Навчально-методичний відділ розпочав свою роботу 1944 року як факультет заочного навчання при стаціонарному відділі Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. З моменту утворення факультету заочного навчання й до 1970 року його очолював Трохимчук Михайло Леонтійович. Заступником декана із заочного навчання до 1948 року був доцент Шанюк Іван Іванович.

1971 року факультет заочного навчання було реорганізовано у відділ із заочного навчання, який готував учителів з української мови і літератури, російської мови, математики, пізніше — з англійської та французької мов, філології, педагогіки та методики початкового навчання. Цього ж року на посаду проректора із заочного навчання було призначено Тичину Анатолія Костянтиновича, яку він обіймав упродовж наступних чотирьох років — до 1975 року.

Тичина Анатолій Костянтинович — доктор історичних наук, професор. Народився 12 січня 1932 р. у селі Кошелівка Червоноармійського р-ну Київської області (тепер — Житомирської). У 1954 р. закінчив історико-філологічний факультет Житомирського педагогічного інститутуімені Івана Франка за спеціальністю «Історія». Розпочав свою трудову діяльність у Павлівській середній школі на Волині в 1954 р. У 1955 р. був призначеним директором цієї школи. У березні 1956 р. призначений директором Луківської середньої школи, в лютому 1959 року — завідуючим Луківського районного відділу народної освіти. У жовтні 1959 р. призначений директором Доросинської середньої школи Рожиського району Волинської області. З 1961 року працював директором Курненської школи в Житомирськй області. З 1962 по 1965 року працював у Житомирському обласному інституті вдосконалення вчителів. З вересня 1967 р. починається робота старшим викладачем кафедри історії КПРС та політекономії, пізніше — доцентом Житомирського державного педагогічного інституту. У 1971 р. призначений на посаду проректора із заочного навчання Житомирського педінституту. З листопада 1975 до січня 1987 р. А. К. Тичина — ректор Ізмаїльського державного педінституту. Кандидатську дисертацію «Робітничий клас в управлінні державою» захистив у 1967 р., докторську дисертацію на тему «Соціально-політичний механізм управління виробництвом: історичний аспект» — у 1991 р. З 1992 р. по 2011 р. — завідувач кафедри історії України, з 2011 р. по 2015 р. — професор цієї кафедри. Почесний академік Української Академії історичних наук (1999 р.); член редакційної колегій часопису «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету» (Ізмаїл).

Найважливіші відзнаки: значок «Відмінник народної освіти» (1965), медаль «За доблестный труд» (1970), орден «Дружбы народов» (1981), значок «Отличник просвещения СССР» (1982). Має звання «Почесний громадянин міста Ізмаїл».

Впродовж багаторічної педагогічної та наукової діяльності Тичина А. К. став наставником для декількох тисяч випускників, серед яких є науковці, викладачі, вчителі ЗОШ м. Ізмаїла, району, області, посадовці міської, районної і обласної держадміністрації, керівники структурних підрозділів Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Протягом 1975–1977 рр. на посаді проректора із заочного навчання працював кандидат фізико-математичних наук, доцент, у подальшому заслужений професор університету — Осадчий Микола Мефодійович.

Микола Мефодійович Осадчий народився 1 березня 1939 року в с. Іваньків Канівського району Черкаської області. 1953 року вступив до Канівського педагогічного училища, а після його розформування 1956 року був переведений до Бердичівського педагогічного училища, яке закінчив 1957 року. Того ж року вступив на фізико-математичний факультет Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка, який закінчив за спеціальністю «Математика і фізика». Особливе зацікавлення під час навчання викликали у студента блискучі лекції та наукові семінари відомих математиків, викладачів математичного аналізу та алгебри Б. Хацета і Ю. Шмульяна, які вплинули на становлення Миколи Осадчого як науковця.

Після закінчення вузу з відзнакою М. М. Осадчий був залишений працювати в інституті асистентом на кафедрі математики. Упродовж 1962–1964 років проходив службу в армії, де опанував технічну авіаційну спеціальність, був нагороджений багатьма грамотами та іншими нагородами, зокрема знаком «Відмінник авіації». Після демобілізації працював асистентом кафедри математичного аналізу, а з вересня 1967 року до жовтня 1968 проходив стажування у відділі функціонального аналізу Інституту математики АН України. 1972 року Микола Мефодійович в Інституті математики АН УРСР захистив кандидатську дисертацію «Теорія функцій і функціональний аналіз».

В жовтні 1968 року вступив до аспірантури Київського інженерно-будівельного інституту зі спеціальності «Теорія функцій і функціональний аналіз», після закінчення якої Міністерством освіти УРСР був направлений до Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка, де почав працювати старшим викладачем, а з 1976 р. — доцентом кафедри математичного аналізу, згодом — проректор із заочного навчання. 1977 року був призначений проректором з навчальної роботи інституту, а зі зміною статусу вузу став проректором з навчальної роботи педагогічного університету. З 2000 року — професор університету, а у 2004–2014 роках — перший проректор, проректор з навчальної роботи університету.

