Наукові школи

 
Наукові школи Наукові центри Наукові лабораторії
 

Наукова школа «Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів»

Житомирська науково-педагогічна школа «Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів за роки свого існування зробила вагомий внесок в розробку проблем теорії та методики професійної освіти, теорії та історії педагогіки, актуальних проблем виховання учнівської та студентської молоді, проблем андрагогіки та акмеології. Наукова школа об’єднує досвідчених і молодих науковців, зацікавлених в розбудові вищої та загальноосвітньої школи, у впровадженні наукових доробок у педагогічну практику.

У межах наукової школи видаються журнали «Креативна педагогіка», «Андрагогічний вісник», «Нові технології навчання», а також маємо педагогічну рубріку у журналі «Українська полоністика». Ці часописи набули визнання не тільки в Україні, але й за рубежем (Росія, Польща, Білорусь).

Представники наукової школи є Почесними професорами, докторами та академіками наукових громадських організацій (у тому числі зарубіжних) Міжнародної акмеологічної академії (м. Санкт-Петербург), Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки, Української академії акмеології, володарями, 105 сертифікатів Міжнародних конференцій. Науковці школи удостоєні звання «Відмінника народної освіти України». Керівник школи неодноразово удостоєний Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічної наук України, Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України, подяками та, нагрудними знаками «Софія Русова», «Ушинський К. Д.» НАПН України тощо. За підготовку науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації керівник школи О. А. Дубасенюк нагороджена Почесною грамотою Вищої атестаційної комісії України «За вагомий внесок у державну систему атестації наукових кадрів вищої кваліфікації України» (2011). Також керівник школи неодноразово отримувала Дипломи як член міжнародного журі за організацію міжнародного польсько-українського проекту «Науковий дебют 2011-2013 — «Сталий розвиток», що здійснюється Бюро професора, доктора хабілітованого Єжі Бузика, посла Європарламенту у Раціборі спільно з НАПН України, Вищою школою менеджерською у Варшаві та Вищою професійною школою у Раціборі. Проф. О. Є. Антонова отримала міжнародний сертифікат від Всесвітньої ради по талановитих і обдарованих дітях.

Науковці школи впродовж останніх десяти років представляли чисельні наукові проекти на міжнародних виставках «Сучасні заклади освіти» були відзначені золотими та срібними медалями за активну роботу з упровадження педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі та за плідну наукову педагогічну діяльність з інноваційної модернізації освіти.

Житомирською науково-педагогічною школою спільно з Інститутом педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України, Інститутом проблем виховання НАПН України, Інститутом обдарованої дитини НАПН України, Вищої педагогічною школою у Варшаві на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка було проведено низку Міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій, круглих столів, присвячених теоретико-методологічним проблемам розвитку вищої школи, актуальним проблемам сучасного вчительства, проблемам обдарованості у контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів.

Зокрема, були проведені міжнародні науково-практичні конференції на тему: «Іван Огієнко і розвиток національної освіти, науки і культури» (21-22 січня, 2002 р.), «Формування професійної майстерності вчителя в умовах ступеневої освіти» (30-31 жовтня 2003 р.), «Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтеграції» (28-29 листопада 2005 р.), «Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції:» (22-24 квітня 2009 р.), ХIII міжнародного «Тижня освіти дорослих» в Україні «Освіта дорослих єднає усі покоління» (14 вересня 2012 р.), «Становлення та розвиток науково-педагогічних шкіл: проблеми, досвід, перспективи» (17-21 жовтня 2012 р.), «Інноваційні підходи до виховання студентської молоді у вищих навчальних закладах» (22-23 травня 2014 р.).

Всеукраїнські: з міжнародною участю «Модернізація освіти України у контексті євроінтеграційних процесів» (11-12 січня 2007 р.), «Розвиток дослідницьких здібностей обдарованих дітей та молоді» (11-12 травня 2011 р.), «Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до педагогічної дії» (20-21 травня 2011 р.), «Естетичне виховання дітей та молоді: теорія, практика та перспективи розвитку» (6-7 грудня 2012 р.). Також проведено низку всеукраїнських конференцій, присвяченим видатним вітчизняним педагогам — К. Д. Ушинському, В. О. Сухомлинському, А. С. Макаренко та ін.

Науковці школи виступають науковими керівниками студентських наукових статей упродовж трьох років беруть участь у рамках проекту «Науковий дебют 2011-2013 рр.), який здійснюють НАПН України, Вища школа менеджменту у Варшаві, Державна вища професійна школа у м. Рацібуж. Студенти університету постійно виборюють призові місця на завершувальному етапі у м. Варшава.

Під керівництвом та консультацією і науковим сприянням проф. О. А. Дубасенюк, проф. С. С. Вітвицької, проф. О. Є. Антоновою, проф. О. С. Березюк, доц. Н. Г. Сидорчук та інших провідних науковців Житомирської науково-педагогічної школи за цей період молоді науковці захистили понад 60 кандидатських і близько 5 докторських дисертацій та 5 докторських дисертацій підготовлено до захисту. Науковці школи виступили офіційними опонентами при захисті майже 70 кандидатських і 20 докторських дисертацій, титульними рецензентами понад 40 монографій і посібників з педагогіки, соціальної педагогіки, є членами спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Проф. О.А. Дубасенюк є членом Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні. Вона є головою спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01, членом спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, дійсним членом Міжнародної акмеологічної академії (м. Санкт-Петербург), дійсним членом Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки, дійсним членом Української академії акмеології.

У складі наукової школи продовжують працювати: з 1999 р. науково-методична лабораторія «Педагогічна підготовка магістрів» (керівник — проф. С. С. Вітвицька), з 2003 р. науково-методичний центр «Роботи з обдарованою студентською молоддю» (директор центру — проф. О. Є. Антонова), з 2007 р. Поліський інноваційний центр освіти та розвитку (керівник — доц. Ю. О. Костюшко), з 2004 р. науково-дослідна лабораторія «Акмеологія освіти» (керівник — доц. Н. Г. Сидорчук), з 2005 р. науково-методична лабораторія «Освітньо-виховна система Полісся» (керівник проф. О. С. Березюк).

