Природничий факультет

 
Про факультет Деканат Кафедри
 
Історія кафедри хімії

У 1953–1954 навчальному році в зв’язку з наказом «Про хімізацію галузей промисловості і сільського господарства» в Бердичівському інституті на природничому факультеті вводиться курс хімії і з 1954 року факультет випускає вчителів хімії. І хоча тривалий час існує курс хімії, але окремої кафедри не існує. Проте діє кафедра природознавства. В 1965–1966 навчальному році з кафедри природознавства виділяється кафедра хімії. В 1971 році, у зв’язку з наказом про укрупнення вищих навчальних закладів, Бердичівський інститут було переведено до Житомира.

Під природничий факультет був виділений будинок, який мав дуже багату історію. Приміщення будинку зовсім не були пристосовані для організації лабораторій та лекційних аудиторій. Основними завданнями на перший час стало перепланування приміщень, налагодження електричної, водопровідної та газової мереж, вентиляції лабораторій кафедри. На місці сучасних кабінету методики викладання хімії та лабораторії неорганічної хімії розміщувалась операційна, що залишилась за часів війни. Викладачі та студенти, не покладаючи рук, виконували будівельні роботи. На кошти, виділені державою, було закуплено різноманітне обладнання для лабораторій, меблі, а також значно покращилась матеріально-технічна база факультету і кафедри.

Першими викладачами хімії були:

Айзенштейн Л. М. — закінчила природничий факультет Бердичівського інституту, викладала лабораторні заняття з неорганічної хімії.

Абросімова Т. З. — закінчила хіміко-біологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Вела курс лекцій з неорганічної хімії, лабораторні заняття з аналітичної та неорганічної хімії.

Сергієнко М. А. — закінчив Львівський державний інститут. Вів теоретичний курс з органічної, фізколоїдної хімії, а також лабораторні заняття з цих дисциплін.

Арутюнова Лія Михайлівна — закінчила Ніжинський педагогічний інститут, хіміко-біологічний факультет. Викладала курс лекцій з аналітичної та неорганічної хімії, а також очолювала гурток хімії, читала лекції для населення міста.

Мухля Станіслав Юліанович — випускник Чернівецького університету, кандидат хімічних наук, доцент. У 1967 році очолював кафедру хімії. Читав курс лекцій і практичні заняття з хімічної технології.

Мухля Галина Степанівна — випускниця Чернівецького університету, асистент. Викладала курс аналітичної хімії.

Охріменко Іван Павлович

Кандидат біологічних наук за спеціальністю «Біохімія». Народився Іван Павлович на Житомирщині, навчався в аспірантурі на кафедрі біохімії Київського ордена Леніна університеті імені Тараса Шевченка. Кандидатську дисертацію за спеціальністю «Біохімія» захистив ще до початку Другої Світової війни, його науковим керівником був завідувач кафедри біохімії Олександр Володимирович Палладін, майбутній директор інституту біохімії Академії наук України, видатний вчений, президент Академії Наук України до 1962 року. Охріменко І. П. пліч о пліч працював з академіком Д. Л. Фердманом, академіком, директором інституту біохімії М. Ф. Гулим, членом-кореспондентом Академії наук, професором Бєліком Я. В., професором, доктором медичних наук З. С. Гершеновичем, завідувачем кафедри біохімії Ростовського університету. Охріменко Іван Павлович — перший завідувач кафедри хімії. Вдруге він очолював кафедру хімії з 1968 до січня 1970 року.

Здроченко Валентина Іванівна

Народилась 22 листопада 1937 року.

Випускниця біологічного факультету Одеського університету. На природничому факультеті вела лабораторні та практичні заняття з неорганічної, аналітичної та органічної хімії, читала курс лекцій з методики викладання хімії. Виїхала в 1970 р. в м. Хмельницький, де стала працювати на заводі «Катіон»).

Мариняк (Глоба) Марія Трохимівна (1931-2016)

Народилась 7 грудня 1931 року в селі Сингаївка Бердичівського району Житомирської області.

Після закінчення Іванковецької загальноосвітньої школи вступила до Бердичівського вчительського інституту, завершивши навчання працювала в Очеретянській та в Курненській середній школі Новоград-Волинського району Житомирської області. У 1956 році вступила на ІІІ курс Кременецького педагогічного інституту (природничий факультет) який закінчила 30.01.1960 року та здобула кваліфікацію учителя біології та основ сільського господарства середньої школи. З 1965 року працювала на кафедрі хімії Бердичівського педагогічного інституту вела практичні заняття з неорганічної та органічної хімії. З 1972 року, у зв’язку з реорганізацією Бердичівського педагогічного інституту, й до пенсії працювала вчителем хімії ЗОШ № 8 міста Бердичева.

Померла 12 травня 2016 року.

Горлов Володимир Іванович

Закінчив Одеський університет, біологічний факультет. З 1966 року старший викладач кафедри хімії. Працював в інституті до переведення факультету до Житомира. У період з 1968 по 1971 рік читав курс загальної і неорганічної хімії.

Перевознюк Федір Трохимович

Народився 13 вересня 1913 року.

Старший викладач кафедри хімії, один з чотирьох викладачів, що переїхали з Бердичівського педагогічного інституту до м. Житомир У 1972 році старший викладач Перевознюк Ф. Т., що викладав курс фізичної і колоїдної хімії вийшов на пенсію.

Трускавецький Євген Степанович (1934–2021)
Трускавецький Євген Степанович

Народився 5 квітня 1934 року у місті Снятин на Прикарпатті.

З 1941 по 1952 роки навчався в Снятинській середній школі № 1 імені В. Стефаника. По закінченні школи вступив до Чернівецького державного університету який закінчив 1957 році отримавши кваліфікацію біохіміка. За направленням працював вчителем хімії в школі № 1 міста Любомля на Волині. Згодом був завучем цієї школи, директором Головнянської середньої школи Любомльського району.

У 1963 році за конкурсом був обраний на посаду завідуючого лабораторією клініки у П’ятигорському інституту курортології і фізіотерапії Російської федерації. Одночасно навчався в аспірантурі на кафедрі біохімії Ростовського ордена Червоного прапора державного університету. 24 лютого 1969 році захистив дисертацію на здобуття вченого звання кандидата біологічних наук, спеціальність біохімія: «Некоторые материалы к функциональной биохимии слизистой оболочки желудка человека».

