У межах освітнього проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Modernisation of university education programmes in foreign languages by integrating information technologies» в Навчально-науковому інституті іноземної філології відбувся вебінар на тему «Як працювати розумніше без перевтоми? Інструменти, що допомагають зекономити час вчителя», який провела кандидат філологічних наук, доцент кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти — Олена Юріївна Кузьменко.

До заходу долучилися понад 90 учасників — учителів, викладачів та всіх, хто цікавиться сучасними підходами до організації освітнього процесу та впровадження цифрових інструментів у навчання.

Під час вебінару спікерка наголосила, що штучний інтелект і цифрові платформи не замінюють учителя, адже живе педагогічне спілкування, підтримка й взаємодія залишаються незамінними. Водночас сучасні технології значно полегшують рутинні завдання, дозволяючи зосередитися на найважливішому — роботі з учнями.

Особливу увагу було приділено авторській добірці цифрових інструментів для:

• створення навчальних матеріалів;
• розвитку мовленнєвих навичок;
• розробки тестів та оцінювання;
• візуалізації та оформлення контенту;
• автоматизації щоденних завдань викладача.

Окремий блок був присвячений платформам Twee, Brisk Teaching, Chalkie та LessonUp, які дозволяють створювати сучасні інтерактивні уроки майже «з нуля», економлячи час на підготовку матеріалів, презентацій та завдань.

Зокрема, було продемонстровано можливості Brisk Teaching — AI-розширення, яке інтегрується з різними платформами та допомагає автоматично створювати:

• квізи;
• критерії оцінювання;
• запитання до відео;
• плани уроків.

Вебінар поєднав практичні демонстрації, інтерактивне обговорення та обмін досвідом. Головна ідея заходу: сучасний учитель має не лише багато працювати, а й працювати розумно — використовуючи інструменти, що звільняють час для творчості, розвитку та живої взаємодії з учнями.

Щиро дякуємо всім учасникам за активність, зацікавленість і натхненну атмосферу під час вебінару!

9 квітня 2026 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася X Всеукраїнська науково-практична студентська конференція з міжнародною участю «Професійна іншомовна підготовка в контексті сучасних освітніх викликів».

Захід організувала Кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології, модератором якого виступав Владислав Кулак.

Мета конференції полягала в тому, щоб надати можливість співпраці вітчизняним та іноземним студентам, які вивчають іноземні мови за академічним і професійним спрямуванням, задля отримання нових знань, комунікації, обміну ідеями, досвіду професійного і міжкультурного спілкування.

Окрему увагу під час заходу було приділено результатам міжнародного проєкту DigiFLEd Erasmus+ «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями», який презентувала Юлія Лисецька, заступник директора з виховної роботи Навчально-наукового інституту іноземної філології.

Серед досягнень проєкту — створення віртуальних університетів Digital Language Hub, які вже успішно функціонують у ЖДУ та в університетах-партнерах. Цей цифровий простір відкриває широкі можливості як для викладачів, так і для здобувачів освіти, зацікавлених у вивченні іноземних мов.

У межах проєкту навчальні курси пройшли пілотування, а декілька онлайн курсів наразі тривають. Проведено 15 вебінарів для викладачів, освітян і здобувачів освіти з метою вдосконалення цифрових навичок у викладанні іноземної мови.

Із побажанням плідної праці і цікавих наукових дискусій виступили партнери конференції:

• Зоя Шарлович, кандидат педагогічних наук, продекан з міжнародної діяльності Міжнародної академії прикладних наук в Ломжі (Республіка Польща);
• Марк Фенсіл, викладач Marysville Stem Early College, High School (Огайо, США).

Конференція об’єднала студентів та викладачів провідних українських та закордонних закладів вищої освіти. Учасники презентували результати досліджень, обговорювали мовні, культурні та професійні виклики в міжнародному середовищі, ділилися досвідом академічного та міжкультурного спілкування.

У центрі уваги — професійне володіння іноземними мовами та культурологічні аспекти комунікації. Після змістовного пленарного засідання учасники продовжили роботу в секціях.

Результати доповідей увійдуть до електронного збірника матеріалів, а кожен учасник отримає сертифікат.

Щиро дякуємо всім доповідачам, організаторам і партнерам за натхнення, нові ідеї та науковий діалог без кордонів!

23 квітня 2026 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулося чергове засідання Навчально-науково-виробничого комплексу «Полісся».

З вітальним словом та побажаннями плідної співпраці до учасників звернулася проректор з наукової роботи та міжнародної роботи професор Жуковська Вікторія Вікторівна. Провідною темою засідання було визначено актуальні питання психологічної стійкості педагогів, здобувачів освіти, їх батьків в сучасних умовах.

Професор Дубасенюк Олександра Антонівна прозвітувала про роботу комплексу від початку заснування до сучасних днів. Було відмічено різні напрями роботи — виїзні засідання на базі різних закладів освіти міста Житомира та області, проведення круглих столів, конференцій, видання наукових публікацій тощо. Учасники засідання відмітили плідну багаторічну працю шанованої Олександри Антонівни у діяльності ННВК «Полісся».

Дубасенюк Олександра Антонівна представила свою колегу, професора Ковальчук Валентину Антонівну як наступницю у модерації подальшої роботи комплексу. На засіданні розглядалися сутність, особливості, структура та основні виміри психологічної стійкості особистості. У форматі групової роботи учасники обговорили основні освітні механізми реалізації окреслених вимірів: особистісного, емоційного, когнітивного, соціального, культурного та фізичного.

Колеги обмінялися практичним досвідом комплексної діяльності закладів різного рівня освіти у вирішенні проблем подолання негативних наслідків стресових та травмуючих ситуацій у педагогічних та учнівських колективах.

До обговорення долучилися і викладачі нашого університету. Директор ННІ педагогіки доцент Танська Валентина Володимирівна і декан фізико-математичного факультету доцент Постова Світлана Анатоліївна поділилися досвідом організації заходів, які проводяться в університеті з формування психологічної стійкості викладачів та студентів. Було визначено питання подальшої співпраці та форми активного зворотного зв’язку між учасниками комплексу.

Робота над проєктом «Інтеграція освіти підприємництва в систему професійно-технічної освіти України», ініційованим Естонським центром розвитку (ESTDEV), продовжується.

Відбувається обмін досвідом між викладачкою Талліннського університету Сір’є Рекор та викладачами Житомирського державного університету імені Івана Франка Ковальчук Валентиною, Мирончук Наталією, Павленко Вітою.

На зустрічах 4 березня та 3 квітня 2026 року обговорювали питання формування мети та результатів навчання, організації навчальних занять для викладачів закладів професійної та професійно-технічної освіти; вибору та оптимального застосування методичного інструментарію на практичних заняттях із здобувачами освіти; використання дидактичних принципів та підходів при вивченні модуля для магістрів «Педагогіка підприємництва» з опорою на сучасні європейські та національні практики та технології. А також сформували стратегію подальшої співпраці з реалізації проєкту.

З 20 лютого по 26 березня 2026 року проходив міжнародний навчальний курс Fit4Funding Course: Training on EU Funding by FFG Academy, спрямований на підвищення обізнаності у сфері європейського фінансування досліджень та інновацій. Навчання поєднувало онлайн-модулі, інтерактивні вебінари і практичні тренінги.

Декан фізико-математичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка Світлана Постова успішно завершила цей курс та отримала комплексне розуміння структури програм ЄС, зокрема можливостей для молодих науковців, а також опанувала ключові підходи до підготовки конкурентоспроможних проєктних заявок. Окрему увагу було приділено актуальним міжсекторальним темам, таким як відкрита наука, дослідницька етика та міжнародна співпраця.

Участь у таких ініціативах сприяє підвищенню спроможності університету до участі в міжнародних проєктах та зміцненню його позицій у європейському дослідницькому просторі.

Завершився курс для вчителів іноземних мов «ІКТ-орієнтовані види діяльності для розвитку мовленнєвих умінь», який тривав з 23 березня до 3 квітня в межах другої хвилі тренінгів проєкту DigiFLEd.

І це були не просто заняття — це був справжній Digital Upgrade для викладачів.

Хто стояв за цим освітнім драйвом?

Команда викладачів з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

Під час навчання учасники поглибили знання щодо використання цифрових інструментів для розвитку вмінь читання та аудіювання, усного й писемного мовлення, а також сучасних підходів до оцінювання навчальних досягнень. Учасники працювали з сучасними цифровими інструментами:

• 1223APPS — для навчання аудіювання за допомогою вбудованих функцій застосунку;
• iSL Collective — для розвитку умінь читання у цифровому форматі;
• Wordwall — для розвитку усного мовлення в інтерактивній формі;
• School.AI — для персоналізації навчання писемного мовлення;
• WayGround і Quizlet Live — для ефективного оцінювання знань і вмінь учнів і студентів.

Дякуємо всім учасникам за активність, професійність та готовність впроваджувати інноваційні підходи в освітній процес!

Студент 42 Бд-Біол групи природничого факультету Сафронов Сергій — приклад молодої людини, яка вдало поєднує навчання з активною громадською позицією, представляючи українську молодь в міжнародних програмах.

Як випускник програми Youth Connect for Ukraine Сергій побував з коротким візитом в Польщі та Чехії , відвідавши Краків, Оломоуц, Їглаву та Прагу. Учасники візиту мали змогу обмінятися досвідом з чеською молоддю та поспілкуватися з нею.

Програма візиту вразила своєю насиченістю та рівнем комунікації. Учасники мали виняткову нагоду долучитися до фахових дискусій із режисером документального кіно Робіном Квапілом (автором стрічки Change My Mind), директором British Council у Чехії Полом Вейдом та Кейт Давнпорт, чий досвід роботи політичною радницею у Посольстві Великої Британії в Україні став цінним джерелом інсайтів. Особливою подією стала зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чехії Василем Зваричем.

Окрім офіційної частини, було багато обміну досвідом з польською і чеською молоддю та дослідження культури цих європейських країн. Пишаємося нашими студентами, які гідно представляють Україну на міжнародній арені!

19 березня 2026 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася інформаційна зустріч із заступницею директора офісу Програми імені Фулбрайта в Україні та координаторкою програм Інною Бариш. Під час зустрічі спікерка ознайомила здобувачів, викладачів і науковців університету з грантовими можливостями для навчання, стажування та проведення досліджень у США.

Учасники дізналися про відкриті конкурси на 2026–2027 академічний рік, зокрема:

• Fulbright Graduate Student Program — для студентів і випускників, які планують навчатися в магістратурі у США;
• Fulbright Foreign Language Assistant Program (FLTA) — стажування з викладання української мови в університетах США;
• Fulbright Research and Development Program — для молодих викладачів і дослідників;
• Fulbright Visiting Scholar Program — для кандидатів і докторів наук.

Окрему увагу під час зустрічі приділили етапам конкурсного відбору, вимогам до аплікаційних документів та рекомендаціям щодо успішної підготовки заявки. Також присутні мали змогу дізнатися більше про досвід учасників програм Фулбрайта минулих років, серед яких є й представники Житомирського державного університету імені Івана Франка. Ці приклади стали додатковою мотивацією для тих, хто планує подаватися на участь у програмі.

Захід викликав значний інтерес серед академічної спільноти університету та відкрив нові можливості для міжнародного професійного і наукового розвитку.

4 березня здобувачі та викладачі соціально-психологічного факультету кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти мали неймовірну нагоду поспілкуватися з професором Едвардом Дж. Брантмаєром з Університету Джеймса Медісона (США). Говорили про те, що таке справжня «освіта для миру» і чому вона критично важлива саме зараз.

Професор Брантмаєр поділився думками, які змушують замислитися:

• Мир буває різним. Є «негативний мир» (відсутність прямого фізичного насильства, війни) і «позитивний» — коли в суспільстві панує справедливість, рівність та повага.
• Мир починається зсередини. Внутрішня рівновага, самосвідомість та емпатія — це той фундамент, на якому будується безпечне суспільство.
• Це активна дія. Мир не настає сам по собі, його будують через діалог, критичне мислення та відповідальність.

Особливо цінними для нас стали слова підтримки Україні. Професор Брантмаєр наголосив: освіта — це наша зброя для відновлення, стійкості та успішного майбутнього держави.

Дякуємо Едварду Дж. Брантмаєру за глибину, щирість та підтримку!

18 лютого 2026 року відбулася координаційна зустріч між представниками Житомирського державного університету імені Івана Франка та Рівненського державного гуманітарного університету в межах реалізації програми академічної мобільності здобувачів першого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти ОП «Філософія та феноменологія духовного досвіду людини» та ОП «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)».

Під час зустрічі виступили проректор з інноваційної діяльності та міжнародного співробітництва РДГУ Оксана Петренко, декан факультету історії, права та публічного управління ЖДУ Олександр Жуковський, декан факультету історії, політології та міжнародних відносин РДГУ Ірина Панчук, завідувач кафедри філософії та політології ЖДУ імені Івана Франка Наталія Ковтун.

Викладачі ЖДУ Ольга Білобровець, Олександр Максимов та викладачі РДГУ Інна, Мартинчук, Роман Крет, Оксана Кундеус та Олена Ставицька ознайомили присутніх з дисциплінами, які будуть реалізуватись в межах програми академічної мобільності. Поряд з цим здобувачі Марія Соколовська, Катерина Стрільчук, Олександра Борис, Іван Байда, Олександр Нижник висловили свої міркування і очікування щодо реалізації програми академічної мобільності.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує активно розширювати мережу академічної мобільності у співпраці з провідними закладами вищої освіти України. На цей раз наш університет відкрив двері для студентів із Вінниччини!

9 лютого 2026 року відбулася онлайн-зустріч учасників та координаторів програми академічної мобільності, що реалізується в межах угоди між ЖДУ імені Івана Франка та Вінницьким державним педагогічним університетом імені Михайла Коцюбинського.

Протягом семестру на нашій бакалаврській ОП «Середня освіта (Географія)» будуть навчатися, опановуючи вибірковий курс «Історична географія з основами етнографії», двоє здобувачів освіти (Бортюк Аріна і Назаренко Анастасія) схожої освітньої програми — «Середня освіта. Географія. Краєзнавчо-туристична робота».

Крім того, двоє студентів магістратури ВДПУ (Кв’ятковська Марія, ОП «Середня освіта. Географія. Краєзнавчо-туристична робота» і Кулебякін Олександр, ОП «Науки про Землю. Конструктивна географія») будуть вивчати разом зі студентами ЖДУ таку дисципліну, як «Екобезпечні технології природокористування»

Зустріч розпочалася з вітальних слів представників адміністрацій обох університетів:

• Світлана Кулявик, начальник відділу міжнародних та регіональних зв’язків ЖДУ;
• Руслана Романюк, декан природничого факультету ЖДУ;
• Олександр Матвійчук, декан природничо-географічного факультету ВДПУ.

Крім того, на зустрічі була присутня координаторка академічної мобільності Інна Война; гаранти освітніх програм бакалаврського і магістерського рівнів як Вінницького (Вікторія Канська, Надія Бірюкова, Володимир Воловик), так і Житомирського (Тамара Андрійчук, Руслана Власенко, Ольга Василенко) університетів. Колеги обговорили можливі шляхи співпраці між університетами в освітній і науковій площині.

Найголовніші учасники зустрічі, студенти природничо-географічного факультету, мали нагоду познайомитися з викладачами, які будуть їх навчати в ЖДУ, розкладом в системі «Деканат», задати питання щодо організації освітнього процесу. Щиро сподіваємося, що академічна мобільність для наших колег із Вінниці стане новим цікавим досвідом, апробацією нових методик навчання, створить майданчик для комунікації майбутніх фахівців у сфері географічної освіти і науки.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує активну інтеграцію в європейський освітній простір. 3 лютого 2026 року відбулася чергова фахова зустріч у межах міжнародного проєкту Integrating entrepreneurship education into vocational education in Ukraine, що реалізується за підтримки Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV).

Науковці ЖДУ — Наталія Мирончук, Валентина Ковальчук та Віта Павленко — провели конструктивний діалог із Сір’є Ріккор, старшою викладачкою професійної педагогіки Школи педагогічних наук Талліннського університету.

Головною темою зустрічі стала архітектура курсу «Педагогіка підприємництва». Колеги з Талліннського університету поділилися досвідом формування змісту цієї дисципліни та специфікою її викладання. Зокрема, було детально проаналізовано:

• чинники вибору форм і методів роботи з магістрантами;
• як перетворити теоретичні знання про підприємництво на реальні навички майбутнього вчителя;
• шляхи впровадження підприємницького мислення в освітній процес підготовки вчителів у ЖДУ.

Особливу увагу сторони приділили розробці спеціалізованого навчального модуля для викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Це дозволить масштабувати естонський досвід та адаптувати його до потреб українського ринку праці, де підприємницька компетентність педагога є одним із ключових запитів сучасності.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує активно розширювати мережу академічної мобільності, створюючи нові можливості для професійного зростання своїх студентів у співпраці з провідними закладами вищої освіти України.

4 лютого 2026 року відбулася онлайн-зустріч учасників та координаторів програми академічної мобільності, що реалізується в межах угоди між ЖДУ імені Івана Франка та Луцьким національним технічним університетом (ЛНТУ). Проєкт орієнтований на здобувачів бакалаврських освітніх програм спеціальності «Агрономія».

Зустріч розпочалася з вітальних слів представників адміністрацій обох університетів:

• Світлана Кулявик, начальник відділу міжнародних та регіональних зв’язків ЖДУ;
• Руслана Романюк, декан природничого факультету ЖДУ;
• Руслан Кірчук, декан факультету аграрних технологій та екології ЛНТУ.

Координатор мобільності, заступник декана ЛНТУ з партнерства Марія Августинович, детально ознайомила присутніх з алгоритмом організації навчання франківців у Луцьку. Студенти мали нагоду віртуально познайомитися з майбутніми викладачами та завідувачем кафедри, де вони опановуватимуть тонкощі сучасної агрономії.

Представники ЖДУ висловили готовність до активного фахового діалогу. В.о. завідувача кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття Людмила Константиненко та гарант освітньої програми «Тепличне господарство» Богдан Матвійчук запевнили, що Житомирська школа агрономії радо поділиться унікальним досвідом підготовки фахівців зі здобувачами освіти з Луцька.

Головними дійовими особами зустрічі стали самі студенти обох університетів. Для них академічна мобільність — це не просто зміна навчальних аудиторій, це:

• апробація нових методик навчання;
• доступ до альтернативної наукової бази та іншого бачення професії;
• розвиток soft skills: комунікації, адаптивності та лідерства;
• професійний нетворкінг серед майбутніх аграріїв України.

Бажаємо нашим студентам та колегам із Луцька плідної співпраці, нових відкриттів та успішного реалізації всіх освітніх планів!

Нехай щастить на шляху до нових знань!

3 лютого 2026 року відбулася онлайн-лекція від професорки Університету Олд Домініон (Норфолк, Вірджинія, США) Анни Марії Перотті — Interprofessional Considerations for Language and Cognition as Protective Factors.

