Випускник філологічного факультету
Письменник, дисидент

Народився Євген Васильович Концевич 5 червня 1935 року в селі Млинище Житомирського району Житомирської області. У 1947 році, рятуючись від голоду, родина переїхала до Житомира. У 1952 році, під час навчання в 9 класі, Євген отримав тяжку травму хребта під час плавання в річці Тетерів і став інвалідом першої групи. З того часу він був прикутий до ліжка, однак це не зламало його духу і не завадило стати письменником.

Літературна діяльність Євгена Концевича почалася в 1950-х роках. Його оповідання друкувалися в газетах і журналах («Літературна Україна», «Вітчизна», «Дніпро», «Україна»). У 1963 році він вступив до заочного відділення Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Після виходу збірки новел «Дві криниці» (1964) його прийняли до Спілки письменників України.

У 1965 році, на день народження письменника, КДБ встановило в його квартирі підслуховуючий пристрій. Євген Концевич відмовився співпрацювати з органами, що зробило його одним із символів руху шістдесятників (за словами Івана Дзюби). Після цього почався період нагляду, переслідувань, вилучення самвидаву та заборони на публікації. Попри це, він залишався мужньою і принциповою людиною.

З середини 1980-х років, у період перебудови, Євген Концевич повернувся до активної творчості. У 1985 році вийшла його збірка «Ідучи вулицею», пізніше — інші прозові твори. Він також займався перекладами з польської та російської мов. У 1999 році став лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка. У 2005 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Був членом Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих.

Євген Васильович Концевич помер 21 липня 2010 року в Житомирі на 76-му році життя. Похований на Смолянському цвинтарі.

Життя і творчість Євгена Концевича — це приклад незламної волі, мужності та відданості українській літературі. Попри тяжку хворобу і переслідування, він залишив помітний слід в українській прозі другої половини ХХ століття. Житомирський державний університет імені Івана Франка пишається своїм випускником — талановитим письменником і людиною високої громадянської позиції.