Навчально-науковий інститут філології та журналістики

 
Про інститут Дирекція Кафедри
 
Склад кафедри української мови та методики її навчання
Гримашевич Галина Іванівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: завідувач кафедри, доцент, кандидат філологічних наук.

Біографія: народилася 16 грудня 1968 р. у с. Черевки Овруцького району Житомирської області. У 1984 р. закінчила з похвальною грамотою Черевківську восьмирічну школу, у 1986 р. — із золотою медаллю Нововелідницьку СШ.

У 1986 р. вступила на філологічний факультет ЖДПІ (спеціальність «Українська мова та література»), після закінчення якого в 1991 р. (диплом із відзнакою) працювала на кафедрі української мови викладачем-стажистом, у 1993 р. — викладачем.

У 1994–2000 рр. перебувала в аспірантурі, з 2000 р. працювала старшим викладачем. 2003 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Інституту української мови НАН України (м. Київ) захистила дисертацію «Номінація одягу та взуття у середньополіському діалекті» (наук. кер. — д. ф. н., проф. М. Никончук, д. ф. н., проф. П. Гриценко) на здобуття наукового ступеня к. ф. н. зі спец. 10.02.01 — українська мова. З цього ж року — доцент, завідувач кафедри української мови (2003–2013 рр.). 2013–2019 рр. — доцент кафедри української моіи. З 19.02.2019 року — завідувач кафедри української мови.

Під час роботи на кафедрі брала участь більше ніж у 140 наукових конференціях, із поміж яких за кордоном (Білорусь, Польща), у межах України (Ужгород, Тернопіль, Львів, Чернівці, Луцьк, Рівне, Івано-Франківськ, Кременець, Острог, Житомир, Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Харків, Черкаси, Умань, Кривий Ріг, Полтава, Кам’янець-Подільський, Глухів, Донецьк, Луганськ), опубліковано понад 130 статей.

Початок роботи в університеті: 1991 рік.

Інформація про вищу освіту: 1991 року закінчила з відзнакою Житомирський державний педагогічний інститут імені Івана Франка (зараз Житомирський державний університет імені Івана Франка) й отримала вищу освіту за спеціальністю «Українська мова і література».

Навчання в аспірантурі: 2000 року закінчила навчання в аспірантурі на кафедрі української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю 10.02.01 — українська мова.

Тема дисертаційного дослідження: 2003 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук «Номінація одягу та взуття у середньополіському діалекті» й отримала диплом кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 — українська мова.

Інформація про стажування: 2017 року в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.

Наукові інтереси: українська діалектологія в синхронії та діахронії, номінація явищ традиційної матеріальної культури Середнього Полісся, діалектна текстографія та морфологія, актуальні питання граматики сучасної української літературної мови.

Навчальні предмети, які викладає: українська діалектологія; сучасна українська літературна мова (морфологія: іменні частини мови); історія української лексикографії; актуальні питання сучасної української мови; практикум з української мови; історична граматика української мови.

Нагороди: Нагрудний знак ЖДУ «Слава Житомирського державного університету імені Івана Франка» (2007); Грамота управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації (2006); Грамота ЖДУ (2008); Почесна грамота Житомирської обласної державної адміністрації (2008); Відзнака «Заслужений працівник Житомирського державного університету імені Івана Франка» (2009); Подяка Міністерства освіти і науки України (2018); Почесна грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка (2018); Подяка Житомирського державного університету імені Івана Франка (2018); Почесна горамота НЦ «МАНУ» (2018); Подяка голови Житомирської обласної ради (2020); Подяка управління культури Житомирської міської ради (2020).

Основні друковані праці:

Мойсієнко Віктор Михайлович

Посада, науковий ступінь, вчене звання: професор кафедри, доктор філологічних наук (з 2006), професор (з 2008), голова вченої ради університету (з 2018).

Біографія: народився 03.ІV.1966 року у с. Мелені Коростенського р-ну Житомирської обл. У 1983 році закінчив Меленівську середню школу. У 1990 році — філологічний факультет (спеціальність «Українська мова і література») Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка.