Продуктивно функціонують дві міжвідомчі лабораторії на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Житомирського державного університету імені Івана Франка (за спільною угодою): а) лабораторія «Громадянський розвиток особистості професіонала» — координаторами діяльності Лабораторії є завідувач відділу андрагогіки ІПООД НАПН України, професор Л. Б. Лук’янова та доцент ЖДУ ім. І. Франка О. В. Вознюк; б) лабораторія «Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до педагогічної дії». Координаторами діяльності лабораторії є завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності ІПООД НАПН України, професор М. М. Солдатенко та доцент ЖДУ ім. І. Франка І. І. Коновальчук.

Мета і завдання діяльності наукової школи:

  • Дослідити теоретико-методологічні засади професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у контексті сучасних наукових підходів;
  • Обґрунтувати концептуальні положення педагогічної підготовки магістрів в умовах ступеневої освіти;
  • Розробити психолого-педагогічний супровід розвитку обдарованості особистості;
  • Обґрунтувати теоретико-методологічні та прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі;
  • Розробити акмесинергетичні засади професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців;
  • Створити інноваційні освітні технології в вищій школи у контексті креативного підходу;
  • Проаналізувати категоріально-термінологічний апарат проблеми професійної підготовки майбутніх учителів: «професійна педагогічна діяльність», «професійна педагогічна освіта», «неперервна професійна освіта», «професіоналізм особистості», «професіоналізм діяльності» та ін.;
  • Здійснити структурно-функціональний аналіз системи професійно-педагогічної підготовки студентів університетів у контексті євроінтеграційних процесів;
  • Розробити інноваційні підходи та технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців;
  • Дослідити андрагогічні засади сучасної освіти;
  • Упровадити наукові проекти у практичну педагогічні діяльність у процесі створення навчально-методичного забезпечення нового покоління.

Напрями діяльності науково-педагогічної школи:

  • Професійно-педагогічна підготовка студентів університету у контексті єдиного європейського освітнього простору (Н. Г. Сидорчук);
  • Теоретико-методологічні засади розвитку особистості педагога в умовах цивілізаційних змін (О. В. Вознюк);
  • Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми (Л. В. Зданевич);
  • Теоретико-технологічні засади інноваційної діяльності педагогів загальноосвітніх закладів (І. І. Коновальчук);
  • Теоретичні та методичні засади професійної підготовки фахівців гуманітарного профілю в умовах другої вищої освіти (Т. Г. Шанскова);
  • Методичні засади формування етнопедагогічної культури майбутнього вчителя-філолога в умовах Поліського регіону (О. С. Березюк);
  • Теоретичні і методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах варіативності освітньо-виховних систем (В. А. Ковальчук);
  • Теоретичні і методичні засади розвитку креативності вчителів інформатики в системі неперервної професійної освіти (С. М. Овчаров);
  • Теоретико-методологічні засади принципу фундаменталізації і методичної реалізації в математичній підготовці майбутніх учителів математики (О. М. Королюк).

Публікації науковців школи

Усього за період існування наукової школи було опубліковано біля 2000 наукових та науково-методичних праць, з них: 55 монографій, біля 100 навчальних посібників та науково-методичних збірників, 206 методичних рекомендацій і близько 1500 статей, з них значна частина надрукована у фахових виданнях. Науковий доробок школи представлено й у зарубіжних виданнях — близько 80 публікацій та близько 430 посилань та цитувань.

На основі наукових досліджень школи були розроблені спецкурси, які протягом 1990–2010 ВНЗ, апробувались Швеції (університет у м. Остершунд) та Норвегії (м. Трондхейм), в Києві у рамках міжнародного проекту Tacis; Польщі (Вища менеджерська школа в Лігніці). Результати досліджень оприлюднені на наукових конференціях в Польщі, Угорщині, Росії, Чехії, Лівії, Білорусії та ін. Найбільш важливі наукові та методичні публікації представлені впродовж 10 останніх років на Міжнародних виставках «Сучасні заклади освіти» (Київ), книжкових виставках у Варшаві, Кракові, Лігниці.

На основі проведених досліджень представниками школи опублікована ціла низка фундаментальних праць. Серед них можна відзначити цикл колективних монографій з проблеми професійно-педагогічної освіти за ред. проф. О. А. Дубасенюк. Зокрема такі: Професійно-педагогічна освіта: сучасні концептуальні моделі та тенденції розвитку : монографія / авт. кол. О. А. Дубасенюк, О. Є. Антонова, С. С. Вітвицька, Н. Г. Сидорчук, О. М. Спірін, Н. В. Якса та ін. ; за заг. ред. проф. О. А. Дубасенюк]. — [вид. 2-е, доп.]. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. — 380 с.; Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід : [монографія / за ред. О. А. Дубасенюк]. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. — 412 с.; Професійна педагогічна освіта: особистісно орієнтований підхід : [монографія / за ред. О. А. Дубасенюк]. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 2012 . — 436 с.; Професійна педагогічна освіта: становлення і розвиток педагогічного знання : [монографія / за ред. О. А. Дубасенюк]. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 2014 . — 444 с.; Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі : [монографія / за ред. О. А. Дубасенюк]. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. — 284 с. Також опублікована наукова праця — "Інноваційність ідей А. С. Макаренка в педагогіці XXI століття / за ред. О. А. Дубасенюк : монографія. — Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. — 284 с.

Крім того вийшли одноосібні монографії: Дубасенюк О. А. Теорія і практика професійної виховної діяльності педагога : [монографія] / О. А. Дубасенюк. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2005. — 367 с.; Антонова О. Є. Обдарованість: досвід історичного та порівняльного аналізу : [монографія] / О. Є. Антонова. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2005. — 456 с. ; Антонова О. Є. Теоретичні та методичні засади навчання педагогічно обдарованих студентів : [монографія] / О. Є. Антонова. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. — 472 с. ; Антонова О. Є. Підготовка майбутнього вчителя до розвитку інтелектуальної обдарованості учнів початкової школи / О. Є. Антонова, Ю. М. Клименюк. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2011. — 263 с. Якса Н. В. Професійна підготовка майбутніх учителів:теоретичні і методичні засади полікультурної взаємодії в умовах регіону: [монографія] / Н. В. Якса — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2008. — 568 с.; Вознюк О. В. Цільові орієнтири розвитку особистості у системі освіти: інтегративний підхід : [монографія] / О. В. Вознюк, О. А. Дубасенюк. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франкає, 2009. — 684 с.; Вознюк А. В. Философские основания педагогической аксиоматики : [монография] / А. В. Вознюк, А. А. Дубасенюк. — Житомир : Изд-во ЖГУ им. И. Франко, 2011. — 564 с.; Вітвицька С. С. Теоретичні і методичні засади педагогічної підготовки магістрів в умовах ступеневої освіти : [монографія] / С. С. Вітвицька. — Житомир, 2011. — 599 с.; Вознюк О. В. Розвиток особистості педагога в умовах цивілізаційних змін: теорія і практика. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. — 684 с.; Зданевич Л. В. Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи з дезаптованими дітьми: теорія і методика. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. — 564 с.; Сидорчук Н. Г. Професійно-педагогічна підготовка студентів університетів у контексті єдиного європейського освітнього простору: історико-педагогічний аспект: [монографія] / Н. Г. Сидорчук. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 608 с. та ін.

