Кандидат біологічних наук за спеціальністю «Біохімія». Народився Іван Павлович на Житомирщині, навчався в аспірантурі на кафедрі біохімії Київського ордена Леніна університеті імені Тараса Шевченка. Кандидатську дисертацію за спеціальністю «Біохімія» захистив ще до початку Другої Світової війни, його науковим керівником був завідувач кафедри біохімії Олександр Володимирович Палладін, майбутній директор інституту біохімії Академії наук України, видатний вчений, президент Академії Наук України до 1962 року. Охріменко І. П. пліч о пліч працював з академіком Д. Л. Фердманом, академіком, директором інституту біохімії М. Ф. Гулим, членом-кореспондентом Академії наук, професором Бєліком Я. В., професором, доктором медичних наук З. С. Гершеновичем, завідувачем кафедри біохімії Ростовського університету. Охріменко Іван Павлович — перший завідувач кафедри хімії. Вдруге він очолював кафедру хімії з 1968 до січня 1970 року.

Народилась 22 листопада 1937 року.

Випускниця біологічного факультету Одеського університету. На природничому факультеті вела лабораторні та практичні заняття з неорганічної, аналітичної та органічної хімії, читала курс лекцій з методики викладання хімії. Виїхала в 1970 р. в м. Хмельницький, де стала працювати на заводі «Катіон»).

Народилась 7 грудня 1931 року в селі Сингаївка Бердичівського району Житомирської області.

Після закінчення Іванковецької загальноосвітньої школи вступила до Бердичівського вчительського інституту, завершивши навчання працювала в Очеретянській та в Курненській середній школі Новоград-Волинського району Житомирської області. У 1956 році вступила на ІІІ курс Кременецького педагогічного інституту (природничий факультет) який закінчила 30.01.1960 року та здобула кваліфікацію учителя біології та основ сільського господарства середньої школи. З 1965 року працювала на кафедрі хімії Бердичівського педагогічного інституту вела практичні заняття з неорганічної та органічної хімії. З 1972 року, у зв’язку з реорганізацією Бердичівського педагогічного інституту, й до пенсії працювала вчителем хімії ЗОШ № 8 міста Бердичева.

Померла 12 травня 2016 року.

Закінчив Одеський університет, біологічний факультет. З 1966 року старший викладач кафедри хімії. Працював в інституті до переведення факультету до Житомира. У період з 1968 по 1971 рік читав курс загальної і неорганічної хімії.

Народився 13 вересня 1913 року.

Старший викладач кафедри хімії, один з чотирьох викладачів, що переїхали з Бердичівського педагогічного інституту до м. Житомир У 1972 році старший викладач Перевознюк Ф. Т., що викладав курс фізичної і колоїдної хімії вийшов на пенсію.

Народився 5 квітня 1934 року у місті Снятин на Прикарпатті.

З 1941 по 1952 роки навчався в Снятинській середній школі № 1 імені В. Стефаника. По закінченні школи вступив до Чернівецького державного університету який закінчив 1957 році отримавши кваліфікацію біохіміка. За направленням працював вчителем хімії в школі № 1 міста Любомля на Волині. Згодом був завучем цієї школи, директором Головнянської середньої школи Любомльського району.

У 1963 році за конкурсом був обраний на посаду завідуючого лабораторією клініки у П’ятигорському інституту курортології і фізіотерапії Російської федерації. Одночасно навчався в аспірантурі на кафедрі біохімії Ростовського ордена Червоного прапора державного університету. 24 лютого 1969 році захистив дисертацію на здобуття вченого звання кандидата біологічних наук, спеціальність біохімія: «Некоторые материалы к функциональной биохимии слизистой оболочки желудка человека».

16 квітня 1970 року у Всесоюзній «Учительской газете» вийшла об’ява про оголошення конкурсу на посаду завідувача кафедри хімії Бердичівського педагогічного інституту з читанням курсів біологічної та органічної хімії, а у кінці травня 1970 року Трускавецького Є. С. було обрано за конкурсом на посаду доцента кафедри хімії.

25 грудня 1970 року Євгена Степановича Трускавецького обирають завідувачем кафедрою хімії, а у липні 1974 року Трускавецького Є. С. призначають деканом Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. У період 1977–1983 рр. завідував кафедрою хімії Житомирського сільськогосподарського інституту з читанням курсів біологічної і органічної хімії. З 1983 р. і до 2015 р. працював доцентом кафедри зоології Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка, викладаючи курси біотехнології, цитології, мікробіології з основами вірусології.

Працював на кафедрі зоології 30 років у прекрасній обстановці, доброзичливих відносинах, в умовах дуже сприятливих для роботи чим дуже завдячує завідувачу кафедри зоології А. П. Стадниченко, деканату, керівництву університету. Після роботи майже 63 років, з 2 березня 2015 року вийшов на пенсію.

Автор і співавтор двох підручників для студентів ВНЗ і 1 посібника для учнів з грифом МОН України. Нагороджений нагрудним знаком «Слава ЖДУ».

Наукові інтереси: біохімія, мікробіологія, цитологія, методика викладання біології.

Помер 18 лютого 2021 р.

Народився 14 січня 1944 року в селі Краснопілка Гайсинського району Вінницької області. В 1960 році закінчив місцеву середню загальноосвітню школу. В 1961 році вступив на навчання до Ужгородського державного університету на хімічний факультет.

В період з 1966 до 1969 року навчався в аспірантурі Ужгородського державного університету за спеціальністю «Аналітична хімія». Темою дисертаційного дослідження була визначена «Экстракционно-фотометрические методы определения сурьмы с использованием основных красителей». Результатом навчання в аспірантурі став успішний захист дисертації на здобування ступеня кандидата хімічних наук в Одеському держаному університеті (1974 рік).

Після закінчення навчання в аспірантурі в жовні 1969 році був направлений на роботу до Бердичівського педагогічного інституту на посаду старшого викладача кафедри хімії. Через два роки, в 1971 році, після ліквідації Бердичівського педагогічного інституту, як малого і неперспективного, разом з дружиною Онищенко Т. О., переїжджає до Житомира.

За час роботи в Житомирському педагогічному інституті імені Івана Франка обіймав посади доцента кафедри хімії. За результатами плідної праці був обраний завідувачем кафедри три рази на терміни з 1974 до 1985 року, з 1990 до 1992 року, з 1997 до 2004 року. Загалом очолював кафедру понад 20 років. Також працював на посаді проректора з наукової роботи Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка з 1992 до 1999 року.

Наукові інтереси пов’язані з розробкою методів визначення мікрокількостей важких металів у природних об’єктах, переважно в природних водах, з використанням екстракції комплексних сполук для концентрування мікрокількостей. Результатом наукової роботи стала розробка цілого ряду методів визначення мікрокількостей елементів важких металів Купруму, Кадмію, Цинку, Мангану, Кобальту, Ніколу, Феруму, Стибію, Плюмбуму, Арґентуму в тому числі і з використанням вищих жирних кислот.

За результатами наукової роботи підготовлено та опубліковано понад 60 наукових статей, отримано авторське свідоцтво на винахід, видано задачник з аналітичної хімії з грифом міністерства освіти і науки України (2013 р.), 16 методичних посібників.

Першим запровадив на кафедрі засоби комп’ютерного контролю результатів навчання студентів з неорганічної та аналітичної хімії, розробив систему електронних колоквіумів з навчальних дисциплін.

Один з основних фундаторів кафедри. Один з небагатьох викладачів, котрі переїхали із Бердичева працювати в Житомирський педагогічний інститут імені Івана Франка. За роки роботи на кафедрі обладнав велику кількість спеціальних навчальних лабораторій, значно зміцнив матеріальну базу, заклав основи наукової школи кафедри хімії. Був беззаперечним авторитетом і прикладом для студентів і колег.

Під час роботи на кафедрі викладав навчальні дисципліни: неорганічна хімія, аналітична хімія.

Народилася 16 червня 1946 року в селі Кантемирівка Воронезької області (Російська Федерація). З раннього дитинства зростала в місті Мукачевому на Закарпатті де і закінчила в 1964 році середню загальноосвітню школу. В цьому ж році вступила на навчання до Ужгородського державного університету на хімічний факультет.

Після закінчення навчання в 1969 році переїжджає разом із чоловіком Онищенко Ю. К. до міста Бердичева де розпочинає трудовий шлях. З 1970 року працює асистентом кафедри хімії Бердичівського педагогічного інституту, а пізніше переїхала до Житомира, де і продовжила працювати на кафедрі хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка.

