я, дослідження проблем сучасного інформаційного суспільства, матеріали критичного та дискусійного характеру, висвітлення наукових заходів і подій всеукраїнського та загальносвітового масштабу.

Академічна доброчесність. Статті у виданні перевіряються на унікальність тексту за допомогою сервісів StrikePlagiarism.com та Unicheck. Політика видання пов’язана з нульовою толерантністю до порушення авторських прав. Матеріали публікацій, які матимуть текстові запозичення без відповідних посилань на оригінальне першоджерело, відхилятимуться.

Рубрики журналу:

• Емпіричні дослідження.
• Експериментальні дослідження.
• Історія психології.
• Концепції та методичні розробки.
• Аналітичні ревю.
• Реплікаційні дослідження.
• Наукові події, рецензії, персоналії.

Тримаймося разом! Усе буде Україна!

У цьому році переможницею стала Алла Стягайло — здобувачка вищої освіти 4 курсу соціально-психологічного факультету, яка досліджувала тему «Подолання проблеми домашнього насильства в суспільстві» під науковим керівництвом кандидата психологічних наук, доцента Ксенії Гавриловської.

До участі у Конкурсі — 2022/23 Стипендіальної програми «Завтра.UA» було зареєстровано 312 пакетів документів студентів з 88 українських ЗВО, серед яких допущено до оцінювання у 1-му турі 299 конкурсантів (13 заявок було вилучено через невідповідність Умовам проведення конкурсу).

За результатами трьох турів переможцями конкурсу стали 54 студенти, які представляють 34 заклади вищої освіти України.

Вітаємо та бажаємо подальших успіхів!

Кароліна Василенко, студентка спеціальності «Журналістика», посіла ІІ місце на Міжнародному студентському професійному творчому конкурсі «Видавнича журналістика». Разом з науковим керівником Іриною Лисою, аспіранткою кафедри журналістики, реклами та PR, працювали над буктрейлером «Україна козацька».

Конкурс «Видавнича журналістика» проходив на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського в межах розвитку Інноваційного ХАБу здобувачів вищої освіти та молодих учених.

Засновниками конкурсу є кафедра лінгводидактики та журналістики Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського з профільними кафедрами Університету Матея Бела (Словаччина), Інституту технологій і бізнесу (Чехія), Вищої школа європейських і регіональних досліджень (Чехія), Університету Лестера (Велика Британія), Алітус Коледжу Університету прикладних наук (Литва), Люблінської політехніки (Польща), Вроцлавського економічного університету (Польща).

Конкурс спрямований на розширення міжнародних зв’язків, стимулювання інноваційної діяльності студентів, оволодіння ними сучасними технологіями, зокрема, просування книги і читання засобами соціальних комунікацій, створення умов для формування інтелектуального потенціалу талановитої молоді тощо.

Студентка ННІ філології та журналістики Катерина Яриновська здобула перемогу на Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт за спеціальністю 035 «Філологія», який проходив на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ) у 2022/2023 навчальному році під патронатом Національної комісії України у справах Юнеско.

Катерина під керівництвом Олексія Башманівського, кандидата філологічних наук, доцента кафедри словянських і германських мов, представила наукове дослідження «ЛІНГВІСТИЧНА СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ СУЧАСНИХ ВІЙСЬКОВИХ ОМОФРАЗ ТА ТЕРМІНОЛОГІЇ». Разом з франківціями над дослідженням працювали також Дарина Нагорна, студентка ЖДУ імені Івана Франка і Варшавського університету, та її керівник Іоанна Ґетка — докторка гуманістичних наук, професорка, завідувачка кафедри міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету.

Щиро вітаємо науковців!

На базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ) у 2022/2023 навчальному році проходив Міжнародний конкурс студентських наукових робіт під патронатом Національної комісії України у справах Юнеско.

На конкурс від Житомирського державного університету імені Івана Франка були надіслані 4 роботи за спеціальністю 015 «Професійна освіта» під керівництвом як науковців закладу, так і іноземних колег.

Приємно, що усі роботи були високо оцінені, а здобувачі стали переможцями ІІ туру Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт:

І місце: Глушихін Даниїл, Місько Єгор (керівник — Мосіюк Олександр, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій) — «Розробка симулятора для професійної підготовки пілотів дронів».

ІІ місце: Володимир Киселевич (керівник — Вербівський Дмитро, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій ) — «Розробка серверної частини вебдодатку для автоматизації проведення олімпіад з програмування».

ІІІ місце:

• Леся Пилявець (керівник — Лариса Калініна, професор кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти) — «Кумулятивна казка як засіб формування багатокомпонентної фонологічної компетентності учнів початкової школи»;
• Лілія Коваленко (керівники — Нінель Сидорчук, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління) — «Формування професійного іміджу майбутніх педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти».

Співорганізаторами конкурсу є закордонні навчальні заклади: Абертейський університет (Шотландія); Університет Матея Бела (Словаччина); Університет Едуконс (Сербія); Інститут нових технологій та бізнесу (Чехія); Вища школа європейських і регіональних досліджень (Чехія); Євразійський університет імені Л. Н. Гумільова (Казахстан); Карагандинський Державний Індустріальний Університет (Казахстан); Казахський Національний дослідницький технічний університета ім. Шатпаєва; Вища школа менеджменту інформаційних систем (ISMA) (Латвія); Алітус Коледж Університет прикладних наук (Литва); Люблінська політехніка (Польща); Вроцлавський економічний університет (Польща).

Конкурсу покликаний активізувати процеси інтеграції України в європейський освітньо-науковий простір, розширити міжнародні зв’язки, стимулювати інноваційну діяльність студентів, оволодіти ними сучасними технологіями, створити умови для формування інтелектуального потенціалу талановитої молоді тощо.

Щиро вітаємо наших науковців!

«Обличчя війни». Під такою назвою протягом 1–2 червня в університеті Лодзі (Польща) проходила міжнародна наукова конференція, яка зібрала більше 120 учасників з різних країн та континентів. Житомирський державний університет імені Івана Франка на міжнародному науковому форумі представляли професорки кафедри історії України Вікторія Венгерська (доповідь на тему «Війна в культурі та культура в умовах війни: мистецтво „втраченого покоління“ та сучасне українське мистецтво», модерування однією із секцій), Ольга Білобровець («Біженська доля польських дітей в Україні в роки Першої світової війни», модерування однією із секцій) та професорка кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець (тема доповіді — «Місіонери червоної влади: партійна номенклатура західних областей України в 1944–1946 рр.».

Конференція щорічна, об’єднує дослідників різних періодів та напрямків історичної науки і інших гуманітарних наук. Серед ключових тем обговорення учасників наукового зібрання і російсько-українська війна, її перебіг, наслідки, тексти та контексти. Цю складову конференції представляли українські дослідники, частина з яких зараз вимушено перебуває за кордоном. Приємно відчувати підтримку польських колег та зацікавлення українською тематикою. Варто відмітити, що в останні роки організатори не запрошують представників Росії та Білорусі. Однак, і в польському академічному середовищі, на жаль, зустрічаються вчені, які перебувають у полоні російських наративів.

Історико-філософський факультет університету міста Лодзі має потужну кафедру середньовічної історії, його фахівці спеціалізуються також і на військовій історії. Серед співробітників кафедри та організаторів конференції — випускник історичного факультету нашого університету Олег Ганський, який завершує навчання в докторантурі та, сподіваємось, найближчим часом поповнить лави докторів-медієвістів.