16 квітня 1970 року у Всесоюзній «Учительской газете» вийшла об’ява про оголошення конкурсу на посаду завідувача кафедри хімії Бердичівського педагогічного інституту з читанням курсів біологічної та органічної хімії, а у кінці травня 1970 року Трускавецького Є. С. було обрано за конкурсом на посаду доцента кафедри хімії.

25 грудня 1970 року Євгена Степановича Трускавецького обирають завідувачем кафедрою хімії, а у липні 1974 року Трускавецького Є. С. призначають деканом Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. У період 1977–1983 рр. завідував кафедрою хімії Житомирського сільськогосподарського інституту з читанням курсів біологічної і органічної хімії. З 1983 р. і до 2015 р. працював доцентом кафедри зоології Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка, викладаючи курси біотехнології, цитології, мікробіології з основами вірусології.

Працював на кафедрі зоології 30 років у прекрасній обстановці, доброзичливих відносинах, в умовах дуже сприятливих для роботи чим дуже завдячує завідувачу кафедри зоології А. П. Стадниченко, деканату, керівництву університету. Після роботи майже 63 років, з 2 березня 2015 року вийшов на пенсію.

Автор і співавтор двох підручників для студентів ВНЗ і 1 посібника для учнів з грифом МОН України. Нагороджений нагрудним знаком «Слава ЖДУ».

Наукові інтереси: біохімія, мікробіологія, цитологія, методика викладання біології.

Помер 18 лютого 2021 р.

Онищенко Юрій Климович
Онищенко Юрій Климович

Народився 14 січня 1944 року в селі Краснопілка Гайсинського району Вінницької області. В 1960 році закінчив місцеву середню загальноосвітню школу. В 1961 році вступив на навчання до Ужгородського державного університету на хімічний факультет.

В період з 1966 до 1969 року навчався в аспірантурі Ужгородського державного університету за спеціальністю «Аналітична хімія». Темою дисертаційного дослідження була визначена «Экстракционно-фотометрические методы определения сурьмы с использованием основных красителей». Результатом навчання в аспірантурі став успішний захист дисертації на здобування ступеня кандидата хімічних наук в Одеському держаному університеті (1974 рік).

Після закінчення навчання в аспірантурі в жовні 1969 році був направлений на роботу до Бердичівського педагогічного інституту на посаду старшого викладача кафедри хімії. Через два роки, в 1971 році, після ліквідації Бердичівського педагогічного інституту, як малого і неперспективного, разом з дружиною Онищенко Т. О., переїжджає до Житомира.

За час роботи в Житомирському педагогічному інституті імені Івана Франка обіймав посади доцента кафедри хімії. За результатами плідної праці був обраний завідувачем кафедри три рази на терміни з 1974 до 1985 року, з 1990 до 1992 року, з 1997 до 2004 року. Загалом очолював кафедру понад 20 років. Також працював на посаді проректора з наукової роботи Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка з 1992 до 1999 року.

Наукові інтереси пов’язані з розробкою методів визначення мікрокількостей важких металів у природних об’єктах, переважно в природних водах, з використанням екстракції комплексних сполук для концентрування мікрокількостей. Результатом наукової роботи стала розробка цілого ряду методів визначення мікрокількостей елементів важких металів Купруму, Кадмію, Цинку, Мангану, Кобальту, Ніколу, Феруму, Стибію, Плюмбуму, Арґентуму в тому числі і з використанням вищих жирних кислот.

За результатами наукової роботи підготовлено та опубліковано понад 60 наукових статей, отримано авторське свідоцтво на винахід, видано задачник з аналітичної хімії з грифом міністерства освіти і науки України (2013 р.), 16 методичних посібників.

Першим запровадив на кафедрі засоби комп’ютерного контролю результатів навчання студентів з неорганічної та аналітичної хімії, розробив систему електронних колоквіумів з навчальних дисциплін.

Один з основних фундаторів кафедри. Один з небагатьох викладачів, котрі переїхали із Бердичева працювати в Житомирський педагогічний інститут імені Івана Франка. За роки роботи на кафедрі обладнав велику кількість спеціальних навчальних лабораторій, значно зміцнив матеріальну базу, заклав основи наукової школи кафедри хімії. Був беззаперечним авторитетом і прикладом для студентів і колег.

Під час роботи на кафедрі викладав навчальні дисципліни: неорганічна хімія, аналітична хімія.

Помер 10 жовтня 2024 р.

Онищенко Тамара Олексіївна
Онищенко Тамара Олексіївна

Народилася 16 червня 1946 року в селі Кантемирівка Воронезької області (Російська Федерація). З раннього дитинства зростала в місті Мукачевому на Закарпатті де і закінчила в 1964 році середню загальноосвітню школу. В цьому ж році вступила на навчання до Ужгородського державного університету на хімічний факультет.

Після закінчення навчання в 1969 році переїжджає разом із чоловіком Онищенко Ю. К. до міста Бердичева де розпочинає трудовий шлях. З 1970 року працює асистентом кафедри хімії Бердичівського педагогічного інституту, а пізніше переїхала до Житомира, де і продовжила працювати на кафедрі хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка.

Впродовж 1980–1984 років навчається без відриву від виробництва в аспірантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Аналітична хімія». Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук була присвячена «Экстракционно-атомно-абсорбционное определение металлов в воде после концентрирования каприновой (α-бромкаприновой) кислотами и аминами», яка була успішно захищена в 1988 році на кафедрі аналітичної хімії Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Після початку роботи в 1970 році кафедра хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка (пізніше Житомирського державного університету імені Івана Франка) була єдиним місцем роботи. Трудовий шлях почала асистентом кафедри хімії (1979–1988), пізніше, після захисту дисертації, була обрана на посаду старшого викладача (1988–1993), а в подальшому і доцента (1993–2003).

За результатами наукової роботи підготовлено та опубліковано понад 30 наукових статей, видано задачник з аналітичної хімії з грифом міністерства освіти і науки України (2013 р.), 6 методичних посібників.

Була однією з небагатьох жінок-викладачів кафедри хімії яка зайняла гідне місце серед науковців-чоловіків. Володіє надзвичайною харизмою та характером, що дозволяло їй знаходити спільну мову і з студентами, і з молодими колегами.

Під час роботи на кафедрі була незмінним викладачем навчальної дисципліни «Аналітична хімія».

