Кафедра української мови та методики її навчання

1926 року розпочала історію свого функціонування кафедра української мови і літератури, яку очолив Є. О. Ненадкевич, а з неї 1929 року було виокремлено кафедру української мови. У різні роки її очолювали І. Г. Марченко, доценти Т. В. Баймут, М. М. Богдан; у 1973–2001 роках нею завідував професор М. В. Никончук, 2001–2003 — доцент В. М. Мойсієнко, 2003–2013 — доцент Г. І. Гримашевич, 2013–2019 — професор В. М. Мойсієнко, з 2019 — доцент Г. І. Гримашевич. За період функціонування кафедри знання з української мови студентам передавали викладачі: Є. М. Кудрицький, М. У. Каранська, М. В. Кравчук, Н. А. Титаренко, О. Ю. Цілинко, Л. І. Бондарчук, К. Я. Климова, М. М. Богдан, О. М. Никончук, Г. К. Конторчук, В. В. Власенко, П. Ф. Романюк, В. Л. Конобродська, Л. М. Кратасюк, В. В. Прус, Т. Є. Недашківська та інші.

Не випадковим був вибір діалектології як напрямку наукової роботи викладачів кафедри української мови Житомирського державного педагогічного університету, оскільки Житомирщина як частина Полісся, яке до останнього часу зберегло архаїчні форми традиційної народної матеріальної й духовної культури, надавала невичерпний мовний матеріал для діалектологічних студій. Можливо, якоюсь мірою вибір зумовлений ще й історичним фактором: зародження й становлення української діалектології пов’язане з Житомиром, адже саме в Житомирі, у чоловічій гімназії, розміщеній у нинішньому центральному корпусі університету, протягом 1856–1858 років навчався Кость Михальчук, видатний український мовознавець, автор першої у світі карти говорів — діалектної карти української мови. Початки діалектологічних студій у Житомирському університеті сягають 1948–1960 рр., коли кафедрою української мови завідував доцент Теодор Баймут. Саме тоді розпочалося планове дослідження говірок Житомирщини за програмою збирання матеріалів до Атласу української мови.

Період завідування кафедрою професора Миколи Никончука (1973–2001 рр.) — новий етап діалектологічних досліджень: вивчення поліських говорів стає пріоритетним напрямком наукової роботи кафедри. На кафедрі сформована група вчених-діалектологів — учнів і послідовників професора. Упродовж тридцяти років кафедра української мови стає визнаним в Україні й поза її межами центром дослідження поліського наріччя завдяки авторитетові наукової постаті професора М. В. Никончука й високій оцінці його наукової діяльності та роботи започаткованої ним наукової школи. На ХV Республіканській діалектологічній конференції у 1983 р. було констатовано функціонування остаточно сформованої Житомирської діалектологічної школи, визнаної провідними мовознавцями-славістами. За вагомий науковий доробок учених Житомирської діалектологічної школи на науковій координаційній раді «Українська мова» НАН України (2001 р.) було прийнято рішення про створення на базі кафедри Північноукраїнського діалектологічного центру, основна мета діяльності якого — координування діалектологічних студій, спрямованих на вивчення поліського наріччя української мови, видання наукової продукції, організація та проведення наукових форумів тощо. Першим головою Північноукраїнського діалектологічного центру був професор М. В. Никончук, який розпочав системне вивчення поліського наріччя з подальшим опублікуванням матеріалів. Цій проблематиці присвячено обидві дисертації вченого: кандидатська — «Спроба порівняльного аналізу лексики трьох сіл Житомирського Полісся: на матеріалі лексики природи» (1969) та докторська — «Правобережнополесские говоры в лингвогеографическом освещении» (1980) та інші праці: «Матеріали до лексичного атласу української мови» (К., 1973), «Сільськогосподарська лексика Правобережного Полісся» (К., 1985), «Ендемічна лексика Житомирщини» (К., 1989), «Транспортна лексика Правобережного Полісся» (К., 1990), «Будівельна лексика Правобережного Полісся» (К., 1990), «Лексичний атлас Правобережного Полісся» (К., 1993).

