Агробіологічна станція є навчально-дослідною базою університету. Була заснована 10 травня 1971 року. Засновниками агробіологічної станції по праву вважають декана природничого факультету Леоніда Куркчі, доцентів Гаррія Корбута та Івана Лишенка. Саме вони відшукали місце на північно-східній околиці Житомира, де і заснували навчально-дослідну базу нашого навчального закладу. Територія була непридатною для вирощування сільськогосподарських культур через заболоченість земель та дуже низьку родючість ґрунту, проте зусиллями викладачів і студентів її перетворили на справжній зелений куточок. Створювалася агробіологічна станція руками студенів та викладачів природничого факультету. Вони проводили там багато часу, будуючи лабораторії, теплиці, оранжерею, геологічний музей, їдальню та гуртожиток, конференц-зал і навіть кафе «Грот» для відпочинку. Одночасно проходили практику, проводили перші наукові досліди. Врешті-решт спільними зусиллями була створена справжня «родзинка» університету — агробіологічна станція. Першим директором агробіостанції був Євгеній Кулаков. У різні роки цю посаду обіймали Володимир Градовський, Ігор Заєць, а сьогодні директором цього структурного підрозділу є Ніна Корево.

Сьогодні площа агробіологічної станції складає 18,2 гектара землі. Це цілий комплекс споруд та будівель, які використовуються в навчальному процесі, а саме — озеро, ліс, сад, дендропарк, ягідники, квітники, теплиці, навчальні лабораторії, конференц-зал, їдальня, лазня, навчальна пасіка та кабінет апітерапії. Також є місце рекреації, альтанка і дитячий майданчик.

Агробіологічна станція складається з кількох відділів:

• полівництва, представлений культурами, характерними для нашого регіону;
• овочівництва, представлений теплицями, оранжереями, парниками, овочевою сівозміною;
• плодово-ягідних культур, представлений плодовим садом, плодово-ягідним розсадником, ягідником
• тваринництва, представлений свійськими тваринами (цесарки, кінь, кури, гуси, декоративні кури бентамки);
• декоративний відділ, представлений квітниками, насадженнями різних видів місцевих дерев та кущів та інтродукованих видів рослин;
• геологічний музей і виставка з експозицією матеріалів з охорони природи;
• географічний майданчик з метереологічним обладнанням.

На території агробіостанції росте багато рідкісних та інтродукованих рослин, які були привезені з усього світу. Це, наприклад, тис ягідний, модрина європейська, береза дніпровська, лимонник китайський, смереки. Є у нас колекція жоржин, канни садові, величезна кількість однорічних квітів та багаторічних — керія японська, берисклет, дуже цікава рослина форчуна, блакитні ялівці.

Багато викладачів з різних факультетів цікавляться та допомагають в озелененні агробіологічної станції. Багато рослин, зокрема квітів, які вирощуються на агробіостанції, використовуються для озеленення території навколо навчальних корпусів університету та гуртожитків. Рослини та тварини потребують постійного систематичного догляду, це безперервний процес. Сьогодні працівникам агробіостанції велику допомогу в облаштуванні клумб, газонів, квітників, у підтриманні належного санітарного стану надають студенти та викладачі університету. Проводяться різні толоки та весняні акції по збереженню довкілля. Всі, хто цікавиться рослинним світом, допомагають у створенні колекційних ділянок на біостанції.

На агробіологічній станції проводяться практичні і лабораторні заняття, навчальні практики, що є складовою підготовки біологів, екологів, вчителів географії, біології, основ здоров’я, природознавства, а також вихователів закладів дошкільної освіти, вчителів початкових класів.

У попередні роки викладачі природничого факультету щорічно проводили весняні толоки з висаджуванням багаторічних квітів, плодового саду.

Агробіологічна станція — це потужна навчально-дослідна база природничого факультету. Тут виконуються наукові роботи викладачами, аспірантами і студентами. Проводяться семінари і практикуми для учителів біології, природознавства, географії. Агробіологічна станція забезпечує відповідні кафедри навчальними приміщеннями, лабораторний практикум — необхідними матеріалами для навчально-дослідної роботи, роздатковим матеріалом. Здобувачів освіти вчать вегетативно розмножувати різні види рослин, прищеплювати дерева. На агробіостанції постійно, особливо навесні здійснюється багато дослідницьких практико-орієнтованих проєктів. Так, спільно зі студентами дирекція агробіостанції здійснює цікавий проект по живцюванню гортензії великоквіткової. Рослини, які вирощуються на агробіостанції, стають експериментальною основою для написання студентами курсових та дипломних робіт. А ще агробіологічна станція університету — це територія для проведення різноманітних квестів серед студентів і учнів шкіл. Так, її база використовується для роботи з обдарованими дітьми, які цікавляться природою. Зокрема, для проведення літніх ботанічних шкіл.

Гордістю агробіостанції є нещодавно створений кабінет апітерапії та навчальна пасіка. Апітерапія (лат. apis-бджола) — лікування хвороб із застосуванням живих бджіл і продуктів бджільництва. На агробіологічній станції є будиночок апітерапії та чотири бджолиних сім’ї, які живуть у стаціонарних вуликах. Лікування бджолами відновлює кровообіг і стабілізувати тиск. Сон у приміщенні, де активно працюють бджоли, відновлює сили й імунітет. Через дрібні шпаринки із бджолиного житла виходить чисте і цілюще повітря, де відчуваються запахи вулику: віск, прополіс, мед, нектар, що відмінно підходить для інгаляції. За десять хвилин його вдихання в бронхах і легенях людини гине більшість мікробів. Біля самого вулика повітря високоіонізоване, завдяки чому, потрапляючи в організм людини, знижує рівень вільних радикалів. Крім того, від бджолиної сім’ї виходить сильне біомагнітне поле, яке нормалізує всі функції організму, покращує імунітет. За якихось годину-дві на вуликах можна повністю відновити свої сили, а монотонне бджолине дзижчання чудово заспокоює психіку. Основними показаннями до апітерапії служать наступні захворювання і хворобливі стани: знижений імунітет, порушення кровообігу, захворювання ендокринної та нервової систем, підвищений або знижений артеріальний тиск, серцево-судинні і захворювання опорно-рухового апарату, стрес і депресія. Від бджолиного рою у вулику виділяється природне тепло (приблизно 35 °C), а гудіння бджіл і невелика вібрація вулика позитивно позначаються в цілому на організмі. Сон на вуликах добре діє на суглоби і кровоносні судини.