Протягом двох днів роботи науковиці знайомились із дослідженнями колег з різних країн та університетів, долучитись до їх обговорення. Живе спілкування та науковий діалог у мирній країні. Наша мрія, яку наближають ЗСУ та більшість українців, працюючи на перемогу.

1 червня 2023 року за ініціативи Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України відбулася регіональна зустріч рад молодих вчених Житомирської області на базі Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Житомирської обласної ради.

До зустрічі долучилися представники Ради молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка Сергій Стельникович, Юлія Мінгальова та Анна Савина. Цьогоріч зустріч відбулася у новому форматі: значну увагу було приділено обговоренню можливостей та викликів у діяльності РМВ області. Зокрема, визначили проблеми, пов’язані з підтримкою наукової та науково-технічної діяльності в Україні, комерціалізацією та впровадження масштабних розробок.

Голова Ради молодих учених при МОН Олеся Ващук ознайомила присутніх із низкою проєктів, які спрямовані на підтримку та стимулювання наукової та науково-технічної діяльності молодих вчених в умовах війни.

Висловлюємо щиру вдячність за можливість долучитися до дійсно продуктивного діалогу в колі однодумців!

30 травня в ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка в межах проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція докторки філологічних наук, професорки, професорки кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Зоряни Лановик «Біблія як інтертекст світової літератури».

Зоряна Богданівна у розмові розкрила феномен Біблії, його вплив на розвиток художньої літератури й мистецтва в цілому, на процеси культурогенезу.

Сподіваємось на подальші наукові та академічні зустрічі!

У рамках проєкту «Запрошені професори» 31 травня 2023 року в навчально-науковому інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася зустріч із доктором філологічних наук, професором, професором кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Оксаною Зелінською, яка виголосила лекцію на тему «Український правопис: історія нищення національної ідентичности».

Доповідачка порушила низку актуальних проблем сучасного українського правопису, зокрема, на яких питаннях зосереджене сучасне обговорення українського правопису, на чому базувався правопис 1928 року та яка доля членів правописної комісії та ін. Оксана Юріївна розглянула історично зумовлену низку змін у новому українському правописі: закінчення и в родовому відмінку, буква и на початку слова, буквосполучення ія в середині слова, правопис слів іншомовного походження тощо, ілюструючи теоретичні положення вдало дібраним матеріалом із публіцистичних та художніх творів ХХ ст., а також прикладами з пам’яток української мови давніших періодів.

26 травня у рамках проєкту «Запрошені професори» до ЖДУ імені Івана Франка із гостьовою лекцією «Пенсійне забезпечення в умовах воєнного стану та повоєнного розвитку» завітали Тетяна КОРОЛЬ — заступник голови правління Пенсійного фонду України та Мілена КРАВЧЕНКО — доктор наук з державного управління, професор Державного університету телекомунікацій. Організатором зустрічі є професор кафедри права та публічного управління Василь Купрійчук.

Зустріч відбулася у форматі діалогу. Присутніми були проректор з наукової і міжнародної роботи, кандидат економічних наук, доцент Тетяна Боцян, викладачі кафедри та студенти спеціальності «Публічне управління та адміністрування».

Особливу увагу лектори приділили питанням щодо здійснення змін у системі пенсійного забезпечення з метою організації ефективного функціонування всіх суб’єктів процесу (держави, громадян, підприємств, недержавних пенсійних фондів, банків, страхових організацій тощо) для забезпечення соціальної справедливості та соціальної рівності державних соціальних гарантій всім громадянам.

Тематика лекції викликала жваву дискусію серед запрошених учасників заходу.

Дякуємо пані Тетяні та пані Мілені за чудовий захід!

Житомирський державний університет імені Івана Франка, єдиний серед закладів Житомирщини, брав участь у 38-ій міжнародній спеціалізованій онлайн-виставці «Освіта та кар’єра — 2023», яка проходила 28–29 квітня 2023 року. Організатором дійства була Всеукраїнська громадська організація Товариства «Знання» України за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України та Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

Захід спрямований на абітурієнтів для ознайомлення із закладами освіти. А для освітянської спільноти — це майданчик для презентації своїх установ, проведення семінарів та круглих столів з питань подальшого розвитку системи освіти, міжнародного співробітництва, презентації освітніх та наукових інноваційних технологій.

Кожен із закладів-учасників розмістив головну інформацію про заклад, презентаційні матеріали, актуальні напрями та спеціальності, а також контактні дані з активними посиланнями на соціальні мережі.

https://online.osvitaexpo.com.ua/study/zhitomirskij-derzhavnij-universitet-imeni-ivana-franka/

Програма виставки передбачала проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів, різноманітних молодіжних програм. Житомирський державний університет імені Івана Франка брав участь у презентації книг нового покоління Викладачі кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти ННІ іноземної філології професорки Лариса Калініна та Наталія Щерба, доцентки Наталія Прокопчук, Олена Кузьменко, Тетяна Григор’єва презентували новий підручник «Від студента до вчителя іноземної мови нового покоління: студенто-сприятлива професійно-методична підготовка». Книга містить інноваційні підходи, методи та технології навчання іноземних мов студентів різних вікових категорій та буде корисною як здобувачам, так і викладачам вищих мовних навчальних закладів.

Ознайомитися з відеопрезентацією можна за посиланням.

23 травня у ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка у межах проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція докторки філологічних наук, професорки кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Мар’яни Лановик.

Тема зустрічі — «Література як простір міжкультурної комунікації». Адресатами лекції були студенти-філологи, а також аспіранти та викладачі кафедри германської філології та зарубіжної літератури.

Висловлюємо щиру вдячність Мар’яні Богданівні — відомій представниці теоретико-літературної школи Романа Теодоровича Гром’яка — за змістовну, цікаву, інформативно насичену лекцію, що дозволила подивитися з погляду міжкультурної взаємодії на західноєвропейський літературний канон, основні чинники його становлення та еволюції. Сподіваємося на подальші зустрічі!

22 травня 2023 року в палаці Тишкевичів-Потоцьких у Варшаві відбулись урочистості з нагоди вручення Нагороди імені Івана Виговського. Лауреатом премії на 2023 рік у галузі гуманітарних наук стала професорка кафедри історії України, докторка історичних наук Ольга Білобровець. Стипендія має науково-дидактичний характер і передбачає 12-місячне перебування лауреата в шести університетах Польщі.

Нагорода заснована в 2014 році Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету та провідними польськими навчальними закладами — Варшавським, Ягеллонським, Вроцлавським університетами. Сьогодні одну нагороду та десять 4-місячних стажувань фінансують разом 22 навчальні заклади Польщі.

Нагородою Імені Івана Виговського відзначають громадян України за заслуги в розвитку науки, культури та громадського життя, у формуванні й розвитку громадянського суспільства в Україні, розбудові демократичної України, а також за дослідження історичних, сучасних та майбутніх відносин між Україною, Польщею та Європою.

На урочистостях виступив директор Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, секретар Капітули Ян Маліцький. Нагорода знаходиться під почесним патронатом президентів Республіки Польща. Представник Президента Анджея Дуди в Капітулі Мєшко Павляк зачитав привітальний лист.

