Олександр Вікторович народився 14 серпня 1987 року в місті Бердичів Житомирської області. Навчався в Бердичівській школі № 10. Закінчив Житомирський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Фізичне виховання», здобувши професії вчителя фізичної культури та організатора спортивно-масової роботи. Був майстром спорту зі стрибків у висоту, талановитим спортсменом, який завжди прагнув до перемог і передавав свою любов до спорту іншим.

У цивільному житті працював у Бердичівській виправній колонії № 70 — відданим і надійним фахівцем. Був веселою, доброю, щедрою людиною з великим серцем: завжди посміхався, жартував, готовий допомогти, любив тварин і мріяв про власний будинок та донечку. Залишився люблячим чоловіком для дружини Любові, батьком двох синів, сином і братом.

У листопаді 2022 року Олександр Вікторович добровільно долучився до Збройних Сил України. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді командира відділення. Неодноразово повертався в стрій навіть після поранень, кажучи: «Я повинен воювати. Мені треба до моїх хлопців».

7 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Синьківка (Харківська область, Куп’янський напрямок) Герой загинув унаслідок скидання гранат з ворожого БпЛА та артилерійського обстрілу.