Навчально-науковий інститут педагогіки

 
Про інститут Дирекція Кафедри
 
Наукова робота кафедри лінгвометодики та культури фахової мови

Науково-дослідна робота кафедри проводиться за напрямами:

  • індивідуальна наукова діяльність професорсько-викладацького складу (публікація результатів наукових досліджень: статті, тези, матеріали виступів на конференціях, круглих столах, семінарах);
  • організація та проведення наукових заходів на базі інституту (конференції, круглі столи, семінари (в т. ч. всеукраїнські, міжвузівські, міжкафедральні);
  • підвищення наукової кваліфікації науково-педагогічних працівників та співробітників (робота над кандидатськими дисертаціями здобувачів наукового ступеня);
  • організація науково-дослідної роботи студентів (студентські проблемні групи, наукові гуртки, написання магістерських робіт, підготовка конкурсних студентських наукових робіт, проведення студентських наукових конференцій на базі інституту й забезпечення участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конференціях);
  • видання навчальних посібників, методичних рекомендацій.

Науковий проект кафедри

Науковий напрям дослідної роботи кафедри — «Удосконалення культури мовлення студентів нефілологічних факультетів» (учасники проекту — доценти Підгурська Валентина Юріївна, Гордієнко Олена Анатоліївна, Усатий В’ячеслав Дмитрович, Голубовська Ірина Владиславівна).

Виходячи з вимог гуманізації та гуманітаризації освіти, висунутих перед вищою школою в основних державних документах, та загальноєвропейських рекомендацій у галузі вищої освіти, зазначимо, що проблема підвищення загального рівня мовленнєвої культури майбутніх учителів початкових класів є надзвичайно актуальною й важливою. Однак кількісно наукові дослідження з проблеми формування культури мовлення у ЗВО, а тим більше на нефілологічних факультетах, поступаються аналогічним дослідженням з методики розвитку мовлення школярів. Здійснення пропонованого проекту дозволяє поглибити зміст мовознавчих курсів на нефілологічних факультетах, розвинути творчі здібності майбутніх фахівців, а також сприяє науковим дослідженням студентів у галузях мовознавства й лінгводидактики. Конкретними результатами роботи учасників проекту є численні наукові публікації викладачів (навчальні та навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, статті).

Науково-методичний семінар

Колектив кафедри організовує щорічні науково-методичні студентсько-викладацькі конференції та семінари всеукраїнського й регіонального рівнів. Кафедрою проведені всеукраїнські науково-практичні інтернет-конференції «Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі», «Книга в академічному дискурсі: філологічний, методичний та мистецтвознавчий аспекти»; науково-методичні семінари «Дослідження актуальних проблем української філології і лінгводидактики», «Проблеми філології в педагогічному дискурсі», «Лінгводидактичні аспекти фахової підготовки майбутнього вчителя», «Проблеми і перспективи формування лінгвокультурної особистості засобами рідного слова», «Актуальні проблеми текстотворення у лінгводидактичній та мистецтвознавчій площинах». Матеріали конференцій та семінарів опубліковані у збірниках наукових праць.

На окремому стенді були представлені матеріали збірників конференцій та семінарів минулих років. Вітальне слово учасникам конференції від оргкомітету виголосила проректор з наукової та міжнародної роботи, професор Сейко Н. А. Зі словами подяки на адресу організаторів та учасників конференції також звернулася заступник директора навчально-наукового інституту педагогіки з наукової роботи, доцент Колесник Н. Є. З оригінальним поетичним привітанням на конференції виступили студенти спеціальності «Сценічне мистецтво».

Учасники заходу в on-line форматі дослідили проблему місця та значення книги в розвитку вітчизняної освіти та культури, в інтелектуальному становленні особистості. Спільними зусиллями присутні окреслили культуромовний, літературознавчий, дидактичний та мистецький аспекти функціонування книжкових видань у сучасному українському суспільстві. У виступах на пленарному й секційних засіданнях розглядалися питання історії рукописної книги та книгодрукування, окремі аспекти проблеми створення підручників у площині реалізації компетентнісного підходу до навчання мови (проф. Нагрибельна І. А., доц. Сугейко Л. Г., доц. Мельничук Ю. Ю., м. Херсон); проф. Яценко Т. О., проф. Горошкіна О. М., м. Київ; доц. Собко В. О., м. Глухів; проф. Кучерук О. А., м. Житомир); визначалися проблеми й перспективи роботи бібліотеки в інформаційному просторі навчального закладу (доц. Ренькас Б. М., м. Житомир). Освітяни поділилися педагогічним досвідом формування пізнавальних і читацьких інтересів засобами книги, представили результати літературознавчих досліджень (доц. Голубовська І. В., м. Житомир); окреслили особливості роботи над художнім твором на уроках та на заняттях шкільного драматичного гуртка, під час фахової підготовки студентів педагогічних і мистецьких спеціальностей (Проботюк О. Д., м. Житомир).

Співорганізаторами заходу виступили потужні осередки вітчизняної освіти і науки: Інститут педагогіки НАПН України, Херсонський державний університет, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Авторами статей у збірнику стали представники інтелектуальної еліти суспільства: науковці, викладачі університетів, коледжів, учителі-словесники, вихователі ДНЗ, аспіранти, студенти. Про неабияку зацікавленість проблематикою конференції свідчить численність репрезентованих у програмі виступів (98) та публікацій у збірнику (69 статей) та широка географія (представлено 12 вишів, 18 загальноосвітніх навчальних закладів та ДНЗ, 3 коледжі із таких міст, як: Тернопіль, Глухів, Бердянськ, Харків, Київ, Херсон, Переяслав-Хмельницький, Ніжин, Миколаїв, Бердичів, Коростишів, Житомир; заклади освіти Сумської, Житомирської, Чернігівської, Черкаської областей). До створення наукового збірника долучилися знані в Україні та за її межами науковці: доктори наук, професори Сейко, Голуб, Горошкіна, Кучерук, Палихата, Новосьолова, Яценко, Мисечко, Нагрибельна, Загороднова, Грона, Климова, Омельчук.

«Будинок, в якому немає книги, подібний до тіла, позбавленого душі», — казав Цицерон. Отже, прагнучи створити високодуховне суспільство, люди повинні піднести книгу до належних висот — поряд із ґаджетами сприймати її у кожній родині як вірного друга, помічника й мудрого порадника. Такий висновок зробив для себе кожен учасник заходу.