Міжнародна онлайн-конференція для молодих науковців

16 квітня відбулася важлива наукова подія — вперше було проведено Міжнародну лінгвістичну онлайн-конференцію для молодих науковців. Ідея її проведення належить проректору із наукової роботи, доктору педагогічних наук, професору Наталії Сейко, яка на одному із засідань Студентського наукового товариства висловила пропозицію щодо залучення молодих науковців університету до презентації власних досліджень, обміну науковим досвідом та активного спілкування із науковцями на міжрегіональному та міжнародному рівнях.

Цю ідею підтримав директор інституту філології та журналістики, доктор філологічних наук, професор Віктор Мойсієнко. Отож було налагоджено співпрацю із Варшавським університетом, зокрема із відділами полоністики та Artes Liberales. Викладачі та студенти Варшавського університету охоче відгукнулися на пропозицію проведення конференції.

Програма конференції передбачала виступи чотирьох доповідачів із Варшавського університету та чотирьох із Житомирського, а також презентації студентських наукових товариств обох університетів. Свої дослідження, пов’язані з лінгвістикою, представила аспірантка кафедри української мови ННІ філології та журналістики Олена Денисевич, а також студенти та магістранти ННІ іноземної філології Ілона Василенко та Інна Петренчук. Із структурою Студентського наукового товариства університету ознайомила його куратор Наталія Борисенко. Доповіді польських колег, пов’язані із дослідженням говірок польських діалектів, лексикології, фразеології викликали зацікавлення і жваву дискусію.

Наші студенти у вишах України і за кордоном

Сучасна система освіти розгортає перед студентами, які прагнуть знань, великі можливості. Так, доброю традицією стає налагодження співпраці між університетами різних регіонів України, результатом якої став обмін магістрантами нашого та Львівського університетів, не так давно здійснений Інститутом філології та журналістики. Не менш цікавою є співпраця із вищими навчальними закладами за межами нашої держави. Справді, і студенти, й викладачі, що мали за честь представити свій університет за межами України, відчувають гордість і радість від набутого досвіду.

26 грудня в університеті відбулася зустріч зі студентками третього курсу Інституту філології та журналістики Яною Кротович і Вікторією Черняк, які відбули стажування у Варшавському університеті, та Ольгою Макаровою, випускницею ННІ філології та журналістики, а нині докторанткою Варшавського університету. Ця неймовірно цікава зустріч була організована науковим відділом університету та директором Інституту філології та журналістики, доктором філологічних наук, професором Віктором Мойсієнком.

Студентки-учасниці стажування розповіли про структуру Варшавського університету, ознайомили з молодіжними стипендіальними програмами, доступними для сучасного студента, а також подякували викладачеві польської мови Місяць Наталії Купріянівні за ґрунтовні знання та можливість гідно зарекомендувати себе у польському виші: «Кожного року до Варшавського університету приїжджає понад 2000 студентів з інших країн. Ми відчуваємо гордість, що серед них виявилися і ми».

Представники студентського наукового товариства різних факультетів подякували організаторам зустрічі за можливість відчути себе учасником закордонного стажування, бо ж така нагода випадає не так часто, хоча із розвитком новітніх освітніх технологій та встановленням міжнародних зв’язків стає що далі, то більш доступною.

Найбільше захоплює відчуття гордості за свою країну і свій університет, усвідомлення, що і ти є частиною наукового світу, що і твоє дослідження є певним внеском. Без сумніву, таке розуміння дає право стверджувати присутність України і української культури у світовому масштабі.

За ініціативи директора ННІ філології та журналістики здійснюється також програма обміну магістрантами Житомирського університету імені Івана Франка та Львівського університету імені Івана Франка. Така практика проводиться вдруге. Тижнева програма включає відвідування її учасниками занять, ознайомлення із науково-навчальною базою університету й Інституту філології та журналістики, залучення до наукової роботи кафедр Інституту, проведення круглих столів та семінарів відповідно до кола зацікавлень молодих науковців та представлення магістрантами лекцій зі спеціальності. Такі роботи проведено на кафедрах української мови й українського літературознавства та компаративістики. Так, у ході програми обміну на кафедрі українського літературознавства та компаративістики відбувся круглий стіл на тему: «Проблеми феміністичної критики». Доцент кафедри В. Т. Чайковська, яка керувала роботою круглого столу, ознайомила присутніх із історією питання, сучасними літературознавчими дослідженнями, а також презентувала роботи магістрантів. Магістранти Інституту філології та журналістики виступили зі своїми дослідженнями з теми, зосередившись на жіночих образах класичної та сучасної української літератури.

Програма перебування львівських гостей у Житомирському державному університеті не обмежувалася тільки науковою роботою. Студенти і магістранти інституту потурбувалися і про дозвілля: організували екскурсію містом, відвідання музеїв та поточних загальноінститутських заходів. Треба сказати, що і самі магістранти визнають користь такого обміну: У відгуку про відвідування Житомирського університету львівська магістрантка Вікторія Бабенко зазначила: «Дуже потішила організація заходів, які підготував Житомирський університет імені Івана Франка для нас, звичайних львівських магістрантів. Ми відчули себе бажаними гостями на кожному дійстві — чи це звичайні заняття, чи засідання студентського наукового товариства, чи вечір, присвячений пам’яті жертв Голодомору, чи Осінній клекотень....

