Навчально-науковий інститут педагогіки

Про інститут Дирекція Кафедри

I Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна музика в сучасному світі — 2010»

13 квітня. Відкриття конференції. Сесія «Сучасна музика Голландії»

Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна музика в сучасному світі» проводилася на кафедрі музики і хореографії з методиками викладання ННІ педагогіки. У конференції взяли участь відомі композитори з Австрії, Нідерландів, Росії, США, України, науковці та викладачі кафедри, провідні музикознавці нашого міста. Така творча спільнота мала можливість обговорити проблеми сучасного музикознавства, особливості соціального функціонування сучасної академічної музики, шляхи удосконалення професійної та загальної музичної освіти завдяки міжнародному фестивалю «Житомирська музична весна» імені Олександра Стецюка, який проходив у нашому місті вже вдруге. Конференція проходила паралельно з концертною програмою фестивалю і надала потужного творчого імпульсу і композиторам, і викладачам, і студентам нашого університету та інших навчальних закладів міста.

Перша сесія конференції була присвячена сучасній музиці Нідерландів. На початку сесії гостей та учасників конференції привітав ректор університету доктор філософських наук, професор Петро Саух. Він відзначив важливу роль академічної музики у відображенні почуттів, думок і прагнень сучасної людини, життєдайну перетворюючу силу цього надзвичайно правдивого і виразного мистецтва та побажав поважному товариству успішної роботи і великої творчої наснаги.

Доповідь «Сучасна музика Голландії» представив зібранню відомий голландський композитор Йо Спорк (Jo Sporck, 1953), який займає особливе місце в музиці сьогодення завдяки індивідуальній манері музичного висловлювання. У творчому доробку композитора багато камерних і симфонічних творів, опер, вокальна і хорова музика. Йо Спорк є одним з найактивніших прибічників просторової музики (Space Music). У своїх творах він послідовно втілює інновації та нову енергетику цього музичного напрямку. Його творчість відзначається прагненням до пошуку просторових ефектів музичного образу, що значно поглиблює виразність цілісного музичного твору.

У доповіді композитора було висвітлено розвиток академічної музики Голландії від традиційної поліфонії до сучасних інноваційних полістилістичних пошуків. Цікаво, що уряд Нідерландів у 1980-х роках фінансував композиторські пошуки в напрямку інноваційної музики, що певною мірою призвело до відведення краси звучання та естетичної довершеності творів на другий план. Учасники сесії також мали можливість послухати деякі зразки сучасної музики Голландії.

У процесі обговорення слухачі цікавилися особливостями співвідношення форми і змісту в сучасній академічній музиці. Зокрема, неабиякий інтерес викликало питання, чи не стає інноваційність музики на заваді висловленню особистісних смислів та почуттів автора. Дискусія проходила в конструктивній доброзичливій атмосфері.

14 квітня. Сесія «Сучасна музика Росії»

 Другий день роботи науково-практичної конференції був присвячений сучасній академічній музиці Росії. Доповідачем з цієї теми був заслужений діяч мистецтв Росії, композитор Сергій Жуков (Москва), співдоповідачами —заслужений діяч мистецтв Росії, композитор Катерина Кожевнікова (Москва) та композитор Володимир Златоустов (Москва).

Творчість цих композиторів є яскравим прикладом російського модерну в композиторській школі кінця ХХ — початку ХХI століть. Композитор С. Жуков народився в місті Житомирі, навчався у Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка, після закінчення якого вступив до Московської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського і врешті-решт залишився працювати у Москві. Нині він — всесвітньо відомий композитор, автор балетів, симфоній, інструментальних творів для камерного та симфонічного оркестрів, хорових і вокальних творів, музики до драматичних вистав і кінофільмів.

 У своїй доповіді С. Жуков зосередив увагу на актуальних проблемах сучасного музичного мистецтва Росії, як от: комерціалізація мистецької галузі (у тому числі музичної), перевантаження теле- і радіоефіру музикою низького рівня, відсутність державної підтримки нової академічної музики. Разом з тим композитор наголосив на важливості популяризації сучасної академічної музики, яка є відображенням реальної дійсності і спрямована у майбутнє, але, на жаль, неоднозначно сприймається слухачами. С. Жуков висловив свої побажання і настанови щодо сприймання академічної музики сучасності і в якості музичного прикладу представив аудиторії свою Другу симфонію під назвою «Навна» для двох голосів (сопрано і високого народного голосу) та оркестру. Зі слів автора, симфонія написана під враженням твору Д. Андрєєва «Троянда світу», в якому Навна — це втілення ідеальної соборної душі метакультури Росії.

