Наукові лабораторії

 
Наукові школи Наукові центри Наукові лабораторії
 

Лабораторія «Педагогічна підготовка магістрів»

Науково-методична лабораторія створена у 1999 р. (науковий керівник — професор С. Вітвицька). Результати досліджень апробовані на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях, зокрема Міжнародній конференції «Магістратура, досвід, перспективи» (м. Київ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування професійної майстерності вчителя в умовах ступеневої освіти» (Київ-Житомир, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування професійної компетентності вчителя в рамках євроінтеграційних процесів» (Київ-Житомир, 2005 р.), апробовані на міжнародних виставках навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні» (2004, 2006, 2008 рр.).

Робота у лабораторії проводиться на основі особистісно зорієнтованої педагогічної освіти. Діяльність Лабораторії «Педагогічна підготовка магістрів» спрямована на створення умов для відбору і творчого розвитку обдарованої особистості; оволодіння нею поглибленими знаннями з педагогіки та уміннями інноваційного характеру, підготовку до науково-дослідницької, науково-педагогічної, методичної, управлінської, пошукової діяльності.

Науково-дослідницька підготовка ставить за мету формування у студентів магістратури готовності до науково-дослідної діяльності, а також уміння керувати науковим пошуком своїх учнів.

Готовність до науково-дослідницької діяльності включає такі компоненти:

  • творчі можливості;
  • індивідуально-творчі якості (креативність мислення, інтуїція, творча уява, дивергентність, оригінальність, асоціативність мислення, інтелектуальна активність, інтелектуальна ініціатива);
  • компетентність у науково-дослідницькій діяльності (уміння організувати власну розумову діяльність; здійснювати літературний пошук, бібліографічний огляд наукових джерел; обґрунтувати актуальність теми дослідження, чітко визначити мету і завдання дослідження; оперувати понятійним апаратом; володіти науковими методами пізнання; визначати об’єкт, предмет дослідження; формулювати гіпотезу, доводити або спростовувати її достовірність; обґрунтувати наукову новизну і практичну значущість дослідження; оформляти результати дослідження у числових і графічних формах; захищати результати свого дослідження у відповідній формі).

Володіння технологією наукового дослідження передбачає створення системного підходу до організації наукового дослідження. В основу його побудови покладені основні етапи та методи наукового дослідження. Магістр має володіти аналітико-реферативним викладом наукового матеріалу.

Завданням науково-педагогічної підготовки є аналіз соціально-історичних характеристик системи вищої педагогічної освіти, змісту, форм і методів навчання і виховання; сучасних технологій навчання і виховання студентів; основ контролю і оцінки успішності майбутніх фахівців на основі системного підходу до навчально-виховного процесу у ВНЗ. А також необхідним елементом підготовки студентів магістратури є озброєння їх знаннями психолого-педагогічних закономірностей навчання і виховання у ВНЗ; управління пізнавальними процесами; виявлення критеріїв розумового розвитку і визначення умов, при яких досягається ефективний розвиток молоді старшого юнацького віку.

В процесі науково-педагогічної підготовки має бути сформована педагогічна культура майбутнього викладача вищого навчального закладу I-IV рівнів акредитації, котра включає культуру знань, педагогічного творчого мислення, культуру спілкування (уміння і навички соціальної взаємодії) та культуру самовдосконалення.

Методична підготовка включає знання, уміння, навички методики викладання фахової дисципліни; глибоку орієнтацію у перспективах розвитку науки; розуміння труднощів (важких тем проблем курсу) студентів; володіння практикою науки (методами наукового дослідження, експериментом); уміння застосовувати методичні знання, уміння, навички при викладанні фахових дисциплін в освітніх закладах різного типу.

Фахівці освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» готуються до управлінської діяльності, яка розглядається не як поодинокий факт, а як процес (серія безперервних дій), кожний з яких являє собою певні процеси (планування, організації, мотивації, контролю), що є елементами управлінської діяльності директора, заступника навчального закладу тощо. Магістри оволодівають уміннями: встановлювати контакт з підлеглими; включати їх в діяльність відповідно до здібностей і рівня підготовки; діагностувати рівень їх готовності до певного виду роботи; використовувати різні види стимулювання та форми контролю.

Магістранти проводять практичну діяльність у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації м. Житомира та Житомирської області.

Включення магістрантів у практичну діяльність проводиться з метою:

  • поглиблення, розширення, інтегрування знання з педагогіки, педмайстерності, навчально-виховних технологій, педагогіки вищої школи;
  • практичного опановування різними формами навчального і виховного процесу у вищих закладах освіти І-ІV рівня акредитації;
  • надання методичної та практичної допомоги колективам ВНЗ;
  • формування професійної спрямованості особистості, прагнення застосувати свої знання, досвід, здібності в галузі обраної професії.