Випускник філологічного факультету
Доктор філологічних наук, професор

Народився 29 червня 1945 р. в м. Житомирі. У 1968 році закінчив філологічний факультет Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка за спеціальністю «Вчитель російської мови та літератури середньої школи». З особливою теплотою і вдячністю завжди згадував роки навчання в alma mater, підкреслюючи високий рівень філологічної підготовки та вплив викладачів на формування свого наукового світогляду.

Трудову діяльність розпочав ще під час навчання: працював масовиком у Житомирському палаці піонерів, учителем малювання в середній школі № 23 м. Житомира, викладачем літератури в Коростишівському педагогічному училищі імені Івана Франка. У 1973 році закінчив заочну аспірантуру з російської літератури при Львівському державному університеті імені Івана Франка та захистив кандидатську дисертацію на тему «Історична проза Валерія Брюсова». У 1991 році в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України захистив докторську дисертацію «Концепція особистості у Чехова-оповідача в контексті ідейно-естетичних пошуків російського реалізму». Доктор філологічних наук (1992), професор (1993), академік Національної академії наук вищої освіти України.

З 1974 по 1988 рік працював старшим викладачем, згодом доцентом Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. З 1988 року — у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича: доцент, професор, з 1996 року — завідувач кафедри російської філології. У 1995–1996 роках обіймав посаду в. о. завідувача кафедри українознавства та гуманітарних наук Чернівецького медичного інституту. У 1998–2009 роках — завідувач кафедри гуманітарних наук Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету. З 2008 по 2020 рік очолював кафедру слов’янської філології та загального мовознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

С. Д. Абрамович — автор близько 400 наукових праць, серед яких 12 одноосібних монографій та одна у співавторстві, понад 200 наукових статей (у тому числі в зарубіжних виданнях), 61 стаття в енциклопедіях і словниках, низка підручників і навчальних посібників. Коло його наукових інтересів охоплювало літературознавство, культурологію, релігієзнавство, теологію та риторику. Особливе місце в його дослідженнях посідала рецепція Біблії та сакральних текстів у художній літературі. Він був керівником наукової школи «Літературний текст в контексті культури: проблеми рецепції та інтерпретації». Під його науковим керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій. Брав участь у понад 150 наукових конференціях, входив до складу редколегій фахових видань та Міжнародного консорціуму дослідників релігії при Ягелонському університеті (Краків, Польща).

Окрім наукової роботи, Семен Дмитрович активно займався літературною та мистецькою творчістю. Він — автор поетичних збірок «Consecutio temporum» (2008, 2009), книги «Fecit. Поэт. Прозаик. Художник» (2015), історичного роману «Антіохійський триптих» (2015) та інших прозових творів. Як художник і графік створив численні живописні та графічні роботи, у тому числі монументальні церковні розписи, що прикрашають храми Західної України. Автор навчального посібника «Церковне мистецтво» (2005).

Нагороджений медаллю «Ветеран праці», медаллю Національної академії наук вищої освіти України «За успіхи в науково-педагогічній діяльності», почесними грамотами ректоратів університетів, губернатора Чернівецької області, міського голови Чернівців, єпископа Коломийського та Чернівецького (УГКЦ), а також іншими відзнаками.

26 листопада 2025 року Семен Дмитрович Абрамович відійшов у вічність у Чернівцях.