Лекцію відвідали здобувачі та викладачі Навчально-наукового інституту іноземної філології.

У лекції зазначалося, що мовлення та когнітивні здібності відіграють важливу захисну роль, допомагаючи людині розв’язувати проблеми, регулювати емоції, будувати соціальні зв’язки та осмислювати складний життєвий досвід. Було підкреслено, що розвинений словниковий запас і здатність формувати власні історії допомагають пережити травматичні події та сприяють психологічному відновленню. Окрему увагу лекторка приділила тому, що ранній мовленнєвий розвиток є одним із ключових чинників академічної успішності й психологічної стійкості, особливо в умовах підвищеного ризику.

Учасники мали можливість поставити запитання та обговорити сучасні підходи до міждисциплінарної роботи у сфері спеціальної освіти та розвитку когнітивних і мовних компетенцій.

Щиро вдячні професорці Анні Перотті за змістовну, практичну та надихаючу лекцію, за цінний досвід і знання, які вона подарувала нашим студентам і колегам.

Житомирський державний університет імені Івана Франка став майданчиком для обговорення глобальних трансформацій в українській освіті. З робочим візитом до університету завітали Ольга Будник, радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, та Юрій Петрушенко, директор Фонду.

Програма візиту була насиченою та продуктивною: гості презентували оновлену стратегію Фонду на 2026 рік та взяли участь у ґрунтовній дискусії з адміністрацією університету та наукового ліцею ЖДУ.

Під час зустрічі Ольга Будник презентувала ключову новацію Фонду — концепцію «Шлях розвитку талантів». Ця програма базується на масштабному дослідження мотивації молоді та спрямована на створення в Україні умов, що не поступаються світовим стандартам.

Ключовим етапом візиту стала професійна дискусія, у якій взяли участь керівництво університету та представники наукового ліцею ЖДУ. Обговорили механізми виявлення обдарованих дітей та їхній подальший супровід у науковій і професійній діяльності. Під час обміну думками адміністрація ліцею презентувала свої підходи до роботи з обдарованими старшокласниками, а керівництво університету — досвід інтеграції ліцеїстів у наукове життя вищої школи.

Візит став для гостей вагомим аргументом на користь того, чому ЖДУ імені Івана Франка стабільно утримує лідерство в освітньому просторі регіону. Візитерам представили технологічну екосистему закладу: від сучасних лабораторних комплексів до гнучких освітніх програм.

Сьогодні ЖДУ — це не просто освітня установа у класичному розумінні, а потужний науково-інтелектуальний центр повного циклу, де створюється безперервна траєкторія успіху. Унікальна перевага нашого університету полягає в тому, що він став місцем, де формується майбутнє ще із закладів середньої освіти, понад 50% наших програм — це непедагогічні спеціальності. ЖДУ виступає потужним майданчиком для підготовки фахівців високих технологій, природничих наук та класичних дисциплін. Здійснюється професійний супровід через систему моніторингу потреб шкіл та підвищення кваліфікації вчителів. Грунтовна матеріально-технічна база та сучасні лабораторії дозволяють студентам не просто навчатися, а проводити реальні практичні дослідження світового рівня.

Спільна робота з Фондом Президента відкриває нові горизонти для наших студентів та науковців, зміцнюючи інтелектуальний капітал України.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує активно розвивати міжнародні освітні зв’язки та ділитися науковим досвідом із закордонними колегами.

14 січня 2026 року у межах чинної угоди про співпрацю відбулася гостьова лекція доктора педагогічних наук, професора кафедри соціальних технологій нашого університету Наталії Сейко. Слухачами лекції стали студенти Академії природничих наук у м. Вроцлаві (Республіка Польща). Тема зустрічі: «Сучасні системи виховання ХХ століття».

Під час заняття професор Наталія Сейко занурила студентів в аналіз ключових виховних моделей минулого сторіччя, які заклали фундамент сучасної педагогіки. Особливу увагу було приділено постатям видатних науковців-педагогів, чиї ідеї та концепції досі визначають вектори розвитку європейського освітнього простору.

Дякуємо польським партнерам за організацію та студентам за активну зацікавленість!

У межах освітнього проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Modernisation of university education programmes in foreign languages by integrating information technologies» в ННІ іноземної філології відбувся вебінар «Immersive Technologies in EFL Teaching», присвячений сучасним підходам до використання імерсивних технологій у викладанні англійської мови.

Спікер: Юлія Климович, доктор філософії, старший викладач кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти.

Під час заходу учасники мали змогу ознайомитися з різними типами імерсивних технологій в освіті (AR, VR, 360°-контент) та оцінити їхній потенціал для розвитку мовної, цифрової та міжкультурної компетентностей здобувачів освіти.

Практичний блок вебінару був зосереджений на реальних інструментах, які вчителі можуть використовувати вже сьогодні. Учасники ознайомилися з можливостями AR-застосунків ARloopa, ARbook, HaloAR та Assemblr, а також побачили приклади інтерактивних завдань для розвитку лексики, говоріння та культурної обізнаності учнів.

Учасники активно долучалися до обговорень, обмінювалися ідеями щодо інтеграції AR-технологій у власні уроки та пропонували креативні формати навчальних активностей.

Завершальним етапом стало коротке опитування, спрямоване на порівняння ставлення вчителів і здобувачів освіти до використання AR у освіті. Отримані результати стануть цінним підґрунтям для подальших освітніх і дослідницьких ініціатив.

Вебінар ще раз підтвердив високий інтерес освітян до імерсивних технологій як ефективного інструменту модернізації мовної освіти та розвитку цифрових компетентностей.

Щира подяка всім учасникам за активність, відкритість до інновацій та готовність ділитися власним досвідом!

Магістр факультету історії, права та публічного управління ЖДУ імені Івана Франка Андрій Ткачук, успішно пройшовши конкурсний відбір, отримав можливість долучитися до міжнародного англомовного семінару для молодих дослідників How to Research the Holocaust?, який проходив у Єрусалимі (Ізраїль) з 30 листопада по 4 грудня 2025 року.

Захід відбувся у співпраці з Polish Center for Holocaust Research, Ghetto Fighters’ House та Українським центром вивчення Голокосту. Програма семінару була надзвичайно насиченою та включала екскурсії провідними музеями й архівами, тематичні виставки, воркшопи, круглі столи та дискусії, присвячені вивченню і викладанню історії Голокосту. Учасники ознайомилися з методологічними підходами сучасних досліджень, працювали з матеріалами архіву та музею дослідницького центру Yad Vashem, а також музею Ghetto Fighters’ House. Особливе зацікавлення викликав воркшоп Dangers of Distortion: Role of Holocaust Research in Confronting Distortion за участі відомого дослідника Rob Rozett, де обговорювалися проблеми викривлення пам’яті про Голокост та методи протидії історичним маніпуляціям.

Навчання проходило спільно з польськими колегами, що дало можливість глибше зрозуміти підходи польських дослідників до тематики Голокосту та моделі історичної памʼяті, сформовані у польському інтелектуальному середовищі. Організатори активно підтримували розвиток професійних контактів між молодими українськими та польськими науковцями.

Участь у семінарі стала цінним міжнародним досвідом для Андрія Ткачука, відкрила нові перспективи у його науковій роботі та посилила міжнародну співпрацю Житомирського державного університету в галузі дослідження Голокосту.

27 листопада в Навчально-науковому інституті іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся DigiFLEd Job Fair 2025 — подія, що об’єднала роботодавців, HR-фахівців, експертів у сфері цифровізації, освітян та студентів для обговорення викликів і перспектив професійної діяльності фахівців з іноземних мов у цифрову епоху.

Ярмарок вакансій відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями», що реалізується за підтримки програми Erasmus+. Подія стала важливою платформою для обміну досвідом, представлення інновацій і налагодження співпраці між університетом та стейкголдерами ринку праці.

З привітальним словом до учасників звернулася проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська, акцентувавши на пріоритетності цифрової трансформації в освіті та формуванні таких компетентностей у здобувачів, які відповідають запитам сучасного ринку праці.

Під час заходу Марина Полховська презентувала ключові результати проєкту DigiFLEd та окреслила перспективи подальшої цифровізації мовної освіти в університеті — інтеграцію інноваційних освітніх технологій, розвиток цифрових інструментів та оновлення змісту навчальних програм відповідно до європейських стандартів.

Ключовою частиною програми стала панельна дискусія Digital Competencies of the Future: The Employer’s Perspective on the Foreign Language Specialist’s Profile, під час якої роботодавці та експерти поділилися баченням сучасного профілю фахівця з іноземних мов.

Участь у дискусії взяли представники провідних компаній та установ:

• Олександр Куліков (Перекладацька агенція «Грейт»);
• Анна Герун та Ірена Бармак (Освітній центр WinWin);
• Христина Кушнерчук та Олександра Скаковська (HR бізнес-партнерки Viseven);
• Анна Негрій, Анна Савина, Вероніка Волошина (команда DIYA);
• Ігор Баранов, директор ліцею № 23.

Експерти виокремили ключові компетентності сучасного спеціаліста: володіння цифровими технологіями, здатність працювати з AI-інструментами, готовність до безперервного навчання, уміння працювати з великими масивами інформації та орієнтуватися в трендах EdTech.

У межах ярмарку також були представлені:

• курс «Translation Technologies», презентований Юлією Лисецькою, що продемонстрував практичні можливості застосування цифрових інструментів у перекладацькій діяльності;
• результати міжнародного освітнього хакатону DigiEduHack 2025. Дарина Рудніцька представила переможний проєкт ЖДУ, присвячений AI-орієнтованим технологіям у навчанні англійської мови;
• відеоуроки з використанням цифрових технологій, створені Юлією Климович та Юлією Харчишиною, які продемонстрували приклади інтеграції інструментів EdTech у сучасний освітній процес.

DigiFLEd Job Fair 2025 став майданчиком для відкритого діалогу між студентами, освітянами та роботодавцями, сприяв формуванню спільного бачення розвитку професійних компетентностей та окреслив стратегічні напрями оновлення освітніх програм.

Під час заходу учасники дійшли спільного висновку: успішний фахівець з іноземних мов у цифрову епоху має поєднувати мовну підготовку, технічну обізнаність, креативність та здатність швидко адаптуватися до нових технологічних рішень.

Житомирський державний університет імені Івана Франка висловлює щиру подяку всім партнерам та учасникам DigiFLEd Job Fair 2025 за експертність, відкритість до співпраці та підтримку інноваційних підходів в освіті.

У рамках реалізації програми академічної мобільності між закладами-партнерами відбулася завершальна зустріч представників Житомирського державного університету імені Івана Франка та Вінницького національного аграрного університету.

У зустрічі взяли участь гаранти освітніх програм обох університетів:

• д.е.н., професорка Валентина Фостолович, гарант освітньої програми «Готельно-ресторанний бізнес» Спеціальності J2 «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг» ЖДУ імені Івана Франка;
• д.е.н., професорка Олена Польова, гарант освітньої програми «Готельно-ресторанна справа» другого (магістерського) рівня Вінницького національного аграрного університету.

З 1 жовтня по 28 листопада 2025 року до освітнього процесу ЖДУ імені Івана Франка були залучені здобувачі ННІ економіки та управління другого (магістерського) рівня ОП «Готельно-ресторанна справа» ВНАУ — Олександр Плахотний та Олександр Шекетер. Вони пройшли навчання за освітньою компонентою «Ревеню-менеджмент» у межах програми академічної мобільності.

Паралельно здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти ЖДУ ім. Івана Франка ОП «Готельно-ресторанний бізнес» — Павло Корзун та Світлана Кіянова — взяли участь у мобільності на базі Вінницького національного аграрного університету, де також опановували освітню компоненту «Revenue-менеджмент».

Програма академічної мобільності підтвердила свою ефективність як інструмент якісної модернізації освіти. Спільні дії університетів забезпечили здобувачам:

• можливість працювати в новому академічному середовищі;
• доступ до різних підходів у викладанні фахових дисциплін;
• формування важливих професійних компетентностей;
• досягнення запланованих результатів навчання;
• розширення кола професійних контактів та перспектив.

Учасники мобільності отримали цінний досвід, що сприятиме їх подальшому кар’єрному та науковому розвитку. Житомирський державний університет імені Івана Франка та Вінницький національний аграрний університет продовжують активно розвивати міжуніверситетську співпрацю.

27 листопада у конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулося чергове засідання навчально-науково-виробничого комплексу «Полісся», яке затверджено МОН України та існує понад 20 років. Засідання відбувалося в офлайн-форматі.

З вітальними словами до членів комплексу звернулися голова комплексу, ректор університету, доктор біологічних наук, професор Галина Киричук та проректор з наукової та міжнародної роботи, доктор філологічних наук, професор Вікторія Жуковська.

На засіданні учасники розглянули актуальні положення Закону України «Про професійну освіту» (2025 р.) та їх упровадження в освітній процес закладів передвищої освіти, обґрунтовали роль професійної освіти у розбудові старшої профільної школи. Доповідала Нінель Сидорчук, доктор педагогічних наук, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління ЖДУ імені Івана Франка.

В обговоренні взяли участь Маргарита Бохан, директор ліцею № 1 м. Житомира, та Юрій Рошка, директор ліцею № 1 імені Лесі Українки м. Звягеля, які проаналізували зміни та накопичений досвід у реформуванні старшої школи в Україні відповідно до концепції Нової української школи, що було доповнено аргументованими презентаціями. Обговорили позитивні положення реформування освіти та проблеми, які чекають свого вирішення залежно від контингенту старшої школи та особливостей регіону. Зокрема, у своєму виступі завідувач кафедри суспільно-гуманітарних наук Житомирського обласного інституту післядипломної освіти, доктор педагогічних наук Олександр Пастовенський наголосив на сучасних викликах, можливих в діяльності гімназій та ліцеїв, ураховуючи воєнний стан в Україні.

Учасники обговорили питання щодо особливостей впровадження проєкту «Інтеграція освіти підприємництва в професійно-технічну освіту України» за підтримки Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV). Так, Олена Балан, викладачка професійного коледжу технічних інновацій міста Житомира, розповіла про трансформацію навчального закладу та впровадження інноваційних технологій під впливом цього проєкту. Водночас Валентина Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління університету), розповіла про реалізацію проєкту з формування підприємливості здобувачів освіти в ЖДУ імені Івана Франка за підтримки Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV). Викладачі університету у 2025 році протягом тижня знайомилися з досвідом та цифровими технологіями естонських центрів і закладів у визначеному напрямі, що збагатило їх досвід та підвищило рівень професійної компетентності. Проєкт продовжує упроваджуватися в освітній процес.

В умовах освітніх трансформацій та воєнного стану актуальною проблемою постають сучасні вектори розвитку критичного мислення здобувачів освіти вищої школи, які обґрунтував Олексій Антонов, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов і новітніх технологій навчання ЖДУ імені Івана Франка. Серед ключових характеристик критичного мислення він виділив рефлексивність, конструктивність, прагматичність, суб’єктність. На основі аналізу наукової літератури, визначено, що критичне мислення пов’язане як з теоретичним, так і з практичним аспектами; характеризується здатністю людини самостійно визначати проблеми та знаходити методи їх вирішення, зокрема упроваджувати метод кейс стаді.

Про тенденції, виклики та позитивні результати вступної кампанії 2025/2026 навчального року в ЖДУ імені Івана Франка та перспективи на 2026 рік доповів відповідальний секретар приймальної комісії університету, кандидат хімічних наук, доцент Микола Чайка.

Учасники відзначили, що проблематика засідання є актуальною і викликала інтерес серед присутніх.

21–22 листопада 2025 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся тренінг «Співпраця університетів і шкіл у міжнародних проєктах Програми ЄС Erasmus+ задля вдосконалення підготовки вчителів: eTwinning та CBHE», організований Національним Еразмус+ офісом в Україні та Національним офісом підтримки eTwinning — NSO — Ukraine.

Житомирський державний університет імені Івана Франка представляла проректорка з наукової роботи Вікторія Жуковська.

До заходу долучилися представники університетів, що здійснюють підготовку майбутніх учителів, а також амбасадори eTwinning. Головна мета тренінгу — посилення співпраці між закладами вищої та середньої освіти, розвиток інституційної спроможності університетів і опанування практичних інструментів eTwinning та Erasmus+ для модернізації педагогічної освіти.

Надихали учасників своїми виступами:

• Світлана Калашнікова, доктор педагогічних наук, професорка, радниця при дирекції Інституту вищої освіти НАПН України, координаторка програми eTwinning в Україні;
• Світлана Шитікова, координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні;
• Ігор Балуба, керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікацій та освіти дорослих директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України.

Програма тренінгу охопила низку важливих тем, зокрема:

• реалізацію проєктів eTwinning та Erasmus+ і роль університетів у цих процесах;
• розвиток критичного мислення в освітньому середовищі;
• критерії оцінювання eTwinning-проєктів у ЗЗСО та інструменти вдосконалення викладання;
• використання документального кіно для формування соціально активної особистості;
• зміцнення інституційної спроможності університетів через eTwinning;
• підготовку команд до участі в проєктах CBHE/Erasmus+;
• розвиток Національної мережі університетів — учасників програм eTwinning/Erasmus+ на 2026–2027 роки.

Учасники мали нагоду обмінятися досвідом, обговорити сучасні виклики та сформувати практичні навички для реалізації міжнародних освітніх ініціатив у межах eTwinning і CBHE Програми ЄС Еразмус+.

21–23 листопада Житомирський державний університет імені Івана Франка став центром студентського життя України. Місто вперше приймало Керівні збори Української асоціації студентів (УАС) — організації, що об’єднує 165 органів студентського самоврядування та представляє студентів на національному й міжнародному рівнях.

Захід організовано спільно ЖДУ імені Івана Франка, Управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради та УАС. Протягом трьох днів учасники працювали над ключовими напрямами розвитку студентського руху, зокрема:

• стратегією розвитку студентського руху України;
• удосконаленням структури та діяльності органів студентського самоврядування;
• реформуванням системи вищої освіти та оновленням стипендіального забезпечення;
• посиленням міжнародного представництва українського студентства.

Окремим пунктом порядку денного стало обрання голови правління УАС — важливе рішення, що визначає подальший курс розвитку найбільшої студентської організації країни.

Житомирська громада поділилася учасникам практичним досвідом реалізації молодіжної політики, успішними міськими кейсами та формами співпраці з молоддю.

ЖДУ імені Івана Франка презентував власні кейси взаємодії зі студентським самоврядуванням, розповівши про дієві механізми комунікації, формат участі студентів у процесах ухвалення рішень та проєкти, що вже дали реальні результати.

У межах зборів учасники також ознайомилися з роботою органів студентського самоврядування ЖДУ, яке зараз очолює Вероніка Богінська. Отримали можливість побачити внутрішні процеси, структуру та унікальні ініціативи університетського ОСС.

Під час панельної дискусії виступили перший проректор ЖДУ Наталія Бовсуновська, начальниця відділу у справах сім’ї та молоді ЖМР Олена Перегуда, член Молодіжної ради Житомира Владислав Тищенко, президентка УАС Поліна Гомбалевська.

