15 січня 2026 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українська мова: історія, теорія, практика» (до 80-річчя від дня народження Володимира Власенка). Організатор конференції — кафедра української мови та методики її навчання ННІ філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка. Співорганізатори — кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького й кафедра української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. До участі в конференції зголосилося понад 150 учасників (науковців, викладачів, учителів, здобувачів вищої та загальної середньої освіти) із різних міст України та інших країн.

Вітальне слово виголосив директор ННІ філології та журналістики Олексій Башманівський.

Спогадами про Вчителя, колегу, відомого мовознавця, неповторного викладача кафедри української мови, багаторічного заступника декана філологічного факультету поділилися колишні й теперішні викладачі університету, запрошені гості, усі ті, у чиєму житті Володимир Васильович відіграв значну роль, залишив про себе тільки теплі, приємні, сповнені вдячності спогади: Віктор Мойсієнко, Галина Гримашевич, Володимир Білобровець, Богдан Лісовський, Оксана Кучерук, Олена Юрчук, Наталія Янчук, Юлія Вольська та ін. До слова долучилася й Анастасія Вегаш (Ужгородський університет).

Після пленарного засідання працювали секції «Синхронний вимір української мови», «Взаємодія української літературної мови з територіальними діалектами», «Онімний простір української мови», «Стилістика та інтерпретація тексту», «Лінгводидактика», «Лінгвістичні пошуки юних філологів». За матеріалами конференції буде видано збірник наукових праць. Запрошуємо до публікації своїх наукових здобутків і спогадів про Володимира Васильовича Власенка. Світла пам’ять нашому Вчителеві й Колезі! Завжди пам’ятаємо й згадуємо тільки теплими словами.

Спільнота Житомирського державного університету імені Івана Франка вітає видатного науковця, доктора наук, професора кафедри фізичної культури та базової загальновійськової підготовки Григорія Петровича Грибана з високою державною нагородою.

Згідно з Указом Президента України № 984/2025 від 24 грудня 2025 року, нашому колезі було призначено державну стипендію для видатних діячів науки. Ця відзнака є свідченням вагомого особистого внеску Григорія Петровича у розвиток української науки та визнанням його багаторічної сумлінної праці.

Григорій Петрович — постать, яка не потребує зайвих представлень в академічних колах. Його професійний шлях є прикладом невтомного пошуку істини та відданості справі. Для колег та студентів він є не лише досвідченим науковцем, а й справжнім духовним наставником, людиною неймовірної енергії та мудрості.

Ми цінуємо Григорія Петровича за здатність бачити перспективи розвитку науки та формувати нові дослідницькі горизонти, за незламний дух та принциповість у питаннях якості освіти й науки, за доброту, щирість та готовність завжди підтримати колег і учнів.

Колектив ЖДУ імені Івана Франка бажає Григорію Петровичу міцного здоров’я, невичерпної енергії та наснаги. Нехай кожен новий день приносить радість від результатів праці, а Ваша мудрість і надалі служить на благо нашого університету та зміцнення наукового потенціалу України.

Сучасний університет визначається не лише якістю викладання, а й своєю присутністю у глобальному науковому дискурсі. Житомирський державний університет імені Івана Франка вкотре підтверджує статус потужного дослідницького центру: за результатами річного моніторингу десятки наших колег визнані лідерами публікаційної активності.

Публікація у виданнях, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science (WoS), — це результат колосальної інтелектуальної праці, глибоких досліджень та дотримання найвищих стандартів академічної доброчесності. Особливим предметом гордості є статті у журналах першого та другого квартилів (Q1, Q2), що свідчить про світове визнання розробок наших науковців.

Ці науковці представили результати своїх досліджень у найбільш авторитетних світових виданнях з найвищим індексом цитування.

Абсолютні рекордсмени за впливовістю:

• Соколовський Олег Леонідович (доктор філософських наук, професор) — вражаючі 5 публікацій (4 — Q1, 1 — Q2);
• Горбунова Вікторія Валеріївна (доктор психологічних наук, професор) — 5 публікацій (2 — Q1, 1 — Q2, 2 — Q3);
• Стародубець Галина Миколаївна (доктор історичних наук, професор) — 3 публікації (2 — Q1 у Scopus та 1 — у WoS);
• Маркевич Оксана Валентинівна (кандидат історичних наук, доцент) — 3 публікації у квартилі Q1.

Вагомий внесок у квартилях Q1 та Q2:

• Білобровець Ольга Матвіївна (доктор історичних наук, професор) — 2 публікації Q1;
• Погоруй Анатолій Олександрович (доктор фізико-математичних наук, професор) — 2 публікації Q1;
• Буравський Олександр Антонович (доктор історичних наук, професор) — 3 публікації (1 — Q1 у Scopus, 2 — у WoS);
• Павлик Надія Павлівна (доктор педагогічних наук, професор) — 2 публікації (1 — Q1 у Scopus, 1 — у WoS Q3);
• Гарбар Олександр Васильович (доктор біологічних наук, професор) — Q1;
• Корінний Володимир Іванович (кандидат геологічних наук, доцент) — Q1;
• Портницька Наталія Федорівна (кандидат психологічних наук, доцент) — Q1;
• Щерба Наталія Сергіївна (доктор педагогічних наук, професор) — Q1;
• Зіновчук Андрій Васильович (кандидат фізико-математичних наук, доцент) — 3 публікації (2 — Q2, 1 — Q4);
• Антонов Олексій Володимирович (кандидат педагогічних наук, доцент) — Q2;
• Ількевич Наталія Сергіївна (кандидат хімічних наук, ст. викладач) — Q2.

Рекордсмени за кількістю публікацій — понад 11 публікацій у Scopus:

• Грибан Григорій Петрович (доктор педагогічних наук, професор);
• Севостьянов Євген Олександрович (доктор фізико-математичних наук, професор).

7 публікацій у Scopus — Горальський Леонід Петрович (доктор ветеринарних наук, професор).

Вагомий внесок у зміцнення рейтингу університету зробили колеги, чиї праці індексуються у базах Scopus та Web of Science у квартилях Q3—Q4 та виданнях без квартилю.

Науковці, що мають 2 публікації: Власенко Руслана Петрівна, Власюк Ігор Миколайович, Велика Аліна Михайлівна, Вербівський Дмитрій Сергійович, Довгопятий Олександр Петрович, Клімова Інна Олександрівна, Недашківська Тетяна Євгенівна, Новіцька Інеса Василівна.

Автори ґрунтовних одноосібних та колективних досліджень: Башманівський Олексій Леонідович, Вітвицька Світлана Сергіївна, Гордієнко Олена Анатоліївна, Давидова Людмила Вікторівна, Дмитрієва Світлана Михайлівна (WoS Q3-Q4), Жуковський Сергій Станіславович, Іконнікова Юлія Василівна, Калініченко Олена Олександрівна, Кичкирук Ольга Юріївна, Ковальчук Іван Васильович, Козловець Микола Адамович, Коновальчук Іван Іванович, Костюк Віталій Степанович, Крайник Григорій Сергійович, Кузьменко Олена Юріївна, Купрійчук Василь Михайлович (WoS), Лайчук Андрій Миколайович, Ленчук Іван Григорович (WoS), Максимець Світлана Миколаївна, Мальченко Михайло Сергійович, Матвійчук Наталія Григорівна, Мирончук Наталія Миколаївна, Михайлова Оксана Сергіївна, Мірошниченко Олена Анатоліївна, Мосійчук Ірина Вікторівна, Овдіюк Олена Миколаївна, Огороднійчук Марія Володимирівна (WoS), Опанащук Петро Володимирович, Пацюк Марина Костянтинівна, Прус Алла Володимирівна (WoS), Рудницька Ольга Павлівна (WoS), Фостолович Валентина Анатоліївна (WoS), Хом’як Іван Владиславович, Шанскова Тетяна Ігорівна (WoS), Шелюк Юлія Святославівна.

Публікаційна активність — це не просто статистика. Це голос нашого університету, який чути в усьому світі. Кожна стаття у Scopus чи Web of Science — це внесок у перемогу України на інтелектуальному фронті.

У житті кожного колективу є миті, що наповнюють серця особливим теплом і гордістю. Родина франківців отримала не просто відзнаки, а визнання свого внеску у майбутнє нашої держави. Сьогодні, коли кожен крок і кожне слово мають значення, ці нагороди стали символом незламності інтелектуального фронту та щирого служіння Україні.

За вагомий особистий внесок у розвиток освіти та зміцнення наукового потенціалу України Грамотою Верховної Ради України відзначені ті, чия праця стала цеглою у фундаменті нашої державності:

• Олена Анічкіна — кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри хімії;
• Володимир Караванський — проректор з адміністративно-господарської роботи;
• Марина Полховська — кандидат філологічних наук, директор ННІ іноземної філології;
• Ірина Тичина — кандидат психологічних наук, декан соціально-психологічного факультету.

Це визнання підтверджує: Житомирський державний університет імені Івана Франка є потужним осередком, де виховується майбутня еліта України.

У переддень світлого свята Різдва Христового франківська родина отримала особливий привід для гордості. За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку кваліфікованих фахівців та плідну науково-педагогічну діяльність науковці Житомирського державного університету імені Івана Франка були відзначені відомчими нагородами Міністерства освіти і науки України.

Це визнання є свідченням високого інтелектуального потенціалу університету та невтомної праці кожного викладача, який навіть у складні часи продовжує тримати освітній та науковий фронти.

Нагрудним знаком «За наукові та освітні досягнення» нагороджена Вікторія Венгерська — доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України.

Нагрудним знаком «Відмінник освіти» відзначена Ярослава Сікора — доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

За значні успіхи у професійній діяльності Почесною грамотою нагороджені:

• Ковтун Наталія — доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та політології;
• Башманівський Валерій — кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри журналістики, реклами та PR;
• Портницька Наталія — кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної та практичної психології;
• Усата Олена — кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій;
• Велика Аліна — кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської і германської філології та перекладу;
• Корево Ніна — завідувач агробіостанції.

Свідченням високої професійної майстерності стало вручення Грамот МОН таким викладачам:

• Мазяр Олег — доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри соціальної та практичної психології;
• Гирин Олег Володимирович — кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти;
• Дяченко Наталія — кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та методики її навчання;
• Огороднійчук Марія — кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри права та публічного управління.

За ініціативність та наполегливість Подяками МОН відзначені:

• Климович Юлія — доктор філософії з галузі Освіта/Педагогіка, старший викладач кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти;
• Максименко Юлія — кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри зоології, біологічного моніторингу і охорони природи;
• Максимець Світлана — кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти;
• Максимова Олена — кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти;
• Матвійчук Богдан — кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття;
• Мельник Анна — кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

Щиро вітаємо наших вельмишановних колег! Бажаємо невичерпного натхнення, нових наукових звершень під мирним небом України та щасливих Різдвяних свят!

Наприкінці жовтня 2025 року відбулася одна з наймасштабніших освітніх подій року — XVII Міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті». Цьогорічний форум об’єднав 243 учасників із України, Польщі, Литви, Румунії, Угорщини та Естонії, ставши потужним майданчиком для презентації новітніх підходів у навчанні та обміну досвідом.

Кафедра міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Навчально-наукового інституту іноземної філології за результатами конкурсної програми здобула найвищі нагороди:

• Золоту медаль у номінації «Модернізація змісту освіти в контексті глобальних і національних викликів»;
• Диплом НАПН України та ДНУ «ІМЗО» за представлення здобутків та активну діяльність з інноваційного оновлення змісту національної освіти.

Цьогорічний успіх кафедри став можливим завдяки презентації унікального триптиху «Методичні мости: сучасні методичні орієнтири навчання англійської мови у Новій українській школі». Ця комплексна праця є результатом ґрунтовного наукового пошуку та практичної апробації. До складу триптиху увійшли:

• колективна монографія «Новий учитель — щасливий учень — успішна Нова українська школа»;
• навчально-методичний посібник «Pathways to Adaptation Cycle: Методична дорожня карта навчання англійської мови під час адаптаційного циклу»;
• навчально-методичний посібник «Особливості холістичного підходу до навчання англійської мови у 7–9 класах НУШ».

Представлені матеріали пропонують дієві інструменти для викладання англійської мови, орієнтовані на психологічні потреби учнів, професійну

Окрему гордість викликає особисте визнання наших науковців. Сертифікатом автора за перемогу у тематичній номінації нагороджені знані фахівці галузі:

• Лариса Калініна;
• Юлія Климович.

Участь у виставці стала не лише можливістю презентувати напрацювання кафедри, а й важливим майданчиком для професійного діалогу, обміну досвідом та натхнення новими ідеями.

Доцент кафедри германської філології та зарубіжної літератури Олексій Анхим з 01.12.2025 по 11.12.2025 перебував з науковим візитом у Вільному університеті міста Берлін. Під час свого перебування Олексій Анхим зміг істотно поглибити та значно просунути своє дослідження на тему: «Сучасні німецькомовні автори українського походження».

Зустрічі з колегами та іншими науковцями сприяли налагодженню професійних контактів і плідному обміну ідеями, що суттєво розширило наукову перспективу дослідження та окреслило нові напрями подальшої роботи.

Особливо важливими для Анхима Олексія стали особисті зустрічі з деякими з досліджуваних авторів, які дали змогу глибше осмислити їхню творчість.

Наукове перебування відбулося завдяки гранту мобільності, який підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.

12 грудня у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбувся унікальний тренінг «Розвиток навичок проєктного менеджменту для реалізації пріоритетів «Європейської інноваційної ради», організований Національним контактним пунктом «Європейська інноваційна рада та Європейські інноваційні екосистеми» у співпраці з Міністерством освіти і науки України та ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України».

Захід зібрав у стінах університету інноваторів, науковців та молодих дослідників — усіх, хто прагне професійно працювати з проєктами, залучати фінансування, розвивати інновації та підвищувати конкурентоспроможність своїх ідей.

Серед спікерів тренінгу — провідні фахівці НКП «Європейська інноваційна рада та Європейські інноваційні екосистеми»:

• Олег Рубель, керівник НКП та модератор тренінгу;
• Сергій Сізоненко, науковий співробітник НКП;
• Ангеліна Докус, наукова співробітниця НКП.

Експерти надали учасникам ґрунтовне бачення принципів побудови та структури програми «Горизонт Європа», коли для пропозицій та структуру заявки проєкту, можливостей Європейської інноваційної ради та ключових підходів до підготовки конкурентоспроможних проєктних заявок.

Практична частина тренінгу стала особливо цінною: учасники в малих групах пропрацьовували структуру проєкту — від формулювання ідеї до опису очікуваних результатів та інноваційної складової.

Кульмінацією події стала презентація проєктних ідей науковців ЖДУ, які представили власні тематичні розробки, бачення інноваційних рішень та пропозиції для участі у майбутніх конкурсах Європейської інноваційної ради. Експерти контактного пункту надали фахові коментарі, поради щодо покращення структури, акцентування інноваційності та визначення цільових груп.

Такий формат дозволив учасникам отримати теоретичні знання, а також одразу застосувати їх на практиці.

Університетська спільнота вдячна організаторам тренінгу за можливість долучитися до міжнародного досвіду, який відкриває шлях до сильніших проєктів, нових партнерств та активного включення України в європейський дослідницький простір.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує зміцнювати свої позиції у науково-освітньому просторі України. Наказом Міністерства освіти і науки України від 11 грудня 2025 року № 1618 науково-педагогічні працівники університету отримали заслужене визнання, що стало вагомим підтвердженням їхньої багаторічної та плідної наукової діяльності.

Колектив університету щиро вітає доцента кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій Дмитра Вербівського з успішним присвоєнням наукового ступеня доктора педагогічних наук.

Цей високий ступінь є результатом багаторічної, натхненної праці, глибокого дослідження та значного внеску в розвиток педагогічної науки. Докторський ступінь не лише підтверджує талант Дмитра Сергійовича як науковця, а й підвищує науковий авторитет університету, відкриваючи нові горизонти для дослідницької та проєктної діяльності.

Окремої уваги заслуговують колеги, яким присвоєно почесне вчене звання доцента. Це звання є свідченням високої педагогічної майстерності, значного досвіду та вагомої публікаційної активності, необхідної для формування нового покоління фахівців.

Сердечно вітаємо з присвоєнням вченого звання доцента наступних колег:

• Антонова Олексія (доцент кафедри іноземних мов і новітніх технологій навчання);
• Ковальчука Івана (доцент кафедри історії України);
• Матвійчук Наталію (доцент кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття);
• Огороднійчук Марію (доцент кафедри права та публічного управління);
• Пивовар Інну (доцент кафедри права та публічного управління).

Колектив Житомирського державного університету імені Івана Франка висловлює глибоку вдячність усім відзначеним колегам за їхній внесок у наукову скарбницю та розвиток вищої освіти.

Бажаємо Вам невичерпного творчого потенціалу, нових успішних наукових звершень, високої публікаційної активності та реалізації найсміливіших освітніх ідей. Нехай це визнання відкриє перед Вами ще більше можливостей для професійного зростання.

4 грудня 2025 року в Навчально-науковому інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка в змішаному форматі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Стилістичний вимір українського слова», присвячена 75-річчю від дня народження кандидата філологічних наук, доцента Ганни Конторчук.