Впродовж 1980–1984 років навчається без відриву від виробництва в аспірантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Аналітична хімія». Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук була присвячена «Экстракционно-атомно-абсорбционное определение металлов в воде после концентрирования каприновой (α-бромкаприновой) кислотами и аминами», яка була успішно захищена в 1988 році на кафедрі аналітичної хімії Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Після початку роботи в 1970 році кафедра хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка (пізніше Житомирського державного університету імені Івана Франка) була єдиним місцем роботи. Трудовий шлях почала асистентом кафедри хімії (1979–1988), пізніше, після захисту дисертації, була обрана на посаду старшого викладача (1988–1993), а в подальшому і доцента (1993–2003).

За результатами наукової роботи підготовлено та опубліковано понад 30 наукових статей, видано задачник з аналітичної хімії з грифом міністерства освіти і науки України (2013 р.), 6 методичних посібників.

Була однією з небагатьох жінок-викладачів кафедри хімії яка зайняла гідне місце серед науковців-чоловіків. Володіє надзвичайною харизмою та характером, що дозволяло їй знаходити спільну мову і з студентами, і з молодими колегами.

Під час роботи на кафедрі була незмінним викладачем навчальної дисципліни «Аналітична хімія».

Народилася 11 вересня 1941 року в селищі міського типу Іллінці Іллінецького району Вінницької області. В 1947 році почала навчання у Шишківській восьмирічній школі Кіцманського району Чернівецької області. У 1957 році закінчила Романківську середню школу Сокирянського району Чернівецької області.

В період з 1957 до 1960 року за комсомольською путівкою була направлена працювати робітницею цеху формування цегли на завод стінних матеріалів тресту «Казмедьстрой» в місті Джезказган (з 1992 року Жезказган) Карагандинської області (Казахстан).

У 1960 році вступила на хімічний факультет Чернівецького державного університету, який закінчила у 1965 році з відзнакою. У цьому ж році продовжила навчання в аспірантурі кафедри фізичної хімії Чернівецького державного університету.

Після закінчення навчання, в період з 1968 до 1972 року працювала старшим науковим співробітником кафедри фізичної хімії Чернівецького державного університету.

В цей час (1970 рік) успішно захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук з теми «К термодинамической характеристике электронных процессов».

Почала трудовий шлях на кафедрі хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка у 1972 році на посаді старшого викладача. У 1980 році зайняла посаду доценту кафедри хімії із подальшим присвоєнням відповідного вченого звання у 1985 році.

Наукові інтереси стосувалися полярографічного дослідження комплексів Хрому(ІІІ) у присутності апротонних добавок до води, встановлення складу комплексів перехідних металів з каприновою кислотою; впровадження сучасної номенклатури з хімії в навчальний процес середньої та вищої школи; вдосконаленню процесу викладання неорганічної хімії у вищій школі; розробці засобів комп’ютерного контролю із загальної та неорганічної хімії.

За час роботи на кафедрі викладала навчальні дисципліни: фізичну, загальна, неорганічна хімія, розв’язування хімічних задач.

Результати наукової та науково-методичної роботи опубліковані в понад 40 статтях та тезах доповідей.

Запам’яталася чуттєвою та емоційною людиною, яка завжди прагнула допомогти студентам і молодим викладачам. За 35 років викладання на кафедрі хімії створила чудовий практикум з загальної та неорганічної хімії, котрим викладачі користуються і досі.

27 серпня 2007 року звільнилась з кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка за власним бажанням та переїхала мешкати до міста Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області де проживає і зараз.

Померла 5 травня 2021 р.

Народився 3 квітня 1940 року в м. Фурманові Іванівської області (Росія). Загальну середню школу закінчив в 1957 році в с. Серафімовка Ольгінського району Приморського краю Росії. В цьому ж році вступив на неорганічний факультет Іванівського хіміко-технологічного інституту за спеціальністю технологія електрохімічних виробництв. Після закінчення якого, з 1962 по 1966 рік працював на підприємствах м. Тули та 1966–1967 рр. м. Астрахані (Суднобудівна верф ім. С. М. Кірова, майстер гальванічної дільниці). З 1967 по 1970 рр. навчався в аспірантурі Московського вечірнього металургійного інституту. У 1970–71 рр. молодший науковий співробітник Московського вечірнього металургійного інститут. З 1971 по 1973 рік працював старшим науковим співробітником, керівником групи в ВНДІ кабельної промисловості в м. Подольськ, а також на сталепрокатному заводі в м. Череповець (Вологодська обл.).

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Електроосадження хрому імпульсним током» в 1972 році та отримав науковий ступінь кандидата хімічних наук в 1973 році. З 1974 р. працював старшим викладачем кафедри хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. У 1982 році присвоєне вчене звання доцента. З 1981 по 2001 рік працював на посаді доцента кафедри хімії спочатку в Житомирському педагогічному інституті імені Івана Франка, а потім Житомирському державному педагогічному університеті імені Івана Франка.

Під час роботи в інституті викладав курси фізичної і колоїдної хімії, хімічної технології, неорганічного синтезу, електрохімії, охорони праці, постійно був керівником курсових та дипломних проектів. За сприяння Щербакова О. М. на кафедру хімії отримано ряд цінних приладів з Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д. І. Менделєєва. Під час всього періоду роботи Олександр Михайлович займався проблемою електроосадження хрому з хроматної кислоти та захистом металів від корозії, підвищенням їх корозійної стійкості.

Народився 10.03.1948 р. в селі Залісся Чортківського району Тернопільської області.

В 1958 р. закінчив 4 клас Млинківської початкової школи, в 1962 р — 8 клас Угринської восьмирічної школи, а в 1965 р. — 11 клас Чортківської СШ № 1. В цьому ж році вступив на хімічний факультет Чернівецького державного університету, який закінчив в 1970 році за спеціальністю «хімія», здобув кваліфікацію хіміка, викладача хімії та пішов працювати за направленням вчителем хімії у Краснянську середню школу Гусятинського району Тернопільської області. У 1973–1975 роках працював інженером Чернівецького відділення Інституту напівпровідників АН УРСР.

З листопада 1975 р. до серпня 2014 р. працював на кафедрі хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка. Загальний стаж науково-педагогічної роботи становить 40 років. Має 41 статтю в різних наукових виданнях, 2 довідника, 2 навчальних посібники.

За час роботи в Житомирському державному університеті читав лекційні курси та проводив лабораторні практикуми: «Фізична і колоїдна хімія», «Хімічна технологія», «Фізико-хімічний аналіз», «Хімія твердого тіла», «Матеріалознавство», «Електрохімія».

Проводив лабораторні практикуми: «Неорганічний синтез», «Навчальні посібники з хімії», «Використання комп’ютерів для розв’язування розрахункових задач з хімії», «Навчальні і контролюючі комп’ютерні програми».

• 1965–1970 навчання в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича, за спеціальністю «хімія», кваліфікація хіміка, викладача хімії. Диплом Э № 953536 від 12.06.1970 р.;
• 1970–1973 навчання в аспірантурі з відривом від виробництва в Чернівецькому національному університеті за спеціальністю «02.00.01 — неорганічна хімія»;
• 1973–1975 інженер Чернівецького відділення Інституту напівпровідників АН УРСР;
• 1975–1979 старший викладач кафедри хімії Житомирського державного педагогічного інституту;
• 1979–1983 доцент кафедри хімії Житомирського державного педагогічного інституту;
• 1983–1984 педагогічна робота в Афганістані;
• 1985–1990; 1992–1997 завідувач кафедри хімії Житомирського державного педагогічного інституту;
• 1990–1992, 1997–2014 доцент кафедри хімії Житомирського державного університету.

Тема дисертаційного дослідження: «Дослідження поведінки міді, срібла і золота в телуриді кадмію». Захист на Вченій Раді хімічного факультету Чернівецького державного університету 14.03.1975 р. Провідна установа: Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова, кафедра неорганічної хімії. (Диплом кандидата хімічних наук МХМ № 019635, протокол № 2 від 28 березня 1975 року. Атестат доцента кафедри хімії ДЦ № 045855 протокол № 26 д/17 від 17 червня 1981 року.).

Стажування: За весь час науково-педагогічної роботи тричі проходив курси підвищення кваліфікації із відривом від викладацької роботи на кафедрі фізичної хімії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та чотири рази — в Інституті фізики напівпровідників НАН України ім. В. Є. Лашкарьова.

Народилася 5 листопада 1938 року в селі Перекіп Валківського району Харківської області. В 1946 році почала навчання в середній школі міста Бадена (Австрія). Закінчила середню школу міста Львова у 1956 році. З 1956 до 1957 року працювала препаратором інституту мікробіології, епідеміології та гігієни АНУРСР у місті Львові.

В період з 1957 до 1962 року навчалась у Львівському державному університеті імені І. Франка на біологічному факультеті. Після закінчення навчання в університеті за спеціальністю «Біологія» здобула кваліфікацію біолога, вчителя біології і хімії.