Завершальним акцентом стала екскурсійна програма, під час якої гості ознайомилися з історичними локаціями ЖДУ, культурними надбаннями університету та практичними напрацюваннями, що формують сучасну освітню екосистему.

21 листопада 2025 року в ЖДУ імені Івана Франка відбулася онлайн-лекція професора Джерарда МакКенна — головного лектора та міжнародного координатора Коледжу Святої Марії Королівського університету Белфаста (Велика Британія). Тема лекції — Educating for Recovery — була присвячена тому, як освіта допомагає суспільству відновлюватися після війни та конфліктів.

До зустрічі долучилися викладачі та студенти Навчально-наукового інституту педагогіки, кафедри початкової освіти й культури фахової мови.

Професор МакКенна підкреслив: саме освіта є потужним інструментом формування стабільності, відновлення соціальних зв’язків і створення основ для мирного, гармонійного майбутнього. У центрі цього процесу — надія, що лежить в основі педагогіки та допомагає розкривати людський потенціал. Викладач наголосив, що навчальні заклади — це простір, де відбувається відновлення довіри, взаємодії та відкритого діалогу.

Щиро дякуємо професору Джерарду МакКенну за змістовну, натхненну й надзвичайно важливу лекцію!

17 листопада 2025 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка у межах упровадження проєкту з педагогіки підприємництва в освітній процес відбулися дві змістовні робочі зустрічі з експертами Міжнародного центру розвитку освіти Естонії (ESTDEV) — Анною Сілем та Сільвером Праманном. Проректорка з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська привітала учасників зустрічі та наголосила на важливості міжнародного співробітництва для інноваційного розвитку освітньої системи університету.

Експерти провели конструктивний діалог із робочою групою проєкту — Наталією Мирончук, Валентиною Ковальчук, Вітою Павленко, Оленою Антоновою. Ключовими питаннями обговорення стали методичні підходи до розроблення та структурування змісту програми семінарів-тренінгів з педагогіки підприємництва для педагогів професійної освіти. Учасники узгодили стратегію подальшої співпраці та визначили оптимальні формати комунікації, а також можливості інтеграції досвіду викладачів Талліннського університету у вітчизняні освітні практики.

Зустріч з викладачами кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти Іваном Коновальчуком, Марією Федоровою, Оленою Максимовою, Оксаною Сорочинською та іншими була присвячена обговоренню можливостей співпраці з інтеграції кращих естонських практик у підготовку педагогічних кадрів. Учасники поділилися досвідом підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, розглянули ефективні форми взаємодії з дошкільними закладами в контексті практико-орієнтованого навчання, а також обговорили методичні здобутки та шляхи посилення міжінституційної співпраці.

17 листопада професорка ЖДУ імені Івана Франка Наталія Ковтун прочитала відкриту лекцію в Національному університеті водного господарства та природокористування у межах програми академічної мобільності.

Тема зустрічі — «Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність науковця». На лекцію завітали викладачі кафедри філософії та культурології НУВГП, студенти бакалаврських програм «Креативна та цифрова культура» та магістерської програми «Менеджмент соціокультурної діяльності».

Під час лекції професорка зупинилася на факторах, які впливали на свободу наукового пошуку в різні історичні періоди. Йшлося про те, як релігійний фанатизм, тоталітарні режими та навіть транснаціональні корпорації можуть обмежувати розвиток наукового пізнання. Окремо були окреслені критерії та чинники соціальної відповідальності науковця. Значну увагу Наталія Ковтун присвятила академічній доброчесності — як основі чесної, відповідальної та якісної наукової роботи.

12 листопада 2025 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології провела щорічний XII Всеукраїнський науково-практичний вебінар з міжнародною участю на тему «Професійна іншомовна комунікація як чинник кар’єрного зростання».

Модератором заходу виступила кандидат педагогічних наук, доцент кафедри Тетяна Білошицька.

З вітальним словом до учасників вебінару звернулися проректор з наукової та міжнародної роботи професор Вікторія Жуковська та заступник директора з виховної роботи ННІ іноземної філології Юлія Лисецька, наголосивши на важливості іншомовної комунікації у становленні майбутніх фахівців у сучасному світі та представивши результати реалізації проєкту DigiFLED «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями», який успішно впроваджується в межах Програми Erasmus+.

Вебінар проводився у тісному партнерстві та кооперації із співорганізаторами: Міжнародною академією прикладних наук в Ломжі (Республіка Польща), Ряшівським університетом (Республіка Польща), Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Львівським національним університетом імені Івана Франка. У вебінарі також взяли участь науковці з провідних закладів освіти України, серед яких Криворізький фаховий медичний коледж ДОР, Харківська гуманітарно-педагогічна академія Харківської обласної ради, Одеський державний аграрний університет, Медична академія імені Крупинського (м. Львів), Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне), Дніпровський державний медичний університет, Marysville Early College High School (USA).

Під час вебінару учасники мали змогу обговорити особливості здійснення професійної іншомовної комунікації як ключового чинника підготовки студентів немовних спеціальностей; актуальні питання викладання іноземних мов у закладах вищої освіти, пов’язані із сучасними викликами і перспективами розвитку іншомовної освіти. За підсумками заходу передбачається видання електронного збірника матеріалів, що міститиме оригінальні наукові дослідження.

Щиро дякуємо співорганізаторам та учасникам вебінару за змістовні і конструктивні доповіді та палку дискусію.

У ННІ іноземної філології відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція здобувачів та молодих учених «Нові тенденції в перекладознавстві, філології та лінгводидактиці в контексті глобалізаційних процесів». Її співорганізаторами стали Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка та Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Захід об’єднав молодих науковців, викладачів і студентів із різних університетів України. Учасники досліджували актуальні проблеми сучасної лінгвістики, перекладознавства та методики викладання іноземних мов. Під час конференції вони представили результати власних досліджень, обговорили новітні підходи до аналізу мовних явищ, тенденції розвитку перекладацької теорії й практики та сучасні методики навчання іноземних мов у цифрову епоху.

З вітальним словом до учасників звернулися:

• Вікторія Жуковська — доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової та міжнародної роботи ЖДУ імені Івана Франка;
• Наталія Борисенко — кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської філології та перекладу ЖДУ;
• Андрій Козачук — кандидат філологічних наук, завідувач кафедри лінгвістики та перекладу ФРГФ Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
• Юлія Головацька — кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і практики перекладу ТНПУ.

Марина Полховська, кандидат філологічних наук, доцент, директор ННІ іноземної філології ЖДУ, представила результати участі викладачів і здобувачів у проєкті DigiFled, спрямованому на модернізацію університетських програм з іноземних мов через інтеграцію з інформаційними технологіями.

Під час пленарного засідання свої наукові здобутки представили молоді вчені:

• Світлана Кабанова (КНУ) — «Термінологічна варіативність у перекладах актів права ЄС українською мовою»;
• Олексій Тертичний (Інститут мовознавства НАНУ) — «Проблематика перекладу на шляху до ЄС: історія, поточний стан і перспективи»;
• Єгор Лихотворик (ЖДУ) — «Функціонування реалій у романі „Дюна“ Ф. Герберта: лінгвокраїнознавчий аспект»;
• Анастасія Буєвич (ТНПУ) — «Роль перекладу у локалізації цифрового середовища».

Підсумком конференції стане видання збірника наукових праць, до якого увійдуть матеріали 140 учасників. Це видання стане цінним внеском у розвиток українського перекладознавства, філології та лінгводидактики.

Оргкомітет конференції щиро дякує всім учасникам за активність, змістовні виступи та плідну наукову дискусію.

11 листопада в Навчально-науковому інституті іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка стартував міжнародний освітній хакатон AI-Enhanced Digitalisation: Creative Projects for English Language Teaching.

Захід проходить за підтримки Європейської комісії та реалізується в межах проєкту ERASMUS+ (Партнерства для розвитку вищої освіти № 101128713) «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLED).

Розробниками концепції хакатону та модераторами заходу стали:

• доцент кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Олена Кузьменко;
• заступник директора з виховної роботи ННІ іноземної філології Юлія Лисецька.

Із вітальним словом до присутніх звернулася директор ННІ іноземної філології, кандидат філологічних наук, доцент Марина Полховська. Вона представила результати реалізації проєкту DigiFLED, який успішно впроваджується в межах Програми Erasmus+.

Від імені європейських партнерів учасників привітала національна амбасадорка DigiEduHack в Україні Олександра Лисюк, наголосивши на важливості інтеграції сучасних цифрових технологій у викладання іноземних мов та підтримавши команди у творчих пошуках.

На підтримку учасників виступили судді конкурсу, викладачі кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти:

• професор Лариса Калініна;
• доцент кафедри Наталія Прокопчук.

які побажали командам натхнення, злагодженої роботи та сміливих ідей.

Спеціальним гостем заходу став Каспер Спіро, інноватор у сфері навчання та автор концепції Employee-generated learning, співзасновник компанії Easygenerator, який надихнув учасників виступом про роль штучного інтелекту в освіті та важливість розвитку креативності й самостійності у процесі навчання.

Під час першого етапу змагань кожній із дев’яти команд-учасниць запропоновано створити власний освітній мініпроєкт із використанням технологій штучного інтелекту.

Найкращі команди пройдуть до наступного етапу хакатону, де матимуть шанс поборотися за головний приз — поїздку до Брюсселя.

5 листопада у межах проєкту «Запрошені професори» студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка мали нагоду поспілкуватися з президентом асоціації UCM-Italy Пауло Брешіа та головою громадської організації Анною Калітою — людьми, які відкривають молоді шлях до міжнародного професійного досвіду та знайомлять із культурою справжньої італійської гостинності.

Учасники зустрічі дізналися про унікальні можливості проходження міжнародної ресторанної практики у відомих готельно-ресторанних комплексах Італії в межах партнерства з UCM-Italy — «Середземноморським союзом шеф-кухарів» (Фоджа, Італія) за підтримки школи італійської кухні Settima Luna.

Здобувачі освіти можуть вдосконалити свої навички у таких професіях: помічник кухаря, помічник офіціанта, піцайоло, бармен, фахівець з туризму за програмою «Культура італійської кухні».

Проєкт EuroEst — це більше ніж стажування. Це — досвід міжнародної співпраці, професійного становлення і саморозвитку.

Діє програма з 2018 року і за цей час об’єднала партнерством понад 40 закладів освіти з усієї України. У перший рік участь у програмі взяли 35 студентів, у 2021 році — вже 225, а протягом 2022-2023 років — понад 800 учасників. Щороку інтерес до проєкту зростає як серед нових університетів, що долучаються до співпраці, так і серед студентів, які прагнуть здобути міжнародний професійний досвід.

Учасники проєкту проходять виробничу практику в одному з трьох регіонів Італії — Emilia-Romagna, Campania або Puglia.

Італійськими партнерами програми є представники сфери гостинності — від затишних сімейних ресторанів до великих курортних комплексів: Grand Resort Gatarella, Ristorante Piazzola Verde, Resort Pugnochiuso, Savoy Beach Hotel, Ristorante Camavitè, Olimpia Cilento Resort та багато інших.

Таке різноманіття партнерів дає змогу учасникам відчути справжній ритм італійської гостинності та здобути цінний досвід у провідних закладах країни.

Франківці не просто навчаються — вони підкорюють міжнародний професійний простір!

Щоб долучитися до проєкту стажування та виробничої практики в Італії, необхідно заповнити анкету учасника проєкту, доєднатися до групи у Telegram, пройти підготовчі курси з вивчення італійської мови.

Повна презентація проєкту: https://prezi.com/view/gccGX3ipdo8VK26ccxiY/?referral_token=sKuAY4lnB3FN

Група проєкту у Facebook: https://m.facebook.com/groups/202081687250031/?ref=share

До Житомирського державного університету імені Івана Франка завітали представники компанії Travel Study Work: директорка Руслана ЖОВТАНІ та менеджер Валерій БОЛКУН, які презентували можливості проходження міжнародних стажувань у сфері туризму та готельно-ресторанної справи.

До участі в заході долучилися проректор з наукової та міжнародної роботи Вікторія Жуковська, декан природничого факультету Руслана Романюк, викладачі та студенти природничого факультету, соціально-психологічного факультету та Навчально-наукового інституту іноземної філології.

Компанія Travel Study Work співпрацює з понад 45 державними та національними університетами України та організовує студентські стажування на базі туроператорів Туреччини, Болгарії, Греції і в готелях Туреччини, Кіпру, Словаччини, Австрії та Італії.

Під час зустрічі було представлено основні програми, умови участі та переваги практичного досвіду за кордоном. Студенти мали можливість поставити запитання та дізнатися про перспективи професійного розвитку у провідних туроператорах і готелях Європи.

Підсумком дворічної плідної співпраці у сфері публічного управління та адміністрування між Житомирським державним університетом імені Івана Франка та Західноукраїнським національним університетом стало підписання договорів про співпрацю та реалізацію програм внутрішньої академічної мобільності учасників освітнього процесу.

Документи підписали ректорка ЖДУ імені Івана Франка, докторка психологічних наук, професорка Галина Киричук та ректорка ЗУНУ, докторка економічних наук, професорка Оксана Десятнюк.

Активним учасником взаємодії між закладами виступив доктор економічних наук, професор Григорій Монастирський, який упродовж двох років співпрацює з університетом у межах проєкту «Запрошені професори». Саме його діяльність сприяла зміцненню наукових і освітніх зв’язків між двома потужними університетами.

Підписання договорів відкриває нові можливості для студентів, викладачів і дослідників обох університетів: участь у спільних освітніх і наукових проєктах, обміни досвідом, підвищення кваліфікації та реалізацію програм внутрішньої академічної мобільності.

Співпраця між ЖДУ імені Івана Франка та ЗУНУ — це приклад ефективного партнерства українських університетів, спрямованого на розвиток якісної освіти та наукового потенціалу України.

17 жовтня 2025 року відбулася онлайн-лекція на тему Internationalisation in Education as Resilience, яку провів головний лектор і міжнародний координатор Коледжу Святої Марії Королівського університету Белфаста (Велика Британія) — професор Джерард МакКенн.

До участі в онлайн-лекції долучилися директорка Навчально-наукового інституту педагогіки Валентина Танська, викладачі та студенти, які представляли кафедру англійської мови з методикою викладання в дошкільній та початковій освіті.

Професор Джерард МакКенн зосередив увагу на важливості глобальних партнерств між університетами, науковими установами та державними структурами. Він підкреслив, що провідні університети світу активно реалізують стратегії інтернаціоналізації освіти, які охоплюють академічну мобільність, залучення іноземних викладачів, розвиток наукових досліджень і створення спільних інноваційних проєктів.

Учасники мали нагоду поставити запитання й обговорити перспективи розвитку міжнародного співробітництва у сфері освіти.

Щиро дякуємо професору Джерарду МакКенну за змістовну та натхненну лекцію, цікаві приклади міжнародного досвіду і відкритість до подальшої співпраці!

13 жовтня в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася подія в межах всесвітньої ініціативи #ErasmusDays2025 під гаслом Erasmus+ Modernising Education for a Resilient and Cohesive Ukraine.

Захід об’єднав студентів, молодих учених та викладачів університету, які поділилися власним досвідом участі в програмі Erasmus+, розповіли про навчання і стажування в європейських університетах, обмін культурним досвідом та нові освітні можливості, що відкриває участь у міжнародних проєктах.

Учасники підкреслили, що програма Erasmus+ не лише сприяє модернізації освіти, а й формує цінності згуртованості, стійкості та взаємопідтримки, які сьогодні є надзвичайно важливими для України. Спільна робота з європейськими партнерами дозволяє підвищувати якість освітніх програм, розвивати академічну мобільність і розширювати горизонти для молоді.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено презентації результатів реалізації проєкту «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLED),
який впроваджується в межах Програми Erasmus+.

Подія в ЖДУ імені Івана Франка стала частиною глобального святкування ErasmusDays 2025, що традиційно об’єднує освітян і студентів з усього світу задля поширення ідей Європи без кордонів у навчанні, науці та культурі.

Франківці долучилися до світової освітньої спільноти, підтвердивши, що Житомирський державний університет — активний учасник європейського освітнього простору, відкритий до партнерства, інновацій і розвитку.

Доцентка кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Навчально-наукового інституту філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка Юлія Лісова пройшла міжнародне стажування у межах стипендіальної програми Посольства Франції в Україні для викладачів французької мови.

Стажування відбувалося з 26 червня по 16 липня 2025 року в Лотаринзькому університеті (м. Нансі, Франція).

Програма стажування передбачала:

• поглиблення знань про технології використання штучного інтелекту у викладанні французької мови;
• опанування стратегій ефективної комунікації в навчальному середовищі в умовах міжкультурної взаємодії ;
• практичне застосування інтерактивних методів навчання;
• а також участь у культурно-освітній програмі «Лотарингія й Ельзас: культурно-мистецькі та гастрономічні особливості регіону».

Участь Юлії Лісової в міжнародному стажуванні стала важливим кроком у професійному розвитку викладачів французької мови та сприяє зміцненню українсько-французького академічного партнерства.

Доцент кафедри германської філології та зарубіжної літератури Житомирського державного університету імені Івана Франка Олексій Анхим проходить міжнародне підвищення кваліфікації в Університеті Гренобль-Альпи (Інститут мов і культур Європи, Америки, Африки, Азії та Австралії — ILCEA4).

У межах навчання науковець представляє академічній спільноті та здобувачам вищої освіти сучасну німецькомовну літературу авторів українського походження, акцентуючи на темах ідентичності, культурного діалогу та міжмовної взаємодії.

Підвищення кваліфікації відбувається в межах програми UMIFRE для українських дослідників у галузі гуманітарних і соціальних наук, розробленої у тісній співпраці з Посольством Франції в Україні та Французьким інститутом в Україні.

Участь доцента Олексія Анхима в міжнародній програмі — це ще один крок до зміцнення наукових і культурних зв’язків між Україною та Францією, а також важливий внесок у популяризацію українського літературного доробку в європейському науковому просторі.

Студентка 2 курсу спеціальності «Туризм і рекреація» Житомирського державного університету імені Івана Франка Олександра Трифутіна довела власним прикладом, що можна вдало поєднувати навчання з першим практичним досвідом роботи у сфері туризму та гостинності.

Цього літа вона пройшла міжнародне стажування на базі Hotel Lagune Park & Aqua Club (курорт Сонячний берег, Болгарія), який розташований на мальовничому східному узбережжі Чорного моря між містами Варна і Бургас.

Під час стажування Олександра здобула цінні практичні навички:

• удосконалила майстерність організації обслуговування гостей у форматі шведського столу, працюючи офіціанткою;
• ознайомилася з принципами професійної етики та стандартами сервісу;
• занурилася у світ регіонального гастротуризму, відкривши для себе багатство болгарської кулінарної культури.

Особливе враження справила на студентку гастрономічна автентика країни — традиційні страви, свіжі морепродукти та вина з місцевих ферм, які стали яскравим прикладом поєднання туризму й національної культури.