Організаторами конференції стали кафедра української мови та методики її навчання й кафедра української та зарубіжної літератур і методик їх навчання ЖДУ імені Івана Франка. Співорганізаторами виступили кафедра української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

У конференції взяли участь понад 190 науковців, викладачів, учителів, студентів та учнів із Ніредьгази (Угорщина), Берегового, Вінниці, Житомира, Кам’янця-Подільського, Києва, Кременчука, Кривого Рогу, Луцька, Полтави, Умані та Черкас.

З вітальним словом до учасників звернувся директор ННІ філології та журналістики Олексій Башманівський, який зазначив, що був студентом Ганни Кирилівни і глибоко шанує її внесок у науку та педагогіку. Особливо зворушливою стала участь у конференції Марини Франчук, доньки Ганни Конторчук, яка поділилася спогадами про матір. До онлайн-зв’язку з учасниками конференції приєднався професор Віктор Мойсієнко, розповівши про Ганну Кирилівну як колегу та педагога.

Завідувачка кафедри української мови та методики її навчання Галина Гримашевич ознайомила присутніх зі сторінками професійної біографії Ганни Конторчук, яка пройшла шлях від секретаря факультету та лаборанта кафедри до доцента, та наголосила на її ролі як вчительки не лише мови, а й життя. До спогадів долучилися колишні й нинішні викладачі кафедри української мови та методики її навчання — Наталія Янчук, Юлія Вольська, Оксана Кучерук, Леся Ящук, Валентина Титаренко, Наталія Дяченко, Марина Шарапа, Людмила Фальківська, а також викладачі кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання — Олена Юрчук, Оксана Чаплінська. Усі присутні переглянули презентацію зі світлинами Ганни Конторчук та вшанували її пам’ять.

Тематика доповідей на пленарному та секційних засіданнях охоплювала актуальні проблеми стилістичного виміру українського слова:

• Секція 1. Стилістика та інтерпретація тексту
• Секція 2. Лінгвостилістичні явища у взаємодії української літературної мови з територіальними діалектами
• Секція 3. Українська мова в діахронії
• Секція 4. Синхронний вимір української мови
• Секція 5. Лінгводидактика та стилістика
• Секція 6. Лінгвістичні пошуки юних філологів

За результатами конференції заплановано видання електронного збірника матеріалів, який збереже найцікавіші наукові напрацювання та дослідження учасників.

Конференція стала важливою платформою для обміну досвідом, наукових дискусій та вшанування пам’яті видатної української мовознавиці та педагога.

4–5 грудня 2025 року у стінах Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся перший в Україні пілотний Всеукраїнський тренінг для менеджерів і адміністраторів науки. До роботи тренінгу долучилися й представниці Житомирського державного університету імені Івана Франка: проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська, викладачі — Світлана Кулявик, Олена Кузьменко, Юлія Климович, Тетяна Нікішова, лаборантки — Юлія Харчишина та Даша Рибчинська.

Організаторами заходу виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Професійна мережа менеджерів науки і вищої освіти України PNRM Ukraine, за підтримки Ради проректорів з наукової роботи МОН України, Німецько-Українського академічного товариства за підтримки Національного фонду досліджень України.

Упродовж двох днів у тренінгу взяли участь 85 менеджерів науки з 40 університетів та наукових установ України — проректори, керівники НДЧ, працівники проєктних офісів, адміністратори досліджень, гаранти освітньо-наукових програм.

Програма включала:

• практичні кейси та теоретичні блоки про роль менеджера науки, особливості грантової діяльності та управління дослідженнями;
• світове кафе — формат групової дискусії, який дозволив учасникам визначити ключові компетенції менеджера науки в сучасному університеті;
• відкритий мікрофон, де учасники ділилися досвідом;
• нетворкінг, що дав змогу налагодити партнерства й обмінятися ефективними практиками.

Цінними були доповіді про грантові можливості НФДУ та партнерські конкурси, цифровізацію роботи менеджера науки, комплаєнс, побудову ефективних внутрішніх наукових процесів, а також участь України в Horizon Europe та програмах COST.

Представники Житомирського державного університету імені Івана Франка долучилися до всіх ключових блоків тренінгу, отримавши доступ до найактуальніших напрацювань у сфері дослідницького менеджменту.

За підсумками заходу організатори та учасники вже окреслили наступний крок — створення Національного форуму менеджерів науки України, який має потенціал стати центральною платформою обміну досвідом, формування політик та розвитку професійної мережі адміністраторів науки.

ЖДУ імені Івана Франка готовий підтримувати такі ініціативи й надалі, адже саме професійні менеджери науки є ключовою ланкою успішного функціонування університетів у сучасних реаліях.

4 грудня 2025 року в Кришталевій залі готелю «Київ» відбувся урочистий захід, під час якого Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук вручив дипломи та нагрудні знаки лауреатам Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2023 рік (відповідно до Постанови ВРУ від 5 грудня 2024 р. № 4131-IX).

Серед лауреатів — кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії Микола Чайка. Почесну нагороду він отримав за наукову працю «Розробка методик і режимів формування нанорозмірного рельєфу на поверхні монокристалів CdTe та твердих розчинів на їх основі», яка відзначається актуальністю та значним практичним потенціалом для подальшого розвитку матеріалознавства та високотехнологічних галузей.

Вручення цієї Премії не лише засвідчує високий рівень наукових досягнень нашого молодого дослідника, але й наголошує на важливості інноваційних пошуків для зміцнення науково-технічного потенціалу України. Ця подія стала визнанням внеску науковця у розвиток сучасних технологій і стимулом для нових наукових відкриттів.

4 грудня 2025 року Верховна Рада України ухвалила постанову (реєстр. № 14195) про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим. Цьогоріч до переліку лауреатів увійшли 50 найперспективніших дослідників країни — серед них і представниця Житомирського державного університету імені Івана Франка — Сніжана Кучерук, докторка філософії у галузі «Хімічна та біоінженерія», доцентка кафедри хімії.

Престижна відзнака присуджена за наукову роботу «Альтернативні способи переробки ільменітової руди та визначення фізико-хімічних властивостей одержаних продуктів». Дослідження спрямоване на розробку інноваційних методів переробки мінеральної сировини, оптимізацію технологічних процесів та отримання матеріалів із новими властивостями. Результати роботи мають значний потенціал для впровадження в хімічній промисловості, зокрема в контексті розвитку ресурсоощадних і екологічно безпечних технологій.

Присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим є важливим індикатором державної підтримки талановитих дослідників, які формують інтелектуальну основу сучасної науки та забезпечують сталий інноваційний розвиток країни. Ця нагорода також підкреслює вагомий внесок здобутків ЖДУ у формування наукового потенціалу України.

Ректорат та наукова спільнота університету щиро вітають Сніжану Василівну Кучерук із високим досягненням і бажають подальших успіхів, результативних досліджень, професійного зростання й нових вагомих наукових здобутків.

1 грудня 2025 року на факультеті історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася важлива подія — науково-практичний семінар «Інклюзія. Практичні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами на уроках історії», організований кафедрою всесвітньої історії.

Захід зібрав поважну та професійну аудиторію: науковців, гарантів освітніх програм, учителів закладів загальної середньої освіти, асистентів учителів та здобувачів ОПП «Середня освіта (Історія)». Учасники обговорили ключові аспекти роботи з дітьми, які потребують особливого педагогічного підходу, поділилися власними напрацюваннями та ознайомилися з сучасними інклюзивними практиками.

Під час семінару були розглянуті такі важливі теми:

1. Інклюзивна компетентність майбутнього вчителя історії

• Людмила Гуцало — завідувачка кафедри всесвітньої історії, гарант ОП «Середня освіта (Історія)», канд. іст. наук, доцент;
• Оксана Маркевич — гарант ОП «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)», канд. іст. наук, доцент кафедри всесвітньої історії.

Спікерки представили аналіз професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» та окреслили ключові компетентності педагога в інклюзивному середовищі.

2. Психологічна та професійна готовність педагога до навчання дітей з ООП

Людмила Котлова — завідувачка кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти, канд. психол. наук, доцент, акцентувала увагу на психологічних особливостях роботи з дітьми з ООП та стратегіях ефективної взаємодії.

3. Особливості роботи з учнями з ООП у середній ланці

Анна Самченко — вчитель історії та правознавства, асистент учителя Ліцею № 33 м. Житомира, поділилася конкретними прикладами організації навчального процесу.

4. Співпраця та емпатія як основа інклюзивної освіти

Ірина Кареліна-Мільська — асистент учителя Ліцею № 33 м. Житомира, розповіла про важливість взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

5. Використання ІКТ у роботі з дітьми з ООП

Дмитро Гуков — педагог-організатор та вчитель історії Ліцею № 21 м. Житомира, здобувач ОП «Середня освіта (Історія)», презентував практичні цифрові інструменти, що полегшують засвоєння навчального матеріалу.

6. Інклюзія в середній школі: виклики та практики підтримки учнів

Марина Михайленко — здобувачка ОП «Середня освіта (Історія)», розповіла про власні дослідження та досвід взаємодії з учнями з особливими освітніми потребами.

Семінар став важливим майданчиком для професійного зростання майбутніх учителів історії. Учасники отримали якісні знання та практичні навички з формування інклюзивної компетентності, що дозволить їм упевнено працювати в інклюзивному освітньому середовищі вже з перших днів професійної діяльності.

Щиро дякуємо всім спікерам та учасникам за ґрунтовні доповіді, змістовні дискусії та щиру, відверту розмову. До нових зустрічей у стінах Житомирського державного університету імені Івана Франка!

Житомирський державний університет імені Івана Франка з гордістю повідомляє про визначне наукове досягнення професора університету, доктора фізико-математичних наук Євгена Олександровича Севостьянова.

Відповідно до Розпорядження Президента України № 131/2025-рп від 27 листопада 2025 року, Євгену Олександровичу призначено Грант Президента України докторам наук для проведення наукових досліджень і розробок на 2026 рік.

Фінансування спрямоване на реалізацію фундаментального дослідження «Аналоги теорем Каратеодорі і Кебе-Блоха для класів Орлича—Соболєва».

Призначення Гранта Президента України — підтвердження високого статусу українських науковців на міжнародній арені. Дослідницькі здобутки професора Євгена Севостьянова давно посідають помітне місце у світовій математичній спільноті, і ця відзнака ще раз засвідчує вагомість його внеску.

Колектив ЖДУ імені Івана Франка щиро вітає Євгена Олександровича із заслуженим визнанням та бажає успішного втілення наукового проєкту, нових відкриттів і подальших професійних звершень.

Житомирський державний університет імені Івана Франка з гордістю повідомляє про вагоме досягнення молодого науковця, асистента кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій Антонова Євгенія Володимировича, доктора філософії (PhD) зі спеціальності «Освітні, педагогічні науки».

Відповідно до Розпорядження Президента України № 130/2025-рп від 27 листопада 2025 року, Євгенію Володимировичу призначено Грант Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених на 2026 рік. Це одна з найпрестижніших відзнак для науковців молодої генерації, що засвідчує високий рівень наукової компетентності та актуальність дослідження.

Отриманий грант фінансуватиме дослідження «Застосування ігрових вебплатформ у гейміфікації освітнього процесу ЗВО».

Цей науковий проєкт спрямований на впровадження сучасних інтерактивних технологій у вищу освіту та створення умов для більш захопливого, ефективного й мотивувального навчального середовища. Робота Євгенія Антонова є важливим внеском у розвиток інноваційних методів викладання та відповідає сучасним тенденціям цифровізації освітнього процесу.

Колектив ЖДУ імені Івана Франка щиро вітає Євгенія Володимировича з цією почесною відзнакою та бажає успішної реалізації наукового проєкту, нових відкриттів та подальших професійних здобутків.

26 листопада в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася стратегічна сесія, присвячена інтернаціоналізації вищої освіти — одному з ключових напрямів розвитку сучасного українського університетського середовища.

Учасниками події стали представники закладів вищої освіти, Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру міжнародної освіти Study in Ukraine, Ради проректорів з міжнародного співробітництва, громадської організації BRAND UKRAINE та інші партнери.

Житомирський державний університет імені Івана Франка на сесії представляла проректорка з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська. Мали змогу долучилися онлайн також працівники відділу міжнародних та регіональних зв’язків ЖДУ.

Під час обговорення учасники зосередили увагу на викликах і можливостях інтернаціоналізації в умовах воєнного часу, розвитку міжнародних партнерств, підвищенні привабливості української освіти для іноземних студентів та формуванні позитивного образу України у світі.

Впродовж 20-21 листопада професорка кафедри всесвітньої історії, д.і.н., проф. Галина Стародубець брала участь у роботі Третьої міжнародної конференції, присвяченій історії Східної Європи у XX столітті — Transformacje Europy Wschodniej w ostatnim stuleciu Tytuł tegorocznej edycji: Rok 1945 — między wojną a pokojem. Конференція проходила на базі інституту Історії Вроцлавського університету (Польща).

Цьогорічна конференція мала дві основні теми. Перша стосувалася аналізу трансформацій, які відбулися у Східній Європі у 20 столітті, з урахуванням неєвропейського (пост)радянського простору. Другою центральною темою був кінець Другої світової війни з точки зору цієї частини Європи, сфери досвіду між станом миру та війни. Тема виступу проф. Галини Стародубець — «Совєтизація простору проживання поляків Волині у 1920-х-1930-х роках: основні маркери змін повсякденного життя».

18 листопада у ННІ іноземної філології у межах проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція доктора філологічних наук, професора, професора кафедри германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марії Іваницької «Міжкультурна асиметрія та шляхи її подолання в німецько-українському перекладі». Адресатами лекції, до якої онлайн доєдналися студенти Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), стали передусім здобувачі філологічно-перекладацьких освітніх програм.

Проблеми міжкультурної компетентності в процесі перекладу, можливості подолання різних виявів міжкультурної асиметрії актуальні для майбутньої професійної діяльності перекладачів-германістів. Водночас лекція може слугувати прикладом того, як у ситуації діалогу між представниками різних культурних світів відкриття й освоєння німецькомовного культурного простору має поєднуватися з поглибленим розумінням і презентацією для іноземців рідного національно-культурного світу, його специфічних смислів і цінностей.

Дякуємо шановній професорці за прекрасну лекцію, сподіваємось на наступні зустрічі.

Подія, яка 18-ий рік поспіль єднає молодих науковців з усіх куточків України!

14 листопада 2025 р. відбулася XVIIІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації», що була організована кафедрою міжкультурної комунікації та іншомовної освіти ННІ іноземної філології.

Цьогоріч співорганізаторами заходу виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Сумський державний педагогічний університет імені Антона Макаренка.

Традиційно участь у заході брали здобувачі вищої світи з різних ЗВО України. Пленарне засідання відкрила наша колишня випускниця, а нині — колега Осідак Вікторія (КНУ імені Тараса Шевченка); із доповідями виступили студенти Миколаєнко Валерія (ЧНУ імені Юрія Федьковича), Запара Віталіна та Рудніцька Дарина (ЖДУ імені Івана Франка).

У секційних засіданнях, що охопили питання технологій навчання іноземної мови у 21 столітті, особливостей навчання іноземної мови в умовах Нової української школи, актуальних проблем лінгвістики в синхронії та діахронії, літературознавства та перекладу.

Здобувачі і здобувачки, які представили найкращі доповіді, отримали дипломи.

Слід також відмітити наших наймолодших науковців — учнів і учениць Наукового ліцею Житомирського державного університету імені Івана Франка, які активно долучаються до роботи конференції!

Дякуємо всім учасникам та бажаємо подальших наукових здобутків!

У рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка» 7 листопада 2025 року для здобувачів вищої освіти кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології організовано зустріч з викладачем англійської мови, репетитором, засновницею Простору розвитку і навчання PYSANKO.PROSTIR Наталією Писанко. Тема виступу: «Іноземна мова — крок до міжкультурного спілкування!».

Наталія Писанко поділилася досвідом професійного розвитку та заснування Простору розвитку і навчання PYSANKO.PROSTIR. У бесіді зі здобувачами вищої освіти обговорювалося значення іноземної мови у досягненні успіху в сучасному світі. Наголошувалося на важливості вивчення іноземних мов у особистісному зростанні та професійному розвитку.

Житомирський державний університет імені Івана Франка щиро дякує Наталії Писанко за ґрунтовну і конструктивну бесіду!

Університет підтвердив високу якість досліджень, здійснивши значний ривок та отримавши групу Б за гуманітарно-мистецьким напрямом.

Житомирський державний університет імені Івана Франка із гордістю повідомляє про успішне проходження державної атестації в частині провадження наукової (науково-технічної) діяльності за результатами роботи за звітний період. Це досягнення є важливим кроком у підтвердженні високого рівня наукової потужності та якості досліджень, що проводяться в університеті.

Важливою відмінністю цьогорічної атестації стало те, що університет подавався та був атестований одразу за трьома ключовими науковими напрямами, тоді як під час попередньої атестації їх було лише два.

За підсумками оцінювання науково-експертними комісіями, ЖДУ імені Івана Франка досяг таких вагомих результатів:

1. Гуманітарно-мистецький напрям віднесений до групи Б. Це є визначним тріумфом та беззаперечним показником високої якості наукових досліджень, творчих здобутків та вагомого внеску в розвиток відповідних галузей науки на національному рівні.
2. Суспільний напрям отримав групу В.
3. Природничо-математичний напрям отримав групу В.

