Максим Олександрович народився 6 грудня 1992 року в селищі Червоне Житомирської області. З дитинства жив із родиною в селі Нехворощ Андрушівської територіальної громади, де закінчив місцеву школу. У 2015 році завершив навчання на історичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка. З 2015 по 2019 рік працював учителем історії та права в П’ятигірській загальноосвітній школі. Був світлою, позитивною, справедливою і мужньою людиною, яку щиро любили учні та колеги.

У серпні 2019 року підписав контракт і вступив до лав Збройних Сил України. Служив бойовим медиком десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 13-го окремого десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ (в/ч А1910).

29 березня 2022 року героїчно загинув у бою з окупантами поблизу села Кам’янка Ізюмського району Харківської області внаслідок ворожого обстрілу під час зачистки населеного пункту. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Тіло Героя повернули рідним лише через 9 місяців (січень 2023 року).

Похований у рідному селі Нехворощ з військовими почестями.

Максим Олександрович назавжди залишиться в наших серцях як справжній захисник, бойовий медик, який рятував життя побратимів і не вагаючись віддав своє життя за Україну в найважчі дні війни.