Такі можливості дають змогу нашим студентам не лише пізнавати індустрію туризму зсередини, а й формувати професійні компетентності, які відповідають міжнародним стандартам.

Ми пишаємося тим, що студентська молодь ЖДУ імені Івана Франка активно здобуває досвід за кордоном, підтверджуючи високу якість університетської підготовки та демонструючи готовність до роботи в сучасному конкурентному середовищі.

23 вересня 2025 року кафедра міжкультурної комунікації та іншомовної освіти ННІ іноземної філології в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLEd), провела круглий стіл «Формування професійної ідентичності вчителя іноземної мови крізь призму інноваційних освітніх технологій».

До заходу приєдналися голови методичних комісій та вчителі англійської, німецької та французької мов із ліцеїв Житомира (№ 4, № 5, № 7, № 8, № 12, № 16, № 17, № 20, № 21, № 22, № 24, № 25, № 26, № 28, № 30, № 33, № 34, № 35, а також Відокремлений підрозділ «Науковий ліцей ЖДУ імені Івана Франка») та Коростишівського педагогічного фахового коледжу імені І. Я. Франка.

З вітальним словом виступила проректор з наукової та міжнародної роботи ЖДУ імені Івана Франка, д. філол. н., проф. Вікторія Жуковська, яка презентувала міжнародний проєкт «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLEd), що реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Erasmus+, і наголосила, що якісна освіта з іноземних мов неможлива без використання цифрових інструментів!

Директор ННІ іноземної філології Марина Полховська представила перші результати реалізації проєкту DigiFLEd і розповіла про Digital Language Hub — віртуальний центр та цифрову платформу для обміну досвідом, розвитку інноваційних курсів та підвищення професійної кваліфікації вчителів іноземних мов.

Програма круглого столу включала:

• виступ директора ліцею № 12 Олександра Голяченка з презентацією пілотного академічного профілю ліцею;
• бінарну майстерню «Сучасні методичні орієнтири навчання іноземних мов в Україні у 2025–2026 н.р.» від Лариси Калініної (канд. пед. наук, проф. кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти) та Тетяни Григор’євої (канд. пед. наук, доц. кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти);
• майстерню Enhancing Learners’ Communicative Competence by Means of Silent Cartoon від Наталії Прокопчук (канд. пед. наук, доц. кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти);
• майстерню Unlock the Storyteller: креативне письмо на уроках англійської мови від Юлії Климович(канд. пед. наук, старший викладач кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти);
• майстерню для вчителів німецької мови «Лінгводидактичний потенціал автентичних відеоматеріалів для формування міжкультурної компетенції у здобувачів освіти (на прикладі німецької мови)», модератор Ірина Свириденко (канд. пед. наук, доц. кафедри германської філології та зарубіжної літератури);
• майстерню «Нові орієнтири в навчанні французької мови під час війни», модератор Юлія Лісова (канд. філ. наук, доц. кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти).

Всі учасники погодилися: методична підготовка, цифрова грамотність та комунікативна компетентність— базові складники формування професійної ідентичності сучасного вчителя іноземних мов.

Освіта майбутнього вже тут — вона інтерактивна, інноваційна і надихає!

Житомирський державний університет імені Івана Франка з офіційним візитом відвідав директор Studium Europy Wschodniej, постійний заступник голови Консорціуму університетів України та Варшавського університету Ян Маліцький.

У ході зустрічі Ян Маліцький передав ректору Галині Киричук офіційного листа від ректора Варшавського університету проф. Алоїза Новака, у якому висловлено слова підтримки та солідарності, а також підтверджено незмінну відданість українсько-польському академічному партнерству.

«Ми завжди високо цінували співпрацю з Вашим Університетом, особливо в межах унікальної ініціативи — ״Консорціуму українських університетів та Варшавського університету״. Це не лише складова академічного партнерства, а й виразний вияв солідарності, взаємної підтримки та спільності цінностей у відповідь на виклики, з якими стикаються наші суспільства», — зазначив ректор Варшавського університету у листі.

Особливим акцентом візиту стала презентація монографії науковців Варшавського університету — праці Лешека Шерепки «Od Puszczy Białowieskiej do Krymu. Polityka zagraniczna Ukrainy w latach 1991–2014». Видання присвячене аналізу зовнішньої політики України впродовж перших десятиліть незалежності та стало важливим підґрунтям для наукової дискусії.

Житомирський державний університет імені Івана Франка є членом Консорціуму університетів України та Варшавського університету з 2009 року. До складу Консорціуму входять 11 провідних українських університетів.

Метою діяльності Консорціуму є розвиток програми «Східні Студії», а також підтримка східноєвропейських і середньоєвропейських досліджень у регіоні.

У рамках співпраці реалізуються:

• навчання студентів у Варшаві на магістерських та післядипломних курсах;
• підготовка наукових кадрів у рамках «Східних Студій Варшавського університету»;
• участь студентів і викладачів у зимових та літніх школах, стипендіальних програмах;
• організація конкурсів наукових робіт, конференцій та семінарів.

Сторони під час зустрічі обговорили подальші напрями взаємодії, серед яких — активізація академічних обмінів, реалізація спільних дослідницьких і видавничих проєктів, а також розширення міжнародних ініціатив у межах Консорціуму.

Візит Яна Маліцького став черговим підтвердженням міцності академічних зв’язків між Варшавським університетом і Житомирським державним університетом імені Івана Франка та вагомим кроком у зміцненні стратегічного партнерства.

В ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася зустріч викладачів, які є розробниками навчальних курсів у межах міжнародного проєкту DigiFLEd.

Під час зустрічі учасники обговорили стан готовності курсів до пілотного запуску та окреслили пріоритетні напрями роботи на 2026 рік.

У фокусі подальшої реалізації проєкту:

• пілотування курсів у новому навчальному році;
• удосконалення контенту за підсумками зворотного зв’язку.

Зустріч засвідчила злагоджену командну роботу викладачів, спрямовану на розвиток якісної цифрової освіти.

#DigiFLEd #ErasmusPlus

1 серпня 2025 року між Житомирським державним університетом імені Івана Франка та Йоргом Дрешером (Jörg Drescher) було підписано договір про виконання науково-дослідної роботи. Документ закріплює співпрацю, спрямовану на наукову підтримку та розвиток інноваційного освітнього проєкту NumberLab.

Мета договору — забезпечити наукову експертизу, консультації та інституційну афілійованість з боку університету, що сприятиме якісній реалізації NumberLab німецькою, англійською та українською мовами.

NumberLab — це міждисциплінарний освітній проєкт, який має на меті представити математичні поняття та структури у візуально-евристичний, інноваційний спосіб. Його головна цінність полягає в поєднанні науки, дизайну та дидактики: складні математичні ідеї подаються у доступній формі, зрозумілій для учнів, викладачів і всіх зацікавлених у вивченні математики незалежно від мовної чи культурної приналежності.

Проєкт орієнтований на створення дидактичних модулів, які будуть використовуватись як навчальний матеріал у різних мовних середовищах. Такий підхід дозволить розширити освітні горизонти, сприяти міжкультурному обміну й актуалізувати роль математики як універсальної мови.

Робота над проєктом триватиме протягом трьох місяців. За цей час заплановано проведення низки наукових консультацій, адаптацію матеріалів для тримовної аудиторії та підготовку модулів до впровадження в освітню практику.

У межах програми Erasmus+ KA1 викладачі Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка — Марина Полховська, Світлана Соколовська та Олексій Анхим — пройшли міжнародне стажування у Freie Universität Berlin — одному з найпрестижніших університетів Європи.

Ключові результати стажування:

1. Підписано меморандум про співпрацю між ЖДУ імені Івана Франка та Вільним університетом Берліна, що відкриває нові перспективи для академічної мобільності, спільних досліджень і освітніх ініціатив.
2. Налагоджено партнерські зв’язки з викладачами та науковцями кафедр германістики та компаративістики.
3. Здійснено робочий візит до Музею Бертольда Брехта в місті Аугсбург, що сприяє розширенню гуманітарної співпраці.
4. Відбулася зустріч з почесними професорами ЖДУ — керівником Центру досліджень творчості Б. Брехта доктором Юрґеном Ґіллесгаймом і професоркою Кароліною Ґіллесгайм.
5. Поповнено бібліотеку Брехт-центру ННІ іноземної філології новими виданнями, отриманими безпосередньо з дослідного центру.

Це стажування стало важливою платформою для професійного розвитку, міжнародного наукового обміну та поглиблення міжуніверситетських зв’язків. Здобутий досвід сприятиме подальшому оновленню змісту освітніх програм, а також реалізації спільних культурних і дослідницьких проєктів.

Висловлюємо щиру подяку програмі Erasmus+ за унікальну можливість зростання, а німецьким партнерам — за відкритість, підтримку і справжній інтерес до співпраці.

Доцент кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття ЖДУ імені Івана Франка Олег Фасоля пройшов міжнародне академічне стажування у рамках ініціатив громадських організацій Up to Future та Клубу імені С. М. Виноградського.

Участь у такій програмі стала для науковця як важливим кроком у професійному зростанні, так і надзвичайно цінним досвідом міжкультурного обміну, нових знайомств та наукового натхнення.

Однією з ключових локацій стала Вища технічна школа Цюриха (ETH Zurich) — один із найпрестижніших ЗВО світу, що має потужний науковий потенціал. Особливе значення має той факт, що саме тут працював видатний український мікробіолог світового рівня Сергій Виноградський. Можливість долучитися до академічної спільноти ETH, поспілкуватися з колегами та студентами, зокрема з України, стала справжнім натхненням і поштовхом до подальших досліджень.

У рамках стажування учасники також відвідали Ягелонський університет у Кракові, де мали змогу ознайомитися з унікальними експозиціями Музею фармації — одним із найбагатших у світі зібрань, присвячених історії фармації як науки на перетині хімії, біології та медицини.

Ще однією зупинкою стала Краківська гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця. Тут учасники дізналися про функціонування кафедр робототехніки, космічної біології та астробіології, побачили сучасне лабораторне обладнання, інноваційні підходи до досліджень і співпрацю університету з реальним сектором економіки.

Олег Фасоля підкреслив, що такі поїздки відкривають нові горизонти для викладачів, сприяють впровадженню передових європейських практик в українську освіту та науку і, найголовніше, зміцнюють зв’язки між Україною та світовою академічною спільнотою.

Житомирський державний університет імені Івана Франка отримав офіційні листи-подяки від Cormack Consultancy Group — організації, що координує міжнародну ініціативу підтримки українських ЗВО Twinning.

У своїх зверненнях до університету, ректорки професорки Галини Киричук та координаторки міжнародної співпраці Анни Савиної представники Cormack Consultancy Group щиро подякували за активну участь у програмі Twinning та вручили сертифікати вдячності. У листі підкреслено, що стійкість, сила та лідерська позиція ЖДУ в умовах повномасштабної війни стали джерелом глибокого натхнення для партнерів з Великої Британії.

«Ми також хотіли б скористатися цією нагодою, щоб висловити нашу найглибшу і найщирішу вдячність Житомирському державному університету імені Івана Франка, вашому керівництву та кожному члену вашої академічної спільноти. Ваша сила, стійкість та непохитна відданість досконалості в умовах неймовірних труднощів надихнули нас понад усі слова. Те, як ваш університет не тільки витримав випробування, а й продовжив лідирувати, впроваджувати інновації та простягати руку співпраці, є просто надзвичайним», — зазначено в листі.

Ініціатива Twinning, яка була започаткована як швидка відповідь британських університетів на вторгнення Росії в Україну, поступово переросла у масштабний механізм міжнародної підтримки та співпраці. Її трирічна історія зафіксована у звіті, який було передано нашому університету. У документі наголошено на системних змінах, що стали можливими завдяки партнерству, а також на особливій ролі українських університетів, які в часи війни стали символами стійкості й професійної відваги.

Cormack Consultancy Group підтвердила свою відданість розвитку проєкту Twinning і висловила готовність підтримувати вже налагоджені зв’язки.

«Дивлячись у майбутнє, ми впевнені, що відновлення системи вищої освіти України відкриє нові можливості для трансформації. Разом ми можемо допомогти сформувати міцніше та стійкіше майбутнє», — йдеться у зверненні.

Житомирський державний університет висловлює щиру вдячність міжнародним партнерам за підтримку, довіру і віру в українську освіту. Ми впевнені: попереду — нові етапи співпраці та великі спільні досягнення.

Міжнародна академічна мобільність — один із ключових напрямів розвитку здобувачів вищої освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка. Студентка 32Бд-Біол групи природничого факультету Вероніка Богінська взяла участь у престижній міжнародній освітній програмі Study Tours to Poland, яка відкрила нові горизонти пізнання й міжкультурного діалогу.

У рамках програми Вероніка відвідала польське місто Бельсько-Бяла, де протягом кількох днів ознайомлювалася із суспільно-політичним устроєм, культурним життям та освітньою системою Польщі. Програма передбачала інтенсивне знайомство з місцевими ініціативами, візити до громадських організацій, спілкування з представниками органів місцевого самоврядування, зокрема Молодіжної ради міста.

Особливу увагу приділяли питанням активного громадянства, ролі молоді в демократичних процесах, а також порівняльному аналізу розвитку суспільних інституцій у країнах-учасниках. Учасники програми мали змогу побачити Польщу не лише з туристичного боку, а й зсередини — як країну, що динамічно розвивається, з якої можна запозичити багато корисного для модернізації українських громад.

Варто зазначити, що Study Tours to Poland — це міжнародна освітня програма, яка вже багато років поспіль об’єднує активну молодь з країн Східного партнерства для взаємного обміну досвідом, ідей та побудови горизонтальних зв’язків між майбутніми фахівцями. Участь у таких ініціативах — це не лише змістовне навчання, а й надзвичайно потужний мотиваційний ресурс.

Упродовж 22–28 липня 2025 року професорка кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Стародубець брала участь у міжнародній Літній академії «Візуальна історія і дидактика історії. Розвиток візуальної грамотності в регіонах Республіки Молдова, України і Грузії». Захід організовано Молдова-Інститутом Лейпциг (Німеччина).

До участі в Академії були відібрані дослідники та педагоги з трьох країн. Україну представили шестеро учасників з різних регіонів, ще двоє прибули з Грузії та четверо — з Молдови.

Програма Академії вирізнялася високим інтелектуальним рівнем та різноманітністю. Воркшопи, лекції та дослідницькі завдання відбувалися на провідних науково-культурних майданчиках Берліна та Брауншвейга.

Серед спікерів — відомі німецькі науковці, зокрема:

• Мадлен Зайдель (Moldova-Institut Leipzig);
• проф. Сюзанне Попп (Університет м. Аугсбург);
• Крістіне Бартліц (Leibniz-Zentrum für Zeithistorische Forschung, Потсдам).

Особливу зацікавленість викликали інноваційні воркшопи, квести та групові дослідження, що були спрямовані на вдосконалення навичок роботи з візуальними джерелами у викладанні історії.

Участь Галини Стародубець у Літній академії є ще одним прикладом активної інтеграції науковців ЖДУ імені Івана Франка в європейський освітньо-науковий простір.

У період з 15 травня по 17 червня 2025 року доцентка кафедри екології та географії Інна Нестерчук пройшла міжнародне стажування у Варненському університеті менеджменту (VUM), Болгарія, — провідному навчальному закладі країни у сфері бізнес-освіти.

Варненський університет менеджменту, згідно з рейтингами U-Multirank, Best-masters, Eduniversal, визнаний бізнес-школою № 1 у Болгарії. Сьогодні в університеті навчаються студенти більш ніж з 40 країн світу, здобуваючи якісну освіту у таких напрямах, як бізнес і маркетинг, інформаційні технології, туризм, готельно-ресторанна справа та кулінарне мистецтво.

Однією з ключових переваг VUM є програма подвійного диплома, що передбачає отримання як болгарського диплому, так і диплому одного з партнерських вишів — Cardiff Metropolitan University (Велика Британія) або Business and Hotel Management School (Швейцарія). Університет має розгалужену міжнародну мережу партнерств, зокрема з University College of Birmingham (Велика Британія), Stenden University of Applied Sciences (Нідерланди) та іншими установами Європи, Азії та Південної Америки.

Стажування доцента Інни Нестерчук проходило під менторством:

• доктора педагогічних наук, професора соціального менеджменту Дімітріни Камєнової — директора департаменту сучасних освітніх методів, головного редактора наукового журналу Pedagogy and Educational Management;
• Веселини Дімітрової — заступника ректора з міжнародних зв’язків, головного спеціаліста з кар’єрного розвитку.

Програма стажування включала:

• активну участь у науково-освітніх зустрічах;
• відвідування Інституту кулінарного мистецтва VUM, лабораторій з гастрономії та кулінарного мистецтва;
• участь у майстер-класах із відомими шеф-кухарями, зокрема Калояном Колевим, відомим болгарським фахівцем у сфері гастрономії.

Цей досвід став важливим кроком у розширенні міжнародної співпраці, впровадженні інноваційних підходів у викладанні та популяризації академічної мобільності серед викладачів і студентів.

Житомирський державний університет імені Івана Франка вкотре підтвердив свій статус відповідального та прогресивного закладу вищої освіти, увійшовши до глобального рейтингу Times Higher Education «University Impact Rankings 2025» — найпрестижнішого у світі рейтингу, що оцінює внесок університетів у досягнення Цілей сталого розвитку ООН (SDGs).

Цьогоріч до участі в рейтингу було залучено понад 2 152 університети зі 125 країн світу, серед яких і 55 українських закладів вищої освіти.

У загальному заліку ЖДУ імені Івана Франка увійшов до групи 1 501+, що засвідчує активну участь університету у впровадженні стратегій сталого розвитку, формуванні відповідальної освітньої політики та взаємодії із суспільством.

THE Impact Rankings — це інструмент, який оцінює університети не лише за академічними показниками, а й за їхнім впливом на розвиток суспільства, інклюзивність, екологічну свідомість, сталу інфраструктуру, рівність можливостей та співпрацю з громадами. У фокусі — 17 Цілей сталого розвитку ООН, серед яких:

• гендерна рівність;
• якісна освіта;
• скорочення нерівності;
• мир, справедливість і сильні інститути;
• партнерство заради сталого розвитку.

Входження до глобального рейтингу THE є свідченням системної роботи університету у таких напрямах:

• впровадження інклюзивних та етичних освітніх практик;
• формування культури рівності та соціальної справедливості;
• розвиток наукових досліджень із фокусом на сталий розвиток;
• партнерська співпраця з регіональними та міжнародними інституціями.

Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує утверджуватися як університет із соціальною відповідальністю, сучасним баченням і стратегічним розвитком, орієнтованим на глобальні цілі та виклики.

Студентка 2 курсу ННІ педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка Євгенія Плетяна (група 21Бд-Дошк) взяла участь у міжнародному волонтерському проєкті в місті Лоймаа (Фінляндія), який реалізовувався Європейським корпусом солідарності за підтримки Allianssi Youth Exchanges.