18–19 травня 2023 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася ХХ Всеукраїнська (з міжнародною участю) ономастична конференція, присвячена 90-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України Василя Васильовича Німчука. Співорганізатори заходу — Інститут української мови НАН України, Українська ономастична комісія, кафедра української мови та методики її навчання ННІ філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Учасники конференції мали змогу заслухати виступи на пленарних засіданнях, а також узяти участь у 6 секція: «Актуальні питання слов’янської антропоніміки», «Ономастика і діалектологія», «Актуальні питання слов’янської топоніміки», «Інші класи онімів у слов’янських мовах», «Функціональні особливості власних назв у слов’янському онімному просторі», «Літературна та фольклорна ономастика».

В ухвалі конференції відзначено високий науково-теоретичний рівень доповідей учасників, яким рекомендовано опублікувати свої наукові доповіді у «Вісникові Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки»; підтримувати тісний зв’язок поміж українськими ономастичними осередками, налагоджувати співпрацю з назвознавчими центрами за межами України; популяризувати результати ономастичних досліджень у навчальному процесі закладів вищої освіти, а також у засобах масової інформації.

У межах заходу відбулося засідання Української ономастичної комісії, на якому розглянуто низку питань: робота Української ономастичної комісії впродовж 2022–2023 рр.; діяльність ономастичних осередків на базі університетів України; «Повідомлення Української ономастичної комісії», інформація про випуски № 6, 7.

Під час конференції відбулася презентація наукових праць: «Англо-український та українсько-англійський словник українських імен» (автори-укладачі: Леонід Черноватий, Євген Шохенмаєр), монографій «Антропонімія Житомирщини ХVІ—ХVІІ століть» Лесі Ящук і «Мовосвіт лемківської пісні» Стафанії Панцьо, Людмили Вакарюк, Наталії Лісняк.

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася наукова конференція викладачів та молодих науковців університету з нагоди Днів науки та 30-річчя діяльності аспірантури. Захід проходив у змішаному форматі і розпочався музичним привітання хору викладачів та студентів «Артанія».

До привітального слова долучилися Арешонков Володимир — доктор педагогічних наук, народний депутат України, та Киричук Галина — доктор біологічних наук, професор, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Володимир Юрійович у своєму зверненні подякував науковцям університету, які мали безпосередній вплив на його становлення як особистості. «Я поважаю вас за цілеспрямованість. Ви часто ставили амбіційні плани, які нелегко було реалізувати. На сьогодні університет — це європейський, сучасний навчальний заклад. Переконаний, що ви досягнете усього, до чого прагнете. Завдячуючи вашому потенціалу — інтелектуальному, науковому — ви здатні залишатися лідером вищої освіти на Житомирщині і не тільки».

Володимир Арешонков відзначив франківців найвищими нагородами — почесними грамотами Верховної Ради за заслуги перед українським народом:

• Віктора Мойсієнка — професора кафедри української мови, а зараз — молодшого сержанта збройних сил України;
• Наталію Сейко — професорку кафедри соціальних технологій;
• ВасиляКупрійчука — професора кафедри права та публічного управління.

Професор Мойсієнко у своєму зверненні до колег зауважив, що нагорода ця йому дана з авансом і має велике бажання повернутися до професорської діяльності. Але переконаний, що після перемоги на нас чекає велика робота над поверненням власної історії, яку було викрадено.

На пленарному засіданні пролунали виступи науковців Житомирського державного університету імені Івана Франка:

• Білобровець Ольга, професорка кафедри історії України виступила з доповіддю «МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ІДЕОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ БІЛЬШОВИКІВ У ХОДІ ВІЙНИ ПРОТИ УНР»;
• Гримашевич Галина, доцентка, завідувачка кафедри української мови та методики її навчання — «НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС У ДІЇ?»;
• Купрійчук Василь, професор кафедри права та публічного управління — «ВИКЛИКИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ УПРАВЛІНЦЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ІНСТИТУЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ В ПОСТВОЄННИЙ ПЕРІОД»
• Мазяр Олег, доцент кафедри соціальної та практичної психології — «ДЕГУМАНІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ЛІМІТОВАНОЇ АГРЕСІЇ»;
• Павлик Надія, професорка кафедри соціальних технологій — «СПІЛЬНОЧИТАННЯ: ПРОСТІ РІШЕННЯ СКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ»;
• Слободянюк Сергій, голова наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка, стипендіат програми «Завтра.UA»; та Барановський Владислав, учасник проєкту для молоді «Незламні постаті в історії України», стипендіат програми «Завтра.UA» — «ВИЗНАЧНІ ПОСТАТІ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ РІЗНИХ ЧАСІВ: КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ ТА ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ»

Варто зауважити актуальність зазначеної тематики, у доповідях простежувалися історичні паралелі із сучасними подіями, а також рефлексія на них.

18 травня у змішаному форматі відбулася VIII Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення», яку модерував Олег Соколовський, професор кафедри філософії та політологія ЖДУ імені Івана Фракна.

Вітальне слово учасникам конференції виголосили проректор з наукової і міжнародної роботи Тетяна Боцян, декан історичного факультету Олександр Жуковський. З актуальними, аналітичними й цікавими доповідями виступили: Наталія Ковтун, професор кафедри філософії та політології, Tomasz Dekert, доцент кафедри філософії культури та релігієзнавства Краківського Академії «Ігнатіанум», Людмила Филипович, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Микола Козловець, професор кафедри філософії та політології, Андрій Кобетяк , здобувач Волинського національного університету імені Лесі Українки, Богдан Дрозд та Юрій Ситайло, аспіранти кафедри філософії та політології.

Дякуємо учасникам конференції й сподіваємося на подальшу співпрацю!

На запрошення Зеленогурського університету, зокрема Інституту спорту, туризму і харчування, доцентка кафедри екології та географії, гарантка освітньої програми «Туризм» Інна Нестерчук бере участь у Training Statf Mobility в рамках програми Erasmus+piO в Університеті Зеленої Гури.

Метою стажування є проходження попередньо узгодженої програми навчання на факультеті біологічних наук в зазначеному університеті. Перша зустріч відбулася з керівництвом інституту та біологічного факультету. Із структурою закладу пані Інну ознайомила професорка університету Агнешка Гандецка — заступниця директора та завідувачка кафедри туризму і рекреації. Наша викладачка познайомилася зі студентами 2-го року навчання ОП «Туризм і рекреація», відвідавши пари освітньої компоненти «Соціологія туризму», які проводила професорка Агнешка Гандецка.

Рухаємося далі!

12 травня 2023 відбулася Всеукраїнська наукова конференція пам’яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича (1935–2003) «Сучасний стан і перспективи лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу». Організаторами є кафедра англійської філології та перекладу ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка, кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, кафедра англійської мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кафедра германської філології та методики викладання іноземних мов Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

На пленарному засіданні виступили Роксолана Поворознюк, доктор філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з доповіддю «Новітні вектори дослідження перекладу в Україні» та Олександр Ємець, кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри германської філології та перекладознавства Хмельницького національного університету, — «Когезія як прийом висунення у сучасних американських коротких оповіданнях».

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося розширене засідання комісії з питань академічної доброчесності.