Микола Осадчий — автор і співавтор понад 60 наукових і науково-методичних праць, серед яких є навчальні посібники з грифом Міністерства освіти і науки України, монографії, наукові статті.

Як проректор із заочного навчання, перший проректор і проректор з навчальної роботи, зробив вагомий внесок у підготовку студентів, приділяв значну увагу поліпшенню навчального процесу в університеті, дбав про наповнення його сучасним змістом, вдосконалення через впровадження активних методів і сучасних технологій навчання, опікувався підвищенням кваліфікації науково-педагогічних кадрів, ліцензуванням та акредитацією окремих спеціальностей та університету в цілому. Важливим напрямом його роботи було формування інноваційного освітнього середовища в контексті вимог Болонського процесу, формування фахівця, здатного до постійного оновлення знань, конкурентноспроможності та адаптації в умовах ринкової економіки.

М. Осадчий неодноразово обирався депутатом Житомирської міської ради народних депутатів, нагороджений орденом «Знак пошани», грамотою президії Верховної Ради УРСР, нагрудними знаками «А. Макаренка», «Петра Могили» та «Відмінник освіти України», грамотами Міністерства освіти та науки України та місцевих органів влади. 1996 року йому було присвоєно звання «Заслужений працівник народної освіти України». З 2014 року — Почесний професор університету.

З 1977 до 1979 року відділ очолював доцент Богдан Микола Михайлович. Богдан М. М. народився 13.11.1929 р. с. Бобер Київської губернії. У 1951 році закінчив Київському державному педагогічному інституті ім. Максима Горького. У 1954 році захистив кандидатську дисертацію та сдобув науковий ступінь кандидата філологічних наук. З 1954 року працював на кафедрі української мови Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. В 1960–1962 рр. — доцент, а з 1962–1973 рр. — завідувач кафедри української мови. Займався вивченням лексики і фразеології художніх творів українських письменників.

З 1979 року відділ очолював доцент Вещицький Панас Анатолійович, який працював проректором із заочної освіти до 1993 року.

Вещицький П. А. — уродженець с. Круглик Шепетівського району Хмельницької області, кандидат педагогічних наук, декан фізико-математичного факультету (1969–1979 рр.).

Упродовж 1993–2003 рр. посаду проректора обіймав кандидат філологічних наук, доцент Романюк Петро Федорович. 2003 року відділ перейменовано на «відділ з навчально-методичної та виховної роботи», який до 2009 року очолював проректор Романюк Петро Федорович.

Петро Федорович Романюк народився 2 жовтня 1946 року в с. Соснівка Житомирського р-ну Житомирської області. 1973 року закінчив філологічний факультет ЖДПІ ім. І. Я. Франка за спеціальністю «Українська мова та література», отримав кваліфікацію «Вчитель української мови та літератури». З 1974 року працював на кафедрі української мови ЖДПІ. 1984 року в Київському державному педагогічному інституті ім. Максима Горького захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата філологічних наук на тему: «Лексика некалендарних обрядів Правобережного Полісся (на матеріалі весільного обряду)». 1988 року виконував обов’язки заступника декана філологічного факультету. З 1988 по 1993 роки очолював кафедру мовознавства з методикою викладання в початкових класах. У 1989 році керував факультетом підготовки вчителів початкових класів. З 1993 по 2009 роки виконував обов’язки проректора з виховної і навчально-методичної роботи.

Упродовж наступних п’яти років (2009–2014) проректором працював кандидат біологічних наук, доцент Вискушенко Дмитро Андрійович.

Дмитро Андрійович Вискушенко народився 2 листопада 1977 року у м. Черкаси. У 1994 році після закінчення середньої школи № 12 м. Житомира вступив на природничий факультет Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. У 1999 році закінчив з відзнакою цей навчальний заклад і отримав диплом спеціаліста зі спеціальності «Біологія і хімія». У цьому ж році вступив до аспірантури при кафедрі зоології Житомирського державного педагогічного університету. Захистив кандидатську дисертацію у 2003 році, а у 2007 йому було присвоєно вчене звання доцента. Стипендіат Кабінету Міністрів України в 2005–2006 роках.

Працював у Житомирському державному університеті імені Івана Франка на посадах асистента, старшого викладача, доцента кафедри зоології, а з березня 2009 по серпень 2014 року — проректор з навчально-методичної та виховної роботи. З вересня 2014 по грудень 2019 рр. — декан природничого факультету.

Нагороджений відзнаками — «Відмінник освіти України»; почесною грамотою Міністерства освіти і науки України; почесною грамотою Житомирської обласної державної адміністрації; грамотою Президії Національної Академії наук України;грамотою університету.

У 2014 році проректором було призначено колишнього декана історичного факультету кандидата історичних наук, доцента Шевчука Андрія Володимировича.