Початок роботи в університеті: працював на посадах асистента (1990–1993), ст. викладача (1996–1997), заступника декана філологічного факультету (1995–1997), доцента (1997–2003), (2001–2003) завідувача кафедри української мови, (2007–2013) директора інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка. З 2003 по 2005 рр. переведений на посаду старшого наукового співробітника університету для завершення докторської дисертації.

Навчання в аспірантурі: у 1993-1995 рр. навчався в аспірантурі при кафедрі української мови.

Тема дисертаційного дослідження: кандидатську дисертацію «Номінація в поліській народній медицині та лікувальній магії» під керівництвом проф. М. Никончука захистив у січні 1995 року. Докторську дисертацію «Північне наріччя української мови у XVI–XVII ст. Фонетика» захистив у 2006 році (науковий консультант — проф. В. Німчук).

Інформація про стажування: проходив стажування в Інституті української мови НАН України (відділ історії української мови) та Львівському національному університеті імені Івана Франка (кафедра української мови). У серпні-грудні 2019 року пройшов наукове стажування за сприяння Польського комітету до справ UNESCO у Варшавському університеті, реалізувавши проєкт «Znaczenie języka polskiego w procesie kształtowania się staroukraińskiego języka literackiego XVI-XVII ww.»

Наукові інтереси та досягнення: коло наукових зацікавлень — синхронічна та діахронічна діалектологія, питання українського діалекто- та глотогенезу, функціонування української літературно-писемної мови у різні часові періоди. Головний редактор фахового наукового збірника «Волинь-Житомирщина» (опубліковано 29 чисел), член редколегії фахового видання Інституту української мови НАН України «Українська мова». Член редколегії науково-теоретичного журналу Інституту української мови НАН України «Українська мова». Член редколегії закордонного журналу Studia Interkulturowe Europy Środkowo-Wschodniej Варшавського університету. Двічі отримував стажування в університетах Польщі: стипендія імені Й. Мяновського (Університет імені Марії-Кюрі Складовської, Люблін) та стипендія королеви Ядвіги (Ягелонський університет, Краків). Брав участь у роботі міжнародних конференцій, які проходили в Мозирі (1993), Пінську (1997), Мінську (2010) — Білорусь; Любліні (2002, 2009), Влодаві (2003), Кракові (2005), Познані (2007), Лодзі (2006, 2018) — Польща; Оломоуці (2006) — Чехія; Сегеді (2011, 2014), Будапешті (2011) — Угорщина; Москві (2012) — Росія; Вільнюсі (2019) — Литва. У 2005 році отримав короткотерміновий грант Американської ради наукових товариств за проект дослідження пам’яток північноукраїнського ареалу XVI–XVII ст. У 2014 році — ґрант Канадського інституту українських студій Альбертського університету за науковий проект «Північноукраїнська історична діалектологія». Науковий проект проф. В. Мойсієнка «Український діалектогенез. Північне наріччя української мови в XVI–XVII ст. двічі — у 2007 р. та 2012 рр. отримав фінансування державного фонду фундаментальних досліджень МОН України.

У жовтні 2008 р. на запрошення професорів А. Золтана та М. Кочіша Віктор Мойсієнко читав лекції з проблем історії української мови для студентів відділення україністики Сегедського, Будапештського університетів та Вищої школи м. Ніредьхаза (Угорщина). У грудні 2014 на запрошення професора Роланда Маєра читав лекції для студентів відділення славістики Університету імені братів Гумбольдтів (м. Берлін, Німеччина). У березні 2019 року на запрошення професора Іоанни Гетки читав лекції для студентів відділення славістики й україністики у Варшавському університеті; у цьому ж місяці на запрошення професора Людмили Попович читав лекції для студентів відділення україністики у Белградському університеті, а в червні 2019 — для студентів інституту славістики Віденського університету (запрошення професора Міхаеля Мозера).

Професор В. Мойсієнко виступав з доповіддю «Проста мова в Україні та Білорусі в XVI ст.» на XV Міжнародному з’їзді славістів в Мінську (2013).

