Володимир Сергійович народився 12 квітня 1987 року в місті Житомирі. У ранньому віці втратив маму і став сиротою. Закінчив початкову школу в ЗОШ № 20, навчався в Потіївському навчально-реабілітаційному центрі Житомирської обласної ради. Здобув робітничу професію у Вищому професійному технологічному училищі Житомирського державного технологічного університету. Пізніше вступив і навчався у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Психологія».

З дитинства активно займався спортом — пауерліфтингом і дзюдо. Цікавився антропологією, артефактами, постійно прагнув нових знань. Був щирою, відкритою, доброзичливою людиною, яка ніколи не залишалася осторонь чужої біди. Працював психологом у незалежній міжнародній медичній організації «Лікарі без кордонів». Одружився, мріяв із коханою дружиною про мирне щасливе майбутнє, проте війна зламала всі плани.

У 2014 році брав участь у Революції Гідності, добровольцем долучився до Добровольчого батальйону «Святої Марії». Був учасником АТО/ООС. За мужність і самовідданість нагороджений відомчими відзнаками: медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій», відзнакою полку «Азов» «За оборону Маріуполя», медаллю «За жертовність та любов до України», відзнакою «Захиснику України від російської агресії».

З перших місяців повномасштабного вторгнення Росії добровільно повернувся до лав Захисників — спочатку в складі територіальної оборони, а з квітня 2024 року — в іншому підрозділі ЗСУ. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках.

23 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку Володимир Сергійович героїчно загинув.