Гулак Ігор В’ячеславович (23.02.1975 — 4.10.2024)
Ігор В’ячеславович народився 23 лютого 1975 року в селі Бистрик Ружинського району Житомирської області. Закінчив місцеву загальноосвітню школу. Вступив на фізико-математичний факультет Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Під час навчання на 5 курсі розпочав педагогічну діяльність — працював викладачем інформатики в Головинському вищому професійному училищі нерудних технологій. Згодом закінчив Державний університет «Житомирська політехніка» за спеціальністю «Облік і аудит». Багато років працював у банківській сфері, обіймав посаду керівника з питань продажів роздрібних продуктів Центрально-Південного центру банку «Аваль». Був люблячим чоловіком і турботливим батьком доньки.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини. Служив у лавах 58-ї окремої механізованої бригади імені Гетьмана Івана Виговського. Виконував бойові завдання на найважчих ділянках фронту: брав участь у звільненні Чернігівщини та Сумщини, обороняв Бахмутський напрямок. Командував артилерійською установкою 2С1 «Гвоздика». За мужні та самовіддані дії при захисті України був нагороджений медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій», відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», відзнакою «Захисник рідної землі» та численними грамотами від командування.
4 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання Ігор В’ячеславович Гулак героїчно загинув, захищаючи незалежність, територіальну цілісність та свободу України.
Похований 12 жовтня 2024 року на Алеї Слави Корбутівського міського кладовища в Житомирі.
