Саух Петро Юрійович

 
Біографія Biography
Статті Книги
 

Біографія

Саух Петро Юрійович (25.05.1950 р.) — український філософ. Закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював в університетах Києва, Донецька, Житомира, Рівного. Стажувався та читав лекції в університетах США, Німеччини та Франції. Пройшов шлях від асистента, доцента, професора, завідувача кафедри філософії та декана до ректора. У 1992 році обраний академіком Академії наук Вищої школи України, у 2000 — почесним академіком Міжнародної кадрової академії. Почесний професор багатьох зарубіжних та вітчизняних університетів, лауреат премії імені Д. І. Чижевського НАН України і Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка. Заслужений працівник освіти України. З 2002 року — ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Фахівець з проблем філософії релігії, філософської антропології, соціальної філософії та глобалістики. Засновник Поліської наукової школи «Філософія та феноменологія релігії», яка об’єднує науковців Житомирщини, Рівненщини, Волині. За науковими поглядами близький до екзистенціалізму. В ранніх працях проаналізував релігійно-екзистенціалістську концепцію відчуження та обґрунтував загальну схему і особливості механізму інтерпретації відчуження в екзистенціалізмі. Згодом, здійснивши комплексний аналіз онтології релігії та вільнодумства, розкрив їх категоріальну структуру і описав рівні її організації. У подальших його роботах та роботах його учнів були експліковані у філософському дискурсі поняття щастя, стражденності, «м’ятежності», абсурдності і трагічності людського буття, досліджена категорія національного у статусі екзистенційного проекту і руху екзистенції. Звернувшись до попперівської концепції проблеми демаркації між наукою і метафізикою, він доповнює її питанням демаркації між наукою і релігією, акцентуючи особливу увагу на існуючі колізії між ними як джерело їх самостійного розвитку. В цей період ним опублікована низка брошур, книг та монографій, які отримали широкий резонанс у країнах бувшого Радянського Союзу. Роботи професора Сауха П. Ю. цього періоду включені в «Антологию отечественного религиоведения» (2010).

Автор понад 400 наукових праць, серед яких монографії, брошури, навчальні посібники, підручники, авторські свідоцтва та наукові статті у вітчизняних та зарубіжних виданнях. Методологічну позицію П. Ю. Сауха характеризує певний антропологізм і масштаб аргументації — від спеціальних логіко-методологічних розробок, проблем соціальної філософії, філософії освіти, філософської антропології, філософії та феноменології релігії до глобалістики. Особливий інтерес серед наукового загалу викликали його останні книги («Україна на межі тисячоліть. Трансформація духу і випробування національним буттям» (2001); «ХХ століття. Підсумки» (2001, 2009); «Князь Василь-Костянтин Острозький» (2002); «Православ’я: український вимір» (2004); «Сучасна освіта: портрет без прикрас» (2012)). В цих працях П. Ю. Саух зміг внести до атмосфери сучасних інтелектуальних змагань шляхетний дух філософської традиції, окреслити шляхи подолання морального хаосу і безладдя нашої доби через відродження глибинної чесної етики, властивих їй реальних критеріїв добра і досконалості.

Соціально-політичні погляди близькі до соціал-демократичних, спектр яких віддзеркалюється в цілій низці публіцистичних праць й інтерв’ю та в активній громадсько-політичній діяльності. Він член оргкомітету Всеукраїнського Громадянського форуму, активний прибічник політичної реформи та демократизації освіти в Україні, автор проекту «Освіта ХХI століття», який отримав високу оцінку в університетах Німеччини та США.

П. Ю. Саух блискучий організатор науки і освіти. Під його керівництвом, за науковою консультацією і сприянням підготовлено 48 кандидатів та 8 докторів наук. Він головний редактор та член редколегій низки вітчизняних та зарубіжних наукових видань, член експертної ради Міністерства освіти і науки України, віце-президент Української академії акмеології, співголова Конгресу філософів слов’янських країн, член Президії Європейського союзу релігієзнавців та вільнодумців, член Міжнародного нью-йоркського клубу «Лідерство в освіті» та Клубу ректорів Європи (CRE), член Наглядової ради Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Союз обдарованої молоді», один із наукових керівників та авторів експерименту «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні» тощо.

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, іменним годинником Президента України, подяками Президента України, Прем’єр-міністрів України, Почесними грамотами Верховної Ради України, нагрудними знаками МОН України «Антон Макаренко» та «Петро Могила», медалями «К. Д. Ушинський» та «Григорій Сковорода» НАПН України, медаллю Європейської Асоціації педагогічних університетів «За визначний внесок у поширення ідеї єдності Європи», знаком «За заслуги» ІІІ ступеня Житомирської міської ради, золотою медаллю «За заслуги в освіті» Міжнародною Кадровою Академією, Орденами «Святого Юрія Переможця» та «Святого Миколая Чудотворця» Української Православної Церкви Київського Патріархату, низкою медалей, грамот, подяк інших державних органів влади, церковних та вітчизняних й зарубіжних громадських організацій.

Книги про діяльність і творчість П. Ю. Сауха:

  • Життєві імперативи та наукова школа професора Петра Сауха. — Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2010. — 204 с.
  • Поліський Сократ. — Житомир: Вид. Євенок О. О., 2015. — 80 с.