Отримання групи Б за одним із напрямів є заслуженим підтвердженням того, що науковці, викладачі та співробітники ЖДУ імені Івана Франка є справжніми лідерами у своїх галузях.

Цей успіх є колективною звитягою та прямим підтвердженням професіоналізму та відданості наукової спільноти університету. Підвищення оцінки та розширення спектра атестованих напрямів свідчить про ефективність науково-дослідницької роботи, публікаційної активності та впровадження інноваційних результатів.

«Щиро, від усього серця, дякую кожному з ВАС! Ваша неймовірна відданість, безсонні ночі над дослідженнями та невтомна праця — це фундамент цього ВЕЛИКОГО КОЛЕКТИВНОГО УСПІХУ! Пишаюся, що ми — одна команда!» — звернулася ректор Галина Киричук до колег.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує вдосконалювати якість своєї науково-освітньої діяльності, підтверджуючи свій статус як потужний та якісний центр освіти й науки в Україні.

7 листопада 2025 року на базі кафедри філософії та політології Житомирського державного університету імені Івана Франка та кафедри філософії та культурології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся науковий семінар. На ньому заслухали доповідь доктора філософських наук, доцента, доцента кафедри філософії та культурології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олександра Бродецького на тему «Ціннісні епікризи слів та дій ієрархії УПЦ впродовж російської агресії (2014–2025 рр.)».

У дискусії щодо проблематики функціонування УПЦ в Чернівецькому і Житомирському регіонах, вербальних смислів та символічних дій представників РПЦ та УПЦ щодо виправдання російської агресії в Україні, наявності російської богослужбової літератури в сучасних храмах УПЦ, тісних зв’язків ієрархів УПЦ з РПЦ, яка проголосила СВО «священною війною» проти України взяли участь начальник відділу охорони культурної спадщини, у справах релігій, національностей та туризму ЖОВА Анна Боднарчук, професори Наталія Ковтун, Микола Козловець, Соколовський Олег, доценти Ірина Горохолінська, Віктор Заглада, аспіранти, магістранти, бакалаври різних спеціальностей «Релігієзнавство», «Філософія», «Політологія» Житомирського державного університету імені Івана Франка.

7 листопада у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася зустріч науково-педагогічних працівників із представниками Національного контактного пункту Horizon Europe Чернівецького національного університету.

Захід був присвячений питанням участі українських закладів освіти і науки у найбільшій європейській програмі фінансування досліджень та інновацій – «Горизонт Європа», що відкриває нові можливості для міжнародного партнерства та розвитку дослідницьких проєктів.

Головною спікеркою тренінгу стала Ірина Горохолінська, керівниця Національного контактного пункту програми ЄС «Горизонт Європа» за напрямом «Культура, креативність та інклюзивне суспільство» (Кластер 2). А тема зустрічі – «Від ідеї до консорціуму: участь у “Горизонті Європа” (Кластер 2: Культура, креативність, інклюзивне суспільство)».

Пані Ірина детально розповіла про особливості участі у програмі, структуру Кластеру 2 та етапи підготовки успішних проєктних заявок. Вона поділилася практичними порадами щодо пошуку партнерів серед європейських університетів і дослідницьких центрів, створення консорціумів і ефективного представлення наукових ідей у конкурсах програми.

Окремо розглянули пріоритетні напрями фінансування – культурна спадщина, соціальна інклюзія, креативні індустрії, цифрові трансформації суспільства.

Проведення такого заходу стало важливим кроком у реалізації стратегії розвитку міжнародної діяльності університету. Тренінг надав практичні знання, необхідні для успішної участі у міжнародних проєктах, а також зрозуміти логіку роботи європейських програм фінансування.

Колектив університету щиро дякує Ірині Горохолінській за професійні поради, відкритість і підтримку українських науковців на шляху до успішної участі у програмі «Горизонт Європа».

6 листопада у ННІ іноземної філології відбулася лекція запрошеного професора — доктора філологічних наук, професора, професора кафедри романо-германської філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лілії Безуглої.

Професор Безугла представила слухачам цікаву тему: «Прагматичний потенціал прислів’я у німецькому драматургічному дискурсі».

На матеріалі п’єс німецькомовних авторів другої половини ХХ і початку ХХІ століття лекторка розкрила роль фразеологізмів у персонажному мовленні, спираючись на теорію імплікатур, що стала важливим етапом розвитку прагматичного напряму у сучасній лінгвістиці, знаком її антропоцентричної зацікавленості.

Професор Безугла наочно показала, як драматурги використовують прислів’я для створення підтексту, характеристики персонажів та посилення драматичного ефекту, змушуючи глядача/читача активно «дочитувати» імпліковані смисли.

Дякуємо шановній лекторці за яскраву академічну подію, сподіваємось на подальші зустрічі!

7 листопада 2025 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбудеться зустріч із представниками Національного контактного пункту програми Horizon Europe Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Тема заходу — «Від ідеї до консорціуму: участь у „Горизонті Європа“ (Кластер 2: Культура, креативність, інклюзивне суспільство)».

Під час тренінгу учасники дізнаються про:

• особливості та структуру програми «Горизонт Європа»;
• тематичні напрями та конкурсні можливості Кластеру 2;
• практичні аспекти підготовки до участі у грантових конкурсах.

Захід покликаний допомогти дослідникам, викладачам і проєктним командам університету зробити перші кроки до міжнародного партнерства та участі в європейських консорціумах.

Дорогі студенти та молоді вчені!

Запрошуємо вас долучитися до події #ErasmusDays2025!, яка відбудеться 13 жовтня о 15:15 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка.

• Дата: 13 жовтня 2025 року
• Час: 15:15
• Місце проведення: аудиторія 240, факультет історії, права та публічного управління.

2 жовтня 2025 року студенти та викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка відвідали онлайн-лекцію, яку провела декан Коледжу освіти та професійних студій Дарден Університету Олд Домініон (США) професорка Таммі Дайс на тему: The Role of Ethics in Decision-Making: A Practical Guide for Faculty and Students.

Доктор Дайс розповіла, як діяти в умовах, коли правила не завжди чіткі, цінності можуть суперечити одне одному, а ситуації вимагають врахування різних точок зору. Учасники зустрічі дізналися, чому етичне рішення — це більше, ніж просто дотримання правил, ознайомилися зі структурованими моделями аналізу дилем, обговорили реальні приклади культурних і професійних викликів. Окремо торкнулися питання академічної доброчесності у розрізі використання штучного інтелекту в освіті та науковій діяльності.

Щиро вдячні професорці Таммі Дайс за її цікаву та натхненну лекцію!

2 жовтня відбулася щорічна конференція, яка традиційно присвячується Дню козацтва, Дню захисників та захисниць України. Цього року історики ЖДУ обрали символічне місце для її проведення — садибу-музей колишнього маєтку автора одного із козацьких проєктів ХІХ ст. Михайла Чайковського (Садик-Паші), у с. Гальчин Гришковецької територіальної громади.

Конференція складалася із двох частин — теоретичної та козацьких забав. Викладі кафедри історії України, здобувачі третього та четвертого курсів факультету історії, права та публічного управління (Вікторія Венгерська, Артем Слобожан, Владислав Шаховець, Михайло Сторчевой), разом із учнями Наукового ліцею та ліцеїв і фахових коледжів Івано-Франківська, Кременчука виступили із доповідями та взяли участь в їх обговоренні. Відбулись дві презентації — книги «Мемуари революції: Волинь-Житомирщина у визвольній боротьбі, 1917–1922» (автор ідеї, передмови та упорядник — кандидат історичних наук, доцент Сичевський Антон) та чотирикнижжя «Коростишів. З кінця XVIII ст. до першої чверті ХХ ст. Історія українського міста», (співавтор — провідний спеціаліст Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Мозговенко Олена).

Організацію другої частини забезпечували доценти кафедри Іван Ковальчук та Олександр Максимов, здобувачі Рудницький Артем, Михайленко Марина та Марчевська Яна.

Висловлюємо вдячність сектору культури та туризму Гришковецької селищної ради в особі її керівника Ященко Наталії за організацію та можливість проведення конференції в унікальному історичному місці.

Житомирський державний університет імені Івана Франка став майданчиком для обговорення культурно-наукової ініціативи. Кафедра української мови та методики її навчання організувала презентацію проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», що об’єднує науковців, видавців та студентську молодь задля відродження національної пам’яті.

Зустріч відбулася у змішаному форматі, що дало змогу долучитися до події як офлайн-учасникам, так і слухачам із різних куточків України.

Проєкт передбачає видання факсимільних копій давніх українських рукописних книг, які нині зберігаються за межами держави, а також створення електронної бази даних українських рукописів XI–XVI століть. Його реалізація має величезне значення для збереження духовної спадщини, відкриває нові можливості для досліджень і робить унікальні пам’ятки доступними для науковців та студентів.

Представила проєкт його засновниця, директорка видавництва «Горобець» Ганна Горобець. Наголосила, що повернення культурних артефактів у національний простір — це не лише справа науки, а й питання нашої ідентичності. Про комунікаційні інструменти й сучасні підходи до популяризації культурних проєктів розповіла Олена Башкатова, PR-менеджер видавництва.

Серед учасників зустрічі були відомі науковці:

• Віктор Мойсієнко — доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, професор ЖДУ імені Івана Франка, старший лейтенант ЗСУ, який підкреслив цінність автентичних джерел для розуміння витоків української культури й мови;
• Юрій Пшеничний — кандидат історичних наук, завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубна, котрий окреслив перспективи наукових студій рукописної спадщини.

У презентації взяли участь студенти Навчально-наукового інституту філології та журналістики, а також викладачі кафедр.

Завдяки таким зустрічам Житомирський державний університет імені Івана Франка вкотре підтверджує свою роль як центру інтелектуального і духовного розвитку, відкритого до партнерств і спільних проєктів задля утвердження української культурної спадщини.

25 вересня 2025 року студенти та викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка відвідали онлайн-лекцію, яку провела декан Коледжу освіти та професійних студій Дарден Університету Олд Домініон (США) професорка Таммі Дайс на тему: «Stress Management & Self-Care: Practical Strategies for Students and Faculty».

Доктор Дайс поділилася науково обґрунтованими методами зниження стресу та запобігання професійному вигоранню, використовуючи підхід Гарвардської програми «Mind-Body» та інші перевірені практики. Учасники ознайомилися з основними аспектами впливу стресу, відпрацювали техніки релаксації, а також дізналися про прості й швидкі методи («MINIs») для зниження тривожності в будь-якій ситуації.

Лекція була водночас надихаючою та практичною, студенти та викладачі отримали корисні та дієві засоби, які допоможуть зберігати баланс і спокій навіть у найнапруженіші моменти. Щиро дякуємо професорці Таммі Дайс за її цінний досвід!

24 вересня відбулося перше в новому навчальному році засідання Ради молодих вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Учасники зустрічі заслухали звіт голови Ради Андрія Кобетяка про результати діяльності у 2024–2025 навчальному році та затвердили план роботи на 2025–2026 рр.

Важливим питанням порядку денного стало оновлення складу Ради, що визначається віковим цензом: до неї входять молоді науковці, зокрема кандидати наук (PhD) віком до 35 років, а також доктори наук — до 40 років включно. У підсумку було сформовано новий склад Ради на наступний рік.

Плідною була дискусія щодо актуальних викликів науки в умовах війни, шляхів популяризації наукової діяльності та освітнього процесу серед молоді. Окремо наголошено на важливості активного залучення студентства до роботи Ради, адже саме вони є майбутніми аспірантами та дослідниками.

Членів Ради привітали з отриманням іменних грантів і стипендій. Вагомим здобутком стало обрання Юлії Чайки до складу Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України. Це відкриває можливість отримувати найновішу інформацію про міністерські ініціативи безпосередньо від першоджерела. Юлію також було обрано новим секретарем Ради на наступну каденцію.

Завершила засідання проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська, яка у своєму вітальному слові акцентувала увагу на дотриманні принципів академічної доброчесності, участі в міжнародних грантових програмах та залученні молодих вчених до масштабних наукових проєктів.

Рада молодих вчених ЖДУ імені Івана Франка продовжує свою активну роботу, утверджуючи науку як потужний ресурс розвитку університету та держави.

Професори факультету історії, права та публічного управління нашого університету Ольга Білобровець, Вікторія Венгерська, Галина Стародубець взяли участь у роботі ІІІ-ого Конгресу дослідників історії Литви, Польщі, України та Білорусі «Новий образ наших сусідів — нова мова, нові наративи та нова освіта: про минуле, теперішнє та майбутнє».

Конгрес проходив у два етапи: у Києві (20 вересня) та у Варшаві (22–24 вересня). Організаторами та натхненниками важливого наукового форуму є Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету (на чолі із професором Яном Маліцьким, який днями відвідував наш університет) та Національний університет «Києво-Могилянська академія». Наші колеги брали участь у варшавській частині зібрання, у якій на понад сорока тематичних панелях історики, освітяни, представники культури ділилися власним досвідом, науковими та практичними напрацюваннями.

Вже декілька років поспіль це зібрання на декілька днів перетворюється на важливий майданчик обговорення складних питань історії, сучасності та перспектив розвитку взаємосусідніх відносин, які набувають нового звучання в умовах російсько-української війни.

18 вересня 2025 року в межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція доктора філософії, асистента кафедри германської філології та перекладу Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Михайла Сайка. Захід організувала кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології.

Тема лекції — «Постпереклад: людина vs ШІ» — одразу налаштувала слухачів на актуальну дискусію про те, якою буде майбутня роль перекладача в епоху технологічних інновацій.

Михайло Сайко акцентував увагу на ключових викликах, що постають перед перекладацькою галуззю у зв’язку з активним використанням штучного інтелекту. Лектор пояснив основні тенденції розвитку постперекладу, розглянув сильні й слабкі сторони роботи алгоритмів та окреслив межі, де людська інтуїція й креативність залишаються незамінними.

Особливу цінність для аудиторії становили практичні приклади та методологічні орієнтири, які дозволяють майбутнім філологам і перекладачам глибше усвідомити специфіку новітніх підходів у професійній діяльності. Лекція викликала жвавий інтерес серед студентів і викладачів, стала підґрунтям для активного обговорення і нових наукових пошуків.

Житомирський державний університет імені Івана Франка щиро дякує Михайлу Анатолійовичу Сайку за інформативний та натхненний виступ, що сприяв формуванню критичного погляду на співіснування людини й технологій у сфері перекладу.

15 вересня 2025 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося перше в цьому навчальному році засідання Наукового товариства.

Участь у роботі взяла проректор з наукової роботи Вікторія Жуковська, яка привітала членів товариства та окреслила ключові завдання, що стоять перед університетською науковою спільнотою.

У ході засідання було затверджено оновлений склад Ради Наукового товариства, що забезпечує належну репрезентацію всіх факультетів і навчально-наукових інститутів.

Серед ключових питань порядку денного — обговорення змін до внутрішніх положень, спрямованих на забезпечення академічної доброчесності та протидію плагіату. Особливий акцент зроблено на Кодексі академічної доброчесності, який об’єднує моральні та етичні засади, покладені в основу освітнього процесу вищої школи. Учасники підкреслили, що принципи доброчесності мають бути невід’ємною складовою діяльності здобувачів освіти, викладачів та адміністрації університету як у навчанні, так і в наукових дослідженнях.

Серед першочергових завдань — проведення серії інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на популяризацію академічної доброчесності та ознайомлення студентів із положеннями Кодексу.

Завершальним етапом засідання стало затвердження плану роботи Наукового товариства на поточний навчальний рік. Одним із пріоритетів визначено поширення інформації про можливості академічної взаємодії та забезпечення доступу здобувачів освіти й молодих науковців до наукових заходів, програм і ініціатив. У планах — активна участь у грантових конкурсах, наукових воркшопах, конференціях, круглих столах та інших академічних проєктах.

Наукове товариство висловлює щиру вдячність усім учасникам засідання за активність і конструктивний діалог, які стали запорукою продуктивного старту нового етапу роботи.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 1236 від 12 вересня 2025 року трьом студентам Житомирського державного університету імені Івана Франка призначено стипендію Верховної Ради України — одну з найпрестижніших академічних відзнак для молодих науковців та лідерів студентської спільноти.

Це визнання високих результатів у навчанні, наукових дослідженнях, громадській та культурній діяльності здобули:

• Олена Пасічник

Студентка факультету історії, права та публічного управління з 2022 року спеціальності «014.03 Середня освіта (Історія)». За роки навчання демонструє високий рівень досягнень, активно долучається до громадського та культурного життя університету. Її наукові інтереси охоплюють новітню історію України, зокрема дослідження політики більшовицького тоталітарного режиму, проблематику Голодомору та Великого терору. Олена — учасниця всеукраїнських і міжвузівських конференцій, авторка публікацій у виданнях, серед яких інтернет-проєкт «Житомирщина історична». Її дослідження поєднують ґрунтовний академічний аналіз і суспільну актуальність.

• Вікторія Свинарчук

Студентка фізико-математичного факультету за спеціальністю «Середня освіта (Інформатика)». Вирізняється високою академічною підготовкою, ініціативністю та аналітичним мисленням. Переможниця ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу наукових робіт для студентської молоді з методики викладання предметів фізико-математичного циклу. Її дослідження відзначаються науковою новизною й практичною цінністю. Вікторія активно долучається до наукових заходів, вирізняється відповідальністю, комунікабельністю та готовністю впроваджувати інноваційні підходи в освітній процес.