Під керівництвом М. В. Никончука захищено 7 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Учні з удячністю з згадують і вшановують свого Учителя. Уже стали традиційними Всеукраїнські наукові діалектологічні читання пам’яті вченого, за результатами яких опубліковано тематичні випуски наукового збірника «Волинь-Житомирщина» (№ 24, 2013 та № 28, 2017). До 70-річчя від дня народження М. В. Никончука викладачі кафедри переклали з російської мови й опублікували його докторську дисертацію «Правобережнополіські говірки в лінгвогеографічному висвітленні» (2012).

Учні продовжують розпочаті наставником студії з вивчення поліських говорів. В. М. Мойсієнко захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних «Північне наріччя української мови у XVI–XVII ст. Фонетика» (2006), очолює науковий Північноукраїнський діалектологічний центр імені М. В. Никончука. Під керівництвом професора В. М. Мойсієнка захищено 2 кандидатські дисертації (В. М. Титаренко, 2007, Л. В. Ящук, 2008), а в 2017 році І. В. Царалунга захистила докторську дисертацію «Варіативність у староукраїнській мові XIV–XV ст.». Стараннями передовсім науковців Центру впродовж 21 року виходить науковий фаховий збірник «Волинь-Житомирщина» (наразі опубліковано 29 випусків).

Зусиллями доцента Валентини Конобродської було створено науковий Центр етнолінгвістичних досліджень, який нині очолює доцент М. В. Шарапа. Науковий колектив брав участь у реалізації міжнародних (українсько-польських) наукових проектів «Етнолінгвістичнй атлас Побужжя», «Мова і культура єврорегіону Бугу». З ініціативи Інституту української мови НАН України зусиллями В. Л. Конобродської була створена й працювала наукова школа-семінар «Актуальні проблеми етнолінгвістики», у роботі якої, крім постійних, брали участь запрошені лектори з українських (Житомир, Київ, Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Глухів, Харків, Донецьк, Вінниця, Умань) та зарубіжних (Польща, Сербія, Росія, Білорусь та ін.) вищих навчальних закладів та наукових центрів, а також стажисти та слухачі.

У центрі започатковано підготування й видання спеціального всеукраїнського збірника наукових праць «Етнолінгвістичні студії» (відповідальний редактор — Валентина Конобродська), створено й видано перший в Україні навчальний посібник з етнолінгвістики (на допомогу молодим дослідникам) (Валентина Конобродська. Курсова і дипломна робота з етнолінгвістики: Навчальний посібник. — Житомир, 2003. — 236 с.), перший в Україні етнолінгвістичний атлас та монографічний опис одного з явищ традиційної народної духовної культури (Валентина Конобродська. Поліський поховальний і поминальні обряди. — Т. 1. — Етнолінгвістичні студії. — Житомир, 2007. — 356 с.).

Професор В. М. Мойсієнко та доцент В. Л. Конобродська опублікували перші за історію кафедри теоретичні монографії «Фонетична система українських поліських говорів у XVI–XVII ст.» (2006), «Про південноукраїнський ікавізм та поліські дифтонги» (2007), «Поліський поховальний і поминальні обряди» (2007), які рекомендовані до друку вченою радою Інституту української мови НАН України.

Синхронічні діалектологічні студії на кафедрі завжди були пріоритетом у науковій діяльності. Доцент Г. І. Гримашевич опублікувала «Словник назв одягу та взуття середньополіських і суміжних говірок» (2002), доцент Г. М. Доброльожа — словники фразеологізмів «Красне слово — як золотий ключ» (2003) та «Фразеологічний словник говірок Житомирщини» (2010).

Від 2001 року кафедра української мови університету активно співпрацює з відділом історії української мови Інституту української мови НАН України. Низку наукових проектів реалізовано під керівництвом члена-кореспондента В. В. Німчука. З науковою діяльністю професора Віктора Мойсієнка напрям досліджень кафедри розширюється: північноукраїнське наріччя відтепер науковці вивчають і в діахронії. Упродовж останніх років В. М. Мойсієнко підготував і видав низку пам’яток української мови: «Гисторія Г. Граб’янки» (2001); «Актова книга Житомирського уряду 1611 р.» (у співавторстві з А. Матвієнко, 2002); «Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р.» (2004); «Ключ царства небесного Г. Смотрицького» (у співавторстві з В. Німчуком, 2006); «Луцька замкова книга 1560–1561 рр.» (у співавторстві з В. Поліщуком, 2013), «Євхаристеріон альбо вдячность...» 1632 (у співавторстві з З. Головецькою, 2015), «Л­карство на оспалый оумыслъ чолов­чїй» у трьох томах (у співаторстві з Н. П. Бондар, О. Ю. Макаровою, С. П. Радомською, 2017); спільно з київськими науковцями узяв участь (здійснив лінгвістично-палеографічний аналіз) у підготуванні до друку унікальної пам’ятки XIV століття — Лавришівського Євангелія (2018). Почин В. Мойсієнка підхопили учні, які вже під його керівництвом також опублікували: Книгу Овруцького замкового уряду 1678 року (О. Макарова, 2013), Акти Вижвівської міської книги XVII ст. (І. Царалунга, 2015), Кременецька замкова книга 1578 року (Л. Ящук, 2019).

