Андрій народився 13 грудня 1998 року в Житомирі. Закінчив ЗОШ № 22, а згодом — Житомирський державний університет імені Івана Франка, де здобув фах учителя історії України та правознавства. Історія була його справжньою пристрастю: він захоплювався історичними фільмами, брав участь у розкопках, любив рідну землю. У мирному житті працював водієм, мешкав у селі Оліївка, де його знали як доброго, відповідального, енергійного й справедливого хлопця. Андрій майстрував вироби з дерева, цікавився технікою та завжди ставився з теплотою до рідних і друзів.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення став на захист Батьківщини. У липні 2022 року він добровільно підписав контракт із Збройними Силами України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, 2-му штурмовому батальйоні, на посаді кулеметника відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу. Позивний — «Історик». Виконував бойові завдання на Харківщині, Луганщині та Донеччині.

9 січня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Григорівка Донецької області Андрій загинув унаслідок прямого влучання ворожого боєприпасу в окоп. Йому назавжди залишилося 24 роки.

17 січня 2023 року в Оліївській громаді та Житомирі відбулося прощання з Героєм. Андрія Михайловича поховали на Смолянському кладовищі у Житомирі з військовими почестями.

За мужність і героїзм, проявлені в захисті суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Андрій назавжди залишиться в наших серцях як світла, щира, мужня й порядна людина, яка віддала найцінніше — своє молоде життя — за мирне небо над Україною.