В 1962 році приступила до роботи техніком-хіміком в експериментальній лабораторії молочної фірми «Верховина» (місто Львів). Після цього у 1963 році перейшла працювати вчителем до львівської середньої школи № 5. А пізніше, з 1966 до 1969 року навчалась в аспірантурі при проблемній лабораторії фізіологічно активних сполук Львівського політехнічного інституту.

Після закінчення аспірантури, з 1969 року, працює у Львівському політехнічному інституті на кафедрі технології фізіологічно-активних сполук, в проблемній лабораторії технології фізіологічно-активних сполук, напівпродуктів та барвників на різних посадах: старшим лаборантом, інженером, старшим інженером, молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником.

В 1975 році успішно захищає дисертацію на здобуття ступеня кандидата хімічних наук.

З 1977 року працює на кафедрі хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. Працювала на посадах асистента (у 1977 році), старшого викладача (з 1977 до 1982 року), доцента (з 1982 року).

Вчене звання доцента кафедри хімії отримала у 1985 році за результатами багаторічної наукової та науково-методичної роботи.

Наукові інтереси стосувалися вивчення впливу людської діяльності на довкілля, розробки методик визначення величини впливу та способів його зменшення. Особлива увага приділялась дослідженню Житомирщини, місцевих водоймищ (водосховище Денеші). За результатами наукових досліджень видано навчальний посібник з аналітичної хімії та геохімії довкілля. Підготовлено та опубліковано більше 30 наукових та науково-методичних робіт.

За час роботи на кафедрі хімії викладала навчальні дисципліни: біологічна хімія, методика викладання хімії, позакласна робота з хімії в середній школі, загальна та неорганічна хімія, неорганічний та органічний синтез, органічна хімія.

У 1997 році звільнилась за власним бажання з кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка у зв’язку із закінченням терміну трудового договору.

Померла 18 травня 2016 р.

Народився 7 червня 1947 року в селі Агатівка Бердичівського району Житомирської області. Після закінчення місцевої середньої школи у 1965 році працював у хмелерадгоспі «Дубова». У 1966–1968 роках проходить строкову службу у лавах Радянської армії, після демобілізації працює будівельником на будівництві Броницького склозаводу.

У вересні 1969 року вступає на навчання до Бердичівського педагогічного інституту, а у 1971 році, разом із факультетом переїжджає до Житомира продовжує навчання в Житомирському педагогічному інституті імені Івана Франка. У 1974 році закінчує природничий факультет Житомирського державного педагогічного інституту та отримує кваліфікацію вчителя біології та хімії. З 1974 до 1977 року працював вчителем хімії, спочатку у Новопільській середній школі Черняхівського району Житомирської області, а з 1975 року — у середній загальноосвітній школі № 16 міста Житомира.

У 1977 році почав працювати на кафедрі хімії Житомирського педагогічного інституту обійнявши посаду асистента, пізніше — з 1991 року на посаді старшого викладача.

В період з 1988 до 1990 року перебував на посаді стажиста-дослідника при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. Темою дисертаційного дослідження було обрано «Синтез и исследование ароматических и непредельных соединений через илиды фосфора».

У 1991 році успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук.

Наукові інтереси стосувалися одержання та властивостей фосфонієвих солей та алкіліденфосфоранів; використання фосфорорганічних речовин в органічному синтезі; реакції Віттіга та її застосування для одержання органічних сполук інших класів, зокрема діарилетиленів та інших ненасичених похідних; ацилювання стабільних алкіліденфосфоранів у двофазній системі.

Результати наукових досліджень опубліковані у 11 наукових статтях.

За час роботи на кафедрі викладав наступні навчальні дисципліни: органічна хімія, органічний синтез, методика викладання хімії, неорганічна хімія, методика розв’язування задач з хімії, виготовлення та застосування наочних посібників із хімії.

У 1996 році звільнився з кафедри хімії Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка за власним бажанням.

Народився 4 серпня 1941 року в с. Чехівці Червоноармійського району Житомирської області.

В 1958 р. закінчив Новозаводську середню школу Червоноармійського району Житомирської області, а потім в 1962 р. Новочорторийський зооветеринарний технікум Любарського району Житомирської області по зооветеринарному відділенні за спеціальністю зоотехнія-ветеринарія. Після чого працював ветфельдшером в колгоспі ім. Свердлова в с. Неділище Ємільчинського району Житомирської обл. В 1969 закінчив природничий факультет Бердичівського державного педагогічного інституту за спеціальністю біологія та хімія. Протягом наступних 10 років працював у ЗОШ с. Вільськ Черняхівського району Житомирської обл. (1969–1972 рр.), ЗОШ № 16 (1972–1974 рр.) та № 17 (1974–1978 рр.) м. Біла Церква Київської обл. В 1978 р. почав працювати асистентом кафедри неорганічної та аналітичної хімії Білоцерківського сільськогосподарського інституту ім. П. Л. Погребняка, де читав курси неорганічної, аналітичної та фізичної та колоїдної хімії.

В 1983 р. захистив кандидатську дисертацію в Ленінградському державному педагогічному інституті ім. О. І. Герцена на тему «Реалізація міжпредметних зв’язків при вивченні енергетики хімічних процесів в середній школі» та отримав звання кандидата педагогічних наук за спеціальністю методика викладання хімії. В 1984 р. прийнятий на посаду старшого викладача кафедри хімії, а з 1985 — доцента кафедри хімії Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. У 1987 році присвоєне вчене звання доцента по кафедрі методики викладання хімії.

Під час роботи в інституті викладав курси Неорганічна хімія, Методика викладання хімії. 12 листопада 2010 року після тривалої важкої хвороби Олександр Евальдович помер в м. Києві.

Народився 2 квітня 1977 року у селі Вихля Радомишльського району Житомирської області. З 1984 року навчався в Гуто-Потіївській загальноосвітній середній школі Радомишльського району Житомирської області, яку закінчив у 1994 році із золотою медаллю. В цьому ж році вступив на навчання до Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. Навчався на природничому факультеті за спеціальністю «Біологія та хімія». У 1999 році закінчив навчання і отримав диплом спеціаліста із відзнакою.

З 28 серпня 1999 року розпочав працювати на кафедрі хімії Житомирського педагогічного університету імені Івана Франка на посаді викладача — стажиста.

У вересні 2001 року був обраний за контрактом на посаду асистента кафедри хімії. А в жовтні цього ж року був звільнений з кафедри за власним бажанням у зв’язку із вступом до аспірантури кафедри хімії Житомирського педагогічного інституту за спеціальністю «Аналітична хімія». Тема дисертаційного дослідження «Неорганічні адсорбенти модифіковані шляхом окислювальної полімеризації в аналітичній практиці». Проводив дослідження особливостей синтезу неорганічних адсорбентів кремнезем-поліанілін та їх сорбційних властивостей.

З 2004 року знову обраний за конкурсом на посаду асистента кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка.

За результатами наукових досліджень було видано 4 наукові статті та 4 тези доповідей на наукових конференціях.

Під час роботи на кафедрі викладав навчальні дисципліни: аналітична хімія, навчальні і контролюючі комп’ютерні програми, розв’язування задач з хімії, ряд комп’ютерних спецкурсів та факультативів, які розробив разом з Онищенком Ю. К. та Грицівим В. І.

Трагічно загинув 15 січня 2009 року.

Чернюк Олександр Сергійович народився 4 квітня 1979 року в місті Житомирі. Після восьми років навчання в Житомирскій средній школі № 19 з 1993 по 1996 рік навчався на факультеті хімії Житомирского областного педагогічного ліцею. Після закінчення успішно склав вступні іспити на природничий факультет Житомирського державного педагогічного університету ім. І. Франка.

Під час навчання в університеті приймав участь у всеукраїнських студенських олімпіадах з хімії, а в 2000 році здобув призове місце. Активно займався науковою роботою з хімії, успішно захистив дипломну роботу з теми «Розчинення GaSb в системах розчинів на основі гідроген пероксиду». В 2001 році отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Спеціаліст з методики викладання хімії та біології в середній школі». Працював вчителем хімії та біології в Глинівецькій середній школі Андрушівського району.

З жовтня 2001 року аспірант при Житомирскому державному університеті ім. І. Франка. Під керівництвом доктора хімічних наук професора Томашика Василя Миколайовича досліджував процеси хімічного травлення галій стибіду та галій арсеніду в розчинах систем HNO₃-HCl(HBr)-органічна кислота.

У грудні 2006 року успішно захистив дисертаційну роботу «Взаємодія GaSb та GaAs з водними розчинами HNO₃—HHal—органічна кислота» на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 — неорганічна хімія.

З 2004 р. працював асистентом кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка. Викладав курси «Загальна хімія», «Неорганічна хімія», «Неорганічний синтез», «Основи сучасного хімічного виробництва та біотехнології». У 2010 році звільнився з університету за власним бажанням та переїхав до Польщі.