Забезпечення навчального процесу навчально-методичною літературою завжди було важливим напрямком діяльності кафедри. Плідно працювали над питаннями викладання української мови у ЗВО та ЗОШ упродовж багатьох років доценти М. М. Богдан, Г. К. Конторчук, старші викладачі В. В. Власенко, В. В. Прус. Вони опублікували багато цінних методичних праць для вчителів-словесників, серед яких: «Види фонетичного і синтаксичного аналізу» (Житомир, 1998), «Збірник диктантів із пунктуації української мови» (Житомир, 1999), «Збірник диктантів з орфографії української мови» (Житомир, 2001), «Сучасна українська літературна мова. Бібліографічний покажчик» (Житомир, 2004), рекомендований МОНУ. «Сучасна українська літературна мова. Лексичний, фонетичний і граматичний аналізи» (Житомир, 2001), рекомендований МОНУ; «Стилістика сучасної української мови» (Житомир, 2009), «Сучасна українська літературна мова. Практикум з синтаксису» (Житомир, 2010); «Просте речення. Складні випадки синтаксичного розбору простого речення» (Житомир, 2009), «Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Зразки розборів, коментарі» (Житомир, 2011).

Традиція підготування посібників та підручників на кафедрі триває (ст. викладач Н. В. Янчук «Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія» (Житомир, 2015), доцент Л. В. Ящук «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (2012), доцент Г. І. Гримашевич «Сучасна українська літературна мова. Іменна морфологія» (2019). У 2012 році доцент Н. М. Дяченко опублікувала навчальний посібник «Вступ до мовознавства», рекомендований МОНУ. Викладачі кафедри спільно з колегами Рівненського державного гуманітарного університету до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка опублікували у видавництві Alma mater+ навчальний посібник «Сучасна українська літературна мова. Вправи, Завдання. За творами Т. Г. Шевченка» (Київ, 2016). Перший в Україні підручник з історичної діалектології української мови «Історична діалектологія української мови. (Північне наріччя)» (Київ, 2016) підготував і опублікував В. М. Мойсієнко.

Науковці кафедри неодноразово отримували державне фінансування проектів «Північноукраїнське наріччя у ХVІ–ХVІІ ст.» (наук. керівник В. М. Мойсієнко), «Реконструкція прастану традиційної народної духовної культури Середнього Полісся як частини загальнослов’янського мовно-культурного ландшафту» (наук. керівники П. Ю. Гриценко, В. Л. Конобродська) та виборювали міжнародні гранти за наукові проекти. Професор В. М. Мойсієнко та доцент В. Л. Конобродська тричі (2004, 2006, 2007) отримували короткотерміновий грант Американської ради наукових товариств, в 2014 році професор В. М. Мойсієнко здобув грант Канадського інституту українознавчих студій Альбертського університету (Канада) за науковий проект «Північноукраїнська історична діалектологія».

На базі кафедри української мови проведено 2 Всесоюзні, 4 Міжнародні, 6 Всеукраїнських наукових конференцій. Широкий розголос у науковому світі мала Міжнародна наукова конференція «Північноукраїнське наріччя в історії української мови» (жовтень, 2010) та «Походження української мови та її говорів» (жовтень, 2015), у яких узяли участь провідні славісти-діалектологи й історики мови із Угорщини, Польщі, Білорусі, України.

Інститут філології та журналістики Житомирського державного університету стає визнаним в Україні центром шевчукознавства. Силами науковців кафедр інституту (передовсім кафедри української мови) проведено 3 Всеукраїнські наукові конференції, присвячені творчості Валерія Шевчука.