Програма передбачала участь у масштабному молодіжному спортивному заході Power Cup 2025 — одному з найбільших волейбольних турнірів у Європі, а також роботу з молоддю в LEKO School.

Волонтерська діяльність включала:

• допомогу в облаштуванні ігрових полів, навігації, логістиці й харчуванні для команд;
• підтримку міжнародних гостей з Естонії, Латвії, Норвегії та інших країн у ролі гіда;
• участь у демонтажі інфраструктури після завершення турніру;
• роботу в торгових точках, їдальнях і місцях ночівлі для учасників;
• популяризацію європейських цінностей та знайомство студентів LEKO зі своєю країною — Україною.

Євгенія разом зі ще двома студентками з України гідно представили Україну на міжнародній зустрічі, презентувавши традиції, культурні надбання та сучасні реалії нашої країни. Її виступ супроводжувався щирим інтересом іноземних учасників, а українські смаколики стали приємним бонусом для усіх присутніх.

Особливе місце у проєкті займала міжкультурна взаємодія: Євгенія працювала в команді з молоддю з 11 країн, включно з Францією, Німеччиною, Італією, Афганістаном, Нікарагуа, Туреччиною, Іспанією, Угорщиною, Ірландією, Сомалі. Разом вони вивчали основи фінської мови, спілкувалися англійською, організовували спільні заходи та активно обмінювалися культурним досвідом.

«Цей проєкт навчив мене командній роботі в міжнародному середовищі, дав нові знання та впевненість у своїх силах. Я повернулась додому з масою натхнення, новими друзями та відчуттям, що зробила щось справді важливе», — ділиться враженнями Євгенія.

За результатами участі студентка отримала сертифікат Youthpass, який підтверджує її компетентності в міжнародному волонтерстві, командній роботі, культурній комунікації та соціальній активності.

Університет пишається активною позицією наших студентів, яка гідно представляють Україну у світових проєктах, навчаються новому та демонструють силу європейських цінностей у повсякденних справах.

12–13 червня 2025 року у Варшаві, в палаці Сташиця, відбулася міжнародна конференція «Сучасні дослідження психологічної травми, спричиненої війною», організована Польською академією наук. У заході взяла участь доцентка кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка Наталія Портницька.

Конференція об’єднала понад 70 експертів з усього світу — науковців, психологів, психіатрів, представників державних структур — для обговорення системних викликів і терапевтичних підходів у сфері психічного здоров’я в умовах війни. Україна стала центральним фокусом досліджень та дискусій.

Доцентка Наталія Портницька долучилася до тематичної панелі, присвяченої бойовому стресу, його наслідкам та психоемоційній підтримці. Цей блок був не лише про наукові дослідження, а й про досвід, біль, солідарність і розуміння. За словами викладачки, надзвичайно цінним був обмін думками з фахівцями з Ізраїлю, США. «На жаль, ми не єдині знаємо, як це — жити у війні. Але саме тому такі зустрічі — це про надію і про спільні зусилля в лікуванні ран, які не видно зовні», — поділилася Наталія Портницька.

Упродовж двох днів учасники конференції обговорювали актуальні теми: лікування ПТСР, допомогу цивільному населенню, бар’єри для впровадження доказових методів терапії, підтримку біженців, колективну стійкість.

Конференція також стала стартом для Довгострокової дослідницької програми LTP PTSD — масштабного проєкту Польської академії наук у співпраці з українськими науковцями, спрямованого на поглиблене вивчення посттравматичного стресового розладу в Україні.

ЖДУ імені Івана Франка щиро дякує міжнародній академічній спільноті за підтримку українських дослідників і пишається участю своїх викладачів у важливих наукових подіях, які формують майбутнє післявоєнного відновлення.

16 травня у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася традиційна наукова конференція викладачів та молодих науковців, присвячена Дням науки. Цей захід став живим майданчиком для обміну думками, новими ідеями та науковими здобутками.

Учасники конференції презентували доповіді, що охоплювали широкий спектр тем — від історичних досліджень і педагогіки до сучасних викликів штучного інтелекту та психології. Кожен виступ став окремим фокусом роздумів над роллю науки в сучасному суспільстві.

Символічним початком стала доповідь докторки історичних наук, професорки Вікторії Венгерської, яка представила дослідження на тему:
«Газета „Студентська молодь“ Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка як інструмент формування „людини радянської“». У своїй розвідці вона проаналізувала, як через студентську пресу впливали на світогляд молоді в радянський період.

Проблематику сучасної педагогіки порушила докторка педагогічних наук, професорка Олена Антонова, яка розповіла про «Креативні технології у діяльності педагога: сучасні виклики, досвід і перспективи». Доповідачка поділилася інструментами, які дозволяють зробити освітній процес ефективним і захопливим.

Про цифрову революцію в освіті йшлося у виступі докторки педагогічних наук, доцентки Ярослави Сікори, яка дослідила «Штучний інтелект в освіті: можливості та виклики». Це питання набирає особливої актуальності, адже нові технології докорінно змінюють традиційні підходи до навчання.

Екологічні та біологічні аспекти презентував кандидат біологічних наук, доцент Іван Хом’як у доповіді «Дитяча хвороба лівізму в екозоології». Науковець порушив важливі питання ідеологічних перекосів у біологічній науці та необхідності об’єктивності у дослідженнях.

Психологічне здоров’я освітян стало темою доповіді кандидатки психологічних наук, доцентки Ксенії Гавриловської — «Професійне вигорання педагогів: шляхи профілактики». Вона зосередилась на ознаках вигорання викладачів вищої школи, причинах та практичних методах його запобігання.

Міжнародний вимір науки і співпраці презентувала докторка філологічних наук, професорка Вікторія Жуковська з темою «Хід реалізації проєкту Erasmus+ DigiFLeEd: цілі, результати, перспективи». Її виступ був присвячений інноваціям у сфері цифрової грамотності та мобільності в освіті.

Завершальною та натхненною стала доповідь студентки Юлії Харчишиної, яка поділилася власним досвідом участі в програмі академічної мобільності. Її виступ «Study, Travel and Grow: академічна мобільність на практиці» став живим прикладом того, як студенти можуть зростати завдяки міжнародному досвіду.

Конференція проходила у змішаному форматі — частина учасників була присутня в конференц-залі університету, інші приєдналися онлайн через платформу Zoom. Пряма трансляція забезпечила доступність заходу для ширшого кола слухачів.

Захід не лише підкреслив високий науковий потенціал університету, а й засвідчив прагнення до постійного розвитку, відкритості до нових ідей та готовність до міждисциплінарного діалогу. Дні науки в ЖДУ імені Івана Франка залишаються традицією, яка надихає на пошуки, дослідження й сміливі наукові кроки.

15 травня 2025 року Житомирський державний університет імені Івана Франка уклав Меморандум про взаєморозуміння з Університетом Вінчестера (Велика Британія) в межах ініціативи Twinning.

Укладення цього документа стало важливим кроком до розбудови стратегічного партнерства, що передбачає:

• спільну розробку та академічний супровід освітніх програм;
• програми академічної мобільності для викладачів і здобувачів вищої освіти;
• інтеграцію запрошених науковців у навчальний процес;
• реалізацію міжуніверситетських наукових і дослідницьких проєктів.

Ця співпраця відкриває нові горизонти для міжнародного розвитку університету, сприяє підвищенню якості освіти, активізації наукової діяльності та зміцненню європейських академічних цінностей.

Разом крокуємо до якісної євроінтеграції та глобального академічного визнання!

15 травня 2025 року відбулася змістовна онлайн-зустріч між представниками Житомирського державного університету імені Івана Франка та міжнародної лінгвістичної компанії Task Force.

У заході взяли участь: начальниця відділу міжнародних та регіональних зв’язків Анна Савина, директорка ННІ іноземної філології Марина Полховська, директор ННІ філології та журналістики Олексій Башманівський, завідувач кафедри журналістики, реклами та PR Валерій Башманівський і доцентка цієї ж кафедри Людмила Давидова. Компанію Task Force представляла керівниця відділу маркетингу Маріанна Ґрендей.

Під час зустрічі обговорили потенційні напрями співпраці, зокрема проведення курсу з верстки для здобувачів освіти, організацію виробничих практик для студентів-перекладачів та журналістів, а також участь фахівців компанії у форматі лекцій і воркшопів у межах проєкту «Pro-студії від професіоналів».

Сподіваємось, що цей діалог стане початком плідної й довготривалої співпраці задля розвитку якісної, практикоорієнтованої освіти.

9 травня 2025 року в ННІ іноземної філології відбулася щорічна Всеукраїнська наукова конференція пам’яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича (1935–2003) «Сучасний стан і перспективи лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу». До пленарного засідання долучилося близько 80 учасників, серед яких НПП українських ЗВО та здобувачі ННІ іноземної філології.

З вітальним словом виступила Вікторія Жуковська, доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової та міжнародної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка, яка зазначила, що вся викладацька діяльність професора Д. І. Квеселевича пов’язана з нашим університетом, а його науковий доробок є важливим орієнтиром як особисто для Вікторії Вікторівни, так і для всіх викладачів ННІ іноземної філології.

Марина Полховська, директор ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент побажала учасникам конференції плідної роботи та розповіла про участь ННІ іноземної філології у реалізації проєкту ERASMUS+ (Програма Еразмус+, Партнерства для розвитку вищої освіти № 101128713) «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLED), ті зміни, які будуть внесені в освітні програми, що реалізуються в ННІ іноземної філології за результатами проєкту; презентувала сторінку Digital language hub (цифрова мовна лабораторія), яка містить матеріали, що будуть корисними викладачам іноземних мов і здобувачам.

Наталія Борисенко, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської філології та перекладу Житомирського державного університету імені Івана Франка, зауважила, що цього року виповнюється 100 років з дня народження професора Д. І. Квеселевича і, хоча Дмитро Іванович пішов з життя більш, ніж 20 років тому, сьогодні ННІ іноземної філології втілює в життя його мрії про підготовку висококваліфікованих фахівців.

Роксолана Поворознюк, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступила з пленарною доповіддю «Переклад в Організації Об’єднаних Націй», у якій висвітлила питання недостатньої кількості перекладачів з української та на українську мову, детально зупинилася на проблемах письмового перекладу в ООН, де особлива увага приділяється термінології, розповіла про виклики, які стоять перед перекладачами ООН, та як здійснюється синхронний й естафетний переклад, які навички асоціюються з усним перекладом в ООН та як стати перекладачем ООН.

Ірина Шуляк, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, презентувала пленарну доповідь Language Impoverishment in AI-Translated Literary Texts, присвячену проблемам збіднення мови під час машинного перекладу або перекладу за допомогою штучного інтелекту художніх текстів. У доповіді йшлося про ті протиріччя, які виникають під час використання штучного інтелекту у перекладі, переваги та недоліки, з якими пов’язане використання ШІ, були представлені результати емпіричної розвідки, яка порівнювала художні переклади, здійснені за допомогою ШІ та Deeple.

За матеріалами конференції буде опубліковано збірку матеріалів.

Щиро дякуємо за співпрацю учасникам конференції.

У рамках міжнародної академічної мобільності за програмою Erasmus+ студентки ННІ іноземної філології спеціальності «Німецька мова і література (переклад включно)» Анна Славушевич та Вікторія Хилевич (група 31Бд-Фнім) протягом весняного семестру навчаються у Вільному університеті Берліна (Freie Universität Berlin, Німеччина).

Наші студентки вже мають перші здобутки: Анна Славушевич успішно склала мовне тестування на рівень C1, із чим щиро її вітаємо!

Під час перебування в Німеччині студентки не лише продовжують опановувати фахові дисципліни, а й відкривають для себе нову культуру, місто з особливою енергетикою та сучасний освітній простір.

Враженнями від участі в програмі діляться самі учасниці:

Анна Славушевич:

«В рамках програми академічної мобільності в моєму університеті я отримала можливість провести один семестр в самому серці Німеччини — в Берліні. У Вільному університеті я маю змогу продовжувати вивчати свій фах, а саме німецьку філологію, і разом з тим крокувати Потсдамською Площею, Унтер-ден-Лінден та Фрідріхштрасе, якими ходили знайомі мені з книжок Гофман, Брехт, Ремарк та інші.

Про Берлін кажуть: „Берлін — це місто, приречене постійно ставати, але ніколи не бути“. Це справді так: тут на кожному кроці — сліди історії, зокрема Бранденбурзькі ворота і залишки Берлінської стіни. А ще — багатоголосе сучасне життя великого міста, унікальне, мінливе, яскраве.

Живу я у затишному районі Целендорф — це гармонійний контраст до динамічного центру.

В університеті спілкуюся зі студентами з усього світу. Нас об’єднує любов до німецької мови. Ми разом не лише вдосконалюємо мовні навички, а й дискутуємо про лінгвістику, літературознавство та культуру. Це справжнє середовище для зростання.

Я дуже вдячна за можливість стати частиною цієї програми. Досвід, який я тут здобуваю, — неоціненний».

Вікторія Хилевич:

«Участь у програмі Erasmus+ стала для мене чудовою нагодою побачити іншу систему освіти, вдосконалити мовні навички та спробувати себе в новому середовищі.

Навчання у Вільному університеті Берліна відкриває переді мною нові підходи до викладання, нові теми та формати занять. Проте це не лише про навчання — це ще й знайомства з людьми з усього світу, адаптація до життя в іншій країні, розвиток самостійності та відкритість до нового.

Берлін має особливу атмосферу, яка надихає: місто руху, змін, можливостей. Цей досвід змінює світогляд і мотивує до особистісного та професійного розвитку. Я дуже рада, що є частиною цієї програми».

10 квітня 2025 року відбулася IX Всеукраїнська науково-практична студентська конференція з міжнародною участю «Професійна іншомовна підготовка в полікультурному просторі», організована кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися проректор з навчально-методичної та виховної роботи Володимир Чумак і директор ННІ іноземної філології Марина Полховська, які наголосили на важливості іноземних мов у професійній підготовці сучасних фахівців. Марина Володимирівна презентувала проєкт DigiFLEd Erasmus+ «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями», наголосила на його здобутках, зокрема акцентувала увагу на функціонуванні віртуальних університетів Digital Language Hub у ЖДУ імені Івана Франка та університетах-партнерах. Інформація, яка знаходиться на сторінках Digital Language Hub, є корисною не тільки для викладачів, а й для здобувачів освіти, що зацікавлені у вивченні іноземних мов.

З побажанням плідної роботи і цікавих наукових дискусій виступили Іренеуш Жуховський, доктор інженер, професор MANS, ректор Міжнародної академії прикладних наук в Ломжі (Польща); Зоя Шарлович, кандидат педагогічних наук, спеціаліст відділу профорієнтації та міжнародної співпраці, ад’юнкт Міжнародної академії прикладних наук в Ломжі (Польща); Юлія Казак, доктор філософії, доцент кафедри теорії та практики іноземних мов, декан факультету іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини; Марк Фенсіл, викладач іспанської мови, Marysville Stem Early College, High school (Огайо, США).

Конференція об’єднала студентів і науковців українських та закордонних закладів вищої освіти: Міжнародної академії прикладних наук в Ломжі (Польща), Сілезького університету в Катовіце (Польща), Marysville Stem Early College, High school (Огайо, США), Львівського національного університету імені Івана Франка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного університету радіоелектроніки, Національного університету водного господарства та природокористування, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Університету митної справи та фінансів (Дніпро), Житомирського медичного інституту, Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Мета конференції полягала в тому, щоб надати можливість співпраці вітчизняним та іноземним студентам, які вивчають іноземні мови за академічним і професійним спрямуванням, задля отримання нових знань, комунікації, обміну ідеями, досвіду професійного і міжкультурного спілкування. Учасники конференції демонстрували володіння іноземними мовами, представляючи результати своїх навчальних і дослідницьких пошуків та обговорюючи виклики в різноманітних професійних і наукових сферах. У полі особливої уваги на конференції знаходився культурологічний аспект використання професійно орієнтованого володіння іноземною мовою.

Пленарне засідання містило змістовні доповіді, після яких студенти мали можливість обговорити актуальні питання своїх досліджень на секційних засіданнях.

Результати наукових доробок студентів будуть представлені в електронному збірнику матеріалів конференції. Учасники наукового заходу отримають сертифікати про участь.

Щиро дякуємо співорганізаторам та учасникам конференції за цікаві доповіді і плідні дискусії!

11 квітня 2025 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася інформативна зустріч із координаторами міжнародної діяльності, під час якої обговорювалися ключові аспекти організації міжнародної академічної мобільності здобувачів освіти.

Презентацію провела Анна Савина — начальниця відділу міжнародних та регіональних зв’язків. Учасники зустрічі мали можливість детально ознайомитися з нормативно-правовою базою, яка регламентує академічну мобільність як на державному рівні (зокрема, Закон України «Про вищу освіту» та Постанова Кабінету Міністрів України № 579), так і на рівні внутрішнього положення університету.

Особливу увагу приділили стратегічним цілям університету в напрямку інтернаціоналізації: як ми відкриваємо нові можливості для студентів і співробітників, як вибудовуємо партнерства з іноземними закладами освіти та як впроваджуємо міжнародний досвід у навчальний процес.

Під час зустрічі були представлені чинні міжінституційні угоди в межах програми Erasmus+ KA171. Крім того, розглянуті додаткові можливості індивідуального навчання та стажування в межах таких програм і ініціатив, як DAAD, DFG, Fulbright, NAWA, CEEPUS, Global UGRAD, Alexander von Humboldt Foundation тощо. Присутнім надали добірку актуальних грантових пропозицій від програм House of Europe, Horizon Europe, а також українсько-литовських та азербайджанських обмінів. Важливою частиною презентації став покроковий алгоритм реалізації міжнародної академічної мобільності — від укладення договору до перезарахування результатів навчання після повернення учасника мобільності.

Сподіваємося, що ця зустріч сприятиме більш ефективній реалізації програм академічної мобільності в університеті!

7–9 квітня 2025 року доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка Вікторія Білявська взяла участь у V симпозіумі імені Зофії Трояновичової «Українська тема в літературі — від романтизму до сучасності», який відбувся в місті Познань (Польща).

Захід був приурочений до 200-річчя з часу видання поеми «Марія» Антонія Мальчевського — одного з найяскравіших представників «української школи» польського романтизму. Організаторами симпозіуму виступили кафедра романтичної літератури Інституту польської філології Університету Адама Міцкевича, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Бібліотека Рачинських у Познані.

Цьогорічна зустріч науковців стала майданчиком для переосмислення теми та образу України в літературі й мистецтві ХІХ–ХХ століть. Особлива увага приділялася зміні парадигми культурної пам’яті, що бере свій початок у романтичній традиції. Учасники симпозіуму досліджували «український» простір у польській і українській літературі як genius loci — символ степів, міст, рік та багатої спільної історії двох народів.