У 2017–2019 рр. досліджував оригінали українських писемних пам’яток, які зберігаються в західноєвропейських бібліотеках: Лавришівське Євангеліє XIV ст. (Бібліотека Чарторийських Національного музею в Кракові), Віденський Октоїх ХІІ—ХІІІ ст. (Національна бібліотека Австрії, Відень), Реймське Євангеліє ХІ ст. (Бібліотека Карнегі м. Реймс, Франція). Після опублікування рукописів В. Мойсієнко брав участь у презентаціях цих видань у Ягелонському університеті (Краків, 2018), Національній бібліотеці Білорусі (Мінськ, 2019), Белградському університеті (Белград, 2019), Варшавському університеті (Варшава, 2019).

Під керівництвом професора В. Мойсієнка захищено дві кандидатські дисертації (В. М. Титаренко, Л. В. Ящук) та одна докторська (І. Б. Царалунга) за спеціальністю 10.02.01 — українська мова. Студентські роботи, якими керував Віктор Мойсієнко, тричі відзначені дипломами ІІ ступеня на всеукраїнських конкурсах наукових робіт (С. Радомська — Умань, 2006; О. Мельниченко — Одеса 2009; К. Бугайчук — Житомир, 2015).

У 2019 році конкурсною комісією обраний експертом до складу Галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за галуззю «03 Гуманітарні науки» спеціальності «035 Філологія».

Автор 183 наукових публікацій.

Навчальні предмети, які викладає: історія української літературної мови; історична діалектологія української мови; теорія, історія та методи мовознавства.

Нагороди:

  • За значний внесок у розвиток освіти і науки в м. Житомирі нагороджений нагрудним знаком міського голови «За заслуги ІІІ ступеня» (2005).
  • Диплом лауреата університетської премії імені Івана Франка за визначні досягнення в науковій роботі (2006).
  • За вагомий особистий внесок у справу українського національного відродження, розбудову та зміцнення Української держави нагороджений медаллю Всеукраїнського товариства «Просвіта» «Будівничий України» (2008).
  • Почесна грамота Міністерства освіти й науки України «За багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність» (2009).
  • Подяка Житомирського державного університету імені Івана Франка «За активну участь в організації наукових конференцій, олімпіад та з нагоди Дня науки» (2013).
  • Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2014).
  • Почесна відзнака ЖДУ імені Івана Франка «Кращий науковець 2013, 2015, 2017 рр.».
  • Почесне звання «Заслужений працівник України». Указ Президента України від 28 вересня 2017 року. № 286/2017.
  • Грамота Верховної Ради України. За заслуги перед Українським народом. № 1145-к від 11 жовтня 2019 року.

Основні друковані праці:

Доброльожа Галина Миронівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: доцент кафедри, кандидат філологічних наук, доцент.

Біографія: народилася у 1967 році в с. Скочище Коростишівського району Житомирської області.

Після закінчення Житомирської середньої школи № 23 (1985) здобула освіту вихователя дитячого садка і пропрацювала за фахом у дитячих закладах п′ять років.

У 1987 році вступила до Житомирського державного інституту імені Івана Франка на філологічний факультет; оскільки навчання було заочним, то в 1990–1992 рр. працювала в середній школі № 35 м. Житомира на посаді вчителя української мови і літератури.

З 1992 р. працювала на посаді асистента кафедри української мови в ЖДІ імені Івані Франка.

З 1993 по 1997 р. — навчання в аспірантурі; у 1998 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Ідеографія і генезис поліських антропогностичних порівнянь» (наук. керівник — д.ф.н., проф. М. В. Никончук).

З 1997 до 2005 р. працювала на посаді старшого викладача, а з 2005 року — на посаді доцента.

У 2005 році отримала другу вищу освіту за фахом юриста з комерційного і трудового права (МАУП).

Початок роботи в університеті: з 1992 року.

Інформація про вищу освіту: 1992 — Житомирський державний педагогічний інститут ім. І. Франка — вчитель української мови та літератури; 2005 — Міжрегіональна академія управління персоналом — юрист (комерційне та трудове право).

Навчання в аспірантурі: 1993–1997 — аспірантура при кафедрі української мови Житомирського державного педагогічного інституту ім. І. Франка.

Тема дисертаційного дослідження: Ідеографія і генезис поліських антропогностичних порівнянь.

Інформація про стажування: 04.04.2014 — Рівненський державний гуманітарний університет. 22.04.2019–25.05.2019 — Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Наукові інтереси: діалектна фразеологія, сучасна лексика, соціолінгвістика.