 Прем’єра симфонії відбулася в Москві восени 2009 року у виконанні оркестру «Нова Росія» (керівник Ю. Башмет) і викликала гостру полеміку в засобах масової інформації. Слухання твору в ході другої сесії науково-практичної конференції також викликало активну реакцію у слухачів і призвело до гострої емоційної дискусії — між автором і його колегами-композиторами, з одного боку, та аудиторією, яка складалася зі студентів і викладачів, — з іншого. В процесі обговорення виявилося різне ставлення слухачів до представленого зразка сучасної академічної музики. Але С. Жуков, як автор, дав пояснення незрозумілих слухачу моментів, відповів на запитання і прокоментував особливості сприймання його твору. Великий інтерес до загальної дискусії виявили й гості фестивалю — композитори з Австрії, Нідерландів, США.

Таким чином, сесія «Сучасна музика Росії» не залишила нікого байдужим як до проблемних теоретичних питань, так і до представленої музики.

15 квітня. Сесія «Сучасна музика Австрії і Болгарії»

 На третій сесії доповідачами виступили співачка (сопрано), доктор музикознавства Албена Найдьонова (Відень, Австрія) та композитор Владімір Панчев (Відень, Австрія).

Албена Найдьонова закінчила музичну академію по класу фортепіано в Софії та захистила докторську дисертацію за темою «Характеристики механізмів сучасної музики» у Московській державній консерваторії ім. П.І.?Чайковського. Вона має багато науково-методичних публікацій, виступає з концертами у більшості європейських країн, проводить тренінги та майстер-класи у Відні, Софії, Парижі, Москві. Албена Найдьонова є засновником та художнім керівником музичного клубу і серій «Дні австрійської та російської сучасної музики», що проходять у Літній Академії Лілієнфельд (Швейцарія).

 Владімір Панчев закінчив Державну академію музики (м. Софія) у 1972 році по класу фортепіано та композиції. З 1991 року живе і працює у Відні. Сфера композиторських інтересів В. Панчева — сценічна, оркестрова та камерна музика; він написав також багато хорових і вокальних циклів. На стилістику його музичних композицій спричинила свій вплив атональна техніка. Більшість творів В. Панчева виконують відомі ансамблі сучасної музики (Klangforum Wien, Wiener Collage та ін.).

Доповідачі розкрили ретроспективу розвитку сучасної музики Австрії (з 1945 року) і Болгарії (з 1990 року). Прозвучали цікаві факти з життя і творчості видатних композиторів Йозефа Маркса, Дьордя Лігеті, Романа Хаубенштока-Раматі, Анестіса Логотесіса, Курта Шверцика, Фрідріха Церхи, Карла Грубера, Дітера Кауфмана, Рудольфа Урбанека, Юлії Ценової, Артіна Путурляна, Симеона Піронкова.

Звучали також зразки сучасної музики у записі кращих виконавців Європи: «Гімни» Ф Церхи (тв. 2000 р.), «Сугестія» Ю. Ценової для духового оркестру (тв. 2000 р.), квінтет «Морок» С. Піронкова, «Фантазія для фортепіано з оркестром» А. Путурляна (тв. 1991 р.).

16 квітня. Сесія «Сучасна музика США»

 На третій сесії учасники конференції обговорювали сучасні тенденції розвитку музичного мистецтва у США за участю музикантів з цієї країни, які приїхали на фестиваль. На початку сесії свою доповідь представила доктор музикознавства Юлія Мортякова (Julia Mortyakova). Вона зосередилася на питаннях професійного становлення та самореалізації молодих музикантів в умовах жорсткої конкуренції. Доктор Мортякова обґрунтувала також необхідність опанування молодими фахівцями вміння самопрезентації та відповідного представлення своїх професійних досягнень як запоруки майбутнього успішного працевлаштування і отримання гідного заробітку, що є дуже важливим для сучасної молодої людини. Важливе місце у доповіді було приділено настановам щодо висвітлення своєї професійної діяльності у мас-медіа та мережі Інтернет — адже це значно полегшує пошук і підтримку ділових контактів у нашому глобалізованому світі... Природно, що завдяки цим засобам масової комунікації нова музика США стає все ближчою до широкої аудиторії, які б складні композиційні принципи не лежали в її основі.