Народилася 03.09.1951 р. в місті Житомирі. У 1968 закінчила Глибочицьку ЗОШ. У 1968 році вступила до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на біологічний факультет, який успішно закінчила у 1973 році здобувши спеціальність «біолого-цитолог, гістолог-ембріолог» та кваліфікацію викладача біології і хімії.

З 22.08.1973 року по 30.10.1975 року працювала методистом науково-методичної групи кафедри фізичного виховання Київського державного університету. З 21.11.1975 по 08.12.1975 року працювала вчителем біології Житомирської школи-інтернату № 4.

З 8 грудня 1975 року остаточно пов’язує свою долю з Житомирський державним педагогічним інститутом Імені Івана Франка, спочатку обіймає посаду старшого лаборанта кафедри хімії, пізніше з 1.10.1990 року стає завідувачем лабораторіями кафедри хімії.

Посада, науковий ступінь, вчене звання: лаборант.

Біографія: народилася 19.04.1996 р. в с. Пулино-Гута Червоноармійського району Житомирської області. У 2013 р. з відзнакою закінчила ЗОШ № 26 м. Житомира. Цього ж року вступила на природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка, який закінчила в 2017 році та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Хімія».

Початок роботи в університеті: грудень 2017 року.

Інформація про вищу освіту: у 2017 році закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Хімія» та здобула кваліфікацію «хімік, вчитель хімії» (диплом В17 № 050969 від 30.06.2017).

Посада, науковий ступінь, вчене звання: асистент.

Біографія: народився 21.02.1987 р. в смт. Любар Житомирської області. У 2005 році з відзнакою закінчив Любарську ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. Цього ж року вступив на природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка. Після закінчення університету 2010 році працював на посаді старшого лаборанта кафедри хімії. У цьому ж році розпочав наукову роботу в якості здобувача наукового ступеня кандидата наук, який працює над дисертаційним дослідженням поза аспірантурою, в Інституті фізики напівпровідників НАН України ім. В. Є. Лашкарьова. Із 2012 року — асистент кафедри хімії.

Початок роботи в університеті: з вересня 2010 року.

Інформація про вищу освіту: у 2010 році закінчив природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія» та здобув кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача хімії, диплом: ТМ № 39554640 від 30.06.2010 р.

Навчання в аспірантурі: 2010-2015 рр. Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова (пошукувач).

Тема дисертаційного дослідження: «Взаємодія CdTe і твердих розчинів Zn_xCd_1‑xTe та Cd_xHg_1‑xTe з травильними композиціями на основі розчинів HNO₃-HI-органічний розчинник».

Інформація про стажування: з 27.04.2015 по 05.06.2015 в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, наказ № 118 від 27 квітня 2015 р., тема «Вивчення передового педагогічного досвіду роботи викладачів із дисциплін «Фізколоїдна хімія», «Кристалохімія», посвідчення № 743-33/01 від 04 червня 2015 р.

Наукові інтереси та досягнення: хімічне полірування кадмій телуриду та твердих розчинів на його основі. Розробка розчинів для полірування поверхні напівпровідників, оптимізація режимів обробки поверхні. Встановлення кінетичних залежностей та параметрів полірування напівпровідників галогенвмісних та галогенвиділяючих травників.

Навчальні предмети, які викладає: Іntel^® «Навчання для майбутнього», комп’ютерні методи в хімії, фізколоїдна хімія.

Нагороди: грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка за активну участь у науково-дослідній роботі та з нагоди Дня науки 2015 р.

Друковані праці:

1. Гвоздієвський Є. Є. Хімічне полірування СdTe та твердих розчинів Zn_xCd_1−xTe і Cd_1−xHg_xTe водними розчинами HNO₃—НІ—тартратна кислота / Є. Є. Гвоздієвський, Р. О. Денисюк, В. М. Томашик, З. Ф. Томашик, В. І. Гриців // Науковий вісник Чернівецького університету. — 2013. — Вип. 658.: Хімія. — C. 136-140.
2. Денисюк Р. О. Взаємодія монокристалів твердих розчинів Zn_xCd_1−xTe та Cd_0,2Hg_0,8Te з травильними композиціями І₂—НІ / Р. О. Денисюк, В. М. Томашик, Є. Є. Гвоздієвський // Вопросы химии и химической технологии. — 2016. — Т. 2, № 106. — С. 51-55.
3. Гвоздієвський Є. Є. Хімічна обробка CdTe та твердих розчинів Zn_xCd_1−xTe і Cd_0,2Hg_0,8Te водними розчинами HNO₃—НІ—лактатна кислота / Є. Є. Гвоздієвський, Р. О. Денисюк, В. М. Томашик, З. Ф. Томашик // Фізика і хімія твердого тіла. — 2016. — Т. 17, № 2. — С. 247-250.
4. Гвоздієвський Є. Є. Травлення монокристалів CdTe, Zn_xCd_1−xTe і Cd_xHg_1−xTe водними розчинами HNO₃—НІ—гліцерин / Є. Є. Гвоздієвський, Р. О. Денисюк, В. М. Томашик, З. Ф. Томашик // Фізика і хімія твердого тіла. — 2017. — Т. 18, № 1. — С. 117-121.

Посада, науковий ступінь, вчене звання: доцент, кандидат хімічних наук.

Біографія: народився 07.11.1940 року в с. Високе Монастириського району Тернопільської області. У 1959 році закінчив ЗОШ у с. Товстобаби Монастириського району Тернопільської області. У період з 1959 по 1960 рік працював лаборантом у цій же школі. У 1960 році вступив, та у 1965 році закінчив хімічний факультет Чернівецького державного університету. У 1965–1968 році навчався в аспірантурі на кафедрі органічної хімії Чернівецького державного університету (науковий керівник — професор А. В. Домбровський). У 1969 р. захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.03 «Органічна хімія». Після закінчення аспірантури у 1968–1973 рр. працював за направленням на загальнотехнічному факультеті Політехнічного інституту м. Шостка. З 1973 р. працівник Житомирського державного університеті імені Івана Франка на посаді доцента кафедри хімії Житомирського державного університету (у 1973 році — Житомирського державного педагогічного інституту університеті імені Івана Франка).

Початок роботи в університеті: з вересня 1973 року.

Інформація про вищу освіту: у 1965 році закінчив хімічний факультет Чернівецького державного університету за спеціальністю: «Хімія», диплом: У № 939088 від 19.06.1965 р., кваліфікація спеціаліста: хімік-органік, викладач хімії.

Навчання в аспірантурі, докторантурі: у 1965–1968 році навчався в аспірантурі на кафедрі органічної хімії Чернівецького державного університету (науковий керівник — професор А. В. Домбровський) за спеціальністю 02.00.03 «Органічна хімія».

Тема дисертаційного дослідження: «Исследования в области химии стабильных фосфоранов» (диплом кандидата хімічних наук МХМ № 009016 від 10.04.1970 р. Наказ від 26.12.1969 р. протокол № 12, 02.00.03 — «Органічна хімія», атестат доцент кафедри хімії МДЦ № 096587 від 21.04.1976 р. Наказ від 30.12.1975 р. протокол № 69/56).

Інформація про стажування: 2009 р. — Житомирський національний агроекологічний університет, з 16 березня по 16 квітня 2009 р., наказ № 36 від 12 березня 2009 р., тема: «Вивчення досвіду науково-дослідної, навчальної та методичної роботи кафедри хімії Житомирського національного агроекологічного університету» посвідчення № 47 від 17 квітня 2009 р.; 2014 р. — Житомирський національний агроекологічний університет, з 10.01.14 р. по 10.02.14 р., наказ № 3 від 09.01.2014, тема: «Органічна хімія, Органічний синтез, Хімія високомолекулярних сполук», посвідчення 12 СПК 879581 від 13.02.2014 р. 2019 р. — Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України з 15.04.2019 по 15.05.2019 р., наказ № 21 від 11 квітня 2019 р., тема: «Наукові аспекти хімії нанокомпозитів у викладанні органічної хімії та органічного синтезу», посвідчення № 2 від 15.05.2019 р.