Прикладний аспект дослідження науковців школи передбачає створення сучасного навчально-методичного забезпечення. Ведеться постійна робота з впровадження розроблених концептуальних моделей, технологій, методичних систем, педагогічних умов у навчальних процес ВНЗ. Створено сучасне науково-методичне забезпечення відповідно до державних освітніх стандартів вищої педагогічної освіти, із урахуванням програм педагогічних курсів, а також інноваційних тенденцій у педагогічній теорії та практиці. Навчальні посібники також ґрунтуються на розробленій концептуальній моделі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів (О. А. Дубасенюк), а також створеній моделі базових знань з педагогіки (О. Є. Антонова). Видруковано такі навчальні посібники: з курсу педагогіки, з історії педагогіки, методики викладання педагогіки, технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, методології та методів науково-педагогічного дослідження, етнопедагогіки, словники. Проф. С. С. Вітвицькою розроблено сучасне методичне забезпечення для педагогічної підготовки магістрів: підручник з основ педагогіки вищої школи, практикум з педагогіки вищої школи. Всі представлені науково-методичні видання отримали Гриф МОН України. Зміцнюються зв’язки з науковими закладами Житомирщини. Стало традицією проведення регіональних семінарів, круглих столів «Педагогічна наука — практиці» (м. Новоград-Волинський, м. Радомишль, м. Коростень та ін.), на яких науковці знайомлять педагогів із сучасними науковими здобутками.

Становлення та розвиток Житомирської науково-педагогічної школи

На початку 80-х років тоді ще в Житомирському державному педагогічному інституті ім. Івана Франка на кафедрі педагогіки були створені передумови виникнення наукової школи з проблеми дослідження професійної підготовки майбутнього вчителя. Цей процес розпочався в період дослідження проблеми «Професійно-педагогічна орієнтація старшокласників загальноосвітньої школи», мета якої полягала в формуванні педагогічної готовності старшокласників до вчительської професії. Дослідження проводилося на базі факультету майбутнього вчителя, що діяв в педагогічному інституті, а також у ряді сільських шкіл, зокрема у Сінгурівській загальноосвітній школі.

У процесі багаторічного розвитку наукового колективу можна виділити наступні етапи:

  1. Аналітико-пошуковий етап − 1988–1992 рр.
  2. Етап диференціації наукових знань — 1993-1996 рр.
  3. Етап систематизації та узагальнення здобутих наукових знань — 1997-2003 рр.
  4. Етап концептуалізації наукових знань — з 2004 року по теперішній час.

Проаналізуємо особливості кожного з етапів.

І. Аналітико-пошуковий етап — (етап научіння).

У цей період на кафедрі педагогіки працювала значна кількість молодих викладачів, які прагнули залучитися до наукового пошуку. Було поставлене завдання − сформувати творчий науковий колектив. Молоді науковці оволодівали основами теоретичних, історико-педагогічних, методологічних знань та методами наукового пошуку; набували науково-дослідницькі вміння. Дослідників об’єднував насамперед інтерес до педагогічної науки, бажання глибше пізнати педагогічну дійсність, прагнення спільно здійснювати науковий пошук. Важливим є той факт, що більшість викладачів мали практичний досвід педагогічної роботи у загальноосвітніх закладах різного типу, що допомагало їм краще усвідомлювати проблеми школи та вчительства. Викладачі оволодівали науковим стилем, здійснювали перші спроби написання наукових публікацій, вибудовували власну професійну і наукову позицію. Зазначений період характеризувався демократичним рухом педагогів-новаторів, утвердженням ідей педагогіки співробітництва. Останнє вимагало розробки нових парадигм та ідеології і відповідно теоретико-методологічних засад гуманістичної педагогіки.

У 1988–1993 роки колектив викладачів кафедри працював над комплексною темою «Проблеми вдосконалення професійної умілості майбутніх учителів-вихователів», яка об’єднувала 15 викладачів. Було визначено концептуальні та методологічні засади дослідження з позиції теорії педагогічних систем (проф. Н. В. Кузьміна). Досліджувалися базові категорії професійної педагогіки: уточнено категоріальний апарат дослідження («вміння», «педагогічні вміння», «виховні вміння», «професійна умілість» тощо). Здійснювалася дослідницька робота на всіх факультетах університету шляхом запровадження експериментальної програми, виявлено особливості та динаміку формування в майбутніх педагогів гностичних (С. С. Вітвицька), проектувальних та конструктивних (І. І. Коновальчук), організаторських (О.В. Ілліна), комунікативних (О. С. Березюк, Ю. О. Костюшко), прикладних умінь. Крім того досліджувався процес формування базових знань з педагогіки (О. Є. Антонова); розвиток у студентів умінь до індивідуальної роботи (В. М. Єремеєва, З. А. Осадча); досліджено технологію підготовки студентів до професійної самоосвітньої діяльності (Н. Г. Сидорчук) тощо. Викладачі прагнули залучати студентів до наукової роботи з метою формування в них інтересу до творчого пошуку у сфері педагогіки.

Результати роботи було відображено у монографії (Дубасенюк О. А. — «Профессионализм воспитательной деяльности преподавателя профессиональной и общеобразовательной школы»: монографія / О. А. Дубасенюк. — Житомир, 1992.), методичних рекомендаціях для викладачів, педагогів та студентів до практичних занять до спецкурсу "Основи педагогічної майстерності (О. А. Дубасенюк, С. С. Витвицкая), методичним рекомендаціям з неперервної педагогічної практики наукових статтях.