До обговорення доповідачами були запропоновані питання про дотримання академічної доброчесності при написанні наукових робіт здобувачами вищої освіти та молодими вченимита; аналіз віртуальної виставки «Бібліотека про академічну доброчесність» підготовленої бібліотекою університету.

До складу комісії входять директори інститутів, декани факультетів, директор бібліотеки, голова студентського братства, голова ради докторів, начальник інформаційного навчально-виробничого центру, начальник відділу кадрів, голова наукового товариства студентів, юрист. Головою є проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян, заступником — проректор з навчально-методичної та виховної роботи Володимир Чумак.

На це засідання були запрошені також представники Ради молодих вчених та Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених.

12 травня 2023 р. на історичному факультеті у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася зустріч з доктором історичних наук, професором, старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН України Валентиною Шандрою.

Під час лекції «Генерал-губернаторства як форма управління історичними українськими територіями» здобувачі освіти першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (наукового) рівнів та викладачі кафедр всесвітньої історії та історії України ознайомилися з особливостями управління українськими землями у ХІХ ст. Після ґрунтовної лекції викладачі та студенти задавали запитання, які поглибили їхні знання і відкрили нові сюжети для подальших досліджень.

Практика запрошення професорів до стін нашого ВНЗ допомагає розширити наші наукові обрії та переконує здобувачів у правильності їх вибору.

11 травня 2023 р. викладачі та студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» вкотре мали змогу зустрітися з професіоналом своєї справи. Цього разу з головним технологом мережі ресторанів SALAD, членом правління Асоціації кулінарів України, золотим шеф-кухарем Бондарчуком Віктором. Зустріч була присвячена актуальній та дуже складній темі в роботі будь-якого ресторану — «Внутрішні документи закладу ресторанного господарства».

Студенти мали змогу ознайомитися зі створенням меню, етапами введення нової позиції, визначенням показників ефективності окремих позицій та на прикладі розібрали шляхи зменшення собівартості страви без втрати її якісних характеристик. Завдяки пану Віктору переконалися, що постійний моніторинг цін, удосконалення складових інгредієнтів рецептур та творчість шеф-поварів можуть забезпечити достойні показники ефективності роботи ресторану та задовольнити вишукані смаки гостей.

Після доповіді студенти змогли задати велику кількість запитань щодо умов роботи, функцій шефа та су-шефа, закупівель, визначення найкращого постачальника та вимоги сертифікації сировини, роботу HACCP у закладах, порядку та узгодження soundtrack у ресторані та можливість проходити практичне стажування у закладах мережі.

Налагодження міжнародної співпраці, зокрема в освіті, є одним із найбільш важливих напрямів діяльності ЗВО в нашому сьогоденні. 12 травня 2023 року відбулася зустріч студентів та адміністрації Житомирського державного університету імені Івана Франка із представниками Вінчестерського університету (University of Winchester, Великобританія).

Під час зустрічі Sam Jones презентував історію виникнення університету, факультети та спеціальності Вінчестерського університету, а Charlotte Baker розповіла про студентське самоврядування й актуальні проєкти, до яких залучені здобувачі й науково-педагогічні працівники. Представники Житомирського державного університету імені Івана Франка мали за честь ознайомити іноземних колег з Україною, університетом, зокрема поділитися досвідом організації навчально-виховного процесу в умовах війни, студентського самоврядування й можливостей подальшого розвитку; обговорили спільні проєкти та перспективи для налагодження співпраці в найближчому майбутньому.

9 травня 2023 року наказом Міністерства освіти і науки України затверджено список переможців ХХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. У фіналі конкурсу, що відбувався у дистанційному форматі 24 березня 2023 року, змагалися 806 знавців української мови із закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. Переможцями конкурсу стали 72 учасники. Cеред кращих і студентка ННІ філології та журналістики Вікторія Вельмик, яка посіла ІІ місце.

«Учасники мовного змагання демонстрували знання української мови, розмірковували у творах про волонтерство, норми життя суспільства під час війни, значення почесної відзнаки „Місто-герой України“. Також висловлювали думки щодо інформаційної гігієни, правил спілкування в соціальних мережах та давали рекомендації, як зацікавити учнів під час онлайн-навчання» — пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Нагадаємо, що Вікторія минулого року теж брала участь у конкурсі Петра Яцика і з чудовими результати посіла перше місце.

27 квітня 2023 року відбулося чергове засідання Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету.

На засіданні відбулося обговорення можливості створення стартапів на базі університету та їх фінансування в рамках співпраці з Українським фондом стартапів.

Другим питанням розглядалися можливості публікації наукових здобутків здобувачів вищої освіти в періодичних виданнях університету. Детально розповіла про можливості публікації наукових здобутків у виданнях університету та надала вичерпні відповіді на всі питання, які цікавили студентів директор бібліотеки Тетяна Краснобока. Також вона запропонувала допомогу бібліотеки студентам при написанні наукових робіт, нагадавши, що в університеті наразі функціонують 8 фахових періодичних наукових видань.

Житомирський державний університет імені Івана Франка має 7 фахових видань з філологічних, філософських, педагогічних, історичних, гуманітарних, соціальних та поведінкових наук, управління та адміністрування. Гарною новиною став наказ МОН України № 491 від 27.04.2023 року, яким введено до переліку фахових у категорії «Б» ще один журнал — «Український журнал природничих наук».

Запрошуємо до друку за спеціальностями 091 Біологія, 101 Екологія, 102 Хімія, 106 Географія, 201 Агрономія (галузі науки: біологічні, хімічні, географічні, сільськогосподарські).

Житомирський державний університет імені Івана Франка вітає з присвоєнням вчених звань:

• професорку кафедри зоології, біологічного моніторингу і охорони природи — Романюк Руслану Костянтинівну;
• доцентку кафедри англійської мови та прикладної лінгвістики — Кодубовську Оксану Олександрівну;
• доцентку кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти — Кузьменко Олену Юріївну.

Бажаємо нових звершень у мирній незалежній Україні!

25 квітня 2023 року кафедра психології, логопедії та інклюзивної освіти спільно із міжнародними партнерами (Словаччина, Польща, Канада, Узбекистан) та ЗВО України провела Міжнародну науково-практичну інтернет-конференцію «Актуальні питання розвитку особистості: сучасність, інновації, перспективи».

Метою конференції було розширити теоретичні знання з актуальних питань розвитку особистості в умовах трансформаційних змін в суспільстві, обмін теоретико-експериментальними дослідженнями та практикою, узагальнення і систематизація набутих фахівцями знань та умінь. Під час пленарного засідання було представлено доповіді міждисциплінарного характеру:

• Шилонова Вєра (Пряшівський університет в Пряшеві (Словаччина). «СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА В ДИТЯЧОМУ САДКУ ТА ІНКЛЮЗИВНІ ПІДХОДИ В ДІАГНОСТИЦІ ТА СТИМУЛЮВАННІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИХ ДІТЕЙ»
• Осадченко Інна Іванівна (Національний університет біоресурсів та природокористування України (Україна). «ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ АРТ-ТЕРАПІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: ВІД МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО СТУДЕНТІВ».
• Слозанська Ганна Іванівна (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (Україна). «ПОСЛУГА РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ У РОБОТІ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ».
• Гладуш Віктор Антонович (Житомирський державний університет імені Івана Франка (Україна). «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ».
• Кравченко Оксана Олексіївна (Уманський державний педагогічного університету імені Павла Тичини (Україна). «ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ГРОМАДИ: МІЖСЕКТОРАЛЬНИЙ ПІДХІД».
• Черніченко Людмила Анатоліївна (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Україна). «МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ».
• Бочаріна Наталія Олексіївна (Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Україна). «РОЗВИТОК ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА».
• Ліпінська Елеонора В’ячеславівна (студентка 3 курсу факультету психології УДУ імені Михайла Драгоманова (Україна). «РОЛЬ ЗМІ У ФОРМУВАННІ ПСИХОТРАВМУЮЧОЇ СИТУАЦІЇ».

