Навчально-науковий інститут педагогіки

Про інститут Дирекція Кафедри

III Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна музика в сучасному світі — 2012»

З 23 по 28 квітня в Житомирі відбувався IV Міжнародний фестиваль «Житомирська музична весна» ім. О. Стецюка. У цьогорічному фестивалі взяли участь композитори та виконавці з України, Еквадору, Латвії, Росії, США, Швейцарії. В межах фестивалю проходила ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна музика в сучасному світі».

23 квітня, 10:00. Відкриття IV Міжнародного фестивалю «Житомирська музична весна» ім. О. Стецюка та III Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна музика в сучасному світі». Урочисте відкриття фестивалю і конференції відбулося в Житомирському державному університеті ім. І. Франка. Учасників і глядачів привітала проректор із наукової роботи доктор педагогічних наук Наталія Сейко. Вітання від Житомирської обласної державної адміністрації виголосив заступник начальника управління культури і туризму Житомирської ОДА Олександр Зайченко.

Музичні вітання прозвучали у виконанні студентського хору «Артанія» навчально-наукового інституту педагогіки ЖДУ ім. І. Франка (художній керівник Валентин Федорченко) та жіночого хору Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І. Огієнка (художній керівник Тетяна Гордєєва).

Художній керівник «Житомирської музичної весни» композитор Сергій Жуков (Росія) привітав учасників та глядачів і коротко розповів про концертні програми фестивального тижня. Календар фестивалю був складений таким чином, що заходи кожного дня утворили окремі смислові блоки, об’єднані спільними ідеями і відображені у гаслах: «Слов’янські народи на культурній карті Європи» (24 квітня), «Митець у просторі й часі» (25 квітня), «Європа — Америка: ХХІ століття» (26 квітня), «Україна — ЄС: мистецтво без кордонів» (27 квітня), «Учитель — учень» (28 квітня). Перший день, хоча й не мав спеціального девізу, але цілком став днем Відкриття з великої літери: у програмі цього дня — концерт юних музикантів Житомира — учнів музичних шкіл міста, та концерт «Композитори-виконавці».

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музики і хореографії з методиками викладання Світлана Олійник представила збірник наукових праць «Сучасна музика в сучасному світі». До нього увійшли як теоретичні праці з проблем музичної творчості, виконавства та педагогіки, так і ноти музичних творів сучасних композиторів та аранжувальників.

Анонс наукових заходів конференції та паралельних наукових заходів висвітлив лекції-концерти, семінари, майстер-класи, заплановані програмою. Заходи Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Культурний простір Волині-Житомирщини ХІХ — ХХ століть» представив доцент кафедри психології та культурології Житомирського національного агроекологічного університету Тарас Кулаковський. Учасників та глядачів привітала голова Житомирської обласної Спілки поляків України Вікторія Лясковська-Щур.

Календар конференції був доволі насиченим і різноманітним.

Програма 24 квітня була присвячена музичній культурі слов’янських народів у загальноєвропейському контексті. Організаторами заходів цього фестивального дня стали Житомирський національний агроекологічний університет та Житомирська обласна спілка поляків України. Так, у межах Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Культурний простір Волині — Житомирщини XIX-XX ст.», що проходила в стінах Житомирського національного агроекологічного університету, відбулася лекція-концерт «Музичний романтизм на Волині: українсько-польські зв’язки» (12:00, Актова зала ЖНАЕУ). Її проводила кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри психології та культурології Житомирського національного агроекологічного університету, член Національної спілки композиторів України, Національної спілки краєзнавців Ірина Копоть. Виклад матеріалу супроводжувався чудовими музичними ілюстраціями у виконанні солісток заслуженого колективу польської культури камерного ансамблю ім. І. Ф. Добжинського Ольги Карпович (сопрано) та Ольги Синицької (скрипка). Прозвучали наступні твори:
І. Ф. Добжинський. Сльози.
Ю. Зарембський. Колискова
І. Я. Падеревський. Менует
Романси «Полились слезы»
«Если бы мог себя изменить»
М. Скорульський. «За мной кремнистая осталася дорога»
С. Скорульський. «Вы знаете, как липа шелестит...»
К. Горський. «Salve Regina»