Навчальні предмети, які викладає: сучасна українська літературна мова; морфологія; практичний курс української мови; соціолінгвістика; основи прикладної лінгвістики; стилістика; лінгвістичний аналіз художнього тексту.

Нагороди: 2017 — Почесна грамота ННІ ФЖ ЖДУ ім. І. Франка. 2017 — Почесна грамота ЖДУ ім. І. Франка.

Основні друковані праці:

Дяченко Наталія Миколаївна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: доцент, кандидат філологічних наук.

Біографія: народилася 19 вересня 1977 р. у с. Водотиї Брусилівського району Житомирської області. У 1994 р. із золотою медаллю закінчила Водотиївську ЗОШ І–ІІІ ступенів. У 1999 з відзнакою — філологічний факультет (спец. «Українська мова і література») ЖДУ.

Працювала на посадах асистента (2000–2008 рр.), ст. викладача (з 2008 р.), доцента (з 2012 р.) кафедри української мови. Навчалася на заочному відділенні аспірантури при кафедрі української мови. У квітні 2008 р. захистила дисертацію «Номінативні поля соматизмів та відсоматичних утворень в українських діалектах» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук (спеціалізована вчена рада Д 61.051.05 при Ужгородському національному університеті). Науковий керівник — д. ф. н., проф. П. Ю. Гриценко.

Стажування: двічі (2004, 2007 рр.) була дипломантом Міжнародної школи гуманітарних наук Центральної та Східної Європи (сесія «Українська і польська діалектологія»). Проходила стажування в Інституті української мови НАН України (2008 р.), Уманському державному педагогічному університеті імені П. Тичини (довідка № 768/01 від 15.04.2013 р.), Львівському національному університеті імені Івана Франка (довідка № 1800-М від 18.04 2018 р.).

Наукові інтереси та досягнення: соціолінгвістика, діалектологія. Наукове керівництво студентами, які стали переможцями конкурсів Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з української мови (2017 р. — диплом ІІІ ступеня здобула Вольська І. О.; 2018 р. — диплом ІІІ ступеня здобула Ващенко Н. C.), та учнями ЗОШ, які вибороли призове місце в конкурсі учнівських наукових робіт (МАН обласний етап: 2017 р. — диплом ІІ ступеня здобув Корсун В. І.; 2018 р. — диплом ІІ ступеня здобув Вознюк Б. В.; 2019 р. — диплом ІІ ступеня здобула Климович І. Ю.).

Навчальні предмети, які викладає: вступ до мовознавства; сучасна українська літературна мова; лінгвістика реклами; комунікативні стратегії та українська на щодень.

Нагороди: Нагрудний знак ЖДУ «Слава Житомирського державного університету імені Івана Франка» (2017); Грамоти ЖДУ (2012, 2015); Подяки ЖДУ (2014, 2016); Подяка Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за підготовку студента до участі в підсумковій науково-практичній конференції Всеукраїнського конкурсу наукових робіт з української мови, літератури (з методикою їх викладання) (2018); Подяка голови Житомирської обласної державної адміністрації (2019); Почесна грамота Національного центру «Мала академія наук України» Національної академії наук України за плідну і бездоганну працю, професійну майстерність, високу результативність і ефективність у науково-педагогічній діяльності та з метою піднесення престижу педагогічних працівників, які зробили вагомий внесок у розвиток Житомирського територіального відділення Малої академії наук України (2020).

Основні друковані праці:

Титаренко Валентина Миколаївна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: доцент кафедри, кандидат філологічних наук, доцент.

Біографія: народилася 8 травня 1979 р. у с. Покришів Брусилівського району Житомирської області. У 1996 р. закінчила Водотиївську ЗОШ І—ІІІ ступенів. У 2002 р. з відзнакою — філологічний факультет ЖДПУ імені Івана Франка, у 2002 році вступила до аспірантури при кафедрі української мови ЖДУ імені Івана Франка. У 2007 році захистила дисертацію «Лексика іншомовного походження в північноукраїнських пам’ятках XVI–XVII ст.» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук (науковий керівник — проф. В. М. Мойсієнко). Працювала на посадах асистента (2003–2008), старшого викладача (з 2008), з 2011 — доцент кафедри української мови.

Початок роботи в університеті: 2003 рік.