Встановлювалися наукові контакти з окремими ВПНЗ. Науковці школи розвивали зв’язки з Міжнародною академією акмеологічних наук (Росія, м. Санкт-Петербург).

Важливо відзначити, що для переважної більшості учасників комплексної теми напрями їх науково-дослідної роботи пізніше конкретизувалися у теми кандидатських дисертацій.

ІІ. Етап диференціації наукових знань.

Відбувається процес становлення викладача як дослідника. Молоді науковці почали обирати власний напрям наукового пошуку. Основні напрями дослідження: теоретико-методологічні, історико-педагогічні, аксіологічні, соціально-педагогічні, технологічні та навчально-методичні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів. Теоретичне підґрунтя проблеми становила концептуальна модель професійної підготовки вчителя-вихователя, яка вміщувала такі головні підпростори: структурний, функціональний, процесуальний, праксеологічний, технологічний. Водночас розпочалася експериментальна робота з обраних напрямів дослідження.

У 1992−1994 роках на кафедрі розроблялася держбюджетна тема, що фінансувалася Міністерством освіти України − «Технологія навчання у педагогічному вузі (побудова навчального процесу при викладанні педагогічних дисциплін)» (науковий керівник — доцент О. А. Дубасенюк) з пріоритетного наукового напряму: проблеми нового змісту освіти та методики навчання і виховання. За результатами роботи розроблена дидактична система викладання педагогічних дисциплін за технологічним підходом. Створено модель діяльності вчителя-вихователя, яка відображається у моделі підготовки майбутнього педагога. Проведено експериментальну перевірку ефективності розробленої технології навчання. Велась підготовча робота до написання розділів навчального посібника з педагогіки школи, оскільки існувала гостра потреба у створенні нового покоління педагогічної навчальної літератури. Було здійснено технологічну побудову курсу педагогіки у вигляді педагогічного практикуму, який упроваджено у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів України. «Практикум з педагогіки» отримав гриф Міністерства освіти і науки України і пройшов широку апробацію в різних типах вищих навчальних закладах, неодноразово перевидавався. Крім того опубліковано дві одноосібні (автор — О. А. Дубасенюк) («Професіоналізм виховної діяльності викладача професійної і загальноосвітньої школи». — Житомир, 1992; «Основи теорії і практики професійної виховної діяльності педагога». — Житомир, 1994; Психолого-педагогічні фактори професійного становлення вчителя. — Житомир, 1995; і одна колективна монографія «Формування виховних умінь майбутніх педагогів». — Житомир, 1996.

Науковці школи брали участь у всеукраїнських конференціях, які проводилися в різних регіонах України. Зокрема, на базі Житомирського державного педагогічного інституту ім. Івана Франка проведено міжрегіональну науково-практичну конференцію на тему: «Соціально-педагогічні проблеми професійної підготовки майбутніх учителів» (25-27 жовтня 1993 р.). Встановлюються контакти з Науково-дослідними інститутами АПН України.

Відповідно до теми вивчався міжнародний досвід підготовки педагогічних та соціально-педагогічних кадрів (Швеція, Норвегія, Росія). Керівник наукової школи — О.А. Дубасенюк у 1997 році отримала сертифікат викладача соціальної роботи на базі Остершунського університету (Швеція). Протягом 1997-1998 років вона брала участь у здійсненні міжнародного проекту Tacis «Соціальний захист в Україні». За її участю у 1998 році розроблено «Начальний план перепідготовки соціальних працівників базового рівня», створеного на модульній основі за сприянням Міністерства праці та соціальної політики України у складі житомирської групи, який був започаткований у 1996 році при реалізації Tacis-проекту «Підтримка в посиленні системи соціального захисту населення України» і реалізовано у процесі навчання соціальних працівників базового рівня у містах Житомирі, Коростині, Бердичиві. Крім того О.А. Дубасенюк брала участь у роботі Національного центру розвитку навчання соціальній роботі в Україні (1998-1999рр.) при приведенні занять з курсу «Соціальна робота» з відповідальними державними працівниками та викладачами вищих педагогічних закладів України.

Виникли передумови для відкриття при кафедрі педагогіки аспірантури з трьох науково-педагогічних спеціальностей (13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки; 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти; 13.00.07 — теорія і методика виховання).

ІІІ. Етап систематизації та узагальнення здобутих молодими дослідниками наукових знань.

У 1996–2001 роках науковці продовжували досліджувати проблему професійної підготовки майбутнього вчителя; працювали над комплексною темою «Соціально-педагогічні чинники професійного становлення вчителя». Основні результати дослідної роботи: виявлено соціально-педагогічні чинники професійного становлення майбутніх учителів; розроблено наукові основи історико-педагогічної та соціальної підготовки майбутніх учителів (С. М. Коляденко); обґрунтовано наукові засади моделювання соціально-педагогічної підготовки вчителя до роботи у поліетнічних навчальних закладах (Н. А. Сейко); досліджено з позицій системного підходу соціально-орієнтовану підготовку майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками (Т. І. Шанскова); розроблено методичні основи розв’язання соціально-педагогічних задач у процесі підготовки майбутніх учителів (В. А. Ковальчук). Учасниками комплексної теми за цей період надруковано 274 наукові праці, з них ряд монографій, видано ряд навчально-методичних посібників з грифом МОН України: «Історія педагогіки» (1999), «Технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів / за ред. О. А. Дубасенюк у двох частинах»; «Основи педагогіки вищої школи», автор С. С. Вітвицька (2003); 9 методичних рекомендацій, 6 науково-методичних збірників студентських та аспірантських праць та один студентський збірник інформаційних матеріалів.

Відбулися перші захисти кандидатських дисертацій науковців школи. Зокрема такі: «Формування у майбутніх учителів базових знань з педагогіки» (О. Є. Антонова), «Методичні основи розв’язання соціально-педагогічних задач у процесі підготовки майбутніх учителів» (В. А. Ковальчук), «Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу» (Н. Г. Сидорчук), «Педагогічна технологія підготовки майбутніх учителів до індивідуалізації навчання учнів» (В.М. Єрємеєва), «Соціально орієнтована підготовка майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками» (Т. І. Шанскова), Поглиблювалися контакти з іншими науково-педагогічними школами та відомими українськими вченими ряду ВНЗ України. За сприянням наукової школи в університеті окрім кафедри педагогіки утворюються ще дві педагогічні кафедри (кафедра інноваційних технологій освіти і виховання, кафедра соціальної педагогіки та педагогічної майстерності).