 Наступний доповідач — професор Річард Камерон-Вольф (Richard Cameron-Wolfe). Він певний час працював в Університеті Індіани, Редфорд-коледжі (Вірджінія) та в Університеті Вісконсін у Мілуокі. Переїхавши до Нью-Йорка, співпрацював з кількома балетними трупами та колективами сучасного танцю, а в 1978 році став викладати у Печес-коледжі (Purchase College) Державного Університету Нью-Йорка, де працював 23 роки. Зараз він переважно займається фортепіанним виконавством і композицією. З його доповіді учасники дізналися про жанр мікро-опери (це дуже коротка театральна вистава тривалістю від 5 до 15 хвилин). Такі вистави грають у невеликих приміщеннях і можуть транслювати на телебаченні або в Інтернеті. Як піаніст, Камерон-Вольф в останні роки зосередився на пошуку і виконанні маловідомих творів композиторів початку ХХ ст. Зокрема, в його нинішньому репертуарі є твори Дейна Радьяра. Річард є одним із небагатьох музикантів, хто знайшов ноти творів Радьяра й виконував їх у концертах. Музичний матеріал, представлений професором, був з цікавістю сприйнятий слухачами.

У доповіді також були проаналізовані глибокі філософські і культурні традиції США, які зумовили актуальність звернення митця до людини та проблем її душі, до природи з її вічною сталістю й трансформаціями. Як відомо, різноманітна музична спадщина Америки є результатом безлічі різних культурних впливів. Найдужчою була взаємодія, здебільшого конфліктна, класичних європейських традицій з життєвою силою регіональних і національних форм музикування. Багато талановитих композиторів Америки використовували у своїй творчості традиційні етнічні музичні форми. Деякі з них знайшли популярність завдяки написанню мюзиклів. Інші експериментували з радикальною антитрадиційною музикою, яку із труднощами сприймали прихильники симфонічної музики.

Професор Камерон-Вольф розповів також про своє тригодинне радіо-шоу, яке виходить раз на місяць і називається «Класична музика недільним ранком». У програмі звучать твори сучасних композиторів Америки. Він також висловив сподівання, що у цій подорожі збере цікаву колекцію дисків і представить своїм слухачам українську сучасну академічну музику.

17 квітня. Круглий стіл. Закриття конференції

 В останній день Міжнародної науково-практичної конференції всі учасники і гості фестивалю «Житомирська музична весна» взяли участь у засіданні круглого столу «Сучасна музика в сучасному світі: культурологічний і просвітницький аспекти».

У рамках висвітлення окремих аспектів розвитку сучасного українського мистецтва прозвучали доповіді та презентації «Сучасна музика в сучасному Житомирі: дихотомія «провінція-столиця» Ірини Копоть, «Творчий портрет Лесі Дичко» Інни Сівченко, «Фортепіанний дует в музичній культурі другої половини ХХ століття» Ярослави Олійник, «Сучасна інтерпретація української музики» Андрія Крижанівського і Сергія Горкуші.

Серед зауважень, побажань, пропозицій, висловлених щодо проведення наступного міжнародного фестивалю і науково-практичної конференції в Житомирі, найбільшу підтримку учасників знайшли наступні: організувати творчі лабораторії для прослуховування новоствореної музики, збільшити кількість виконавців та творчих колективів, інтегрувати різні види мистецтва на фестивалі (музика, хореографія, театр, живопис тощо). С. Жуков запропонував започаткувати в нашому університеті факультатив «Курс сучасної музики», на якому студенти могли б ознайомитися з основними тенденціями розвитку сучасного музичного мистецтва, специфікою запису нотного тексту, новими методами і правилами композиції та особливостями виконання і сприймання нової музики.

Особливий наголос був зроблений на необхідності реклами фестивалю і наукової конференції, залучення українських композиторів, представлення кращих зразків сучасної української музики, координації дати проведення фестивалю і конференції із академічним календарем подій у музичному світі.

Усі учасники і гості фестивалю «Житомирська музична весна» імені Олександра Стецюка відзначили надзвичайно високий рівень проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна музика в сучасному світі», що проходила у Житомирському державному університеті імені Івана Франка з 13 по 17 квітня 2010 року. Доповіді наших гостей і публікації з окреслених на конференції проблем будуть надруковані у збірнику наукових праць «Сучасна музика в сучасному світі».