Наукові інтереси та досягнення: фосфонієві солі і фосфоріліди і їх використання в синтезі фізіологічно-активних речовин, органічних люмінофорів і рідких кристалів. За результатами досліджень опубліковано низку статей у наукових журналах, у тому числі міжнародних виданнях (Chemical Physics Letters, Chemistry of Heterocyclic Compounds, Functional Materials, Russian Chemical Reviews, Modern trends of scientific thought development — materials digest of the XXIII International Scientific and Practical Conference тощо.) За результатами роботи отримано 3 патенти. Брав участь у роботі багатьох наукових конференцій, зокрема: Всесоюзная конференция по химии фосфорорганіческих соединений (Киев, 1977; Лениндрад, 1982, Казань, 1985); «Новые методические принципы в органическом синтезе. IV Всесоюзный симпозиум по органическому синтезу» (Москва, 1984); «Химия непредельных соединений. Всесоюзная конференция, пгосвященная памяти Бутлерова» (Казань, 1986); «Всесоюзная конференция по химии хинонов» (Красноярск, 1991); Українських конференцій з органічної хімії (XIV, Одеса, 1982; XV, Ужгород, 1986; XVI, Тернопіль, 1992; XVII, Харків, 1995; XVIII, Дніпропетровськ, 1998; XIX, Львів, 2001).

Навчальні предмети, які викладає: органічна хімія, органічний синтез, теоретичні основи органічної хімії, основи наукових досліджень в хімії.

Нагороди: нагороджений багатьма почесними грамотами університету (1978 р., 2000 р., 2006 р., 2007 р., 2009 р.), грамотою Міністерства освіти і науки України за підготовку переможця Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2006 р. У 1984/85 та 1985/86 роках був занесений на Дошку пошани університету. У 2014 році нагороджений почесною відзнакою «Заслужений працівник Житомирського державного університету». У 2015 році нагороджений почесною відзнакою «Слава Житомирського державного університету імені Івана Франка»; подяка Міністерства освіти і науки України (2019 р.).

Друковані праці:

1. Домбровский А. В., Листван В. Н., Григоренко А. А., Шевчук М. И. Реакции аро­ил­ме­ти­лен­три­фе­нил­фос­фо­ра­нов с хло­ран­гид­ри­да­ми кис­лот // Журнал общей химии. — 1966. — Т. 36, № 8. — С. 1421-1424.
2. Домбровский А. В., Листван В. Н. Определение активного водорода в фосфониевых солях и некоторых фосфоранах по Терентьеву (реактивом Чугаева) // Журнал общей химии. — 1967. — Т. 37, № 10. — С. 2273-2276.
3. Листван В. Н., Домбровский А. В. Реакция алкокси– и цианметилентрифенилфосфоранов с галогенангидридами галогенуксусных кислот // Журнал общей химии. — 1968. — Т. 38, № 3. — С. 601-605.
4. Листван В. Н., Домбровский А. В. К реакции ароилметилентрифенилфосфоранов с хлорангидридами кислот // Журнал общей химии. — 1969. — Т. 39, № 1. — С. 185-188.
5. Домбровский А. В., Листван В. Н. Синтез α, β-непредельных карбонильных соединений ряда ферроцена по реакции Виттига // Известия высших учебных заведений. Химия и химическая технология. — 1969. — Т. 12, № 9. — С. 1300-1302.
6. Листван В. Н. 5–Нитро–2–тиофенальдегид как реактив на фосфораны. Синтез нитротиофеновых аналогов халкона // Хи­мия ге­те­ро­цик­ли­че­ских со­еди­не­ний (Рига). — 1974. — № 12. — С. 1624-1625.
7. Листван В. Н. 4–Бензофенонметилентрифенилфосфоран. Получение и свойства // Журнал общей химии. — 1975. — Т. 45, № 1. — С. 240-241.
8. Листван В. Н. Обнаружение и идентификация фосфоранов при помощи 5–нитротиофенальдегида // Журнал общей химии. — 1976. — Т. 46, № 8. — С. 1691-1693.
9. Листван В. Н., Коваленко С. В. n–Бензофенонилметилентрифенилфосфоран и его применение для получения непредельных производных бензофенона по реакции Виттига // Журнал общей химии. — 1980. — Т. 50, № 7. — С. 1523-1528.
10. Листван В. Н., Гончар Г. В., Руденко Е. С., Онищенко Т. А., Стасюк А. П. Синтез диарилєтиленов с конденсированными ядрами по реакции Виттига // Журнал органической химии. — 1981. — Т. 17, № 8. — С. 1711-1716.
11. Листван В. Н. Реакция галогенметилнафтохинонов с трифенилфосфином // Журнал общей химии. — 1983. — Т. 53, № 8. — С. 1925-1926.
12. Alfimov M. V., Razumov V. F., Rachinsky A. G., Listvan V. N., Scheck Yu. B. Photochemical production of non-equilibrium conformer concentrations in glassy solutions of diarylethelenes at 77 K // Chemical Physics Letters. — 1983. — Volume 101, Issue 6. — P. 593-597.
13. Листван В. Н., Стасюк А. П. Введение метильных групп в полициклические соединения через фосфониевые соли метилнафталины и 9–метилфенантрен // Журнал органической химии. — 1985. — Т. 21, № 2. — С. 392-398.
14. Листван В. Н. Ацилирование арилметилентрифенилфосфоранов хлорангидридами кислот в условиях межфазного катализа // Журнал Всесоюзного химического общества им. Д. И. Менделеева. — 1985. — Т. 30, № 2. — С. 233.
15. Листван В. Н., Стасюк А. П. Фосфорилиды в ряду хинонов. Производные антрахинона // Журнал общей химии. — 1985. — Т. 55, № 4. — С. 756-762.
16. Листван В. Н. Антрацен–9,10–бис(метил–трифенилфосфонийхлорид) — новое люминесцентное вещество, растворимое в воде // Журнал общей химии. — 1985. — Т. 55, № 11. — С. 2629.
17. Листван В. Н., Стасюк А. П., Курган Л. Н. Взаимодействие фосфорилидов с ацилирующими средствами в двухфазной системе // Журнал общей химии. — 1987. — Т. 57, № 7. — С. 1534-1540.
18. Листван В. Н., Стасюк А. П., Болюх А. Н. Ацилирование арилметиленфосфоранов в двухфазной системе. Новый синтез сложных эфиров енолов // Журнал органической химии. — 1989. — Т. 25, № 2. — С. 435-436.
19. Листван В. Н., Стасюк А. П., Корнилов М. Ю., Комаров И. В. Ацилирование антрахинонилметиленфосфоранов в двухфазной системе. Синтез арилэтинилантрахинонов // Журнал общей химии. — 1990. — Т. 60, № 4. — С. 804-807.
20. Листван В. Н., Стасюк А. П., Корнилов М. Ю., Комаров И. В. Синтез сложных эфиров енолов из фосфорилидов и ацилхлоридов в двухфазной системе // Журнал органической химии. — 1991. — Т. 27, № 11. — С. 2441-2445.
21. Листван В. М. Холестерилові естери ненасичених кислот як рідкі кристали і їх синтез за реакцією Віттіга // Украинский химический журнал. — 1996. — Т. 62, № 5. — С. 52-56.
22. Listvan V. M. Phosphonium salts and ylides in diarylethylenes and diarylacetylenes syntheses // Functional Materials. — 1996. — V. 3, № 4. — P. 496-501.
23. Левицька М., Дубовик Т., Листван В. Реакції алкіліденфосфоранів з електрофільними реагентами // Хімічні науки і сучасність. Полтава: Освіта. — 1999. — С. 72-75.
24. Листван В. В., Листван В. М., Білецька І. С. Нові похідні піридинкарбонових кислот як потенційні фізіологічне активні речовини // Вісник Житомирського педуніверситету. — 2001. — Вип. 8. — С. 203-206.
25. Listvan V. N., Listvan V. V., Shekel’ A. N. Synthesis of Cholesteryl Esters of Heterocyclic Analogs of Cinnamic Acid and Hetaroyloxycinnamic Acids by the Wittig Reaction // Chemistry of Heterocyclic Compounds. — 2002. — Volume 38, Issue 12. — P. 1480-1483.
26. Шекель А. М., Гриценко І. С., Листван В. М. Синтез, фізико-хімічні властивості та фізіологічна активність похідних форміларилових естерів ацетилсаліцилової кислоти // Вісник фармації. — 2002. — № 4. — C. 7-11.
27. Листван В. В., Листван В. М., Авдєєва В. В. 2-Ациліндандіони як напівпродукти для синтезу нових сполук з потенційною фізіологічною активністю // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Хімія. — 2003. — Вип. 7. — С. 10-13.
28. Листван В. М., Листван В. В. Реакції алкіліденфосфоранів з ацилхлоридами та їх синтетичні можливості // Вісник Житомирського педуніверситету. — 2003. — Вип. 11. — С. 226-233.
29. Листван В. Н., Листван В. В. Реакции фосфорилидов с ацилхлоридами: направления и препаративные возможности // Успехи химии. — 2003. — Т. 72. — Вып. 8. — С. 787-796.
30. Малішевська А. В., Листван В. М., Дейнека С. Є., Листван В. В. Антимікробна дія нафтилметильних трифенілфосфонієвих солей // Буковинський медичний вісник. — 2003. — Т. 7, № 4. — С. 159-162.
31. Малішевська А. В., Листван В. М., Листван В. В., Дейнека С. Є. Хінонні трифенілфосфонієві солі як потенційні антимікробні засоби // Вісник Сумського державного університету. Серія Медицина. — 2004. — № 7. — С. 28-31.
32. Листван В. М., Листван В. В., Шекель А. М. Алкіліденфосфорани: синтез, реакційна здатність, синтетичні можливості // Вісник Черкаського університету. Серія хімічні науки — 2006. — Вип. 87. — С. 32-42.
33. Листван В. М., Бабич І. В., Листван В. В. Аміди α,β-ненасичених кислот, що містять фрагмент сульфацилу // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Хімія. — 2007. — Вип. 12. — С. 31-33.
34. Листван В. М., Листван В. В., Малішевська А. В., Дейнека С. Є. Фосфонієві солі як потенційні антимікробні засоби // Вісник Житомирського державного університету. — 2008. — Вип. 41. — С. 228-232.
35. Листван В. Н., Листван В. В., Малишевская А. В., Дейнека С. Е. Трифенилфосфониевые соли бензильного типа и их антимикробные свойства // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2008. — Т. 6, Вип. 4 (24). — С. 77-80.
36. Листван В. В., Листван В. М. Похідні холестеролу як рідкі кристали та їх синтез // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання природничих наук та методики їх викладання». — Ніжин. 22–23 лютого 2012. — С. 107-112.
37. Дытынченко И. Н., Листван В. Н. Гидроксихалконы и их аналоги. Синтез с использованием реакции Виттига // Modern trends of scientific thought development. Materials digest of the XXIII International Scientific and Practical Conference. London. — 2012. — P. 7-12.
38. Листван В. М., Листван В. В., Камінський О. М. Ацилювання функціонально заміщених фосфорілідів. Алкіліденфосфорани, що містять ціаногрупу // Науковий вісник Чернівецького університету. — 2017. — Випуск 792.: Хімія. — С. 58–61.
39. Листван В. Н. (Хо­ле­сте­ри­лок­си­кар­бо­нил­ме­тил)три­фе­нил­фос­фо­ний­хло­рид в качестве полупродукта в синтезе холестериловых эфиров непредельных карбоновых кислот. Авторское свидетельство № 1456442. — 1989. — Бюл. № 5.
40. Листван В. М., Листван В. В., Малішевська А. В., Дейнека С. Є. Четвертинна трифенілфосфонієва сіль. Патент 6377, А61К31/00. — 2005. — Бюл. № 5.
41. Листван В. В., Малішевська А. В., Листван В. М., Дейнека С. Є. Бенз[а]антрацен-7,12-хінону трифенілфосфонієва сіль. Патент 6378, С07Р9/54. 2005. — Бюл. № 5.

