Навчально-науковий інститут педагогіки

Про інститут Дирекція Кафедри

Наукова робота кафедри лінгвометодики та культури фахової мови

Науково-дослідна робота кафедри проводиться за напрямами:

  • індивідуальна наукова діяльність професорсько-викладацького складу (публікація результатів наукових досліджень: статті, тези, матеріали виступів на конференціях, круглих столах, семінарах);
  • організація та проведення наукових заходів на базі інституту (конференції, круглі столи, семінари (в т. ч. всеукраїнські, міжвузівські, міжкафедральні);
  • підвищення наукової кваліфікації науково-педагогічних працівників та співробітників (робота над кандидатськими дисертаціями здобувачів наукового ступеня);
  • організація науково-дослідної роботи студентів (студентські проблемні групи, наукові гуртки, написання магістерських робіт, підготовка конкурсних студентських наукових робіт, проведення студентських наукових конференцій на базі інституту й забезпечення участі студентів у всеукраїнських та міжнародних конференціях);
  • видання навчальних посібників, методичних рекомендацій.

Науковий проект кафедри

Науковий напрям дослідної роботи кафедри — «Удосконалення культури мовлення студентів нефілологічних факультетів» (керівник проекту: доктор педагогічних наук, професор Климова Катерина Яківна, заступник керівника — кандидат педагогічних наук, доцент Усатий В’ячеслав Дмитрович. Учасники проекту — кандидат педагогічних наук, доцент Підгурська Валентина Юріївна, доцент Гордієнко Олена Анатоліївна, асистент Шевчук Тетяна Олександрівна.

Виходячи з вимог гуманізації та гуманітаризації освіти, висунутих перед вищою школою в основних державних документах, та загальноєвропейських рекомендацій у галузі вищої освіти, зазначимо, що проблема підвищення загального рівня мовленнєвої культури майбутніх учителів початкових класів є надзвичайно актуальною й важливою. Однак кількісно наукові дослідження з проблеми формування культури мовлення у ВНЗ, а тим більше на нефілологічних факультетах, поступаються аналогічним дослідженням з методики розвитку мовлення школярів. Тому автори проекту, кандидатські дисертації яких були присвячені порушеній проблемі, продовжують наукові дослідження, розширюючи їхній діапазон. Здійснення пропонованого проекту дозволяє поглибити зміст мовознавчих курсів на нефілологічних факультетах, розвинути творчі здібності майбутніх фахівців, а також сприяє науковим дослідженням студентів у галузях мовознавства й лінгводидактики.

Конкретними результатами роботи учасників проекту є наукові публікації викладачів (навчальні та навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, статті).

Науково-методичний семінар

21 квітня 2016 року в 604 ауд. навчального корпусу № 4 розпочав роботу регіональний науково-методичний семінар «Проблеми і перспективи формування лінгвокультурної особистості засобами рідного слова», ініціатором заходу виступила кафедра лінгвометодики та культури фахової мови ННІ педагогіки. Завідувач кафедри — доктор педагогічних наук, професор, директор ЕТЦ навчальної та науково-дослідницької діяльності Климова К. Я. — зазначила, що семінар проводився в рамках кафедрального інноваційного проекту «Формування креативної мовної особистості фахівця у відкритому науково-освітньому середовищі університету», започаткованого з 2008 року, — відтоді відбулося 14 резонансних наукових конференцій, семінарів, круглих столів, презентацій, тренінгів всеукраїнського та регіонального форматів, під час яких, власне, і спостерігалася консолідація усіх суб’єктів науково-освітнього середовища. Особливої актуальності під час заходу набули слова: «Освіта має перетворитися на ... інноваційне середовище, у якому учні й студенти отримують навички і вміння самостійно оволодівати знанням протягом життя та застосовувати це знання в практичній діяльності. Освіта має продукувати індивідів, здатних забезпечити прискорене економічне зростання і культурний розвиток країни...» (із Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років).

З огляду на значущість проблеми формування лінгвокультурної особистості, організатори запросили до участі в науково-методичному дискурсі людей, не байдужих до української мови, української літератури, національних традицій, до проблеми міжмовного збагачення. Тут були присутні фахівці — представники різних рівнів сучасної системи освіти: дошкільної, середньої (початкова, базова, старша школа), професійної та вищої освіти: шановані науковці-філологи, лінгвометодисти, вчителі, майбутні педагоги. У цілому в роботі семінару брало участь 58 осіб (переважно освітян Житомирщини, але були й представники Києва, Глухова, Закарпаття, яких зацікавила проблематика семінару: питання методики навчання мови та літератури в системі освіти (теоретичні засади та практична площина), формування культури сценічного мовлення у студентів ВНЗ та учнів, наукові дослідження майбутніх учителів у лінгвометодичній площині.

Від організаційного комітету семінару присутніх привітав Шевчук А. В., кандидат історичних наук, доцент, проректор з навчально-методичної та виховної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Особливо цікавими були доповіді та виступи Кучерук О. А., доктора педагогічних наук, професора кафедри світової літератури та методик викладання філологічних дисциплін Житомирського державного університету імені Івана Франка («Актуальні проблеми розвивального навчання української мови в сучасному освітньому середовищі»); Проботюк О. Д., заступника директора з навчально-методичної роботи, вчителя української мови та літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 8 м. Житомира («Формування мовної особистості сучасного вчителя та учня в україномовному просторі»); Жидецької О. О., старшого викладача Житомирського вищого професійного училища-інтернату («Використання проектних технологій у процесі формування українськомовної комунікативної компетентності в майбутніх секретарів керівника»); Беседовської І. В., викладача української мови ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І. Я. Франка» Житомирської обласної ради («Запозичення в українській педагогічній терміносистемі»); Курильчук Н., студентки ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І. Я. Франка» («Власномовні українські терміни в педагогічній термінології»); Остапчук О., студентки ННІ педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка («Особливості навчання ліворуких першокласників каліграфічного письма»); Масловської М. В., старшого викладача кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології Житомирського державного університету імені Івана Франка («Народознавчий аспект у дошкільній мовній освіті»).

Напрями роботи семінару відображено також у матеріалах збірника «Проблеми і перспективи формування лінгвокультурної особистості засобами рідного слова: збірник наукових праць (до 35-го, ювілейного, року діяльності кафедри лінгвометодики та культури фахової мови)». Зовнішні рецензенти книги — Собко В. О. — кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методики початкової освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка; Лавриненко Н. В. — вчитель-методист, директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 м. Житомира.

Приємно, що привітання викладачам, учителям, студентам — учасникам семінару — надіслали провідні українські науковці, відомі на Житомирщині освітяни, з-поміж яких присутнім імпонували слова Голуб Н. Б., доктора педагогічних наук, професора, завідувача відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України: «Високодостойні колеги! Для фахівців педагогічної галузі „творче діяння“ — це перманентний стан, що визначає суть і сенс життя. А піклування про те, щоб народ не втратив мову й пісню, а навпаки — окрилений піснею й утверджений в мові — сягав висот гідного життя — це святий обов’язок. Як море починається з річок, так наша українська лінгводидактика бере свій початок із небайдужих, творчих, ініціативних і активних науковців. Приємно сьогодні констатувати зростання попиту на оригінальні освітні ідеї й проекти, до яких ви завжди активно долучаєтеся. Нехай же наша спільна діяльність і надалі позначається світлими справами, спрямованими на розвиток української освіти й педагогічної науки, на добробут і розквіт духовності народу».