• Володимир Велівецький

Студент ІІІ курсу Навчально-наукового інституту педагогіки за спеціальністю «Дошкільна освіта». Має високі результати навчання, активний учасник наукових і творчих проєктів, зокрема ІІ Міжнародної конференції «Інноваційні процеси в дошкільній освіті». Володимир вирізняється креативністю, відповідальністю та волонтерською активністю. Особливу увагу приділяє інноваційним методикам розвитку мистецько-творчої діяльності дітей дошкільного віку.

Призначення стипендії Верховної Ради України нашим студентам є свідченням того, що Житомирський державний університет імені Івана Франка формує не лише висококваліфікованих фахівців, а й справжніх лідерів — молодь, здатну змінювати Україну знаннями, відповідальністю та творчими ідеями.

Університет пишається своїми здобувачами та їхніми успіхами, адже саме вони творять майбутнє української науки й освіти.

Житомирський державний університет імені Івана Франка відвідала делегація з Естонії на чолі з ректором Талліннського університету проф. Тину Війк. До складу делегації увійшли представники Талліннського університету та парламенту Естонії: Лііна Керсна — Голова Комітету з питань культури Рійґікоґу, Тиніс Лукас — Заступник голови Комітету з питань культури Рійґікоґу, Тааві Лаур — Голова Ради Талліннського університету, провідні науковці та керівники освітніх підрозділів університету, а також представники ESTDEV — Естонського центру міжнародного розвитку.

Метою візиту було ознайомлення з роботою обох ЗВО, їх науковими школами, дослідженнями та проєктами, а також окреслення майбутніх напрямів співпраці у сфері академічної мобільності та наукових досліджень.

Під час зустрічі відбулася цілеспрямована розмова між ректоркою ЖДУ Галиною Киричук і ректором Талліннського університету Тину Війк щодо стратегічного розвитку партнерства та спільних проєктів. Колеги обговорили можливості академічної мобільності, проведення спільних наукових досліджень і реалізації міжнародних освітніх ініціатив.

Окрім цього, між факультетами й інститутами ЖДУ та естонськими колегами відбулися плідні дискусії, під час яких визначено ключові напрями для спільних проєктів і досліджень з гуманітарних, суспільних та педагогічних наук.

Делегація мала змогу познайомитися з інфраструктурою закладу, відвідала унікальні музеї: Музей історії університету, Музей старожитностей та Галерею спортивної слави, що дозволило оцінити багатство освітніх і культурних надбань ЖДУ.

Ректорка Галина Киричук висловила глибоку вдячність представникам Талліннського університету та уряду Естонії за підтримку і відвідини у складний для країни час, підкресливши, що два заклади є цінними партнерами, які спільно працюють над модернізацією української освіти та інтеграцією в європейський освітній простір.

Спільні міжнародні ініціативи стануть платформою для втілення інноваційних освітніх практик, академічної мобільності та наукової співпраці, сприяючи розвитку сталого освітнього середовища та зміцненню партнерських відносин між Талліннським університетом і Житомирським державним університетом імені Івана Франка.

Житомирський державний університет імені Івана Франка пишається досягненням нашої колеги — Чайки Юлії Юріївни, старшого викладача кафедри медико-біологічних дисциплін, яка увійшла до складу Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України (наказ МОН № 1177 від 26 серпня 2025 року).

Це важливий крок не лише для особистого розвитку науковиці, а й для представлення нашого університету на всеукраїнському рівні. Участь у Раді молодих вчених дозволить долучатися до вироблення державної політики у сфері науки, підтримки молодих науковців та розвитку інноваційного середовища в Україні.

Вітаємо Юлію Юріївну та бажаємо плідної роботи, нових ідей та натхнення для реалізації наукових ініціатив!

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує впевнено зміцнювати свої позиції в міжнародному академічному середовищі. У липневому оновленні Webometrics Ranking of World’s Universities 2025 року університет посів 5654 місце серед понад 32 000 вишів світу, покращивши свій результат на 1430 позицій у порівнянні з минулорічним показником (7084 місце у 2024 році).

Рейтинг Webometrics — один із найавторитетніших світових індикаторів університетської ефективності. Він базується на чотирьох ключових складових:

• інтернет-видимість — кількість зовнішніх посилань на офіційний сайт університету;
• відкритість досліджень — на основі академічних профілів у Google Scholar;
• цифрове наповнення — обсяг публікацій, документів та інших ресурсів на сайті;
• якість наукової діяльності — частка праць серед найбільш цитованих у світі.

Ці показники свідчать про те, що:

• наукові дослідження ЖДУ є доступними, актуальними та визнаними у світі;
• викладачі університету — авторитетні фахівці, які працюють на перетині освіти та науки;
• університет успішно інтегрується у глобальний академічний простір, розвиваючи цифрову інфраструктуру та відкриті ресурси.

«Це вагоме досягнення — результат щоденної копіткої праці нашої університетської спільноти: викладачів, науковців, студентів і всіх, хто формує сучасну освіту та якісну науку в ЖДУ. Ми вдячні кожному, хто сприяє зростанню іміджу університету в національному та міжнародному масштабі», — зазначила ректорка університету Галина Киричук.

Цей результат — не лише показник ефективності, а й потужна мотивація для подальшого розвитку у сфері науки, освіти, цифрових технологій та міжнародної співпраці.

Абітурієнтам на замітку! Якщо ви шукаєте заклад, у якому гармонійно поєднуються якісна освіта, міжнародні перспективи, інноваційність і підтримка студентів, — долучайтесь до Житомирського державного університету імені Івана Франка!

ЖДУ — це твій вибір. Твій успіх.

Протягом тижня, з 30 червня по 4 липня на факультеті історії, права та публічного управління тривала робота літньої школи «Європейська політики пам’яті в українському та регіональному контексті» у межах реалізації проєкту Еразмус+ модуль Жана Моне. Учасники школи мали можливість прослухати лекції та попрацювати у групах на воркшопах:

• Олександри Козорог — національної тренерки з методики викладання історії та суспільних дисциплін Європейської Асоціації викладачів історії EUROCLIO, експертки з освіти у галузі прав людини, Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, експертки з розроблення та оцінки освітніх програм, створення недискримінаційного освітнього контенту;
• Вікторії Вдовиченко — співдиректорки програми «Майбутнє України», Центр геополітики Кембриджського університету;
• Андрія Руккаса — к.і.н., доцента Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
• Вікторії Венгерської — керівниці проєкту, завідувачки кафедри історії України;
• Ольги Білобровець — професорки кафедри історії України;
• Сергія Стельниковича — профера кафедри історії України.

Учасники школи познайомились із досвідом та практиками EuroClio (Європейська асоціація педагогів історії) у викладанні історії та формуванні політики пам’яті, а також інноваційними стратегіями викладання історії для формування політики пам’яті (в українському та європейському контексті). Новим аспектом стало знайомство із політикою пам’яті Італії та діяльності українських амбасадорів у справі просування в Європі знань про Україну, її культуру та роль у сучасних зовнішньополітичних процесах.

Важливою складовою школи стало знайомство із травматичними, та не лише, місцями пам’яті Житомира, його околиць, відвідування Києва та пропрацювання складних тем Голокосту під час воркшопу на території Бабиного Яру та музею Другої світової війни. Робота в групах над мініпроєктами з тематики школи, як і засвоєння методик й інструментів організації навчальних занять у школі та університеті, у сфері неформальної освіти, стануть у нагоді у подальшій практичній діяльності учасників школи.

Серед питань, відповіді на які спільно шукали учасники школи: Що таке індивідуальна та колективна/суспільна пам’ять? Чому історія інструменталізується політиками? Чи можуть місцеві громади впливати на зміни у системі пам’ятання та вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів та геноцидів? Як працювати зі шкільними групами та використовувати меморіальні об’єкти в освітніх практиках? Чому для вивчення/знайомства із травматичними темами важливою є емоційна складова та яка роль мистецтва у цьому процесі?

Під час роботи школи всі учасники здобули новий досвід, познайомилися із практиками викладання. Всі учасники отримали сертифікати. Робота школи проходила у творчій та дружній атмосфері, яка сприяла інтелектуальному взаємообміну. Школа стала важливим підсумковим етапом реалізації проєкту та засвідчила успішність його реалізації.

19 червня 2025 року на базі кафедр філософії Рівненського державного гуманітарного університету та кафедри філософії та політології Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся міжкафедральний науково-методичний семінар «Випробування буття людини в умовах геополітичної та соціальної невизначеності».

Захід проходив у форматі фахового діалогу та став платформою для обговорення актуальних філософських проблем, пов’язаних із викликами сучасного світу, трансформацією світогляду, особистості та ціннісних орієнтирів людини в умовах війни, нестабільності та цифровізації.

Особливу увагу учасники семінару приділили виступам аспірантів, які проходять наукове стажування в межах академічної мобільності між двома університетами. Їхні дослідження стали ґрунтовною основою для дискусії щодо новітніх філософських підходів до аналізу соціальних, культурних та духовних процесів:

• Ростислав Чаплінський — «Трансформація ідентичності особистості у віртуальному середовищі»;
• Олександр Пономаренко — «Трансформація світоглядно-релігійних ідей в умовах російсько-української війни»;
• Богдан Дрозд — «Проблема вибору і відповідальності в постіндустріальному суспільстві»;
• Андрій Кобетяк — «Єдина помісна церква як гарантія національної безпеки України».

Учасники семінару підкреслили високий рівень підготовки молодих науковців та актуальність обраних тем. Дискусії засвідчили потребу в подальшому міжуніверситетському співробітництві та філософському осмисленні трансформацій, що переживає сучасна людина та суспільство.

Впродовж 5-6 червня 2025 р. в Лодзькому університеті (Польща) відбулась Х Міжнародна наукова конференція «Обличчя війни: війна і пам’ять». Близько 250 науковців з усього світу взяли участь у 30 панелях конференції.

Професорки кафедри історії України та всесвітньої історії — Вікторія Венгерська, Ольга Білобровець, Галина Стародубець — взяли участь у конференції в режимі онлайн та стали модераторами трьох панелей. З доповіддю «Концепція окциденталізму Д. Донцова як методологічна основа для порівняльного аналізу російсько-української війни» виступив аспірант кафедри історії України Сергій Слободянюк.

Відкрив конференцію вітальним словом декан філософсько-історичного факультету Марек Генслер. Було представлено дві інавгураційні доповіді на пленарному засіданні. Презентовано також збірник наукових праць учасників конференції 2024 року та оголошено про тему наступної конференції. Тематика нинішньої конференції охопила широке коло питань, пов’язаних з війнами від найдавніших часів до сьогодення. Окремо розглянуто питання причин розв’язання, перебігу війни Росії проти України та роль інформації у її висвітленні й трактуванні. Вже впродовж трьох років на конференцію не запрошують науковців з росії та білорусі, засуджуючи розпочату війну та мовчазну згоду з нею істориків цих країн.

30 травня 2025 року на фізико-математичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся захист наукових робіт учасників ІІ Всеукраїнського конкурсу наукових робіт для студентської молоді «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти».

Конкурс проходив за трьома секціями:

1. Методика викладання математики.
2. Методика викладання фізики та астрономії.
3. Методика викладання інформатики (у закладах середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти).

У конкурсі взяли участь 24 здобувачі освіти, які представили 19 наукових робіт, присвячених сучасним підходам, інноваціям та викликам у сфері викладання фізико-математичних дисциплін.

За результатами роботи конкурсної комісії було визначено 7 переможців. Ознайомитися з підсумковим рейтингом можна за посиланням: Результати конкурсу

Щиро дякуємо всім учасникам, їхнім науковим керівникам, членам оргкомітету та конкурсної комісії за злагоджену, натхненну й професійну роботу!

Разом формуємо майбутнє якісної освіти!

30 травня 2025 року на фізико-математичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся захист наукових робіт учасників ІІ Всеукраїнського конкурсу наукових робіт для студентської молоді «Прикладна математика».

Конкурс проходив за чотирма секціями:

1. Математичне моделювання у фізиці.
2. Математичне моделювання у статистиці та економіці.
3. Математичне моделювання у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій.
4. Сучасні проблеми математичного та комплексного аналізу.

У конкурсі взяли участь 16 здобувачів освіти, які представили 13 наукових робіт.

За результатами роботи конкурсної комісії визначено 4 переможці. Ознайомитися з підсумковим рейтингом можна за посиланням: Результати конкурсу

Щиро дякуємо всім учасникам, їхнім науковим керівникам, членам оргкомітету та конкурсної комісії за злагоджену, плідну та натхненну роботу!

Разом розвиваємо науку та відкриваємо нові горизонти прикладної математики!

Щиро вітаємо Альону Кондратюк, здобувачку групи 42БД-СОФК, з вагомим досягненням — почесним ІІІ місцем у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт для студентської молоді за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура)!

Тема дослідження — «Формування мотивації в учнів середніх класів на уроках фізичної культури засобами брейкінгу».

Науковий керівник — професор кафедри фізичної культури та базової загальновійськової підготовки Григорій Грибан.

Робота Альони досліджує актуальне питання — як зробити уроки фізичної культури цікавими та ефективними для сучасних школярів. Використання елементів брейкінгу як інструменту для формування мотивації до занять фізичною культурою — це креативний та сучасний підхід, який уже знаходить відгук у педагогічній спільноті.

ЖДУ імені Івана Франка пишається успіхами своїх студентів і дякує професору Григорію Грибану за професійний супровід наукових досягнень молоді. Бажаємо Альоні натхнення, нових ідей та перемог у майбутньому!

Разом ми творимо майбутнє здорової та успішної України!

У стінах Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася відкрита лекція «Спотворена інформація: як розрізнити і як перевірити?»

Захід провела Марина Навальна — професорка кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Під час лекції пані Марина акцентувала увагу на тому, що сучасний інформаційний простір перенасичений повідомленнями, і далеко не всі з них відповідають критеріям правдивості. Лекторка детально пояснила, що таке фейки, які існують види маніпуляцій та як розпізнати спотворену інформацію за характерними ознаками.

Особливу увагу було приділено методам перевірки фактів. Учасники дізналися про базові алгоритми роботи фактчекерів, отримали поради щодо джерел для верифікації інформації, а також практичні приклади того, як розпізнати маніпуляції в заголовках та текстах новин.

Лекція викликала жвавий інтерес у студентської аудиторії. Присутні активно ставили запитання, дискутували, ділилися власними прикладами сумнівної інформації з медіаполя та дякували лекторці за змістовний і корисний виступ.

Медіаграмотність — одна з ключових навичок сучасного громадянина, і такі заходи сприяють формуванню критичного мислення у студентської молоді.

Чудова новина на завершення навчального року! Команда кафедри початкової освіти та культури фахової мови — Валентина Підгурська, Олександра Марущак, Ірина Голубовська, Валентина Танська та лаборантка Анастасія Дідківська — виборола ще один міжнародний освітній проєкт!

Проєкт має промовисту назву — «Скриня дослідника» (The Play Box) — і спрямований на розвиток навчання через гру, дослідження та творчість у початковій школі.

Ця ініціатива стала можливою завдяки співпраці з ChangeX і щедрій підтримці the LEGO Foundation у межах глобальної програми «Створімо світ гри і дитинства»

Пишаємось нашими колегами! Дякуємо за вашу наснагу, креативність і відданість справі!

15 травня 2025 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка пройшла Х Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення».

Цьогорічний науковий форум об’єднав 87 учасників з України, Латвії, Польщі, Великої Британії, Німеччини та Франції. Свої напрацювання представили дослідники з провідних наукових і освітніх установ Києва, Житомира, Вінниці, Рівного, Харкова, Запоріжжя, Одеси, Львова, Луцька, Умані та інших міст.

У межах пленарного і секційних засідань обговорювалися широке коло питань, пов’язаних із:

• історико-філософськими студіями;
• людським буттям у ситуації глобальної транзитивності;
• суспільно-політичними процесами в умовах регіональних і глобальних конфліктів, зокрема російсько-української війни;
• функціонуванням релігії та релігійності в сучасному світі;
• соціогуманітарними викликами сьогодення;
• міжкультурним діалогом у сфері освіти й науки.

Конференція стала важливою платформою для міждисциплінарного обміну думками, наукових дискусій і формування нових підходів до осмислення складних процесів, які визначають обличчя сучасного світу.

14 травня в ННІ іноземної філології у межах проєкту «Запрошені професори» відбулася лекція доктора філологічних наук, професора, професора кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка Світлани Маценки «Творчість Е. Т. А. Гофмана у світлі сучасної теорії гендеру».

Лекція відомої української дослідниці репрезентувала надзвичайно цікаву, несподівано-провокативну інтерпретацію творів німецького автора-романтика. Роман «Життєва філософія кота Мура» і повість-казка «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» були прочитані в контексті концептуальних понять «квір-теорії», сформованої в межах гендерних студій, завдяки чому постали у новому світлі, відкриваючи сучасні смисли й відповідаючи на актуальні в контексті гендерної проблематики запити сьогоднішнього дня.

Дякуємо Світлані Павлівні за надзвичайно цікаву лекцію, досвід прочитання та глибокого літературознавчого пізнання класичних творів, яким вона поділилася зі студентами і викладачами ННІ іноземної філології. Сподіваємось на подальшу співпрацю у різних наукових та академічних форматах.

