Навчально-науковий інститут педагогіки

Про інститут Дирекція Кафедри

II Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна музика в сучасному світі — 2011»

З 16 по 20 травня 2011 року на базі кафедри музики і хореографії з методиками викладання Інституту педагогіки ЖДУ ім. і. Франка проводилася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна музика в сучасному світі». Конференція проходить в рамках щорічного Міжнародного фестивалю «Житомирська музична весна» імені О. Стецюка і є його науково-теоретичною базою. Святковим акордом повідомив про початок Фестивалю Житомирський муніципальний естрадно-духовий оркестр під керівництвом Р. Хомяка.

У роботі конференції взяли участь композитори, музикознавці, виконавці з України, Росії, Америки, Ірану.

На пленарному засіданні, яке відбулося 16 травня о 10 годині в актовій залі університету і стало урочистим відкриттям фестивалю і конференції, виступили: Наталія Сейко — доктор педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи ЖДУ ім. І. Франка; Юрій Градовський — начальник управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації; Сергій Жуков — художній керівник фестивалю, композитор, заслужений діяч мистецтв Росії, член Спілки композиторів РФ (Москва); Вікторія Лясковська-Щур — голова Житомирської обласної Спілки поляків України.

Урочисте вітання від студентського хору «Артанія» ЖДУ ім. І. Франка (художній керівник і диригент — Валентин Федорченко) розпочалося старовинним студентським гімном «Гаудеамус», який підкреслив академічний дух фестивалю та конференції. Наступний твір представив почесним гостям нашого міста українське вокальне мистецтво: хор виконав українську народну пісню «Ой у полі два дубки» в обробці О. Некрасова.

Яскраве музичне привітання учасникам фестивалю і конференції прозвучало від струнного оркестру Житомирського музичного училища ім. В. Косенка (художній керівник — Анна Федорченко), який вже вдруге бере участь у фестивалі «Житомирська музична весна».

Оркестр виконав І частину Квартету № 4 Дмитра Клебанова «Скерцо» і твори Олександра Стецюка, який жив і працював у нашому місті: «Елегію пам’яті Віктора Косенка» для фортепіано та камерного оркестру (партія фортепіано — Олена Черкашина) та «Монолог» для скрипки та камерного оркестру (солістка — Ольга Синицька).

На пленарному засіданні було презентовано збірник наукових праць «Сучасна музика в сучасному світі», в якому представлено роботи учасників I Міжнародної науково-практичної конференції (2010) (доповідач — кандидат педагогічних наук, доцент Світлана Олійник). Електронна версія збірника знаходиться на сторінці бібліотеки ЖДУ ім. І. Франка.

У ході засідання було подано інформацію про паралельні наукові заходи, що проходили в місті Житомирі під час фестивального тижня і також були присвячені дослідженню проблем сучасного мистецтва: VII конференцію молодих учених «Особистість — суспільство — мистецтво» (Житомирський національний агроекологічний університет), засідання 4-ї секції VII Міжнародної конференції «Людина і космос» — «Філософія космізму та проблеми єдності» (Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова).

Під час прес-конференції журналісти мали можливість поставити питання організаторам та учасникам конференції та фестивалю.

У перший день роботи конференції (16 травня, 15:00) відбулася лекція-концерт «Виконавці про сучасне мистецтво», яку провели учасники з Вінниці: кандидат мистецтвознавства, доцент Володимир Сініцин і співачка Лариса Руда (сопрано). В. Сініцин презентував у своєму рідному місті (музикант народився у Житомирі) вокальний цикл своїх синів — молодих сучасних композиторів Павла (Україна) і Михайла (США) Сініциних — «Падіння Ікара» на слова Ліни Костенко. Цикл був створений у 2001 році і з того часу з успіхом звучав на різних сценах в Україні та за кордоном. Чудові поетичні рядки, вдало покладені на музику, утворили єдиний вокальний цикл, який визнала сама поетеса. Жанрова специфічність кожної вокальної мініатюри, витончена мелодія, несподівані ладо-тональні зрушення, чудова гармонія, — все це органічно сплелося з вишуканістю поезій і створило цілісний і, водночас, невловимо миттєвий образ.

Другий день роботи конференції (17 травня, 10:00) розпочався семінаром «Просторово-часові параметри сучасної музики та їх відображення в нотній графіці». Доповідач — заслужений діяч мистецтв Росії, композитор Сергій Жуков — продемонстрував учасникам (викладачам і студентам мистецьких навчальних закладів Житомира) зразки сучасної нотації, намагаючись розкрити особливості виконання записаної у такий незвичний спосіб академічної музики ХХІ століття.

Розвиваючи думку про музику як мистецтво, що розгортається в часі і просторі, С. Жуков наголосив на композиторській потребі пошуків нових нотаційних засобів, які б не стримували звуковий потік і відтворювали б струм музичної енергії. Композитор представив ноти зразків своїх творів,, які є досить складними для виконавського прочитання: «BACH-variations», «DSCH-variations» та інші.

Лекцію-концерт «Схід — Захід: культурні діалоги» (17 травня, 15:00) провів музикознавець, композитор, піаніст Ричард Камерон-Вулф (Таос, Нью-Мексико, США), який вже вдруге бере участь у фестивалі «Житомирська музична весна».