Кашпор Віра Миколаївна (1941–2021)
Кашпор Віра Миколаївна

Народилася 11 вересня 1941 року в селищі міського типу Іллінці Іллінецького району Вінницької області. В 1947 році почала навчання у Шишківській восьмирічній школі Кіцманського району Чернівецької області. У 1957 році закінчила Романківську середню школу Сокирянського району Чернівецької області.

В період з 1957 до 1960 року за комсомольською путівкою була направлена працювати робітницею цеху формування цегли на завод стінних матеріалів тресту «Казмедьстрой» в місті Джезказган (з 1992 року Жезказган) Карагандинської області (Казахстан).

У 1960 році вступила на хімічний факультет Чернівецького державного університету, який закінчила у 1965 році з відзнакою. У цьому ж році продовжила навчання в аспірантурі кафедри фізичної хімії Чернівецького державного університету.

Після закінчення навчання, в період з 1968 до 1972 року працювала старшим науковим співробітником кафедри фізичної хімії Чернівецького державного університету.

В цей час (1970 рік) успішно захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук з теми «К термодинамической характеристике электронных процессов».

Почала трудовий шлях на кафедрі хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка у 1972 році на посаді старшого викладача. У 1980 році зайняла посаду доценту кафедри хімії із подальшим присвоєнням відповідного вченого звання у 1985 році.

Наукові інтереси стосувалися полярографічного дослідження комплексів Хрому(ІІІ) у присутності апротонних добавок до води, встановлення складу комплексів перехідних металів з каприновою кислотою; впровадження сучасної номенклатури з хімії в навчальний процес середньої та вищої школи; вдосконаленню процесу викладання неорганічної хімії у вищій школі; розробці засобів комп’ютерного контролю із загальної та неорганічної хімії.

За час роботи на кафедрі викладала навчальні дисципліни: фізичну, загальна, неорганічна хімія, розв’язування хімічних задач.

Результати наукової та науково-методичної роботи опубліковані в понад 40 статтях та тезах доповідей.

Запам’яталася чуттєвою та емоційною людиною, яка завжди прагнула допомогти студентам і молодим викладачам. За 35 років викладання на кафедрі хімії створила чудовий практикум з загальної та неорганічної хімії, котрим викладачі користуються і досі.

27 серпня 2007 року звільнилась з кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка за власним бажанням та переїхала мешкати до міста Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області де проживає і зараз.

Померла 5 травня 2021 р.

Щербаков Олександр Михайлович (1940-2011)
Щербаков Олександр Михайлович

Народився 3 квітня 1940 року в м. Фурманові Іванівської області (Росія). Загальну середню школу закінчив в 1957 році в с. Серафімовка Ольгінського району Приморського краю Росії. В цьому ж році вступив на неорганічний факультет Іванівського хіміко-технологічного інституту за спеціальністю технологія електрохімічних виробництв. Після закінчення якого, з 1962 по 1966 рік працював на підприємствах м. Тули та 1966–1967 рр. м. Астрахані (Суднобудівна верф ім. С. М. Кірова, майстер гальванічної дільниці). З 1967 по 1970 рр. навчався в аспірантурі Московського вечірнього металургійного інституту. У 1970–71 рр. молодший науковий співробітник Московського вечірнього металургійного інститут. З 1971 по 1973 рік працював старшим науковим співробітником, керівником групи в ВНДІ кабельної промисловості в м. Подольськ, а також на сталепрокатному заводі в м. Череповець (Вологодська обл.).

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Електроосадження хрому імпульсним током» в 1972 році та отримав науковий ступінь кандидата хімічних наук в 1973 році. З 1974 р. працював старшим викладачем кафедри хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. У 1982 році присвоєне вчене звання доцента. З 1981 по 2001 рік працював на посаді доцента кафедри хімії спочатку в Житомирському педагогічному інституті імені Івана Франка, а потім Житомирському державному педагогічному університеті імені Івана Франка.

Під час роботи в інституті викладав курси фізичної і колоїдної хімії, хімічної технології, неорганічного синтезу, електрохімії, охорони праці, постійно був керівником курсових та дипломних проектів. За сприяння Щербакова О. М. на кафедру хімії отримано ряд цінних приладів з Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д. І. Менделєєва. Під час всього періоду роботи Олександр Михайлович займався проблемою електроосадження хрому з хроматної кислоти та захистом металів від корозії, підвищенням їх корозійної стійкості.

Гриців Василь Іванович
Гриців Василь Іванович

Народився 10.03.1948 р. в селі Залісся Чортківського району Тернопільської області.

В 1958 р. закінчив 4 клас Млинківської початкової школи, в 1962 р — 8 клас Угринської восьмирічної школи, а в 1965 р. — 11 клас Чортківської СШ № 1. В цьому ж році вступив на хімічний факультет Чернівецького державного університету, який закінчив в 1970 році за спеціальністю «хімія», здобув кваліфікацію хіміка, викладача хімії та пішов працювати за направленням вчителем хімії у Краснянську середню школу Гусятинського району Тернопільської області. У 1973–1975 роках працював інженером Чернівецького відділення Інституту напівпровідників АН УРСР.

З листопада 1975 р. до серпня 2014 р. працював на кафедрі хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка. Загальний стаж науково-педагогічної роботи становить 40 років. Має 41 статтю в різних наукових виданнях, 2 довідника, 2 навчальних посібники.

За час роботи в Житомирському державному університеті читав лекційні курси та проводив лабораторні практикуми: «Фізична і колоїдна хімія», «Хімічна технологія», «Фізико-хімічний аналіз», «Хімія твердого тіла», «Матеріалознавство», «Електрохімія».

Проводив лабораторні практикуми: «Неорганічний синтез», «Навчальні посібники з хімії», «Використання комп’ютерів для розв’язування розрахункових задач з хімії», «Навчальні і контролюючі комп’ютерні програми».

  • 1965–1970 навчання в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича, за спеціальністю «хімія», кваліфікація хіміка, викладача хімії. Диплом Э № 953536 від 12.06.1970 р.;
  • 1970–1973 навчання в аспірантурі з відривом від виробництва в Чернівецькому національному університеті за спеціальністю «02.00.01 — неорганічна хімія»;
  • 1973–1975 інженер Чернівецького відділення Інституту напівпровідників АН УРСР;
  • 1975–1979 старший викладач кафедри хімії Житомирського державного педагогічного інституту;
  • 1979–1983 доцент кафедри хімії Житомирського державного педагогічного інституту;
  • 1983–1984 педагогічна робота в Афганістані;
  • 1985–1990; 1992–1997 завідувач кафедри хімії Житомирського державного педагогічного інституту;
  • 1990–1992, 1997–2014 доцент кафедри хімії Житомирського державного університету.