Упродовж останніх років налагоджено співпрацю з університетами Польщі. В. М. Мойсієнко проходив стажування в університеті імені Марії-Кюрі Склодовської (Kasa J. Mianowskiego, березень-квітень, 2003 року) та в Ягелонському університеті (Fundusz Kr. Jadwigy, грудень 2004); В. М. Титаренко, Л. В. Ящук — у Ягелонському університеті (Fundusz Kr. Jadwigy, грудень 2005), а в 2006 році Л. В. Ящук, В. М. Титаренко, Н. М. Дяченко брали участь у Міжнародній школі гуманітарних наук Центральної та Східної Європи (OBTA): Сесія «Українсько-польські мовні контакти» (м. Варшава).

У лютому 2019 року підписано Угоду про наукову співпрацю між кафедрою української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка та кафедрою міжкультурний студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету.

Науковці кафедри регулярно беруть участь у наукових з’їздах, конгресах, конференціях. Викладачі кафедри презентують свої наукові досягнення не лише в Україні, але й на міжнародних наукових форумах за кордоном. В. М. Мойсієнко брав участь у роботі міжнародних конференцій, які проходили в Мозирі (1993), Пінську (1997) — Білорусь; Любліні (2002), Влодаві (2003), Кракові (2005), Познані (2007), Лодзі (2007, 2018) — Польща; Оломоуці (2006) — Чехія, Будапешті (2011), Сегеді (2014) — Угорщина; Г. Гримашевич виступала з доповідями на конференціях у Гомелі (2016, 2017) — Білорусь.

Визнанням наукових досягнень кафедри загалом та професора Віктора Мойсієнка зокрема є запрошення його до читання лекцій у Ягелонському (Краків, Польща), Будапештському, Сегедському (Угорщина) університетах, в Університеті імені братів Гумбольдтів (Берлін, Німеччина). У складі делегації українських славістів В. М. Мойсієнко узяв участь в роботі XV Міжнародного з’їзду славістів (Мінськ, 2013).

Кафедра активно долучилася до організації та проведення в університеті наукової конференції до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка «Творчість Т. Г. Шевченка в загальнослов’янському культурному дискурсі».

Результатом послідовної та продуманої наукової роботи студентів під керівництвом викладачів кафедри стали здобутки на всеукраїнських олімпіадах та конкурсах (О. Жованик — ІІІ місце (Херсон, 2007, наук. кер., доц. Г. Гримашевич, К. Бугайчук — ІІІ місце (Полтава, 2016, наук. кер., проф. В. Мойсієнко). Студенти-філологи перемагали та ставали призерами на Всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт: Л. Скрильнікова — ІІ місце (Умань, 2007), наук. кер. — доц. В. Конобродська; С. Радомська — ІІ місце (Умань, 2007), наук. кер. — проф. В. Мойсієнко; Г. Весельська — ІІ місце (Умань, 2008), наук. кер. — доц. Г. Гримашевич; О. Мельниченко — ІІ місце (Одеса, 2009) та К. Бугайчук — ІІ місце (Житомир, 2015), наук. кер. — проф. В. Мойсієнко; О. Власенко — ІІ місце (Житомир, 2016), наук. кер.— доц. Г. Гримашевич; І. Вольська — ІІІ місце (Житомир, 2017) та Н. Ващенко — ІІІ місце (Умань, 2018), наук. кер. — доц. Н. Дяченко, Н. Марчук — ІІІ місце (Умань, 2019), наук. кер. — доц. В. Титаренко). У 2007 р. студентка ІІІ курсу О. Андрійчук під керівництвом доц. Г. Гримашевич стала переможницею Всеукраїнського туру Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Велику увагу приділяють викладачі кафедри зв’язкам зі школою. Доцент Г. Гримашевич тривалий час очолює обласний етап учнівської олімпіади з української мови та робіт Малої академії наук. До складу журі неодноразово були залучені доценти кафедри: Л. В. Ящук, В. М. Титаренко, С. А. Яценко. Г. І. Гримашевич із 2014, а професор В. М. Мойсієнко з 2015 року є постійними членами (у 2016 — В. Мойсієнко, 2019 — Г. Гримашевич були головами) журі та експертами всеукраїнських учнівських олімпіад та конкурсів з української мови і літератури.