Посада, науковий ступінь, вчене звання: старший викладач, кандидат хімічних наук.

Біографія: народилась 01.01.1984 р. У 2000 р. закінчила Черняхівську ЗОШ І-ІІІ ст. Цього ж року вступила до Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка на природничий факультет, який закінчила в 2004 році та отримала кваліфікацію бакалавра. 2004-2005 роки навчання в Житомирському державному університету імені Івана Франка за спеціальністю «ПМСО. Біологія і хімія». 2005-2006 роки — навчання в магістратурі Житомирського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «ПМСО. Хімія». З 2005 по 2009 роки працювала старшим лаборантом кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка. З 2009 по 2012 роки навчалась в аспірантурі Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України (м. Київ) з відривом від виробництва. У 2013 році захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.06 «Хімія високомолекулярних сполук».

Початок роботи в університеті: з жовтня 2005 року.

Інформація про вищу освіту: у 2004 році закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки «Педагогічна освіта» та здобула кваліфікацію бакалавра педагогічної освіти, вчителя біології (диплом ТМ № 25704959 від 30.06.2004 р.), у 2005 році закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «ПМСО. Біологія і хімія» та здобула кваліфікацію вчителя біології, хімії, валеології та основ екології (диплом ТМ № 30488352 від 30.06.2006 р.). В 2006 році закінчила магістратуру Житомирського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «ПМСО. Хімія» та здобула кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача хімії (диплом ТМ № 30488352 від 30.06.2006 р.).

Навчання в аспірантурі, докторантурі: з 2009 по 2012 роки навчалась в аспірантурі Інституту хімії високомолекулярних сполук з відривом від виробництва за спеціальністю 02.00.06 «Хімія високомолекулярних сполук».

Тема дисертаційного дослідження: «Структурномодифіковані функціональні еластичні пінополіуретани на основі вуглеводів та олій природного походження» спеціальність 02.00.06 «Хімія високомолекулярних сполук». Диплом кандидата хімічних наук ДК № 015767 рішення Атестаційної колегії від 04 липня 2013 року.

Наукові інтереси та досягнення: розробка нових полімерів з використанням відновлюваних ресурсів як джерела сировини, що здатні деградувати в умовах довкілля, та розробка ефективних способів їх виробництва. А саме, створення пінополіуретанів на основі природних сполук (дисахаридів, полісахаридів і рослинних олій) зі збереженням функціональних показників класичних пінополіуретанів та здатністю деградувати під впливом факторів довкілля після закінчення терміну використання; встановлення взаємозв’язку між їх структурою і властивостями, закономірностей впливу структури та складу на характер процесів деградації.

Навчальні предмети, які викладає: хімія високомолекулярних сполук, хімія лікарських засобів, органічна хімія.

Друковані праці:

1. Янович І. В. Деградуючі пінополіуретани на основі лактози / І. В. Янович, О. Р. Ахранович, Л. А. Марковська, Ю. В. Савельєв // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. — 2010. — № 4. — С. 154-159.
2. Савельєв Ю. В. Створення нових лактозовмісних пінополіуретанів, здатних до деградації в навколишньому середовищі / Ю. В. Савельєв, І. В. Янович, Л. А. Марковська, О. Р. Ахранович, О. А. Савельєва, Л. П. Робота // Доповіді НАН України. — 2011. — № 7. — С. 138-142.
3. Янович І. В. Пінополіуретанові прекурсори: дослідження взаємодії природних вуглеводів з фенілізоціанатом / І. В. Янович, О. Р. Ахранович, Л. А. Марковська, Л. П. Робота, Ю. В. Савельєв // Полімерний журнал. — 2011. — Т. 33, № 2. — С. 171-174.
4. Савельєв Ю. В. Створення та застосування деградуючих за умов навколишнього середовища поліуретанів на основі вуглеводів / Ю. В. Савельєв, І. В. Янович, О. Р. Ахранович, Л. А. Марковська, В. Я. Веселов // Полімерний журнал. — 2011. — Т. 33, № 3. — С. 205-217.
5. Янович И. В. Пенополиуретаны на основе природных полисахаридов: масс-спектрометрические исследования / И. В. Янович, Е. Р. Ахранович, Л. А. Марковская, В. И. Бортницкий, Т. В. Дмитриева, Ю. В. Савельев // Полімерний журнал. — 2012. — Т. 34, № 1. — С. 68-74.
6. Савельев Ю. В. Пенополиуретаны на основе природных полисахаридов / Ю. В. Савельев, И. В. Янович, Е. Р. Ахранович, Л. А. Марковская, Ю. В. Будаш, О. А. Савельева // Доповіді НАН України. — 2012. — № 9. — С. 124-130.
7. Янович И. В. Пенополиуретаны на основе природных растительных масел / И. В. Янович, Е. Р. Ахранович, Л. А. Марковская, Г. В. Дударенко, Ю. А. Будаш, Ю. В. Савельев // Полімерний журнал. — 2012. — Т. 34, № 5. — С. 444-450.
8. Савельев Ю. В. Пенополиуретаны на основе растительных масел и полисахаридов природного происхождения / Ю. В. Савельев, Е. Р. Ахранович, Л. А. Марковская, И. В. Янович, Т. В. Дмитриева // Доповіді НАН України. — 2015. — № 2. — С. 123-129.
9. Патент України на корисну модель № 63992 Україна МПК⁸ C08G 18/08, A61L 15/16. Бактерицидний деструктуючий пінополіуретановий матеріал / Савельєв Ю. В., Марковська Л. А., Янович І. В., Ахранович О. Р., Савельєва О. О. — Опубл. 25.10.2011. — Бюл. № 20.
10. Патент України на корисну модель № 68271 Україна МПК⁸ C08G 18/10, A61L 15/16, С08К 3/34, С08К 5/03, С08К 5/06. Бактерицидний перев’язувальний пінополіуретановий матеріал / Савельєв Ю. В., Марковська Л. А., Янович І. В., Ахранович О. Р., Савельєва О. О. — Опубл. 26.03.2011. — Бюл. № 6.
11. Патент України на корисну модель № 68668 Україна МПК⁸ C08J 9/08, С08К 3/34, С08К 5/03, С08К 5/06. Пінополіуретановий матеріал / Савельєв Ю. В., Янович І. В., Марковська Л. А., Ахранович О. Р. — Опубл. 10.04.2012. — Бюл. № 7.
12. Патент України на корисну модель № 68652 Україна МПК⁸ C08G 18/10, A61L 15/16. Бактерицидний перев’язувальний пінополіуретановий матеріал для медичних цілей / Савельєв Ю. В., Марковська Л. А., Янович І. В., Ахранович О. Р., Савельєва О. О. — Опубл. 10.04.2012. — Бюл. № 7.
13. Патент України на винахід № 98733 Україна МПК⁸ C08G 18/10, A61L 15/16, С08К 3/34. Спосіб одержання біосумісних бактерицидних пінополіуретанів / Савельєв Ю. В., Марковська Л. А., Янович І. В., Ахранович О. Р., Савельєва О. О. — Опубл. 11.06.2012. — Бюл. № 11.
14. Патент України на винахід № 102581 Україна МПК⁸ C08G 18/10, A61L 15/16, С08К 3/34. Спосіб одержання пінополіуретанів / Савельєв Ю. В., Янович І. В., Марковська Л. А., Ахранович О. Р. — Опубл. 27.07.2013. — Бюл. № 14.