Серед напрямів, що обговорювалися: рецепція поеми «Марія» у літературній критиці, її вплив на живопис, музику, театр і навіть кінематограф XX століття; образ України як locus horridus і locus amoenus у польській романтичній традиції; постаті Шевченка і Словацького як поетів «близької і далекої» України; художнє осмислення трагедій української історії — від Коліївщини до Голодомору і Волині.

Також ішлося про польсько-українську літературну взаємодію в еміграційних колах, перегук творчості Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стуса з польськими інтелектуалами XX століття, зокрема Ярославом Івашкевичем, Станіславом Вінцензом, Єжи Стемповським.

Участь Вікторії Білявської в симпозіумі — свідчення активної наукової присутності Житомирського державного університету ім. Івана Франка в європейському гуманітарному просторі та внесок у переосмислення спільної польсько-української культурної спадщини.

27 березня 2025 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна науково-теоретична конференція «Релігія, релігійна ідентичність та релігійні конфлікти у сучасному світі». Вона об’єднала на пленарному та секційних засіданнях більше 100 учасників з України, Польщі, Латвії, Великобританії, Німеччини, Франції, США. До конференції долучилися учасники з багатьох наукових і навчальних закладів України: Києва, Житомира, Рівного, Харкова, Запоріжжя, Одеси, Черкас, Вінниці, Луцька, Умані, Ірпеня та ін.

Під час доповідей та дискусії були розглянуті актуальні питання, пов’язані з розумінням релігії та релігійності у сучасному світі, свободою релігії та віросповідання у різних країнах світу, імперативністю міжкультурного та міжрелігійного діалогу, трансформацією релігійної ідентичності під впливом соціальних і геополітичних викликів та віртуалізації простору буття віруючих. Особлива увага була зосереджена на проблемі політизації релігії та релігійних конфліктів через призму російсько-української війни та концепту «руського миру».

У Навчально-науковому інституті іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка за підтримки Erasmus відбувся у змішаному форматі перший вебінар у межах міжнародного проєкту DigiFled — «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями».

Тема вебінару — «Сучасні інформаційні технології у навчанні іноземних мов».

Доктор педагогічних наук, професор кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти ЖДУ Наталія Щерба представила досвід роботи над новою освітньою компонентою «Цифрові методи викладання мови».

Понад 200 учасників вебінару познайомилися з найсучаснішими цифровими інструментами та технологіями для розвитку фонетичних, граматичних, лексичних навичок, удосконалення аудіювання, письма та усного мовлення та інтерактивними платформами, які допомагають оцінити рівень володіння іноземними мовами.

Дякуємо європейським партнерам з Університету м. Тампере (Фінляндія), Національного університету Ірландії в м. Мейнут, Університету Західної Македонії (Греція) за надання платформи для навчання та обміну досвідом.

20 березня 2025 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося чергове онлайн-засідання навчально-науково-виробничого комплексу «Полісся». Захід зібрав науковців, освітян і представників навчальних закладів Житомирщини для обговорення актуальних питань розвитку освіти в умовах сучасних викликів.

Учасники засідання зосередили увагу на адаптації навчальних закладів до реалій воєнного стану. Людмила Голуб, заступниця директора Коростишівського педагогічного коледжу, та Олександр Колесник, заступник директора ліцею № 3 м. Житомира, поділилися досвідом організації навчального процесу в непростих умовах сьогодення.

Однією з ключових тем стало питання підвищення мотивації студентів до навчання. Наталія Басюк, доцентка кафедри початкової освіти ЖДУ імені Івана Франка, разом із Аліною Табаковою, директоркою ліцею № 11 Звягельської міської ради, проаналізували сучасні фактори, що впливають на навчальну активність молоді.

Окрему увагу приділили питанням вступної кампанії 2025 року. Відповідальний секретар приймальної комісії університету, доцент Микола Чайка розповів про новації та виклики, які очікують абітурієнтів. Також Інеса Новіцька, завідувачка відділу аспірантури та докторантури, пояснила особливості вступу на третій рівень вищої освіти у 2025 році.

Не залишили поза увагою і підготовку фахівців у сфері середньої освіти. Наталія Бірук, доцентка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти та андрагогіки, розповіла про особливості навчання майбутніх учителів технологій у ЖДУ імені Івана Франка.

Конференція стала важливою платформою для обміну думками та напрацювання нових підходів до організації освітнього процесу. Учасники дійшли висновку, що спільна співпраця навчальних закладів і педагогічної спільноти є ключем до якісних змін у сфері освіти, особливо в складних сучасних умовах.

Університет став платформою для міжнародного освітнього діалогу: ректор, проректори та представники академічної спільноти зустрілися з естонськими колегами, щоб обговорити шляхи впровадження підприємницької освіти у систему професійної освіти України. Ця ініціатива спирається на досвід успішної естонської програми Edu ja Tegu («Успіх та справа»), яка діяла з 2016 до 2023 року. Під час зустрічі представники естонської делегації поділилися напрацюваннями та результатами своєї програми, яка передбачала інтеграцію підприємницької освіти у національну навчальну програму, розробку методичних матеріалів, тренінгів для вчителів та залучення бізнесу до освітнього процесу. Особливу увагу було приділено створенню сталого механізму підтримки підприємницької освіти, що є ключовим чинником її успіху.

Нова ініціатива, що реалізовуватиметься в Україні у 2024–2026 роках, має на меті адаптацію цього досвіду до національних потреб. Головними завданнями проєкту є:

• Розробка сучасних методичних матеріалів для викладання підприємництва у закладах професійної освіти.
• Підготовка вчителів за новими методиками викладання підприємницьких дисциплін.
• Налагодження співпраці між закладами освіти та бізнесом для стажування та практичних занять.
• Залучення студентів до підприємницьких проєктів.
• Створення сталого механізму розвитку підприємницької освіти в Україні.

У межах реалізації проєкту заплановано:

• Адаптацію навчальних програм підприємницької освіти.
• Проведення тренінгів і семінарів для викладачів.
• Інтеграцію бізнесу в освітній процес через спільні заходи та менторство.
• Організацію практичних завдань для студентів, зокрема бізнес-симуляцій та розробки реальних стартапів.
• Запуск інформаційних кампаній і створення професійних спільнот для обміну досвідом.

Очікується, що завдяки цьому проєкту 80% викладачів пройдуть підготовку у сфері підприємницької освіти, 50% студентів візьмуть участь у підприємницьких ініціативах, а співпраця між навчальними закладами та бізнесом значно посилиться. Впровадження таких змін сприятиме створенню довгострокової моделі розвитку підприємницької освіти в Україні та допоможе молоді краще адаптуватися до сучасного ринку праці.

Університет продовжуватиме підтримувати міжнародні освітні ініціативи та сприяти розвитку інноваційних підходів у підготовці майбутніх спеціалістів.

Навчально-науковий інститут іноземної філології робить ще один крок у майбутнє!

Завдяки участі у міжнародному проєкту Erasmus+ KA2 DigiFled в університеті відкрили сучасну аудиторію, обладнану передовими технологіями, які перетворять навчальний процес на ще більш інтерактивний, зручний та ефективний.

Що чекає на студентів у новій аудиторії?

• 15 сучасних ноутбуків для комфортної роботи
• Два великі телевізори для презентацій та візуалізації матеріалу
• Система відеоконференцзв’язку, камери, мікрофони, навушники — все необхідне для діджиталізації навчального процесу та участі в міжнародних онлайн заходах

На урочистому відкритті аудиторії були присутні:

• Володимир Чумак, проректор з навчально-методичної роботи;
• Вікторія Жуковська, професор кафедри міжкультурної комунікації, менеджер проєкту DigiFled;
• Марина Полховська, директор ННІ іноземної філології;
• викладачі та здобувачі освіти, які першими випробували нові можливості.

Учасники заходу наголосили, що це оновлення стане важливим кроком у розвитку освітнього середовища та підготовці здобувачів до роботи у цифровому світі, адже Проєкт Digifled передбачає впровадження у навчальний процес ННІ іноземної філології нових навчальних курсів та створення Віртуального Університету!

Час використовувати можливості на максимум! Запрошуємо студентів та викладачів працювати у новій аудиторії та відкривати для себе сучасні формати навчання!

Юлія Харчишина, здобувачка 4 курсу ННІ іноземної філології (ОП Середня освіта (Мова і література (англійська)), взяла участь у проєкті Erasmus + «Connecting minds, creating impact», організований громадською організацією INPRO.

Наразі Юлія перебуває в м. Жешуві, Польща. Учасники з України, Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини мають можливість співпрацювати, ділитися ідеями та створювати інноваційні рішення для соціальних змін.

Цей захід є платформою для:

• формування нових зв’язків у міжкультурному середовищі;
• генерації креативних ідей для важливих соціальних проєктів;
• розвитку особистих і професійних навичок через майстер-класи та глибокі дискусії.

Разом з іншими учасниками проєкту Юлія Харчишина активно працює над створенням фундаменту для спільних ініціатив, які здатні змінити суспільство на краще.

Молоді лідери здатні творити великі зміни разом. Участь у таких міжнародних проєктах — це безцінний досвід та чудова можливість для професійного зростання. Сподіваємося, що здобуті знання та встановлені контакти стануть міцним фундаментом для майбутніх міжнародних ініціатив та проєктів!

Навіть 10-годинна різниця в часі не стала перешкодою для зустрічі між двома закладами освіти — Житомирським державним університетом імені Івана Франка, який представляла начальниця відділу міжнародних та регіональних зв’язків Анна Савина, та Університетом Томпсон Ріверс, м. Камлупс (Канада), який представляли заступниця керівника з міжнародного навчання Мірісса Кренцлер, керівник міжнародних освітніх програм Хуан Мехія та керівниця з міжнародного партнерства й розвитку бізнесу Лорі Робінсон.

У Zoom-форматі сторони обговорили можливості співпраці, серед яких віртуальна співпраця (лекції, воркшопи, семінари та конференції), короткострокові програми обміну здобувачами вищої освіти та викладачами, провадження спільної наукової діяльності й програми професійного розвитку викладачів.

Зустріч стала яскравим прикладом того, що географічна віддаленість та часові барʼєри не стають перешкодою прагненню співпрацювати й обмінюватися ідеями.

Разом створюємо освіту без кордонів!

23 грудня 2024 року представники відділу міжнародних та регіональних зв’язків провели тематичну зустріч, присвячену особливостям оформлення й подання грантових заявок у межах програми Erasmus+ Jean Monnet. Начальник відділу Анна Савина разом із інспектором відділу Анастасією Філенко ознайомили присутніх зі спрямованістю та цілями проєктів Jean Monnet, зокрема їхнім впливом на підвищення якості євроінтеграційних студій та активізацію євроінтеграційного дискурсу. Вони детально розповіли про ключові елементи аплікаційної форми, включно зі складовими частини А та В заявки, а також наголосили на необхідності врахування відповідності пріоритетам програми.

Під час виступу акцентували на типових помилках, які трапляються під час заповнення заявок, таких як нечітке обґрунтування актуальності, недостатня деталізація методології або слабкий опис очікуваного впливу. Спікери надали практичні рекомендації щодо уникнення цих помилок, підкресливши важливість чіткого формулювання цілей, аналізу потреб, залучення компетентної команди та ретельного планування активностей. Також учасники зустрічі ознайомилися з прикладами успішних заявок, отримали доступ до корисних ресурсів, таких як EU Funding & Tenders Portal, та дізналися про підтримку, яку надає Національний Еразмус+ офіс в Україні.

Наприкінці заходу підкреслили важливість систематичної роботи над підвищенням проєктної компетенції університету для збільшення шансів на отримання грантів у майбутньому.

Завершилася програма внутрішньої академічної мобільності здобувачів освіти, яка відбувалася в рамках угоди між Сумським державним педагогічним імені А. С. Макаренка та Житомирським державним університетом імені Івана Франка!

Від нашого ЗВО в програмі мобільності брала участь студентка природничого факультету Трохимчук Тетяна, здобувачка освіти другого (магістерського) рівня ОП «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)». З Сумщини учасницею мобільності стала Ірина Степанець, здобувачка природничо-географічного факультету, яка навчається на подібній програмі в магістратурі СумДУ.

Фінальна зустріч об’єднала деканів обох факультетів (Романюк Руслану і Міронець Людмилу), завідувачів кафедр, які долучилися до організації академічної мобільності студентів (Константиненко Людмилу і Павлюченко Олесю), начальника відділу міжнародних та регіональних зв’язків ЖДУ (Савіну Анну), а також викладачів СумДПУ, які долучалися до розробки магістерської освітньої програми, викладали курси для нашої студентки (Литвиненко Юлію, Москаленко Миколу, Генкал Світлану).

Головним меседжем такої зустрічі стало те, що отриманий досвід академічної мобільності, навіть в межах кількох вибіркових курсів, є надзвичайно цікавим та корисним і для здобувачів освіти, і для викладачів. Він стимулює до розвитку, пошуку нових шляхів і технологій навчання, розширює горизонти, дозволяє поглянути «збоку» на себе і взяти на озброєння кращий досвід колег задля побудови якісного освітнього процесу в своєму університеті. Показово, що обидві студентки склали заліки на відмінно (95, А) в університеті-партнері. Дівчата щиро дякували своїм викладачам, Москаленко Миколі і Павлюченко Олесі, за цікаві навчальні курси і досвід спілкування.

Житомирський державний університет імені Івана Франка завжди готовий до співпраці і розширення її горизонтів! Тримаємо освітній фронт!

10 грудня 2024 року відбулося чергове засідання навчально-науково-виробничого комплексу «Полісся» Житомирського державного університету імені Івана Франка в режимі ZOOM-конференції.

На засіданні з цікавими доповідями виступили викладачі університету та керівники навчальних закладів. Так, професор Наталія Мирончук на основі рефлексивно ресурсного підходу актуалізувала проблему особистісного ресурсу педагога в умовах сучасних викликів та розкрила особливості кризового стану особистості педагогів, навела результати проведених досліджень щодо засобів виходу з кризової ситуації.

Директор Звягельського медичного фахового коледжу Олена Солодовник на основі аналізу наукової літератури та практики роботи проаналізувала шляхи вирішення окресленої проблеми у навчальному закладі, навела приклади конкретної допомоги студентам в період кризи.

Наталія Рибак — директор ліцею № 10 м. Бердичева розкрила особливості виховної роботи у закладах середньої та передвищої освіти в умовах воєнного стану, показала багатогранну роботу педагогічного колективу ліцею у визначеному напрямі та волонтерську діяльність. Наталія Хом’як — заступник директора з навчальної роботи Житомирського коледжу культури і мистецтв імені І. Огієнка Житомирської обласної ради представила основні напрями виховної роботи щодо воєнно-патріотичного виховання студентів на українських національних традиціях та ідеях видатного українця Івана Огієнка.

Доктор педагогічних наук, завідувач кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти ЖДУ імені Івана Франка Іван Коновальчук обґрунтував теоретичні та методичні засади проблеми реалізації проєктних технологій в закладах освіти, проаналізував їх види, структуру, етапи, інноваційні підходи. Ольга Проботюк — заступник директора з методичної роботи ліцею № 8 м. Житомира на основі теорії множинного інтелекту представила розроблені у закладі актуальні проєкти всебічного виховання учнів і, зокрема, патріотичного виховання, та шляхи їх упровадження у практику навчально-виховної роботи з різними віковими групами учнів.

Про особливості вступу на третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти у 2025 році доповіла Інеса Новіцька — кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач відділом аспірантури та докторантури ЖДУ імені Івана Франка, розповіла про нові умови вступу в аспірантуру і запросила педагогів на навчання.

Усі виступи супроводжувалися аналітичними змістовими презентаціями і цікавими прикладами. Доповіді викликали жвавий інтерес. Таким чином, у закладах комплексу педколективами здійснюється цілеспрямована багатогранна робота з учнівськими та студентськими колективами в сучасних складних умовах.

Викладачі і студенти на чолі з деканом природничого факультету Русланою Романюк побували з візитом у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука.

Франківці мали нагоду поспілкуватися з проректором з наукової роботи Наталією Мединською, начальником відділу з наукової діяльності і аспірантури Оксаною Яроменко та деканом факультету географії, історії та туризму Олександром Яковчуком щодо поглиблення подальшої співпраці в науковій і навчально-методичній сферах, академічної мобільності студентів; побували в музеях факультету — зоологічному, геологічному та музею Миру; дізналися про цікаві традиції підготовки фахівців з туризму в МЕГУ.

Студентів та викладачів кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи особливо вразив зоологічний музей, засновником якого є Ростислав Шикула. Його колекція тварин з усіх куточків нашої планети, авторські фото і унікальна мобільна експозиція робить такий музей справжнім майданчиком для природничої освіти та екологічного виховання молоді.

Дякуємо колегам за теплий прийом і сподіваємося на подальшу співпрацю!

14 листопада 2024 року Міністерство освіти і науки України разом з компанією SimLab Soft провели вебінар, присвячений інтеграції імерсивних технологій у навчальний процес, у якому взяв участь Житомирський державний університет імені Івана Франка.

У межах ініціативи університет отримає безкоштовні ліцензії на програмне забезпечення SimLab, що надасть студентам і викладачам можливість створювати інтерактивні освітні матеріали через віртуальні середовища. Це значно розширить можливості навчання, дозволяючи ефективніше засвоювати практичні знання та адаптувати контент до сучасних вимог.

Під час вебінару представники компанії SimLab Soft продемонстрували потенціал платформи для освітніх цілей, підкресливши її користь у створенні динамічного цифрового контенту. Використання віртуальної реальності дозволить студентам Житомирського державного університету імені Івана Франка здобувати практичні навички у реалістичних умовах, що сприятиме підвищенню якості навчання.

SimLab Soft є новаторською компанією, яка спеціалізується на розробці рішень віртуальної реальності для покращення навчання та співпраці.

14 листопада 2024 року представники відділу міжнародних та регіональних зв’язків Анна Савина та Анастасія Філенко долучилися до інформаційної сесії EIT InnoEnergy, яка відбулася в межах розбудови екосистеми та взаємозв’язків між Україною і Європою.

EIT InnoEnergy — це державно-приватне об’єднання, що співфінансується Європейським Союзом і було створено у 2010 році. Крім того, EIT Inno Energy є однією з дев’яти галузевих інновацій, що підтримуються Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT).

Під час сесії представники EIT InnoEnergy презентували свої розробки, а також розповіли про можливості співпраці для бізнесорганізацій, представників вищої освіти та дослідницького сектору з метою пошуку шляхів розв’язання глобальних викликів.

12 листопада 2024 року пройшов онлайн-семінар, присвячений програмі ЄС «Горизонт Європа», до якого долучилися представники відділу міжнародних та регіональних зв’язків Житомирського державного університету імені Івана Франка. Захід організував Офіс «Горизонт Європа в Україні», залучивши науковців, підприємців та експертів у сфері міжнародної співпраці для обговорення нових можливостей і викликів участі України в цій програмі.