Інформація про вищу освіту: у 2002 р. закінчила з відзнакою філологічний факультет ЖДПУ імені Івана Франка (зараз Житомирський державний університет імені Івана Франка) за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література» та здобула кваліфікацію вчителя української мови та літератури і зарубіжної літератури.

Навчання в аспірантурі: упродовж 2002–2005 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі української мови ЖДУ Імені Івана Франка за спеціальністю 10.02.01 — українська мова.

Тема дисертаційного дослідження: захистила кандидатську дисертацію «Лексика іншомовного походження в північноукраїнських пам’ятках XVI–XVII ст.» (науковий керівник— проф. В. М. Мойсієнко) і отримала диплом кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 — українська мова.

Стажування: двічі (2004, 2007 роки) була дипломантом Міжнародної школи гуманітарних наук Центральної та Східної Європи (сесія «Українська іпольська діалектологія»). Проходила наукове стажування в Ягелонському університеті (Фундуш королеви Ядвіги, 1–31 грудня 2005 р., м. Краків), у Варшавському університеті (Каса Й. Мяновського, 1–31 грудня 2006 р., м. Варшава), в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (грудень, 2017 р.).

Наукові інтереси та досягнення: Історія української мови, питання міжмовних контактів у ХVІ—ХVІІ ст., мовосиль сучасних письменників, мовна ситуація в Україні. За час роботи на кафедрі брала участь у роботі 50 міжнародних та всеукраїнських конференцій, автор понад 40 наукових праць. Була науковим керівником студентів, які стали переможцями всеукраїнських конкурсів науково-дослідних робіт (Т. Борович, 2011 р., Н. Марчук, 2019 р.), стипендійних програм «Завтра.UA» (Т. Назарук, 2012 р.).

Навчальні предмети, які викладає: вступ дослов’янської філології, історія української мови, основи палеографії, старослов’янська мова, культура української мови, стилістика української мови, практикум з української мови.

Нагороди: Подяка голови Житомирської обласної ради за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів, активну життєву позицію та з нагоди 100-річчя з дня заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (2019 р.). Подяка Комунального закладу позашкільної освіти «Обласний центр дитячої та юнацької творчості» Житомирської обласної ради за підтримку обдарованих учнів, розвиток української мови, літератури в сучасному молодіжному середовищі та результативну співпрацю з Житомирським територіальним відділенням Малої академії наук України (2020 р.). Почесна грамота Національного центру «Мала академія наук України» Національної академії наук України за плідну і бездоганну працю, професійну майстерність, високу результативність і ефективність у науково-педагогічній діяльності та з метою піднесення престижу педагогічних працівників, які зробили вагомий внесок у розвиток Житомирського територіального відділення Малої академії наук України (2020 р.).

Основні друковані праці:

Шарапа Марина Василівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: доцент кафедри, кандидат філологічних наук, доцент.

Біографія: народилася 12 липня 1982 р. у смт. Грицеві Шепетівського району Хмельницької області. 1999 року із золотою медаллю закінчила ЗОШ І–ІІІ ступенів № 8 м. Житомира. 2004 року — з відзнакою філологічний факультет (спеціальність «Українська мова та література і соціальна педагогіка») ЖДПІ. Працювала вчителем української мови й літератури та соціальним педагогом у ліцеї № 25 імені М. Щорса. Із 2005 р. — асистент, із 2012 р. — старший викладач, із 2013 р. — доцент кафедри української мови. 2011 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова успішно захистила дисертацію «Вербальні та невербальні компоненти весняно-літніх календарних обрядів Середнього Полісся» (наук. кер. — к. ф. н., доц. В. Л. Конобродська). Шарапа М. В. очолює створений зусиллями доцента В. Л. Конобродської Центр етнолінгвістичних досліджень, науковці якого працюють над проблемою дослідження явищ традиційної народної духовної культури Середнього Полісся в етнолінгвістичному аспекті, а також досліджують загальні теоретичні проблеми етнолінгвістики.

Початок роботи в університеті: 2005 рік.

Інформація про вищу освіту: 2004 року закінчила з відзнакою Житомирський державний педагогічний інститут імені Івана Франка (зараз Житомирський державний університет імені Івана Франка) і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Українська мова та література і соціальна педагогіка».