Проведені перші всеукраїнські науково-практичні конференції з проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів: 1) «Актуальні проблеми соціально-педагогічної підготовки вчителя» (квітень 1999 р.), підготовлена спільно з Інститутом змісту й методів навчання Міністерством освіти України, 2) «Проблеми професійної підготовки педагогічних працівників», листопад 2000 р.) — спільно з Інститутом педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Розвивається наукова співпраця з НДІ АПН України і, зокрема, з Інститутом педагогіки і психології професійної освіти АПН України (нині Інститутом педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України). здійснюється міжнародна співпраця з навчальними закладами Росії, Швеції, Чехії. Наукова школа розвивалася також і під впливом ідей академіка І. А. Зязюна, академіка Н. Г. Ничкало, академіка І. Д. Беха та інших провідних науковців України.

IV. Етап концептуалізації наукових знань у дослідженнях науковців школи.

Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя вимагав її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки: рівень філософської методології, рівень загальнонаукових принципів дослідження, рівень методики та техніки дослідження. У діяльності наукової школи реалізуються три основні базисні концепти.

Методологічний концепт складається з таких блоків: парадигмальний, гносеологічний, праксеологічний; сучасні наукові підходи (системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, аксіологічний, культурологічний, акмеологічний, синергетичний, професіографічний, компетентнісний та ін.).

Теоретичний концепт охоплює теорії, закони, закономірності, моделі, аксіоми, постулати, концепції, класифікації, категорії, поняття, факти тощо і складається з п’яти принципів: універсальності, моделювання педагогічних процесів, ступеневості педагогічної освіти, апроксимації педагогічних функцій учителя, множинності моделей педагогічної освіти, діалектичної етапності та циклічності. Теоретичний концепт доповнюється і розвивається наступними критеріями: формалізації, діагностичності, інтеграції, прогностичності.

Ціннісно-світоглядний концепт вміщує: ідеали, мотиви, потреби, установки, світоглядні програми, ціннісні орієнтації, ідеологеми, кодекси, погляди, прагнення тощо.

Відповідно науковцями розроблялися теоретико-методологічні засади професійно-педагогічної освіти. За роки існування науково-педагогічної школи науковцями виконано низку теоретико-експериментальних досліджень.

Розробка концептуальних положень професійної підготовки майбутніх учителів у таких напрямах: теоретичні та методичні засади педагогічної підготовки магістрів в умовах ступеневої освіти (С. С. Вітвицька); теорія і практика навчання обдарованих студентів у педагогічному університеті (О. Є. Антонова); система професійно-педагогічної підготовки студентів університетів у контексті Болонського процесу (Н. Г. Сидорчук); теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до міжкультурної взаємодії суб’єктів освітнього процесу (Н. В. Якса); теоретико-методологічні засади професійного розвитку педагогів загальноосвітніх закладів в умовах цивілізаційних змін (О. В. Вознюк), теоретико-технологічні засади інноваційної діяльності педагогів загальноосвітніх закладів (І. І. Коновальчук), методичні засади формування етнопедагогічної культури майбутнього вчителя-філолога в умовах Поліського регіону (О. С. Березюк); теоретичні і методичні основи професійної професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах варіативності освітньо-виховних систем (В. А. Ковальчук); теоретичні і методичні засади розвитку креативності вчителів інформатики в системі неперервної професійної освіти (С. М. Овчаров) та ін.

Результати досліджень було представлено як у колективних, так і одноосібних монографіях, в яких проаналізовано сучасні концептуальні моделі та тенденції розвитку педагогічної освіти.

Упровадження сучасних наукових підходів. На основі системного (О. А. Дубасенюк, О. Є. Антонова, О. В. Вознюк), діяльнісного (С. С. Вітвицька, Н. Г. Сидорчук) особистісно-орієнтованого (С. Л. Яценко, Ю. О. Костюшко, Л. О. Данільчук, В. В. Капелюк, О. В. Вознюк, О. Ю. Усата, Л. Барановська), культурологічного (В. О. Калінін, Ю. М. Захарчишина, Л. П. Маслак), аксіологічного (О. М. Власенко, Л. В. Корінна, Т. П. Москвіна, В. І. Слінчук), компетентнісного підходів (М. Б. Агапова, Н. С. Щерба, Я. Б. Сікора, Н. В. Шигонська), задачного (О. А. Дубасенюк, Т. І. Шанскова, В. А. Ковальчук), полікультурної парадигми (Н. В. Якса, О. Б. Слоньовська) розкриваються особливості професійно-педагогічної діяльності в сучасних умовах. Педагогічна освіта розглядається як процес професійного та соціального становлення особистості майбутнього педагога в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів.

Обґрунтування категоріально-поняттєвого апарату. У результаті дослідження виявлено і конкретизовано низку термінологічно-поняттєвих просторів щодо професійно-педагогічної освіти. Проаналізовано й уточнено поняттєвий масив дефініцій: «професійна педагогічна діяльність», «професійна педагогічна освіта», «неперервна професійна освіта», «професіоналізм особистості», «професіоналізм діяльності» та ін. (О. А. Дубасенюк, С. С. Вітвицька, О. В. Вознюк, Л. О. Зданевич, Н. Г. Сидорчук, С. М. Овчаров та ін.

Уточнено сутність досліджуваних понять: «професійна майстерність», «педагогічна майстерність», «компетентність», «професійна компетентність», «компетенція», «комунікативна компетентність», «методична компетент-ність», «інформаційна компетентність», «іншомовна стратегічна компетенція», «культурологічна компетентність», «полікультурна компетентність», «естетична компетентність» (О. А. Дубасенюк, З. В. Залібовська-Ільніцька, Ю. М. Захарчишина, Н. С. Щерба, Н. В. Якса, Л. О. Глазунова) та ін.