12 травня 2025 року в рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ» студенти навчально-наукового інституту філології та журналістики мали нагоду послухати лекцію кандидатки філологічних наук, доцентки, професорки кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяни Тищенко.

Лекторка виступила з темою «Організація проєктної діяльності під час діалектологічної практики — перший крок до наукового дослідження», яка особливо зацікавила студентів другого курсу, адже саме зараз у них розпочалася навчальна (діалектологічна) практика.

Пані Тетяна поділилася досвідом проведення практики в Уманському університеті, зокрема розповіла про формати реалізації студентських проєктів: укладання словників говірок, створення карт діалектів, запис розповідей від внутрішньо переміщених осіб тощо. До деяких ініціатив, як приємно відзначити, долучалися й студенти ЖДУ.

Окрему увагу аудиторії привернули виступи студенток Уманського університету — Анни Доценко та Іванни Дубовик, здобувачок першого (бакалаврського) рівня освіти за освітньо-професійною програмою «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))». Вони презентували власні діалектологічні дослідження, які вразили актуальністю, глибиною та любов’ю до рідного слова.

Лекція професорки Тищенко та студентські виступи — це яскраве свідчення того, як академічна традиція поєднується з особистою історією, з пам’яттю про рід, з пошаною до коренів. Саме слово як культурний код стає тим, що об’єднує покоління, зберігає нашу національну ідентичність і надихає наукові пошуки.

Щиро дякуємо нашій гості за змістовну зустріч, за підтримку, співпрацю та справжнє філологічне натхнення!

Було надзвичайно цікаво, пізнавально, науково й патріотично.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621, нашим науково-педагогічним працівникам присуджено високі звання та наукові ступені:

• Мирончук Наталії Миколаївні — вчене звання професора кафедри професійно-педагогічної спеціальної освіти, андрагогіки та управління.
• Сікорі Ярославі Богданівні — науковий ступінь доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».
• Великій Аліні Михайлівні — науковий ступінь кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».

Щиро вітаємо колег із вагомими досягненнями!

Бажаємо міцного здоров’я, нових наукових звершень, наснаги у професійному зростанні та невичерпної енергії для втілення всіх задумів!

Ваша плідна праця — гордість нашого університету та запорука його успіху!

У межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 23 квітня 2025 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології організувала гостьову лекцію доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри теорії та практики іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ірини Білецької.

Тема лекції — «Сучасні тенденції гендерної лінгвістики: гендерні стереотипи в рекламі» — викликала значний інтерес серед викладачів та студентів. Під час зустрічі учасники ознайомилися з класифікацією гендерних стереотипів і їхніми мовними проявами в рекламному дискурсі. Професор Ірина Білецька детально розкрила типи гендерної реклами, проаналізувала лінгвістичні особливості гендерно спрямованого рекламного контенту, а також розглянула гендерні стратегії, що використовуються в рекламі різних культур і країн.

Лекція надала слухачам не лише нові теоретичні знання, а й практичні поради, які стануть у нагоді в майбутній професійній діяльності. Студенти активно долучалися до обговорення, ставили запитання та отримували фахові відповіді й рекомендації.

Щиро дякуємо шановній Ірині Олександрівні за інформативну, змістовну і надзвичайно цікаву лекцію! Сподіваємося на подальшу співпрацю та нові зустрічі в нашому університеті.

Житомирський державний університет імені Івана Франка щиро вітає Хом’яка Івана Владиславовича, доцента кафедри екології та географії природничого факультету, з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 — «Екологія».

Захист дисертаційної роботи «Природна динаміка та антропогенна трансформація екосистем Українського Полісся» відбувся у спеціалізованій вченій раді Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України.

Досягнення Івана Владиславовича є вагомим внеском у розвиток екологічної науки, особливо в контексті збереження і сталого використання природних ресурсів Полісся.

Колектив університету висловлює щирі вітання та зичить новоспеченому доктору наук подальших професійних успіхів, наукових здобутків і плідної праці на благо української науки та освіти.

15 квітня в межах Тижня Навчально-наукового інституту іноземної філології відбулася лекція доктора філологічних наук, професора Національного університету «Острозька академія» Олександри Вісич. Тема виступу — «Завіса відкривається двічі: українська метадрама у світовому контексті» — викликала значний інтерес серед слухачів, зокрема серед представників наукової школи «Теорія та історія драми», що діє на базі нашого університету.

Професорка Вісич презентувала ґрунтовне дослідження сучасної української та зарубіжної драми, розкривши механізми наукової предметизації й пізнання феномену метадрами як яскравого вияву актуального стану драматургії та театру. Візуальний супровід матеріалу допоміг глибше зануритися у складну тематику та простежити міжкультурні паралелі.

У контексті розгляду ключових проблем і підходів до аналізу метадрами було згадано й знакову постать для нашої академічної спільноти — Євгена Васильєва (1971–2021), колишнього докторанта кафедри германської філології та зарубіжної літератури. Його монографія «Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації» (2017) була відзначена серед важливих дослідницьких праць у цій галузі.

Щиро дякуємо професорці Олександрі Вісич за надзвичайно змістовну лекцію, відкритість до діалогу та натхненне наукове спілкування. Сподіваємось на продовження плідної співпраці!

9 квітня 2025 року на кафедрі хімії природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася ІX Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи», яка традиційно об’єднала наукову спільноту довкола сучасних викликів і тенденцій у сфері хімічної науки. Захід проходив у дистанційному форматі з використанням онлайн-платформи для наукових презентацій.

Конференція відбулася за підтримки Міністерства освіти і науки України. Співорганізаторами заходу виступили:

• Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
• Донецький національний університет імені Василя Стуса;
• Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;
• Інститут хімії поверхні імені О. О. Чуйка НАН України;
• Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України.

У цьогорічній конференції взяли участь викладачі, аспіранти, студенти та молоді науковці з провідних науково-дослідних установ і закладів вищої освіти України. Свої дослідження представили учасники з:

• Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
• Львівського національного університету імені Івана Франка;
• Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України;
• Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України;
• Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»;
• НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
• Інституту хімії функціональних матеріалів ДНУ НТК «Інститут монокристалів» НАН України;
• Наукового медичного ліцею «Дніпро»;
• НУ «Львівська політехніка».

Житомирський державний університет імені Івана Франка гідно представили викладачі та здобувачі кафедри хімії, які також презентували результати власних досліджень.

Програма конференції охопила широкий спектр наукових напрямів, серед яких:

• аналітична хімія та хімія навколишнього середовища;
• матеріалознавство та нанотехнології;
• неорганічна та фізична хімія;
• хімічні препарати в біології та медицині;
• хімія органічних сполук та високомолекулярних сполук (ВМС);
• актуальні проблеми хімічної освіти.

Обговорення в межах секцій охоплювали не лише фундаментальні дослідження, а й прикладні аспекти хімічної науки, що мають важливе значення для розвитку сучасних технологій, медицини, охорони довкілля та освітнього процесу.

За підсумками конференції було підготовлено збірник матеріалів, що відображає актуальні наукові напрацювання, представлені учасниками. Видання стане корисним ресурсом для подальших досліджень та фахової дискусії в галузі хімії.

Проведення IX Всеукраїнської наукової конференції вкотре підтвердило важливість міжінституційної співпраці, наукового обміну та підтримки молодих науковців у реалізації їхніх дослідницьких ініціатив. Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує активно долучатися до розвитку вітчизняної хімічної науки та інтеграції до загальноукраїнського академічного простору.

10 квітня 2025 р. в стінах Житомирського державного університету відбулася ХХІ науково-практична краєзнавча учнівсько-студентська конференція «Наш рідний край: історія і сьогодення», організована кафедрою історії України.

Впродовж років конференція перетворилася на важливу наукову подію в житті факультету, на якій свої дослідження презентують здобувачі освіти всіх рівнів — ліцеїсти, студенти, аспіранти, а також викладачі історичного факультету. Вона стала майданчиком, де молоді науковці мають можливість проводити дискусію та аргументовано відстоювати власну позицію.

Цього року тематика конференції об’єднала молодих дослідників із Житомира та області, Харкова, Рівного, Кременчука. З вітальним словом виступили декан факультету історії, права та публічного управління Олександр Жуковський, директор Державного архіву Житомирської області Ігор Слобожан, методист НМЦ Департаменту освіти Житомирської міської ради Олена Левченко.

Роботу конференції розпочала демонстрація документів Державного архіву Житомирської області та презентація головного спеціаліста відділу використання інформації документів національного архівного фонду ДАЖО, випускниці факультету Олександри Горпинич про життя і діяльність Святослава Ріхтера. На пленарному засіданні проєкти ГО «Скриня добрих справ», присвячені жіночого руху, зокрема «Інтерактивний музей «Голоси жінок Житомирщини», представила її очільниця Оксана Давиденко. Також на засіданні конференції виступили: доцент кафедри історії України Антон Сичевський, здобувачі першого та другого рівнів освіти Вавсиль Кішлар та Яна Марчевська, ліцеїст Євген Романюк.

Учасники на пленарному та на шести секційних засіданнях заслухали доповіді та обговорили актуальні питання історії України та рідного краю. Дослідження сучасної війни та Другої світової, контроверсійні історичні постаті, дослідження порівняльного характеру, історія «великого терору» крізь призму родинних історій та світлин, історія козацької зброї та жіноча історія, регіоналізм і геополітика — це неповний перелік тем, які запропонували на обговорення учасники конференції.

Студенти нашого та інших університетів, як і учні ліцеїв продемонстрували своє прагнення досліджували як історію рідного краю, так і загальні сюжети історії Україні, в яких відображаються всі нюанси різних історичних періодів та епох та засвідчують суб’єктність нашої держави.

2 квітня 2025 року відбулося організаційне засідання підкомісії зі спеціальності B9 Історія та археологія Міністерства освіти і науки України. До складу підкомісії увійшли провідні науковці з низки закладів вищої освіти та наукових установ України:

• Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Житомирського державного університету імені Івана Франка;
• Львівського національного університету імені Івана Франка;
• Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
• Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
• Національної академії мистецтв України.

За результатами голосування головою підкомісії вдруге обрано докторку історичних наук, професорку, завідувачку кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка — Вікторію Венгерську. Це рішення є свідченням високої довіри наукової спільноти та визнання її фахової компетентності в галузі історичної освіти.

У новій каденції перед підкомісією постають важливі завдання, пов’язані з оновленням стандартів вищої освіти за спеціальністю «Історія та археологія». Як і в інших галузях знань, ці зміни мають на меті забезпечити гнучкість освітніх програм, більшу відповідність сучасним викликам і потребам суспільства.

Окрему увагу буде приділено:

• розширенню академічної автономії закладів вищої освіти;
• удосконаленню переліку фахових компетентностей;
• оновленню структури освітніх програм із посиленням вибіркової компоненти.

Кінцева мета реформи — підвищення якості історичної освіти, посилення її прикладного значення та забезпечення конкурентоспроможності випускників на національному й міжнародному рівнях.

Саме така взаємодія є запорукою створення сучасних, ефективних і життєздатних освітніх стандартів.

Протягом тижня, з 31 березня по 4 квітня 2025 р., тривав другий online-етап курсів підготовки вчителів історії та громадянської освіти на тему «Європейські студії в контексті нових підходів до викладання історії та громадянської освіти в НУШ». Навчання проходило в межах реалізації проєкту Еразмус+ Модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики».

Викладачі кафедри історії України, які є членами команди з реалізації проєкту, протягом тижня ділилися своїми методичними та науковими напрацюваннями із викладачами/вчителями історії ліцеїв та коледжів міста і області. Сподіваємося, що зусилля, спрямовані на покращення та вдосконалення підходів у сфері історичної та громадянської освіти,  принесуть свої плоди та сприятимуть формуванню свідомих, критично мислячих громадян України.   

У квітні на базі кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка традиційно відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання розвитку особистості: сучасність, інновації, перспективи». Захід об’єднав широке коло українських і закордонних науковців, освітян, практиків, які досліджують міждисциплінарні аспекти розвитку особистості в умовах сучасного суспільства.

Організаторами та партнерами конференції виступили провідні заклади вищої освіти України та Європи:

• Гуманітарний колегіум Вищої школи менеджменту у Варшаві (Польща);
• Католицький університет в Ружомберку (Словаччина);
• Український державний університет імені Михайла Драгоманова;
• Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини;
• Університет Григорія Сковороди в Переяславі;
• Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
• Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка;
• ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»;
• Київський столичний університет імені Бориса Грінченка;
• Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.

Тематика конференції охопила широкий спектр питань: від емоційного вигорання освітян до арттерапії для підтримки розвитку людей похилого віку, від особистісного розвитку дітей із порушеннями мовлення до інклюзивної освіти для дітей з порушеннями слуху.

Серед доповідачів — знані науковці, викладачі, практики з України, Польщі, Словаччини. Зокрема:

• Інна Осадченко (НУБіП України) представила методологічні та практичні підходи до профілактики емоційного вигорання освітян;
• Mieczysław Dudek та Szymański Piotr Arkadiusz (Польща, Словаччина) висвітлили роль арттерапії у роботі з людьми похилого віку;
• Віктор Гладуш (ЖДУ ім. І. Франка) поділився досвідом підготовки логопедів у Німеччині;
• Оксана Джус (ПНУ ім. В. Стефаника) порушила філософський та педагогічний аспект інклюзії як способу мислення;
• Юлія Рібцун (ІСПП ім. М. Ярмаченка) акцентувала увагу на особливостях розвитку дітей із мовленнєвими порушеннями;
• Людмила Мальованна (ліцей № 179, м. Київ) поділилася практикою формування навчальних компетентностей у дітей з ООП;
• Юлія Варивода (УДПУ ім. П. Тичини) розкрила можливості музейної педагогіки у соціальній реабілітації;
• Дар’я Хрипун (УДПУ ім. П. Тичини) ознайомила з новітніми підходами до інклюзивної освіти для дітей із порушеннями слуху;
• Олена Булгакова, Марія Савченкова, Ольга Мороз, Руслан Горчинський та інші учасники торкнулися аспектів професійного становлення фахівців дошкільної освіти, соціальної роботи, інклюзивного навчання та підтримки постраждалих дітей.

Конференція стала майданчиком для активного наукового діалогу, обміну кращими практиками та обговорення актуальних проблем у сферах педагогіки, психології, логопедії, інклюзії. Представлені дослідження мають практичну цінність і відкривають перспективи для подальшої співпраці між освітніми установами різних країн.

Дякуємо всім партнерам, спікерам, учасникам за плідну співпрацю, науковий інтерес і натхнення! Разом творимо освітнє майбутнє!

У межах реалізації проєкту Еразмус+ Модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики», з 24 по 28 березня тривала робота курсів підвищення кваліфікації для вчителів ліцеїв Житомира та області, здобувачів третього рівня освіти на тему: «Європейські студії в контексті нових підходів до викладання історії та громадянської освіти в НУШ».

У перший день роботи проєктна команда у складі викладачів кафедри історії України презентували основні напрямки реалізації проєкту, окреслили тематику та формат проведення курсів, ознайомились із очікуваннями учасників. Відкрила роботу курсів лекція доктора Тобіаса Волса, який є науковим співробітником Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та дослідником євреїв Житомира періоду Другої світової та повоєнного періоду «Житомирські євреї та німецько-радянська війна».

Слухачі мали можливість прослухати та обговорити лекції на таку проблематику:

Максимов Олександр «Концентричний підхід до навчання історії: нові перспективи. Проблеми сучасної історичної освіти», Венгерська Вікторія «Проблеми історичної політики та історичної пам’яті в інтегрованих курсах з історії», Ковальчук Іван «Міфологізація історії як інструмент ворожої пропаганди в умовах російсько-української війни», Жуковський Олександр «Особливості викладання історії в НУШ крізь призму взаємодії людини і пророди», Білобровець Ольга «Європейська ідентичність та європейські цінності в контексті модельних програм НУШ», Сичевський Антон «Російсько-українська війна 2014–2025 рр.: перебіг, соціально-економічні трансформації», Стельникович Сергій «Міграційні процеси в Європі в умовах російсько-української війни».

Ключовими моментами під час обговорення кожної теми були виклики, які постали перед вчителями та викладачами історії та громадянської освіти в контексті модернізації освіти, переосмислення підходів до викладання та результатів навчання. Обговорення контроверсійних питань історії, європейських студій, їх включення та представлення у шкільній освіті, особливостей їх викладання, нові ідеї, підходи, методики спонукали до роздумів та, сподіваємося, стали стимулом для подальшого професійного розвитку. На тиждень одна із аудиторій нашого університету перетворилася на важливий теоретико-практичний майданчик. На ньому у дружній та фаховій атмосфері обговорювались й моделювались підходи, спрямовані на вдосконалення гуманітарної освіти та зміцнення співпраці між шкільними вчителями та університетськими викладачами.

Це була перша сесія, що проходила в offline-форматі. На наступному тижні курси продовжать роботу вже в online-форматі.

25 березня 2025 року у спеціалізованій вченій раді Д 14.053.01 Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася визначна подія — успішний захист дисертаційного дослідження старшого викладача кафедри слов’янської і германської філології та перекладу Великої Аліни Михайлівни. Дисертація на тему «Підготовка майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до створення ситуацій успіху в процесі науково-дослідної діяльності учнів» була представлена на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 — теорія та методика професійної освіти.

Науковим керівником дослідження виступила кандидат педагогічних наук, доцент Яценко Світлана Леонідівна, яка надала цінні рекомендації та сприяла ґрунтовності й новизні наукової роботи.