15:00. Семінар «Сербські народні пісні як відображення історії народу» проводила Олена Брайчевська — кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри країнознавства Київського славістичного університету. Справжньою мистецькою подією цього заходу стала українська прем’єра Концерту для флейти, гітари та струнного квартету Алана Томаса (Alan Thomas, Велика Британія), який прозвучав у виконанні Заслуженого колективу польської культури Камерного ансамблю ім. І.Ф. Добжинського (художній керівник музикознавець Ірина Копоть). Композитор у цьому творі звернувся до музичного фольклору різних народів, зокрема, й південних слов’ян і, хоча не використовував прямого цитування, яскраво передав риси слов’янської пісенності, багатоаспектність сучасної культури балканських країн, що становить собою приклад злиття та взаємодії традицій багатьох етносів. Гарні акустичні властивості актової зали агроекологічного університету підкреслювали розмаїття звукової палітри виконавців.

25 квітня, 9:00. Семінар молодих музикознавців, що відбувся у Житомирському музичному училищі ім. В. Косенка, зібрав творчу молодь, яка вивчає академічну музику та досліджує шляхи її розвитку. Ведучий — Сергій Жуков, композитор, член Cпілки композиторів РФ, член Правління Спілки московських композиторів, заслужений діяч мистецтв Росії. У семінарі взяли участь молоді науковці — студенти Житомирського державного університету ім. І. Франка, Житомирського музичного училища ім. В. Косенка. Серед присутніх були викладачі університету та музичного училища, а також учасники фестивалю і конференції: музикознавець Євгеній Морошкін, співачка Катерина Жукова, філософ Ірина Ніколаєва (Москва, Росія). У вступному слові С. Жуков наголосив на потребі дослідження проблем сучасного музикознавства і, що особливо приємно, на важливості залучення до наукової діяльності саме молодих музикознавців. Адже вивчення сучасного стану розвитку академічної музики сприяє кращому усвідомленню її місця в житті сучасної людини та ролі у світовій музичній культурі.

На семінарі були представлені доповіді:
«Активізація етнофестивального руху в Україні» — Оксана Дудар (студентка 5 курсу ЖДУ ім. І. Франка);
«Роль культурно-освітніх товариств у розвитку музичної культури Житомира на початку ХХ століття» — Анастасія Кравченко (аспірантка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, викладач Житомирського музичного училища ім. В. Косенка);
«Музична мова німого кінематографа» — Леся Луценко (студентка 5 курсу ЖДУ ім. І. Франка);
«Народна пісня як відображення народної міфології у кантаті С. Жукова «Співаночки» — Станіслав Невмержицький (студент 3 курсу Житомирського музичного училища ім. В. Косенка);
«Музичне виконавство як засіб художньої комунікації» — Інна Харитюк (студентка 5 курсу ЖДУ ім. І. Франка, магістрантка Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди).

У ході семінару студентські доповіді викликали активне обговорення і дискусії.

26 квітня, 10:00. Семінар «Райдуга американської музики». Доповідач Ричард Камерон-Вулф (Richard Cameron-Wolfe) — композитор, піаніст, музикознавець, почесний професор Університету Нью-Мексико (Таос, Нью-Мексико, США) — представив музику найбільш талановитих і неповторних американських композиторів, творчість яких найбільше вплинула на музичну історію ХХ століття. Висвітлені у доповіді напрямки американської академічної музики були проілюстровані численними аудіо-записами та фотоматеріалами.