Посада, науковий ступінь, вчене звання: старший викладач, кандидат хімічних наук.

Біографія: народився 15.05.1974 року м. Житомирі. У 1991 році закінчив Житомирську ЗОШ № 22. У 1991 році вступив на природничий факультет Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка, який закінчив у 1996 році та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Біологія та хімія». З 1995 р. працював вчителем біології та хімії в Житомирській ЗОШ № 14, з 1996 року — у Високівській школі Черняхівського району Житомирської області, з 1997 року — Житомирська ЗОШ № 3, з 2011 — Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г. С. Протасевича. В 2012 р. закінчив магістратуру при ЖДУ ім. І. Франка та вступив до аспірантури Інституту хімії поверхні НАН України, м. Київ. З 2014 — асистент кафедри хімії Житомирського державного університету імені Івана Франка. У 2018 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 01.04.18 «Фізика та хімія поверхні».

Початок роботи в університеті: вересень 2012 р.

Інформація про вищу освіту: у 1996 році закінчив Житомирський державний педагогічний інститут імені Івана Франка за спеціальністю «Біологія та хімія» та здобув кваліфікацію вчителя біології, хімії (диплом ЛН ВЕ № 003976 від 26.06.1996 р.), у 2012 році закінчив магістратуру Житомирського державного університету імені Івана Франка, та отримав спеціальність «Хімія», кваліфікація — хімік, викладач хімії (диплом ТМ № 43563693 від 31.05.2012 р.).

Тема дисертаційного дослідження: «Адсорбційна активність поверхні в концепції багаторівневих нанокомпозитів з функціями нанороботів». Диплом кандидата хімічних наук ДК № 048940 виданий на підставі рішення Атестаційної колегії 23.10.2018 року.

Наукові інтереси та досягнення: наукові дослідження в рамках проекту «Синтез та дослідження адсорбційних властивостей нових нанокомпозиційних та магніточутливих матеріалів щодо катіонів важких металів» (державний реєстраційний номер — 0112U002262, 01.12 — 01.22) спрямовані на синтез та дослідження нових типів функціоналізованих наноматеріалів і нанокомпозитів з високими адсорбційними параметрами та селективністю, перспективних для практичного використання та виробництва на їх основі хімічно модифікованих адсорбентів, що поєднують високу ємність та специфічність, встановлення їх характеристик та умов експлуатації. Основна увага зосереджена на використанні магнітних носіїв, оптимізації умов синтезу, модифікуванні і функціоналізації поверхні, виборі ефективних комплексоутворювачів, аналізі ємності та вибірковості адсорбентів. Напрямок роботи обумовлений необхідністю розробки ефективних та економічних сорбційних матеріалів для ліквідації забруднень навколишнього середовища, очистки води, утилізації відходів, створення новітніх засобів біотехнології для розділення ДНК, імуноглобулінів, антитіл, впровадження лікарських препаратів еферентної терапії тощо.

Навчальні предмети, які викладає: аналітична хімія, вибрані розділи неорганічної хімії.

Нагороди: грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка за активну участь у науково-дослідній роботі університету та з нагоди Дня науки (2016 р.).

Друковані праці:

1. Туранська С. П. Новітні магніточутливі поліфункціональні нанокомпозити: медико-екологічні аспекти застосування / С. П. Туранська, О. М. Камінський, А. П. Кусяк, П. П. Горбик // КАЗАНТИП-ЭКО-2013. Инновационные пути решения актуальных проблем базовых отраслей, экологии, энерго- и ресурсосбережения: сборник трудов XXI Международной научно-практической конференции, 3–7 июня 2013 г., г. Щёлкино, АР Крым : в 3 т. / ГП «УкрНТЦ «Энергосталь». — Х. : НТМТ. — 2013. — Т. 2. — С. 287-292.
2. Туранская С. П. Взаимодействие магнитных наночастиц с клетками / С. П. Туранская, А. П. Кусяк, В. В. Туров, П. П. Горбик // Поверхность. Сб. науч. тр. — К. — 2013. — Вып. 5 (20). — С. 227-246.
3. Кусяк А. П. Адсорбція цис-дихлордіамінплатини магніточутливими нанокомпозитами Fe₃O₄/SiO₂ (TiO₂, Al₂O₃) / А. П. Кусяк, С. П. Туранська, А. Л. Петрановська, П. П. Горбик // XXI Международная научно-практическая конференция «Инновационные пути решения актуальних проблем базових отраслей, экологии, энерго- и ресурсосбережения». Сборник трудов. — 2014. — Т. 1. — С. 37-42.
4. Кусяк А. П. Адсорбція цис-дихлордіамінплатини нанокомпозитами магнетит—оксид кремнію (титану, алюмінію) / А. П. Кусяк, А. П. Петрановська, С. П. Туранська, П. П. Горбик // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. — 2014. — Т. 12, № 3. — С. 451–467.
5. Петрановська А. Л. Магнітні рідини на основі магнетиту і доксорубіцину для спрямованої доставки лікарського засобу / А. Л. Петрановська, М. В. Абрамов, С. П. Туранська, П. П. Горбик, А. П. Кусяк // Хімія, фізика та технологія поверхні. — 2015. — Т. 6, № 3. — С. 343-353.
6. Петрановська А. Л. Адсорбція доксорубіцину пірогенним кремнеземом та нанокомпозитами магнетит/силоксан / А. Л. Петрановська, А. П. Кусяк, Є. В. Пилипчук, П. П. Горбик // Хімія, фізика та технологія поверхні. — 2015. — Т. 6, № 4. — С. 481-488.
7. Кусяк А. П. Адсорбцiя катiонiв Zn²⁺, Cd²⁺ та Pb²⁺ нанокомпозитами на основi однодоменного магнетиту / А. П. Кусяк, С. П. Туранська, А. Л. Петрановська, П. П. Горбик // Доповіді НАН України. — 2015. — № 12. — С. 90-96.
8. Кусяк А. П. Адсорбція катіонів Zn²⁺, Cd²⁺ та Pb²⁺ нанокомпозитами на основі Fe₃O₄ / А. П. Кусяк, А. Л. Петрановська, П. П. Горбик // Поверхность. Сб. науч. тр. — К. — 2015. — Вып. 7 (22). — С. 213-221.
9. Abramov N. V. Synthesis and properties of magnetite/hydroxyapatite/doxorubicin nanocomposites and magnetic liquids based on them / N. V. Abramov, S. P. Turanska, A. P. Kusyak, A. L. Petranovska, P. P. Gorbyk // Journal of Nanostructure in Chemistry. — 2016. — V. 6., I. 3. — pp. 223–233.
10. Туранська С. П. Цитотоксична активність магнітокерованих нанокомпозитів на основі доксорубіцину на прикладі клітин Saccharomyces Cerevisiae / С. П. Туранська, А. П. Кусяк, А. Л. Петрановська, С. В. Горобець, В. В. Туров, П. П. Горбик // Хімія, фізика та технологія поверхні. — 2016. — Т. 7, № 2. — С. 236-245.
11. Патент України на винахід № 94728 Україна МПК⁸ B82B 3/00, B01J 20/06. Магнітокерований сорбент для очищення біологічних рідин від комплексів цитостатиків / Горбик П. П., Кусяк А. П., Петрановська А. Л., Туранська С. П., Васильєва О. А. — Опубл. 25.11.2014. — Бюл. № 22.
12. Патент України на винахід № 108506 Україна МПК⁸ B28B 3/00, B01J 20/06. Магніточутливий сорбент важких металів з водних середовищ / Горбик П. П., Кусяк А. П., Петрановська А. Л., Туранська С. П., Васильєва О. А., Абрамов М. В., Горобець С. В. — Опубл. 25.07.2016. — Бюл. № 14.
13. Abramov M. V., Kusyak A. P., Kaminskiy O. M., Turanska S. P., Petranovska A. L., Kusyak N. V., Gorbyk P. P. Chapter 1. Magnetosensitive Nanocomposites Based on Cisplatin and Doxorubicin for Application in Oncology // In: Horizons in World Physics / Editor: Albert Reimer.: Nova Science Publishers, Inc. — Volume 293. — 2017. — P. 1–56.
14. Абрамов М. В. Синтез та властивості магніточутливих поліфункціональних нанокомпозитів для застосування в онкології / М. В. Абрамов, А. П. Кусяк, О. М. Камінський, С. П. Туранська, А. Л. Петрановська, Н. В. Кусяк, В. В. Туров, П. П. Горбик // Поверхность. — 2017. —  Вып. 9 (24). — С. 165–198.
15. Кусяк А. П. Адсорбція катіонів Pb²⁺ з плазми крові нанокомпозитами на основі магнетиту / А. П. Кусяк, А. Л. Петрановська, П. П. Горбик // Поверхность. — 2016. — Вип. 8, № 23. — С. 179–186.
16. Кусяк А. П. Взаємодія магніточутливих наноматеріалів і нанокомпозитів з клітинами, вірусами, біоактивними молекулами, іонами важких металів / А. П. Кусяк, С. П. Туранська, М. Х. Нгуєн, П. П. Горбик // Поверхность. — 2017. — Вип. 9, № 24. — С. 211–247.
17. Kusiak А. P. Pharmacokinetics and Biological Effects of Ferromagnetic Nanocomposite in Rats with Sensitive and Ddp-Resistant Guerin’s Carcinoma / V. F. Chekhun, N. Yu. Lukianova, I. M. Todor, D. M. Storchai, T. V. Borikun, L. A. Naleskina, А. P. Kusiak, A. L. Petranovska, P. P. Horbyk // Toxicology and Applied Pharmacology Insights — 2018. — Vol. 1, № 1. — P. 1–8.
18. Petranovska A. L. Magnetically sensitive nanocomposites and magnetic liquids based on magnetite, gemcitabine and antibody HER2 / A. L. Petranovska, M. V. Abramov, N. М. Оpanashchuk, S. P. Turanska, P. P. Gorbyk, N. V. Kusyak, А. P. Kusyak, N. Yu. Lukyanova, V. F. Chekhun // Chemistry, Physics and Technology of Surface. — 2019. — Vol. 10, № 4. — Р. 419–431.