Тема дисертаційного дослідження: «Дослідження поведінки міді, срібла і золота в телуриді кадмію». Захист на Вченій Раді хімічного факультету Чернівецького державного університету 14.03.1975 р. Провідна установа: Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова, кафедра неорганічної хімії. (Диплом кандидата хімічних наук МХМ № 019635, протокол № 2 від 28 березня 1975 року. Атестат доцента кафедри хімії ДЦ № 045855 протокол № 26 д/17 від 17 червня 1981 року.).

Стажування: За весь час науково-педагогічної роботи тричі проходив курси підвищення кваліфікації із відривом від викладацької роботи на кафедрі фізичної хімії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та чотири рази — в Інституті фізики напівпровідників НАН України ім. В. Є. Лашкарьова.

Трускавецька Лариса Миколаївна (1938–2016)

Народилася 5 листопада 1938 року в селі Перекіп Валківського району Харківської області. В 1946 році почала навчання в середній школі міста Бадена (Австрія). Закінчила середню школу міста Львова у 1956 році. З 1956 до 1957 року працювала препаратором інституту мікробіології, епідеміології та гігієни АНУРСР у місті Львові.

В період з 1957 до 1962 року навчалась у Львівському державному університеті імені І. Франка на біологічному факультеті. Після закінчення навчання в університеті за спеціальністю «Біологія» здобула кваліфікацію біолога, вчителя біології і хімії.

В 1962 році приступила до роботи техніком-хіміком в експериментальній лабораторії молочної фірми «Верховина» (місто Львів). Після цього у 1963 році перейшла працювати вчителем до львівської середньої школи № 5. А пізніше, з 1966 до 1969 року навчалась в аспірантурі при проблемній лабораторії фізіологічно активних сполук Львівського політехнічного інституту.

Після закінчення аспірантури, з 1969 року, працює у Львівському політехнічному інституті на кафедрі технології фізіологічно-активних сполук, в проблемній лабораторії технології фізіологічно-активних сполук, напівпродуктів та барвників на різних посадах: старшим лаборантом, інженером, старшим інженером, молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником.

В 1975 році успішно захищає дисертацію на здобуття ступеня кандидата хімічних наук.

З 1977 року працює на кафедрі хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. Працювала на посадах асистента (у 1977 році), старшого викладача (з 1977 до 1982 року), доцента (з 1982 року).

Вчене звання доцента кафедри хімії отримала у 1985 році за результатами багаторічної наукової та науково-методичної роботи.

Наукові інтереси стосувалися вивчення впливу людської діяльності на довкілля, розробки методик визначення величини впливу та способів його зменшення. Особлива увага приділялась дослідженню Житомирщини, місцевих водоймищ (водосховище Денеші). За результатами наукових досліджень видано навчальний посібник з аналітичної хімії та геохімії довкілля. Підготовлено та опубліковано більше 30 наукових та науково-методичних робіт.

За час роботи на кафедрі хімії викладала навчальні дисципліни: біологічна хімія, методика викладання хімії, позакласна робота з хімії в середній школі, загальна та неорганічна хімія, неорганічний та органічний синтез, органічна хімія.

У 1997 році звільнилась за власним бажання з кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка у зв’язку із закінченням терміну трудового договору.

Померла 18 травня 2016 р.

Стасюк Анатолій Петрович

Народився 7 червня 1947 року в селі Агатівка Бердичівського району Житомирської області. Після закінчення місцевої середньої школи у 1965 році працював у хмелерадгоспі «Дубова». У 1966–1968 роках проходить строкову службу у лавах Радянської армії, після демобілізації працює будівельником на будівництві Броницького склозаводу.

У вересні 1969 року вступає на навчання до Бердичівського педагогічного інституту, а у 1971 році, разом із факультетом переїжджає до Житомира продовжує навчання в Житомирському педагогічному інституті імені Івана Франка. У 1974 році закінчує природничий факультет Житомирського державного педагогічного інституту та отримує кваліфікацію вчителя біології та хімії. З 1974 до 1977 року працював вчителем хімії, спочатку у Новопільській середній школі Черняхівського району Житомирської області, а з 1975 року — у середній загальноосвітній школі № 16 міста Житомира.

У 1977 році почав працювати на кафедрі хімії Житомирського педагогічного інституту обійнявши посаду асистента, пізніше — з 1991 року на посаді старшого викладача.

В період з 1988 до 1990 року перебував на посаді стажиста-дослідника при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. Темою дисертаційного дослідження було обрано «Синтез и исследование ароматических и непредельных соединений через илиды фосфора».

У 1991 році успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук.

Наукові інтереси стосувалися одержання та властивостей фосфонієвих солей та алкіліденфосфоранів; використання фосфорорганічних речовин в органічному синтезі; реакції Віттіга та її застосування для одержання органічних сполук інших класів, зокрема діарилетиленів та інших ненасичених похідних; ацилювання стабільних алкіліденфосфоранів у двофазній системі.

Результати наукових досліджень опубліковані у 11 наукових статтях.

За час роботи на кафедрі викладав наступні навчальні дисципліни: органічна хімія, органічний синтез, методика викладання хімії, неорганічна хімія, методика розв’язування задач з хімії, виготовлення та застосування наочних посібників із хімії.

У 1996 році звільнився з кафедри хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка за власним бажанням.

Мацієвський Олександр Евальдович (1941–2010)
Мацієвський Олександр Евальдович

Народився 4 серпня 1941 року в с. Чехівці Червоноармійського району Житомирської області.

В 1958 р. закінчив Новозаводську середню школу Червоноармійського району Житомирської області, а потім в 1962 р. Новочорторийський зооветеринарний технікум Любарського району Житомирської області по зооветеринарному відділенні за спеціальністю зоотехнія-ветеринарія. Після чого працював ветфельдшером в колгоспі ім. Свердлова в с. Неділище Ємільчинського району Житомирської обл. В 1969 закінчив природничий факультет Бердичівського державного педагогічного інституту за спеціальністю біологія та хімія. Протягом наступних 10 років працював у ЗОШ с. Вільськ Черняхівського району Житомирської обл. (1969–1972 рр.), ЗОШ № 16 (1972–1974 рр.) та № 17 (1974–1978 рр.) м. Біла Церква Київської обл. В 1978 р. почав працювати асистентом кафедри неорганічної та аналітичної хімії Білоцерківського сільськогосподарського інституту ім. П. Л. Погребняка, де читав курси неорганічної, аналітичної та фізичної та колоїдної хімії.