Так, слухачі мали можливість почути третю частину Фортепіанного концерту Едварда Мак-Доуела (Edward MacDowell, 1860-1908) № 2 ре мінор опус 23 (1889). Цей піаніст і композитор, що працював у романтичній традиції, зробив значний внесок у становлення американської академічної музики. П’єса для камерного ансамблю «The People’s Outdoor Meeting» найвидатнішого американського композитора початку ХХ століття Чарльза Айвза (Charles Ives, 1874-1954) з його Оркестрового сету № 2 (1919) занурила слухачів у атмосферу вулиці американського провінційного міста завдяки інтонаціям регтайму та цитуванню кількох популярних на той час американських мелодій. Музика оркестрової версії фортепіанної п’єси першого американського композитора-імпресіоніста Чарльза Гріффса (Charles Griffes, 1884-1920) «Білий павич» із сюїти «Романські нариси» (1919) змалювала картину прекрасного саду з чудовими кольорами. Представлені слухачам Третя та Четверта частини твору «Посвята Ірану» для скрипки і фортепіано (1959) відомого експериментатора в галузі гармонії, форми та електронного звуку Генрі Коуелла (Henry Cowell, 1897-1965) засвідчили значний вплив його етномузикознавчих досліджень на його творчість. Саме його захоплення іранською традиційною музикою спричинило появу цього твору. Дві старовинні американські пісні неокласика Аарона Копленда (Aaron Copland, 1900-1990) для солістів, хору та оркестру (1950) є прикладом поєднання сучасної музики з американськими темами і фольклорними традиціями. Творчість найталановитішої американської жінки-композитора початку ХХ століття Рут Кроуфорд Сігер (Ruth Crawford Seeger, 1901-1953) була представлена Третьою частиною її Скрипкової сонати (1926). Винахідник мікротональних інструментів та один із засновників мікрохроматики Гаррі Парч (Harry Partch, 1901-1974) захоплювався також сценічними жанрами; слухачам був запропонований уривок «The Beginning of a Web» з його театралізованої композиції «Delusion of the Fury» (1963-1969). «Симфонія трьох оркестрів» (1976) засновника техніки «метричної модуляції» Еліота Картера (Elliott Cook Carter, 1908) становить собою однорідну музичну тканину, незважаючи на накладання одночасного звучання трьох окремих інструментальних груп. «Double Music» (електронна музика в супроводі ударних, 1941) піонера алеаторики, одного з провідних представників повоєнного авангарду Джона Кейджа (1912 — 1992) та експериментатора у галузі нетрадиційних і мікротональних систем Лу Гаррісона (1917-2003) є справжнім результатом їхньої взаємодії: співавтори погодились щодо тривалості твору та ще кількох елементів, але працювали незалежно до поєднання частин. Творчість Мілтона Беббітта (1916-2011), який працював у галузях електронної музики та серіалізму, була представлена твором «Phоnеmena» для сопрано та фортепіано (1969; версія для сопрано та синтезатора, 1975). Твір представника «абстрактного експресіонізму» Мортона Фелдмана (Morton Feldman, 1926-1987) «Фортепіано та оркестр» (1975), уривок з якого було продемонстровано, є подібним до абстрактної картини, де переливаються тони-кольори. Твір «Голос кита» («The Voice of the Whale», 1971) для флейти, віолончелі та фортепіано крайнього еклектика Джорджа Крамба (George Crumb, 1929) складається з Прологу, Варіацій, названих на честь геологічних періодів (Археозойський, Протерозойський, Палеозойський, Мезозойський та Кайнозойський) та Епілогу; він виконується артистами у чорних напівмасках при синьому освітленні. Фрагмент Варіацій було запропоновано слухачам.

Студенти й викладачі ЖДУ ім. І. Франка, а також мистецьких навчальних закладів міста, вже втретє мали нагоду спілкування зі справжнім знавцем музики — паном Ричардом.

27 квітня. 11.00. Майстер-клас з хореографії. У спортивній залі Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І. Огієнка зібралися шанувальники сучасного хореографічного мистецтва. Проводила майстер-клас художній керівник і балетмейстер Театру руху Ансіса Рутенталса (Ansis Rutentals Movement Theater) Санта Грінфелде (Santa Grinfelde, Рига, Латвія). Ансіс Рутенталс (1949 — 2000) був відомим солістом пантоміми, педагогом, засновником Театру руху (1978), сформованого на основі молодіжної групи руху та пластики при студентському театрі латвійського університету. Як директор театру А. Рутенталс пропагував нові художні шляхи розвитку хореографічного мистецтва, зокрема, «візуальну інтерпретацію музики», яка вимагає особливого творчого розвитку артиста. Зберігаючи закладені в театрі традиції, Санта Грінфелде, яка була студенткою А. Рутенталса, збагачує художню мову театру елементами сучасного танцю та контактної імпровізації. Кожна вистава — це єдність звуку, кольору й руху (докладна інформація знаходиться на сайті: http://arkt. lv/en/).

Практичне застосування техніки сучасного танцю ілюстрували артистки Театру руху Ансіса Рутенталса Алісе Берга (Alise Berga), Аустра Зіліцка (Austra Zilicka), студенти хореографічного відділу коледжу культури і мистецтв ім. І. Огієнка та учні хореографічних шкіл Житомира і області. Так, у процесі заняття відпрацьовувалися елементи екзерсису на середині залу та танцювальні комбінації з вивчених елементів. Учасники та глядачі майстер-класу отримали потужний імпульс для пошуків нових виразних засобів втілення художніх образів через тілесні рухи.