Серед основних доповідачів був Олександр Моісеєв, головний спеціаліст відділу, який представив новітні інструменти програми, зокрема Європейську Інноваційну Раду, що сприятиме інноваційним проєктам і стартапам. Також детально розглянули механізми підтримки українських учасників, структуру Національних контактних пунктів (НКП) та правові аспекти участі, включаючи процедуру призначення офіційного представника (LEAR) і типи договорів для реалізації проєктів. Семінар надав важливу інформацію та інструменти, які допоможуть українським інституціям краще інтегруватися в європейське дослідницьке середовище та реалізувати спільні проєкти на міжнародному рівні.

Учасники обговорили основні напрями програми, включно з діяльністю Європейської дослідницької ради, міждисциплінарнами проєктами у сфері цивільної безпеки та європейськими інноваційними екосистемами. Семінар завершився обговоренням успішних проєктів і порадами щодо формування консорціумів для подання заявок на конкурси програми.

Проєктна команда Erasmus+ Jean Monnet Module, до складу якої входять викладачі кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка, отримала відзнаку від Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Як зазначено в офіційному листі, ця нагорода засвідчує високий рівень викладання та досліджень у сфері європейських студій, які проводяться на кафедрі та підтверджує європейський рівень наукової діяльності нашого університету.

Відзнака, надана EACEA, є результатом наполегливої роботи науковців університету та їхнього внеску в розвиток європейських студій в Україні. Визнання від EACEA стане важливим стимулом для подальшого розвитку європейських студій та поглиблення знань про Європейський Союз серед дослідників і здобувачів вищої освіти України.

Успішність реалізації проєкту забезпечується і підтримкою з боку ректорату, колег з кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти, міжнародного відділу. Деталі та інформацію про досягнення кафедри історії України у межах реалізації проєкту опубліковані на сайті проєкту https://www.erasmus-project.zu.edu.ua/

Викладачі ННІ іноземної філології ЖДУ імені Франка в рамках проєкту ERASMUS+ «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLED) беруть участь у проходженні першого навчального методичного модуля Writing for Research Publication («Написання наукових публікацій»), який проводить докторка Кейт Мур із університету Тампере!

Цей курс на платформі Moodle спрямований на підвищення навичок академічного письма у 23 представників із семи українських університетів-партнерів. Він надає ключові методичні знання, необхідні для розробки власних онлайн-курсів з написання наукових публікацій.

Цей модуль є важливим кроком у місії DigiFLEd щодо розвитку цифрових і дослідницьких компетентностей, забезпечуючи українські університети-партнери цінними інструментами для глобальної наукової співпраці.

Навчання включає практичні, інтерактивні модулі, що охоплюють такі важливі теми, як структура наукових статей, дотримання стандартів публікацій, підвищення чіткості та впливу англомовних наукових текстів. Завдяки практичним завданням, докторка Мур знайомить учасників із принципами ефективного наукового спілкування, крос-культурної співпраці та найкращими практиками у публікації досліджень.

З нетерпінням чекаємо нових знань, покращених навичок та більш глибоких зв’язків у нашій академічній спільноті!

У жовтні викладачі ННІ іноземної філології, а саме: Інна Білюк, Тетяна Григор’єва, Наталія Дячук, Вікторія Жуковська, Юлія Климович, Юлія Лисецька, Оксана Кодубовська, Людмила Поліщук, Марина Полховська, Наталія Щерба, Тетяна Пушкар, Олена Кузьменко, Наталія Прокопчук — успішно завершили курс з використання системи Moodle! Навчальний процес відбувався у рамках проєкту CBHE Erasmus+ DEFEP «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями».

Ця потужна платформа управління навчанням відкриває нові можливості для вдосконалення освітнього процесу.

Ось ключові досягнення тренінгу:

1. Створення привабливих онлайн-курсів. Тепер можемо розробляти навчальні курси з чіткими цілями, послідовною структурою та інтерактивним контентом для безперервного навчання.
2. Активізація участі студентів. Учасники опанували інструменти для ефективного використання форумів, вікторин та вікі, щоб заохотити активне залучення та обмін знаннями.
3. Інноваційна оцінка знань. Оціночні інструменти, від тестів з вибором відповідей до відкритих рецензій, дозволяють налаштовувати оцінювання відповідно до різних стилів та цілей навчання.
4. Автоматизація та моніторинг прогресу. Завдяки можливостям автоматизованого оцінювання та відстеження результатів, можемо оперативно надавати студентам зворотний зв’язок, зберігаючи більше часу для змістовних взаємодій.

Ми прагнемо допомогти нашим студентам реалізувати свій потенціал!

5 листопада відбулася інформаційна сесія для уповноважених осіб організацій-партнерів проєкту English4Ukraine. Захід проводився для ознайомлення учасників з інструментами та можливостями платформи, що допоможуть забезпечити успішне проходження навчальних курсів українцями, які вдосконалюють знання англійської мови.

Протягом сесії учасники отримали важливу інформацію:

1. Можливості для моніторингу успішності користувачів платформи, які дозволяють уповноваженим особам організацій-партнерів спостерігати за прогресом учасників у реальному часі.
2. Методи формування звітності про прогрес користувачів, що спрощує узагальнення результатів навчання та підвищує ефективність контролю за процесом навчання.
3. Відповіді на поширені запитання, які допоможуть учасникам краще зрозуміти функціонал платформи та уникнути типових труднощів під час використання системи.

Зустріч сприяла кращому розумінню механізмів підтримки користувачів, а також дала можливість учасникам обмінятися досвідом та уточнити технічні деталі проєкту.

29 жовтня 2024 року в онлайн-форматі відбувся воркшоп, присвячений особливостям підготовки проєктних заявок на європейські гранти, зокрема програму Жана Моне (Erasmus+). Захід провела проректорка із науково-педагогічної роботи, міжнародної та проєктної діяльності Запорізького національного університету Олена Тупахіна. До тренінгу долучилися науково-педагогічні працівники Житомирського державного університету імені Івана Франка, які зацікавлені в отриманні грантів та бажають покращити якість своїх заявок.

Під час заходу учасники отримали важливі рекомендації з написання успішних проєктних заявок, а саме:

1. Відповідність проєкту пріоритетам програми Жана Моне.
2. Відмінності між поняттями Relevance і Needs Analysis.
3. Поняття European Added Value та його значення для проєктів.
4. Поради щодо формування успішної команди.
5. Вимоги до розділу «Методологія».
6. Типові зауваження до першого робочого пакету.
7. Кількість і формат заходів, необхідних для ефективного проєкту.

Присутні мали змогу отримати відповіді на свої запитання, а також дізналися про типові помилки, яких варто уникати, аби зробити заявку «сильною» та підвищити шанси на отримання фінансування.

Щиро вдячні Олені Володимирівні за змістовну презентацію й доречні поради!

У рамках ініціативи Twinning студентам українських університетів надається унікальна можливість взяти участь у міжнародних стажуваннях. Партнер програми Virtual Internships пропонує 50 спонсорованих дистанційних стажувань для студентів, що допоможе їм отримати практичний досвід та важливі навички для роботи в глобальній економіці.

Ця програма спрямована на підтримку студентів, які хочуть здобути досвід у таких галузях, як бізнес, комп’ютерні науки, мода, людські ресурси та маркетинг. Учасники програми зможуть долучитися до проєктів, що сприятимуть післявоєнній відбудові України.

Стажування триватиме 12 тижнів, з 7 квітня до 27 червня 2025 року, і проходитиме в дистанційному форматі. Кожен стажер працюватиме 10 годин на тиждень у міжнародній компанії. Подання заявок триватиме з 6 січня до 2 лютого 2025 року через спеціальну платформу, посилання на яку буде надіслано університетам-учасникам.

Щоб дізнатися більше про програму та критерії участі, студенти можуть відвідати інформаційну сесію, яка відбудеться 5 листопада 2024 року — https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_TbPR-NYmSCWPqaBdJkhPyQ#/registration

За детальною інформацією звертатися до відділу міжнародних та регіональних зв’язків або на пошту відділу int@zu.edu.ua.

Цієї осені #ErasmusDays проводяться з 14 по 19 жовтня 2024 року і об’єднують однодумців з усього світу, зокрема і з України! 18 жовтня представники Житомирського державного університету імені Івана Франка з приємністю долучилися до урочистостей та святкувань, обговорили важливість Програми Erasmus+, представили проєкти та напрацювання, що успішно реалізуються (проєкт «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» та проєкт «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики»), а також окреслили вектори подальшого розвитку й руху.

Нагадаємо, що міжнародна щорічна ініціатива #ErasmusDays дозволяє розповісти про історії успіху та досягнуті результати проєктів у сферах освіти, професійної підготовки, молоді та спорту, заохочуючи та мотивуючи новачків приєднатись до спільноти. Відзначимо, що для побудови нової України як держави-члена ЄС після перемоги особливо важливим є вивчення успішних практик і досвіду #ErasmusGeneration! Тримаймося разом!

#ErasmusPlus #ErasmusUA #StandWithUkraine #ErasmusJointForcesUA #ErasmusDays2024

З 16 по 18 жовтня на базі Яґеллонського університету (Республіка Польща) проходить міжнародний захід у рамках проєкту Una4UA2 Una Europa Days.

Людмила Горохова й Андрій Кобетяк, доценти кафедри філософії та політології, Юлія Магась-Демидас, доцент кафедри права та публічного управління, та Вікторія Білявська, доцент кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання, долучилися до змістовних дискусій щодо перспектив європейської інтеграції України в умовах війни.

Попереду ще один день плідної співпраці провідних науковців України та Польщі, який обіцяє бути не менш цікавим.

15 жовтня 2024 року представники відділу міжнародних та регіональних зв’язків взяли участь у кластерному семінарі за напрямом Жан Моне Програми ЄС Еразмус+ на тему «Вивчення та поширення європейських студій в Україні: успішні практики, виклики та перспективи». Захід відбувся в онлайн-форматі та об’єднав провідних українських та європейських експертів у галузі європейських студій.

Під час семінару обговорили найкращі практики впровадження європейських студій в Україні, виклики, з якими зіштовхуються університети та викладачі, а також перспективи подальшого розвитку співпраці в межах Програми Еразмус+. Учасники мали змогу поділитися досвідом, обговорити актуальні питання та отримати нові знання для вдосконалення освітніх програм за напрямом Жан Моне.

Захід був поділений на декілька блоків: перший тематичний блок присвячений суспільним та економічним наукам, другий — цифровим трансформаціям і третій тематичний блок присвячений здоров’ю, екології та викликам зміни клімату.

На завершальному етапі семінару представники Національного Еразмус+ офісу в Україні Жанна Таланова та Петро Крайнік підбили підсумки та надали учасникам настанови з перспективами подальшої співпраці.

На кафедрі міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка — новий професор і мовний інструктор, професор Коледжу Йорка (Пенсильванія, США) Маріка Мандо-Федорцова, яка протягом навчального року буде читати лекції та вести практичні заняття з курсів «Практичний курс англійської мови» та «Методика викладання іноземних мов» студентам 3–4 курсів в рамках міжнародної програми Virtual Educator.

Перші зустрічі за участі викладачів кафедри, директора НІІ іноземної філології Марини Полховської та наших шановних партнерів були сповнені позитивом, спільних планів, обговорень і нових проєктів. Ми надзвичайно вдячні Регіональному офісу з мовної освіти (RELO) Посольства Сполучених Штатів в Україні, особливо Джен МкАртур, Альоні Сухініній та Ліліі Шило за надзвичайну можливість доєднатися до цього проєкту, професійно зростати, познайомитися та співпрацювати з цікавими науковцями та практиками, а також надати можливість нашим студентам вчитися у зарубіжних професіоналів.

Плідного цікавого року всім.

Вже традиційно, втретє, природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка реалізовує програму внутрішньої академічної мобільності здобувачів освіти з природничо-географічним факультетом Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка!

Так, з початком повномасштабних воєнних дій в Україні у 2022 році двоє сумчан, Касека Антон (ОП «Середня освіта (Біологія та хімія)») і Лебединець Катрін (ОП «Середня освіта (Хімія та біологія)») навчалися в ЖДУ, незважаючи на складні життєві обставини, успішно вивчили 3 вибіркові дисципліни разом з викладачами і магістрантами-франківцями.

Згодом, у 2023 році, магістри ЖДУ імені Івана Франка, Бондар Владислав і Баята Катерина (ОП «Біологія» магістерського рівня) реалізовували своє право на індивідуальну освітню траєкторію, обравши кілька дисциплін з аналогічної освітньої програми в Сумах.

17 вересня 2024 року знову відбулася організаційна зустріч деканів обох факультетів (Руслани Романюк і Людмили Міронець), завідувачів кафедр, які долучилися до академічної мобільності (Людмили Константиненко, Олесі Павлюченко, Олени Анічкіної), начальника відділу міжнародних та регіональних зв’язків ЖДУ Анни Савіної, координатора мобільності СумДПУ Юлії Вакал, викладачів і здобувачів освіти ЖДУ та СумДПУ.

Цього навчального року обмін студентами вирішили зробити двостороннім серед студентів магістерського рівня вищої освіти. Здобувачка ОП «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» Тетяна Трохимчук буде вивчати онлайн вибірковий курс «Сучасні методи та технології навчання інтегрованих курсів природничої освітньої галузі» в Сумах, а магістрантка Ірина Степанець обрала цікавий для себе курс «Актуальні проблеми біології». Крім того, ще кілька студентів із Сум очікуємо в 2 семестрі на освітній програмі «Середня освіта (Хімія)», про що було узгоджено із її гарантом Оленою Анічкіною. Франківці раді будуть допомогти своїм друзям із Сумщини, яка сьогодні особливо потерпає від ворога.

Продовжуємо працювати у темпі розвитку внутрішньої академічної мобільності. Житомирський державний університет імені Івана Франка спільно з Хмельницьким національним університетом розпочинають навчальний рік 2024–2025 з внутрішньої академічної мобільності.

2 вересня 2024 року на базі навчально-наукового інституту Житомирського державного університету імені Івана Франка розпочали реалізовувати програму внутрішньої академічної мобільності здобувачі вищої освіти Хмельницького національного університету. Аналогічно здобувачі вищої освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка розпочали реалізовувати програму внутрішньої академічної мобільності в Хмельницькому національному університеті.

3 вересня 2024 року відбулась онлайн-зустріч зі здобувачами обох університетів, представниками деканатів та викладачами, що будуть безпосередньо викладати на ОП, де реалізовуватиметься програма внутрішньої академічної мобільності.

Участь в програмі академічної мобільності беруть четверо здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, одна здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету та один здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, двоє здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти навчально-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Щиро надіємось на успішну реалізацію програм внутрішньої академічної мобільності та подальшу співпрацю наших закладів.

Міністерство освіти і науки України спільно з компанією Grammarly розпочинають 6-місячний пілотний проєкт із безоплатним доступом до Grammarly for Education для українських закладів вищої освіти з 1 вересня 2024 року.

Метою проєкту є забезпечення українських здобувачів вищої освіти і викладачів доступом до сучасних інструментів для вдосконалення знань англійської мови.

Для отримання доступу до Grammarly for Education потрібно зареєструвати акаунт на Grammarly for Education і перейти за посиланням. Вас буде додано до команди Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Всі функції Grammarly можна знайти в онлайн-посібнику незалежно від ролі.

Також у відео користувачі можуть ознайомитися із функціями асистента та доступними для них налаштуваннями. За цим посиланням ви знайдете додаткові корисні матеріали щодо використання Grammarly для студентів та викладачів.

За детальною інформацією звертайтеся до відділу міжнародних та регіональних зв’язків (Анастасії) або надсилайте листи на електронну адресу int@zu.edu.ua.

У період з 1 січня по 31 серпня 2024 року доцент кафедри хімії Наталія Кусяк проходила наукове стажування в Інституті геотехніки Словацької Академії наук (IGT SAS) в рамках національної стипендіальної програми Словацької Республіки для підтримки мобільності студентів, аспірантів, викладачів університетів.

Були проведені дослідження за науковим напрямом «Порожнисті магнетитові нано- та мікросфери як системи адресної доставки протипухлинних препаратів». Робота здійснена за підтримки та співпраці з доктором хімічних наук інституту Інною Мельник. Метою даного проєкту стала оптимізація методів синтезу та модифікації поверхні, дослідження структурних характеристик і властивостей порожнистих нано- та мікросфер на основі магнетиту, а також вивчення їх адсорбційних властивостей щодо хіміотерапевтичних препаратів. Отримані в ході дослідження результати можуть бути використані для розробки нових композиційних наноматеріалів. Вивчено фізико-хімічні характеристики отриманих матеріалів за допомогою FTIR-спектроскопії, CNHS-аналізу, XRD, TEM, SEM-мікроскопії та інших методів.

У цьому навчальному році здобувачі освіти обох університетів розпочали реалізацію програми академічної мобільності! Магістрантки-франківці Діана РУДИК та Інна СЕВАСТЬЯНОВА, які навчаються за спеціальністю 091 Біологія та біохімія, обрали для вивчення одну із дисциплін навчального плану в Переяславі — «Проблеми збереження біорізноманіття в урбанізованому середовищі». Адже питання сталого розвитку, зокрема проблема збереження фауни і флори міст, є важливою для формування майбутнього фахівця-біолога. Натомість, магістрантки з Переяслава, Сніжана ТИТЕЧКО та Оксана РУБЦОВА, здобувачі освіти ОПП «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)», обрали освітню компоненту «STEAM-технології під час навчання біології» з подібної освітньої програми ЖДУ.

29 серпня 2024 року відбулася організаційна зустріч адміністрації, науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти обох університетів. Проректор з наукової та міжнародної роботи ЖДУ імені Івана Франка Тетяна БОЦЯН наголосила на важливості міжуніверситетської співпраці на різних рівнях; запросила колег до участі у спільних проєктах, грантових програмах, конференціях, круглих столах, причому не лише в дистанційному форматі, але і підкреслила, що ми раді будемо вітати колег на Житомирщині. Декани обох факультетів, Руслана РОМАНЮК (природничий факультет ЖДУ) і Юрій КОЗУБЕНКО (факультет природничої освіти УГСП), задекларували перший досвід взаємної академічної мобільності між університетами в цьому навчальному році, окреслили перспективи подальшої взаємодії і виразили сподівання на те, що такий досвід буде корисним для студентів обох навчальних закладів.

Особливо проникливим був виступ завідувача кафедри природничих дисциплін і методики навчання професора Юрія ШАПРАНА, який з теплотою згадав свої студентські роки на Житомирщині, на природничому факультеті, а також висловив впевненість, що українці — нація, якій притаманні креативність, працелюбство, сміливість. Юрій Петрович побажав успіху студентській молоді обох університетів, наголосив на важливості співпраці для вивчення досвіду впровадження принципів сталого розвитку суспільства. Разом з доценткою своєї кафедри Іриною ТРУСКАВЕЦЬКОЮ запевнив у підтримці франківців на всіх етапах навчання в Переяславі. В свою чергу, наші завідувачі кафедр Олеся ПАВЛЮЧЕНКО та Людмила КОНСТАНТИНЕНКО запевнили у підтримці студенток-сковородинців. Крім того, Людмила Анатоліївна, яка викладатиме курс «STEAM-технології під час навчання біології», ознайомила дівчат з деякими видами комунікації викладача і здобувачів освіти при вивченні цієї дисципліни.