В 1983 р. захистив кандидатську дисертацію в Ленінградському державному педагогічному інституті ім. О. І. Герцена на тему «Реалізація міжпредметних зв’язків при вивченні енергетики хімічних процесів в середній школі» та отримав звання кандидата педагогічних наук за спеціальністю методика викладання хімії. В 1984 р. прийнятий на посаду старшого викладача кафедри хімії, а з 1985 — доцента кафедри хімії Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. У 1987 році присвоєне вчене звання доцента по кафедрі методики викладання хімії.

Під час роботи в інституті викладав курси Неорганічна хімія, Методика викладання хімії. 12 листопада 2010 року після тривалої важкої хвороби Олександр Евальдович помер в м. Києві.

Вознюк Володимир Іванович (1977–2009)
Вознюк Володимир Іванович

Народився 2 квітня 1977 року у селі Вихля Радомишльського району Житомирської області. З 1984 року навчався в Гуто-Потіївській загальноосвітній середній школі Радомишльського району Житомирської області, яку закінчив у 1994 році із золотою медаллю. В цьому ж році вступив на навчання до Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. Навчався на природничому факультеті за спеціальністю «Біологія та хімія». У 1999 році закінчив навчання і отримав диплом спеціаліста із відзнакою.

З 28 серпня 1999 року розпочав працювати на кафедрі хімії Житомирського педагогічного університету імені Івана Франка на посаді викладача — стажиста.

У вересні 2001 року був обраний за контрактом на посаду асистента кафедри хімії. А в жовтні цього ж року був звільнений з кафедри за власним бажанням у зв’язку із вступом до аспірантури кафедри хімії Житомирського педагогічного інституту за спеціальністю «Аналітична хімія». Тема дисертаційного дослідження «Неорганічні адсорбенти модифіковані шляхом окислювальної полімеризації в аналітичній практиці». Проводив дослідження особливостей синтезу неорганічних адсорбентів кремнезем-поліанілін та їх сорбційних властивостей.

З 2004 року знову обраний за конкурсом на посаду асистента кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка.

За результатами наукових досліджень було видано 4 наукові статті та 4 тези доповідей на наукових конференціях.

Під час роботи на кафедрі викладав навчальні дисципліни: аналітична хімія, навчальні і контролюючі комп’ютерні програми, розв’язування задач з хімії, ряд комп’ютерних спецкурсів та факультативів, які розробив разом з Онищенком Ю. К. та Грицівим В. І.

Трагічно загинув 15 січня 2009 року.

Чернюк Олександр Сергійович
Чернюк Олександр Сергійович

Чернюк Олександр Сергійович народився 4 квітня 1979 року в місті Житомирі. Після восьми років навчання в Житомирскій средній школі № 19 з 1993 по 1996 рік навчався на факультеті хімії Житомирского областного педагогічного ліцею. Після закінчення успішно склав вступні іспити на природничий факультет Житомирського державного педагогічного університету ім. І. Франка.

Під час навчання в університеті приймав участь у всеукраїнських студенських олімпіадах з хімії, а в 2000 році здобув призове місце. Активно займався науковою роботою з хімії, успішно захистив дипломну роботу з теми «Розчинення GaSb в системах розчинів на основі гідроген пероксиду». В 2001 році отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Спеціаліст з методики викладання хімії та біології в середній школі». Працював вчителем хімії та біології в Глинівецькій середній школі Андрушівського району.

З жовтня 2001 року аспірант при Житомирскому державному університеті ім. І. Франка. Під керівництвом доктора хімічних наук професора Томашика Василя Миколайовича досліджував процеси хімічного травлення галій стибіду та галій арсеніду в розчинах систем HNO3-HCl(HBr)-органічна кислота.

У грудні 2006 року успішно захистив дисертаційну роботу «Взаємодія GaSb та GaAs з водними розчинами HNO3—HHal—органічна кислота» на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 — неорганічна хімія.

З 2004 р. працював асистентом кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка. Викладав курси «Загальна хімія», «Неорганічна хімія», «Неорганічний синтез», «Основи сучасного хімічного виробництва та біотехнології». У 2010 році звільнився з університету за власним бажанням та переїхав до Польщі.

Хоменко Тамара Іванівна

Народилася 03.09.1951 р. в місті Житомирі. У 1968 закінчила Глибочицьку ЗОШ. У 1968 році вступила до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на біологічний факультет, який успішно закінчила у 1973 році здобувши спеціальність «біолого-цитолог, гістолог-ембріолог» та кваліфікацію викладача біології і хімії.

З 22.08.1973 року по 30.10.1975 року працювала методистом науково-методичної групи кафедри фізичного виховання Київського державного університету. З 21.11.1975 по 08.12.1975 року працювала вчителем біології Житомирської школи-інтернату № 4.

З 8 грудня 1975 року остаточно пов’язує свою долю з Житомирський державним педагогічним інститутом Імені Івана Франка, спочатку обіймає посаду старшого лаборанта кафедри хімії, пізніше з 1.10.1990 року стає завідувачем лабораторіями кафедри хімії.

Григорусь Олександра Сергіївна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: лаборант.

Біографія: народилася 19.04.1996 р. в с. Пулино-Гута Червоноармійського району Житомирської області. У 2013 р. з відзнакою закінчила ЗОШ № 26 м. Житомира. Цього ж року вступила на природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка, який закінчила в 2017 році та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Хімія».

Початок роботи в університеті: грудень 2017 року.

Інформація про вищу освіту: у 2017 році закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Хімія» та здобула кваліфікацію «хімік, вчитель хімії» (диплом В17 № 050969 від 30.06.2017).

Гвоздієвський Євген Євгенійович

Посада, науковий ступінь, вчене звання: асистент.

Біографія: народився 21.02.1987 р. в смт. Любар Житомирської області. У 2005 році з відзнакою закінчив Любарську ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. Цього ж року вступив на природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка. Після закінчення університету 2010 році працював на посаді старшого лаборанта кафедри хімії. У цьому ж році розпочав наукову роботу в якості здобувача наукового ступеня кандидата наук, який працює над дисертаційним дослідженням поза аспірантурою, в Інституті фізики напівпровідників НАН України ім. В. Є. Лашкарьова. Із 2012 року — асистент кафедри хімії.