Навчання в аспірантурі: 2011 року закінчила аспірантуру на кафедрі української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю 10.02.01 — українська мова.

Тема дисертаційного дослідження: захистила кандидатську дисертацію «Вербальні та невербальні компоненти весняно-літніх календарних обрядів Середнього Полісся» і отримала диплом кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 — українська мова.

Стажування: 2015 року в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (м. Луцьк).

Наукові інтереси та досягнення: етнолінгвістика; нові напрями сучасних лінгвістичних досліджень.

Навчальні предмети, які викладає: український правопис; українська мова за професійним спрямуванням; сучасна українська мова з практикумом; сучасна українська літературна мова; етнолінгвістика.

Нагороди: грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка «за активну участь у науково-дослідній роботі та з нагоди Дня науки» (2012); почесна грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка «за сумлінну працю, значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців, високий професіоналізм та з нагоди 97-річчя від Дня заснування університету» (2016).

Основні друковані праці:

Ящук Леся Валеріївна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: доцент кафедри, кандидат філологічних наук, доцент.

Біографія: народилася 29 вересня 1977 р. у м. Києві. 1994 р. закінчила Броницькогутянську ЗОШ І–ІІІ ступенів. Цього ж року вступила на філологічний факультет Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка, який закінчила з відзнакою в 1999 р. Упродовж 1999–2001 рр. працювала вчителем української мови та літератури в ЗОШ І–ІІІ ступенів № 10 м. Новограда-Волинського. Із 2001 р. — асистент, із 2011 — старший викладач, із 2012 — доцент кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2005 р. проходила наукове стажування в Ягелонському університеті (Фундуш корелеви Ядвіги) (м. Краків, Польща). Брала участь у Міжнародній школі гуманітарних наук Центральної та Східної Європи (OBTA) — сесії «Українська і польська діалектологія» (2004 р., м. Львів), «Українсько-польські мовні контакти» (2006 р., м. Варшава, Польща). 2008 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Інституту української мови НАН України успішно захистила дисертацію «Антропонімія Житомирщини ХVІ–ХVІІ ст.» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук (наук. кер. — доктор філол. наук, проф. В. М. Мойсієнко).

Початок роботи в університеті: 2001 рік.

Інформація про вищу освіту: 1999 року закінчила з відзнакою Житомирський державний педагогічний інститут імені Івана Франка (зараз Житомирський державний університет імені Івана Франка), здобувши повну вищу освіту за спеціальністю «Українська мова і література та українознавство».

Навчання в аспірантурі: 2006 року закінчила аспірантуру на кафедрі української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю 10.02.01 — українська мова.

Тема дисертаційного дослідження: «Антропонімія Житомирщини ХVІ–ХVІІ ст.».

Стажування: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини з 15 квітня по 20 травня 2016 року

Наукові інтереси та досягнення: ономастика, історична діалектологія.

Навчальні предмети, які викладає: сучасна українська літературна мова; історія української мови; актуальні питання української ономастики.

Нагороди: Подяка голови Житомирської обласної ради за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів, активну життєву позицію та з нагоди 100-річчя з дня заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (2019); Подяка Комунального закладу позашкільної освіти «Обласний центр дитячої та юнацької творчості» Житомирської обласної ради за підтримку обдарованих учнів, розвиток української мови, літератури в сучасному молодіжному середовищі та результативну співпрацю з Житомирським територіальним відділенням Малої академії наук України (2020), Почесна грамота Національного центру «Мала академія наук України» Національної академії наук України за плідну і бездоганну працю, професійну майстерність, високу результативність і ефективність у науково-педагогічній діяльності та з метою піднесення престижу педагогічних працівників, які зробили вагомий внесок у розвиток Житомирського територіального відділення Малої академії наук України (2020).

Основні друковані праці:

Фальківська Людмила Петрівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: старший лаборант.

Біографія: народилася 1 квітня 1970 року в с. Піщаниця Овруцького району Житомирської області. У 1987 році закінчила Піщаницьку середню школу із золотою медаллю. У 1992 р. закінчила філологічний факультет Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка (спеціальність «Українська мова і література»). Із 1992 року працює старшим лаборантом кафедри української мови.