Дякуємо всім учасника за плідну співпрацю та наукову дискусію.

Вийшов черговий (№ 12) випуск журналу «Інтермарум: історія, політика, культура». За час війни це вже третє число, в якому містяться статті досвідчених та молодих науковців з України та Польщі, присвячені різним аспектам національних та імперських студій, ментального картографування, політиці пам’яті та історичній політиці. Номер містить і матеріали, в яких увага зосереджена на окремих сюжетах еміграції, феномену радянських сиротинців, періодичних видань періоду нацистської окупації та історіографії.

Запрошуємо подавати свої статті до нашого журналу! «Інтермарум: історія, політика, культура» включений до переліку фахових видань категорії Б. Детальніша інформація про журнал та умови публікації за покликанням: http://intermarum.zu.edu.ua.

Протягом 19-21 квітня професори кафедри історії України Вікторія Венгерська та Ольга Білобровець взяли участь у серії заходів, які були організовані Міністерством закордонних справ Німеччини та фінансованим ним фондом Science at Risk Emergency Office за сприяння Поблизької філії Польського інституту в Берліні.

Ключовою подією у серії заходів став круглий стіл «Голокост: пам’ять, навчання, трансформації після 24.02.2022 р.», що відбувся у м. Лейпціг. Ольга Білобровець виступила з доповіддю «Голокост в Україні — регіонально-комеморативні практики», Вікторія Венгерська запропонувала на обговорення тему: «Українські євреї — „свої“ чи „чужі“ у навчальних програмах, шкільних підручниках та університетських курсах?». Дослідники обговорили питання, пов’язані зі змінами культури пам’яті щодо Голокосту в сучасній Україні, презентували регіональні виміри вшанування пам’яті, обговорили зміст навчання Голокосту в українських університетах, зосередили увагу на особливостях викладання в умовах війни, ролі історика та перспективах історичних досліджень, з особливим акцентом на усноісторичних розвідках.

Учасники заходу мали можливість відвідати та ознайомитись із місцями пам’яті про загиблих під час Голокосту євреїв та ромів у Берліні та Лейпцигу, експозицією музею тоталітаризму, в якому зараз представлена виставка, присвячена України, в якій презентуються світлини, об’єднанні проблематикою нашої незалежності від 1991 до 2022 рр. Учасники круглого столу дали інтерв’ю керівниці усноісторичного проєкту, доценту Світлані Телусі, в яких поділилися своїм досвідом роботи в умовах війни, вимушеними змінами в освітньому процесі, труднощами, пов’язаними з проведенням наукових досліджень та їх перспективами.

Дякуємо за запрошення нашій харківській колезі Світлані Телусі, яка від початку повномасштабної фази війни змушена була разом із дітьми переїхати до Німеччини та продовжує реалізовувати проєкти, спрямовані на дослідження у сфері Голокосту, а також проводить усноісторичні дослідження. Невід’ємною складовою життя наших колег, що перебувають за кордоном, є активна волонтерська та науково-просвітницька діяльність з метою поширення знань про Україну та її історію.

20 квітня 2023 року відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична студентсько-учнівська конференція «Мовні виміри світу», організована й проведена кафедрою української мови та методики її навчання.

До участі в конференції зголосилися понад 250 учасників — аспірантів, студентів із різних закладів вищої освіти України, Польщі, Угорщини, Словаччини та учнів закладів загальної середньої освіти Житомирщини та інших областей України. На конференції представлено та обговорено різні аспекти дослідження мовних явищ у діахронії та синхронії.

19 квітня 2023 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка на кафедрі хімії природничого факультету відбулася VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи» в дистанційному форматі.

Співорганізаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Донецький національний університет ім. В. Стуса, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України та Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України. Підтримка конференції: ТОВ «УкрХімАналіз».

Участь в роботі конференції взяли викладачі та здобувачі кафедри хімії. За результатами конференції підготовлено збірник матеріалів, куди увійшли тези учасників з різних науково-дослідних інститутів та установ Національної академії наук України та закладів вищої освіти України та Європи.

Основними напрямкамии роботи конференції були:

• аналітична хімія та хімія навколишнього середовища;
• матеріалознавство та нанотехнології;
• неорганічна та фізична хімія;
• хімічні препарати в біології та медицині;
• хімія органічних сполук та ВМС;
• актуальні проблеми хімічної освіти.

Більш детальна інформація на сайті конференції: https://sites.google.com/view/apc2023/

6 квітня 2023 р. на історичному факультеті у рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів у ЖДУ імені Івана Франка» відбулася зустріч з Ольгою Благодир — вчителем-методистом Житомирського обласного спортивного ліцею Житомирської обласної ради.

Для студентів ІІІ курсу бакалаврського та І курсу магістерського рівнів було представлено лекцію «Проєктна робота на уроках історії». Зацікавленість тематикою викликала у студентів ряд запитань. Отримані знання стануть у нагоді при вивченні предметів «Організація роботи вчителя історії», «Методика викладання історії» та інших компонентів педагогічного циклу. Модератором виступив професор кафедри всесвітньої історії Андрій Шевчук.

Наказом МОН від 28 березня 2023 року студентам ЖДУ імені Івана Франка присвоєно стипендії Президента України на ІІ семестр 2022/2023 навчального року.

Вітаємо здобувачів другого рівня вищої освіти Дарину Нагорну, ННІ філології та журналістики, та Сергія Слободянюка, історичний факультет, з гідним визнанням їх наукової роботи! Успіхів у подальших наукових дослідженнях!

У рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів» 28 березня 2023 року на історичному факультеті відбулася зустріч з Надією Борисовою, старшим науковим співробітником відділу етнографії КЗ «Житомирський обласний краєзнавчий музей». Гостя завітала з лекцією «Створення сучасної етнографічної експозиції».

Студенти-історики ознайомилися з основними вимогами до побудови етнографічних експозицій в сучасних музеях, отримали практичні поради щодо збору етнографічних матеріалів. Також в ході зустрічі пані Надія продемонструвала елементи національного одягу жителів житомирського Полісся із фондів ЖОКМ, розповіла про особливості їх пошиву та декорування.

У рамках освітнього проєкту Ukraine Global Faculty продовжуються лекції провідних світових професорів, експертів та підприємців найрейтинговіших університетів.

Відкрито реєстрацію на наступну лекцію всесвітньовідомого спікера, письменника та документаліста JOHAN NORBERG «Golden ages: What we can learn from their rise and fall», яка відбудеться 23 березня 2023 року о 14:00.

Для того, щоб зареєструватися на лекцію, переходь за посиланням https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/golden-ages-what-we-can-learn-from-their-rise-and-fall. А також ти зможеш у зазначений час зайти на лекцію через власний кабінет на сайті UGF.