Початок роботи в університеті: з вересня 2010 року.

Інформація про вищу освіту: у 2010 році закінчив природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія» та здобув кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача хімії, диплом: ТМ № 39554640 від 30.06.2010 р.

Навчання в аспірантурі: 2010-2015 рр. Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова (пошукувач).

Тема дисертаційного дослідження: «Взаємодія CdTe і твердих розчинів ZnxCd1‑xTe та CdxHg1‑xTe з травильними композиціями на основі розчинів HNO3-HI-органічний розчинник».

Інформація про стажування: з 27.04.2015 по 05.06.2015 в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, наказ № 118 від 27 квітня 2015 р., тема «Вивчення передового педагогічного досвіду роботи викладачів із дисциплін «Фізколоїдна хімія», «Кристалохімія», посвідчення № 743-33/01 від 04 червня 2015 р.

Наукові інтереси та досягнення: хімічне полірування кадмій телуриду та твердих розчинів на його основі. Розробка розчинів для полірування поверхні напівпровідників, оптимізація режимів обробки поверхні. Встановлення кінетичних залежностей та параметрів полірування напівпровідників галогенвмісних та галогенвиділяючих травників.

Навчальні предмети, які викладає: Іntel® «Навчання для майбутнього», комп’ютерні методи в хімії, фізколоїдна хімія.

Нагороди: грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка за активну участь у науково-дослідній роботі та з нагоди Дня науки 2015 р.

Друковані праці:

Листван Володимир Миколайович

Посада, науковий ступінь, вчене звання: доцент, кандидат хімічних наук.

Біографія: народився 07.11.1940 року в с. Високе Монастириського району Тернопільської області. У 1959 році закінчив ЗОШ у с. Товстобаби Монастириського району Тернопільської області. У період з 1959 по 1960 рік працював лаборантом у цій же школі. У 1960 році вступив, та у 1965 році закінчив хімічний факультет Чернівецького державного університету. У 1965–1968 році навчався в аспірантурі на кафедрі органічної хімії Чернівецького державного університету (науковий керівник — професор А. В. Домбровський). У 1969 р. захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.03 «Органічна хімія». Після закінчення аспірантури у 1968–1973 рр. працював за направленням на загальнотехнічному факультеті Політехнічного інституту м. Шостка. З 1973 р. працівник Житомирського державного університеті імені Івана Франка на посаді доцента кафедри хімії Житомирського державного університету (у 1973 році — Житомирського державного педагогічного інституту університеті імені Івана Франка).

Початок роботи в університеті: з вересня 1973 року.

Інформація про вищу освіту: у 1965 році закінчив хімічний факультет Чернівецького державного університету за спеціальністю: «Хімія», диплом: У № 939088 від 19.06.1965 р., кваліфікація спеціаліста: хімік-органік, викладач хімії.

Навчання в аспірантурі, докторантурі: у 1965–1968 році навчався в аспірантурі на кафедрі органічної хімії Чернівецького державного університету (науковий керівник — професор А. В. Домбровський) за спеціальністю 02.00.03 «Органічна хімія».

Тема дисертаційного дослідження: «Исследования в области химии стабильных фосфоранов» (диплом кандидата хімічних наук МХМ № 009016 від 10.04.1970 р. Наказ від 26.12.1969 р. протокол № 12, 02.00.03 — «Органічна хімія», атестат доцент кафедри хімії МДЦ № 096587 від 21.04.1976 р. Наказ від 30.12.1975 р. протокол № 69/56).

Інформація про стажування: 2009 р. — Житомирський національний агроекологічний університет, з 16 березня по 16 квітня 2009 р., наказ № 36 від 12 березня 2009 р., тема: «Вивчення досвіду науково-дослідної, навчальної та методичної роботи кафедри хімії Житомирського національного агроекологічного університету» посвідчення № 47 від 17 квітня 2009 р.; 2014 р. — Житомирський національний агроекологічний університет, з 10.01.14 р. по 10.02.14 р., наказ № 3 від 09.01.2014, тема: «Органічна хімія, Органічний синтез, Хімія високомолекулярних сполук», посвідчення 12 СПК 879581 від 13.02.2014 р. 2019 р. — Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України з 15.04.2019 по 15.05.2019 р., наказ № 21 від 11 квітня 2019 р., тема: «Наукові аспекти хімії нанокомпозитів у викладанні органічної хімії та органічного синтезу», посвідчення № 2 від 15.05.2019 р.

Наукові інтереси та досягнення: фосфонієві солі і фосфоріліди і їх використання в синтезі фізіологічно-активних речовин, органічних люмінофорів і рідких кристалів. За результатами досліджень опубліковано низку статей у наукових журналах, у тому числі міжнародних виданнях (Chemical Physics Letters, Chemistry of Heterocyclic Compounds, Functional Materials, Russian Chemical Reviews, Modern trends of scientific thought development — materials digest of the XXIII International Scientific and Practical Conference тощо.) За результатами роботи отримано 3 патенти. Брав участь у роботі багатьох наукових конференцій, зокрема: Всесоюзная конференция по химии фосфорорганіческих соединений (Киев, 1977; Лениндрад, 1982, Казань, 1985); «Новые методические принципы в органическом синтезе. IV Всесоюзный симпозиум по органическому синтезу» (Москва, 1984); «Химия непредельных соединений. Всесоюзная конференция, пгосвященная памяти Бутлерова» (Казань, 1986); «Всесоюзная конференция по химии хинонов» (Красноярск, 1991); Українських конференцій з органічної хімії (XIV, Одеса, 1982; XV, Ужгород, 1986; XVI, Тернопіль, 1992; XVII, Харків, 1995; XVIII, Дніпропетровськ, 1998; XIX, Львів, 2001).

Навчальні предмети, які викладає: органічна хімія, органічний синтез, теоретичні основи органічної хімії, основи наукових досліджень в хімії.

Нагороди: нагороджений багатьма почесними грамотами університету (1978 р., 2000 р., 2006 р., 2007 р., 2009 р.), грамотою Міністерства освіти і науки України за підготовку переможця Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2006 р. У 1984/85 та 1985/86 роках був занесений на Дошку пошани університету. У 2014 році нагороджений почесною відзнакою «Заслужений працівник Житомирського державного університету». У 2015 році нагороджений почесною відзнакою «Слава Житомирського державного університету імені Івана Франка»; подяка Міністерства освіти і науки України (2019 р.).