Учасниця програми обміну, магістрантка Інституту філології та журналістики Ольга Камінська висловила власну думку щодо програми: «Ми відвідали багато цікавих дисциплін, яких не читають в нашому університеті, поспілкувалися з шанованими викладачами університету. Юліана Кацемба та Захарець Марина прочитали бінарну лекцію з літератури про творчість Житомирської прозової школи для студентів-магістрантів та викладачів. Гейзе Ірина провела лекцію з мови про асоціативний експеримент у психолінгвістиці.

Хочеться сказати про те, що Житомирський університет не поступається Львівському. Хоча... є одна відмінність: у них багато іноземних студентів».

Проект «Відомі мовознавці — в Житомирському державному університеті»

Від 2007 року в інституті філології та журналістики ЖДУ започатковано науковий проект «Відомі мовознавці — в Житомирському державному університеті». Мета проекту — познайомити студентів з передовою вітчизняною та світовою лінгвістичною думкою. Передбачено запрошувати найвідоміших мовознавців України та світу для виступів з актуальних проблем сучасної лінгвістики.

	Анатолій Мойсієнко — поет не зі самоспонукання до творчості, не з нав’язливого самопримусу бути поетом, а від природи своєї, а за станом душі... за манерою письма — образний, метафоричний. Євген ГУЦАЛО
	Анатолій МОЙСІЄНКО народився 9 липня 1948 в селі Бурівка на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педінституту ім. М. Гоголя. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор ряду досліджень з філології, зокрема книжок «Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: декодування Шевченкового вірша» (1997), «Традиції модерну і модерн традицій» (2001), «Динамічний аспект номінації». Опублікував поетичні збірки «Приємлю» (1986), «Сонети і верлібри» (1996, 1998), «Шахопоезія» (1997), «Сім струн» (1998, 1999), «Віче мечів» (1999), «Нові поезії» (2000), «Спалені камені» (2003), «Вибране» (2005). Твори А. Мойсієнка перекладалися німецькою, англійською, російською, білоруською, польською, угорською, румунською мовами. Виступає також як перекладач з німецької та слов«янських мов. Упорядник двотомної антології «Золотий гомін: українська поезія світу» (1991, 1997), антології різномовної поезії України «На нашій, на своїй землі» в трьох книгах (1995, 1996). Член Національної спілки письменників України (1988), один із засновників гурту поетів-паліндромістів «Геракліт» (1991). Лауреат літературних премій «Благовіст», Бориса Нечерди, Івана Кошелівця.
	Василь Васильович Німчук (6 липня 1933, Довге, Закарпаття) — український мовознавець, завідувач відділу історії та граматики Інституту української мови Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України.
	Народився 6 липня 1933 року в с. Довге, тепер Іршавського району Закарпатської обл. У 1955 році закінчив Ужгородський університет. З 1958 року працює в Інституті мовознавства НАН України, а з 1991 — в Інституті української мови НАН України. З 1998 до 2008 року — директором. Дослідник давньоруської та старослов’янської мов, історії, діалектів та ономастики української мови, історії української літературної мови, історії української лінгвістики, проблем української мови як конфесійної тощо. Автор монографій «Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та білоруською» (1980), «Мовознавство на Україні в XIV–XVII ст.» (1985), «Давньоруська спадщина в лексиці української мови» (1992). Один з авторів праць: «Словник гідронімів України» (1979), «Історія української мови. Морфологія» (1978), «Історія української мови. Синтаксис» (1983), «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983), «Жанри і стилі в історії української мови» (1989) та ін. Відп. редактор «Історії української мови. Морфології» (1978), «Історії української мови. Фонетики» (1979). Підготував до видання і дослідив низку пам’яток української мови, зокрема «Лексис...» (1964) і «Грамматіку словенску» (1980) Лаврентія Зизанія, «Лексикон словенороський» Памва Беринди (1961), «Синоніму славенороскую» (1964), «Лексикон латинський» Єпіфанія Славинецького та «Лексикон словено-латинський» Єпіфанія Славинецького й Арсенія Корецького-Сатановського (обидві — 1973), «Грамматіку...» Мелетія Смотрицького (1979) та ін. Німчук дослідив і опублікував «Київські глаголичні листки» (1983). Підготував до видання текст «Слова о пльку Игореві, Игоря енна Святьсла-ВА внука Ольгова» і примітки до нього (1977), факсимільне видання «Київських глаголичних листків». Німчукові належать дослідження мови творів В. Довговича, О. Духновича, мовознавчої спадщини О. Павловського, А. Кримського, П. Білецького-Носенка. Німчук є членом редколегії і одним із авторів енциклопедії «Українська мова» (2000). Засновником наукового журналу «Українська мова». Нагороджений премією АН УРСР ім. І. Я. Франка (1985), медаллю П. Й. Шафарика (1995).