Офіційними опонентами стали:

• доктор педагогічних наук, професор Каплінський Василь Васильович;
• доктор педагогічних наук, доцент Боса Віта Петрівна.

Дисертаційне дослідження Великої Аліни Михайлівни присвячене комплексному аналізу та розробці ефективної моделі підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до створення ситуацій успіху в процесі науково-дослідної діяльності учнів. Авторка досліджує науково-теоретичні засади феномену успіху у філософському, психологічному та педагогічному вимірах, виокремлює ключові наукові підходи, які забезпечують ефективну підготовку майбутніх педагогів до цієї діяльності. Окрім цього, у роботі представлено механізми практичної реалізації концепції через наукові гуртки, участь у конференціях, міжнародних проєктах, а також викладацьку та проєктну діяльність студентів.

Колектив університету щиро вітає Аліну Михайлівну з цим вагомим досягненням і бажає подальших наукових звершень, професійного зростання та нових перемог!

20-21 березня 2024 року на природничому факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася II Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Туризм. Географія. Екологія. Інновації. Освіта. Бізнес». Захід об’єднав науковців, здобувачів вищої освіти та представників академічної спільноти з різних закладів освіти й державних установ.

З вітальним словом до учасників звернулася декан природничого факультету, доктор педагогічних наук, професор Руслана РОМАНЮК. Вона наголосила на важливості наукових досліджень у сферах туризму, географії та екології, побажала продуктивної роботи та нових відкриттів.

Модератором заходу виступив доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та географії Олександр ГАРБАР.

Конференція зібрала представників різних закладів освіти та наукових установ, серед яких:

• Львівський національний університет ім. Івана Франка,
• Сумський національний аграрний коледж,
• Запорізький гуманітарний фаховий коледж,
• Волинський фаховий коледж НУХТ,
• Полтавський університет економіки і торгівлі,
• НУБіП України «Бережанський фаховий коледж»,
• Криворізький державний педагогічний університет,
• Херсонський національний технічний університет,
• Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
• Київський державний торговельно-економічний університет,
• Запорізький національний університет,
• Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця,
• Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара,
• Інститут педагогіки НАПН України,
• Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського та інші.

Такий широкий географічний спектр учасників свідчить про високий рівень зацікавленості наукової спільноти у дослідженнях, що стосуються розвитку туризму, екології та географії.

На пленарного засідання була представлена низка змістовних та актуальних доповідей:

1. Валентина ЯКОВЛЄВА, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри екології та географії, представила доповідь «Методика позакласної роботи у закладах вищої освіти в процесі підготовки майбутніх вчителів-географів», де розглянула інноваційні підходи до навчання.
2. Олександра КОРБУТ, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», розповіла про «Розвиток музейного туризму (на прикладі музею коштовного і декоративного каміння м. Хорошів)», акцентуючи увагу на важливості збереження культурної спадщини.
3. Аліна БАЧИНСЬКА, здобувачка вищої освіти ОП «Середня освіта (Географія)», досліджувала «Використання інтерактивних панелей в освіті: аналіз впливу на задоволеність здобувачів вищої освіти через опитування», розкриваючи роль сучасних технологій у навчальному процесі.
4. Вікторія ФІЛОНЧУК, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», представила тему «Культурно-пізнавальні тури садибою зеленого туризму „Поліська хата“», демонструючи можливості розвитку екотуризму.
5. Інга КАЧИНСЬКА, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», дослідила «Перспективи та проблеми розвитку об’єктів історичного туризму Попільнянської громади (на прикладі маєтку Терещенків)», звертаючи увагу на необхідність збереження історичних пам’яток.
6. Ольга ВАСИЛЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент, поділилася цікавими фактами у доповіді «Динаміка поширення інвазійних видів рослин у Центральній Європі», що викликало активне обговорення серед учасників.

Проведення таких заходів є надзвичайно важливим для розвитку наукової думки, обміну передовими ідеями та посилення співпраці між освітніми й науковими установами. Конференція дала змогу учасникам презентувати результати своїх досліджень, отримати зворотний зв’язок від колег та знайти потенційних партнерів для майбутніх наукових проєктів.

Житомирський державний університет імені Івана Франка знову демонструє прогрес у міжнародному освітньому просторі! За результатами січневого видання 2025 року престижного рейтингу Webometrics Ranking of World’s Universities, наш університет піднявся на чотири позиції, що є свідченням наполегливої праці та постійного розвитку. У рейтингу представлено 256 закладів вищої освіти України.

Webometrics — це один з найавторитетніших міжнародних рейтингів університетів світу, який публікує Національна дослідницька рада Іспанії. Він оцінює присутність та вплив університетів у вебпросторі, враховуючи такі показники, як:

• видимість (Visibility): кількість зовнішніх посилань на вебресурси університету;
• прозорість (Transparency): кількість цитувань науковців університету в Google Scholar;
• досконалість (Excellence): кількість наукових статей університету, що входять до 10% найбільш цитованих у своїй галузі.

Покращення позицій у рейтингу Webometrics є результатом системної роботи колективу університету.

Участь у міжнародних рейтингах, таких як Webometrics, є важливою для підвищення міжнародної впізнаваності університету, залучення іноземних студентів та науковців, розширення міжнародної співпраці, підвищення якості освіти та наукових досліджень.

Висловлюємо щиру подяку всьому колективу університету за віддану працю та вагомий внесок у підвищення рейтингу. Ми пишаємося нашими досягненнями та продовжуємо працювати над подальшим розвитком університету!

У рамках проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка» 13 березня 2025 року для здобувачів вищої освіти кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології організована зустріч з Венжегою Катериною, викладачем англійської мови online школи AplusB School, м. Київ. Тема виступу — «Використання інтерактивних ресурсів для навчання англійської мови».

Під час зустрічі учасники ознайомилися з інтерактивними платформами та застосунками, такими як Quizlet, Kahoot, BBC Learning English. У бесіді зі студентами обговорювалися питання геймифікації навчального процесу для покращення засвоєння лексичного та граматичного матеріалу, а також ролі інтерактивних завдань у розвитку мовних навичок студентів та їх комунікативної компетентності.

Щиро дякуємо пані Катерині за співпрацю та інформативну доповідь!

У межах ініціативи «Запрошені професори в ЖДУ» здобувачі вищої освіти освітніх програм «Туризм» та «Середня освіта (Географія)» мали унікальну нагоду поспілкуватися з доктором філософії (науки про Землю), гарантом магістерської програми «Туризм та рекреація» Олесею Долинською. Під час зустрічі гостя представила змістовну доповідь на тему «Сучасний стан та перспективи розвитку туризму Хмельницької області». Дискусію підтримувала гарант ОП «Туризм» Інна Нестерчук.

У ході доповіді студенти дізналися про туристичний потенціал регіону, зокрема про замковий, рекреаційний, гастрономічний, фестивальний, лікувально-оздоровчий, сільський та релігійний туризм.

Серед ключових об’єктів замкового туризму — Кам’янець-Подільська фортеця, Меджибізький замок та палацово-парковий ансамбль «Самчики». Для рекреаційного туризму важливим є національний природний парк «Подільські Товтри», а також Бакота, водоспад Бурбун і печера Атлантида.

Гастрономічний туризм представлений дегустаційними турами, що включають місцеві фермерські продукти: мед, сири, ковбаси та вино. Популярні події — фестивалі «Медовий Спас» та «Стародавній Меджибіж». Лікувально-оздоровчий туризм розвивається завдяки санаторно-курортним комплексам та мінеральним водам. Сільський туризм активно підтримується мережею агросадиб, а релігійний — значною кількістю історичних святинь.

Захід у ЖДУ став важливим майданчиком для обговорення актуальних питань розвитку туризму в регіоні. Завдяки фаховій доповіді Олесі Долинської студенти отримали цінну інформацію та нові перспективи для досліджень у сфері туризму. Дякуємо за цікаву та інформативну зустріч!

Житомирський державний університет імені Івана Франка здобув визнання на міжнародному рівні, увійшовши до престижного рейтингу SCImago Institutions Rankings (SIR). Серед 61 закладу вищої освіти України, що представлені в цьому глобальному рейтингу, наш університет посів 21 позицію за загальними показниками!

SCImago Institutions Rankings — це світовий рейтинг, який оцінює наукові установи за рівнем їхнього дослідницького впливу, інноваційної діяльності та соціальної значимості. У рейтингу представлені установи з п’яти секторів: уряд, охорона здоров’я, вища освіта, приватний сектор та інші. Позиція університету формується на основі таких ключових показників:

• науковий вплив — кількість та якість публікацій у журналах, що входять до бази Scopus;
• інноваційний потенціал — співпраця з бізнесом та впровадження новітніх розробок;
• соціальний вплив — присутність і згадки у суспільно значимих ресурсах;
• доступність знань — частка публікацій з відкритим доступом;
• цитованість — відсоток праць, які входять до найбільш цитованих у своїй галузі.

Цей результат є свідченням високого рівня наукової діяльності університету, зусиль викладачів, дослідників та студентів у сфері освіти та науки. Входження до SCImago Institutions Rankings підтверджує, що Житомирський державний університет імені Івана Франка впевнено крокує до світових стандартів якості вищої освіти та наукової діяльності.

Дякуємо всім колегам за сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток науки! Спільними зусиллями ми продовжуємо зміцнювати позиції нашого університету на міжнародній арені!

У лютому 2025 року в рамках проєкту Житомирського державного університету імені Івана Франка «Запрошені професори» відбувся цикл лекцій, присвячений медичному перекладу. Лекторкою курсу стала доктор філологічних наук, професор, професор кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роксолана Поворознюк. Лекції були орієнтовані на здобувачів освітніх програм «Англійська мова та література (переклад включно)», «Англійська і німецька мови та літератури (переклад включно)», «Німецька та англійська мови та літератури (переклад включно)» та «Прикладна лінгвістика (англійська мова та діджиталізована комунікація)».

Курс «Засади письмового та усного медичного перекладу» проводився англійською мовою та охоплював актуальні аспекти перекладу у сфері медицини. Зустрічі відбулися 18, 20, 21 та 26 лютого в онлайн-форматі, що дозволило охопити ширшу аудиторію та забезпечити доступність матеріалу для всіх охочих.

Під час лекцій учасники обговорювали важливість медичного перекладу, специфіку перекладу медичної документації, основні стратегії роботи з термінологією та методи підвищення точності перекладу в медичній галузі. Особлива увага була викликам, з якими стикаються фахівці в цій сфері.

Лекції викликали значний інтерес серед студентів та викладачів інституту. Обговорення складних питань медичного перекладу, жваві дискусії та інтерактивні завдання сприяли глибшому засвоєнню матеріалу та практичному застосуванню отриманих знань.

Житомирський державний університет імені Івана Франка висловлює щиру подяку Київському національному університету імені Тараса Шевченка та професору Роксолані Поворознюк за професіоналізм, натхнення та готовність ділитися безцінними знаннями. Завдяки такій співпраці здобувачі освіти отримали можливість зануритися у світ медичного перекладу, поглибити свої знання та отримати практичні навички, необхідні для подальшого професійного зростання.

Сподіваємося на продовження співпраці та реалізацію нових освітніх ініціатив!

21–22 лютого завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська брала участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Війна, наука та емоції: від інтерв’ю до пам’яттєтворення», із доповіддю на тему «Метод усної історії в процесі підготовки майбутніх учителів». Конференція проходила у змішаному форматі. Ініціаторами та організаторами заходу виступили: Чернігівська міська рада, управління культури та туризму Чернігівської міської ради, ГО «Північна культурна столиця», Чернігівський науково-дослідний центр антропології війни та Інститут історії НАН України за сприяння Української асоціації усної історії, Documenting Ukraine Project Institute for Human Sciences.

Науковий форум зібрав фахівців у галузі усної історії (які презентували різні наукові напрямки — від історії, соціології, етнографії, філології, лінгвістики та не лише), представляли вітчизняні й закордонні університети і інші навчальні заклади, наукові установі, громадські організації. Змістовні та цікаві доповіді, знані та молоді дослідники підтвердили посилення позицій усної історії як наукової, так і навчальної дисципліни, важливого інструменту формування пам’яті про війну, емоційного інтелекту та публічної історії. Підходи, методи проведення інтерв’ю, врахування етичних та безпекових моментів, особливості унормування й збереження усноісторичних архівів, їх використання формують новий інструментарій пам’яттєтворення. Попри те, що дослідники вивчають війну (яка є подією, що не завершилась, й цей факт є найбільшим викликом), досягнення та напрацювання у цій сфері є вагомими.

З радістю повідомляємо, що рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України (наказ від 18.02.2025 № 301) нашим колегам присвоєно вчені звання! Ця подія є важливим підтвердженням їхньої наукової майстерності, професіоналізму та внеску в розвиток освіти й науки.

Професорське звання отримали:

• Віленський Володимир Олексійович — професор кафедри хімії;
• Севостьянов Євген Олександрович — професор кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики;
• Тітов Юрій Олександрович — професор кафедри хімії.

Звання доцента присвоєно:

• Кучерук Сніжані Василівні — старший викладач кафедри хімії.

Щиро вітаємо наших колег із цим вагомим досягненням! Бажаємо нових наукових звершень, невичерпного натхнення та успіхів у викладацькій діяльності. Нехай ваші здобутки сприяють розвитку науки, освіти та зростанню майбутніх поколінь науковців!

Ваша праця є невід’ємною частиною становлення високого рівня освіти та науки в Україні, і ми пишаємося тим, що маємо таких професіоналів у нашому колективі!

18 лютого 2025 року відбулася знакова подія в науковому житті університету — успішний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук.

На засіданні спеціалізованої вченої ради в Житомирському державному університеті імені Івана Франка СІКОРА Ярослава Богданівна представила наукове дослідження на тему: «Теоретико-методичні засади адаптивної системи професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій в умовах цифровізації». Дисертація була захищена за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».

Науковим консультантом здобувачки виступила доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка ВІТВИЦЬКА Світлана Сергіївна.

До складу опонентів увійшли провідні вчені в галузі педагогічних наук:

• ГЛАЗУНОВА Олена Григорівна — доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Національного університету біоресурсів та природокористування України;
• ОСАДЧИЙ Вячеслав Володимирович — доктор педагогічних наук, професор, декан факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
• ТРИФОНОВА Олена Михайлівна — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри математики та цифрових технологій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка.

Дисертація Ярослави Богданівни Сікори присвячена актуальним питанням адаптивного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій, що є надзвичайно важливим в умовах цифровізації освіти. Дослідження отримало високу оцінку наукової спільноти та викликало жваву дискусію серед членів спеціалізованої вченої ради.

Житомирський державний університет імені Івана Франка вітає Ярославу Богданівну Сікору з успішним захистом докторської дисертації та бажає подальших наукових здобутків, нових звершень і реалізації сміливих наукових ідей!

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка вдало реалізуються права здобувачів освіти на побудову індивідуальної освітньої траєкторії через участь у програмах академічної мобільності, зокрема на освітній програмі «Туризм» природничого факультету. Цей факультет уже має успішний досвід взаємного обміну студентами з університетами в Сумах і Переяславі, цього семестру на черзі Житомир — Полтава!

17 лютого відбулася організаційна зустріч, на якій вітальними словами обмінялися декан факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Юрій Вільховий та декан природничого факультету Руслана Романюк. До розмови долучилися гарант освітньої програми «Туризм» Інна Нестерчук та завідувачка кафедри географії та методики її навчання, гарант освітньої програми «Туризм та рекреація» Анжела Шуканова. Безпосередніми учасниками були викладачі обох університетів, які викладатимуть освітні компоненти здобувачам вищої освіти: Лариса Шаповал, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, та Світлана Павлова, кандидат економічних наук, гарант ОП «Готельно-ресторанна справа».

Обмінялися інформацією в рамках програми академічної мобільності здобувачі вищої освіти ОП «Туризм» Колодій Ілона та Михайлова Катерина, які вивчатимуть вибіркову ОК «Методика музейно-етнографічних досліджень» в закладі-партнері, та здобувачі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Аліна Остапчук, Катерина Федотова, які виявили бажання вивчати «Івент-технології та індустрія МІСЕ» в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Нехай щастить!

Програми академічної мобільності сприяють розвитку української вищої освіти шляхом поглиблення лідерських якостей здобувачів вищої освіти, впровадженню ефективних освітніх практик, обміну кращим досвідом!

25 березня 2025 р. об 11:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбудеться захист дисертації Дудка Сергія Григоровича «Наукові основи моделювання здоров’ярозвивального середовища закладу загальної середньої освіти» на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки».

25 березня 2025 р. о 14:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбудеться захист дисертації Великої Аліни Михайлівни «Підготовка майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до створення ситуації успіху в процесі науково-дослідної діяльності учнів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».

12 лютого відбулася організаційна зустріч представників природничого факультету ЖДУ імені Івана Франка (декана факультету Руслани Романюк та завідувача кафедри хімії Олени Анічкіної) та природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка (декана факультету Людмили Міронець та колег з кафедри біології людини, хімії та методики навчання хімії Юлії Кущ, Олени Бабенко, Юлії Вакал). На зустрічі були присутні здобувачі освіти ОПП «Середня освіта (Хімія)» другого (магістерського) рівня — Олександр Павліченко і Вікторія Раєць з ЖДУ та Єлизавета Бехбородова із аналогічної освітньої програми СумДПУ.