15.00. Семінар «Сучасна музика Латвії» проводила Гундега Шміте (Gundega Shmite) — композиторка, голова Правління латвійської Спілки композиторів, доцент латвійської музичної академії ім. Язепа Вітола, художній керівник фестивалю нової музики «Арена» (Рига, Латвія). У її доповіді було представлено творчість сучасних латвійських композиторів, які народилися в 70-х роках ХХ століття: Роланда Кронлакса (Rolands Kronlaks), Яніса Петрашкевича (Janis Petraskevics), Мартіньша Вілумса (Martins Vilums), Санти Ратнієсе (Santa Ratniece), Андріса Дзенітіса (Andris Dzenitis), Еріка Есенвальда (Eriks Esenvalds), а також самої Гундеги Шміте. Музичні матеріали, що демонструвалися (аудіозаписи, ноти), дали можливість слухачам скласти уяву про інноваційні прийоми композиторського письма та сучасні виконавські техніки, і були з цікавістю сприйняті учасниками фестивалю й конференції.

28 квітня. 10:00. Круглий стіл «Сучасна музика в сучасному світі». Закриття конференції.

Музичним вітанням учасникам конференції став виступ народного самодіяльного вокального ансамблю «Елегія» (художній керівник — Валентина Сичевська). Прозвучали українська народна пісня в обробці С. Крижанівського

«Ой на Івана Купала», пісня В. Стеценка «Ой на гору козак воду носить» (сл. народні), «Чарівна скрипка» І. Поклада на сл. Ю. Рибчинського.

З вітальним словом на честь закриття III Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна музика в сучасному світі» виступила проректор з наукової роботи Наталія Сейко, яка вручила пам’ятні подарунки гостям з Росії, Латвії та США.

Зі звітною доповіддю виступив композитор Сергій Жуков (Москва, Росія), який підвів підсумки конференції та фестивалю. С. Жуков відзначив масштабність цьогорічного заходу, висловив слова подяки керівництву університету та членам оргкомітету за чітко організовану роботу, за створення Міжнародного центру сучасної музики «Новата», який у перспективі може сприяти проведенню лекцій, семінарів із проблем сучасної академічної музики за участю видатних музикознавців світу не лише на конференції, яка відбувається раз на рік, а й упродовж навчального року. Композитор висловив побажання подальшої плідної співпраці у підготовці V Міжнародного фестивалю «Житомирська музична весна» ім. О. Стецюка та IV Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна музика в сучасному світі».

Композитор Ричард Камерон-Вулф (США), який вже втретє бере участь у фестивалі і конференції, відзначив гарну організацію усіх заходів тижня, гостинність і щирість прийому іноземних гостей, гідні умови проведення концертів, лекцій, семінарів, майстер-класів.

Каспарс Лієлгалвіс (Kaspars Lielgalvis) — художник, директор Арт-центру «Totaldobze» (Рига, Латвія) — підкреслив, що латвійські учасники проекту «Тандем», який був представлений на фестивалі та конференції, мають великий інтерес як до фестивалю, так і до семінарів, майстер-класів, лекцій-концертів і готові до подальшої співпраці. Незважаючи на певні організаційні труднощі, всі заплановані заходи відбулися і пройшли на високому емоційному рівні.

Композиторка Гундега Шміте (Рига Латвія): «Приємно відчувати інтерес, спрагу до нової музики. Увага, яку ми отримали — надихає!». Пані Гундега висловила ідею проведення серії майстер-класів — живого спілкування, роботи автора і виконавця протягом тижня і показу творчих результатів у підсумковому гала-концерті. Вона поділилася приємними враженнями від побаченого і висловила надію взяти участь у наступних проектах в рамках фестивалю і конференції.

Дмитро Стецюк — композитор, викладач (Житомир, Україна) подякував усім організаторам, причетним до проведення фестивалю, що присвячений пам’яті його батька: «Батько навіть не міг мріяти про таке!». Вражає широкий розмах нинішнього фестивалю, рівень виконавців, наповненість залів, емоційність заходів, великий інтерес з боку засобів масової інформації.

На завершення засідання круглого столу проректор з наукової роботи Наталія Сейко подякувала всім за роботу протягом напруженого тижня і вручила Сертифікати учасникам конференції.

Фотогалерея