Дослідження інноваційних процесів у вищій та середній освіті. Науковцями (І. І. Коновальчук) зазначено, що характерною тенденцією сучасної освіти є інноваційність, тобто її відкритість до нового, випереджувальний характер відносно інших галузей людської діяльності. У цьому напрямі розроблена концепція інноваційних процесів у ЗНЗ та ВНЗ. Здійснено методологічне обґрунтування смислу освітніх інновацій, конкретизовано поняттєвий апарат, виявлено структуру, функції інноваційних процесів. Виявлено організаційно-педагогічні умови та впроваджено технологію реалізації інновацій у вищій та середній школі. Досліджено особливості підготовки майбутніх учителів до інноваційної діяльності засобами навчально-ігрового проектування (Н. П. Плахотнюк).

Розробка технологій професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів. Створено відповідні загальнопедагогічні та соціально-педагогічні технології, які вміщують цільовий, змістово-інформаційний, процесуальний, діяльнісно-операційний, оцінно-результативний компоненти (О. А. Дубасенюк). У дисертаційних роботах цього етапу загальні підходи конкретизовано у таких напрямах: технології підготовки майбутніх учителів: до індивідуалізації навчання учнів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу (В. М. Єрємєєва), до організації взаємонавчання учнів основної школи (С. О. Карплюк), до соціально-педагогічної роботи з батьками й охоплює початковий, основний, практичний та завершальний етапи (Т. І. Шанскова), до міжособистісної взаємодії в ситуації конфлікту (Ю. О. Костюшко), модульно-контекстна технологія педагогічної підготовки магістрів освіти в класичних і педагогічних університетах на принципах евристичної педагогіки (С. С. Вітвицька), технологія формування: самоосвітньої діяльності студентів педагогічних навчальних закладів (Н. Г. Сидорчук), професійної компетентності майбутніх учителів іноземної мови засобами діалогу культур (В.О. Калінін), майбутніх учителів інформатики засобами моделювання, яка передбачала реалізацію мотиваційно-орієнтаційного, змістово-теоретичного, процесуально-діяльнісного, аналітико-коригуючого етапів (Я. Б. Сікора), іншомовної стратегічної компетенції (Н. С. Щерба) та ін .

Підготовка майбутніх учителів до виховної роботи та актуальні проблеми виховної роботи у загальноосвітніх закладах. Обгрунтовано концептуальну модель професійної виховної діяльності, створено модель підготовки майбутніх педагогів до виховної роботи (О. А. Дубасенюк). Розроблені ідеї були розвинені у різних аспектах, зокрема досліджено проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва, виявлено його специфіку, уточнено базові поняття дослідження, створено професіограму класного керівника початкової школи, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено відповідну модель та авторську технологію. Досліджено процес зміст, структуру та методи формування моральних цінностей у майбутніх учителів засобами моделювання педагогічних ситуацій (О. М. Власенко), а також обґрунтовано систему моральних цінностей, яка має бути сформована у майбутніх педагогів. Здійснено дослідження проблеми формування у майбутніх учителів умінь проектувати виховну діяльність (І. І. Коновальчук). Визначено сутність, зміст, шляхи і засоби їх розвитку в процесі загальнопедагогічної підготовки вмінь проектувати виховну діяльність. Створена технологія формування вмінь, що базується на системі навчально-критеріальних проектувальних завдань. Здійснено дослідження проблеми формування громадянських цінностей старшокласників ЗНЗ (Л. В. Корінна). Розроблена модель такої діяльності, яка вміщує наступні компоненти: цілемотиваційний; змістовий; емоційно-інтелектуальний. Результат застосування моделі відображено в системі громадянських цінностей старшокласників. Досліджено процес формування гуманістичного ідеалу старшокласників у нових соціокультурних умовах (А. П. Вірковський). Актуалізовано проблему ціннісних орієнтацій навчальної діяльності старшокласників, досліджена в історико-педагогічному контексті (В. І. Слінчук). Досліджено проблему підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності (Р. Ю. Васильєва). У сучасних умовах привертає увагу дослідження процесу формування готовності майбутніх офіцерів до організації виховної діяльності з військовослужбовцями строкової служби (Ю. Г. Корнійчук).

Підготовка майбутніх учителів у процесі предметної спеціалізації.

У цьому напрямі виокремлюється низка досліджень. Серед них: проблема диференціації самостійної роботи студентів коледжів технічного профілю в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін (О. М. Королюк), проблема підготовки майбутнього вчителя біології до екологічної освіти старшокласників у історико-педагогічному та сучасному контекстах (В. В. Танська). Обгрунтовано базові поняття, функціонально-структурну модель та технологія підготовки майбутнього вчителя біології. Здійснено застосування методу проектів у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов (Ю. М. Жиляєва). Обґрунтовано необхідність урахування предметної спеціалізації майбутніх учителів іноземних мов у визначеному напрямі та доцільність використання методу проектів для підвищення її ефективності. Досліджено специфіку професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до викладання хореографії (А. М. Чернишова).

Актуальною постає проблема обґрунтування теоретичних засад забезпечення професійно спрямованого навчання предметів природничо-математичного циклу в медичних коледжах (В. А. Копетчук). Науковцем проаналізовано особливості організаційно-педагогічних умов такого навчання, розроблено модель, яка містить: відповідну структуру, соціально-особистісну мотивацію, ціннісні орієнтації, способи діяльності, рефлексію одержаного результату, дидактичні компоненти, етапи формування професійно спрямованого навчання. До значущих віднесемо проблему формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу (О. Л. Башманівський). У роботі визначено структуру, ознаки, рівні сформованості зазначених умінь; обґрунтовано необхідні модель, дидактичні умови та діагностичну методику; запроваджено науково-методичне забезпечення. Досліджено педагогічні умови та технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики (О. А. Чемерис). Досліджено проблему формування професійних інтересів учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фахової підготовки (М. Б. Агапова). Розроблено їх структуру та технологію впровадження у навчальний процес ПТНЗ.

Розвиток творчих здібностей.