Посада, науковий ступінь, вчене звання: старший лаборант.

Біографія: народилася 10.12.1970 р. в місті Житомирі. У 1988 закінчила Житомирську ЗОШ № 22. З вересня 1988 року працювала крановиком на заводі «Верстати-автомати». У 1989 році вступила до Житомирського державний педагогічного інституту імені Івана Франка на природничий факультет, який закінчила у 1995 році та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Біологія і хімія» та отримала кваліфікацію спеціаліста вчителя біології і хімії середньої школи. З 1995 року — старший лаборант кафедри хімії. У 2021 році закінчила Поліський національний університет та здобула ступінь вищої освіти Магістр зі спеціальності «Публічне управління та адміністрування».

Початок роботи в університеті: серпень 1995 року.

Інформація про вищу освіту: у 1995 році закінчила Житомирський педагогічний інститут імені Івана Франка та здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Біологія і хімія» і отримала кваліфікацію спеціаліста вчителя біології і хімії середньої школи, диплом ЛМ ВЕ № 003634 від 30.06.1995 р. У 2021 році закінчила Поліський національний університет та здобула ступінь вищої освіти Магістр, галузь знань: Публічне управління та адміністрування, спеціальність: Публічне управління та адміністрування, диплом М21 № 030765 від 19.03.2021 р.

Інформація про стажування: з 27.04.2015 р. по 05.06.2015 р. в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, наказ № 118 від 27 квітня 2015 р., тема: «Вивчення передового педагогічного досвіду роботи викладачів із дисциплін „Неорганічна хімія“, „Методика викладання хімії“, „Техніка хімічного експерименту“», посвідчення № 741-33/03 від 04 червня 2015 р. З 02.11.2020 р. по 11.12.2020 р. в інституті хімії поверхні ім. О. О. Чуйка, наказ № 447-К від 27 жовтня 2020 р., тема: «Розширення та вдосконалення професійних компетентностей в науково-дослідній та викладацькій діяльності в рамках підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр та магістр із дисциплін „Хімія“, „Органічна хімія“, „Хімія ароматичних та гетероциклічних сполук“», посвідчення № 50 від 11 грудня 2020 р.

Навчальні предмети, які викладає: хімія високомолекулярних сполук, хімія полімерів, хімія ароматичних та гетероциклічних сполук.

Нагороди: почесна грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка за сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів та з нагоди 50 річниці створення кафедри хімії (2015 р.).

Друковані праці:

1. Історія хімії: Начальний посібник / О. М. Камінський, Р. О. Денисюк, О. У. Кондратенко, М. В. Чайка, О. С. Євдоченко, О. Ю. Авдєєва. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. — 197 с.
2. Yanovska E. S. Synthesis and Adsorption Properties of 4-Vinylpyridine, Styrene and Maleic Anhydride Copolymer in Situ Immobilized on Silica Surface / E. S. Yanovska, L. O. Vretik, O. Kondratenko, O. A. Nikolaeva, D. Sternik, O. Yu. Kychkyruk // Molecular Crystals and Liquid Crystals. — 2018. — Vol. 672, № 1. — P. 104–114.
3. Yanovska E. Sorption properties of saponite clay, in situ modified by poly(4-vinylpyridine-co-styrene), towards Cu(II), Cd(II), Pb(II), Mn(ІІ) and Fe(III) ions / E. Yanovska, O. Nikolaeva, O. Kondratenko, L. Vretik // French-Ukrainian Journal of Chemistry. — 2019. — Vol. 7, № 2 — Р. 153–159.
4. Осадова кополімеризація 4-вінілпіридину зі стиролом / кол. авт.: О. Ніколаєва, Л. Вретік, Е. Яновська, О. Кондратенко, Г. Тун // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Хімія. — 2019. — Т. 56, № 1 — С. 42-44.
5. Kychkyruk O. Yu. Sorption properties of silica gel with adsorbed copolymers of 4-vinylpyridine and styrene with respect to Cu(II), Pb(II) and Fe(III) ions / O. Yu. Kychkyruk, O. U. Kondratenko, E. S. Yanovska, L. O. Vretik, O. A. Nikolaeva and D. Sternik // Molecular Crystals and Liquid Crystals. — 2020. — V. 701 № 1. — P. 118-127.
6. Kondratenko O. Adsorption properties of silica gel in situ modified with copolymers of 4-vinylpyridine and styrene towards ions of toxic metals / Yanovska E. S., Vretik L. O., Kondratenko O. U., Nikolaeva O. A., Sternik D. // Functional materials. — 2020. — V. 27. — № 1. — Р. 210-217.

Посада, науковий ступінь, вчене звання: лаборант.

Біографія: народилась 12.08.1954 року в селі Марчихина Буда Ямпільського району Сумської області. У 1971 році закінчила в селі середню школу. Того ж року вступила до Новомосковського хіміко-механічного технікуму який закінчила в 1974 році та здобула освіту за спеціальністю обладнання хімічних та нафто газопереробних заводів та отримала кваліфікацію техніка-механіка. За розподілом з 1974 року по 1977 рік працювала на Волзькому заводі органічного синтезу (Російська Федерація). З 1978 року по 1990 рік працювала у містах Закупі (Чеська республіка), Єреван (Вірменія) за місцем служби чоловіка. З лютого 1991 року працює лаборантом кафедри хімії ЖДУ ім. І. Франка.

Початок роботи в університеті: лютий 1991 року.

Інформація про вищу освіту: у 1974 році закінчила Новомосковський хіміко-механічний технікум та здобула освіту за спеціальністю «Обладнання хімічних та нафтогазопереробних заводів» та отримала кваліфікацію «техніка-механіка», диплом Щ № 486922 від 01.07.1974 р.

Нагороди: почесна грамота Житомирського державного університету імені Івана Франка за сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів та з нагоди 50 річниці створення кафедри хімії (2015 р.); почесна відзнака «Заслужений працівник Житомирського державного університету імені Івана Франка» (2019 р.).