З 19 по 21 серпня 2024 року в столиці Румунії, Бухаресті, проходив 10-й ювілейний освітній фестиваль Edyoufest, що обʼєднав педагогів різних закладів та форм освіти з усього світу. Цього року на фестивалі, що був започаткований 2015 року італійським освітнім експертом Джованні Роттурою та проходить у співпраці з Британською радою і організацією МЕТА Молдова, Україна була представлена 8 учасниками. Серед українських учасників була і доцентка кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка Олена Кузьменко.

Понад 120 освітян з країн Європи та Азії упродовж трьох насичених днів мали можливість долучитися до співпраці, колаборації та обміну досвідом під час пленарних виступів і воркшопів, що стосувалися питань філології та методики викладання англійської мови, як от: використання новітніх онлайн-застосунків, особливостей організації діяльності англомовних таборів, застосування штучного інтелекту, оптимізації уроків англійської тощо.

Спікерами заходу виступили експерти з міжнародним імʼям, як-от: Роб Ховард, Чарлі Браун, Джордж Коколас тощо.

Родзинкою фінального дня стало проведення організаторами екскурсії старим містом, що дозволило доторкнутися до історії румунської столиці та відчути її неповторний колорит.

У рамках проєкту DigiFled викладачі кафедри англійської філології та перекладу Марина Полховська, Тетяна Пушкар, Юлія Лисецька знаходяться у мальовничому місті Тампере, Фінляндія!Цей навчальний візит передбачає:

• занурення в тонкощі роботи з TRADOS;
• аналіз можливостей машинного перекладу;
• ознайомлення з нюансами використання цифрових інструментів для урізноманітнення словникового запасу студентів і вдосконалення академічного письма.

Команда Житомирського державного університету надзвичайно вдячна університетам-партнерам за можливість працювати та навчатися у досвідчених колег з університету Тампере, які діляться знаннями, надихають і створюють творчу атмосферу.

З нетерпінням чекаємо, коли отримані знання будуть імплементовані у наші освітні програми!

Цьогорічне літо виявилося не тільки спекотним, але й насиченим участю у наукових проєктах.  Продовжуємо естонську співпрацю, яку розпочали в червні. Викладачки Житомирського державного університету імені Івана Франка Тетяна Боцян, доцентка кафедри економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи, проректорка з наукової і міжнародної роботи, та Світлана Постова, доцентка кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій, деканка фізико-математичного факультету, брали участь у проєкті Estonia-Ukraine: Cooperation in Multilingual Education від EstDev та Посольства Естонії в Україні.

Заходи проходили з 17 по 21 червня в Університеті Тарту (Естонія).  

Франківки розширили  знання про роботу відділу міжнародних зв’язків з урахуванням традицій ЄС, використання цифрових технологій для управління проєктами, особливості впровадження інноваційних проєктів. Учасники заходів мали змогу проаналізували стратегії інтернаціоналізації університетів Європи, зокрема Естонії та Польщі. Організовані дискусії були зосереджені на темах відкритої науки, проєктного менеджменту та цифрових технологій як потужних інструментів інтернаціоналізації.

Продовжуємо розвивати освіту України та Житомирський державний університет імені Івана Франка зокрема!

За сприяння Французького Інституту в Україні при Посольстві Франції в Україні доцент Валентина Папіжук, завідувачка кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти, пройшла стажування з дидактики французької мови з 1 по 19 липня 2024 року у Лотаринзькому університеті, м. Нансі, Франція.

Це стажування профінансоване Французьким урядом для 20 викладачів провідних ЗВО України з Києва, Львова, Дніпра, Харкова, Житомира, Луцька, Тернополя. Програма трьох навчальних тижнів була надзвичайно насиченою та цікавою, адже курс складався як із теоретичних тем: «Міжкультурна комунікація», «Французька мова для військових», «Автоматизований переклад», так і інтерактивних майстерень: «Організувати динамічні онлайн-заняття», «Інноваційне навчання французької мови за допомоги ігор», «Використання штучного інтелекту в навчанні французької мови» тощо.

Важливою складовою стажування було збагачення соціокультурної компетентності викладачів завдяки лекціям мистецтвознавців та відвідинам культурної спадщини регіону Лотарингія: архітектури, музеїв, картинних галерей, бібліотек.

У рамках стажування викладачі взяли участь у міжнародному колоквіумі «Навчання/викладання французької мови у кризових умовах», що проходив у Лотаринзькому університеті (Мец, Франція) 4–5 липня 2024 р.

На честь гостей з України були організовані урочисті прийоми як в Лотаринзькому університеті, так і в мерії м. Метц, під час яких Україні, яку представляли викладачі вітчизняних ЗВО, демонструвалась повага і підтримка в нелегкі часи війни.

Щира подяка за таку прекрасну нагоду удосконалити свої професійні знання та зануритись в франкомовне середовище Уряду Франції, Кампусу Франції, Французькому Інституту в Україні, Університету Лотарингії, особисто пану Олів’є Жако, директору Французького Інституту в Україні, раднику з питань культури Посольства Франції в Україні та Елоїз Мармузе де ла Тай, аташе з питань наукового та університетського співробітництва Посольства Франції в Україні!!!

Проректор з навчально-методичної та виховної роботи Володимир Чумак представляє Житомирський державний університет імені Івана Франка на Міжнародній літній школі Liberal Arts Workshop, яка проходить з 20 по 25 липня в м. Познань (Республіка Польща).

Захід відбувається в рамках проєкту «BNI-UE-2023-23: співпраця Університету Адама Міцкевича у Познані з університетами України в рамках альянсу Європейських університетів». Організаторами є Університет «Києво-Могилянська академія» та Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Доповідачами є представники закладів вищої освіти зі Словаччини, Норвегії, Німеччини, Польщі та України з лекціями:

• Variety of LAS models: advantages and risks;
• The Story of University College Maastricht: The Open Curriculum, PBL, and a Really Nice Common Room;
• Liberal Arts & Sciences" at JLU Giessen — an inter- and transdisciplinary study program on topics of the future;
• AMU LAS Programme and its Ancient Roots.

Для учасників школи організовані ознайомчі екскурсії університетом Адама Міцкевича та студентським кампусом.

Вперше житомирський заклад вищої освіти розпочав співпрацю із закладом освіти Королівства Бутан. 15 липня 2024 року проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та Анастасія Філенко, інспектор міжнародного відділу ЖДУ імені Івана Франка, зустрілися з представниками Університету Бутану — Jamyang Choden Jr. та Tshewang Rinzin. Основною метою зустрічі було обговорити можливі напрямки співпраці та ідеї щодо спільної наукової діяльності.

Під час обговорення представники обох університетів висловили своє прагнення до розвитку спільних наукових проєктів, організації академічних обмінів та проведення спільних досліджень у різних галузях. Також було безпосередньо обговорено питання підписання договору між університетами. Представники обох сторін висловили впевненість у тому, що підписання цього договору стане важливим кроком у зміцненні міжнародних зв’язків та сприятиме розвитку академічного співробітництва.

Очікується, що підписання договору відбудеться в найближчі місяці після завершення усіх необхідних процедур та погоджень. Представники університетів висловили оптимізм щодо подальшої співпраці та спільних успіхів у науковій діяльності.

24 червня  у рамках грантового проєкту DigiFled викладачі ННІ іноземної філології Марина Полховська та Вікторія Жуковська завітали до мальовничого міста Касторія, Греція. 

Університети-партнери зустрілися  цього разу для ґрунтовного навчання зі створення мультимедійного контенту: віртуальна та розділена реальність, створення інтерактивних застосунків за допомогою Power Point, H5P, інтерактивних віртуальних світів. Такі зустрічі безперечно надихають і у поєднанні з насиченою культурною програмою назавжди закарбовуються у памʼяті.

Пишаємося бути частиною команди-професіоналів!

https://www.facebook.com/EUErasmusPlusProgramme

Шановні викладачі, аспіранти, студенти!

На міжнародній освітній платформі Ukraine Global Faculty відкрито реєстрацію на онлайн-лекцію експерта Центру підприємництва та технологій Сутарджа Інженерного коледжу Каліфорнійського університету Берклі Rick Rasmussen «Equity Math and Venture Capital Business Model».

Дата та час: 20 червня о 19:00.

Короткий опис до лекції

Як стартап випускає акції та залучає фінансування. Equity Math проходить шлях від стартапу до IPO, а потім повертається назад, щоб побачити, як працюють венчурні інвестори і як вони заробляють гроші в цьому процесі.

Лінк на реєстрацію: https://clipr.cc/cF2qL

Про лектора

Rick Rasmussen — працює директором Concordia Ventures, фірми стратегічного управління, яка допомагає у розвитку інноваційної екосистеми для понад 20 урядів та агентств економічного розвитку по всьому світу. Він часто є спікером на конференціях, керує кількома акселераторами та входить до кількох міжнародних консультативних рад.

Є науковим співробітником галузі Каліфорнійського університету Берклі та викладачем Північно-східного університету. Розробляє та викладає курси з інновацій та підприємництва з акцентом на фінансах. Курси «Поглиблене підприємництво», «Розпад промисловості» та «Корпоративна трансформація», а також «Фінанси підприємництва та прямий капітал».

Раніше він був генеральним менеджером відділу мікропроцесорів MIPS в LSI Logic, віцепрезидентом з маркетингу в C-Cube Microsystems і тимчасовим генеральним директором у Vectorlink/Road. Усі провідні компанії в галузі напівпровідників, усі з IPO та виходами на загальну суму 12 мільярдів доларів.

Має подвійний ступінь магістра ділового адміністрування в Школі бізнесу Haas Каліфорнійського університету Берклі та Вищій школі бізнесу Колумбійського університету в Нью-Йорку, а також ступінь бакалавра електротехніки та комп’ютерних наук в Університеті Каліфорнії Берклі.

Долучитися до підтримки проєкту, випивши з нами віртуальної кави, можна за посиланням: https://buymeacoffee.com/ugf.academy.

Меганасиченим видався тиждень для студентів ННІ філології та журналістики, які взяли участь у програмі «Вітаємо в Польщі. Польська мова та культура для українців. Про відмінні та подібні риси наших мов і культур» («Witamy w Polszczy. Język i kultura polska dla Ukraińców. O różnicach i podobieństwach między naszymi językami i kulturami»).

Організована і проведена програма 8–16 червня 2024 року Варшавським університетом (Kulturoznawstwo Europy Środkowo-Wschodniej) за підтримки Національного агентства академічної мобільності (NAWA Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej).

Цьогоріч проєкт був реалізований у Любліні, Варшаві та Гданську. Студенти мали змогу поринути в польське культурно-мовне середовище, удосконалити комунікативні компетентності та зустріти нових друзів.

Від імені Житомирського державного університету імені Івана Франка щиро дякуємо організаторам ( Joanna Getka , Monika Grącka, Rostyslav Kramar ) за чудову нагоду польсько-українського культурного діалогу та незабутні емоції!

До Житомирського державного університету імені Івана Франка з робочим візитом завітала делегація у складі представників Естонського центру міжнародного розвитку Крісті Кулу, менеджера освітніх програм ESTDEV, Анни Сілем, старшого проєктного менеджера ESTDEV, та заступниці директора департаменту освіти ЖМР Світлани Ковтуненко.

Одна з основних цілей візиту — визначити напрями співпраці з Житомирським державним університетом, що має власну освітню екосистему, яка є цікавою для вивчення іноземними партнерами. Естонські гості представили проєкти ESTDEV в Україні, зокрема освітні, які реалізуються в Житомирській області. Крісті Кулу зауважила, що перший проєкт на рівні вищої освіти планують почати вже цього року.

Ректор університету Галина Киричук, проректори Тетяна Боцян, Наталія Корнійчук та Володимир Чумак познайомили з особливостями підготовки майбутніх педагогів, з курсами підвищення кваліфікації вчителів, організацією роботи Наукового ліцею при Житомирському державному університеті імені Івана Франка, який є платформою для втілення інноваційних науково-методичних ідей, майданчиком для освітнього моніторингу, місцем, де розкриваються наукові здібності учнів та розкриваються таланти студентів. Реалізація ліцею стала можливою за підтримки Житомирської міської ради та Житомирської обласної військової адміністрації.

Галина Євгеніївна в екскурсійному форматі познайомила гостей зі структурою університету, основними тенденціями розвитку закладу. Студенти спеціальності «Журналістика» взяли інтерв’ю в Крісті Кулу, а мовою їх взаємодії стала англійська.

Ця зустріч є початком тісної співпраці Житомирського державного університету імені Івана Франка та Естонського центру міжнародного розвитку.

Шановні викладачі, аспіранти, студенти!

Пропонуємо зареєструватися на онлайн-лекцію CEO Ukraine Global Faculty, президента Української асоціації Римського клубу, куратора Академії КМЕФ, викладача КМБШ, д.е.н. Віктора Галасюка «5 великих ідей в економіці, про які говорять пошепки».

Дата та час: 13 червня о 19:00.

Короткий опис до лекції

Ви дізнаєтесь про 5 великих явищ, міфів та протиріч в економіці:

• чим економіка відрізняється від фізики як наука;
• чому економічна теорія — це зброя;
• як трапилось, що вільного ринку не існує, а в нього вірять по всьому світу;
• що таке «професія» країни;
• як англійці випадково винайшли промислову політику, а американці створили систему.

Лінк на реєстрацію: http://surl.li/ufqld

Віктор Галасюк — основні факти про його професійне життя

Український економіст та громадський діяч, президент Української асоціації Римського клубу, член Наглядової ради Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) та WWF CEE, куратор Академії КМЕФ, ад’юнкт-професор Kmbs, член-кореспондент Всесвітньої Академії науки та мистецтва, д.е.н.

У 2022 р. очолив міжнародну освітню ініціативу Ukraine Global Faculty, яка організовує лекції провідних професорів закордонних університетів та експертів зі світовим ім’ям для українців.

З 2014 по 2019 рр. — народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з США, заступник голови Української частини Парламентського комітету асоціації.

Прихильник промислового та інноваційного розвитку. Визнаний найефективнішим законотворцем у Верховній Раді VIII скликання (2014-2019). Автор-розробник понад 30 прийнятих парламентом економічних законів, які створили економічну активність (інвестиції, виробництво, експорт) на більш ніж $10 млрд.

У 1998-2014 рр. працював в корпоративному секторі — від керівника проєктів і функціональних підрозділів в консалтинговому бізнесі до топменеджера в інвестиційному бізнесі та очільника галузевої асоціації високотехнологічних компаній.

Доктор економічних наук. Автор курсу «Економічна інженерія». Ад’юнкт-професор Києво-Могилянської бізнес-школи (Kmbs) та Київської школи державного управління (КШДУ).

Учасник програм Aspen Institute Kyiv. Проходив навчання та стажування в Японії, Великобританії, ЄС та США. Навчається у Harvard Business School.

Youtube (Ukr): https://www.youtube.com/@ViktorHalasiuk/

Вихід університету на міжнародний рівень відображається в першу чергу на процесі управлінні персоналом, про це сьогодні йшла мова в стінах Житомирського державного університет імені Івана Франка в рамках обговорення Стратегії ЄС щодо управління людськими ресурсами для дослідників (HRS4R). Представляв її Герхард Дуда, голова дослідницького комітету Німецької асоціації ректорів, експерт Єврокомісії з питань досліджень та інновацій і член спеціальної групи Європейської асоціації університетів з питань України.

HRS4R зосереджується на покращенні працевлаштування та розвитку кар’єри дослідників, а також на тому, щоб зробити заклади вищої освіти більш привабливими для дослідників, які шукають нових роботодавців чи місця реалізації дослідницьких проєктів.

Продовження обговорення Стратегії HRS4R в Житомирському регіоні відбулося в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Сьогодні наш університет зустрічав команду Державного університету «Житомирська політехніка», Герхарда Дуду та представників влади в особі в.о. голови Житомирської обласної ради Олега Дзюбенка.

Ректор університету Галина Киричук представила університетську HR-стратегію, вказавши на можливості імплементації передового європейського досвіду в університеті.

Друга частина зустрічі була присвячена ознайомленню з інноваційними педагогічними розробками, матеріальною базою, науковими лабораторіями та центрами (сенсорна кімната, інклюзивна лабораторія, хімічні, біологічні, анатомічні лабораторії, синхронного перекладу, Брехт-центр та ін.).

Захоплення викликали музеї університету, як наукові джерела і цінні історичні надбання.

Цінністю будь-якого періоду є люди, а людський потенціал — рушієм до змін. Університет в усі часи був ґрунтовною базою для досліджень та наукових пошуків, а вміле керування персоналом — запорукою його розвитку. Запропонована до обговорення HR-стратегія — це новий рівень університетського менеджменту та реалізації кар’єри науково-педагогічного працівника в європейському просторі.

Дякуємо за візит Віктору Євдокимову, Оксані Олійник, Герхарду Дуді та Олегу Дзюбенку. Такі зустрічі сприяють розширенню та зміцненню зв’язків між закладами вищої освіти на національному та міжнародному рівні.

Житомирський державний університет імені Івана Франка завжди відкритий до співпраці!

29 травня 2024 р. у перший день дводенного семінару «Стратегія ЄС щодо управління людськими ресурсами для дослідників (HRS4R)», що відбувався за ініціативи Державного університету «Житомирська політехніка» серед запрошених закладів освіти з різних куточків України, які націлені на зміни та впровадження стратегії ЄС в управління людськими ресурсами для дослідників були Житомирський державний університет імені Івана Франка, Національний авіаційний університет, НТУ «Дніпровська політехніка», Маріупольський державний університет та Сумський державний університет. Всі університети презентували себе та власні стратегії управління людськими ресурсами.

Наступним кроком в роботі семінару стала презентація і обговорення власне стратегії, яку представив голова дослідницького комітету Німецької асоціації ректорів, експерт Єврокомісії з питань досліджень та інновацій і член спеціальної групи Європейської асоціації університетів з питань України Герхард Дуда в своїй доповіді Charter and Code (C&C and the Human Resources Strategy for Researchers (HRSfR) — the Experience of Its Implementation, а продовжив доповіддю про тренди в Європейському дослідницьку просторі Recent Issues of European Research Policies — Where is the Trend Going and How Does EU Research Policy Function.

Продовженням роботи семінару стало обговорення на тему «Стосунки університетів та неуніверситетського дослідницького сектору», до якого доєдналися представники бізнесу та місцевих органів влади, зокрема заступник начальника Житомирської військової обласної адміністрації Юрій Денисовець та в.о. голови Житомирської обласної ради Олег Дзюбенко. Модерував дискусію Артем Сердюк.

Наш університет представляли ректор університету Галина Киричук, проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та проректор з навчальної роботи Наталія Корнійчук.

Протягом семінару тривали жваві дискусії. Обговорення стратегії продовжиться завтра в стінах Житомирського державного університету імені Івана Франка.