Це вже четвертий досвід успішної реалізації програм внутрішньої академічної мобільності між нашими університетами! Цьогоріч студенти обрали для обміну досвідом освітній компонент «Методика навчання хімії». Для наших здобувачів освіти її прочитає Олена Михайлівна Бабенко, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри біології людини, хімії та методики навчання хімії СумДПУ. Для студентки із Сум — Олена Василівна Анічкіна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри хімії ЖДУ.

Щиро бажаємо успіхів нашій молоді, адже обмін досвідом — це завжди на часі, це шлях до саморозвитку і якості освіти. Тримаємо разом освітній фронт! Все буде Україна!

11 лютого міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці — свято, що вшановує внесок науковиць у розвиток світової науки та технологій.

Житомирський державний університет імені Івана Франка пишається тим, що є осередком для багатьох видатних науковиць. Серед 427 науково-педагогічних працівників нашого закладу — 284 жінки, які щоденно сприяють розвитку науки та освіти в Україні.

Викладачки, докторки наук, кандидатки наук, аспірантки та студентки університету засвідчують, що наука не має гендерних обмежень. Їхні дослідження, наукові публікації та відкриття значно розширюють горизонти наукового знання. Від точних і природничих наук до гуманітарних досліджень — наші науковиці здійснюють вагомий внесок у розвиток світової науки, формують майбутні покоління дослідників та популяризують наукові досягнення.

Ми висловлюємо глибоку повагу кожній жінці-науковиці Житомирського державного університету імені Івана Франка. Ваша відданість, високий професіоналізм і прагнення до відкриттів надихають молодь обирати наукову кар’єру та сміливо реалізовувати свої ідеї.

Світова статистика демонструє, що жінки в науці продовжують стикатися з викликами. За даними ЮНЕСКО, лише близько 30% науковців у світі — жінки. Гендерні стереотипи, упередження та недостатнє представництво жінок у керівних наукових посадах залишаються актуальними питаннями. Однак із кожним роком спостерігається зростання кількості жінок у науковій сфері, а їхня роль у глобальних дослідженнях стає все більш значимою.

Жінки-науковиці відіграють провідну роль у численних галузях науки. У медицині вони працюють над розробкою інноваційних методів лікування, у фізиці та хімії — над створенням нових матеріалів і джерел енергії, у біології — над розкриттям механізмів життя, а в астрономії — над вивченням космосу. Значний внесок жінки роблять і в екологічні дослідження, розробляючи стратегії сталого розвитку та збереження природних ресурсів. Крім того, науковиці відіграють важливу роль у розвитку сучасних технологій і штучного інтелекту, працюючи над алгоритмами, що визначають майбутнє цифрового світу.

У різних країнах світу впроваджуються ініціативи, спрямовані на забезпечення рівних можливостей для жінок у науці: грантові програми, менторські проєкти, політики підтримки та популяризації наукової діяльності серед дівчат. Україна також активно сприяє розширенню можливостей для жінок у сфері науки, забезпечуючи доступ до якісної освіти та професійного розвитку.

Щиро бажаємо всім науковицям натхнення, нових наукових звершень та вагомих відкриттів! Нехай ваші знання, наполегливість і талант і надалі сприяють розвитку української науки та освіти!

В університеті відбулася важлива нарада з представниками кафедр природничого та фізико-математичного факультетів щодо підготовки до державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти, а саме природничо-математичних наук. Зустріч була присвячена обговоренню нових методичних рекомендацій та планування подальших кроків у процесі атестації.

Цьогорічна атестація охопить три основні напрямки: суспільні, природничо-математичні та гуманітарно-мистецькі науки. Науково-педагогічний колектив університету активно працює над систематизацією та узагальненням наукових здобутків за всіма зазначеними напрямками.

Під час наради детально розглянули нові методичні рекомендації та визначили конкретні кроки щодо підготовки необхідної документації. Особливу увагу приділили питанням презентації наукових досягнень університету та формування звітної документації відповідно до оновлених вимог.

Представники кафедр обмінялися досвідом та обговорили стратегію подальшої роботи. Було наголошено на важливості командної роботи та чіткої координації дій всіх підрозділів для успішного проходження атестації.

За результатами наради створили робочі групи та затвердили графік подальших консультацій для ефективної підготовки до державної атестації.

За результатами першого туру 19-го конкурсу стипендіальної програми «Завтра.UA» 7 студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка запрошено до участі у другому турі.

Ними стали:

1. Гусаківський Ярослав Андрійович (1 курс, спеціальність «Історія та громадянська освіта»);
2. Німець Олександра Сергіївна (4 курс, спеціальність «Прикладна лінгвістика»);
3. Мудрієвський Богдан Володимирович (4 курс, спеціальність «Прикладна лінгвістика»);
4. Новицький Назарій Володимирович (1 курс, спеціальність «Історія та громадянська освіта»);
5. Андрощук Юлія Сергіївна (4 курс, спеціальність «Українська мова і література»);
6. Миколюк Ганна Сергіївна (1 курс, спеціальність «Історія та громадянська освіта»);
7. Дубравська Олена Сергіївна (4 курс, спеціальність «Українська мова і література»).

Загалом 316 студентів з усіх куточків України пройшли до другого туру цьогорічного конкурсу. На наступних етапах на них чекає оцінка незалежних експертів, а також командні змагання, де кожен зможе продемонструвати свої особистісні компетенції.

Стипендіальна програма «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука — це перша приватна загальнонаціональна програма, спрямована на підтримку талановитої молоді в Україні. Покликана сприяти формуванню та зміцненню нового покоління інтелектуальної та ділової еліти країни. Програма надає не лише фінансову підтримку, але й створює можливості для розвитку, спілкування та обміну досвідом.

Бажаємо успіху нашим студентам у наступних етапах конкурсу!

З радістю повідомляємо про важливу подію у науковому житті Житомирського державного університету імені Івана Франка — започаткування нового наукового видання «Фізична культура і спорт: досвід, проблеми, перспективи». Журнал успішно пройшов реєстрацію та офіційно внесений до реєстру суб’єктів у сфері медіа Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Це щорічне видання відкриває нові можливості для науковців, дослідників та практиків у галузі фізичної культури та спорту для обміну досвідом, презентації результатів досліджень та обговорення актуальних проблем галузі. Особливістю журналу є його міжнародна спрямованість — матеріали приймаються чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою, що сприятиме інтеграції української спортивної науки у світовий науковий простір.

Запрошуємо наукову спільноту долучитися до розвитку нового видання та сподіваємось, що журнал стане впливовою платформою для публікації результатів наукових досліджень у сфері фізичної культури і спорту.

Бажаємо успіху новому виданню та плідної співпраці всім майбутнім авторам!

З радістю повідомляємо про визначну подію в науковому житті нашого університету — успішний захист докторської дисертації професором Вікторією Вікторівною Жуковською. 16 січня 2025 року в Київському національному лінгвістичному університеті відбувся захист її фундаментального дослідження «Когнітивно-квантитативне профілювання абсолютних конструкцій у Британському національному корпусі».

Дисертаційне дослідження, виконане на перетині германської філології та прикладної і математичної лінгвістики, відкриває нові горизонти у розумінні складних конструкцій англійської мови. Робота професора Жуковської демонструє інноваційний підхід до аналізу мовних явищ, поєднуючи когнітивні та квантитативні методи дослідження.

Високий науковий рівень роботи підтвердила блискуча плеяда офіційних опонентів — провідних науковців України в галузі філології та прикладної лінгвістики. Серед них — професор Євгенія Анатоліївна Карпіловська, завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України; професор Русудан Кирилевна Махачашвілі, завідувач кафедри германської філології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; професор Наталія Миколаївна Шкворченко, очільниця кафедри романо-германської філології Міжнародного гуманітарного університету.

Науковим консультантом дисертаційного дослідження виступила доктор філологічних наук, професор Марія Олександрівна Шутова, завідувач кафедри германської філології Київського національного лінгвістичного університету.

Захист дисертації професора Жуковської — це не просто особисте досягнення науковця, але й важливий внесок у розвиток вітчизняної філологічної науки. Її дослідження відкриває нові перспективи для подальших наукових розвідок у галузі корпусної лінгвістики та когнітивних досліджень.

Колектив університету щиро вітає Вікторію Вікторівну з цим визначним досягненням та бажає подальших наукових звершень на благо української науки!

Житомирському державному університету імені Івана Франка є ким пишатися! За результатами рішення атестаційної комісії Міністерства освіти і науки України (наказ від 10 грудня 2024 року № 1721), низка наших талановитих викладачів здобули почесні вчені звання та наукові ступені.

Це визнання їхнього невтомного працелюбства, глибоких знань та значущих наукових досягнень. Їхні дослідження є цінним внеском не тільки в розвиток нашого університету, а й у загальноукраїнську наукову спільноту.

Вітаємо наших колег:

Професори:

• Наталія Астрахан (кафедра германської філології та зарубіжної літератури);
• Надія Павлик (кафедра соціальних технологій);
• Сергій Стельникович (кафедра історії України);
• Валентина Фостолович (кафедра економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи).

Доценти:

• Олексій Анхим (кафедра германської філології та зарубіжної літератури);
• Кирило Гаращук (кафедра англійської мови з методиками викладання у дошкільній та початковій освіті);
• Олена Євдоченко (кафедра хімії);
• Андрій Кобетяк (кафедра філософії та політології);
• Сергій Жуковський (кафедра комп’ютерних наук та інформаційних технологій).

Наукові ступені: доктор біологічних наук — Марина Пацюк (кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття), кандидат біологічних наук — Юлія Чайка (кафедра медико-біологічних дисциплін).

Отримання нашими викладачами нових наукових звань та ступенів — це яскраве свідчення високого рівня освітніх послуг, які ми надаємо. Це також стимул для подальшого розвитку та вдосконалення.

Наукові досягнення вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка знову отримали високу оцінку на державному рівні. 5 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила рішення про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2023 рік.

Серед лауреатів — кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії Микола Чайка. Ця нагорода присуджена вченому за наукову роботу «Розробка методик і режимів формування нанорозмірного рельєфу на поверхні монокристалів СdТе та твердих розчинів на їх основі».

Присудження цієї Премії є не лише визнанням високого рівня наукової діяльності нашого молодого вченого, але й підкреслює значення інноваційних досліджень у розвитку науки та техніки України.

Щиро вітаємо Миколу Володимировича Чайку з цією вагомою відзнакою! Бажаємо нових наукових звершень, натхнення та успіхів у майбутніх проєктах. Його досягнення є гордістю для всього нашого університету та надихає молодих науковців на нові звершення.

Ректор Галина Киричук, а також проректори Володимир Чумак та Наталія Корнійчук представляли Житомирський державний університет імені Івана Франка на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Розбудова внутрішніх систем забезпечення якості у ЗВО України: досягнення і проблеми — погляд ззовні і зсередини». Захід проходив на базі Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка і об’єднав провідних експертів у галузі освіти з різних країн, щоб обговорити актуальні питання забезпечення якості вищої освіти.

Метою заходу було створення платформи для обміну досвідом і підходами до забезпечення якості освіти в університетах України та за її межами.

Конференція, що відбулася у форматі панельних дискусій, надала можливість учасникам обмінятися досвідом та найкращими практиками у таких ключових напрямках:

1. Роль університетів у забезпеченні якості вищої освіти України.
2. Взаємодія університетів у забезпеченні якості освіти.
3. Інтернаціоналізація як каталізатор забезпечення якості освіти.
4. Пріоритети в якості освіти для ринку праці.

Участь у цій конференції підтверджує прихильність нашого університету до постійного вдосконалення освітніх процесів та забезпечення найвищої якості підготовки фахівців. Отримані знання та навички будуть використані для подальшого розвитку університету та підвищення його конкурентоспроможності на міжнародному рівні.

27 листопада 2024 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка провела щорічний XI Всеукраїнський науково-практичний вебінар з міжнародною участю на тему «Професійна комунікація іноземною мовою у підготовці сучасних фахівців: виклики та перспективи». Модератором заходу виступила викладач кафедри Аліна Українець.

Вебінар проводився у тісному партнерстві та кооперації з Міжнародною академією прикладних наук в місті Ломжа (Польща) та постійними співорганізаторами: Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Українським державним університетом імені М. П. Драгоманова. У вебінарі також взяли участь науковці з провідних закладів освіти України, серед яких Криворізький фаховий медичний коледж ДОР, Харківська гуманітарно-педагогічна академія Харківської обласної ради, Кременецький медичний коледж імені Арсена Річинського, Одеський державний аграрний університет, Медична академія імені Крупинського м. Львів.

Під час вебінару учасники мали змогу обговорити особливості академічної мобільності студентів і можливості особистісного та професійного зростання; актуальні питання викладання іноземних мов у закладах вищої освіти, пов’язані із сучасними викликами і перспективами розвитку іншомовної освіти. За підсумками заходу передбачається видання електронного збірника матеріалів, що міститиме оригінальні наукові дослідження.

Щиро дякуємо співорганізаторам та учасникам вебінару за змістовні і конструктивні доповіді та палку дискусію.

25-26 листопада 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка пройшов щорічний інтерактивний методологічний онлайн-семінар молодих дослідників «Компетентнісні засади професійної діяльності фахівця в системі неперервної освіти», який започатковано з 2016 р. як підсумкова форма роботи наукового гуртка аспірантів. Модератор проєкту — Нінель СИДОРЧУК, доктор пед. наук, професор, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Для участі у роботі семінару заявлено 37 здобувачів третього (освітнього-наукового) рівня вищої освіти та 18 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Молодих дослідників привітали Олена АНТОНОВА — доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка, Олександра ДУБАСЕНЮК — доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, Почесний академік НАПН України, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

У межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» на семінарі виступили:

1. Лариса ЛУК’ЯНОВА, доктор пед. наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту педагогічної освіти i освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України «Українські вчителі за кордоном: соціальний портрет, потреби, проблеми»;
2. Людмила ЄРШОВА, доктор пед. наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійної освіти НАПН України «Від самозарадної особистості — до незалежної держави»;
3. Олександр КОБЕРНИК, доктор пед. наук, професор, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Системний підхід до особистісно-професійного розвитку викладачів ЗВО».

Продуктивним вектором реалізації проведення семінару стало обговорення наукових проблем молодими дослідниками у діалозі з провідними вітчизняними науковцями, актуалізація питань академічної культури, ключових етапів проведення експериментальної роботи та ін.

Дякуємо колегам-професорам за цікаві, аргументовані виступи, представлені на основі глибокого переосмислення актуалізованої проблематики.

21–23 листопада 2024 р. у Перемишлі відбулася міжнародна наукова конференція «Поляки в Україні», у якій взяла участь професор кафедри історії України Ольга Білобровець. Організаторами заходу виступили Студії Східної Європи Варшавського університету та Департамент МЗС Польщі у співпраці з поляками за кордоном, започаткувавши серію конференцій та тематичних досліджень історії поляків в Україні.

Впродовж трьох днів на 10 панелях відбувалися виступи та дискусії щодо сучасних викликів у розвитку польської громади в Україні, історичного минулого та внеску видатних поляків в історію України. Було представлено вже видрукуваний перший том наукових праць конференції та нові видання, присвячені учасникам січневого повстання 1863 р. за редакцією С. Стемпеня, книгу Г. Стронського «Мархлевщизна 1925–1935 рр.» та Біографічний словник польської інтелігенції в СРСР за редакцією А. Глебовича.

В останній день конференції відбулась узагальнююча дискусія за участю заступника міністра освіти й науки Польщі А. Шептицького, представників департаменту закордонних справ Польщі, голів польських фундацій та організацій щодо сучасних викликів, стратегії, напрямків, завдань закордонної політики, історичних досліджень та наукових проєктів.

З 21 по 23 листопада у Національному університеті «Львівська політехніка» проходить Український форум відкритої науки, який став платформою для обговорення найактуальніших трендів у розвитку досліджень та інновацій. Житомирський державний університет представляє проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян.

Захід охоплює тематику відкритої науки, академічної доброчесності та реформування оцінювання наукових досягнень згідно з принципами #CoARA. Особливу увагу приділено започаткуванню Ukrainian Reproducibility Network — ініціативи, спрямованої на підвищення якості наукових досліджень та забезпечення їхньої відтворюваності.

На відкриття форуму завітав Андрій Бутенко, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, та заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

На природничому факультеті в рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася цікава лекція з Катериною Листван, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту клітинної біології та генетичної інженерії, випускницею факультету. Учні наукового ліцею та студенти природничого факультету в доступній і цікавій формі дізналися про історію виробництва інсуліну і роль генетичної інженерії в його створенні. Слухачів вразила історія про шлях виробництва інсуліну від гормону з тканин підшлункової залози свиней до людського хумуліну, який синтезують генетично модифіковані бактерії в лабораторіях і, нарешті, до рекомбінантних рослин, хлоропласти яких мають ДНК гену інсуліну і успішно синтезують цей важливий гормон!

Крім того, пані Катерина розповіла багато цікавого про рекомбінантні рослини, які здатні синтезувати ненасичені жирні кислоти, подібні до риб’ячого жиру; про синтез провітаміна А в біотехнологічних реакторах; про генетично модифікований «золотий рис», збагачений каротином, який може рятувати життя багатьом людям, що вмирають від дефіциту вітаміну А в країнах Азії, але із-за невігластва, страху перед ГМО і через екотероризм, на жаль, програму його вирощування припинено.