Підпишись на телеграм канал, сторінку Facebook та слідкуй за анонсами і новинами Ukraine Global Faculty.

На історичному факультеті Житомирського державного університету ім. Івана Франка відбулась ХІХ щорічна науково-практична краєзнавча учнівсько-студентська конференція «Наш рідний край: історія і сьогодення». Попри чергову тривогу, учасники конференції змогли повернутись до роботи у змішаному offline та online форматах.

Учасників конференції привітала ректор університету, професор Галина Киричук, наголосивши на важливості історичних досліджень та долучені учнівської і студентської молоді до наукових пошуків. Методист НМЦ Департаменту освіти Житомирської міської ради Олена Левченко підкреслила вагомість співпраці між ліцеями міста і області та університетом, зокрема історичним факультетом. До привітань учасників долучились декан історичного факультету Олександр Жуковський та завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська.

На пленарному та секційних засіданнях свої напрацювання презентували учні шкіл та ліцеїв Житомира та області (найбільшу кількість учнівських досліджень представив ліцей № 24 м. Житомира), міста Дніпра, студенти історичного факультету ЖДУ імені Івана Франка, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова.

Учасники конференції запропонували яскраві доповіді, продемонстрували зацікавленість у вивченні історії України та Житомирщини, різних періодів та явищ суспільного життя. Попри війну, наша молодь демонструє прагнення розвиватись. Кожен на своєму місці наближує перемогу, наша конференція стала ще одним кроком їй на зустріч.

Житомирський державний університет імені Івана Франка налагоджує нові напрямки співпраці. 15 березня відбулася зустріч ректорки Галини Киричук з директором туристичної кампанії Tural С Гешо Любеновим, на якій керівники підписали договір про співпрацю стосовно проходження здобувачами вищої освіти закордонної практики.

Також директор компанії «Турал С» зустрівся із здобувачами вищої освіти ОП «Готельно-ресторанна справа», «Туризм і рекреація», «СО Географія». Студенти мають можливість проходити закордонну практику на підприємствах готельно-ресторанного та туристичного бізнесу у м. Варна (Болгарія). Пан Гешо познайомив присутніх з базами практик, зокрема представив мережу готелів Grifid, Miravar, MPM, LION, MARRIOTT та ін, описав умови проходження практики та можливості, які відкриваються для студентів-практикантів. Пропозиція від компанії Tural С зацікавила студентів, про що свідчать різнопланові питання від здобувачів. Можливості проходження практики надаються і студентам інших спеціальностей.

Житомирський державний університет імені Івана Франка уклав договір про партнерство та ділове співробітництво з ТОВ «Медичний центр Асклепій Плюс».

Метою цього договору є реалізація спільних програм щодо:

• проходження практик здобувачами вищої освіти на матеріально-технічній базі;
• розповсюдження інформативних матеріалів на умовах цього Договору;
• розробки здобувачами вищої освіти проєктів, пропозицій, спрямованих на покращення діяльності;
• надання матеріалів для написання здобувачами вищої освіти та викладачами наукових робіт;
• підтримки та участі у публічних заходах, проведення спільних кампаній з соціальної реклами, виступів і публікацій в ЗМІ та інших акцій тощо.

Згідно з договором здобувачі спеціальності 091 Біологія бакалаврського рівня вищої освіти вже найближчим часом зможуть проходити виробничу практику на базі ТОВ «Медичного центру Асклепій Плюс». Ця практика є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми і має на меті набуття студентами професійних навичок та вмінь зі спеціальності 091 Біологія. Під час практики студенти матимуть змогу ознайомитися з регламентом роботи, правилами внутрішнього розпорядку та службового етикету бази практики; вивчити документацію, що регламентує роботу бази практики; вивчити методики лабораторних досліджень, що використовуються у роботі бази практики; провести ряд самостійних лабораторних досліджень, з використанням попередньо вивчених методик та оформити їх результати.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 2 березня 2023 р. відбулась відкрита лекція Ірини Черепанської — докторки технічних наук, професорки кафедри автоматизації та систем неруйнівного контролю Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Тема лекції — «Штучний інтелект як засіб подолання глобальних викликів та повсякденних проблем».

Під час лекції були розглянуті поширені технології використання штучного інтелекту: нечітка логіка, штучні нейронні мережі, генетичні алгоритми та ймовірнісні обчислення.

Окремо йшла мова про роботу штучних нейронних мереж, зокрема про їх апаратну та програмну реалізацію, наведені цікаві приклади роботи таких мереж.

Ірина Юріївна поділилася інформацією про застосування штучного інтелекту в розробках, в яких брала особисто участь:

• інтелектуальна прецизійна гоніометрична система;
• система автоматизованого визначення якості обробки поверхонь природних каменів;
• система інтелектуального керування подачею палива в інжекторний двигун;
• інтелектуальна гравіметрична система пошуку корисних копалин.

Дякуємо за співпрацю та цікаву лекцію!

28 лютого 2023 року у рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція Лідії Хомич — докторки педагогічних наук, професорки, заступниці директора з наукової роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України — на тему «Формування загальнолюдських цінностей майбутніх учителів — основа для миру».

На лекції були розглянуті актуальні питання означення цінностей, їх сутнісної характеристики та сучасних підходів до розуміння (антропологічний, історичний, цивілізаційний).

Пані професорка особливу увагу зосередила на чинниках впливу та умовах формування цінностей у сучасної особистості, проблемі особливостей формування цінностей у майбутніх учителів в умовах мінливості сьогодення. Особливо зараз в умовах війни окреслені питання є дуже важливими і актуальними для професійної підготовки фахівців. Для підтвердження теоретичних положень Лідія Хомич презентувала результати опитування викладачів окремих вітчизняних закладів вищої освіти, проведеного Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України у межах проєкту «Педагогічна синергія».

Виступ пані професорки супроводжувався науковим діалогом, запитаннями, коментарями учасників заходу. Щиро дякуємо пані Лідії Хомич за змістовну лекцію! Сподіваємося на продовження творчої і плідної співпраці у межах проєкту «Педагогічна синергія»!

Наукова спільнота та керівництво Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні висловлює солідарність з українським народом. Від самого початку повномасштабного вторгнення університет протягнув руку допомоги для українських студентів, їх родин, випускників. Надав можливість науковцям проводити наукову роботу та спільно подавати заявки на дослідницькі гранти.

«Ми висловлюємо велику надію, що драма війни незабаром завершиться справедливим миром для України і що український народ відбудує і відновить велич своєї Батьківщини», — зазначив ректор prof. dr hab. Radosław Dobrowolsky у своєму листі.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» на історичному факультеті відбулася відкрита лекція завідувача кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктора історичних наук, професора Володимира Барана. Ініціатором зустрічі стала кафедра всесвітньої історії.

Лектор виступив з доповіддю «Західні землі України (1939–1941 рр.)». У ході лекції Володимир Кіндратович охарактеризував становище західних земель України у цей складний період світової та української історії. Проаналізував зовнішню політику та інтереси нацистської Німеччини, СРСР напередодні та на початку Другої світової війни, відповідні договори, укладені між ними; важке становище Польщі на початку Другої світової війни. Значну увагу приділив також постатям, пов’язаним з історією західноукраїнських земель цього періоду.