Друковані праці:

Янович Ірина Володимирівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: старший викладач, кандидат хімічних наук.

Біографія: народилась 01.01.1984 р. У 2000 р. закінчила Черняхівську ЗОШ І-ІІІ ст. Цього ж року вступила до Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка на природничий факультет, який закінчила в 2004 році та отримала кваліфікацію бакалавра. 2004-2005 роки навчання в Житомирському державному університету імені Івана Франка за спеціальністю «ПМСО. Біологія і хімія». 2005-2006 роки — навчання в магістратурі Житомирського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «ПМСО. Хімія». З 2005 по 2009 роки працювала старшим лаборантом кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка. З 2009 по 2012 роки навчалась в аспірантурі Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України (м. Київ) з відривом від виробництва. У 2013 році захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.06 «Хімія високомолекулярних сполук».

Початок роботи в університеті: з жовтня 2005 року.

Інформація про вищу освіту: у 2004 році закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки «Педагогічна освіта» та здобула кваліфікацію бакалавра педагогічної освіти, вчителя біології (диплом ТМ № 25704959 від 30.06.2004 р.), у 2005 році закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «ПМСО. Біологія і хімія» та здобула кваліфікацію вчителя біології, хімії, валеології та основ екології (диплом ТМ № 30488352 від 30.06.2006 р.). В 2006 році закінчила магістратуру Житомирського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «ПМСО. Хімія» та здобула кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача хімії (диплом ТМ № 30488352 від 30.06.2006 р.).

Навчання в аспірантурі, докторантурі: з 2009 по 2012 роки навчалась в аспірантурі Інституту хімії високомолекулярних сполук з відривом від виробництва за спеціальністю 02.00.06 «Хімія високомолекулярних сполук».

Тема дисертаційного дослідження: «Структурномодифіковані функціональні еластичні пінополіуретани на основі вуглеводів та олій природного походження» спеціальність 02.00.06 «Хімія високомолекулярних сполук». Диплом кандидата хімічних наук ДК № 015767 рішення Атестаційної колегії від 04 липня 2013 року.

Наукові інтереси та досягнення: розробка нових полімерів з використанням відновлюваних ресурсів як джерела сировини, що здатні деградувати в умовах довкілля, та розробка ефективних способів їх виробництва. А саме, створення пінополіуретанів на основі природних сполук (дисахаридів, полісахаридів і рослинних олій) зі збереженням функціональних показників класичних пінополіуретанів та здатністю деградувати під впливом факторів довкілля після закінчення терміну використання; встановлення взаємозв’язку між їх структурою і властивостями, закономірностей впливу структури та складу на характер процесів деградації.

Навчальні предмети, які викладає: хімія високомолекулярних сполук, хімія лікарських засобів, органічна хімія.

Друковані праці:

Кусяк Андрій Петрович

Посада, науковий ступінь, вчене звання: старший викладач, кандидат хімічних наук.

Біографія: народився 15.05.1974 року м. Житомирі. У 1991 році закінчив Житомирську ЗОШ № 22. У 1991 році вступив на природничий факультет Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка, який закінчив у 1996 році та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Біологія та хімія». З 1995 р. працював вчителем біології та хімії в Житомирській ЗОШ № 14, з 1996 року — у Високівській школі Черняхівського району Житомирської області, з 1997 року — Житомирська ЗОШ № 3, з 2011 — Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г. С. Протасевича. В 2012 р. закінчив магістратуру при ЖДУ ім. І. Франка та вступив до аспірантури Інституту хімії поверхні НАН України, м. Київ. З 2014 — асистент кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка. У 2018 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 01.04.18 «Фізика та хімія поверхні».

Початок роботи в університеті: вересень 2012 р.

Інформація про вищу освіту: у 1996 році закінчив Житомирський державний педагогічний інститут імені Івана Франка за спеціальністю «Біологія та хімія» та здобув кваліфікацію вчителя біології, хімії (диплом ЛН ВЕ № 003976 від 26.06.1996 р.), у 2012 році закінчив магістратуру Житомирського державного університету імені Івана Франка, та отримав спеціальність «Хімія», кваліфікація — хімік, викладач хімії (диплом ТМ № 43563693 від 31.05.2012 р.).

Тема дисертаційного дослідження: «Адсорбційна активність поверхні в концепції багаторівневих нанокомпозитів з функціями нанороботів». Диплом кандидата хімічних наук ДК № 048940 виданий на підставі рішення Атестаційної колегії 23.10.2018 року.

Наукові інтереси та досягнення: наукові дослідження в рамках проекту «Синтез та дослідження адсорбційних властивостей нових нанокомпозиційних та магніточутливих матеріалів щодо катіонів важких металів» (державний реєстраційний номер — 0112U002262, 01.12 — 01.22) спрямовані на синтез та дослідження нових типів функціоналізованих наноматеріалів і нанокомпозитів з високими адсорбційними параметрами та селективністю, перспективних для практичного використання та виробництва на їх основі хімічно модифікованих адсорбентів, що поєднують високу ємність та специфічність, встановлення їх характеристик та умов експлуатації. Основна увага зосереджена на використанні магнітних носіїв, оптимізації умов синтезу, модифікуванні і функціоналізації поверхні, виборі ефективних комплексоутворювачів, аналізі ємності та вибірковості адсорбентів. Напрямок роботи обумовлений необхідністю розробки ефективних та економічних сорбційних матеріалів для ліквідації забруднень навколишнього середовища, очистки води, утилізації відходів, створення новітніх засобів біотехнології для розділення ДНК, імуноглобулінів, антитіл, впровадження лікарських препаратів еферентної терапії тощо.

Навчальні предмети, які викладає: аналітична хімія, вибрані розділи неорганічної хімії.

Нагороди: грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка за активну участь у науково-дослідній роботі університету та з нагоди Дня науки (2016 р.).

Друковані праці:

Кондратенко Олена Ульянівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: старший лаборант.