Цього разу пан Ричард представив творчість американських композиторів ХХ століття: засновника нової американської композиторської школи Чарлза Айвза (1874 — 1954) та, без сумніву, яскравих талановитих музикантів Лео Орнстайна (1893 — 2002), Томаса де Гартмана (1885 — 1956) та Дена Рудьяра (1895 — 1985), чия музика, на жаль, сьогодні рідко виконується. Цікаво, що Лео Орнстайн (Лев Орнштейн) і Томас де Гартман (Фома Олександрович Гартман) були вихідцями з України. Слід зазначити, що однією з відмітних ознак музики ХХ століття є співучасть виконавця у творчому процесі композитора, і роль виконавця дуже часто передбачає розробку власної версії певного музичного твору. У талановитій інтерпретації Ричарда Камерон-Вулфа прозвучали наступні твори: Leo Ornstein — Impressions of Notre Dame (1914); Charles Ives — «In the Hotel» Scherzo (1902) from Sonata № 1; Thomas Alexandrovich de Hartmann — Sonata № 2 (1956); Dane Rudhyar — «Stars» from Pentagram № 3 (1925).

Наступного дня (18 травня, 10:00) до уваги слухачів було запропоновано семінар «Перська музика: традиції та сучасність». Доповідачі — іранський етномузиколог, викладач, виконавець Амін Агайкухі та музикознавець, співачка Галина Омельченко-Агайкухі. У своїй доповіді пан Амін представив результати своєї експедиційної діяльності з вивчення культури кашкаїв — однієї з етнічних груп населення Ірану. Культура, музика Сходу завжди цікавила музикознавців і композиторів різних країн. Залишаючись і сьогодні манливою загадкою, вона вабить увагу дослідників. Виступ Аміна Агайкухі викликав яскраву емоційну реакцію у слухачів: запитання, коментарі, уточнення, прохання зіграти народні перські мелодії, заспівати народну іранську пісню, — все це стало свідченням живого інтересу до матеріалу, представленого на семінарі.

У захваті була і молодь, зокрема, студенти ІІІ курсу навчально-наукового інституту педагогіки ЖДУ ім. І. Франка, які висловили свої яскраві враження.

Олександр Мінаєв: «Очень понравилась профессиональность проведения семинара. Интересная тема обсуждения, прекрасная музыка, которая нам мало известна. Понравилось мастерство гостя — владение разными струнными инструментами. В руках Амина Агайкухи скрипка звучала, как фантастический инструмент, который напоминает какой-то этнический. Поразила лёгкая приспосабливаемость скрипки к любому строю. Много взял для себя нового из этого семинара. Получил массу эстетического наслаждения от музыки. Рад был участвовать в таком мероприятии, это дало массу позитивной энергии».

Діна Прокопчук і Аліна Тичинська: «У стінах нашого університету відбулася II Міжнародна конференція; ми мали привілей бути присутніми на ній та ввібрати в себе музику інших народностей. Ми відвідували різні заходи, присвячені розвитку сучасної музики. Хотілося б відзначити захід за участю іранського композитора Аміна Агайкухі. Ми ознайомилися з перською музикою та дізнались, що вона відрізняється одна від одної залежно від регіону. Вразила майстерність, з якою молодий композитор передавав нам мотиви своєї народності. Неймовірне володіння інструментами, як скрипкою, так і сетаром, не могло нікого залишити байдужим. Хочемо подякувати за можливість бути учасниками конференції та побажати творчого натхнення організаторам».

Засідання круглого столу (20 травня, 10:00) було присвячено підведенню підсумків роботи фестивалю і конференції. Музичне вітання учасникам круглого столу подарував Народний вокальний ансамбль «Елегія» ЖДУ ім. І. Франка (художній керівник — Валентина Сичевська). У виконанні ансамблю прозвучала українська народна пісня «Ой, співаночки мої» в обробці Ю. Семенова та білоруська народна пісня «Купалінка» в обробці В. Смірнова, який жив і працював у Житомирі.

Художній керівник фестивалю композитор Сергій Жуков виступив з аналізом усіх заходів робочого тижня, відзначивши гідний рівень проведеної в стінах університету II Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна музика в сучасному світі» і висловив щиру подяку ректору Петру Сауху та членам оргкомітету — представникам кафедри музики і хореографії з методиками викладання — за чітку організацію та створені умови для урочистого проведення відкриття фестивалю та запланованих наукових засідань. У свою чергу ректор університету висловив чітку позицію підтримувати як фестиваль, так і науково-практичну конференцію.

Дискусія учасників круглого столу була доволі емоційною, тому що ніхто не лишився байдужим до такого яскравого явища, яким став для нашого міста фестиваль «Житомирська музична весна». Зрештою, істина народжується в суперечці, тому доповідачі (голова програмного комітету фестивалю Ірина Копоть, члени оргкомітету фестивалю і конференції — Елеонора Дишнієва-Набедрик, Маргарита Моісєєва, учасники конференції — Ричард Камерон-Вулф, Людмила Маловицька, Ірина Ніколаєва) відзначили високі творчі здобутки та певні організаційні недоліки цьогорічного фестивалю та окреслили перспективи на майбутнє.

Наприкінці засідання ректор університету професор П. Саух вручив сертифікати учасникам II Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна музика в сучасному світі» і побажав успіхів у досягненні нових наукових здобутків.