Присутні здобувачі вищої освіти та викладачі історичного факультету з інтересом сприйняли лекцію, ознайомившись зі складними і трагічними сторінками історії західних земель України у 1939–1941 рр., мали можливість поспілкуватись з відомим українським істориком.

Пан Володимир передав бібліотеці ЖДУ імені Івана Франка свої наукові монографії з історії України ХХ ст. та відвідав музей історії нашого університету.

8 лютого 2023 року у рамках проєкту «Запрошені професори» на природничому факультеті відбулася відкрита лекція кандидата педагогічних наук, доцента кафедри географії та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Андрія Максютова.

Лекцію «Методика навчання географії профільної освіти» відвідали здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти спеціальностей 014.07 Середня освіта (Географія), 014.05 Середня освіта (Біологія та хімія), 101 Екологія, а також викладачі природничого факультету.

Пан Андрій ознайомив здобувачів вищої освіти з поняттям профільного навчання, його основними періодами і структурою, дав розгорнуту відповідь на питання про роль географії як навчального предмета в структурі профільного навчання.

Тримаймося разом! Усе буде Україна!!!

25 січня відбулося урочисте підписання договору про співпрацю між Житомирським державним університетом імені Івана Франка, в особі ректорки, докторки біологічних наук, професорки Галини Киричук, та Центром українсько-європейського наукового співробітництва, в особі голови наглядової ради, кандидата економічних наук Олега Головка.

Також Олег Головко, як засновник та директор видавничого дому «Гельветика», мав зустріч з представниками ради докторів та членами редколегій видань університету, на якій представив роботу свого видавництва.

Довідка. Центр українсько-європейського наукового співробітництва — громадська організація, створена в 2010 році в м. Одесі. Пріоритетними напрямами діяльності Центру є допомога вченим України в участі в міжнародних наукових конференціях і в науково-педагогічних стажуваннях, які відбуваються на території країн Європейського Союзу, вивчення досвіду діяльності закладів вищої освіти та суб’єктів публічного адміністрування у сфері освіти й науки держав Європейського Союзу щодо організації навчального процесу у вищих школах і щодо наукової діяльності. Важливим напрямом діяльності Центру українсько-європейського наукового співробітництва є також організація інституціональних візитів для вітчизняних студентів, аспірантів, молодих науковців із метою вивчення ними найкращих досягнень країн Європейського Союзу як у сфері освіти й науки, так і в галузі державного будівництва загалом.

https://cuesc.org.ua/

Українська асоціація освіти дорослих провела VI Загальноукраїнський конкурс проєктів у сфері освіти дорослих.

Учасниками від Житомирського державного університету імені Івана Франка стали кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, педагогіки та управління Віта Павленко та кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії Володимир Чумак.

Мета конкурсу полягала у тому, щоб сприяти розвитку освіти дорослих в Україні та популяризувати її, стимулювати професійну взаємодію провайдерів освіти дорослих, сприяти об’єднанню зусиль, обміну досвідом і поширенню кращих практик та ініціатив, спрямованих на формування суспільства, що навчається протягом життя. Організаторами конкурсу виступили Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих» за підтримки Представництва DVV International в Україні.

Рішенням атестаційної колегії МОН від 23 грудня 2022 року присвоєні вчені звання науковцям України. Так вчене звання професора присвоєно франківцям:

• Вікторії Жуковській — доцентці кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти;
• Олегу Соколовському — професору кафедри філософії та політології;
• Юлії Шелюк — професорці кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття;
• Олександру Лаврику — професору кафедри екології та географії.

Вчене звання доцента присвоєне наступним науковцям ЖДУ імені Івана Франка:

• Тетяні Криворучко — доцентці кафедри англійської мови та прикладної лінгвістики;
• Ірині Лупаїні — старшій викладачці кафедри медико-біологічних дисциплін;
• Анні Федорчук — доцентці кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

ПИШАЄМОСЯ колегами! Щиро бажаємо щедрих наукових відкриттів та незгасного бажання пізнавати і відкривати світ науки!

Охорона рідкісних видів тварин, питання збереження біорізноманіття загалом — це пріоритетні завдання, які стоять перед людством сьогодні. Саме для того, щоб реально усвідомлювати стан популяцій організмів, тенденції їх розвитку, науковці мають проводити оцінку популяційних параметрів видів та приймати рішення щодо необхідності розробки стратегії охорони.

Найавторитетнішим джерелом оцінки статусу світового біорізноманіття є Червоний список Міжнародного союзу охорони природи (IUCN Red List) — збірник відомостей про охоронний статус організмів у всьому світі. На сьогодні проводиться перегляд та оцінка статусу різних видів живих організмів, у тому числі і двостулкових молюсків, які вважаються групою тварин, що стрімко зникають у світі. До роботи групи європейських науковців, які оцінюють природоохоронний статус двостулкових молюсків, було запрошено представника житомирської малакологічної школи, доктора біологічних наук, професора кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи Ларису Шевчук. Долучення фахівця з цієї групи організмів з України відбулося вперше в історії створення IUCN Red List.

Пані Лариса у період з 5 по 9 грудня працювала у складі команди науковців, які представляли Британію, Францію, Португалію, Норвегію, Грецію, Швейцарію, Польщу, Італію, Чехію та інші європейські країни. Наукова зустріч проходила в Італії, а саме в місті Вербанія, що розташоване на мальовничому озері Маджоре, в Інституті досліджень води. За результатами роботи групи найближчим часом на сайті IUCN Red List має зʼявитися оновлена інформація, а поки що там зазначається, що сайт в роботі. Цього разу до документу внесено дані про всі види двостулкових молюсків, які представлені у фауні України, що в подальшому дозволить претендувати на виділення фінансування для охорони видів.

До речі, Лариса Шевчук була єдиним представником України, запрошеним до роботи європейської команди. Це непересічна подія, це — наша маленька перемога, яка наближає Україну до великої ПЕРЕМОГИ!

9 грудня 2022 року відбулася відкрита лекція в рамках проєкту «Запрошені професори», на якій розглядалися сорти картоплі української селекції. Лекцію провів кандидат сільськогосподарських наук, заслужений селекціонер України, директор Інституту картоплярства НААН України Микола Фурдига.

Організатором зустрічі була кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття. Слухачами були здобувачі спеціальності 201 Агрономія, 091 Біологія, 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та працівники не лише природничого, а й інших факультетів університету.

Микола Миколайович звернув увагу на фактори, що відіграють важливу роль у розвитку та створенні сортів картоплі української селекції. Слухачам були представлені сорти картоплі вітчизняної селекції: Мирослава, Містерія, Княгиня, Медея, Меланія, Мірамі й Щедрик; сорти кольорової селекції: Хортиця, Солоха та Марфуша. Лектор охарактеризував основні ознаки цих сортів та назвав ті, що були виведені для приготування чіпсів і картоплі фрі.

Пишаємося українськими селекціонерами, вдячні їм за нелегку роботу у створенні нових сортів, що надають неймовірного смаку різним стравам нашого столу. Дякуємо за співпрацю всім працівникам Інституту картоплярства. Успіхів Вам у роботі селекціонера!

6 грудня 2022 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, не зважаючи на воєнний стан і перебої зі зв’язком і світлом, відбулося пленарне засідання XXVІ Міжнародної науково-практичної онлайн- конференції «Підвищення професіоналізму фахівця засобами інноваційних педагогічних технологій». У конфренції взяли участь науковці України, Польщі, Словаччини, Чехії, Данії. Україну представляли дослідники з Києва, Львова, Вінниці, Запоріжжя, Рівного, Сум, Глухова, Переяслава, Умані, Житомира, Бара.

