Наукові центри

 
Наукові школи Наукові центри Наукові лабораторії
 

Північноукраїнський діалектологічний центр імені М. В. Никончука

Визнанням вагомості наукового доробку вчених житомирської діалектологічної школи було рішення наукової координаційної ради «Українська мова» НАН України у 2001 р. про створення на базі кафедри української мови Північноукраїнського діалектологічного центру, основною метою діяльності якого є координування діалектологічних студій, спрямованих на вивчення поліського наріччя української мови, видання наукової продукції, організація та проведення наукових форумів і т. ін. Першим головою Північноукраїнського діалектологічного центру був професор М. В. Никончук. Нині Центр очолює доктор філологічних наук, професор В. М. Мойсієнко.

Наразі центр став знаним науковим осередком не лише в Україні, але й за її межами. Низка наукових проектів здійснюється у співпраці з дослідниками Києва (відділ історії мови /проф. В. Німчук/ та відділ діалектології /проф. П. Гриценко/ Інституту української мови НАНУ, кафедра історії української мови /проф. О. Ніка, проф. Л. Гнатюк/ Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Львова (відділ української мови /доц. Н. Хобзей/ Інституту українознавства імені І. Крип’якевича), Луцька (кафедра історії та культури української мови /проф. Г. Аркушин/ Волинського університету), Запоріжжя (кафедра української мови /проф. П. Білоусенко/ Запорізький національний університет), Ужгорода (кафедра української мови /проф. І. Сабадош/ Ужгородського національного університету), а також з Мінська (відділ слов’янського та теоретичного мовознавства /проф. М. Антропов/ Інституту мовознавства імені Якуба Колоса), Любліна (заклад україністики /проф. Ф. Чижевський/ Університету імені Марії Кюрі Склодовської), Кракова (кафедра україністики /проф. А. Фаловський/ Університету Ягелонського), Варшави (Міжнародна гуманістична школа OBTA /проф. Я. Рігер/), Відня (кафедра славістики /проф. М. Мозер/ Віденського університету), Москви (кафедра української мови /доц. О. Остапчук/ Московського державного університету імені М. Ломоносова), Будапешта (кафедра україністики /проф. А. Золтан/ Будапештського університету), Сегеда (Інститут славістики /проф. М. Кочіш/ Сегедського університету), Берліна (Інститут славістики /проф. Р. Майєр/ Берлінського університету імені братів Гумбольдтів).

Основні напрямки досліджень:

  • синхронічне вивчення поліського наріччя (Галина Гримашевич, Галина Доброльожа, Наталя Дяченко);
  • діахронічне вивчення поліського наріччя (Віктор Мойсієнко, Леся Литвинчук, Валентина Титаренко);
  • дослідження духовної культури Полісся в етнолінгвістичному аспекті (Марина Шарапа).

Основною фактологічною базою для діалектологічних досліджень є картотека поліських говірок — загальна зведена, яка зберігається в лабораторії Центру й особисті тематичні (лісової лексики Олександра Никончука, весільного обряду Петра Романюка, народної медицини Віктора Мойсієнка, поховального обряду Валентини Конобродської, календарної обрядовості Марини Шарапи, поліських порівнянь Галини Доброльожі, назв одягу і взуття Галини Гримашевич, лексики традиційного збиральництва Валентини Прус) та фонотека автентичних текстів з усіх районів Житомирщини (180 звукових треків, понад 30 годин звучання).

За час функціонування центру опубліковано 3 монографії, 7 видань пам’яток XVI-XVII ст., 3 посібники, 25 випусків наукового журналу «Волинь-Житомирщина».

Науковці Центру виконують держбюджетну тему «Північноукраїнське наріччя в 16-17 ст.» (фінансування відкрито з 2013 року).

У 2015 році співробітниками центру підготовлено до друку хрестоматію говірок Житомирщини (Овруцького району).