Біографія: народилася 10.12.1970 р. в місті Житомирі. У 1988 закінчила Житомирську ЗОШ № 22. З вересня 1988 року працювала крановиком на заводі «Верстати-автомати». У 1989 році вступила до Житомирського державний педагогічного інституту імені Івана Франка на природничий факультет, який закінчила у 1995 році та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Біологія і хімія» та отримала кваліфікацію спеціаліста вчителя біології і хімії середньої школи. З 1995 року — старший лаборант кафедри хімії. У 2021 році закінчила Поліський національний університет та здобула ступінь вищої освіти Магістр зі спеціальності «Публічне управління та адміністрування».

Початок роботи в університеті: серпень 1995 року.

Інформація про вищу освіту: у 1995 році закінчила Житомирський педагогічний інститут імені Івана Франка та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Біологія і хімія» і отримала кваліфікацію спеціаліста вчителя біології і хімії середньої школи, диплом ЛМ ВЕ № 003634 від 30.06.1995 р. У 2021 році закінчила Поліський національний університет та здобула ступінь вищої освіти Магістр, галузь знань: Публічне управління та адміністрування, спеціальність: Публічне управління та адміністрування, диплом М21 № 030765 від 19.03.2021 р.

Інформація про стажування: з 27.04.2015 р. по 05.06.2015 р. в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, наказ № 118 від 27 квітня 2015 р., тема: «Вивчення передового педагогічного досвіду роботи викладачів із дисциплін „Неорганічна хімія“, „Методика викладання хімії“, „Техніка хімічного експерименту“», посвідчення № 741-33/03 від 04 червня 2015 р. З 02.11.2020 р. по 11.12.2020 р. в інституті хімії поверхні ім. О. О. Чуйка, наказ № 447-К від 27 жовтня 2020 р., тема: «Розширення та вдосконалення професійних компетентностей в науково-дослідній та викладацькій діяльності в рамках підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр та магістр із дисциплін „Хімія“, „Органічна хімія“, „Хімія ароматичних та гетероциклічних сполук“», посвідчення № 50 від 11 грудня 2020 р.

Навчальні предмети, які викладає: хімія високомолекулярних сполук, хімія полімерів, хімія ароматичних та гетероциклічних сполук.

Нагороди: почесна грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка за сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів та з нагоди 50 річниці створення кафедри хімії (2015 р.).

Друковані праці:

Тищенко Надія Петрівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: лаборант.

Біографія: народилась 12.08.1954 року в селі Марчихина Буда Ямпільського району Сумської області. У 1971 році закінчила в селі середню школу. Того ж року вступила до Новомосковського хіміко-механічного технікуму який закінчила в 1974 році та здобула освіту за спеціальністю обладнання хімічних та нафто газопереробних заводів та отримала кваліфікацію техніка-механіка. За розподілом з 1974 року по 1977 рік працювала на Волзькому заводі органічного синтезу (Російська Федерація). З 1978 року по 1990 рік працювала у містах Закупі (Чеська республіка), Єреван (Вірменія) за місцем служби чоловіка. З лютого 1991 року працює лаборантом кафедри хімії ЖДУ ім. І. Франка.

Початок роботи в університеті: лютий 1991 року.

Інформація про вищу освіту: у 1974 році закінчила Новомосковський хіміко-механічний технікум та здобула освіту за спеціальністю «Обладнання хімічних та нафтогазопереробних заводів» та отримала кваліфікацію «техніка-механіка», диплом Щ № 486922 від 01.07.1974 р.

Нагороди: почесна грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка за сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів та з нагоди 50 річниці створення кафедри хімії (2015 р.); почесна відзнака «Заслужений працівник Житомирського державного університету імені Івана Франка» (2019 р.).

Матвієнко Олена Василівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: старший лаборант.

Біографія: народилась 31.01.1962 р. місті Зимогір’я Луганської області. У 1979 році закінчила Зимогір’ївську середню школу № 2 з відзнакою. Того ж року вступила до Київського політехнічного інституту на хіміко-технологічний факультет, який закінчила у 1985 році та здобула повну вищу освіту за спеціальністю технологія основного органічного та нафтохімічного синтезу та отримала кваліфікацію інженер-хімік-технолог. У 1985 за розподілом працювала на Лисичанському нафтопереробному заводі інженером-хіміком. З 1987 року — няня дитячого садка міста Нижньоудинська Іркутської області (Російська Федерація). З вересня 1992 року комірник Житомирської панчішної фабрики, з жовтня 1992 року працює старшим лаборантом кафедри хімії ЖДУ ім. І. Франка.

Початок роботи в університеті: жовтень 1992 року.

Інформація про вищу освіту: у 1985 році закінчила Київський ордена Леніна політехнічний інститут та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Технологія основного органічного та нафтохімічного синтезу» та отримала кваліфікацію інженер-хімік-технолог, диплом МВ № 957755 від 01.03.1985 р.

Нагороди: подяка за сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів та з нагоди 50 річниці створення кафедри хімії (2015 р.); почесна відзнака «Заслужений працівник Житомирського державного університету імені Івана Франка» (2019 р.).

Онищук Олександра Олегівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: лаборант.

Біографія: народилась 30 квітня 2001 в м. Житомир. У 2018 році закінчила Житомирську міську гуманітарну гімназію № 23. Цього ж року вступила до природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, на кафедру хімії, де навчається зараз на 4 курсі. В липні 2021 закінчила навчання у Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова і здобула звання молодшого лейтенанта.

Початок роботи в університеті: 07.09.2020 року.

Афанасьєва Анастасія Павлівна

Посада, науковий ступінь, вчене звання: лаборант.

Біографія: народилась 20.02.2000 року в смт Ємільчине Ємільчинського району (зараз Ємільчинська ОТГ Новоград-Волинського району) Житомирської області. У 2017 році закінчила Ємільчинську гімназію. Того ж року вступила до Житомирського державного університету імені Івана Франка, який закінчила в 2021 році та здобула освіту за спеціальністю 102 Хімія. З вересня 2020 року працює лаборантом кафедри хімії ЖДУ ім. І. Франка.

Початок роботи в університеті: 17 вересня 2020 року.

Інформація про вищу освіту: у 2021 році закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка і отримала базову вищу освіту за напрямом «Хімія» здобула кваліфікацію бакалавра хімії, хіміка, лаборанта в галузі хімічних досліджень, диплом В21 № 177630 від 30.06.2021 р.

Нагороди: стипендіатка Житомирської міської ради; диплом Виконавчого комітету Житомирської міської ради за особливі успіхи у навчанні, участь у науково-дослідницькій, творчо-мистецькій роботі та активну життєву позицію (2021).