Цікавий пласт досліджень, присвячений розвитку творчих здібностей та обдарувань майбутніх учителів. О. Є. Антонова дослідила проблему розвитку обдарованості в цілому та педагогічної обдарованості майбутнього вчителя зокрема. Автором ґрунтовно проаналізовано філософську, історичну, психолого-педагогічну літературу у визначеному напрямі, здійснено порівняльний аналіз реалізації проблеми навчання і виховання обдарованих дітей та молоді у розвинених країнах світу, простежено основні тенденції у розвитку цієї проблеми, виокремлено загальні підходи, форми та методи цілеспрямованої роботи з обдарованою особистістю. Теоретично обґрунтовано модель педагогічної обдарованості, запропоновано методику навчання педагогічно обдарованих студентів.

Досліджено один з аспектів актуальної проблеми — підготовка майбутнього вчителя початкової школи до навчання інтелектуально обдарованих учнів (Ю. М. Клименюк). Уточнено базові поняття; проаналізовано моделі інтелектуальної обдарованості у науковій літературі. Запропоновано технологію підготовки майбутнього вчителя початкової школи до навчання інтелектуально обдарованих учнів на основі збагачення змісту традиційних педагогічних курсів. З-поміж інших виділимо проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів (Н. М. Колесник). Досліджено: історико-педагогічний аспект проблеми, базові поняття та наукові підходи до підготовки майбутніх учителів у досліджуваній сфері. Визначено художньо-технічний компонент у змісті професійної освіти вчителя. Створено відповідну модель (її компоненти: ціле-мотиваційний, інформаційний, дієво-практичний, організаторський, творчо-пошуковий, емоційно-ціннісний, рефлексивно-діагностичний, оцінно-результативний) та технологію поетапної підготовки майбутніх учителів у визначеному напрямі. У дослідженні О. М. Піддубної проаналізовано розвиток та становлення народної художньої творчості. Окреслено теоретичні засади використання народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Визначено критерії, показники рівнів готовності студентів до визначеного виду педагогічної діяльності. Обґрунтовано та реалізовано ефективну модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості.

Представлено нове практичне вирішення актуальної проблеми формування творчої активності вчителів музики засобами комп’ютерних технологій (В.В. Луценко). Обґрунтовано принципи, педагогічні умови, етапи, методи, розроблено модель та поетапну методику формування творчої активності майбутнього вчителя музики, спрямовану на набуття досвіду усвідомленої творчої діяльності засобами музично-комп’ютерних технологій.

Підготовка майбутніх учителів/фахівців до міжособистісної взаємодії.

Висвітлена різноаспектно: проаналізовано основні напрями та підходи до вивчення проблеми підготовки майбутнього вчителя до міжособистісної взаємодії у ситуації конфлікту; розроблено модель конструктивної міжособистісної взаємодії у конфліктній педагогічній ситуації; теоретично обґрунтовано відповідні педагогічні умови (Ю. О. Костюшко). Досліджено теоретичні засади проблеми педагогічного забезпечення розвивальної взаємодії вчителя та учня у процесі особистісно орієнтованого навчання. Обґрунтовано модель, педагогічні умови та систему організації особистісно орієнтованого навчання, концептуальною ідеєю якого є суб’єкт-суб’єктна взаємодія головних учасників навчально-виховного процесу (С.Л. Яценко). Визначено педагогічні умови та розроблено модель, критерії, їх показники та рівні підготовки майбутніх екологів до міжкультурної комунікації в процесі вивчення гуманітарних дисциплін (Н. В. Захарчук).

У цьому напрямі проведено ряд досліджень проблеми формування готовності студентів медичних коледжів до взаємодії у професійній діяльності. Зокрема, обґрунтовано теоретичні засади, авторську модель, зміст, визначено структурні компоненти, показники сформованості підготовки майбутніх медичних працівників до комунікативної взаємодії; (С. Д. Поплавська). Досліджено проблему підготовки студентів медичних спеціальностей до професійної взаємодії засобами моделювання комунікативних ситуацій (Н. В. Шигонська). Здійснено дослідження проблеми формування вмінь конструктивної взаємодії в ситуації конфлікту майбутніх менеджерів (Н. В. Гагіна).

Залишається вельми актуальною для Житомирщини проблема наслідків ЧАЕС, що позначається і на сфері взаємин суб’єктів освіти. У такому напрямі проведено ряд досліджень. Вивчено проблему педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків зони радіологічного контролю (ЗРК) в умовах лікувально-оздоровчого центру (І. В. Літяга). Побудована загальна стратегія та модель взаємодії і її реалізація під час спілкування, що сприяє зміні поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери та особистісно-змістових утворень партнера. Здійснено дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю (Т. П. Москвіна). Розкрито особливості роботи лікувально-оздоровчих закладів для дітей цієї категорії.

Проблема фахової підготовки майбутніх спеціалістів.

Нагальною виявилася проблема застосування модульно-рейтингової системи навчання у процесі фахової підготовки у коледжах (О. П. Іванцова). Розкрито сутність модульно-рейтингової системи навчання, переваги новітньої технології, розроблено модель та педагогічні умови побудови навчального процесу коледжу за модульно-рейтинговою системою. На основі теоретично обґрунтовано модель виявлено комплекс педагогічних умов та педагогічної технології професійної підготовки майбутніх фармацевтів у коледжі (І. Д. Бойчук). Проведено ряд досліджень, у яких аналізуються нестандартні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців. Привертає увагу проблема формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю (Л. О. Данильчук). У цьому напрямі розроблено відповідна цілісна модель, що включає такі складові: спеціальну та прикладну (габітарний імідж, сигнальний комплекс, мовний етикет), яка проявляється через соціальну перцепцію. Створена продуктивна технологія формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців визначеного профілю, сутність якої полягала у створенні ситуативної практико спрямованої методики навчання.

Однією з актуальних і малорозроблених є проблема професійної етики персоналу центру обслуговування абонентів мобільного зв’язку (Д. С. Вербівський). Проаналізовано категоріально-поняттєвий апарат дослідження, визначено психолого-педагогічні, професійні та спеціальні умови ефективності формування професійної етики в процесі виробничого навчання дорослих. Доведено, що високий рівень сформованості морально-етичних якостей працівників є важливим чинником підвищення продуктивності праці та загального успіху компаній мобільного зв’язку. Обґрунтовано і розроблено функціональну модель, яку реалізовано в діяльності «Корпоративної школи професійної етики».

Андрагогічні засади підготовки фахівців в системі післядипломної педагогічної освіти.