На початку пленарного засідання з вітальним словом до учасників конференції звернулися: Тетяна Боцян — проректор з наукової і міжнародної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка, Юрій Ївженко — завідувач сектору наукового та навчально-методичного забезпечення підготовки фахових молодших бакалаврів в системі фахової передвищої освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Ireneusz Żuchowski — д-р інженер, проректор з розвитку, промоцій та фондів ЄС Міжнародної академії Прикладних наук в Ломжі (Польща), Marek Lukáč — доктор філософії, доцент Центру мов і культур національних меншин Прешівського університету (Словацька республіка), Петро Савчук —директор Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського

З доповідями щодо підвищення професіоналізму фахівця засобами інноваційних педагогічних технологій виступили:

• Лариса Лук’янова, док. пед. наук, проф., член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України;
• Аліна Сбруєва, докт. пед. наук, проф., проф. кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка;
• Іренеуш Жуховський, д-р інженер, проректор з розвитку, промоцій та фондів ЄС Міжнародної академії Прикладних наук в Ломжі;
• Олена Удалова, канд. пед. наук, доц., завідувач сектору відділу науково-методичного забезпечення підвищення якості освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»;
• Марина Бойченко, докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка;
• Наталія Мачинська, докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка
• Василь Каплінський, докт. пед. наук, проф., проф. кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського;
• Надія Павлик, докт. пед. наук, доц., проф. кафедри соціальних технологій Житомирського державного університету імені Івана Франка, Україна, дослідниця Aarhus Institute of Advanced Studies, Aarhus University (Denmark)
• Юрій Шапран, докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри біології, методології і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі;
• Ольга Шапран, докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи Університету Григорія Сковороди в Переяславі;
• Олена Рєзнік, докт. філософії, доц. кафедри мистецької освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Доповіді були актуальними та корисними для всіх учасників конференції і викликали позитивну емоційну реакцію слухачів.

Дякуємо нашим колегам, стейкхолдерам та представникам академічної спільноти за активну участь, цікаві та змістовні доповіді!

У рамках освітнього проєкту «Ukraine Global Faculty», до якого вже долучився Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжуються лекції провідних світових професорів, експертів та підприємців найрейтинговіших університетів.

8 грудня 2022 року відбудеться лекція почесного професора Institute for Innovation and Public Purpose (IIPP), PhD, MBA Erik Reinert «How economic activities differ: international trade as a source of underdevelopment».

Щоб прослухати лекцію необхідно:

1. Зареєструватись на лекцію (https://cutt.ly/DMMxzph) у вашому кабінеті в UGF. Якщо ви ще не створили його — зареєструйтесь на платформі (https://cutt.ly/NMMxJ0d).
2. У визначену дату та час зайти у свій кабінет UGF і натиснути на сторінці лекції «Link to zoom session».

Нагадуємо, що онлайн-лекції CHARLES K. WHITEHEAD «Basics of Capital Structure and Corporate Governance» (https://cutt.ly/x1Defif) та Yury Gogotsi «Nanomaterials for Electrical Energy Storage» (https://cutt.ly/11DecaV) вже доступні в записі.

Усі актуальні новини модератори проєкту розміщуватимуть у телеграм каналі за посиланням — https://t.me/UkraineGlobalFaculty.

Приєднуйтесь!

На історичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка пройшла Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Права людини: історичний вимір і сучасні тенденції». У цьогорічній конференції, яка відбулася 1 грудня 2022 року, взяли участь представники як правничої професії, органів державної влади, зокрема Житомирської військової державної адміністрації, Житомирського окружного адміністративного суду, Житомирського апеляційного суду, Житомирського регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо, так і викладачі та здобувачі українських закладів освіти. Загалом участь у заході взяли понад 100 учасників.

Робота Х Всеукраїнської науково-практичної конференції проводилась за 5 напрямками: права людини в процесі українського державотворення; конституційний статус людини і громадянина: проблеми захисту; міжнародно-правові механізми та гарантії забезпечення прав і свобод людини; функції органів державної влади та місцевого самоврядування із захисту прав людини та громадянина; реформування українського суспільства в контексті європейської інтеграції.

29 листопада 2022 року відбулася Всеукраїнська з міжнародною участю науково-практична конференція «Специфіка фахової підготовки майбутніх учителів на засадах компетентнісного підходу: досвід, реалії, перспективи», організована кафедрою початкової освіти та культури фахової мови навчально-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка. Конференція проводилась online на платформі Zoom.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися проректор з наукової і міжнародної роботи Тетяна Боцян та директор навчально-наукового інституту педагогіки Валентина Танська. Завідувачка кафедри початкової освіти та культури фахової мови Тетяна Шанскова зазначила, що метою конференції є обговорення стратегічних проблем модернізації початкової освіти в контексті становлення Нової української школи.

Робота конференції здійснювалася за такими напрямами:

1. Теоретико-методологічні засади розвитку початкової освіти в Україні.
2. Дидактика Нової української школи.
3. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів для роботи в НУШ: сучасні виклики.
4. Наступність дошкільної та початкової освіти.
5. Підвищення рівня професійної компетентності вчителя.

На пленарному засіданні прозвучали такі доповіді:

• «Цифровізація професійної підготовки майбутніх педгогів: можливості, виклики, перспективи». Доповідач — Оліяр Марія, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки початкової освіти Прикарпатського національного уніаерситету імені Василя Стефаника.
• «Антропокультурний вимір застосування темпорального підходу для розвитку здоров’язбережувальної компетентності педагога». Доповідач — Федорець Василь, кандидат медичних наук, доцент кафедри психолого-педагогічної освіти та соціальних наук Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» (м. Вінниця, Україна).
• «Використання активних методів навчання у фаховій підготовці майбутніх учителів НУШ». Доповідач — Фасолько Тетяна, кандидат педагогічних наук доцент, завідувач кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.
• «Використання тренінгових технологій навчання у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів». Доповідач — Третяк Оксана, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки початкової, інклюзивної та вищої освіти Рівненського державного гуманітарного університету.
• «Візуальні графічні засоби унаочнення навчального матеріалу в ЗВО». Доповідач — Білоусова Надія, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, початкової освіти, психології та менеджменту Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
• «Особливості впровадження технології „Радість розвитку“ в початковій школі». Доповідач — Бабич Світлана, вчитель початкових класів, вищої категорії, практичний психолог Ліцею № 8 м. Житомира.
• «Особливості вивчення рівнянь у початковій школі». Доповідач — Кожухівська Таміла, вчитель початкових класів вищої категорії, старший вчитель Гімназії № 8 м. Бердичева.
• «Формувальне оцінювання в дії — від теорії до практики». Доповідач — Марченко Світлана, вчитель початкових класів, вищої категорії, голова методичного об’єднання вчителів початкових класів Ліцею № 8 м. Житомира.
• «Національно-патріотичне виховання дітей у закладі дошкільної освіти „Світлячок“ у контексті педагогічної спадщини Софії Русової». Доповідач — Ярмолюк Лариса, вихователь ЗДО «Світлячок» м. Обухова Київської області.