«Інсулін у горщику, або чи можна навчити рослини давати молоко?» — це була натхненна лекція, яка поєднала в собі цікавий матеріал з історії біології, фізіологіії та біохімії, генетичної інженерії, біотехнології. Слухачі змогли задати питання вченому-практику з Інституту клітинної біології та генетичної інженерії; проникнутися важливістю біологічної науки для людства і точно, позбавитися страху перед ГМО.

Професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець повернулася з наукового відрядження (м. Софії, Болгарія). 14–15 листопада науковець представляла наш університет на Міжнародній конференції «Україна та її сусіди: проблеми етногенезу, націотворення та міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі (від доби Середньовіччя до епохи глобалізації»): XI Дриновські читання", присвяченій українсько-болгарським історичним зв’язкам.

Конференція стала важливою платформою для обміну науковими досягненнями та встановлення міжнародних контактів. Професор Стародубець відзначила високий рівень організації заходу та виступила з доповіддю на актуальну тему.

Серед найбільш разючих моментів конференції пані Галина виділила:

1. Представлення України: конференція стала одним з перших масштабних наукових форумів у Болгарії, присвячених виключно українській тематиці.
2. Знайомство з болгарською наукою: професор Стародубець мала можливість познайомитися з роботами провідних болгарських істориків та обговорити актуальні питання української історії.
3. Нові наукові проєкти: участь у конференції відкрила нові перспективи для співпраці з болгарськими колегами та розробки спільних наукових проєктів.

Колектив Житомирського державного університету імені Івана Франка, факультет фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка, кафедра медико-біологічних дисциплін щиро вітають Юлію Юріївну ЧАЙКУ з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук!

Захист дисертації «Географічний партеногенез та особливості репродукції диплоїдних та триплоїдних представників орних червів Aporrectodea caliginosa — trapezoides (Oligochaeta, Lumbricidae)» спеціальність 03.00.08 — зоологія, відбувся в спеціалізованій вченій раді Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України. Науковий керівник — доктор біологічних наук, професор Межжерін Сергій Віталійович.

Бажаємо пані Юлії успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги у професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!

Проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та доцентки кафедри права та публічного управління Ольга Рудницька і Марія Огороднійчук беруть участь у масштабному форумі Una Europa Days, що відбувається 13–15 листопада в Ягеллонському університеті (Краків, Польща).

Програма Una4UA2 є частиною ініціативи Una Europa, яка об’єднує одинадцять провідних дослідницьких університетів Європи з метою створення Університету майбутнього — дійсно транснаціонального європейського освітнього середовища. Una Europa має на меті мобілізувати ресурси й дослідницькі потужності європейських університетів задля ефективної інтеграції, міжкультурного обміну та підтримки спільного академічного простору для майбутніх поколінь.

Серед університетів, які входять до альянсу Una Europa:

• Берлінський вільний університет;
• Alma Mater Studiorum — Болонський університет;
• Дублінський університетський коледж;
• Единбурзький університет;
• Гельсінський університет;
• Ягеллонський університет;
• Лейденський університет;
• KU Leuven;
• Мадридський університет Комплутенсе;
• Париж Університет Пантеон-Сорбонна;
• Цюрихський університет.

Учасники форуму обговорили актуальні питання євроінтеграції України в контексті повномасштабної війни. Представники нашого університету поділилися своїми дослідженнями та досвідом, а також взяли участь у дискусіях про майбутнє української науки та освіти в європейському контексті.

Участь у такому престижному форумі є свідченням міжнародного визнання наукового потенціалу нашого університету та відкриває нові перспективи для співпраці з провідними закладами вищої освіти Європи.

11 листопада на природничому факультеті відбулась натхненна зустріч, ініційована студентським науковим товариством ЖДУ, — «Академічна мобільність для студентів. Мій досвід» — з Король Іриною, учасницею програми семестрового академічного обміну.

Студентка 4-го курсу бакалаврської освітньої програми «Біологія» поділилася своїм унікальним досвідом семестрового навчання в Університеті Поморському в Слупську (Республіка Польща). Це була не просто розповідь, а справжній приклад того, як академічна мобільність відкриває нові горизонти. Ірина розповіла, як семестр за кордоном змінив її уявлення про навчання, культуру та можливості для особистого розвитку. Розказала про те, з якими країнами співпрацює наш університет; як відбувається підтримка і менторство кожного студента як в рідному ЗВО, так і в університеті-партнері; які можливості відкриваються для нових знайомств і дружби зі студентами з різних куточків світу, з традиціями і культурою багатьох країн. До речі, до зустрічі приєдналися онлайн і нові товариші Ірини з Казахстану, студенти різних факультетів ЖДУ та куратор студентського наукового товариства університету Віктор Кириченко.

Свою історію Ірина Король підсумувала словами: «Ти здатна на все, якщо тільки наважишся. І в глибині душі свого серця ти це знаєш. Саме це й лякає тебе найбільше...» Цей меседж закликав слухачів не боятися нового і сміливо крокувати до власних цілей, використовувати ті можливості, які є у сучасних українських студентів.

Історії таких студентів надихають, доводячи, що академічна мобільність — це не просто навчання за кордоном, а й шлях до особистісного зростання та майбутнього професійного успіху. Сподіваємося, ця конференція надихне наших студентів на подорожі та нові відкриття.

12 листопада в рамкам проєкту «Запрошені професори» відбулась онлайн-зустріч здобувачів ОП «Готельно-ресторанна справа» та «Туризм і рекреація» з дослідницею Центральношведського університету Європейського інституту досліджень туризму, доктором філософії з економіки Ольгою Мінінчук-Бароне. Темою зустрічі стала організація туристичного обслуговування у Швеції, традиції та досвід європейських країн.

Цікаво було виокреслити спільні риси та відмінності у традиціях туристичних напрямків України та скандинавських країн, особливості роботи закладів гостинності, історизм у харчових звичках та як вони позначаються на структурі закладів ресторанного господарства, врахування принципів природозбереження та сталого розвитку у роботі всієї туристичної галузі. Здобувачі змогли переконатися про багатство та різноманіття українських традицій гостинності, важливість збереження наших історичних культурних традицій, які є індикаторами національної ідентичності.

Пані Ольга представила проєкт з розробки вербальних та невербальних способів маркування туристичних маршрутів у Швеції, над яким наразі працює, анонсувала мету та задачі створення соціально-психологічної лабораторії з апробації різних маркерів на фокус-групах.

Здобувачі ставили питання, спілкувалися та розширювали свої уявлення про сферу гостинності. Пані Ольга стала справжнім мотиватором до вивчення англійської мови та описала практичні інструменти, якими можна поглиблювати такі знання. Вдячні пані Ользі за приділений час та можливість обміну досвідом. Сподіваємось на подальші зустрічі!

11 листопада 2024 року здобувачі вищої освіти освітньо-професійної програми «Середня освіта (Географія)» та «Екологія» з викладачами кафедри екології та географії мали унікальну можливість побувати на зустрічі з Володимиром Пащенком, доктором географічних наук, професором, письменником. Тема зібрання — «Наукознавчі обґрунтування виправлень текстів і змістів».

«Тарас Шевченко колись кинув докір українцям: „Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя“. Ніхто довго не міг відповісти на запитання, а як же треба вчитися. Напрочуд змістовна й надважлива монографія Володимира Пащенка „Вербальні наукові субмови. Атрибутивне наукознавство“ — унікальна відповідь на те, як треба вчитися, щоб навчитись мислити, висловлюватись і писати раціонально, точною науковою мовою. В цій книзі майже кожну тезу, кожний абзац можна розгорнути в наукову монографію чи філософський трактат, і з огляду на когнітивну потугу цієї книги на 95 сторінок вона становить уже не лише національну, а й транскордонну цінність», — так узагальнив Дмитро Пилипчук.

Пан Володимир закцентував увагу здобувачів вищої освіти на виправленні наукових та освітніх текстів і конструктивному синтезі субмовних знань. Навів низку прикладів про виправлення об’єктних означень у науках про Землю, в освітніх текстах тощо.

До зустрічі долучилися колеги з кафедри соціальної та практичної психології Віктор Кириченко та Наталія Никончук.

Щиро вдячні пану Володимиру за прекрасну зустріч. Сподіваємось на подальші та нові зустрічі!

Дякуємо ЗСУ за можливість працювати!

Щиро вітаємо Марію АТАМАНЕНКО, здобувачку 37Бд-Диз групи ОПП Графічний дизайн, та її наукового керівника Наталію КОЛЕСНИК, доцентку кафедри образотворчого мистецтва та дизайну ЖДУ імені Івана Франка, з перемогою в ІІ Міжнародному конкурсі наукових робіт здобувачів вищої освіти, що проходив на базі Київського національного університету технологій та дизайну й проводився за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України за трьома напрямами: Art and Design, Fashion industry та Public and Corporate Management.

25 жовтня 2024 року Марія Атаманенко презентувала на конкурсі наукову роботу англійською мовою на тему «Дизайн та брендинг фірмового стилю товарів для дому та затишку» й здобула диплом 2 ступеня в напряму Art and Design серед 65 наукових робіт з 20 закладів вищої освіти України та світу.

Співорганізаторами конкурсу були закордонні заклади вищої освіти: Університет Фоджа (Італія), Інститут технологій та бізнесу в Чеське-Будейовіце (Чехія), Університет прикладних наук Riseba (Латвія), Мінгачевірський державний університет (Азербайджан), Університет наук про життя «Король Міхай І» (Румунія), Естонський університет підприємництва Майнор (Естонія), Католицький університет Мауле (Чілі), Університет Св. Павла (Кенія), Державний університет ім. Акакія Церетелі (Грузія), Політехнічний Університет м.Тірана (Албанія), Технічний університет Молдови (Молдова), Державний педагогічний університет ім. І. Крянге (Молдова), Університет мистецтв імені Георгє Енеску (Румунія), Каунаський технологічний університет (Литовська Республіка), Технічний університет м. Дрезден (Німеччина), Технічний університет м. Ліберець (Чехія).

Нагадаємо, що метою конкурсу було сприяти розвитку наукової діяльності студентів в умовах розширення співпраці із закордонними закладами вищої освіти, формувати креативний світогляд майбутніх фахівців, долучити молодь до процесів трансформації України в контексті реалізації цілей євроінтеграції.

Бажаємо, щоб ця перемога стала натхненням для нових творчих проєктів і відкриттів! Нехай усі ідеї перетворюються на реальні досягнення та міжнародні успіхи!

Студентка 3 курсу спеціальності «Філологія (німецька мова та література)» Анна Славушевич здобула почесне третє місце у престижному конкурсі німецькомовних есе, присвячених 100-річчю від дня смерті Франца Кафки. Конкурс проводився за підтримки кафедри міжнародної комунікації та перекладу Львівського національного університету імені Івана Франка, Асоціації українських германістів та Ґете-Інституту (Україна).

Написане Анною есе високо оцінило журі. Ми пишаємося її досягненням і щиро вітаємо! Своїми успіхами Анна підтверджує високий рівень підготовки наших студентів та репутацію кафедри германської філології та зарубіжної літератури.

Окремі слова подяки висловлюємо науковому керівнику Анни, доценту кафедри Соколовській Світлані Францівні, за її професіоналізм та підтримку.

Вітаємо переможницю та бажаємо їй нових творчих злетів!

8 листопада 2024 року в межах проєкту «Запрошені професори ЖДУ імені Івана Франка» відбулася лекція «Релігійна ідентичність українців в умовах російсько-української війни», яку провела докторка філософських наук, професорка, провідна наукова співробітниця Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, президентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович.

Об’єктом обговорення стала релігійна ідентичність як форма соціальної самоідентифікації та багаторівневий і поліструктурний феномен, що проявляється на різних етапах розвитку суспільства. Слухачі дізналися, що релігійна ідентичність є особливою формою соціальної ідентичності, сутність якої полягає в свідомому конструюванні або опосередкованому сприйнятті релігійних уявлень, переконань, цінностей, а також ритуалів та обрядів, характерних для певної релігійної спільноти.

В обговоренні взяли участь викладачі кафедри філософії та політології, а також здобувачі освітніх програм «Релігієзнавство», «Соціальна філософія та філософія історії», «Філософія. Релігія та сучасні суспільні процеси» і «Політологія». Присутні відзначили глибину аналізу і високу культуру обговорення.

Щиро дякуємо пані Людмилі Филипович за змістовну і надзвичайно актуальну лекцію та висловлюємо сподівання на подальшу плідну співпрацю.

5–6 листопада у ННІ іноземної філології ЖДУ імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Філологія і сьогодення: проблеми, вектори, аспекти, перспективи», співорганізаторами якої стали Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк), Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Під час двох пленарних та трьох секційних засідань лунали доповіді й розгорталися дискусії, що стосувалися проблем теорії та історії української й світової літератури, методики викладання мов і літератур, теорії і практики перекладу, філософії мови й методології літературознавчого пізнання, зокрема, інтермедіальних та транслітературних студій, інтерпретації класичних творів, розвитку європейської та вітчизняної драматургії й театру, українсько-німецьких культурних зв’язків і проєктів тощо.

Висловлюємо сердечну вдячність всім учасникам наукового форуму й особливу подяку за роботу над створенням та реалізацією конференційного проєкту Мар’яні Лановик, Марії Моклиці, Марії Іваницькій, Надії Колошук, Світлані Маценці, а також молодим науковцям Марії Любінецькій, Олександру Старості, Олексію Анхиму.

Бажаємо шановним колегам подальшого наукового розвитку, продуктивних ідей, натхнення й наснаги у ході їх втілення! Сподіваємось на подальшу співпрацю.

З гордістю повідомляємо, що ДОВГОПЯТОМУ Олександру Петровичу, асистенту кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики, призначено стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

Постановою Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона від 5 листопада 2024 року № 6 «Про призначення стипендій та продовження виплати стипендій Президента України та Кабінету Міністрів України для молодих вчених» відзначено кращих з кращих науковців українських закладів:

1. Призначено 276 стипендій та продовжено виплату 42 стипендій Кабінету Міністрів України для молодих вчених.
2. Призначено 229 стипендій та продовжено виплату 71 стипендії Президента України для молодих вчених Національної академії наук України.

Щиро вітаємо Олександра Петровича з належною оцінкою наукових пошуків! Бажаємо нових звершень, професійного зростання і визнання!

5 листопада 2024 року в межах проєкту «Запрошені професори» відбулася зустріч з Ольгою Каніщевою, кандидатом технічних наук у галузі інформаційних технологій, чиї дослідження охоплюють штучний інтелект, обробку природної мови, комп’ютерну та корпусну лінгвістику. Наразі пані Каніщева є запрошеним дослідником Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина), де бере участь у проєкті з цифрової української філології. Вона також викладає в SET University, інноваційному українському університеті, що готує спеціалістів для технологічного сектора.

Захід зібрав студентів і викладачів ННІ іноземної філології та фізико-математичного факультету ЖДУ імені Івана Франка, а також учасників курсів з цифрової філології з України та Німеччини.

Ольга Каніщева презентувала сучасні інструменти генеративного штучного інтелекту (GenAI), які можна ефективно використовувати як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті. Учасники дізналися про різноманітні можливості підвищення продуктивності, стимулювання творчого потенціалу та автоматизації за допомогою GenAI. Презентація завершилася динамічною дискусією про етичні аспекти використання GenAI та доброчесність, що дозволило слухачам глибше зрозуміти важливість відповідального застосування технологій.

Особливо приємно відзначити, що студенти спеціальності «Прикладна лінгвістика» ННІ іноземної філології, які брали участь у курсах цифрової філології від Єнського університету, отримали сертифікати і стипендії.

Щиро дякуємо пані Каніщевій за цікаву та плідну зустріч!

У рамках проєкту «Запрошені професори» в Житомирському державному університеті імені Івана Франка 5 листопада 2024 року відбулася відкрита лекція Оксани Куцої — кандидата педагогічних наук, доцента кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, доцента кафедри теорії і практики перекладу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Студенти та викладачі мали змогу прослухати та обговорити цікаву тему сьогодення — Promoting Emotional Intelligence (EQ) in an EFL Setting. Оксана Куца звернула увагу учасників лекції, що використання емоційного інтелекту допомагає створити більш комфортну та сприятливу для розвитку атмосферу під час навчання. Студенти відчувають себе почутими, що сприяє більш глибокому залученню, мотивації та успіху у навчанні. Емоційний інтелект також покращує взаєморозуміння викладача зі студентами та знижує ризик конфліктів, навчальний процес стає ефективнішим та продуктивнішим для всіх учасників.

Щиро дякуємо пані Оксані за інформативну лекцію та співпрацю.

У рамках проєкту «Студії PRO від професіоналів» 5 листопада до Житомирського державного університету імені Івана Франка завітав з гостьовою лекцією представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Житомирській області Юрій Погодицький. Тема заходу «Розвиток офісу Омбудсмана: ключові напрямки та освітні ініціативи».

Пан Юрій поінформував здобувачів ОП «Право» про пророблену роботу його представництва та запропонував взяти участь у ініціативах та конкурсах Офісу Омбудсмана.

Офіс Омбудсмана України — незалежна, авторитетна та ефективна національна інституція, яка реалізує парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини і громадянина на всій території України та українців за кордоном. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 55 Конституції України).