Центр полоністики відкрито 10 листопада 2004 року. Це загальноуніверситетська структура при кафедрі слов’янських і германських мов ННІ філології і журналістики.

Патронат і загальна підтримка: Саух Петро Юрійович — ректор, доктор філософських наук, профессор, академік ВШ України. Директор Центру полоністики: Місяць Наталія Купріянівна — доцент кафедри слов’янських і германських мов, кандидат педагогічних наук, академік ІА України.

Основні напрямки діяльності Центру полоністики:

• навчання польської мови студентів;
• видання наукового часопису «Українська полоністика»;
• наукові дослідження польської тематики;
• проведення наукових конференцій, семінарів, читань, круглих столів;
• організація методичної роботи серед вчителів-полоністів;
• культурно-просвітницька робота серед студентської молоді;
• співпраця з установами усіх форм власності та громадськими організаціями Житомирської області, України та Республіки Польща.

Польську мову вивчають суденти ННІ філології і журналістики та історичного факультету.

Центр полоністики видає науковий часопис «Українська полоністика» (філологічні, історико-філософські та педагогічні дослідження), який пройшов державну реєстрацію і визнаний фаховим виданням з філософії, педагогіки та слов’янських мов. Матеріали журналу висвітлюються в українському реферативному виданні «Джерело», його електронна версія находить в Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського. Вийшло 10 чисел часопису.

Науковцями університету захищено 4 докторських та 3 кандидатських дисертації з польської тематики. За результатами наукових розвідок видані монографії (Наталія Сейко «Польське шкільництво на Волині-Житомирщині» та «Доброчинність поляків у сфері освіти України (ХІХ — поч. ХХ ст.). Київський учбовий округ», Олександр Буравський «Поляки Волині у другій половині ХIХ — на початку ХХ століття. Соціально-економічне становище та культурний розвиток», Володимир Єршов «Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності») та навчальний посібник з грифом МОН (Наталія Місяць «Польська мова для українців»), а також збірка поезії (Антон Лісовський).

Викладачі університету були організаторами і учасниками ряду міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій: «Розвиток підготовки учителя у контексті освітніх змін», IV Міжнародна конференція конрадознавців, «Проблеми педагогічної освіти в полікультурному просторі України», «Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології», «Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції», «Освітні парадигми і навчання вчителів» (Варшава-Краків), «Розвиток педагогічних наук в Україні і Польщі на початку ХХІ століття», «Науково-методичні проблеми навчання історії України ХХІ століття: між поляками й українцями — різні аспекти пограниччя», «Становлення і розвиток науково-педагогічних шкіл: проблеми, досвід, перспективи», «Універсум Юзефа Ігнація Крашевського» до 200-річчя з дня народження, «Гадяцька угода 1658 року в контексті польсько-українських історичних взаємин», «В єдності сила. Співпраця польсько-українська в переломних моментах історії та сучасність».

До наукових досліджень польської тематики залучаються студенти. Вони стали учасниками спільного проекту Голови Європарламенту та НАПН «Науковий дебют. Сталий розвиток». У травні 2012 р. переможці (Галина Мазур, Олексій Антонов, Любов Лозовська) відвідали Польщу, де виступали на підсумковій науковій конференції. Студенти історичного факультету та ННІ філології та журналістики взяли участь у Міжнародній польсько-українській студентській конференції Варшавського університету. У квітні 2014 р. пройшла Друга міжнародна лінгвістична он лайн-конференція для молодих науковців (Житомир-Варшава). Щороку студенти захищають курсові та дипломні роботи з польської тематики.

Центром полоністики проведено ряд круглих столів та студентських наукових читань, наприклад: «Роль польської спільноти в культурі Житомирщини», «Історичні дослідження польської тематики: здобутки та перспективи», «Валентин Грабовський — поет, перекладач та журналіст», «Методична стратегія вивчення польської мови в школах України», «90-та річниця незалежності Польщі: події та постаті», «Початки полонійного руху в Україні», «Постать і погляди В’ячеслава Липинського на тлі українського консерватизму», «Видатні поляки у світовому цивілізаційному процесі», «Життя і творчість Збігнева Герберта», «До 100-річчя з дня народження Юліуша Словацького».

Викладачі та студенти університету проходять стажування у провідних наукових та навчальних закладах Польщі (Варшава, Жешів, Люблін, Ченстохова). Випускниця ННІ філології і журналістики Ольга Макарова захистила дисертацію у Варшавському університеті.

Для вчителів польської мови проводяться семінари, дискусії, методичні тренінги, екскурсії по місцях, що пов’язані з польською культурою. Щороку організується обласна олімпіада з польської мови, літератури та культури для учнів 8-9 класів.

Для студентської молоді проводяться святкування Дня Конституції та річниць незалежності Польщі, зустрічі з поетами-перекладачами, перегляди та обговорення польських фільмів. Викладачі випустили 4 компакт-диски з творами польських композиторів (Наталія Травкіна та Микола Нагірняк), Ірина Світельська керує танцювальним ансамблем «Koroliski». Передача обласного радіо, де студенти читали польські перекладів віршів Лесі Українки, посіла 1 місце у конкурсі радіопередач.

Діяльність Центру полоністики знаходить високу оцінку в Україні та Польщі, про нього писали журнали «Nowa szkola» (Краків) та «Професійна освіта» (Катовице), «Голос вчителя» (Дрогобич), газети «Освіта України», «Житомирощина». Директор Центру полоністики на запрошення Голови Європарламенту відвідала Брюссель (2011 р.), де розказала про діяльність Центру полоністики і отримала схвальний відгук. Науковий проект «Центр полоністики як засіб полікультурного формування особистості фахівця» на Всеукраїнській виставці «Сучасна освіта в Україні» був відзначений срібною медаллю у номінації «Упровадження здобутків педагогічної науки в освітню практику».

Діяльність Центру полоністики позитивно впливає на українсько-польські відносини в регіоні, сприяє гармонійному розвитку української і польської мов та входженню України до європейської культурної спільноти, формує у студентів міжетнічну толерантність.