Андрій Володимирович народився 1 вересня 1975 року в селищі Мирне Коростенського району Житомирської області у робітничій сім’ї. У 1980 році родина переїхала до міста Новий Розділ Миколаївського району Львівської області. Історико-культурна своєрідність Галичини вплинула на подальше формування особистості і вибір майбутнього фаху: 1992 року після успішного закінчення Новороздільської середньої школи № 4 стає студентом історичного факультету Ужгородського державного університету.

Після навчання був призваний до лав Збройних сил України, а демобілізувавшись, розпочав педагогічну діяльність. 1998 року він почав працювати викладачем гуманітарних дисциплін будівельного технікуму міста Житомира. Проте бажання вести наукові дослідження не залишало ні на мить і, зрештою, 2001 року стає пошукачем кафедри історії для гуманітарних спеціальностей Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2003 року пов’язує своє життя та діяльність з Житомирським державним університетом імені Івана Франка, де почав працювати на посаді асистента кафедри всесвітньої історії. 2006 році захистив кандидатську дисертацію у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на тему: «Селянська реформа 1861 р.: суть та вплив на аграрні відносини у Волинській губернії».

У 2008 році його було обрано деканом історичного факультету. У сфері наукових зацікавлень Андрія Володимировича Шевчука — питання зарубіжної та української історіографії, історії України ХІХ–ХІХ ст. У 2010 р. присвоєно вчене званя доцента. Заступник головного редактора збірника наукових праць «Волинські історичні записки».

З вересня 2014 року по квітень 2017 року — працював проректором з навчально-методичної та виховної роботи. У період обрання ректора університету з (18.07.2017–01.03.2018) проректор А. В. Шевчук виконував обов’язки ректора університету.

Після обрання ректором університету професора Киричук Галини Євгеніївни нетривалий час (02.05.2018–20.08.2018) виконувала обов’язки проректора з навчально-методичної та виховної роботи кандидат педагогічних наук, доцент Андрійчук Наталя Михайлівна.

Наталія Михайлівна, народилася 19 листопада 1977 року, закінчила, Житомирський державний педагогічний університет імені І. Франка у 2001 р., за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Англійська і німецька мови та література», кваліфікація: вчитель англійської та німецької мов і зарубіжної літератури. У 2001–2004 році навчалася в аспірантурі Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка за спеціальністю 13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки. Захистила дисертацію на тему «Підготовка вчителів народної школи в учительських семінаріях України (1860–1917 рр.)». У 2014 році їй було присвоєно вчене звання доцента кафедри іноземних мов і новітніх технологій. Завідувачка кафедри іноземних мов і новітніх технологій університету.

З 28.08.2018 року проректором працює кандидат хімічних наук, доцент Чумак Володимир Валентинович.

В жовтні 2018 року, вперше за історію існування навчально-методичного відділу, у його штатному розписі зявилася посада — начальник відділу. Першим начальником відділу стала Альона Асанівна Гирина.

Альона Асанівна народилася 18 серпня 1984 року, закінчила природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка у 2008 за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти. Біологія та хімія». В університеті працює з 2006 року.

Наразі у відділі працюють такі співробітники: Ващенко Тетяна Юріївна — методист навчально-методичного відділу, забезпечує підготовку і проходження ліцензійної та акредитаційної експертизи напрямів підготовки / спеціальностей університету; Свиридюк Анастасія Петрівна — методист навчально-методичного відділу, здійснює контроль за підвищенням кваліфікації науково-педагогічних працівників, працює над питаннями підготовки й рекомендації до друку макетів видань викладачів університету; Свиридюк Катерина Петрівна — інспектор навчально-методичного відділу, координує планування та проведення заходів виховного характеру; Панасюк Лілія Олександрівна — інспектор навчально-методичного відділу, координує оформлення і зберігання внутрішньої документації відділу, яка пов’язана з процедурами ліцензування та акредитації.

Навчально-методичний відділ — структурний підрозділ університету, який здійснює функції планування та контролю навчально-методичної роботи, стажування й підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, процедур ліцензування та акредитації напрямів підготовки та спеціальностей, розробку проектів університетських нормативних, інструктивних та організаційно-методичних документів, вивчення, узагальнення й популяризації передового досвіду навчально-методичної роботи на кафедрах, факультетах та інститутах університету, а також сприяння впровадженню цього досвіду.

Основними напрямами роботи відділу є: організація і координація навчально-методичної роботи інститутів, факультетів, кафедр у напрямку вдосконалення ступеневої системи навчання; розробка документів, що регламентують навчально-методичну діяльність університету; здійснення контролю за виконанням актів і постанов вищих органів законодавчої та виконавчої влади, розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України, наказів і розпоряджень ректора університету, адміністрації університету, що стосується навчально-методичної роботи; контроль за підвищенням кваліфікації та стажуванням викладачів, співробітників університету; розгляд питань підготовки й рекомендації до друку макетів видань викладачів університету.

Упродовж різних років співробітниками відділу також були: О. В. Кукліч, Н. А. Оріховська, Л. П. Лисюк, Н. В. Рудницька, Л. В. Заглада, Л. В. Якимова, О. С. Григорусь, Ващук О. О.