Досліджено проблеми: формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення (О. О. Демьянчук), підготовки вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти до розвитку здоровьязбережувальної компетентності учнів основної школи (Н. М. Поліщук), підготовки вчителя до особистісного самовдосконалення учнів основної школи в післядипломній освіті (О.А. Орлова), розвитку професійної компетентності вчителів іноземних мов у післядипломній освіті (Ю. С. Запорожцева). Обгрунтовано теоретико-методичні засади та технології вдосконалення вчителів у системі післядипломної освіти.

Продовжується активний захист кандидатських дисертацій. При кафедрі педагогіки відкривається докторантура за двома спеціальностями (13.00.01 — загальна педагогіки та історія педагогіки; 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти). Серед перших докторантів — четверо — науковці школи. У 2008 році доц. О. Є. Антоновою захищено докторську дисертацію. У 2009 році Н. В. Якса захистила докторську дисертацію. У 2011 захистила докторську дисертацію С. С.Вітвицька. У 2014 році — Л. В. Зданевич.

Науковці школи успішно керують науковою студентською роботою. Під керівництвом науковців школи створюються творчі дослідницькі осередки, які об’єднують творчу студентську молодь: науково-методичний центр роботи з обдарованою студентською молоддю (доц. О. Є. Антонова), науково-методичні лабораторії «Педагогічна підготовки магістрантів» (проф. С. С. Вітвицька), «Освітньо-виховні системи Полісся» (доц. О. С. Березюк), науково-дослідна лабораторія «Акмеологія освіти» (доц. Н. Г. Сидорчук), Поліський інноваційний центр освіти та розвитку (доц. Ю. О. Костюшко). Керівниками цих наукових осередків стають науковці школи, які захистили кандидатські дисертації і продовжують активно працювати над докторськими дисертаціями.

Нині у межах наукової школи розробляються три комплексні теми: «Професійна підготовка майбутніх фахівців в умовах ступеневої освіти» (РК 0110U002274) — науковий керівник теми: проф. С. С. Вітвицька, «Форму-вання професійної компетентності майбутніх учителів в умовах Європейської інтеграції» (РК 0110U002110) — науковий керівник теми: проф. О. А. Дубасенюк, «Теоретичні і методичні засади розробки науково-педагогічного супроводу обдарованої особистості» (РК 0110U002112) — науковий керівник теми: проф. О. Є. Антонова.

Результати цих досліджень були апробовані на більш ніж 100 наукових конференціях та симпозіумах м. Києва, Львова, Полтави, Луганська, Хмельницького, Переяслів-Хмельницького, Умані, Рівного (Україна), Москви, Санкт-Петербурга, Костроми, (Росія), Варшави, Кракова, Жешіва, Лігніці (Польща), Оломоуца (Чехія), Будапешті (Угорщина), Добричі (Болгарія), Триполі (Лівія), Остершунда (Швеція), Вітебська (Білорусія), Вільнюсі (Литва) та ін. Опубліковано понгад 1500 статей у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях. Окрім цього, представниками наукової школи видано низку індивідуальних та колективних монографій.

Серед них: Сидорчук Н. Г. «Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів: теорія та технологія формування» (2004); Антонова О. Є. «Базові знання з педагогіки: становлення, розвиток, технологія формування» (2004); Дубасенюк О. А. «Теорія і практика професійної виховної діяльності педагога» (2005), Антонова О. Є. «Обдарованість: досвід історичного та порівняльного аналізу» (2005); Антонова О. Є. «Теоретичні та методичні засади навчання педагогічно обдарованих студентів» (2007); Калінін В. О. «Педагогічна технологія „діалог культур“ як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови» (2007); Якса Н. В. «Теоретичні засади професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до взаємодії суб’єктів освітнього процесу в умовах полікультурності Кримського регіону» (2008); «Модернізація освіти у контексті євроінтеграційних процесів: історико-педагогічний процес» (2007), Якса Н. В. «Професійна підготовка майбутніх учителів до міжкультурної взаємодії в умовах полікультурності Кримського регіону» (2008); Колесник Н. Є. «Система підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості» (2008); «Професійна педагогічна освіта: сучасні концептуальні моделі та тенденції розвитку» (2006, 2008), «Професійна педагогічна освіта: сучасні інноваційні технології та методики» (2009). Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід (2011). — «Професійна педагогічна освіта: особистісно орієнтований підхід» (2012); «Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі» (2012); «Інноваційність ідей А. С. Макаренка в педагогіці XXI століття» (2012), «Професійна педагогічна освіта: становлення і розвиток педагогічного знання» (2014); Вітвицька С. С. «Теоретичні і методичні засади педагогічної підготовки магістрів в умовах ступеневої освіти» (2011), Вознюк О. В. «Розвиток особистості педагога в умовах цивілізаційних змін: теорія і практика» (2013). — 684 с.; Зданевич Л. В. «Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи з дезаптованими дітьми: теорія і методика», (2013); Сидорчук Н. Г. «Професійно-педагогічна підготовка студентів університетів у контексті єдиного європейського освітнього простору: історико-педагогічний аспект» (2014).

За останні роки колективом науковців школи підготовлено сучасне навчально-методичне забезпечення професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, навчальні посібники з грифом МОН України. Зокрема вийшло чотири видання навчального посібника «Практикум з педагогіки» (1996, 2002, 2003, 2006), «Основи педагогіки вищої школи: підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури» (Вітвицька С. С., 2006), «Практикум з педагогіки вищої школи: навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури» (Вітвицька С. С., 2005); «Основи педагогічних знань» (Якса Н. В., 2006, 2007); «Міжкультурна взаємодія суб’єктів освітнього процесу» (Якса Н. В., 2007), «Методика викладання педагогіки» (Дубасенюк О. А., Антонова О. Є., 2008, 2013) та ін.

Найближчим часом планується:

  • підготовка колективної монографії «Професійно-педагогічна освіта: системний підхід»;
  • підготовка колективної монографії «Структура, види і технології розвитку обдарованості»;
  • підготовка одноосібної монографії «Професійно-педагогічна освіта в Україні: теорія і методологія»;
  • створення підручників та посібників нового покоління з педагогіки, історії педагогіки, педагогіки вищої школи, методики викладання педагогіки.